«Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив «Кримських сонетів»» Проблема єдності людини і природи

Тема: «Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний мотив «Кримських сонетів» » Проблема єдності людини і природи Мета: - проаналізувати основні мотиви циклу; - з’ясувати традиції і новаторство поета в жанрі сонета; визначити художні особливості віршів Міцкевича, їхню символіку, філософський зміст; розкрити географію циклу; показати живописність та музичність сонетної мови Міцкевича; виявити і охарактеризувати психологічний стан ліричного героя циклу; розвивати логічне, образне мислення, пам’ять, уяву, навички аналізу ліричного твору, творчі здібності учнів; виховувати любов до батьківщини, повагу до внутрішнього світу людини, захоплення красою природи та мистецтва; показати дієвість взаємопроникнення різних видів мистецтв, його вплив на сприйняття літературних творів; проаналізувати сонети Міцкевича з точки зору звуко - кольористичної теорії та продемонструвати звуко - кольорові картинки, створені на основі цього аналізу. Обладнання: портрети А.Міцкевича, виставка книг Міцкевича, тлумачний словник, презентація уроку, презентація « Біографія А.Міцкевича», «Географія «Кримських сонетів» А. Міцкевича»; вернісаж ейдос - малюнків до сонетів «Буря», «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької», «Пілігрим». Схеми «Аналіз сонету», «Природа в циклі сонетів А. Міцкевича»; музичний супровід Ф.Шопен Вальс До Минор №7; I niesmiertelne piesni za soba wroni… Безсмертні лиш пісні… А. Міцкевич. Сонет №18 «Аю-Даг». Хід уроку. І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів. 1 Вступне слово вчителя. На минулому уроці ми ознайомились з творчістю талановитого польського поета-романтика Адама Міцкевича. Ви отримали домашнє завдання вивчити біографію поета і створити невелику презентацію про головні моменти життя митця. Прошу продемонструвати її , прокоментувати кожен слайд. Ключовими поняттями – словами нашого уроку є – «Міцкевич», «Сонет», «Цикл», «Крим». Прошу користуючись прийомом «Сніжна грудка», утворити від ключових слів речення та запитання, яке буде запропоновано іншій групі для відповіді. Перша група працює з поняттям «Міцкевич», друга - «Сонет», третя - «Цикл», четверта – «Крим». На це завдання ви отримуєте 2 хвилини. Озвучення понятійних ланцюжків : слово речення запитання відповідь. І. А. Міцкевич - автор збірки «Кримські сонети». На основі чого вона створена? На основі вражень від подорожі до Криму. ІІ. Сонет - жанр, в якому складені вірші збірки «Кримські сонети». Скільки рядків налічує сонет Міцкевича? 14 рядків, два катрена, два терцена. ІІІ. Цикл – форма об’єднання сонетів збірки «Кримські сонети». На основі чого сонети об’єднані в цикли? На основі спільної ідеї , теми, мотивів, ліричного героя. ІV. Крим – півострів, на якому побував А.Міцкевич. В якому році поет здійснив цю подорож і як довго вона тривала ? В 1825 році , два місяці. ІІІ. Оголошення теми, мети, епіграфу уроку. ІV.Сприйняття нового матеріалу. Слово вчителя. Крим оспівувало не одне покоління митців. На минулому уроці ми згадували про подорож до цієї благодатної землі ще одного поета – вигнанця О.С. Пушкіна. Доля привела сюди і польського поета Адама Міцкевича. У своїй збірці «Кримські сонети» він змальовує чарівну природу і легендарні місця Криму. Група учнів ознайомить нас з географією сонетів польського поета. Презентація «Географія «Кримських сонетів» А. Міцкевича» та учнівський коментар до слайдів. Слово вчителя. 2 У «Кримських сонетах» подається не тільки опис географічних та історичних пам’яток Криму. Південна земля дала поштовх творчій уяві митця, стала країною його мрії, його романтичним світом – прекрасним і загадковим, сповненим глибоких роздумів і гострих суперечностей. На попередньому уроці ми з ясували, що «Кримські сонети» - це поетичний цикл, основна думка якого ностальгія, туга за батьківщиною, яку був змушений покинути митець. В кожному з сонетів є ліричний сюжет, свої образи-символи. Всі вірші пов’язує між собою образ ліричного героя, який висловлює певні почуття, внутрішній світ, використовуючи різні художні засоби. Зараз завданням кожної з робочих груп буде аналіз чотирьох сонетів з циклу, опрацювання таблиці та представлення своєї роботи. Перша група - сонет «Буря», друга – «Бахчисарай», третя – «Гробниця Потоцької», четверта – «Пілігрим». На цю роботу виділено 3 хвилини. Аналіз – звіти груп за сонетами А.Міцкевича. Виразне читання вірша мовою оригіналу – польською або в українському перекладі. Аналіз сонету за таблицею. Картини, образи Ключові слова (дії, ознаки) Почуття, стан ліричного героя Художні засоби Кольори вірша Звуки вірша Демонстрація ейдос – картин до сонетів Власне бачення сонету (Переклад, музика). Звіт І групи за сонетом № 4 «Буря». Виразне читання вірша польською мовою. (текст) Виразне читання українського перекладу М.Рильського сонету «Буря». (текст) 3 Аналіз сонету «Буря» за таблицею. Вітрила, завія,криваве сонце, корабель, жорстокий геній смерті, самотній, чужаниця Зірвані, ревіння, рик, згасає, безумна круговерть, лежать, ламає, прощання, посилає, ревно молиться, гадає Гаснуть з ним надії, самотній гадає і щастя той у світі міг знайти…може молиться Символи – буря, шторм – душевні протиріччя героя, смерть душі, вітер – символ життєвих випробувань, умовчання викликає питання чи відродиться душа поета до життя, творчості, кохання. Психологічний паралелізм - буря, шторм – душа героя бореться за життя. Метафори: гаснуть надії, шумливі стіни. Порівняння: геній смерті, як воїн, що їде на приступ між руїн Кривавий , темний морський, темно- зелений, темно- синій. Шум, завії, тривожні голоси, помп зловісний рик Демонстрація ерос – картини до сонету «Буря» Звіт ІІ групи за сонетом №6 «Бахчисарай» Виразне читання вірша в українському перекладі М.Рильського. (текст) 4 Аналіз сонету «Бахчисарай» за таблицею. Гіреїв двір і сад, трон, дивани, руїна, фонтан, сльоза перлова Покірні вежі тюрбанів, літає сарана, повзе холодний град, промовля сльоза, джерело дзвенить Руїна – пише тут на стінах гість незнаний. Немає вас, а джерело дзвенить Метафори: німі двір і град, покірні веж тюрбани, сльоза перлова, сльоза фонтану, джерело дзвенить, олюднення руїна – символ світосприйняття героя, сльози фонтану – волання душі ліричного героя та символ кохання і страдницької долі, психологпаралелізм: руїна – душа героя, сльози – біль героя. Темний, перловий, мармуровий Німі двір і сад, повзе гад, спадає сльоза за сльозою, джерело дзвенить Демонстрація ейдос - картини до сонету «Бахчисарай». Звіт ІІІ групи за сонетом №8 «Гробниця Потоцької». Виразне читання сонету мовою оригіналу - польською. (текст) Виразне читання сонету в українському перекладі М.Рильського, або виконання сонету під власну музику. (текст) Аналіз сонету за таблицею. Край, заквітчаний весною; Троянда молода; Спогадів черва; Зірки обернені до польської землі; Огненна сльоза; Поет Зів’яла, линули в млі; спогадів лишали, світяться зірки, погляд повипікав, складає пісні, побачить гроб, заспіває Як і ти, я вмру на чужині Контраст: Край весни протиставляється смертній печалі. Метафори: Потоцька зів’яла, дні линули в імлі, зірки, обернені до польської землі, погляд повитий у жалю, епітет юні дні, злотисті мотилі, ясна громада, приязна рука, огненна сльоза. Звертання: О полько. Риторичне питання: Чи то не погляд твій, повитий у жалю. Сліди повипікав огненною сльозою? Психологічний паралелізм. Буяння весни, цвітіння, золотий, світло зірок, вогонь Розмови не гучні, спів на рідній мові 5 Звіт ІV групи за сонети №14 «Пілігрим» Виразне читання сонету в українському перекладі Б.Тена (текст) Аналіз сонету за таблицею Країна розкоші, Дальній хай Литва, неба промені, юні голоси, грузька драговина, незаймані ліси, солов’ї Байдар, салгірських лук дівчата Шум сосен, дзвін коси, плачу за давниною рядів трясовини, лину серцем Як прагнув я сюди! Чому ж у дальній край так хочеться мені. Чом ще за дальшою я плачу давниною? Лину серцем до тої, що колись так ніжно полюбив ? Чи згадує мене хоч іноді в думках? Епітети: країна розкішна, багата, юні голоси край покинутий невимовна втрата, далека Литва, природа непочата, незаймані ліси. Прийоми антитези: Крим – Литва, шум сосен – солов’ї Байдар, дзвін коси – салгірських лук дівчата Олюднення: ніг сліди розказують Риторичні питання: Чому ж на серці знов далекі вже часи? Чому ж зітхаю так..? Але вона, чи згадує про мене? Блакить, лиця чарівні, зелений Шум лісів, солов’ї гучні Демонстрація ейдос – картини до сонету «Пілігрим» Слово вчителя. Майстерність Адама Міцкевича в галузі поетики одразу поставила його в ряди найкращих поетів – ліриків світу, який оспівував любов до вітчизни, жінки, свободу, ідеали, шукав сенс буття. Поетичні відкриття митця збагатили польську літературну мову. Дослідники неодноразово підкреслювали музичність та живописність «Кримських сонетів». Об’єктивні описи тут поєднуються з настроями і відчуттями героя, які нерідко виступають на перший план. М.Рильський, український поет і перекладач «Кримських сонетів», стверджував : «По суті всі «Кримські сонети» - прекрасний живопис, в них стирається межа між поезією та живописом…» Тому спробуємо подивитись на ці вірші з точки зору звуко-колористики. Ознайомлення із звуко-колористичною теорією та результатами учнівського опитування. 6 Звуко-кольорові відповідності в сонеті № 4 «Буря» А.Міцкевича в українському перекладі М.Рильського. Всього звукобукв у сонеті 403. Звукобукви Кількість звукобукв у тексті Долі звукобукв у тексті Місця звукобукв за їхньою перевагою над нормою Колір звукобукв а+я о е+є і+ї у+ю и 43 49 27 46 23 30 0,106 0,121 0,066 0,114 0,049 0,074 3 1 5 2 6 4 Червоний Біло-жовтий Зелений Синій Фіолетовий чорний Звукокольорові відповідності в сонеті №6 «Бахчисарай» А.Міцкевича в українському перекладі М. Рильського. Всього звукобукв в сонеті 400. Звукобукви Кількість звукобукв у тексті Долі звукобукв у тексті Місця звукобукв за їхньою перевагою над нормою Колір звукобукв а+я о е+є і+ї у+ю и 68 52 28 36 12 25 5,882 0,13 0,07 0,09 0,03 0,06 1 2 4 3 6 5 Червоний Біло-жовтий Зелений Синій Фіолетовий чорний Звукокольорові відповідності в сонеті №8 «Гробниця Потоцької» А.Міцкевича в українському перекладі М. Рильського. 7 Всього звукобукв в сонеті 385. Звукобукви Кількість звукобукв у тексті Долі звукобукв у тексті Місця звукобукв за їхньою перевагою над нормою Колір звукобукв а+я о е+є і+ї у+ю и 43 56 24 56 26 23 0,111 0,145 0,062 0,145 0,067 0,059 2 1 4 1 3 5 Червоний Біло-жовтий Зелений Синій Фіолетовий чорний Звукокольорові відповідності в сонеті №14 «Пілігрим» А.Міцкевича в українському перекладі Б.Тена. Всього звукобукв в сонеті 394. Звукобукви Кількість звукобукв у тексті Долі звукобукв у тексті Місця звукобукв за їхньою перевагою над нормою Колір звукобукв а+я о е+є і+ї у+ю и 57 49 27 49 22 25 0,144 0,124 0,068 0,124 0,055 0,063 1 2 3 2 5 4 Червоний Біло-жовтий Зелений Синій Фіолетовий чорний Демонстрація звуко-кольорових картин до сонетів «Буря», «Бахчисарай», «Гробниця Потоцької», «Пілігрим». V. Закріплення вивченого матеріалу. 1. Слово вчителя. Робота з епіграфом. Отже, «Кримські сонети» насичені філософським, суспільним змістом, збагачені оригінальними художніми знахідками, розкривають пошуки поетом істини, ідеалу. Найяскравіше підсумок цим шуканням робить митець в останньому вісімнадцятому сонеті циклу «Аю-Даг». Краса Ведмідь-Гори стає символом мистецтва, яке вище за тлінне життя, свободи, духовної незалежності співця, адже мистецтво і воля у розумінні Міцкевича невід’ємні одне від одного. Ці слова істини внесені в епіграф до нашого сьогоднішнього уроку. 8 Тому й природа для поета - це багатозначне поняття, яке виражає вічну силу життя, гармонію, душевний притулок для змореного поета- вигнанця, це життя душі, воля, простір, який єднає людину з природою. 2. Рефлексія. А що є для кожного з вас природа, спробуйте виразити своє ставлення, єднання з природою і свій внутрішній світ через свій образи-символи у вигляді невеличкого есе, сенкану або ейдос-схеми. VI. Підсумок уроку. VII.Оцінювання. VIII. Домашнє завдання. Прочитати поему А.Міцкевича «Дзяди», аналізувати образ Конрада. 9

Схожі: