Додаток
Комплексна програма
“Молодь і родина Лугинщини” на 2012 – 2016 роки
І. Загальна характеристика комплексної програми
«Молодь і родина Лугинщини» на 2012-2016 роки
1.
|
Ініціатор розроблення Програми
|
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації
|
2.
|
Дата, номер і назва розпорядчого документа про розроблення Програми
|
Рішення восьмої сесії обласної ради шостого скликання від 15.12.11 №327
|
3.
|
Розробник Програми
|
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації
|
4.
|
Співрозробники Програми
|
|
5.
|
Відповідальний виконавець Програми
|
Відділ у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації
|
6.
|
Учасники Програми
|
Відділи райдержадміністрації: освіти, охорони здоров'я, культури та туризму, управління праці та соціального захисту населення райдержадміністрації, служба у справах дітей, районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, районний центр зайнятості, районний відділ статистики, Лугинське районне управління юстиції, Лугинський РВ УМВС України в Житомирській області , виконкоми сільських селищних рад
|
7.
|
Термін реалізації Програми
|
2012-2016 роки
|
7.1.
|
Етапи виконання
|
2012-2016 роки
|
8.
|
Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні Програми
|
Кошти районного бюджету, сільських та селищних бюджетів
|
9.
|
Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми
|
322,7 тис.гривень
|
9.1.
|
У тому числі бюджетних коштів:
|
300,7 тис.гривень
|
|
-районного бюджету
|
284,7 тис.гривень
|
|
-з інших джерел
|
22,0 тис.гривень
|
|
-сільських та селищних бюджетів
|
16,0 тис.гривень
|
10.
|
Основні джерела фінансування
|
Кошти районного бюджету
|
ІІ. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовано Програму, аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв’язання шляхом розроблення і виконання Програми
Молодь є важливою складовою суспільства, носієм інтелектуального потенціалу, визначальним фактором соціально-економічного прогресу. Надзвичайно важливим є питання щодо формування духовних потреб молоді, зацікавленості в дослідженні загальнолюдських цінностей, залучення її до культурного життя. Проте, незважаючи на певні позитивні зміни, які відбуваються в молодіжному середовищі, все ще існують проблеми, зокрема, погіршуються показники здоров'я молодих громадян, не подолано демографічну кризу, спостерігається тенденція щодо поширення в молодіжному середовищі наркоманії та епідемії ВІЛ/СНІДу. Освітній потенціал молоді значною мірою не реалізується через невідповідність між попитом та пропонуванням на ринку праці.
Сім’я є інтегральним показником суспільного розвитку, який відображає моральний стан суспільства і є могутнім фактором формування демографічного потенціалу. Є потреба у фізично й морально здоровій сім’ї, яка здатна реалізувати свій соціальний потенціал та відтворювальну функцію, забезпечити не лише власне виживання, а й розвиток.
Натомість, є багато невирішених соціально-демографічних проблем, відтак підвищення рівня індивідуальної свободи та можливостей вибору тієї чи іншої моделі шлюбно-сімейної поведінки в наш час не завжди поєднується з усвідомленням сімейних обов’язків, відповідальним ставленням до шлюбних стосунків та виховання дітей, до свого здоров’я та здоров’я інших членів родини. Низька народжуваність, масова однодітність сімей, нестабільність шлюбів та високий рівень розлучень, збільшення сімей, які не виконують свої обов’язки по утриманню і вихованню дітей, постаріння населення поєднуються з високим рівнем смертності та низькою тривалістю життя.
Отже, стан інституту сім’ї та соціально-демографічний розвиток області характеризуються низкою несприятливих показників. Серед них:
високий рівень розлучень;
розвиток альтернативних форм сімейних союзів, зокрема, поширення незареєстрованих шлюбів;
висока частка неповних сімей, в яких дітей виховує лише один із батьків, як правило мати: кожне п’яте домогосподарство з дітьми - це неповна сім’я;
низький рівень народжуваності;
низька тривалість життя населення, висока смертність чоловіків;
незадовільний стан здоров’я населення, у тому числі репродуктивного;
швидке поширення соціально-небезпечних хвороб, насамперед туберкульозу та СНІДу;
значна кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Відбувається щорічне зростання кількості зареєстрованих фактів насильства в сім'ї , торгівлі людьми.
ІІІ. Мета Програми
Метою Програми є:
- створення системи всебічної підтримки громадянської активності молоді, спрямованої на самовизначення і самореалізацію, формування необхідних для цього правових, гуманітарних та економічних передумов, надання соціальних гарантій;
- забезпечення системної та комплексної політики у сфері сім’ї та демографічного розвитку, спрямованої на формування самодостатньої сім’ї та її здатності до усвідомленого народження і виховання дітей;
- утвердження ґендерної рівності, зміцнення існуючих та створення нових механізмів з недопущення дискримінації за ознакою статі, розширення застосування позитивних дій, забезпечення економічної незалежності кожної статі, створення умов для більш широкої участі жінок у прийнятті суспільно важливих рішень, для поєднання професійних та сімейних обов'язків, викорінення ґендерного насильства та подолання ґендерних cтереотипів;
- здійснення комплексних заходів на національному та регіональних рівнях щодо попередження торгівлі людьми, підтримки та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми, розслідування та покарання причетних до торгівлі людьми, а також визначення конкретних виконавців зазначених заходів та обсягів їх фінансування.
ІV. Обґрунтування шляхів і засобів розв’язання проблеми
Прийняття цієї Програми дозволить забезпечити відхід від патерналістської моделі політики щодо молоді та співпрацю відповідно до законодавства з громадськими і благодійними організаціями. Це дасть змогу запровадити ефективний механізм партнерства та взаємодії. Засобом розв’язання проблем молоді є розширення можливостей та активізація участі молодого покоління в усіх сферах життєдіяльності територіальної громади району, сприяння розвитку ділової активності та ініціативи молоді, впровадження здорового способу життя.
Здійснюватиметься перенесення акцентів сімейної політики з переважно пасивних заходів підтримки на засади стимулювання саморозвитку та самозабезпечення сім’ї, адресності надання соціальної допомоги, поєднання зусиль органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з активізацією діяльності місцевих громад, громадських організацій. Цей варіант передбачає проведення системної та комплексної політики у сфері сім’ї та демографічного розвитку, що спрямована на:
- відновлення духовності, утвердження моральних цінностей в суспільно-політичному та приватному житті;
- активне просування, всебічну підтримку та захист традиційних сімейних цінностей;
- формування сім’ї «середнього класу», орієнтованої на народження і виховання двох і більше дітей, яка самостійно вирішує свої проблеми, інвестує у власний розвиток, бере активну участь у житті громади;
- популяризацію здорового способу життя; створення системи запобігання та протидії алкоголізму, тютюнопалінню та інших психоактивних речовин;
- поліпшення умов для виховання та здорового розвитку дітей;
- запобігання асоціальним проявам у сім’ї, соціальному сирітству, бездоглядності дітей;
- забезпечення підтримки сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або знаходяться у зоні ризику щодо потрапляння в такі ситуації;
- формування відповідального батьківства та материнства;
- запровадження концепції ґендерного інтегрування у системі управління;
розробку та запровадження ефективних механізмів, які забезпечать жінкам участь у прийнятті суспільно важливих рішень;
формування ґендерної культури та усунення ґендерних стереотипів у суспільстві;
вдосконалення механізму запобігання та протидії насильству в сім’ї, формування громадського неприйняття будь-яких форм насильства;
- координацію діяльності органів влади, громадських організацій у сфері протидії торгівлі людьми;
- регулярний моніторинг ефективності заходів, спрямованих на протидію торгівлі людьми, з урахуванням нових викликів, що виникають у цій сфері;
- проведення профілактичних заходів ;
- надання допомоги особам, постраждалим від торгівлі людьми, а саме: реабілітація та соціальна (ре)інтеграція осіб, постраждалих від торгівлі людьми.
V. Завдання Програми та результативні показники
Виконання Програми дасть змогу:
- підвищити рівень громадської активності молоді, створити засади для її всебічного розвитку;
- залучити молодь до розроблення пропозицій щодо вдосконалення механізму реалізації державної молодіжної політики;
- створити сприятливі умови для формування свідомого ставлення молоді до збереження здоров'я, боротьби зі шкідливими звичками;
- забезпечити надання підтримки молодим громадянам у реалізації підприємницьких та творчих ініціатив;
покращити стан загального та репродуктивного здоров’я населення, збільшити кількість сімей, в яких виховується двоє та більше дітей, знизити рівень розлучень;
мінімізувати асоціальні прояви у життєдіяльності сім’ї, передусім жорстокості і насильства;
знизити рівень соціального сирітства серед дітей;
залучити громади до допомоги сім’ям, дітям та молоді;
- підвищити рівень обізнаності населення стосовно сталих стереотипів у традиційному розподілі ґендерних ролей;
викорінити зовнішню рекламу, що принижує або ображає особистість за статевою ознакою;
- включити ґендерні підходи до системи підвищення кваліфікації та підготовки державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування;
- підвищити ефективність діяльності, взаємодії органів влади, громадських організацій та інших юридичних осіб у сфері насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми;
- підвищити поінформованість населення щодо шляхів убезпечення від насильства в сім’ї, торгівлі людьми, а також можливостей отримання відповідної допомоги з метою формування навичок безпечної поведінки у населення;
- захист та надання допомоги особам, постраждалим від насильства в сім’ї, торгівлі людьми, з урахуванням спеціальних потреб окремих груп постраждалих осіб;
Показники ефективності Програми визначаються за результатами моніторингу її виконання.
VІ. Ресурсне забезпечення комплексної програми “Молодь і родина Житомирщини” на 2012 – 2016 роки
Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми
|
2012
|
2013
|
2014
|
2015
|
2016
|
Всього витрат на виконання Програми
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
Обсяг ресурсів всього, в тому числі:
|
51,0
|
56,8
|
66,8
|
72,8
|
75,3
|
322,7
|
районний бюджет
|
44,7
|
50,5
|
59,0
|
64,0
|
66,5
|
284,7
|
сільських та селищних бюджетів
|
2,9
|
2,9
|
3,4
|
3,4
|
3,4
|
16,0
|
небюджетних джерел
|
3,4
|
3,4
|
4,4
|
5,4
|
5,4
|
22,0
|
VІІ. Показники продукту комплексної програми “Молодь і родина Житомирщини” на 2012 – 2016 роки
№
з/п
|
Назва
показника
|
Одини-ця виміру
|
Вихідні
дані на
початок дії Програми
|
2012
|
2013
|
2014
|
2015
|
2016
|
Всього витрат на вико-нання Програми
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
І Показники продукту Програми
|
1.
|
Кількість молоді, залученої до заходів, спря-мованих на розвиток творчих ініціатив
|
Чол.
|
500
|
600
|
700
|
800
|
1000
|
1100
|
|
2.
|
Кількість молоді, залученої до заходів, спрямованих на формування здорового способу життя
|
Чол.
|
2500
|
2600
|
3000
|
3500
|
4000
|
4500
|
|
3.
|
Кількість закладів надання допомоги жертвам насильства в сім’ї, торгівлі людьми
|
Од.
|
-
|
1
|
2
|
-
|
-
|
-
|
|
ІІ Показники ефективності Програми
|
1.
|
Рівень охоплення молоді інформаційно-просвітниць-кою роботою щодо формування здорового способу життя
|
%
|
30
|
35
|
40
|
45
|
50
|
55
|
|
2.
|
Рівень охоплення молоді профорієнта-ційною роботою
|
%
|
30
|
35
|
40
|
45
|
50
|
55
|
|
|
Рівень охоплення населення заходами, спрямованими на забезпечення гендерної рівності
|
%
|
20
|
25
|
30
|
35
|
40
|
50
|
|
ІІІ Показники якості Програми
|
1.
|
Кількість обізнаних людей з питань попередження насильства в сім’ї, торгівлі людьми
|
Чол.
|
3500
|
4500
|
5500
|
6500
|
7500
|
8500
|
|
2.
|
Кількість обізнаних людей з питань гендерної рівності
|
Чол.
|
3500
|
4500
|
5500
|
6500
|
7500
|
8500
|
|
3.
|
Кількість багатодітних сімей
|
Сімей
|
196
|
206
|
216
|
226
|
236
|
250
|
|
|