|
|
Скачати 97.25 Kb.
|
Тема: « Дзвони Чорнобилю»Мета: на основі вивченого матеріалу дати аналіз історичним подіям 26 квітня 1986 року, вказати на вплив аварії ЧАЕС на навколишнє середовище, а особливо на людину; відзначити подвиг українського народу при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, запалити свічку пам’яті за загиблими при ліквідації пожежі на АЕ; виховувати почуття поваги і пам’яті до трагічних сторінок України.Форма проведення: година пам’ятіМісце проведення: бібліотека навчального закладуСпівдоповідачі: викладач хімії, викладач біології, ліквідатор наслідків ЧАЕСОбладнання: ПК, проектор, літературна виставкаОформлення: показ слайдів та відеокадрів, що висвітлюють події даної трагедії, місце з портретами пожежників, що загинули при ліквідації пожежі та свічка пам’яті за жертвами Чорнобильської катастрофиХід заходу Весь захід супроводжується показом слайдів, що висвітлюють події трагедії на ЧАЕС. Під мінорну музику учень читає вірш. Чи буде квітень, як завжди Дарунком весняної здоби. Чи власним іменем біди Ми назвемо його Чорнобиль? Чи може викреслимо його З календарів своїх допоки Нас теплий грітиме вогонь Ще не відкритих ізотопів? Безмежна мисль, немає меж Її спинити годі! І ти, Чорнобилю, ти теж Не маєш меж сьогодні. (показ кадрів докум. фільму «Трагедія Чорнобилю» ) Вступне слово викладача. 26 квітня 1986 рік. В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму. Забути це чи викреслити із нашої пам’яті – неможливо. 26 квітня! Люди не проспіть! Атомне століття раною горить. Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу, Щоб зустріли внуки вранішню зорю. І виростають покоління Котрі не чули тиші Що зберегли ми, що надбали Що дітям в спадок передали? Тепер тут зона, а була земля, Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль, Було тут місто, а стала тиша…… і чути дзвін… (чути звуки дзвона) «Дзвони Чорнобилю» – тема нашого заходу. З давніх давен звуки дзонів були сегналом якоїсь біди, дзвони – бо всі повинні чути і знати про цю страшну трагедію, дзвони – бо всі повинні пам’ятати тих, хто віддав своє життя, долаючи наслідки цієї біди. 1 учень. 26 квітня! В ніч із забуття Йде страшне створіння – атомне дитя. Суть його безкровна і зіниць нема І уста безмовні, і душа німа. Вирвавшись на волю з мороку ночей, Вже калічить долі і немає меж. Виродок – створіння ціль страшну таїть Поглина сумління, душі нам двоїть. Простяга до серця щупальця страшні І вселяє муки, муки неземні. Присипляє мозок посвистом глухим Стронцієву дозу сипле, наче дим. 1-й ведучий:Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1971 році. В 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф. 2-й ведучий:Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісню, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу. Звучить пісня «Два кольори» (показ кадрів докум.фільму «Місто Чорнобиль») Викладач історії: Як історія говорить про ці страшні події? Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву. З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.Вогняний стовп завмирає на висоті 1.5 км.На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь”. (показ кадрів докум.фільму «Збережемо планету») 2 учень. Як біда, підступна і падлюча І скільки крутизни хова нутро. Повзе вона, звиваючись гадючо До прихисту, який звело добро. Щоб зненацька боляче вжалити, Лишаючи то рану, то синця, Метається, мов звір, несамовито. Цей атом, незбагненний до кінця. А думалось: впокорений, слухняний. Гадалося, служитиме як слід. Та вибухнув пекельно в день весняний Так, що здригнувсь тривожно всенький світ. Зів’яв пейзаж, зробивсь таким пасивним, Вгорнулось місто в незвичайний дим. І мирний атом ,ставши агресивним, Націлився на села і сади. (показ кадрів фільму «Вплив радіації») Викладач хімії: І справді вважалося, що атом мирний, але треба пам’ятати, що людина належить до найчутливіших до радіації видів істот. Радіонуклідне забруднення торкнулося десятки мільйонів людей. Найбільше посипані радіонуклвдами землі лежать навколо ЧАЕС, але й за сотні кілометрів атмосферні потоки і дощі забруднили поля і ліси радіонуклідами до небезпечного рівня. Елементами-реконсменами за відстанню поширення стали інертні гази, йод і цезій. Період напіврозпаду цезія-137 близько 30 років і його ізотопу цезій-134 – 2,06 років. У ланцюжку їх розпаду є &-проміння, яке можно реєструвати з літаків чи вертольотів. Саме за допомогою авіації було встановлено, що забруднення атмосфери, грунтів сягає понад 1 кюрі на квадратний кіломітр, що призводит до надмірного забруднення молока, яке отримують від худоби, що споживає рослини. Цезій дуже легкий, плавиться при 28,5С, а кипить при 672С, тому з реактора він вилетів увесь. Рівномірно розподіляючись у м’яких тканинах тіла, цезій створює опромінення, що стає небезпечним при незначній кількості цезію в нашому тілі. Слідуючий хімічний елемент – стронцій-903 періодом напіврозподу 29 років, має вищу від цезію біологічну небезпечність. Він менш легкий від цезію, тому його вилетіло менше з реактора. Страцій нашому тілі накопичується в кістках і негативно впливає не червоний кістковий мозок. Основна частина страцію потрапляє в організм з водою. Зона поширення радіонуклідів на території України – 30-кіломемторова зона. За час вибухової і вулканічної активності реактора було викинуто в атмосферу тисячу мільйонів кюрі. Більша частина була зумовлена ізотопами з малими періодами напіврозподу, тому за десять років активність зменшується у 100 разів. Небезпека створюється ізотопами плутонію, цезію і стропцію. На жаль, воне зберіається і в ХХІ столітті. Викладач: На ліквідацію аварії були кинуті всі сили країни. Ніхто не став осторонь, кожна професія була необхідна для ліквідаці наслідків авірії. Свідками цих подій став і наш земляк Калініченко Анатолій Васильович (виступ ліквідатора наслідів ЧАЕС) Учень 3. Зойкнула Земля чаїним криком - Сину, вбережи і захисти! Вийшла мати із іконним ликом: - Йди, синочку, хто ж коли не ти? Спалахнуло небо, впало крижнем: - Боже, вбережи і захисти! Вийшла жінка з немовлятком ніжним: - Йди, коханий, хто ж коли не ти? І уже ні сина, ані мужа! Лиш розверсті зоряні поля…. Так пліч-о-пліч стали біль і мужність. Дух і Воля. Небо і Земля. 1 ведучий. Першим ступив назустріч атомній біді начальник караулу лейтенант Володимир Правик. Ступив за бар’єр, за межу можливого. Ступив туди, звідки звичайна людська доля бере новий початок – у безсмертя. І стояв. Доки вистачило сили. Разом із ним у вогонь ступили його пожежники ,його підлеглі. 2 ведучий. Ось на допомогу Правику рвонувся Віктор Кібенок, який прибув на допомогу з Прип’яті. Вступивши у веруюче полум’я, у смертельну небезпеку ,якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя ,виконували присягу на вірність народу України. 1 ведучий. На підмосковному Митинському кладовищі на гранітних плитах із червоними зірками навічно вибиті імена пожежників ,які закрили нас собою та пішли у безсмертя. Зпапам’ятайте ці прізвища: Володимир Правик Віктор Кібенок Микола Ващук Володимир Тишура Василь Ігнатенко Микола Титенок (запалення свічки та хвилина мовчання) 2 ведучий: Вплив Чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і цей вплив буде проблемою не тільки для сучасного покоління, але і для наступного. Людство прагне Всесвіт осягнути І себе у ньому зрозуміти. А тривожне «бути чи небути»? Страшно над Планетою висить. Викладач біології. Чорнобильська аварія – це одне з найбільших техногенних катастроф сьогодення. Це справжнє національне лихо українського та інших народів. У світі зараз нараховується 500 атомних електростанцій, а на території України 5: Чорнобильська, Рівенська, Хмельницька, Запорізька, Південно-Українська АЕС. За офіційними даними, в результаті аварії четвертого блоку, в повітря було викинуто 63кг надзвичайно радіоактивних речовин. Для порівняння під час бомбардування Хіросіми (1945 рік) було викинуто 740г, що в 333 разів більше. На радіаційно забрудненій території в Україні проживає близько 2,5млн.чол. І ще до цього часу в забрудненій зоні спостерігаються аномалії рослин – гігантизм лисття дубу, липи, білої акації. Хвоя ялинок стала у 5-6 разів довшою ніж звичайна. Народжуються нежиттєздатні мутанти тварин (поросята без очей, лоша з восьма ногами). У людини радіація спричиняє променеву хворобу ,пригнічує імунітет. Радіоактивна хмара пройшла і над територією Сумщини, захопивши її північні райони. Забрудність цезієм-137 зареєстровано в Середино-Будському, Ямпільському, Шостинському та Глухівському районах. Ці райони знаходяться під постійним радіоекологічним контролем, перевіряються на наявність радіонуклідів у продуктах харчування, питній воді, грунті. В області на 110 підприємствах та установах використовуються радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання. Учені вважають, що вплив радіації на людський організм можно контролювати, але треба дотримуватися таких рекомендацій:
Захисні спорудження є найбільш надійним засобом захисту населення від аварії у районах АЕС. Укриття 4 блоку «саркофаг» ЧАЕС поступово осідає, деформується і стає більш радіоактивним. Тому велику увагу світова спільнота приділяє створенню нового проекту саркофагу ,який буде надійним і безпечним. (показ кадрів фільму «Саркофаг Чорнобилю») Учень 4. Ніщо не вгоїть вирваної втрати - Нема таких на світі лікарів. І тільки сміх наївний немовляти Зове в життя стражденних матерів Нам горе люте Миром переуте, Нам поховати зло в бетон і бронь, І – не забути! – доки світ і люди, Синів землі, що відвели вогонь. Ведучий 1. Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народитися після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне. Заключне слово викладача. Буває часом сліпну від краси, Спиняюсь,- не втамлю, що воно за диво – Оці степи, це небо, ці ліси, Усе так гарно ,чисто, незрадливо, Усе як є – дороги, явори, Усе моє, все зветься – Україна Така краса, висока і нетлінна, Що хоч спинись і з Богом говори. |
| Дзвони Чорнобиля душу тривожать…” Мета: виховувати глибоку повагу до людей, які своїм життям захистили людство від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС |
Соціально-психологічне ставлення населення України до ядерних і радіаційних технологій Моє повідомлення має дві частини. Перша, коротка – про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна – ставлення населення України... |