Шкільний виховний захід до річниці Чорнобильської трагедії. Маловічко Віктор Олексійович

Скачати 70.13 Kb.

Назва	Шкільний виховний захід до річниці Чорнобильської трагедії. Маловічко Віктор Олексійович
Дата	09.02.2014
Розмір	70.13 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

Великобілозерська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

Шкільний виховний захід до річниці Чорнобильської трагедії.

Маловічко Віктор Олексійович

Шкільний виховний захід до річниці Чорнобильської трагедії

Мета: осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання: в центрі зали — журнальний столик, на якому знаходяться портрети пожежників, які загинули; живі квіти; свічка пам'яті з чорною стрічкою; виставка книг «Чорнобиль — трава гірка».

Звучить «Реквієм». Виходять учні і ведучі.

1-ий учень.
Ти відомий сьогодні кожному —
Не ім'ям своїм, а бідою.
Тою вулицею порожньою
Понад Прип'ятською водою...

2-ий учень.
Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!
У якому ти жив сторіччі?
Запеклись перестиглі ягоди,
Наче кров на твоєму обличчі.

3-ій учень.
26 квітня... В ніч забуття
Йде страшне створіння — атомне дитя.
Суть його безкровна і зіниць нема,
І уста безкровні, і душа німа.

1-а ведуча. Ту мирну весняну ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.

2-а ведуча. Країна ще нічого не знає. Довгі тривожні дні, правда придушена муром мовчання. Ще скільки часу буде потрібно, щоб реально осмислити те, що трапилося. А смерть уже відкрила свій чорний рахунок і забрала найкращих.

Чи буде квітень, як завжди

Дарунком весняної здоби.

Чи власним іменем біди

Ми назвемо його Чорнобиль?

Чи може викреслимо його

З календарів своїх допоки

Нас теплий грітиме вогонь

Ще не відкритих ізотопів?

Безмежна мисль, немає меж

Її спинити годі!

І ти, Чорнобилю, ти теж

Не маєш меж сьогодні.

2-а ведуча. За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежні іі охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Провиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип'яті на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком.

1-а ведуча. Вступивши в полум'я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України.

2-а ведуча. Найпершим, у кого зупинилося на мить вибуху серце, був старший оператор Валерій Іванович Ходемчук. За ним незабаром помер на посту його друг Володимир Миколайович Каменюк. Його, опаленого та опроміненого, винесли на руках пожежники і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія Івановича так і не знайшли... Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'яттю. Можливо, на тій бетонній стіні колись напишуть, що не реактор там похований, а він, Валерій Ходемчук.

Ті, що згоріли в огні

В перші хвилин двобою,

Землю прикрили собою,

Як наші діди на війні.

Не залишили пости,

Мужньо стояли на герці,

Пам’ятник їм вознести

Треба у кожному серці

1-а ведуча. А вогонь все лютував, не затихав. Відкритий ректор, а зверху над його смертельним радіаційним диханням, на величезній висоті маячіли маленькі фігури, в полум'ї тріскотів дах машинної зали. Навколо, разом з вогнем, клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в'їдався у шкіру.

2-а ведуча. До п'ятої години ранку пожежу було ліквідовано. Подув легенький вітерець, і величезний стовп диму, пилюки підірвався від реактора і посунув територією України, Білорусії, сіючи смертоносну радіацію...

1-а ведуча. їх було 28 — пожежних Чорнобиля. Вони першими прийняли найжорстокіший удар на четвертому блоці станції. Ніхто із них не здригнувся, не відступив перед обличчям неймовірної небезпеки.

1-а ведуча. На підмосковному кладовищі на скромних плитах з червоними зірками довічно викарбовано імена Володимира Провика, Миколи Ващука, Василя Ігнатенко, Віктора Дибенка, Миколи Тищенка, Володимира Тимури — перших, хто собою закрив вогонь.

1-ий учень.
Рахунок буде — 904.
Всіх поіменно — у незабуття...
І буде суд, який поверне віру,
Та не поверне молоді життя.

2-ий учень.
А думка людська пам'ятатиме вас,
А пам'ять людська повертатиме вас.
Безумство хоробрих — де вічність і мить,
Де згасли для вас і життя, і блакить.
Де зір вам затьмарить скорбота земна.
Де нам, як набат, імена, імена...

1-а ведуча. Вшануймо ж хвилиною мовчання пам'ять тих, хто віддав своє життя під час ліквідації Чорнобильської катастрофи.

Хвилина мовчання. Цокання годинника.

3-ій учень.
Ті, що згоріли в огні
В перші хвилини двобою,
Землю прикрили собою,
Як наші діди на війні
Не залишили пости,
Мужньо стояли на герці.
Пам'ятник їм вознести
Треба у кожному серці.

4-ий учень.
На цвинтарі могильна брила.
На ній коротке: «От і все...»
Невже усе взяла могила,
І згадку снігом занесе?
Завіса впала... Крапка драми.
Спинився час у смутку ям.
Чи хто пройде його стежками,
Повториться його ім'ям?
Утвердиться в живій турботі
Його надій і сподівань?
Стою, німію у скорботі
Під тягарем оцих питань.

2-а ведуча. Ніяких сигналів про небезпеку, ніяких звісток про евакуацію населення. Лише згодом пролунав сигнал ЦО про негайний вивіз населення. Люди були забрані з вулиць, дехто встиг взяти в руки щось необхідне. А добро, нажите поколіннями, залишилося там. Ніхто тоді не думав, що назавжди покидає рідну домівку.

1-а ведуча. За межу, позначену страшним словом «зона», було виселено 135 тис. чоловік.

2-а ведуча. Прип'ять, українське Полісся... Місця чудові. До того страшного дня вони були місцем відпочинку тисячі людей. Та не стало в той час ні рибалок, ні човнів. Річку спасали. Головним було — не допустити рознесення по річках страшної і невідомо рмерті. А дари садів Чорнобиля так і залишилися незібраними.

1-ий учень.
Не стало села. Є хати і хліви,
І сива, пекуча сльоза на щоці,
І розпач, що гостро торкнувся грудей, —
Село ще стоїть, та не має людей.
Болючу дорогу обрали вони,
Ростуть на городах густі бур'яни.
Та пустка і тиша безлюдним крилом
Зриває останню політку житла...
На карті Вкраїни не стало села.

1-а ведуча. Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт. Це дуже боляче — жити в батьківській хаті за колючим дротом і бачити, як спустошується, поступово вмирає твоя найрідніша батьківщина. Але ще важче знати, що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити.

2-ий учень.
А в тім селі — ні голосу, ні звуку,
І вікна випромінюють розлуку,
І двері навхрест дошками забиті,
І журавлі криничні сумовиті,
І тихий сад біля старої школи,
І дітям в ній не вчитися ніколи.

2-а ведуча. Біда розчинилась в духмяному повітрі, у біло-рожевому цвітінні яблунь та абрикос, у воді сільських криниць, у всій красі. Та хіба тільки в ній? Вона розчинилася в людях. Ця трагедія увійшла в історію, в усі хроніки людства як невигойна рана на тля України.

1-а ведуча. Чорнобиль... мертва зона... Сьогодні ці слова гірким болем відлунюються в наших серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово, тихо руйнуються хати. Разом з ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.
Повернувшись у безлюдну зону, журавлі дивуються, чому не чути веселих дитячих голосів, чому тут немає життя...

1-а ведуча. Поля і луки, ліси й озера, річки і ставки Чорнобильщини тяжко уражені невидимою чорною хворобою. Дичавіє земля. Чорний круг невідомо скільки разів залишиться незагбйною виразкою на лоні природи.

6-ий учень.
Як страшно це — води не скуштувати.
У тім краю, де Прип'ять, де Дніпро,
І хто посмів знічев'я відірвати,
Від губ народу цілого відро?
Дивлюсь на землю, на річкові води
І думаю, аж чорна від журби!
Нам говорили: «Ви царі природи»...
А ми ж насправді — атома раби.

2-а ведуча. Чорнобиль... Тепер це слово знає весь світ. Чорнобиль — це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестримний біль.

1-ий учень.
Чорнобиль, Чорнобиль, трава полинова,
Твій присмак гіркий нам в душі пече.
Чому саме в нас ця біда квітне?
Хто відповідь дасть на питання оце?

1-а ведуча. Аварія на Чорнобильській АЕС набула глобального характеру. Під час вибуху четвертого реактора виділилось безліч радіонуклідів у повітря, водойми, на поверхню ґрунтів, що призвело до радіаційного забруднення 20% території України.
(фільм про Чорнобиль)
2-а ведуча. Біль відгукнувся болем у серцях мільйонів людей. Наша країна вперше відчула на собі таку грізну силу, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

2-ий учень.
Земля батьків, укрита чорним пилом, —
Це чорний біль, це горе нас усіх.
Скорить хотіло, але не скорило,
Убить хотіло, та не вбити їх.
Отих людей, що ними пережиті
Усякі біди і страхіття всі.
Ще діти і онуки їхні будуть жити
На цій згорьованій, але своїй землі.

1-а ведуча. Проходять роки після аварії на Чорнобильській АЕС, але біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов'язаних скорботним часом ядерного апокаліпсису.

3-ій учень.
Поки знов ця земля зцілиться,
Пролинуть віки, не народи.
Мушу ждати. Незнані побачивши лиця,
Затамую востаннє свій подих.
Ліси і села з дротом,
І тяжко зітхає глина.
Перед Поліссям, стражденним народом —
Станемо всі на коліна.

2-а ведуча. Чорнобиль атомний. Він, мабуть, зникне після того, як ми втратимо в собі Чорнобиль духовний. А поки що не зживає чорнобильська рана. І не відшукати нам слова, що вгамує біль.

Лунає музика.

5-ий учень.
Моя Земле! Ти — очі, повні сліз.
Ти — трав гірких повільне проростання.
Хто ж знав, що ми підемо в ліс
Гриби збирати, але вже — востаннє?
Двадцятий вік створив свою чуму.
Біда полям і озеру, і плесу.
Хто скаже нам — куди?
Хто скаже нам — чому?
І крізь які терни пройшли шляхи прогресу?
Ліси мої, хто ж вас убереже?
Чи є у вас тепер хоч неба синій клапоть?
Що людству залишається?
Невже Обнятися з лелеками і плакать?

Дякуємо за увагу!

Схожі:

«ЩО ХОВАЄТЬСЯ ЗА ЧАШКОЮ КАВИ» Вчитель хімії: Маловічко Віктор Олексійович Оформлення сцени Бразилія, Колумбія, Уганда, Коста-Ріка, Камерун, Сальвадор, Гватемала, Мексика, Перу, Індонезія, Кенія, Конго, Нікарагуа, Еквадор,...	ЧОРНОБИЛЬ Пам’ятай Чорнобиль. Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії / Автори-упорядники: В. Кудін, М. Онищук, В. Семенець....
Методичні рекомендації щодо проведення уроку пам’яті до річниці Чорнобильської трагедії Поліссям покрилося зловісною хмарою радіаційного диму. Сталася одна із найстрашніших за своїми наслідками техногенно-екологічна катастрофа,...	Уроки сталого розвитку Позакласний виховний захід на тему «Вода джерело життя» Позакласний виховний захід на тему «Вода – джерело життя». 6 клас Преображенської ЗОШ І –ІІІ ступенів
«Дзвони Чорнобилю» Весь захід супроводжується показом слайдів, що висвітлюють події трагедії на ЧАЕС. Під мінорну музику учень читає вірш	ЗАХОДИ Забезпечення розміщення на Театральному майдані мобільних лабораторій для проведення обстеження громадян, які пострадали від Чорнобильської...
План реалізації проекту по відзначенню 70-ї річниці партизанського... ...	Тема: "Прапор вільної держави" Виховний захід побудований на використанні творчої спадщини В. Сухомлинського "Є на світі Україна!"
Вклонімося і мертвим, і живим. Мета Виховний захід, присвячений Дню визволення Запорізького краю від німецько-фашистських загарбників!	Виховний захід на тему Україну; формувати в дітей почуття обов’язку перед батьками, своїм народом, своєю Батьківщиною

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання