|
Скачати 89.64 Kb.
|
О.І.Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних працівників ВИКЛАДАННЯ ХІМІЇ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ АКТУАЛЬНИХ ЗАДАЧ РОЗВИТКУ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТИ 2011 рік Генеральною Асамблеєю Об’єднаних Націй проголошений Міжнародним роком хімії. При цьому було підкреслено, що хімічна освіта й поширення знань про хімію мають надзвичайно важливе значення для сучасного суспільства. Крім того, у 2011 році у зв’язку із сотою річницею присудження Марії Склодовській-Кюрі Нобелівської премії в галузі хімії з’являється можливість відмітити внесок жінок у науку. Також у 2011 році виповнюється сто років з дня заснування Міжнародної асоціації хімічних товариств, що дає можливість привернути увагу до необхідності міжнародної наукової співпраці. Головним підґрунтям хімії є двоєдина мета – одержання речовин із заданими властивостями (необхідно для виробничої діяльності людини) та виявлення способів управління властивостями речовин (на що спрямована науково-дослідна діяльність). Хімічні знання є основою сучасної науки і техніки. Хімічні методи широко використовуються в самих різних галузях промисловості, сільського господарства, медицини. Досягнення сучасної цивілізації немислимі без хімічних знань. Недооцінювання ролі хімічних знань приведуть до суттєвого зниження рівня підготовки майбутніх спеціалістів в багатьох галузях, навіть дуже далеких від хімії. Шкільна хімічна освіта розвиває логічне мислення, уяву; сприяє розробці екологічно грамотної, безпечної поведінки людини; створює у учнів ясне уявлення про роль хімії у розв’язанні сировинних, енергетичних, продовольчих, екологічних, медичних проблем людства. Хімічні знання необхідні для розвитку критичного мислення, критичного відношення до потоку інформації, реклами. Відповідно хімічна освіта є невід’ємною частиною гуманітарної освіти, суттєвим елементом формування і розвитку культури особистості. Сучасна людина використовує хімічну термінологію навіть не підозрюючи її походження і не уявляє своє життя без багатьох речей, існування яких неможливе без використання хімічних знань. Погляд на природу з точки зору хімії – це визначення місця та ролі хімічних об’єктів та процесів у реальному природному розмаїті, що є важливою складовою наукової картини світу. Екологічні проблем людства спонукають при вивченні хімії більше уваги приділяти екологічному вихованню. Необхідно знайомити з правилами співіснування людини та навколишнього світу. Часто доводиться чути, що «хімія» винна в погіршенні екологічної ситуації, але забувають: саме недостатня хімічна обізнаність, нерозуміння хімічних процесів зумовили серйозні наслідки для природи. У шкільному курсі хімії необхідно розширювати знання учнів з охорони навколишнього середовища, що дозволить їм у майбутньому грамотно поводитись з хімічними речовинами на виробництві, у побуті й природі. Ці знання сприятимуть розумінню природної рівноваги та умов її збереження; сприятимуть бережливому ставленню до повітря, чистої води, різноманіття рослинного та тваринного світу. Екологічний компонент хімії базується на таких знаннях:
Важливим є показати значення хімії для розв’язання екологічним проблем людства. Ефективним є використання місцевих даних для ілюстрації впливу на навколишнє середовище діяльності людини та характеристики екологічної ситуації. Для розкриття практичної значимості хімічних знань необхідно використовувати задачі екологічного змісту, які допоможуть формувати відповідальне ставлення до природи. Хімічні задачі можуть включати дані про:
Розв’язання таких задач дозволить учням навчитись інтерпретувати хімічні знання, застосовувати їх у нових ситуаціях; формуватиме уявлення про реальні процеси у навколишньому середовищі та взаємозв’язок всього живого. Протягом своєї діяльності та пізнання навколишнього світу людині постійно доводиться спостерігати різноманітні предмети та явища. Відповідно учні повинні вміти самостійно спостерігати, порівнювати, виділяти найважливіші елементи знань, аналізувати, бачити причинно-наслідкові зв’язки між ними. Для формування цих вмінь потрібно широко застосовувати хімічний експеримент. В сучасній ситуації, нестача обладнання і реактивів значно ускладнює повноцінне проведення лабораторних і практичних робіт. Тому необхідно ширше використовувати ужитковий та домашній експеримент, проводити дослідження складу речовин, що використовуються у побуті. Важливою складовою навчання хімії є формування в учнів практичних умінь і навичок під час проведення лабораторних і практичних робіт. Особливої уваги потребує формування в учнів культури проведення хімічного експерименту та дотримання правил безпеки життєдіяльності. Згідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 № 304 "Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за №806/12680, здійснюються такі інструктажі(див. таблицю 1): Таблиця 1
Програмно-методичне забезпечення навчального процесу з хімії в 7-9 класах, допрофільної підготовки учнів основної школи, інваріантної та варіативної складових профільного навчання старшої школи здійснюватиметься лише за програмами, підручниками і посібниками, що мають гриф МОН України. Ознайомитися з їх переліком можна на офіційному сайті МОН України (www.mon.gov.ua) та в Інформаційному збірнику МОН України. Зважаючи на переповненість книжкового ринку різноманітною продукцією, адресованою учням і вчителям, Міністерство освіти і науки України забороняє використання в навчальному процесі у загальноосвітніх навчальних закладах навчальної літератури без відповідного грифа (наказ МОН України № 806 від 01.09.2009 р.). У 2011-2012 навчальному році вивчення хімії у 7-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Хімія. 7-11 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів – К.: Ірпінь: Перун, 2005. Вивчення хімії у 10-11 класах різних профілів та поглибленим вивченням предмета здійснюватиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Хімія. 10-11 класи: Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення» – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 240 с. Для варіативної складової (факультативи, спецкурси, предмети за вибором) можна використовувати збірники програм рекомендованих Міністерством освіти і науки України:
В умовах надходження підручників різних авторів, що мають різну структуру викладання матеріалу вчитель повинен більше уваги звернути на підготовку до уроку. На початку уроку хімії необхідно провести мотивацію навчання (мета уроку → мотивація → діяльність → результат). У змісті виділяється головне та проробляється багаторазово та варіативно за допомогою пояснення, різноманітних завдань та корекції допущених помилок. Не потрібно перенасичувати урок різними засобами та методами (не більше 3-4). При плануванні уроку вчитель повинен враховувати необхідність організації пізнавальної діяльності учнів, осмислення матеріалу, диференціація завдань, зворотного зв’язку з учнями, використання елементів само- та взаємоконтролю. Саме на уроці учні повинні засвоювати 80-90% навчального матеріалу за рахунок його багаторазової і варіативної обробки (лекція, пояснення, тренувальні вправи, самостійні роботи, корекція допущених помилок). Особистість учня потрібно розвивати на основі засвоєння способів діяльності. Тобто головне не знання великого масиву фактичного матеріалу, а вміння знайти необхідну інформацію з різних джерел, зорієнтуватись, проаналізувати, відібрати основне, систематизувати, спланувати роботу, узагальнити і сформулювати звіт про її виконання. Для досягнення якості та ефективності шкільної хімічної освіти необхідно не тільки засвоєння учнями суми знань, умінь, навичок, але і формування у них потреби навчатись протягом всього життя. Для реалізації цього необхідно:
ЛІТЕРАТУРА
|
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... О.І. Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних... |
О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... ... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... РОЛЬ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ |
України Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» С. Г. Мойсеєва – завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
України Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» С. Г. Мойсеєва – завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |