ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Жовтневого РВ
УМНС України в Миколаївській області
майор служби цивільного захисту
О.І. Остафій
“_____” _____________ 2011 року
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ
заняття із психологічної підготовки
з начальницьким складом Жовтневого РВ та ПДПЧ-36
Тема 3.2. Участь психолога та керівного складу органів і підрозділів в організації психологічної підготовки особового складу.
Навчальна мета: ознайомити з основами формування спеціально-психологічної стійкості особового складу
Час: 1 година
Місце проведення: учбовий клас.
Навчально-методичне забезпечення: план-конспект
Література: 1. Годфруа Ж. Что такое психология? – М., 1992.
2. Введение в психологию / Под ред. А.В.Петровского. – М., 1996.
3. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология и педагогіка. – СПб., 2000.
4. Психологія / За ред. Ю.Л.Трофімова. – К., 1999.
Порядок проведення заняття :
Організаційний момент - 5 хв. :
перевірка присутніх ;
оголошення теми і мети заняття, питання, які вивчатимуся.
2. Контроль знань - 5 хв. :
перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.
3.Викладення матеріалу теми - 25 хв.
Питання, які вивчатимуся :
1. Психічні стани пожежних.
2. Галузь психології, яка вивчає об’єктивні закони діяльності психіки пожежників.
3. Профвідбір пожежників.
4. Основні завдання психологічної підготовки особового складу пожежної охорони.
5. Види психологічної підготовки.
Питання та їх короткий зміст
|
Методичні
вказівки
|
Психічні стани пожежних викликаються впливом різних факторів. Серед яких виділяємо: умови діяльності: кліматичні умови, наявність небезпеки, складність, непередбачуваність ситуацій, усвідомлення особистої відповідальності, мотиви діяльності і т.і.
О.П.Симонов вивчав вивчав стрес у пожежних в екстремальних умовах діяльності (на заняттях, пожежах, аваріях, на промислових виробництвах).
Причинами нервово-психічного напруження у пожежних є небезпека, яка створює загрозу життю, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів гасіння пожежі, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.
Психологія діяльності в особливих умовах – галузь психологічної науки, яка вивчає психологічні закономірності поведінки людей в організаційних та антропотехнічних системах в умовах підвищеної відповідальності за людські життя і збереження техніки спеціального призначення.
Пожежна психологія (молода галузь) вивчає психологічні особливості різних видів, удосконалення теорії та практики вивчення, добору, навчання, виховання, психологічної підготовки бійців, керівництва особовим складом, психофізіологічний стан діяльності в особливих умовах, психологічні та психофізіологічні помилки персоналу, моделювання індивідуальної та групової діяльності в особливих умовах. Галузь психології, яка вивчає об’єктивні закони діяльності психіки пожежників, має такі завдання:
- виявити психологічні аспекти діяльності працівників пожежної охорони та підрозділів. З цією метою вивчаються служба, навчання, відпочинок, колективні дії та вчинки, характерні для служби, а також дії пожежників та пожежних підрозділів під час виконання бойового завдання;
- виявити психологічні особливості особистості пожежників під час гасіння пожеж, в екстремальних умовах;
- вивчити психологію колективів пожежної охорони з метою їх керівництва;
- вивчити якості психологічних процесів, станів, властивостей пожежників при виконанні бойових завдань;
- вивчати вплив особливих умов діяльності, стрес-факторів на психологію пожежників та колективів;
- розробляти психологічні основи навчання та виховання пожежників;
- досліджувати закономірності психологічної підготовки особового складу, окремого пожежника в умовах бойової діяльності;
- виявити закономірності функціональних виявів психіки в небезпечних ситуаціях;
- визначити умови та засоби боротьби зі страхом, панікою;
- здійснити аналіз психологічних ускладнень представників різних пожежних спеціальностей під час раптового виникнення бойових обставин;
- визначити шляхи подолання небажаних психологічних явищ (розгубленості, неорганізованості);
- розробити спеціальні рекомендації, заходи щодо усунення психологічних та психофізіологічних ускладнень, які виникають у пожежників та їх психологічного загартування.
Профвідбір пожежників включає такі етапи:
попередній;
медичний (дослідження стану здоров’я, фізичного розвитку);
освітній (виявлення рівня знань, які забезпечують успішне навчання);
соціально-психологічний (визначення психологічних якостей, мотивів, світогляду, морально-вольових якостей);
психофізіологічний відбір (вияв ступеня розвитку індивідуальних психофізіологічних властивостей, якостей, які відповідають професії пожежника).
Проблема попередження і гасіння пожеж має важливе значення. Велику роль під час гасіння відіграє техніка, але при цьому вирішальна роль все-таки належить людині, особливо її професійній підготовці, однією зі складових частин якої є психологічна підготовка особового складу підрозділів. Згідно з програмою професійної підготовки рядового і молодшого начальницького складу Державної пожежної охорони МВС України, основними завданнями професійної підготовки є формування в осіб рядового і молодшого начальницького складу високих моральних та бойових якостей, почуття колективізму і товариської взаємодопомоги, особистої відповідальності за виконання службового обов’язку, дбайливого ставлення до пожежної техніки, майна, розвиток самовладання, витримки, вироблення психологічної стійкості до роботи в екстремальних умовах.
Психологічна готовність – це здатність мобілізувати психіку, настроїтися на доцільні дії в конкретній діяльності. Стан психологічної готовності пожежника до бойової діяльності, як і будь-який психічний стан, є складним цілісним виявленням особистості. Він характеризується О.П. Самоновим [62] за такими ознаками: прагненням виконати свій професійний обов’язок; упевненістю у необхідності вирішення бойового завдання; впевненістю у своїх силах, надійності техніки та підтримці товаришів; прагненням активно, правильно і швидко виконувати завдання; високою стресостійкістю; оптимальним рівнем емоційного збудження, що дає змогу контролювати свої думки, почуття, поведінку і забезпечує високу ефективність роботи. З урахуванням таких психологічних вимог до готовності особовий склад підрозділів повинен знати психологічні фактори, які впливають на його діяльність під впливом психічних факторів.
Основні завдання психологічної підготовки
особового складу пожежної охорони.
Озброєння знаннями із загальної психології, психології діяльності, психіки людини.
Формування функціональної (професійної) надійності психіки. Розвиток професійних відчуттів, сприймань (швидка орієнтація в задимленому приміщенні), відчуття простору, часу, температури, оперативного мислення, уяви, мовленнєвої культури.
Попередження можливих змін психічного стану і помилкових дій під час виконання бойової задачі. Формування характеру, кращих рис.
Розвиток морально-вольових якостей (любові до професії, відповідальності, честі, рішучості, витримки, сміливості).
Відпрацювання постійної внутрішньої готовності до індивідуальних і колективних дій. Навчання прийомам саморегуляції.
Цілеспрямованість і комплексне планування психічної підготовки, матеріально-технічне та методичне забезпечення її ефективного проведення. Документація: модель, що являє собою задачі, зміст, форми і напрямки роботи, методичні розробки занять.
Таким чином, ми визначили суть психологічної підготовки пожежника, мету, завдання, актуальність та нерозробленість проблеми.
Основними елементами організації психологічної підготовки в підрозділах пожежної охорони є:
визначення змісту та обсягу психологічної підготовки з урахуванням специфіки об’єктів, що перебувають під охороною;
реалізація всіх ланок у здійснені психологічної підготовки;
планування психологічної підготовки, матеріально-технічне і методичне забезпечення;
організація контролю психологічної підготовки.
Індивідуальний підхід у психологічній підготовці полягає в тому, що навчання особового складу здійснюється з урахуванням психологічних особливостей і можливостей кожного пожежника. Ефективність такого підходу залежить від уміння керівника психологічної підготовки або керівника занять використовувати прийоми психологічного впливу залежно від властивостей характеру і темпераменту пожежника, його нервової системи, особливостей сприймання, пам’яті, настрою та ін. Найбільше на успішність освоєння професії пожежника впливають :
1) темперамент;
2) сила нервової системи щодо збудження;
3) схильність до ризику.
У психологічній підготовці використовується матеріально-технічна база, що включає: наочність (альбоми, слайди, відео, плакати, фільми, стенди); спеціальні тренажери (аудиторні); тренувальні майданчики; психологічні смуги, термодимокамери; навчальні полігони.
Використання наочності у психологічній підготовці значною мірою допоможе подолати, знизити деякі психологічні дефекти під час зіткнення з ними у життєвій ситуації. За допомогою фільмів можна ознайомити особовий склад з фактами, які рідко зустрічаються та важко моделюються (реальні ситуації, загибелі, страхування людей); записи звуків дозволяють визначати ту чи іншу подію, осередок пожежі; альбоми містять фотографії з різними ситуаціями, обставинами, випадками, особами, діями.
Розповсюдження в гарнізонах смуги психологічної підготовки як вид підготовки для відпрацювання навичок роботи та психічної стійкості. Психологічні смуги – це комплекс різних об’єктів, службово-навчальних ситуацій, що пов’язані однією метою, яка примушує тих, хто навчається, практично розв’язувати складні психологічні задачі. У процесі систематичних занять на смугах формується емоційно-вольова стійкість, сміливість, наполегливість, кмітливість, передбачливість, винахідливість; готовність до несподіваності; стійкість до ризику, вогню, перешкод; спостережливість; швидкість мислення, орієнтування, реакція; професійні навички й уміння рятувати людей у небезпечних ситуаціях.
Психологічна смуга розміщується як в одну лінію, так і по прямокутнику, квадрату, колу. Основними снарядами її є місток над палаючою рідиною; палаючий задимлений лабіринт; висотна естакада з палаючими отворами на рівні 1 і 2-го поверхів, фрагменти житлового будинку, башти і т. ін. Навчання на психологічній смузі проводяться 2–3 рази на місяць, при повторних заняттях ситуації повинні ускладнюватися, наприклад: шум, вітер, дощ, вогонь, яскраве світло; зміни положення (мішені, ящиків, естакад, бар’єрів); постановка додаткових завдань (прокладання рукавних ліній, надання допомоги потерпілому, винос із вогню товариша тощо); складні природні умови (мороз, темрява, хуртовина); завдання на проходження в різних засобах індивідуального захисту. [20]
Тренувальні майданчики, на яких повинні бути прості тренажери: колоди, зруйновані сходи, жердина, трапеція, яма (1,5–2 м); електроустановки для гасіння струменем води під напругою; “палаючі” цистерни; ліквідація вогню і виконання емоційно-вольових вправ; стрибки на землю з висоти 2, 3, 4 м; стрибки у воду з різної висоти; стрибки в довжину через глибокі ями; пересування по колоді (яка додатково гойдається та закріплена на відстані 2–3 м над водою); підйом по вертикальному канату, драбині на висоту 12–15м; стрибки через вікно на висоті 1 м тощо. Заняття на майданчику слід проводити 1 раз у тиждень.
Найбільш наближені умови до бойових створюються на навчально- тренувальних полігонах, де здійснюється професійна, в тому числі і психологічна, підготовка. До складу навчальних полігонів входять: теплодимокамери; наземні резервуари для нафтопродуктів та технічне обладнання хімічної промисловості; смуга перешкод.
Види психологічної підготовки
Теоретична підготовка – це вивчення особовим складом спеціальних технічних курсів, соціально-економічних основ психології та педагогіки, а саме: психологічних вимог до особового складу, впливу психологічних факторів на бойову діяльність, психологічних особливостей виконання бойового завдання, можливостей змін психіки, вміння спілкуватися, проводити навчальні заняття тощо.
Практична підготовка здійснюється в лабораторіях з використанням ТЗН, на спеціальних смугах, майданчиках, полігонах, об’єктах, фрагментах, що сприяє відпрацюванню вмінь і навичок.
Залежно від спрямованості застосованих засобів, методів і форм спеціальна підготовка поділяється на загальну та безпосередню, як визначив О.П. Самонов– представник російської школи. М.А. Кришталь пов’язує психологічну підготовку із залежністю від займаної посади, згідно з Бойовим статутом Державної пожежної охорони. [62, 31]
Загальна психологічна підготовка пожежників проводиться в системі бойової підготовки, несення служби, під час пожежно-технічних, стройових занять і навчань на місцевості. Вона передбачає формування спрямованості особистості пожежника на професію і формування характеру; розвиток швидкості, критичності мислення, професійних відчуттів, сприймання, уяви, мислення, пам’яті, уваги, мовленнєвої культури, емоційно-вольових якостей; навчання прийомам саморегуляції психічних станів. Загальна психологічна підготовка нерозривно пов’язана з морально-вольовою, пожежно-тактичною, пожежно-стройовою підготовкою.
Безпосередня психологічна підготовка – це підготовка до конкретної діяльності, тренувальні заняття, змагання, виконання бойової задачі на пожежі.
Безпосередня підготовка включає в себе:
уточнення інформації про об’єкт, на якому виникла пожежа;
уміння пожежників настроїтися на виконання майбутніх дій, подумки «програючи» роботу;
відволікання пожежників від нав’язливих думок («боюсь вогню», «раптом вибух», «загину»);
регулювання емоційного стану.
Спеціальна психологічна підготовка носить практичний характер і здійснюється на навчально-тренувальних психологічних комплексах, про які вже йшла мова. Вона передбачає набуття і відпрацювання вмінь та навичок, уміння настроїтися на виконання, відтворювати за допомогою уяви, пам’ятати образи, подумки «програвати» роботу рухові дії та дії з пожежним обладнанням, концентрувати увагу на завданні; вміння відключатися від сторонніх подразників, думок «боюся», «загину» тощо. Індивідуальний підхід передбачає врахування психічних особливостей кожного пожежника (особливості темпераменту, характеру, пам’яті, сприйняття, настрою).
|
Коротко під запис
Коротко під запис
Коротко під запис
Коротко під запис
|
Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.
Питання для закріплення :
1. Психічні стани пожежних?
2. Галузь психології, яка вивчає об’єктивні закони діяльності психіки пожежників.
3. За якими психологічними якостями відбірають на посаду пожежників?
4. Які основні завдання психологічної підготовки особового складу пожежної охорони?
5. Які існують види психологічної підготовки для особового складу?
5. Підбиття підсумків - 5 хв. :
вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги ;
оголосити оцінки ;
відповісти на запитання.
План-конспект склав :
Начальник ПДПЧ-36
капітан служби цивільного захисту В.В. Ніколайчук
|