ЧОРНОБИЛЬ
|
|
Скачати 115.5 Kb.
|
|
ПАМ’ЯТАЙ ЧОРНОБИЛЬ  Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії Черкаси 2011 ББК 31.47 Ч- 48 Пам’ятай Чорнобиль. Урок пам’яті, присвячений 25-й річниці Чорнобильської трагедії / Автори-упорядники: В.Кудін, М.Онищук, В.Семенець. – Черкаси, 2010. – 12 с. Онищук Марія Капітонівна, 1940 р.н. У 1959 році закінчила Сквирський сільськогосподарський технікум (молодший агроном). У 1980 році закінчила Київський державний педагогічний інститут оц. О.М. Горького за спеціальністю історія та суспільствознавство. «Відмінник народної освіти УРСР». Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року. Семенець Володимир Миколайович, 1936 р.н. Закінчив Вінницький медичний інституту 1960 році. З 1962 року в Збройних силах, лікар-хірург. З 1982 року командир в/ч 01377(5140МедБ – окремий медичний батальйон) у місті Черкаси. Полковник медичної служби. Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1986 року. Автори-упорядники книг «Черкаський біль Чорнобиля», 2006 р. «Чорнобиль: трагедія, подвиг, попередження», 2007 р. «Чорнобиль: факти, документи», 2008 р. «Чорнобиль: гіпотези, реальність», 2011 р. Для педагогічних працівників загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів. Тема. Білий птах з чорною ознакою. Мета:
Обладнання:
Оформлення актової зали:
Тип уроку: нетрадиційний Хід уроку: Виходять на сцену хлопець з дівчиною у темному одязі, засвічують біля ікони свічку. Гудуть дзвони. Звучить «Реквієм» Моцарта. (голос із-за куліс) Чорнобильський вітер по душам мете Чорнобильський пил на роки опадає, Годинник життя безупинно іде. Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає. ( починає стукати метроном тихо) Ведучий 1.
Наше завдання – донести до молодого покоління той біль, ту важку працю, ті страждання і втрати, які перенесли тисячі людей, потрапивши в пекло Чорнобиля. На яскравому прикладі мужності, відваги, проявлених під час аварії на Чорнобильській атомній електростанції, молоде покоління зовсім іншими очима подивиться на цей світ, в якому їм жити, працювати і ростити дітей. Зберегти і донести до молодого покоління, відроджуючи в їх душах співчуття та милосердя. Нехай особистою стурбованістю кожного за все, що відбувається навколо, сприймається чужа біда, чужий біль як свої власні. Ведучий 2.
Чорнобильська катастрофа. Її дата – 26 квітня 1986 року – для середнього та старшого покоління, як чорна смуга поділу життя на те, що було, і що сталося після. Саме цього дня увесь світ вперше почув про маленьке українське містечко на березі річки Прип’ять «полиновий край». Сьогодні Чорнобиль стоїть в одному ряду з такими містами, як Хіросіма та Нагасакі. Учень. Чорнобилю много! Подивіться, люди! Но Бог святий знає, що то за рік буде… Де була калина, там нап’ята буда… Наверху могили чорнобилю груда… І димить Чорнобиль, за ким запалає І вічную пам’ять «Божий птах» співає. С. Руданський Ведучий 1. Будівництво станції на півночі Київського Полісся було найвизначнішою на той час подією. Першопрохідці будівництва Чорнобильської атомної станції пояснювали місцевому населенню для чого будується атомна станція: наша мета - поставити мирний атом на службу людині. «Буде мирний атом - робітником, а не солдатом». Учениця. Чи буде квітень, як завжди, Дарунком весняної здоби, Чи власним іменем біди Ми назвемо його «Чорнобиль»? Чи, може, викинем його З календарів своїх допоки Нас темний грітиме вогонь Ще не відкритих ізотопів? Сумлінна мисль не має меж, її спинити годі. І ти, Чорнобилю, ти теж Не маєш меж сьогодні. О. Шарварок Ведучий 2. Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип'яті люди ніколи не забудуть. Тих мешканців Чорнобиля, чиї будинки були розташовані обабіч вулиці Кірова, що веде до Прип'яті, розбудив гуркіт пожежних машин, які, здавалось, безперервним потоком їхали у напрямку атомної електростанції. 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції стався вибух, що призвів до найбільшої екологічної катастрофи сучасності, створив ситуацію, вплив якої позначатиметься на житті не одного покоління. Біда відгукнулась болем у серцях мільйонів людей. Людина вперше відчула на собі грізну силу мирної ядерної енергії, що вийшла з-під контролю. (голосно стукає метроном, раптово зупиняється) Учениця. Земля струснулась квітневої ночі І стала смертельною навіть вода, І вдарило стронцієм полум'я в очі. Земле моя! Мамо моя! І звідки це лихо, звідкіль ця біда? С.Руданський Ведучий 1. Найпершим, у кого зупинилося серце в мить вибуху, був старший оператор Валерій Іванович Ходимчук. За ним, незабаром, помер на посту його друг Володимир Миколайович Шашенок, який заступив тієї ночі на зміну. Його, обпаленого і опроміненого, винесли на руках пожежники й лікарі. І він встиг ще простогнати: «Там... Валера...» Втратив свідомість. Більше вона до нього не повернулась. Тіло його вивезли із зони і поховали на першому сільському кладовищі. Валерія так і не знайшли. Четвертий блок став для нього і могилою, і пам'яттю. У вогні й боротьбі пожежники намагалися врятувати атомників, які потрапили в смертельну небезпеку. Але... У таких надекстремальних умовах вступили у боротьбу з атомною трагедією десятки і сотні тисяч людей. Ось як про цю небезпеку писала газета «Правда»: «Не більше півтори хвилини можна працювати на даху, де розкидані сильні джерела випромінювання... Ні один механізм, ні найбільш доскональний робот не в змозі діяти тут - «вони сходять з глузду». І ось ідуть добровольці... Повільно, ой як повільно тягнуться секунди, і ми стаємо свідками того, як народжується подвиг». Чорнобиль! Це був час випробування людей на стійкість. Театралізована сценка відповідно до вірша С.Йовенко Зойкнула Земля чаїним криком: -Сину, вбережи і захисти! -Вийшла Мати із іконним ликом: Йди синочку. Хто ж, коли не ти?.. Спалахнуло небо, впало крижнем: -Сину, вбережи і захисти! -Вийшла Жінка з немовлятком ніжним: Йди, коханий. Хто ж, коли не ти? І уже ні сина, ані мужа. Лиш розверсті зоряні поля... Та пліч-о-пліч стали Біль і Мужність. Дух і Воля. Небо і Земля. С. Йовенко Ведучий 2. Відважними героями не народжуються. Ними стають. Поховані герої на кладовищі під Москвою. Учень. Першим важко. Ви ж були найперші. Із вогню та в полум’я шугали. Не для подвигів і не для звершень – Ви ж собою людство заступали Учениця. Оцих профілів шість, всіх разом і окремо, Хто пішов у вогонь, без вагання і слів, Пом'янімо ж їх всіх поіменно, Пом'янімо в мовчанні найдорожчих синів. (голосно стукає метроном) Учень. Хвилина мовчання На грані людства, на краю - В тривозі атомній стою, Душа тривожиться, мов птиця: А що, як висохне криниця? Тривожиться у полі колос: Чому замовк пташиний голос? І вмить здригається планета - І річка Либідь, річка Лета Не все, не все пощезне в світі: Ще в зорях сад. Земля - у цвіті. Лист подорожника. Дорога... Та в серці атомна тривога. М. Сингаївський (Звучить пташиний клекіт) Учні зачитують імена тих, хто першими зустрівся з атомним страхіттям. (імена написані на паперових птахах, потім цих птахів вивішують на сцені у вигляді пташиного ключа) Правик Володимир Павлович, Кібенок Віктор Миколайович, Тишура Володимир Іванович, Титенок Микола Іванович, Ващук Микола Васильович, Ігнатенко Василь Іванович. (Лунають дзвони. Поволі виходить на сцену зажурена жінка з квітами в руках. Підходить до дерева, кладе квіти, бере в руки свічку, учні по черзі запитують) - Хто вона? - Епоха? - Доля? - Смерть? - Чи, може, Зона? Ведучий 1. Ні, вона – Чорнобильська Мадонна! (Чорнобильська Мадонна стоїть у центрі сцени зі свічкою в руках і дивиться на обгоріле дерево) Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміть, А тривожне «бути чи не бути?» Страшно над планетою висить. На землі, у домі вселюдському, Протиріч і негараздів-тьма! Будьмо, люди, обережні в ньому, Іншого житла у нас - нема. Прилетіли птахи навесні, Натомили у польоті крила. Знову чути щебет і пісні, І тривоги стримати несила. Чи безпечні пущі і ліси, Чи немає для життя загрози? Слухаю пташині голоси, А на очі напливають сльози. За днями дні, минав повільно рік. За днями дні - і другого немає. Нехай же лихо наше проминає І в світі не повториться повік. Хай стане мир міцнішим у стократ, Хай над землею чисте небо буде. Чорнобиль - попередження, набат, Його уроків людство - не забуде Ведучий 2. Черкащани в числі перших відгукнулися на біду, яка сталася 25 років тому. На ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС були направлені військові й цивільні медики, дорожники, автотранспортники, співробітники Міністерства внутрішніх справ та пожежної охорони, енергетики, працівники зв'язку, побутового та громадського харчування. На базі 41 гвардійської танкової дивізії було сформовано та направлено в район ліквідації аварії два військових підрозділи: 514-ий окремий медичний батальйон (в/ч 01377), командиром якого був тоді підполковник медичної служби Семенець Володимир Миколайович, та 137-ий банно-пральний загін (в/ч 57278). Командири загону: Головко Анатолій Аврамович та
Сьогодні на Черкащині понад 11,2 тисячі ліквідаторів, і ми не маємо права забувати про їх самопожертву, адже вони пройшли через усі кола ядерного пекла задля збереження життя і здоров'я прийдешніх поколінь, тобто призваних на спеціальні військові збори. 23993 з них уже стали інвалідами Чорнобиля. 6246 осіб - ліквідатори 1986-1987 рр. мають державні нагороди: 6 осіб-ордени, понад 30 осіб —медалі.  Ведучий 1. Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля був створений Постановою кабінету Міністрів України в червні 1997 року на базі пожежно-технічного училища. Сьогодні це Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. Високе звання Героїв Чорнобиля навчальний заклад отримав за те, що під час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня 1986 року 37 випускників навчального закладу, серед яких були лейтенанти Володимир Правик і Віктор Кібенок, показали всі ті кращі якості, яких вони набули в цьому навчальному закладі. За мужність і самовідданість, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, Володимиру Правику і Віктору Кібенку були присвоєні високі звання Героїв Радянського Союзу, їх нагороджено Почесною відзнакою Президента України зіркою «За мужність». Учень. Знов зацвіли Чорнобиля сади, Знов подали нам надію, Що біль відійде, зажура спаде, І ми ще усі, усі порадієм. Чорнобильський сад З вогню виноград. Палить душу і тіло. І досі в саду, Сліди журавлів, Що в небо тоді. Не злетіли... Згоріли... Знов зацвіли в Україні сади, Знову весна серця наші гріє І кожна травинка весняні дощі З атомом п'є, і радіє, радіє. Знов зацвіли в мріях сади, Тільки земля українська хворіє. І кожен наш день, крок до біди. Але ми живем, і радієм, радієм... А. Поліщук На сцену виходять усі учасники уроку Ведучий. Бути людиною – не дуже просто, Бути людиною – геройство в наші дні. Встати і крикнути з трибуни, із помосту: (всі разом) - О, люди! Залишайтеся людьми! ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
|
Схожі:
|
Урок енергозбереження в Українському національному музеї “Чорнобиль”для... На екскурсії до музею «Чорнобиль» учні дізналися про найбільшу техногенну катастрофу в історії людства |
Мета: виховання в дітей патріотизму, поваги до людей, які врятували... ВЕДУЧА. Чорнобиль… Це назва невеликого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. В історію Чорнобиль увійшов назавжди... |
|
П’ятнадцять років тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком... |
УКРАЇНА НОВОМИРГОРОДСЬКА РАЙОННА РАДА Затвердити району Програму фінансової підтримки громадської організації Союз Чорнобиль |
|
„На Чорнобиль журавлі летіли ” ... |
Тема: «Чорнобиль не має минулого часу» Обладнання: плакати: «У 10 разів збільшилася кількість онкозахворювань у дітей», «Демографічна криза», «Дегенерація нації», «Земля... |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття із гуманітарної підготовки... Тема “ 26 квітня 2006 року 20 річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобиль це спільний біль, що не має кордонів.” |
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття із гуманітарної підготовки... Тема “ 26 квітня 2006 року 20 річниця аварії на Чорнобильській АЕС. Чорнобиль це спільний біль, що не має кордонів.” |
|
ПЛАН КОНСПЕКТ для проведення занять з гуманітарної підготовки з особовим... П’ятнадцять років тому в наше життя увійшло слово з гірким присмаком великої і нечуваної біди “Чорнобиль” |
''Чорнобиль наша печаль і скорбота Савчук Ірина Григорівна, учитель української мови та літератури Краматорської української гімназії Краматорської міської ради |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua