О.М.Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
ШЛЯХИ РЕФОРМУВАННЯ ШКІЛЬНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Ті зрушення, що стали спостерігатися в останні десятиліття в системі освіти взагалі та в її математичній складовій зокрема, спричинили поступове переосмислення цілей навчання математики в аспект їх наближення до реальних можливостей математики, пов’язаних з інтелектуальним розвитком учнів, формуванням у них системи математичних знань як невід’ємної складової національного культурного простору, переглядом виховних можливостей предмета. Саме тому вже у 2005 році у програмі з математики цілі навчання математики в основній школі були сформульовані виключно прагматично, без зайвої деталізації складових:
- «формування в учнів математичних знань як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення школярів з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишньої дійсності;
- інтелектуальний розвиток учнів, розвиток їхнього логічного мислення, пам’яті, уваги, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи за аналогією, діставати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо;
- опанування учнями системи математичних знань і вмінь, що є базою для реалізації зазначених цілей, а також необхідних у повсякденному житті й достатніх для оволодіння іншими шкільними предметами та продовження навчання».
У коментарях до цілей окрема увага звертається і на виховні можливості математики, що можуть реалізовуватися у навчанні засобами і методами математики як навчального предмета: «…вивчення математики має сприяти формуванню в учнів загальнонавчальних умінь, культури мовлення, чіткості й точності думки, критичності мислення, здатності відчувати красу ідеї, методу розв’язання задачі або проблеми, таких людських якостей, як наполегливість, сила волі, здатність до переборення труднощів, чесність, працелюбство та ін.».
Безперечним позитивом є те, що таким чином окреслені виховні можливості шкільної математики оптимально узгоджуються з позиціями і міркуваннями багатьох авторитетних математиків щодо виховного ефекту від занять математикою і, – це має виключно принципове значення, – позбавлені ідеологічного підґрунтя.
Уперше за історію розвитку вітчизняної математичної освіти маємо нагоду реалізувати у процесі навчання математики в загальноосвітній школі реально деідеологізовані навчальні і виховні цілі предмета, виходячи з практичних можливостей математики, її виховного впливу на формування низки важливих особистісних якостей учнів та внеску в інтелектуальний розвиток особистості, який пов’язується виключно з математичною діяльністю.
Ніхто не буде сперечатися з тим, що кожний учитель повинен розвивати логічне мислення учнів. Про це говориться в методичній літературі, у пояснювальних записках до навчальних програм. Однак, як це робити, учитель не завжди знає. Нерідко це приводить до того, що розвиток логічного мислення значною мірою йде стихійно, тому більшість учнів, навіть старшокласників, не опановує початковими прийомами логічного мислення (аналіз, порівняння, синтез, абстрагування й ін.)
Крім того, розв’язання нестандартних логічних задач здатне прищепити інтерес дитини до вивчення «класичної» математики. У цьому відношенні дуже характерний наступний приклад. Найбільший математик сучасності, творець московської математичної школи, академік Микола Миколайович Лузін, будучи гімназистом, одержував по математиці суцільні двійки. Учитель прямо сказав батькам Н.Н. Лузіна, що їхній син у математиці безнадійний, що він тупий і що навряд чи він зможе учитися в гімназії. Батьки найняли репетитора, за допомогою якого хлопчик ледь-ледь перейшов у наступний клас. Однак репетитор цей виявився людиною розумною і проникливою. Він помітив неймовірну річ: хлопчик не умів вирішувати прості, примітивні задачі, але в нього іноді раптом виходили задачі нестандартні, набагато більш складні і важкі. Він скористався цим і зумів зацікавити математикою цього, здавалося б, бездарного хлопчика. Завдяки такому творчому підходу педагога з хлопчика згодом вийшов учений зі світовим ім'ям, який не тільки багато зробив для математики, але і створив найбільшу радянську математичну школу.
Значне місце питанню навчання молодших школярів логічним задачам приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу розв’язання дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише у своїй прекрасній книзі "Серце віддаю дітям": "У навколишньому світі - тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки". Сухомлинський спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, "що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними... Вивчаючи мислення тугодумів, я усе більше переконувався, що невміння осмислити, наприклад, задачу - наслідок невміння абстрагуватися, відволікатися від конкретного. Треба навчити хлопців мислити абстрактними поняттями".
Проблему впровадження в шкільний курс математики логічних задач не тільки досліджували в області педагогіки і психології, але і математики-методисти.
Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одна з важливих задач початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу.
Основна робота для розвитку логічного мислення повинна вестися із задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – відмінний інструмент для такого розвитку. Існує значна безліч такого роду задач; особливо багато подібної спеціалізованої літератури бути випущено в останні роки.
Однак що найчастіше спостерігається на практиці? Учням пропонується задача, вони знайомляться з нею і разом з учителем аналізують умову і розв’язують її. Але чи багато користі від такої роботи? Якщо дати цю задачу через день-два, то частина учнів може знову відчувати утруднення при її розв’язанні. Найбільший ефект при цьому можна досягнути в результаті застосування різних форм роботи над задачею.
Систематичне використання на уроках математики і позаурочних заняттях спеціальних задач і завдань, спрямованих на розвиток логічного мислення розширює математичний кругозір молодших школярів і дозволяє більш впевнено орієнтуватися в найпростіших закономірностях навколишньої їхньої дійсності й активніше використовувати математичні знання в повсякденному житті.
Найважливішою задачею математичної освіти є озброєння учнів загальними прийомами мислення, просторової уяви, розвиток здатності розуміти зміст поставленої задачі, уміння логічно міркувати, засвоїти навички алгоритмічного мислення, уміння розв’язувати задачі практичного змісту та прикладного характеру. Не випадково завдання на перевірку саме таких умінь і навичок учнів включаються до міжнародного порівняльного дослідження TIMSS, за допомогою якого вивчається рівень та якість природничо-математичної освіти у різних країнах світу. Дослідженню підлягають такі види навчально-пізнавальної діяльності учнів (когнітивні домени): знання, застосування, обґрунтування.
Вимір „Знання” визначає, що учні мають виявити такі вміння:
пригадувати точні положення про факти, співвідношення й поняття математики;
володіти термінологією, фактами, символікою, поняттєвими одиницями та процедурами, одиницями вимірювання;
розпізнавати математичні об’єкти, геометричні фігури, числа та вирази; математичні структури, які є еквівалентними (наприклад: записи дробу у вигляді простого чи десяткового дробу або процентів, по-різному орієнтованих рівних геометричних фігур тощо)
здійснювати обчислення числових виразів на додавання, віднімання, множення й ділення цілих чисел, простих і десяткових дробів; з наближеними числами;
виконувати стандартні алгебраїчні перетворення виразів;
використовувати вимірювальні прилади, відповідні одиниці вимірювання і округлювати результати вимірювання;
класифікувати (впорядковувати) об’єкти (геометричні фігури, числа, вирази) за спільними властивостями;
зчитувати інформацію з графіків, таблиць, діаграм, різних шкал.
Вимір „Застосування” виявляє вміння:
вибирати відповідний відомий алгоритм або метод розв’язування (обчислення);
представляти математичну інформацію та дані у вигляді схем, таблиць, діаграм, графіків; еквіваленти для заданих математичних співвідношень;
моделювати розв’язування стандартної задачі ( наприклад, складати рівняння або графік тощо);
виконувати послідовність математичних інструкцій, побудову зображення геометричної фігури за заданими параметрами;
розв’язувати стандартні завдання на: порівняння даних у різних форматах; використання даних з діаграм, таблиць, графіків, карт, геометричних властивостей для розв’язування стандартних задач.
Вимір „Обґрунтування ” виявляє вміння:
аналізувати, тобто визначати, описувати та використовувати зв’язки між об’єктами (змінними); розбивати геометричні фігури на частини для пошуку розв’язання задачі; зображати розгортку незнайомої геометричної фігури; уявляти перетворення геометричних фігур; робити обґрунтовані висновки із даної інформації;
узагальнювати – розширювати галузь застосування математичного твердження або розв’язування задачі шляхом переформулювання тверджень умови у більш загальних термінах;
синтезувати (об’єднувати) – комбінувати твердження, процедури, пов’язувати математичні поняття для встановлення результату та результати для отримання більш загальних висновків; знаходити зв’язки між різними елементами знання, схожими представленнями;
пояснювати, тобто надавати пояснення (доведення) справедливості або хибності тверджень, посилаючись на математичні факти;
розв’язувати нестандартні задачі – задачі на застосування математичних знань в незнайомих або складних контекстах (задачах з математичним змістом або задачах пов’язаних з повсякденним життям).
Магістральним напрямом реформування освіти є диференціація та стандартизація навчання. Втілення ідеї диференціації навчання значною мірою пов’язане з появою старшої профільної школи. У нашій області забезпеченню альтернативних можливостей для освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей учнів сприяє створення класів різного напряму: природничо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, технологічний, художньо-естетичний та спортивний.
Останніми науковими дослідженнями з педагогічної психології встановлено, що особливе значення відіграє математика у розвитку образного мислення учнів. Виділяють три види образів: геометричні, що визначають такий різновид образного мислення, як просторове, художні та знаково-символьні. До останніх відносять алгебраїчні вирази, формули хімічних сполук, схематичні позначення геометричних фігур та їх відносин, орфограми, фонетичні особливості звуків та ін. У процесі навчання відбувається інтенсивний та багатоаспектний розвиток різних форм образного мислення, йде постійний перехід від одних типів образів до інших, як у рамках групи учбових дисциплін, так і у рамках однієї. Отож негативне ставлення значної частини учнів-гуманітаріїв до математики, як до непотрібної другорядної дисципліни, небажання вивчати її може привести до недостатнього розвитку образного мислення цих учнів. А саме такий тип мислення більше притаманний гуманітаріям.
Яким чином можна покращити знання з математики учнів-гуманітаріїв?
Виділимо два останні напрями у вирішенні цього питання.
Перший пов’язаний з мотиваційними та прогностичними факторами у процесі навчання. Так, наприклад, у класах з поглибленим вивченням іноземних мов доцільно запропонувати курс за вибором, на якому ознайомити учнів з використанням статистичних методів у лінгвістиці.
Для учнів філологічних класів можна запропонувати актуальну для них тему: «Від математичних парадоксів до літературних».
У школах естетичного спрямування доцільно ознайомити учнів 10 класу не тільки з паралельним, а й з центральним проектуванням, показати його впровадження у живопису та архітектурі.
Другий напрям покращення знань з математики учнів-гуманітаріїв пов'язаний з проблемою формування математичних умінь учнів.
Окремо означимо проблему посилення прикладної спрямованості навчання математики у класах природничо-математичного напряму. Формування навичок застосування математичних знань як одна з головних цілей вивчання математики повинно забезпечуватись адекватним змістом, засобами, методикою навчання. Радикальним засобом реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є повноцінне залучення в навчальний процес математичного моделювання як засобу пізнання та дослідження.
Як показав аналіз творчих робіт з математики, представлених на обласну педагогічну виставку у 2011 році, вчителі працюють над створенням методичних та дидактичних матеріалів за такими актуальними напрямками. як:
методичне забезпечення для проведення факультативних занять та курсів за вибором;
розробки системи уроків з використанням інноваційних технологій;
матеріали для організації позакласних заходів з предмету (тижні математики);
використання ІКТ у навчальному процесі;
матеріали для активізації пізнавальної діяльності (історичний, довідковий матеріал тощо);
матеріали для здійснення тематичного контролю знань учнів.
Можна виділити такі найбільш ґрунтовно розроблені матеріали (див. таблицю 1):
Таблиця 1
№ п /п
|
П.І.П. вчителя
|
Назва матеріалів
|
Район (місто)
|
Навчальний заклад
|
|
Тищенко
Ірина Анатоліївна
|
Підсумкові контрольні роботи з математики, 5-10 класи
|
Черкаський
|
Відділ освіти Черкаської районної державної адміністрації
|
|
Творча група вчителів математики Бузенко С.А., Лук’ященко В.І., Широкова С.А.
|
Методичне забезпечення курсу за вибором «Доведення нерівностей у шкільному курсі математики» (9-11 класи)
|
м. Золотоноша
|
Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 Золотоніської міської ради
|
|
Серватинська Наталія Вікторівна
|
«Інтеграл в алгебрі і фізиці»
(математичний практикум)
|
м. Сміла
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради
|
|
Приходько Наталія Яківна, спеціаліст І категорії, «Старший вчитель»
|
Математичні візерунки.
Методичний посібник
|
Чигиринський
|
Учитель математики Рацівського НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів»
|
|
Творча група вчителів математики: О.Г.Запара, С.А.Васильченко,Г.М.Яцентюк,
Л.М.Якименко, Т.О.Свиденко,
О.В.Івлева, В.М.Гончар
|
Творчий проект „Геометрія в живописі, архітектурі, будівництві”
|
Лисянський
|
Відділ освіти Лисянської районної державної адміністрації
|
|
Войцех Раїса Миколаївна
|
Спецкурс «Модуль в задачах»
|
Чорнобаївський
|
Відділ освіти Чорнобаївської РДА
|
|
Цибульська Тетяна Миколаївна
|
Символіка в шкільному курсі математики (методичний посібник)
|
Корсунь-Шевченківський
|
Селищенський навчально-виховний комплекс
|
|
Біла Мотря Іванівна
|
Диференціація навчання та впровадження інтерактивних технологій до навчання учнів з математики
|
Уманський
|
Доброводівський навчально-виховний комплекс "Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" Уманської районної ради
|
|
Копил
Віталій Васильович
|
Калейдоскоп використання комп’ютерних технологій при вивченні математики
|
Черкаський
|
Червонослобідська
загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів № 2
Черкаської районної ради
|
У рамках обласної виставки відбувся конкурс на кращу серію цифрових ресурсів, де для навчально-методичного забезпечення викладання навчальних дисциплін було представлено 46 матеріалів з математики з 15 районів та міст області. Найбільше матеріалів представили місто Сміла, Городищенський та Чорнобаївський райони. Однак слід відмітити, що серед цих робіт лише 29 можна віднести до серії відповідно до Положення про конкурс, 17 матеріалів не відповідють вимогам до робіт, а саме, серія цифрових ресурсів має формуватись на диску окремими папками (до кожного ресурсу), в яку можуть входити: Цифровий ресурс, Пояснювальна записка та Картка опису цифрового ресурсу (окремими файлами). Наприклад, не оформлена картка опису цифрового ресурсу, презентація подана у Microsoft PowerPoint 2007 і т. ін., допущені технічні та математичні помилки. Для усунення таких недоречностей надалі доцільно у районах переглядати та давати оцінку якості виконання матеріалів, які будуть представлені до обласного конкурсу.
Переможцями Конкурсу на кращу серію цифрових ресурсів, які нагороджуються Дипломами Головного управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації, у 2011 році стали такі вчителі:
Грищенко Олексій Григорович, Грищенко Жанна Михайлівна, учителі математики Павлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Жашківської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Квадратична функція».
Ворчук Лідія Федорівна, учитель математики Чорнобаївської гімназії Чорнобаївської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Рівняння. Основні властивості рівняння».
Литвиненко Тетяна Григорівна, учитель математики Великоканівецького навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Взаємне розміщення прямих у просторі. Паралельність прямої і площини».
Леонова Валентина Леонтіївна, учитель математики Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №28 Черкаської міської ради, за серію цифрових ресурсів з теми «Геометрія, 7 клас».
Крикун Наталія Миколаївна, учитель математики Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Смілянської міської ради, Крикун Іван Григорович, учитель математики Смілянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради, Козлова Ольга Миколаївна, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, за серію цифрових ресурсів з теми «Контрольні роботи з математики для 10 класу».
Серед кращих робіт, які рекомендовано занести до колекції цифрових ресурсів, можна назвати такі матеріали (див. таблицю 2):
Таблиця 2
№ п/п
|
П.І.П.
|
Місце роботи (повна назва навчального закладу)
|
Назва цифрового ресурсу
|
Перелік ресурсів, які ввійшли до серії
|
|
Кравченко
Наталія Олексіївна
|
Звенигородська загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів Звенигородської районної ради
|
Практична спрямованість навчання математики
|
1. Розв’язання текстових задач у 5-6 класах.
2. Електронний посібник з математики для 5-6 класів 11-річної школи.
|
|
Скічко Тетяна Михайлівна
|
Косарська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради
|
Геометричні перетворення, 9 клас
|
Презентації - 8
|
|
Вадько Алла Василівна
|
Павлівська загальноосвітня школа 1-2 ступенів Канівської районної ради
|
«Координатна площина»,6 клас
|
Презентація
«Прямокутна система координат»
|
|
Радіонова
Ольга Олексіївна
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради
|
Електронний посібник з теми «Тіла обертання»
|
Презентація
«Тіла обертання»
|
|
Бондаренко Тетяна Володимирівна
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради
|
Про число П
|
Презентація
|
|
Русецька
Тетяна Володимирівна
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №11 Смілянської міської ради
|
Паралельність прямих і площин у просторі
|
Презентація
|
|
Нюкіна
Тамара Володимирівна
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Смілянської міської ради
|
Тригонометричні функції
|
Презентація до теми «Означення та властивості тригонометричних функцій»
|
|
Бузько
Людмила Павлівна
Щербаков Анатолій Георгійович
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №13 Смілянської міської ради
ЧОІПОПП
|
Програмний навчальний засіб «Збірник завдань для проведення самостійних робіт та підсумкового контролю з математики. 5 клас»
|
Збірник завдань для проведення самостійних робіт та підсумкового контролю з математики. 5 клас»
|
|
Бузько Володимир Данилович
Щербаков Анатолій Георгійович
|
Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №12 Смілянської міської ради
ЧОІПОПП
|
Програмний навчальний засіб «Збірник завдань для проведення самостійних робіт та підсумкового контролю з математики. 6 клас»
|
Збірник завдань для проведення самостійних робіт та підсумкового контролю з математики. 6 клас
|
|
Бузько Володимир Данилович
Щербаков Анатолій Георгійович
|
Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №12 Смілянської міської ради
ЧОІПОПП
|
Програмний навчальний засіб «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з алгебри. 9 клас. І частина»
|
Програмний навчальний засіб
|
|
Осадча
Раїса Володимирівна
|
Смілянський природничо-математичний ліцей Смілянської міської ради
|
Вектори
|
1.Презентація
|
|
Підмогильний Олег Анатолійович
|
Смілянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №10 Смілянської міської ради
|
Збірник різнорівневих тестових завдань для тематичного оцінювання. Алгебра. 8 клас
|
Тестові завдання
|
|
Антонова
Світлана В’ячеславівна
Павлик Катерина Володимирівна
|
Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №32 Черкаської міської ради Черкаської області
|
«Опорні конспекти з алгебри 7 клас. Посібник для вчителя та учнів»
|
Презентація теоретичних відомостей з даної теми
|
|
Бабенко Оксана Анатоліївна
|
Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради
|
«Побудова перерізів многогранників»
|
Урок – презентація
|
|
Малий Іван Володимирович
|
Ковтунівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Золотоніської районної ради
|
Тестові завдання для програми MyTest X та збірник тестових завдань
|
20 тестів
Стаття
|
|
Прохоренкова С. І.
|
Золотоніська спеціалізована школа№1
|
Серія цифрових ресурсів«Формули скороченого множення»
|
1. Презентація «Цілі вирази»
2. Презентація: Степінь з натуральним показником
3. Презентація: Одночлен.
4. Презентація Формули скороченого множення.
|
|
Білостоцька Олександра Федорівна
|
Ревбинський НВК „ДНЗ-ЗОШ І-ІІ ступенів” Чорнобаївської районної ради
|
Теорема Піфагора
|
Серія: 3 презентації
|
|
Литвиненко Наталія Олексіївна, Панасенко Людмила Іванівна, Литвиненко Віталій Іванович
|
Веселохутірський НВК «ДНЗ – загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної ради
|
«Натуральні числа. Відрізок. Промінь, пряма. Порівняння натуральних чисел»
|
Серія містить 5 папок з презентаціями та текстовим файлом
|
Перед кожним новим поколінням життя ставить усе складніші завдання, для розв’язання яких потрібний усе вищий рівень освіченості особи, що нерозривно пов’язано з поняттям компетентності. Компетентність є інтегрованим результатом навчання, який виходить за межі предметної складової навчання і не вичерпується змістом певної дисципліни, засвоєнням знань та формуванням предметних умінь. Від сформованості цих умінь залежить: чи буде людина готовою до вимог життя, чи буде успішною, чи досягне тих вершин, які спроможна досягти, чи сформується як особистість.
Організація занять з математики на основі поєднання трьох компонентів – мотиваційного, змістовного, дійового – забезпечує формування в учнів математичної компетентності, яка виявляється у бажанні виконувати пізнавальні завдання, самостійно розмірковувати, прагнути до пошукової діяльності тощо.
ЛІТЕРАТУРА
Концепція Державної програми розвитку освіти на 2001 – 2010 роки. Розпорядження КМ України від 12.07.2006 р. №396–р. [Електронний ресурс] // Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
Концепція загальної середньої освіти (12–річна школа) : постанова Колегії МОНУ від 22.11.2001 р. №12/5–2. [Електронний ресурс] // Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
Концепція профільного навчання в старшій школі : рішення Колегії МОНУ від 25.09.2003 р. №10X12–2 [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: htt://mon.gov.ua.
-
Національна доктрина розвитку освіти : указ Президента України від 17.04.2002р., №347 // Офіційний вісник України. – 2002. – №16.
Бродський Я. С. Шляхи оновлення змісту шкільної математичної освіти / Я. С. Бродський, О. Л. Павлов // Математика в школі. – 2008.– № 1.– С. 24–29.
-
Бурда М. І. Особливості організації навчання математики в 10-12 класах на профільному рівні / М. І. Бурда, О. І. Глобін // Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки» – Вип. 150. – Черкаси, 2009. – С. 24–31.
Готовність учня до профільного навчання / Упоряд.: В. Рибалка. За заг. ред. С. Максименка, О. Плавник. – К.: Мікрос-СВС.– 2003.– 112 с.
-
Гусев В. А. Психолого-педагогические основы дифференцированного обучения математике / В. А. Гусев. – М. : ООО Изд-во «Вербум–М» : ООО Изд. центр «Академия», 2003. – 432 с.
Занюк С. С. Психологія мотивації : навч. посіб. / С. С. Занюк. – К. : Либідь, 2002. – 304 с.
Іванова С. В. Формування геометричних умінь старшокласників шкіл (класів) гуманітарного профілю: дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання математики» / Іванова Світлана Володимирівна. – К., 1999. – 178 с.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / [Бібік Н. М., Ващенко Л. С., Локшина О. І. та ін.] ; заг. ред. О. В. Овчарук. – К. : К. І. С., 2004. – 112 с.
-
Математика. 5–12 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К : «Перун», 2005. – 64 c.
-
Сердюк З. О. Особливості організації навчання математики у школах і класах гуманітарного профілю / З. О. Сердюк // Вісник Черкаського університету: Серія «Педагогічні науки». – Вип. 85. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2006. – С. 128–136.
-
Слєпкань З. І. Психолого-педагогічні та методичні основи розвивального навчання математики / З. І. Слєпкань. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 240 с.
-
Слєпкань З. І. Ще раз про диференціацію навчання математики і роль в ній освітнього стандарту // Математика в школі. – 2002. – № 2. – С. 29–30.
|