ПРОГРАМА
“ПРИРОДОЗНАВСТВО”
1–4 КЛАСИ
Загальна характеристика навчального предмета
Програма навчального предмета „Природознавство” розроблена на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, її зміст структурований за спірально-концентричним принципом, який передбачає неперервне розширення і поглиблення знань та повторне вивчення певних тем з метою глибшого проникнення в сутність явищ та процесів відповідно до вікових особливостей дітей. Вона має інтегрований зміст, поєднує пропедевтику біології та екології, географії, фізики, астрономії, хімії.
Основна мета навчального предмета “Природознавство” – формування природознавчої компетентності учнів шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, опанування способами навчально-пізнавальної і природоохоронної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставлення до природи.
Досягнення зазначеної мети передбачає вирішення таких основних завдань:
формування базових, загальнопредметних і предметних компетентностей;
формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;
формування елементарних уявлень і понять про об’єкти та явища природи, їхні взаємозв’язки у системі “жива – нежива природа”, “природа – людина”, усвідомлення свого місця у навколишньому світі;
формування дослідницьких умінь та умінь учнів спостерігати за об’єктами та явищами живої і неживої природи;
формування досвіду навчально-пізнавальної й практичної природоохоронної діяльності учнів;
формування способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій шляхом аналізу, порівняння, узагальнення й класифікації природних об’єктів; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі;
формування навиків самостійної роботи учнів з інформацією;
засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення людини до природи.
Відповідно до базового навчального плану навчальний предмет “Природознавство” вивчається з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, з них 18 – резерв навчального часу, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації різноманітних форм навчального процесу: екскурсій, проектної та дослідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації.
Відповідно до змісту початкової загальної освіти, затвердженої Державними стандартами, у програмі предмета “Природознавство” визначені такі змістові лінії: “Об’єкти природи”, “Взаємозв’язки у природі”, “Земля – планета Сонячної системи”, “Україна на планеті Земля”, “Рідний край”, “Охорона і збереження природи”, “Методи пізнання природи”.
Кожний розділ програми передбачає проведення дослідницького практикуму, мета якого – вироблення дослідницьких вмінь учнів у процесі розв’язання задач практичного спрямування.
При виконанні низки завдання учитель співпрацює з батьками (спостереження зоряного неба, з’ясування властивостей речовин, що використовуються у побуті, застосування знань для збереження тепла та електроенергії у побуті). Такі завдання у програмі мають примітку “Запитай у батьків”.
Для узагальнення вивченого матеріалу програма кожного класу містить розділ “Запитання до природи”. У цьому розділі запропоновані орієнтовні запитання, пошук відповіді на які вимагає інтеграції знань і передбачає застосування активних методів навчання та впровадження елементів проектної діяльності.
Тематика завдань може змінюватись учителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, підготовленості класу.
Особливості організації вивчення програмового матеріалу
Навчально-пізнавальний процес рекомендується базувати на компетентнісно орієнтованих завданнях з використанням сучасних освітніх технологій (розвиток критичного мислення та креативності, проблемний підхід, проектні технології). У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий та краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії у природу, населеним пунктом, у краєзнавчий або природничий музей, будинок природи, планетарій, обсерваторію. Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи відіграють спостереження за природою, дидактичні ігри, уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі, космонавтики, прильоту птахів і т. і., власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції тощо. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку уяви, фантазії, мислення, уваги.
Поряд із фронтальними та індивідуальними формами роботи необхідно залучати молодших школярів до колективної діяльності (парна, групова робота) із застосуванням інноваційних методик, використанням інформаційно-комунікаційних засобів (наприклад, електронний планетарій, короткотривалі ролики про тіла Сонячної системи, Всесвіт).
Урізноманітнюючи методи, прийоми і засоби навчання, першорядне значення учитель надає спостереженням у природі, власним дослідженням учнів, практичним роботам, демонстраційним і фронтальним дослідам, виготовленню моделей явищ природи та вмінням користуватися ними, екологічному моделюванню та прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, роботі з інформаційними джерелами, а також практичній діяльності з охорони природи.
Значна увага приділяється проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини шляхом вирішення проблем і застосування здобутих знань у конкретній практичній діяльності Усі запропоновані проекти мають, як правило, короткотерміновий характер та інтегрований зміст.
ПРОГРАМА
1 клас
(68 год., 2 год. на тиждень, резерв – 6 год.)
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
ВСТУП (1 год.)
|
Для чого ми вивчаємо природознавство.
|
Учень:
розповідає
що вивчає предмет природознавство.
|
РОЗДІЛ І. СВІТ, У ЯКОМУ ТИ ЖИВЕШ (14 год.)
|
Що треба знати про природу. Жива і нежива природа. Як людина пізнає світ.
Спостереження та досліди. Природні та рукотворні об’єкти (тіла). Живі організми, їхні ознаки та умови, необхідні для життя, різноманітність. Значення природи для життя людини. Бережливе ставлення до природи.
Екскурсії.
Ознайомлення з об’єктами неживої та живої природи.
Спостереження за осінніми змінами в живій і неживій природі.
Практична робота. Дослідження дрібних деталей предметів за допомогою лупи.
Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? (“Запитай у батьків”).
|
Учень:
наводить приклади
об’єктів живої та неживої природи;
об’єктів створених руками людини;
природних матеріалів, з яких людина виробляє предмети вжитку;
називає органи чуття людини;
має уявлення про:
спостереження та досліди як методи вивчення природи;
ознаки живих організмів;
прилади, за допомогою яких досліджують природу;
групує об’єкти неживої і живої природи, природи і рукотворні об’єкти за суттєвими ознаками;
спостерігає в групі за об’єктами живої та неживої природи;
досліджує природні об’єкти та об’єкти, створенні людиною;
порівнює об’єкти (тіла) неживої і живої природи;
знає правила поведінки в природі;
аналізує ілюстрації у підручнику і здобуває з них необхідну інформацію;
працює в групі: обговорює в групах і складає розповідь про екскурсію;
дотримується правил поведінки під час екскурсій.
|
РОЗДІЛ ІІ. СВІТ НЕЖИВОЇ ПРИРОДИ (7 год.)
|
Сонце та його значення для життя на Землі.
Вода та її властивості. Вода в природі та в житті людини. Повітря та його властивості. Значення повітря для живої природи.
Ґрунт. Значення ґрунту для живої природи і господарської діяльності людини.
Гірські породи, їх значення для людини.
Практична робота. Ознайомлення з колекцією гірських порід рідного краю.
Демонстрація властивостей води (безбарвна, прозора, приймає форму посудини, тече).
Демонстрація властивостей повітря (існує навколо нас, без запаху, прозоре, намагається зайняти увесь доступний простір).
Дослідницький практикум. Куди зникає вода з калюжі?
|
Учень:
називає складові неживої природи;
має уявлення про значення Сонця для живої природи;
називає властивості повітря, води, склад ґрунту;
спостерігає:
досліди, які демонструють властивості повітря, води та ґрунту;
досліджує властивості повітря;
розпізнає 2-3 види гірських порід своєї місцевості;
розповідає:
про значення повітря, води, ґрунту для життя рослин, тварин, людини;
про використання людиною гірських порід (2-3 приклади);
про економне використання води;
дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні демонстраційних дослідів, практичних робіт.
|
РОЗДІЛ ІІІ. СВІТ ЖИВОЇ ПРИРОДИ (17 год.)
|
Рослини, їхня будова. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Листяні та хвойні рослини. Дикорослі і культурні рослини. Кімнатні рослини. Догляд за кімнатними рослинами. Тварини. Дикі і свійські тварини. Комахи. Риби. Птахи. Звірі. Тварини живого куточка, домашні улюбленці.
Практична робота. Вивчення будови рослин.
Практична робота. Догляд за кімнатними рослинами.
Екскурсії:
у сад (парк, сквер, ліс). Правила поведінки у природі.
у краєзнавчий музей, шкільний живий куточок, зоопарк (на вибір).
Дослідницький практикум. Як живуть мурахи?
|
Учень:
називає частини (квіткової) рослини; ознаки комах, птахів, звірів;
знає правила поведінки в природі;
порівнює дерева, кущі, трав’янисті рослини; листяні і хвойні рослини;
будову різних видів комах, риб, птахів, звірів;
групує зображення дикорослих і культурних рослин, пояснюючи сутність групування;
класифікує зображення комах, риб, птахів, тварин, пояснюючи сутність класифікації;
розглядає ілюстрації підручника і здобуває з них необхідну інформацію;
працює в парі: доглядає за кімнатними рослинами; за тваринами в живому куточку; піклується про птахів взимку;
працює в групі: аналізує малюнки підручника, розповідає про отриману інформацію, про результати спостережень за тваринами;
спостерігає за життям тварин у природі, в живому куточку;
допомагає птахам узимку;
дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, практичних робіт, екскурсій;
оцінює конкретні приклади поведінки в природі, власну діяльність.
|
РОЗДІЛ ІV. РІДНИЙ КРАЙ (10 год.)
|
Природа в місті/селі та її околицях. Водойми рідного краю. Охорона водойм. Дикорослі рослини рідного краю. Лікарські рослини. Охорона рослин. Червона книга. Червонокнижні рослини рідного краю. Культурні рослини рідного краю. Тварини рідного краю. Охорона тварин. Свійські тварини рідного краю. Праця людей в місті/селі.
Екскурсія до водойми (у ліс). Правила поведінки поблизу водойми (у лісі).
Міні-проект. Моє улюблене місце відпочинку на природі в місті (селі). Дослідницький практикум.
Чим славиться моє місто (село).
|
Учень:
знає назву свого міста (села); домашню адресу;
називає водойми рідного краю;
пам’ятки природи в рідному краї;
2-4 представники вивчених систематичних груп об’єктів живої природи своєї місцевості (дикорослі (лікарські рослини), культурні рослини; дикі, свійські тварини; гриби; рослин і тварин, занесених до Червоної книги України;
дотримується правил поведінки поблизу водойм;
пояснює господарське значення лісів, культурних рослин, свійських тварин своєї місцевості; значення праці людей своєї місцевості;
знаходить необхідну інформацію з додаткових джерел знань про природу свого краю та обговорює отриману інформацію;
формулює висновки про необхідність захищати рослин і тварин рідного краю;
працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, аргументи, судження щодо розв’язання сумісного завдання;
працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію; про результати спостережень у природі; презентує міні-проект;
спостерігає за життям тварин;
дотримується інструкцій і правил техніки безпеки при проведенні спостережень, екскурсій;
досліджує особливості природи рідного міста (села);
оцінює власну діяльність.
|
РОЗДІЛ V. МОЯ КРАЇНА – УКРАЇНА (8 год.)
|
Україна – моя Батьківщина. Карта України. Умовні позначення на карті (рівнини, гори, водойми). Водойми України. Найбільші річки та озера України їх значення для людини. Чорне та Азовське моря. Значення морів. Гори України. Природа Українських Карпат. Природа Кримських гір.
Міні-проект. Як облаштувати джерело? Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про яку ти мрієш.
|
Учень:
має уявлення про
карту України та умовні позначення на ній рівнин, гір, річок, морів;
знає:
назву Батьківщини, столицю України, назви(2-3) морів, гір та найбільших річок України;
знаходить на карті України рівнини, гори, водойми;
пояснює господарське значення водойм;
наводить приклади позитивного і негативного ставлення людини до природи;
моделює в процесі навчальної гри оптимальні форми поведінки у взаємовідношеннях з природою;
працює в парі: аналізує інформацію, висуває пропозиції, щодо розв’язання сумісного завдання;
працює в групі: аналізує розповідь вчителя, малюнки, текст підручника, розповідає про отриману інформацію;
оцінює власну діяльність.
|
РОЗДІЛ VІ. Запитання до природи (5 год., впродовж року, тематика за вибором учителя)
|
З чого виробляють папір?
Звідки береться рослинне масло?
За що нам вдячні домашні улюбленці (рослини, тварини)?
Як економно використовувати воду вдома?
Чи розуміють тварини одне одного?
Чому малює твій олівець?
Чому підстрибує м’яч?
Чим снідає їжачок?
|
Учень:
працює з інформацією:
читає, переказує тексти про природу, ставить запитання до прочитаного;
дотримується правил екологічної поведінки у побуті (економія води);
знаходить (за завданням вчителя) в підручнику і додаткових джерелах знань інформацію, яка допомагає шукати відповіді на запитання до природи (про рослин, тварин, явища у живій та неживій природі), готує розповіді та обговорює їх.
|
РЕЗЕРВ 6 год.
|
|