Урок-подорож, урок-дослідження. 1
|
|
Скачати 92.1 Kb.
|
|
«Кримські сонети» Адама Міцкевича – ностальгія за батьківщиною ; їх відлуння в українській та російській літературах Мета: поглибити знання учнів про поета А. Міцкевича, розповісти про його зв’язки з Україною , про вплив його поезії на українську літературу; осмислити особливості романтизму як літературного напряму на прикладі « Кримських сонетів» А. Міцкевича. Тип уроку: урок-подорож, урок-дослідження.1 Обладнання: портрет А. Міцкевича, карта України, фотографії видів Криму. Епіграф: Wer den Dichter will verstehen, Muss in Dichter’s Lande gehen. Goethe Щоб Поета зрозуміть, в його рідний край ідіть. Й.В.Гете Хід уроку: І. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя. Сьогоднішня наша зустріч присвячена ще одній сторінці світового романтизму. А саме – творчості польського поета-романтика Адама Міцкевича (Учні записують тему уроку). У попередніх класах ви вже мали нагоду знайомитися з деякими творами Міцкевича. Але то був лише перший дотик до поетичної спадщини польського Прометея. Сьогодні продовжимо знайомство з діяльністю поета-бунтаря, що поклав своє життя на алтар свободи та незалежності рідної землі. Куди б не закидала його доля – чи до похмурого Петербурга, чи до сонячного Криму, чи до безкраїх степів України, чи до величного Парижа – всюди думка його линула до рідної Польщі. Перебування його в Одесі, Києві, мандрівка Кримом збагатили поетичну палітру митця, дало змогу світові через польську поезію відкрити для себе Україну, що через століття відгукнулася поетичним словом у творчості М. Рильського, М. Бажана, П.Тичини. Поезією А. Міцкевича захоплювався й Т. Шевченко. Наш урок буде супроводжувати музика Ф. Шопена – геніального польського композитора, сучасника Міцкевича, теж гнаного з рідного дому, котрий все життя присвятив Польщі, а вимушений був поневірятися на чужині, вмерти серед чужих, але серце заповів Батьківщині. У вірші «Пісня про три ножі» український поет М.Бажан так писав про «25 рік новітнього століття» й А. Міцкевича в ньому: «…» Під пильним оком шпигунів, Під млосним зором паній, Під п’яний гарнізонний спів, Під ґвалт розгуляних, розбещених компаній Тягти цей рік, Цей небувалий рік, Цей 25 рік новітнього століття? Чи стерпить він, бездомний мандрівник, Тупих сатрапів самохіття, І самовладців знавіснілий крик, І самоправства витворність жорстоку? «…» Робота з класом.
З окремими сонетами такого циклу ми і познайомимося; спробуємо зрозуміти особливості зображення ліричного героя, його переживань, особливості зобра- ження романтичного пейзажу, глибше розкриємо особистість польського поета- романтика. 2.Первинне засвоєння нових знань. Робота з епіграфом. Сьогодні ми теж торуємо шлях до Міцкевича. ( Записати епіграф ) На жаль,осягнути поета за декілька уроків важко, тож обмежимося темою перебування Міцкевича в Криму. Ці слова Гете я запозичила у самого Міцкевича. Саме їх він обрав для своєї книги сонетів. Кого ж хоче пізнати Міцкевич? Про якого поета йдеться?За ким мандрує польський вигнанець в образі пілігрима? Помітно, що Міцкевич відвідує ті ж місця, що і О.С.Пушкін у своїй подорожі Кримом.1823 р. Міцкевич поки що знає Пушкіна за його творчістю, особисто вони познайомляться пізніше, в Москві. А поки що намагання подивитися на Пушкіна через предмети, явища, які бачив російський поет, теж вигнанець. Збігаються не лише шлях, а й образи, що приваблюють поетів. Ось як пише про це М  . Бажан:Цей цикл було написано під час перебування політичного вигнанця в Одесі і його мандрів по Криму 1826 р. Слово учителя.  3. Робота з текстом. Зверніть увагу на карту Криму. На ній відзначені назви сонетів з цього циклу. Вони розташовані поблизу географічних об’єктів, що згадуються в поетичних мініатюрах Міцкевича. Перелік сонетів:
Отже, «Кримські сонети» відбивають рух мандрівника з заходу - гирло Дністра - на схід – до південного берега Криму: від Акерманських степів до Алушти. Запитання до класу. За якими законами будується цей твір? -За законами мандрівної літератури – відбиває рух мандрівника. Хто з романтиків та попередників звертався до такої форми? -( Байрон « Паломництво Чайльд Гарольда», Свіфт « Мандри Гуллівера», Дефо « Пригоди Робінзона Крузо», Гомер «Одіссея», Вергілій « Енеїда».) Робота з текстом. Цикл « Кримські сонети» відкривається сонетом « Акерманські степи». То початок подорожі. Учень читає напам’ять сонет.
/ Очима оповідача – мандрівника./
У чотирьох сонетах Міцкевич описує місто Бахчисарай. Читець декламує вірш « Бахчисарай». Розповідь про історію міста: « Бахчисарай з тюркської мови перекладається як « палац в саду». Вузькі вулички, глухі паркани, низенькі будинки зберігають східний колорит міста. До 1783 р. Бахчисарай був столицею Кримського ханства, куди їздили на поклон посли багатьох держав .Після приєднання Криму до Росії в кінці 18 ст. колишня ханська столиця втратила свою владу. У вересні 1820 р. тут побував відомий російський поет О. Пушкін і в чудових віршах прославив бахчисарайський фонтан. Я посетил Бахчисарая В забвенье дремлющий дворец. Среди безмолвных переходов Бродил я там, где бич народов, Татарин буйный пировал И после ужасов набега В роскошной лени утопал. Аналіз сонета Міцкевича « Бахчисарай». - Чи збереглася незрівнянна краса Бахчисараю? - Що, на думку поета, вічне, і чому? / Минули століття, час забрав з собою красу, славу, могутність,а залишив фонтан.Це роздуми над вічними проблемами життя і смерті, руйнації і творення./ Кульмінаційним у цьому циклі вважається сонет «Гробниця Потоцької». О.С.Пушкін у поемі « Бахчисарайський фонтан» писав: В Тавриду возвратился хан И в память горестной Марии Воздвигнул мраморный фонтан, В углу дворца уединенный… Із записника А. Міцкевича: « Недалеко від ханського палацу підноситься гробниця, збудована в східному стилі, з круглим куполом. Серед мешканців Криму існує переказ,що цей пам’ятник був поставлений Керім- Гіреєм на могилі невільниці, яку він кохав. Була то ніби полька, з роду Потоцьких.» Виразне читання сонета. -Які роздуми хвилюють пілігрима біля могили польської князівни Потоцької? - Чи є зв’язок між долею пілігрима та Потоцької? / Мандрівник задумався над долею князівни, що вмерла рабинею, так і не повернувшись на батьківщину.Він вбачає схожість своєї долі з долею коронованої бранки./ Учитель. Романтики для передачі почуттів непокори, свободи, боротьби використовують образи – символи: море,буря,вітер,орел.Ось як передав свої враження від бурхливого моря поет. Виразне читання учнем сонета « Буря». - Що символізує море? / Море- символ могутності. Самотньому герою воно близьке, бо вітер, буря, шторм – це символи свободи, нескореної душі./ - Але чому заздрить самотній чужинець? / Ліричний герой заздрить тому, хто грізної хвилини відчуває близькість друга,якого можна обняти на прощання. / Відгомін в українській літературі. Минув час. Через століття шляхами Міцкевича пройшов український поет Микола Бажан. Результатом цієї поїздки, став поетичний твір Бажана «Міцкевич в Одесі. 1825 рік». П'ятою частиною його є розділ «Буря». БУРЯ Нависло низько хмар глухе склепіння, І, шурхаючи крилами об них, Летять чайки. Уривчасте квиління Висить безлунно в просторах морських, Як тінь зловісна, як пересторога. Зростає тиша, присмерк і тривога. Вітрило то спадає мляво з рей. То люто тягне корабель по водах. Звучать понуро вигуки людей, Хрипкі й короткі, як натічний подих. Пильнуй, стерничий! Вітер кружать тут, І гостру хвилю зводить Тарханкут. На сході смуга чорна і багряна Кладе не відсвіт, а смолу і кров На плити хвиль. Одчайна трамонтана. Роздерши даль, нагряне стрімголов І над зшитим піною баркасом Піде скакать скаженим обертасом. І Чорне море все своє єство Перед тобою збуджено розгорне. Своє страшне свавільне торжество Для тебе щедро справить море Чорне, Розтне глибини, надра розгребе, На випробу поставивши тебе. І ти стоїш, закутавшись в кирею, Об шоглу спершись, з морем віч-на-віч. Вітрило рве і вигинає рею, І свист січе по кораблю, як бич. Всі вниз ідуть шукать притулку й тиші. В цей час стають на вахту найсміліші. Старий моряк, що вахту стереже, Кричить крізь вітер: — Вас прив 'яжем, пане!.. Вий, Чорне море, рідне і чуже, Ринь, Чорне море, знане і незнане! Твоїх вітрів несамовитий крик, Як лемент битви, чує мандрівник. І він побачить точно й заясніло, Проглянувши ідучу тьму до дна, Як робить буря з клаптя полотна Прагнуще льоту й далечі вітрило. ІІІ. Підбиття підсумків. Сонети Міцкевича неоднозначно сприйняли у Польщі. Про це писали так: « Все це, можливо, кримське, татарське, турецьке, але не польське… Наперекір доброму смаку і розуму, Міцкевич несе щось незрозуміле, дике, даючи мішанину зі слів незрозумілої мови». « Все це я передбачав,- писав Міцкевич.- Сентиментальні дами осудили мене за надто земні почуття, салони- за вирази у стилі покоївок, вчені- класики-за татарщину, мовознавці, - за помилки. Майже кожний граматичний « гріх» зроблений мною навмисне». Це новаторство поета і є провідним принципом романтизму- протиставлення повсякденності та мрії. На сьогоднішньому уроці ми неодноразово говорили про взаємозв’язок творчості Міцкевича із українською та російською поезією. У листі від 10 жовтня 1961 р.до головного редактора польського журналу « Нова культура» Стефана Жулківського М. Рильський писав: « Думаю, що перекладання польських поетів, зокрема Міцкевича, дало мені дуже багато як поетові – не тільки для вироблення й загострення мови й форми, а й для поширення творчих виднокругів».Справді, колись Пушкін « встретился мельком с Мицкевичем, они протянули друг другу руки, как на кладбище. Над их головами грохотала гроза: Пушкин возвращался из ссылки, а Мицкевич отправлялся в ссылку» \ Герцен\ ; у 1890- 1891 р.р. в українській літературі з’явилося 12 віршів тяжко хворої дівчини, чарівної Лесі Українки, під назвою «Кримські спогади». Кожний із цих поетів уплів свою квітку в чарівний вінок під назвою Крим. А. Міцкевич писав: « що то за лірична поезія без ліри? Ким є поети , котрі ніби співають, не тільки не складаючи музики до своїх пісень, а й зовсім не відчуваючи у собі». Він сам мав цей чудовий талант, і не одне покоління шанувальників захоплено вслуховується в його чарівні співи. IV. Оцінювання. V. Домашнє завдання. Підготуватися до виразного читання напам’ять творів поетів- романтиків. |
Схожі:
|
Урок з елементами дослідження Мета Тема: «Драма-казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся» (урок з елементами дослідження) |
Урок подорож по сторінкам Червоної книги Готуючи урок,автор використовувала Червону книгу України та підручник з біології різних років видання |
|
Урок №87 Тема. Додавання і віднімання десяткових дробів.( Урок подорож.) Мета. Формувати вміння та навички учнів додавати і віднімати десяткові дроби, розвивати |
УРОК У «ДІЛОВА ГРА» Мета ділової гри поглибити та розширити діапазон знань учнів, формувати діловий стиль спілкування у практично-професійній діяльності.... |
|
Урок у нас сьогодні незвичайний урок-дослідження ТЕМА. ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ КРАСИ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ В КІНОПОЕМІ О. ДОВЖЕНКА “ЗАЧАРОВАНА ДЕСНА” |
Урок подорож. Фізика як природнича наука. Фізичні тіла і фізичні... Урок. Методи досліджень фізичних явищ. Спостереження та експеримент. Фізичні величини та їх одиниці вимірювання. Л. Р.№1«Фізичний... |
|
УРОК МАТЕМАТИКИ УЧИТЕЛЯ ПОКРОВСЬКОЇ О. Ю. У 1-А КЛАСІ Урок проходив... Мандруючи казковим лісом, діти зустрічали перешкоди, які могли подолати, виконуючи математичні завдання. Першокласники виявили знання... |
Тема Квіти-символи року (урок подорож) |
|
Тема: «Підсумковий урок за романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля... Тема: «Підсумковий урок за романом Джонатана Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера. «Подорож до Ліліпутії» |
Урок по темі «Тварини. Охорона тварин» Вч.: Сьогодні у нас незвичайний урок, тому що ми поєднаємо урок природознавства з уроком англійської мови. А щоб урок минув приємно,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua