|
|
Скачати 0.59 Mb.
|
Словник видатних осіб Бріан Арістід (фр. Aristide Briand) (28 березня 1862 — 7 березня 1932) — французький політик. Арістід Бріан 11 разів займав пост прем'єр-міністра, кілька разів був міністром закордонних справ Франції. Разом з Ж.Жоресом заснував газету «Юманіте». Лауреат Нобелівської премії Миру (1926 рік). Один з «батьків-фундаторів» європейської інтеграції. Був прихильником «Федеративної Європи», концепцію якої запропонував Лізі Націй у 1929 році. У документі, званому «Меморандумом Бріана», пропонував створити «тривалі уряди солідарності на базі міжнародних угод». 20 тис. км нових кордонів, що виникли в Європі внаслідок Версальського миру, вважав негативним явищем. Стверджував, що у федеративній Європі держави-члени мають зберігати свій суверенітет і цілковиту політичну незалежність, однак слід забезпечити вільне переміщення товарів, капіталів та осіб. Проте Ліга Націй не зважила на пропозицію Бріана. Брусилов Олексій Олексійович (рос. Алексей Алексеевич Брусилов; 1853, Тифліс, нині Тбілісі — 17 березня 1926 Москва) — російський військовий діяч. Генерал від кавалерії (1912). 1872 року закінчив Пажеський корпус. Проходив військову службу на Кавказі. Був учасником російсько-турецької війни 1877—1878 років. 1883 року закінчив кавалерійську школу в Санкт-Петербурзі. Надалі був її викладачем, а від 1902 року — начальником цієї школи. У 1906—1914 роках Брусилов — начальник 2-ої гвардійської кавалерійської дивізії, командир 14-го армійського корпусу, помічник командира Варшавського військового округу, командир 12-го армійського корпусу. Учасник Першої світової війни. Командував 8-ою армією. Від березня 1916 року був головнокомандувачем Південно-Західного фронту, війська якого в травні — серпні 1916 року здійснили прорив австро-німецького фронту. Ця найвдаліша бойова операція росіян за всю війну увійшла в історію як Брусиловський прорив. У травні — липні 1917 року Брусилов обіймав посаду Верховного головнокомандувача Збройних сил Росії, відстоював ідею ведення війни до переможного кінця. Після Жовтневого перевороту 1917 року Брусилов усунувся від активної діяльності, жив у Москві. Навесні — влітку 1918 року таємно співпрацював із Білим рухом. У серпні — жовтні 1918 року перебував під арештом на гауптвахті в Московському Кремлі за підозрою в контрреволюційній діяльності. До весни 1919 року перебував під домашнім арештом. На початку польсько-радянської війни 1920 Брусилов добровільно вступив до Червоної армії. Помер 17 березня 1926 року від запалення легенів. Брусилова поховано на Новодівочьому кладовищі в Москві. Вільге́льм II, повне ім'я Фрідріх Вільгельм Альберт Віктор фон Пройсен, (27 січня 1859, Берлін; — 4 червня 1941, Доорн, Нідерланди) з династії Гогенцоллерн, внук Вільгельма І, син Фрідріха III. Був з 1888 по 1918 останнім кайзером Німеччини та королем Прусії. В 1890, проголосивши т.зв. новий курс, активізував зовнішню політику Німеччини, спрямовану на боротьбу за переділ світу. Разом з іншими правителями європейських держав сприяв розв'язанню першої світової війни. В січні 1918 В.ІІ наполягав на підписанні мирного договору з Україною. 19.1(1.2).1918 Німеччина разом з іншими країнами Четверного союзу визнала Українську Народну Республіку незалежною державою. За В.ІІ між УНР і Німеччиною та її союзниками було укладено Берестейський мир 1918, який був ратифікований німецькою стороною в липні 1918. 2.6.1918 В.ІІ визнав гетьманом України П.Скоропадського. 6.9.1918 в замку Вільгельмгоге відбулися переговори, в ході яких обговорювалися актуальні проблеми тогочасних українсько-німецьких відносин. 9.11.1918 під час революції в Німеччині виїхав до Голландії. 28.11.1918 відрікся престолу. За Версальським мирним договором 1919 року Вільгельм, оголошений винуватцем війни, підлягав суду Міжнародного трибуналу. Але уряд Нідерландів відмовився його видати, а держави-переможці не наполягали на видачі. До кінця своїх днів Вільгельм прожив в Нідерландах. У 1920 році активно переписувався з фельдмаршалом Паулем фон Гінденбургом, з яким у нього були дружні стосунки. Вільгельм вітав його прихід до влади у 1925 ноці. У 1926 році прусський ландтаг повернув Вільгельму його земельні володіння, втрачені в ході листопадової революції 1918 року. Помер під час Другої світової війни, в окупованих Німеччиною Нідерландах. Автор мемуарів «Події і постаті 1878—1918». Вільсон Вудро Томас (англ. Thomas Woodrow Wilson, зазвичай без першого імені - Вудро Вільсон; 28 грудня 1856 — 3 лютого 1924) — 28-й Президент США (1913—1921). Відомий також як історик і політолог. Будучи кандидатом від Демократичної партії, він був вибраний губернатором штату Нью-Джерсі в 1910 році, а в 1912 - президентом США, коли голоси прибічників республіканців розкололися між Теодором Рузвельтом і Вільямом Тафтом. Вільсон був переобраний в 1916. Другий термін його президентства був відмічений вступом США в Першу світову війну (березень 1917) і активними дипломатичними зусиллями президента по мирному врегулюванню, вираженими в «14 пунктах». Лауреат Нобелівської премії миру 1919, присудженою йому за миротворчі зусилля. Вільсон став першим президентом США, що відвідав з офіційним візитом Європу, беручи участь в роботі Паризькій мирної конференції. Пропозиції Вільсона були покладені в основу Версальського договору. Вільсон був одним з ініціаторів створення Ліги Націй, проте Сенат США відмовив у вступі до цієї організації. Гудеріан Гейнц Вільгельм (нім. Heinz Wilhelm Guderian; 17 червня 1888 — 14 травня1954), генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик. Разом з Шарлем де Голлем та Дж. Фуллером вважався батьком моторизованих способів ведення війни. Мав прізвиська Schneller Heinz — «швидкий Гейнц», Heinz Brausewetter — «Гейнц-ураган». Дауес Чарльз Гейтс (англ. Charles Gates Dawes; 27 серпня 1865 — 23квітня 1951) — державний діяч США, підприємець і військовий. Енвер Ізмаїл (більше відомий як Енвер-бей або Енвер-паша, اسماعيل انور, тур. Enver Paşa, 1881-1922) - турецький і туркестанський політичний і військовий діяч. Каледін Олексій Максимович (рос. Алексей Максимович Каледин) (12 жовтня 1861 — 11 лютого 1918) — російський військовий і державний діяч, генерал від кавалерії, один з керівників Білого руху в Росії у 1917—1918 роках, керівник Донської республіки у1917—1918 роках, отаман Війська Донського. Народився у станиці Усть-Хоперській (тепер Волгоградської області). Походив з дворянського роду. У 1882 році закінчив Михайлівське артилерійське училище, а у 1889-му — Академію Генштабу. Під час Першої світової війни командував корпусом, з травня 1916 року до травня 1917 — восьмою дивізією Південно-Західного фронту. 17(30 червня) 1917 року обраний отаманом Війська Донського та очолив донський військовий уряд. У 1917 році Каледін післяЖовтневого перевороту в Петрограді проголосив незалежність Області Війська Донського, утворив союз козаків Дону, Кубані та Тереку і почав збирати військові сили для придушення більшовицького заколоту в столиці. Встановив зв'язки з Українською Центральною Радою. У листопаді — грудні 1917 року вів переговори з генеральним секретарем військових справ Симоном Петлюрою про умови переходу через територію України загонів донських козаків, що поверталися з фронту на Дон. Після проголошення РНК Росії ультиматуму УЦР і з початком українсько-більшовицької війни 1917–1921 рр., уряд Каледіна наказав усім донським військовим підрозділам надавати «найрішучішу допомогу українському народу, його представникам в боротьбі з більшовизмом». У грудні 1917 разом з генералами Л.Корніловим і М.Алексєєвим увійшов до складу «тріумвірату» — верховного органу сил на Півдні Росії, сформував Добровольчу Армію. У січні — лютому 1918 року війська Каледіна, зазнавши ряд поразок від більшовицьких частин у районі Ростова і Новочеркаська, відступили у Сальські степи і на Кубань. 29 січня (11 лютого) 1918 року Каледін склав свої повноваження і покінчив життя самогубством(застрілився). |
| Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,... Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
| План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
План-конспект лекції Тема: Запуск та налагоджування Internet. Апаратне забезпечення: Пристрій за допомогою якого будемо заходити в Інтернет (ноутбуки, КПК, мобільні телефони та ін.) та модем... |
| КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ заняття із психологічної підготовки з начальницьким... Тема Участь психолога та керівного складу органів і підрозділів в організації психологічної підготовки особового складу |
План-конспект лекції Тема: “Принципи роботи Internet. Ресурси Internet” Слід зазначити, що фізичні відстані в Інтернеті не важливі. Наприклад, обмін даними відбуватиметься однаково між комп'ютерами як... |
| План-конспект лекції Тема: Відкриття і перегляд Web-сторінок Термін гіпертекст було введено задовго до появи Інтернету. Аналогом гіпертексту може бути звичайна енциклопедія, її том складається... |
План-конспект лекції Тема: Інтерфейс програми. Отримання та відправлення повідомлень. Електронна пошта ( Electronic Mail, e mail ) — мережева служба; що дозволяє користувачам обмінюватися повідомленнями або документами... |
| КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ Н. Е Тема: Злочини проти власності Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою.... |
План-конспект лекції Тема: Передача файлів за допомогою електронної пошти Нерідко, крім повідомлення необхідно переслати, або отримати файли по електронній пошті. Розглянемо основні принципи пересилки та... |