Курс лекцій Укладач
|
|
Скачати 1.88 Mb.
|
|
Тема 5.1. Джерела та екологічні наслідки забруднення атмосфери План 1.Загальна характеристика атмосфери. 2.Парниковий ефект. 3.Озонова проблема. 4.Смог. 5.Кислотні дощі. 6.Ядерна ніч, ядерна зима. 7.Фізичні забруднення атмосфери. 8.Основні заходи боротьби із забрудненнями атмосфери.
Атмосфера Землі ( з грецького – atmos - пара, sphaira – куля) – це газова оболонка Землі, в якій газове середовище обертається разом із Землею як єдине ціле. Маса атмосфери – (5,15 – 5,9) * 1015 т. Атмосфера як компонент біогеоценозу являє собою шар повітря в підгрунті, грунті і над його поверхнею , в межах якого спостерігається взаємний вплив компонентів біогеоценозу. Основними компонентами атмосфери є: азот – 78%, кисень – 21%, аргон – 0,9%, вуглекислий газ, метан, вода – 0,1%. (Для порівн. Венера складається з СО2, СН4, NН3.) Киснево-азотний склад атмосфери є результатом життєдіяльності живих організмів. За останній період в біосфері спостерігається дисбаланс кисню ( в бік зменшення його процентного вмісту в атмосфері). Дисбаланс кисню в атмосфері формується внаслідок таких процесів:
Склад атмосфери ( знизу вгору):
Основна маса повітря (90%) знаходиться у тропосфері. Важливе значення для біосфери має озоносфера – шар стратосфери, збагачений озоном, захищає живі організми від згубної дії УФ – променів. Структурні параметри атмосфери: температура, тиск, густина, володіє просторово часовою змінністю – широтою, річною, сезонною, добовою тощо.
Клімат Землі залежить від стану атмосфери: протягом геологічної історії змінювався клімат, чергувалися епохи значного похолодання (льодовиковий період), епохи потепління (танення льодовикових щитів в Євразії, Північній Америці). Останнім часом вчені метеорологи б’ють тривогу: атмосфера Землі розігрівається швидше, ніж в минулому. Це зумовлено антропогенною діяльністю: а)підігрівання атмосфери шляхом спалювання великої кількості вуглецю, нафти, газу, роботи атомних електростанцій тощо; б)спалювання органічного палива, знищення лісів призводить до накопичення вуглекислого газу. За останні 20 років вміст СО2 у повітрі збільшився більш ніж на 17%. В атмосфері СО2 діє як скло в парнику: він вільно пропускає до поверхні Землі сонячні промені, але утримує тепло розігрітої поверхні Землі. Це викликає розігрівання атмосфери, відоме під назвою парникового ефекту . У найближчі десятиріччя середньорічна температура на Землі за рахунок парникового ефекту збільшиться в середньому на 1,5 – 2 0 С. В чому небезпека парникового ефекту?
Позитивні наслідки парникового ефекту:
Життя на Землі залежить від енергії Сонця. Надходить вона у вигляді променів видимого світла, довгохвильових (УФ – ультрафіолетових, червоних) і короткохвильових. УФ – випромінення несе найбільшу кількість енергії і є фізіологічно активним. Весь потік УФ променів поділяється на 3 види:
УФ-В та УФ-С промені надзвичайно шкідливі для всього живого, призводять до розриву молекул білків, загибелі живих клітин. Від УФ-променів захищає озоновий щит Землі. Озон утворюється в стратосфері на висоті 20-50 км за рахунок кисню, що поглинає УФ промені. Енергія променів УФ-В та УФ-С витрачається на фотохімічну реакцію: 2О3 = 3О2 До поверхні Землі вони не доходять, туди проникає значно ослаблений потік УФ-С. Від негативної дії цього випромінення організм людини вміє захищатись, синтезуючи в шкірі шар темної речовини – меланіну (засмага). Але ця речовина утворюється повільно. Останнім часом людство занепокоєне зниженням вмісту озону в атмосфері. Над Антарктидою, Африкою, Нідерландами виявлено “дірки”, де вміст О3 менший за 50%. Щорічно вони збільшуються. Озонові “дірки” спричиняють посилення УФ-фону в країнах, розташованих у Південній кулі: напр. в Новій Зелландії (спричиняють утворення нових хвороб: хвороба ебола, рак шкіри, катаракта очей тощо). Вже виявлено озонову “дірку” над Шпіцбергеном. Причини руйнування озонового шару:
У грудні 1952р. інформаційними агенствами передавалися тривожні повідомлення з Лондона: безвітряна холодна погода призвела до скупчення над містом “чорного смогу” – хмари шкідливих газів, яка утворилася внаслідок посиленої роботи сотень котелень, в топках яких згорали вугілля, мазут, гас. У приземному шарі повітря зросла кількість отруйного оксиду азоту N2О і інших компонентів. Це призвело до загибелі в Лондоні близько 4 тисяч чоловік, десятки тисяч людей захворіли. Над Лос-Анджелесом нерідко з’являється “білий смог” в результаті загазованості автотранспортом. Це серйозно шкодить жителям Нью-Йорка, Чікаго, Боготи, Токіо, Мілана, Мехіко та ін. містам ( в Україні – Києву, Харкову, Одесі, Сімферополю). Сприятливими умовами для появи смогу є літні безвітряні дні. Смог виникає в результаті складних фотохімічних реакцій у повітрі, забрудненому вуглеводнями, пилом, сажею, оксидами азоту, під впливом сонячного світла, підвищеної дії температури нижнього шару повітря та значної кількості озону, який виділяється внаслідок розпаду оксиду азоту NО2 під дією олефінів з автомобільного пального. Тютюновий дим. У тютюновому димі крім нікотину містяться ще 200 речовин: чадний газ, бензпірени тощо. Тютюн небезпечний тим, що листя тютюну – гігроскопічні і вбирають всі токсичні сполуки. Види смогу Смог    вологий фотохімічний льодяний Вологий смог ( смог лондонського типу) виникає в результаті сукупності густого туману з домішками газоподібних забруднювачів – диму, газових відходів виробництва і пилових частинок. Фотохімічний смог (смог лос-анджелеського типу) – пелена їдких газів та аерозолей підвищеної концентрації, що виникає під дією УФ-радіації Сонця в повітрі в результаті фотохімічних реакцій, що проходять в атмосфері в присутності газових викидів автомобілей та хімічних підприємств. Льодяний смог – сукупність газоподібних забруднювачів, пилових частинок і кристалів льоду, що виникає при замерзанні крапель туману і пари опалювальних систем. 5.Кислотні дощі. Оксиди сірки і азоту, що викидаються в атмосферу внаслідок роботи теплових електростанцій та автомобільних двигунів, взаємодіють з вологою, утворюючи краплі азотної та сірчаної кислот і випадають у вигляді кислотних дощів. В чому їх шкідливість?
Понад 230 озер в горах Адірондах штату Нью-Йорк мають критичний рівень забруднень кислотами, 1/3 озер Флориди кисла, 20% озер штатів Массачусеттс, Нью-Гемпшир, Род Айленд, 20000озер Швеції, сотні озер в Канаді.
Крім повільних змін клімату, людство в змозі викликати такі катастрофи, які знищать все живе на Землі, наприклад, ядерна війна. Моделювання на ЕОМ показують, що у випадку вибуху навіть не всього ядерного потенціалу, накопиченого на Землі ( в США та Росії існує понад 60 тис. ядерних боєголовок), а локальний ядерний конфлікт, з використанням хоча б 1000 Мт ядерної вибухівки. Такий конфлікт призведе до метеорологічної катастрофи глобального масштабу, яка б мала такі наслідки:
Значна кількість гірських порід перетвориться в аерозоль. Такий пил зависає в атмосфері, надходить у стратосферу. Так вибух потужністю 100Мт здійме і повітря 5 млрд т пилу. Виникнуть вогняні смерчі. Пил, попіл і сажа після такого ядерного конфлікту за 1-2 тижні затягнуть небо над всією Землею. В результаті прозорість атмосфери зменшиться у 200 разів, на Землі настане “ядерна ніч”, яка триватиме кілька місяців. Сильне запорошення атмосфери спричинить охолодження земного шару повітря на 15 – 300 протягом першого місяця після катастрофи. Настане “ядерна зима”, яка теж може тривати кілька місяців. Це зумовлюється тим, що нижні шари охолоджуються, а верхні нагріваються. За декілька місяців пил і сажа осядуть і охолодження зміниться нагріванням. 7. Фізичні забруднення атмосфери. Фізичне забруднення – це таке забруднення, яке пов’язане із змінами фізичних параметрів середовища: теплових, світлових, шумових, електромагнітних, радіаційних тощо. Розвиток промисловості призводить до шумового забруднення у вигляді природного рівня шуму і зміни звукових характеристик ( періодичності, сили звуку) в населених пунктах, у виробничих приміщеннях (транспорт, промислові прилади. енергетика). Фізико-біологічна адаптація людини до шуму неможлива. ( Шум – сукупність звукових хвиль, тобто періодичні зміни тиску повітря, які вимірюють такими параметрами як інтенсивність (сила звуку), спектр, часові інтервали). Інтенсивність шуму визначається зміною рівня тиску повітря. Для визначення інтенсивності встановлюють логарифмічну шкалу, кожен ступінь якої відповідає зміні інтенсивності шуму в 10 разів і називається белом (винахідник телефону А.Белл) або децибелом (1/10 бела). Спектр звуку – це складні гармонічні коливання, що мають певну частоту, фазу й амплітуду. Вухо людини сприймає звук з частотою від 16 до 20000 Гц (звукові хвилі < 16 Гц – інфразвукові, > 20000Гц – ультразвукові. Часові інтервали звуку – сума коротких імпульсів коливань, що характеризуються певною протяжністю і амплітудою. До фізичних забруднень належать вібрації, електромагнітні поля, РЛС.
Економічні методи : а) впровадження безвідходних технологій; б) отримання додаткових пільг (зменшення оподаткування тощо); в) встановлення новітніх очисних фільтрів. Організаційні методи: а) зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва потужних, забезпечення їх новітніми системами очищення4 б) очищення вугілля від залізного колчедану до його спалювання в топках; в) заміна вугілля газом; г) регулювання двигунів внутрішнього згорання в автомобілях, установка каталізаторів, які б нейтралізували чадний та вуглекислий гази; д) озеленення міст; е) правильне планування житлових і промислових районів у межах міста; є) використання звукопоглинаючих матеріалів при будівництві; ж) проведення ліній електропередач за межами міста. Просвітницька робота Тема 5.2. Джерела та екологічні наслідки забруднення гідросфери План 1.Екологічні функції води. 2.Споживання прісної води. 3.Джерела забруднень природних вод. 4.Очищення стічних вод. 5.Роль Світового океану в стабілізації природних умов на поверхні Землі. Закон Ешбі. 1. Екологічні функції води. Вода є найважливішою складовою живої речовини, без якої неможливе життя на планеті. Гідросфера або водна оболонка Землі – це її моря й океани, криги приполярних районів, ріки, озера й підземні води. Запаси води на Землі – 1,46 * 109 км3 або 0,025% усієї маси Землі. Але більшість цієї маси – гірко-солона морська вода, непридатна для пиття та технологічного використання. Прісна вода складає 2% від її загальної кількості, причому 85% її зосереджено в льодовиках Гренландії, Антарктиди, айсбергах, гірських льодовиках. 1% прісної води складають річки, озера, підземні води. Найпоширенішою є морська вода – 71% поверхні Землі. Вода виконує екологічні функції:
Солоність океанічних вод складає 35%. Найсолоніша вода в Мертвому морі 260%, у Чорному морі – 18%, Азовському – 12%. Якщо концентрація води – до 1 г/кг – вода прісна, до 25 г/кг – солонувата, понад 25 г/кг – солона. Хімічний склад підземних вод різноманітний. Основним джерелом водопостачання для людства є річковий стік. Перше місце за цим показником посідає Бразилія з річкою-гігінтом – Амазонкою. Річковий стік України складає в середньому – 83,5 млрд. м3, а в засушливі роки зменшується до 48,8 млрд. м3. Він розподіляється по території України нерівномірно: 70% стоку припадає на Південно-Західний економічний район, де проживає 40% населення, а на Донецько-Придніпровський та Південний економічні райони, де проживає 60% населення та зосереджені найбільш водомісткі галузі народного господарства (металургійні, паливно-енергетичні комплекси, хімічна, нафтохімічна, целюлозно-паперова тощо) припадає лише 30% стоку. Сучасна ТЕС потужністю 1 млн кВт/год. потребує протягом року 1,5 км3 води, атомна – 3 км3. Сільське господарство використовує від 60 до 85% водозабору. У зв’язку з цим у багатьох районах півдня України відчувається гострий дефіцит води. Основним водопостачальником води для України є Дніпро. Іншими річками є Дунай, Дністер, Південний Буг, Тиса, Прут та ін. Повноводдя їх залежить від стану їх приток (близько 63 тисяч річок). 90% населених пунктів України розташовані в долинах річок. Гідросфера Землі сьогодні деградує. Основною причиною сучасної деградації природних вод Землі є антропогенне забруднення. Головними його джерелами є:
На сьогодні в світі понад 1 млрд. осіб споживає воду, яка не відповідає санітарним нормам. Інтенсивність використання водних ресурсів набагато перевищує процес їх відновлення в біосфері. Щорічно водозабір становить 3500 км3, а скид неочищених промислових стоків – 160 км3; це призводить до забруднення понад 12%, а в промислово розвинених країнах – до 25% річного стоку. З інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, а надто з такими її напрямами як хімізація, меліорація, значна кількість добрив і пестицидів надходить до водойм, потрапляє в підземні води. В Україні щороку в річки та водойми змивається в середньому 120 млн т грунту, а це – 240 тис. т азоту, 120 тис. т фосфору, 2,4 млн. т калію. В Україні функціонує понад 45 тис. ферм і комплексів тваринництва. Річковий об’єм становить 300 млн м3 і вміщує до 1,5 млн. т азоту; понад 10% його надходить до природних водойм, просочується в підземні горизонти. Значним водокористувачем є й комунальне господарство. Комунальні стоки великих міст – небезпечне джерело забруднення водойм побутовою хімією, миючими засобами, бактеріологічними забрудненнями, що їх несуть стоки міських каналізаційних систем. Одна з найпоширеніших проблем раціонального використання водних ресурсів країни – проблема малих річок. В Україні їх 22,5 тис, в їхніх басейнах формується понад 60% водних ресурсів. Їхня протяжність 100тис. км. До найважливіших проблем малих річок України належать: 1.Замулення внаслідок розорювання заплав і вирубування лісових смуг. Нині в Україні замулені та потребують розчищення понад 300 тис. км. Вартість його висока: за 1 км – 130 – 180 тис. грн. 2.У малі річки потрапляє велика кількість хімічних добрив. 3.Значне забруднення тваринницькими комплексами. 4.У басейнах малих річок розташовано 180 полів фільтрації цукрових заводів. 5.Склалася ганебна традиція створювати на берегах річок звалища для сміття. 6.Значне забруднення малих річок у промислових районах. Способи раціонального використання водних ресурсів: 1.У промисловості – впровадження водооборотних систем. Замкнені цикли промислового водокористування дають можливість повністю ліквідувати стоки. 2.Впровадження нових радикальних технологій зі зменшеним споживанням води. 3.Через брак коштів створювати системи ліквідації промислових стоків поетапно, насамперед на тих підприємствах, які дають найбільше забруднення. Наприклад, створення водооборотних систем на лісокомбінатах Закарпаття вимагало близько 10 млн.грн. Коли розділили каналізацію і забруднену воду, збагачений висококонцентрованими фенолами розчин почали спалювати, зменшивши в такий спосіб забруднення за мінімальних затрат. 4.У сільському господарстві – дотримання норм зрошення. 2. Споживання прісної води. Усі галузі господарства за відношенням до водних ресурсів поділяються на споживачів і користувачів води. Споживачі забирають воду з джерела водопостачання, використовують її для виготовлення продукції, а потім повертають в меншій кількості і якості. Користувачі води не забирають, а використовують її як середовище (напр. водний транспорт, рибальство, спорт тощо) або як джерело енергії (ГЕС). Проте вони можуть змінювати якість води (напр. водний транспорт). Промисловість використовує близько 20% споживаної людством води. Кількість води, що споживається підприємством залежить від того, яку продукцію воно випускає, від системи постачання (прямоточної чи оборотної). При застосуванні прямоточної системи вода з водного джерела надходить на промисловий об’єкт, використовується в процесі виробництва продукції, потім проходить очищення і після цього подається у водостік чи водойму. При оборотній системі водопостачання відпрацьована вода після очищення не повертається у водойму, а знову використовується в процесі виробництва. Витрати води в такій системі значно менші. Наприклад, ТЕС потужністю 1 млн кВт при прямому водопостачанні (для охолодження агрегатів) споживає 1,5 км3 води щорічно, а при оборотній схемі – 0,12 км3. Кількість води (м3), необхідної для виробництва 1 т продукції називають водоємністю виробництва. За цим показником різні виробництва дуже відрізняються. Наприклад, на виробництво 1 т прокату необхідно 10-15 м3 води, а хімволокна відповідно 2000-5000 м3. Одним з найбільших споживачів води є електростанції. Наприклад Хмельницька АЕС (р.Горинь) повністю “випиває” воду з неї, яка була основним водопостачальником Рівненської обл. Одним з основних споживачів води є сільське господарство (70% її загального використання). Це зумовлено зрошуванням землеробства (на сьогодні зрошувальні землі складають 15% усіх сільськогосподарських угідь і дають 50% всієї продукціїЇ. Питоме водоспоживання під час зрошення залежить від виду сільськогосподарських рослин, клімату, технічного стану зрошувальних систем, способів поливу. Так, якщо норми поливу (м3/га) для зернових культур складають 1500-3500, то для цукрових буряків – 2500-6000, рису – 8000-15000. Більша частина води (20-60%) використаної для зрошення, безповоротно втрачається, деяка кількість її повертається назад у водойми у вигляді так званих зворотних вод, які сильно забруднені солями. Водопостачання населення (близько 10% всієї споживаної людством води) задовольняє потреби в питній воді та комунально-побутові потреби (робота підприємств побутового обслуговування, полив вулиць, протипожежні заходи тощо). Існує поняття питоме водоспоживання, що означає об’єм води в л, необхідний для задоволення потреб одного жителя міста (села). У великих містах світу питоме водоспоживання складає (в л/добу): Нью-Йорку – 600, Парижі – 500, Москві – 400, Києві – 333, Лондоні – 263.
В результаті антропогенної діяльності гідросфера Землі змінюється. Серед цих змін розрізняють кількісні (зміна кількості води, придатної для використання) і якісні (природа забруднень). Забруднення води поділяються на:
Особлива шкода – від нафти і нафтопродуктів, які утворюють плівку, припиняють газообмін, знижують вміст кисню, так, 1 т нафти розпливається на 12 км2 поверхні. Основними забруднювачами води є хімічні, нафтопереробні, целюлюзопаперові заводи, тваринницькі комплекси, гірничорудна промисловість, СМС, які спричиняють “цвітіння води”.
Усі природні водойми мають здатність до самоочищення. Самоочищення води – це нейтралізація стічних вод, випадання в осад твердих забруднювачів, хімічні, біохімічні та інші природні процеси. що призводять до видалення з водойми забруднювачів і повернення води до її первісного стану. Здатність води до самоочищення має свої межі. У водойми надходить багато стічних вод, забруднені токсичними забруднювачами, внаслідок чого водойми деградують. Заходи, що забезпечують нормальний стан водних об’єктів:
Діючими в Україні законами передбачено, що для різних народногосподарських потреб має використовуватися вода певної якості. Недопустимо використовувати питну воду для охолодження блоків ТЕС, забороняється скидати у водойми стічні води з цінними відходами, які вилучаються шляхом раціональних технологій. Головним напрямом захисту водного середовища в промисловості є перехід підприємств до роботи за схемою замкненого циклу водопостачання. У сільському господарстві запроваджують сувору економію води, раціонально використовується заміна суцільного поливу зрошуванням, зменшення кількості пестицидів, гербіцидів, фосфатів, нітратів тощо. Очищення стічних вод – це руйнування або видалення з них забруднювачів і знищення в них хвороботворних мікробів (стерилізація). Існує 2 методи очищення стічних вод:
Забруднені стічні води піддають механічній, хімічній та біологічній очистці. Механічне очищення полягає у видаленні із стічних вод нерозчинних речовин, жирів, смол. Для цього використовують відстійники, сита, фільтри, центрифуги. Сучасні методи дозволяють очистити на 95% від твердих нерозчинних забруднювачів. Хімічне очищення проводиться після механічного очищення. При цьому у забруднену воду додають спеціальні речовини реагенти, які, вступаючи в реакцію із забруднювачами, утворюють нешкідливі або нерозчинні речовини, що випадають в осад і видаляються. Біологічне очищення полягає у використанні природних або штучних водойм, де в стічні води (вже очищені механічним та хімічним шляхом) додають спеціальні мікроорганізми, які харчуються органічними домішками, наявними в стічних водах (органічними кислотами, білками, фенолами тощо), розкладаючи їх до простих нешкідливих сполук.
В стабілізації природних умов на поверхні Землі велика роль належить Світовому океану. Основна частина акваторії океану – 52,6%. Стан його вод викликає тривогу, його забруднюють річки, з якими щорічно надходить понад 320 млн. т солей заліза, 6,5 млн. т сполук фосфору та інші сполуки. Багато забруднень потрапляє з атмосфери – 200 тис. т солей свинцю, 1 млн. т вуглеводнів, 5 тис. т сполук ртуті. 1/3 мінеральних добрив, що вносяться в грунт вимиваються дощовими водами і виносяться в моря, 62 млнн. т за рік потрапляють в Світовий океан сполук азоту і фосфору. Ці речовини викликають розвиток одноклітинних водоростей, які утворюють на поверхні води “ковдри” товщиною 2 м. Найбільшим забруднювачем Світового океану є нафта і нафтопродукти. Щорічно у води Світового океану потрапляє 5-10 млн. т нафти та нафтопродуктів, які поступають сюди з морських родовищ, аварій танкерів тощо. Так, внаслідок аварії танкера “Екссон валдіз” у 1990р. поблизу Аляски в океан потрапило 40 тис. т нафти. Потрапляє сюди значна кількість промислових та побутових відходів, яких в світовому океані накопичилося понад 20 млн. т, значна кількість радіоактивних забруднень – внаслідок випробування атомної зброї, роботи атомних реакторів, військових підводних човнів, криголамів, АЕС тощо. Загальна кількість радіоактивності , яка потрапила у води світового океану складає 1,5 * 106 Кі. Найбільше забруднюється Світовий океан – в його мілководній прибережній зоні. Шельф океану – це райони, де більшість морських організмів проводить значну частину свого життя. Проблема захисту Світового океану – одна з найактуальніших. ООН розроблено й прийнято ряд угод, що регулюють судноплавство, рибальство, добування корисних копалин, найбільш відомою є угода, підписана більшістю країн світу в 1982р. “Хартія морів”. Вода є потужним поглиначем тепла на поверхні Землі. Вирішальну роль в поглинанні сонячної енергії належить Світовому океану, який в 2-3 рази більше поглинає сонячну енергію, ніж суша. Із-за особливих теплових властивостей води, океан виступає накопичувачем сонячної енергії на планеті. Поверхневі течії – основний переносник накопиченого тепла. Води Світового океану весь час знаходяться в активному русі. Цьому сприяє атмосферна циркуляція, нерівномірне нагрівання планети, температурні контрасти, сили тяжіння Сонця, Місяця. Розглядаючи гідросферу як кібернетичну систему, у відповідності до закону Ешбі, можна зробити висновок, що гідросфера може бути стійкою до зовнішніх і внутрішніх збурень тільки при достатньому внутрішньому різноманітті. Займаючи значну частину поверхні планети, гідросфера володіє великою різноманітністю природних умов. Більша частина різномаїття створюється одночасним існуванням води в трьох фазах, які різко відрізняються складовими, формуванням динамічних і статичних структур. |
||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с |
Курс лекцій Черкаси 2012 |
|
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних... Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,... |
Курс лекцій для студентів факультету заочної форми навчання |
|
Опорний курс лекцій Київ 2011 ЗМІСТ Список використаної літератури |
ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА Економічна діагностика. Опорний конспект лекцій / Укладач: к г н., доц. Мартусенко І. В. – ВІЕ ТНЕУ. – Вінниця, 2011. – 72с |
|
Основні напрямки діяльності Ліги прочитано курс лекцій з історії України від найдавніших часів до сьогодення |
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua