4 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 5 год.)
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
|
ВСТУП (1год.)
|
|
Взаємозв’язок людини та природи.
|
Учень:
має уявлення про цінність природи для життя людей та залежність людей від стану навколишнього середовища.
|
|
ТЕМА 1. НАША БАТЬКІВЩИНА - УКРАЇНА (16 год.)
|
|
Україна на карті світу. Карта України. План місцевості. Умовні знаки на плані. Масштаб. План міста (села).
Форми земної поверхні України і свого краю. Корисні копалини, їх види. Природне паливо та його запаси в Україні. Використання енергоносіїв людиною.
Водойми України. Будова річки. Рівнинні і гірські річки. Енергія води та її використання людиною. Водойми рідного краю. Економне використання води в побуті. Значення водойм та їх охорона.
Ґрунт, його види. Значення ґрунтів. Роль людини у збереженні і покращенні ґрунтів.
Природні зони України. Карта природних зон. Мішані ліси (Полісся). Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в зоні мішаних лісів. Лісостеп. Рослинний і тваринний світ зони. Господарська діяльність людини в лісостепу. Степи. Рослини та тварини степів. Господарська діяльність людини в зоні степу. Охорона природи степу. Гори Кримські і Карпати. Рослинний та тваринний світ. Господарська діяльність людей у гірській місцевості.
Заповідники, національні парки України.
Практичні роботи.
Нанесення на контурну карту кордону України та її столиці.
Розпізнавання та характеристика корисних копалин свого краю.
Читання плану і карти з використанням умовних знаків і масштабу.
Дослідницький практикум. Що можна зробити для збереження природи у моєму краї?
|
Учень:
знає розташування України на карті світу, півкуль і Європи.
розрізняє форми поверхні Землі;
види корисних копалин;
класифікує гори за висотою;
наводить приклади (2-3) корисних копалини рідного краю;
пояснює значення корисних копалин для господарської діяльності людини;
схему будови річки;
значення лісів для людини;
особливості пристосування тварин і рослин до життя в умовах степу;
розуміє значення ґрунту в житті живої природи;
досліджує причини забруднення ґрунту;
працює з атласом і контурною картою;
характеризує природні зони;
називає:
штучні та природні водні об‘єкти;
природні зони України;
заповідні території (1);
представників рослинного і тваринного світу природних зон;
представників рослинного і тваринного світу гір;
показує на карті Україну і її столицю;
найбільші річки України, Чорне та Азовське моря;
свою область;
найбільші гори, рівнини і височини України;
природні зони;
Кримські гори і Карпати;
заповідники і національні парки;
моделює ситуації щодо збереження і захисту природи.
|
|
ТЕМА 2. ПРИРОДА МАТЕРИКІВ І ОКЕАНІВ ( 18 год.)
|
|
Заселення людиною Землі. Чисельність населення Землі, її зміна. Раси. Зовнішні ознаки людей різних рас. Карта півкуль. Материки і океани на карті світу. Океани. Особливості природи океанів. Євразія – найбільший материк. Особливості природи Євразії. Рослинний і тваринний світ Євразії. Африка – найжаркіший материк Землі. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Африки. Північна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Північної Америки. Південна Америка. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Південної Америки. Австралія – найсухіший материк. Особливості природи материка. Рослинний і тваринний світ Австралії. Антарктида – найхолодніший материк. Особливості природи материка.
Рослинний і тваринний світ Антарктиди.
Практична робота. Нанесення на контурну карту назв материків.
Дослідницький практикум. Мандрівка до материка, про яку ти мрієш.
|
Учень:
знає чисельність населення світу і України;
називає причини, які вплинули на розселення людей;
представників рослинного і тваринного світу материків;
пояснює залежність господарської діяльності людей від природних умов;
пристосування живих організмів до різних умов існування;
показує на карті материки і океани;
користується атласами, контурними картами, додатковими джерелами інформації, у тому числі мережею Інтернет;
складає комп‘ютерні презентації;
порівняльні характеристики ознак людей різних рас;
розповіді про природу материків і океанів;
виступає перед класом з підготовленою інформацією.
|
|
ТЕМА 3. НАША АДРЕСА У ВСЕСВІТІ (12 год.)
|
|
Сонячна система, її склад. Сонце – центральне тіло Сонячної системи, найближча до нас зоря. Планети. Супутники планет. Земля. Добовий і річний рух Землі. Будова Землі. Місяць – природний супутник Землі.
Зоряне небо. Сузір’я зоряного неба. Велика та Мала Ведмедиці. Полярна зоря. Горизонт. Сторони горизонту. Компас. Молочний Шлях – наша Галактика. Уявлення давніх людей про Землю і Всесвіт. Сучасні уявлення про Всесвіт.
Екскурсія. Вивчення лінії горизонту та орієнтування на місцевості з допомогою компаса.
Інформаційний проект. Вивчення небесних тіл за допомогою наземних телескопів та космічних апаратів.
Демонстрація просторового розташування зір з допомогою моделі.
Дослідницький практикум.
Спостереження за зоряним небом (Місяцем), визначення напрямку на північ з допомогою Полярної зорі (“Запитай у батьків”).
|
Учень:
називає тіла, що входять до складу Сонячної системи;
планети Сонячної системи та вказує їхнє місце розташування;
першого космонавта Ю.Гагаріна та українських космонавтів;
причини змін пір року на Землі;
пояснює зміну дня і ночі обертанням Землі навколо осі;
видимий рух Сонця на небі обертанням Землі навколо осі;
знаходить інформацію про тіла Сонячної системи; про планети та їх дослідження;
готує розповіді в групах;
характеризує Сонце як одну із зірок у Всесвіті, Молочний Шлях як нашу Галактику;
форму та рух Місяця;
розпізнає планети на плакатах і фотографіях;
Землю за фотографіями;
порівнює планети Сонячної системи за розмірами;
спостерігає за Місяцем;
презентує своє дослідження;
розрізняє на глобусі Північну та Південну півкулі, екватор, полюси;
особливості планет;
2-3 сузір’я зоряного неба;
знає призначення телескопа;
уявлення стародавніх людей про Землю та Всесвіт;
визначає напрямок на північ за допомогою Полярної зорі;
визначає сторони горизонту з допомогою компаса;
має уявлення про розширення Всесвіту;
місце Землі у Всесвіті;
зміну фаз Місяця;
будову Землі;
розпізнає на небі 3-4 сузір’я;
моделює розширення Всесвіту з допомогою надувної кульки.
|
|
ТЕМА 4. ТІЛА ТА РЕЧОВИНИ (12 год.)
|
|
Тіла та речовини. Агрегатні стани речовин та їхня зміна. Молекули і атоми. Розташування молекул у твердих тілах, рідинах та газах. Властивості твердих тіл, рідин і газів. Різноманітність речовин і матеріалів та їхнє використання людиною.
Фізичні величини (довжина, площа, об’єм, час) та їхнє вимірювання. Числове значення та одиниці фізичних величин. Вимірювальні прилади. Шкала приладу. Ціна поділки.
Досліди, які:
підтверджують, що тіла складаються з дрібних частинок, між якими є проміжки; підтверджують рух молекул та атомів;
демонструють перетворення речовин (добування вуглекислого газу; виготовлення карамелі з цукру);
демонструють явище адсорбції.
Дослідницький практикум.
Вивчення властивостей твердих тіл.
Вивчення властивостей рідин на прикладі води.
Вивчення властивостей газів на прикладі повітря
Вимірювання лінійних розмірів тіла людини (ріст, об’єм грудей, ширина плечей, розмах рук, довжина кроку, відстань між великим та вказівним пальцем ін.).
Вимірювання площі фігури неправильної форми (площі ступні ноги, долоні, листка рослини).
Вимірювання об’єму рідини з допомогою медичного шприца (мензурки).
Вимірювання часу з допомогою секундоміра та маятника.
|
Учень:
наводить приклади фізичних тіл та речовин, з яких вони складаються;
необхідності вимірювань довжини, площі, об’єму, часу у побуті;
має уявлення про різноманітність речовин у природі;
про точність вимірювання лінійних розмірів, площі, об’єму;
називає і розпізнає агрегатні стани речовин;
називає 3-4 речовини та вказує сферу їхнього застосування;
докази існування молекул;
прилади для вимірювання лінійних розмірів тіл;
одиниці довжини, площі, об’єму, часу та співвідношення між ними;
характеризує властивості твердих тіл, рідин і газів;
розташування молекул у речовинах в різних агрегатних станах;
атоми і молекули як структурні частинки речовини;
висловлює гіпотези щодо параметрів, від яких залежать властивості тіл;
перевіряє гіпотези на досліді;
досліджує властивості твердих тіл, рідин та газів;
знаходить інформацію про властивості речовин та їх використання людиною на практиці;
готує в групах розповідь про властивості речовин;
відповідає на запитання;
задає запитання;
презентує результати власних досліджень і спостережень.
визначає ціну поділки лінійки, годинника (секундоміра), мензурки, медичного шприца;
записує результати вимірювань у таблицю;
аналізує і порівнює результати, записані у таблиці;
вимірює лінійні розміри, площу, об’єм тіл, час;
знаходить інформацію у додаткових джерелах про вимірювальні прилади, готує доповідь;
систематизує інформацію
(складає таблиці, малює схеми);
виступає з повідомленнями за заданою темою.
|
|
ТЕМА 5. ЗАПИТАННЯ ДО ПРИРОДИ (5 год., тематика за вибором учителя)
|
|
Чому ліси називають «легенями планети»?
Як людина приборкала вогонь і навчилась використовувати тепло?
Які штучні матеріали людина створила з природних речовин?
Які годинники використовували люди здавна?
Коли водойми нам дякують, а коли ображаються?
Як тварини впливають на ґрунт?
«Речовини навколо нас», інформаційно-пізнавальний проект (“Запитай у батьків”):
Речовини, з яких будують будинок, та їхні властивості.
Речовини, які літають у космос, та їхні властивості.
Речовини у моєму портфелі та їхні властивості.
Речовини у на кухні та їхні властивості.
Речовини на городі та їхні властивості.
Речовини у ванній кімнаті та їхні властивості.
|
Учень:
працює з інформацією:
читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання, готує виступи та обговорює їх, презентує результати своїх досліджень;
знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами (про значення лісів для Землі; про використання вогню і тепла людиною; про штучні матеріали; про екологію водойм; про вплив тварин на ґрунт; про пісковий, водяний, сонячний, вогняний годинники; про речовини та їхні властивості);
реалізує запропонований учителем спосіб перевірки достовірності інформації;
робить висновки на основі отриманої інформації;
використовує інформацію, представленою в різних форматах: текст, схеми, таблиці;
робить висновок (приєднується до одного з висновків) на основі отриманої інформації;
приводить декілька аргументів для підтвердження своєї думки;
працює у групах;
спостерігає та досліджує
об’єкти, які відповідають тематиці запитань, аналізує отримані результати;
проводить власні дослідження.
|
|
РЕЗЕРВ - 4 год.
|
|
|
Гільберг Т. Г., завідувач кафедри методики навчальних дисциплін Хмельницького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук;
Сак Т.В., завідувач лабораторії інтенсивної педагогічної корекції Інституту спеціальної педагогіки Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук;
Біда Д.Д., доцент кафедри природничо-математичної освіти
Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
Грущинська І.В., старший викладач коледжу Славістичного університету м. Києва
|
|