|
|
Скачати 1.88 Mb.
|
ТемаМілітаристична екологіяОднією з найганебніших рис людської цивілізації є війни. Підраховано, що за останні 6 тис. років люди жили в мирі 292 роки, і ніхто не усвідомлює, що у сучасній війні переможців не буде. Військова діяльність спрямована на те, щоб чинити шкоду біосфері, людині і має суто антиекологічний характер. Війни забрали з життя близько 4 млн. людей. У війнах були знищені матеріальні цінності на фантастичні суми (населенню цього б вистачило на кілька тисяч років для забезпечення всім необхідним). У першу світову війну (1914-1918 рр) було втягнуто 38 країн світу. Бойові дії велись на території 4,1 млн кв. м. Було мобілізовано 74 млн чоловік, загинуло 9,5 млн, 20 млн людей загинуло від хвороб і ран. Вперше застосовано хімічну зброю, якою вражено 1,3 млн чоловік (м.Іпр). Друга світова війна (1939-1945 рр) охопила 61 державу (80% населення). Військові дії велись на території 22,6 млн кв км. Мобілізовано 110 млн чоловік, загинуло 55 млн чол. Матеріальні збитки складали 316 млрд доларів США. Вперше застосовано ядерну зброю в Японії (Хіросіма й Нагасакі). Здійснено спроби ведення бактеріологічної війни. Друга світова війна показала, що у війнах гинуть не лише люди, а й все навколишнє середовище (руйнування дамб в Голландії, знищення лісів і посівів Польщі, Норвегії, Франції, СРСР, штучне створення вогняних смерчів авіацією під час бомбардування Гамбурга, Дрездена. Після 1945 р. мали місце ще близько 180 збройних локальних конфліктів, що забрали з життя понад 20 млн людей. Дедалі зростають небойові втрати населення (у І світовій війні вони складали близько 5% населення, у ІІ-ій - 50%, у сьогоднішніх “локальних” конфліктах, за даними ООН, на 1-го солдата, який загинув, припадає 9 загиблих мирних жителів). Як спадщина від ІІ світової війни від Німеччини залишилось 250 тис тонн отруйних речовин – іприту, люїзиту, фосгену. Вони частково були захоронені в шахтах та свердловинах, а частково – в Балтійському морі та Атлантиці (120 тис бомб та снарядів з отруйними речовинами). Військові конфлікти та підготовка до них стають дедалі дорожчими. Розробка, виготовлення і випробування нових видів зброї лягає на економіку країн світу непосильним тягарем. Так, за даними ООН, у світі сьогодні витрачається 1 трлн доларів щорічно на розробку та виробництво зброї, утримання армій і фінансування конфліктів. В США тільки на виготовлення та і випробування ядерних боєголовок інвестували в 1943 р. 300 млрд доларів. На військові потреби в світі щорічно витрачається 2-3% енергетичних ресурсів, 3-4 % запасів нафти. 3% території розвинених країн відводиться під військові бази, склади, полігони, а це – родючі землі. У всьому світі військові займають близько 42 млн га суші. Витрати на військові потреби у світі переважають витрати на охорону здоров’я - у–2,5 рази, на освіту – у 1,5 рази. Це в той час, коли мільйони людей недоїдають, живуть у жахливих умовах, п’ють брудну воду. На підготовку війни використовуються новітні технології. Фахівці ООН склали порівняльні суми, що витрачаються на воєнні цілі і цивільні:
Військові конфлікти приносять значні збитки навколишньому середовищу. Глобальні воєнні дії з використанням ядерної та хімічної зброї зброї означають повне руйнування біосфери. Навіть саме існування збройних сил та воєнної промисловості є джерелом забруднення та деградації природного середовища. Так, у колишньому СРСР воєнними об’єктами було зайнято 42 млн га земель, з них – 30 млн га під полігон. Воєнна промисловість є однією з найбільш екологічно шкідливою. Для її потреб проводяться видобувні розробки та виплавляються у значній кількості алюміній , нікель, залізо, платина; іде видобування та переробка радіоактивних речовин. Військова промисловість дає багато відходів. Безперервно іде знищення застарілого обладнання. В арміях світу служить понад 29 млн чоловік, близько 16 млн працює в галузях промисловості, що обслуговує армію. Збройні сили наклали свій відбиток екологію усіх країн світу. У період холодної війни місцем протистояння наддержав були Арктика та Антарктика. У цих регіонах було проведено 508 випробувальних ядерних вибухів з викидами близько 26 млн Ki Cs – 137 та 20 млн Кі Sr – 90. В СРСР функціонував ядерний полігон “Об’єкт-700” на Новій Землі та ракетодром “Плесєцьк” в Архангельській області. У 1961 – 1990 рр в Карському та Баренцевому морях було затоплено приблизно 11 тисяч контейнерів з радіоактивними відходами. На Новій Землі було проведено 132 випробування ядерної зброї, в т.ч. 87 вибухів в атмосфері і 3 у воді. Своєрідним полігоном для випробування методів ведення війни і зразків сучасної зброї стала війна США в Індокитаї (1964-1975рр). Там було скинуто понад 21 млн авіабомб і випущено 229 млн снарядів загальною вагою 15 млн тонн. На землі В’єтнаму та райони Камбоджі і Лаосу було розсіяно приблизно 100тис різних хімікатів з метою знищення лісу, посівів рису тощо. В результаті було знищено рослинність на 360 тис га сільськогосподарських земель, загублено 70% гаїв кокосових пальм, винищено тропічні ліси. Особливо небезпечним виявився дефоліант “Ейджент оранж”, від якого загинули дерева, 2 млн чоловік, 60 тис американських солдатів, що мали справу з цим хімікатом. Він пошкодив органи, генетичний стан. У 1971 р. військові сили США застосували у В’єтнамі надпотужні (масою 7 тонн) авіабомби для створення площадок для вертольотів. Одна вирва (воронка) від такої бомби мала радіус 65 м; надпотужні бульдозери ( масою 33 т), які викорчовували дерева і якими було зрізано 325 тис га тропіків. Знищення рослинності істотно вплинуло на екологічний баланс В’єтнаму. Зросли ерозія і кислотність грунтів. Із 150 видів птахів залишилось 18. Рівнинні тропічні ліси можуть відновитися тільки через 100 років, а в гірських районах, де грунти повністю змито, рослинність не відновиться ніколи. Яскравою ілюстрацією серйозних порушень природного середовища під впливом воєнних дій є локальні воєнні конфлікти – війна в Афганістані, Руанді, вторгнення Іраку в Кувейт (1991р.), коли іракська армія підірвала і підпалила 700 потужних нафтових свердловин (6 млн барелів (1 млн тонн) нафти горіло щодня. Фонтани полум’я сягали 100 м, які викидали в атмосферу 50 тис. тонн оксидів сірки, 100 тис тонн сажі, 80 тис тонн вуглекислого газу. Пожежу погасили через півроку. На поверхні пустелі і Перської затоки утворились гігантські озера і плями нафти, загинуло безліч морських тварин). Значної шкоди нанесли війни на Балканах, війна США проти Афганістану та Іраку. Найнебезпечніша риса сучасного мілітаризму – злочинні плани використання для війни найпотаємніших, глибинних природних сил. Випробовуються плани безпосереднього впливу на природу з метою агресії, методи зміни клімату, створюється геофізична зброя. Військові вже проводить досліди над викликанням штучних землетрусів на території противника, виверження вулканів, появою озонових дир. Розроблено нові зразки отрути, бактеріологічної зброї, так, наприклад, 1 г ботулотоксину може вбити 1 млн людей, 1 г устричної отрути може призвести до загибелі 1,5 тис. чоловік, 1 г політоксину (з безхребетних) – 100 тис чоловік. У біологічних лабораторіях існують препарати, проти яких немає вакцин: мексиканського павука, чуми тощо. Розроблені речовини, що впливають на психіку людей (“Зомбі”). Значної екологічної шкоди біосфері Землі завдають наземні, підземні випробування ядерної зброї (СРСР, США, Великобританія, Франція, Китай). З 1945-1981 р. було здійснено понад 1315 ядерних вибухів. Значного лиха завдають радіоактивні відходи військового виробництва, що скидаються у водне середовище., атомні підводні човни, що зазнали аварії. Ядерна зброя – найбільша небезпека для людства. На її небезпеку вперше в 1908 р. вказував англійський вчений Ф.Содді, ідею заборони ядерної зброї підтримували В.Вернадський, Н.Бор,, П.Кюрі, Ф.Жоліо-Кюрі і ін. У наш час ядерною зброєю володіють понад 30 держав світу. За 40-річний період випробувань у повітря викинуто понад 13 т радіоактивних речовин. Велику загрозу становить і накопичення зброї: на військових складах (напр. у Сєвєроморську, Бєларусі, Владивостоці тощо) вибухали склади з тисячами тонн артилерійських снарядів. Від діяльності військових страждає природа України. Так, розташовані біля поблизу Білої Церкви і Прилук бази стратегічних бомбардувальників забруднили авіаційним пальним грунти, підземні води. Таке ж становище – біля військових аеродромів і ракетних баз біля Луцька, Бродів, Червоограда, Житомирщині, Сумщині. Проблему складає і мінна небезпека: на території країн в остання роки залишилась велика кількість мін ( близько 100 млн тонн), з них – 50 млн – на землях Камбоджі, 10 млн т – в Афганістані, 9 млн – в Анголі. Біля 90% цих мін – протипіхотні. Існують мініатюрні міни вагою близько 10 г, які розсіюють з літаків. Один залп німецької ракетної системи “Ларс” розсіває 160 тис протипіхотних мін на площі 8 кв км на відстані 15 км від установки. Якщо одна міна “малятко” коштує 3 долари США, то витрати на її розмінування сягають понад 300 тис доларів ( так у Кувейті було заміновано 7 млн мін, при розмінуванні загинуло 84 спеціалісті впо розмінуванню). Дедалі більшу загрозу становить прагнення розвинених країн світу використати у військових цілях космічний простір. Це – новий виток гонки озброєнь. При старті ракети типу “Сатурн - 5” в атмосферу потрапляє до 6-9 млн тонн спрацьованого палива. На старті одна ракета викидає 180 т хлору і пари соляної кислоти, що еквівалентна знищенню 10 млн т озону в озоновому шарі. Запускаються сотні супутників “шпигунів”, розробляються нові види космічної зброї – лазерні гармати з ядерною начинкою для знищення ворожих ракет. Відомі випадки зараження ділянок Землі від падіння супутників з плутонієвими генераторами. Космічний простір заповнюють сьогодні тисячі уламків супутників і ракет – носіїв, що є загрозою для польотів, а ядерні вибухи в шарах атмосфери викликали порушення магнітосфери і радіаційних поясів Землі. До ООН вносяться пропозиції, спрямовані на усунення війн як явища, що несумісні з біосферною етикою людства:
1 Геккель Е. Естественная история миротворения: общедоступное научное изложение учения о развитии.- Сб.: Науч.мысль, 1909.-с.247. 1 Розенберг Г.С. О периодизации экологии. – Ж.Экология, №4,1992 1 В.І.Вернадський. Химическое строение биосферы Земли и ее окружения. М.,1965, с.283,286;Биогеохимические очерки,М.-Л., 1940,с.185 1 Вернадський В.І. «Научная мысль как планетное явление», М.-1989р., с.136 1 Вернадський В.І. «Научная мысль как планетное явление», М.- 1989р., с.132 2 Вернадський В,І. . «Научная мысль как планетное явление», М.- 1989р., с.134 3 Вернадський В.І. «Научная мысль как планетное явление», М.- 1989р., с.140 4 Вернадський В.І. «Научная мысль как планетное явление», М.- 1989р., с.331 1 Вернадський В.І. «Философские мысли натуралиста», М. – 1988р., с.26 1 Вернадський В.І. «Философские мысли натуралиста», М. – 1988р., с.27 2 Вернадський В.І. «Философские мысли натуралиста», М. – 1988р., с.27 3 Вернадський В.І. «Философские мысли натуралиста», М. – 1988р., с.28 4 Вернадський В.І. «Философские мысли натуралиста», М. – 1988р., с.34 |
|
Курс лекцій Київ 2006 Київський Національний Університет культури і мистецтв Безклубенко Сергій Данилович. Основи філософських знань. Курс лекцій для слухачів Академії пепрукарського мистецтва та студентів... |
Курс лекцій СУМИ 2003 МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ... Курс лекцій спрямований на надання студентам допомоги по вивченню навчального курсу з „Торгового права” та розрахований на студентів... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Головченко О. М., Ананьєв Є. П. Сучасна економічна теорія: курс лекцій – Одеса: м. Роздільна ТОВ «Лерадрук», 2012. 204 с |
Курс лекцій Черкаси 2012 |
|
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних... Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,... |
Курс лекцій для студентів факультету заочної форми навчання |
|
Опорний курс лекцій Київ 2011 ЗМІСТ Список використаної літератури |
ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА Економічна діагностика. Опорний конспект лекцій / Укладач: к г н., доц. Мартусенко І. В. – ВІЕ ТНЕУ. – Вінниця, 2011. – 72с |
|
Основні напрямки діяльності Ліги прочитано курс лекцій з історії України від найдавніших часів до сьогодення |
КУРС ЛЕКЦІЙ ЗА ЗАГАЛЬНОЮ ТА ГАЛУЗЕВОЮ СКЛАДОВИМИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ... У курсі лекцій із загальної та галузевої складових у стислій формі висвітлюються питання державного управління і місцевого самоврядування,... |