Урок з природознавства і народознавства (6 клас) «Екосистеми своєї місцевості: ліс, степ, водойма. Охорона екосистем»

Гвардійська ЗОШ І – ІІІ ступенів Новомосковської районної райради Дніпропетровської області Інтегрований урок з природознавства і народознавства (6 клас) « Екосистеми своєї місцевості: ліс, степ, водойма. Охорона екосистем» Автори: Бабіна Наталія Анатоліївна, учитель фізики, природознавства, вища категорія, учитель-методист. Хромова Наталія Василівна, учитель української мови і літератури, вища категорія, учитель-методист. Місце роботи Гвардійська ЗОШІ-ІП ступенів Новомосковського району Дніпропетровської області Назва роботи Обсяг роботи Розробка інтегрованого уроку « Екосистеми своєї місцевості: ліс, степ, водойма. Охорона екосистем» 14 Анотація Однією з найактуальніших проблем сьогодення є проблема екологічного і національного виховання. Актуальність і значимість проблеми полягають в необхідності використання народознавчого матеріалу на різних уроках, зокрема на уроці природознавства з метою виховання у дітей національної свідомості, любові до природи, до рідного краю, екологічної культури. Інтегруючи природознавство і народознавство, ми ставили завдання : - формувати в учнів цілісний світогляд про навколишній світ, - розвиток екологічної культури; - підвищити якість вивченого матеріалу; -узагальнити і систематизувати знання про екосистеми; -створення творчої атмосфери в колективі ; -формувати навички самостійної роботи учнів з додатковою літературою, підвищити інтерес до матеріалу, що вивчається; - виховувати любов до природи рідного краю. Інтегруючи природознавство і народознавство, ми ставили завдання реалізувати усі функції спілкування на відповідному змісті і на відповідній діяльнісній основі. Тема. Екосистеми своєї місцевості.( Природні екосистеми в довкіллі ). Використання людиною природних екосистем. Охорона екосистем. Мета: створити умови для вивчення нового матеріалу, сформулювати уяву про екосистему. Розвивати уяву дітей про навколишнє середовище, сприяти розвиткові екологічного виховання, Виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю, пробудити в учнів почуття відповідальності за охорону навколишнього середовища. Тип уроку: інтегрований урок-дослідження. Обладнання: підручник, таблиці, фото-та відеоматеріали, мультимедійний комплекс. Хід уроку І. Організаційний момент. ІІ. Актуалізація опорних знань. Учитель природознавства . Закінчіть речення: Ціле, що складається із взаємозв*язаних частин, називається…..(системою). Ліс, степ, море – це приклади……. (природних систем) Основні компоненти екосистеми……. (рослини, тварини, повітря, вода, мікроорганізми). ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Учитель народознавства. Сьогодні ми проводимо незвичайний урок, до якого ви готувалися заздалегідь. Ключове слово теми уроку заховане у кросворді. Завдання і відповіді: 1.Проливала дрібні сльози молода дівиця. Полоскала довгі коси у чистій водиці. (Верба). 2. Як прийде весна у садочок-до лиця білий віночок, Ну а восени цій кралі приглянулися коралі. (Калина) 3. Боягузка у гайочку заховалась за дубочки. Не лякав ніхто панянку, та тремтить безперестанку. (Осика) 4. Восени панянки зняли одяганки, А висока пані ще у сарафані. (Сосна) 5. Наче сонечко на вітах, Зацвіли пахучі квіти. Втішилась сім’я бджолина – Буде з медом вся родина. (Липа). 6. З-під снігу свій листочок до сонця простягну. І синій мій дзвіночок вітатиме весну. (Пролісок) 7. Дуже скромна і тендітна, Серед квітів непримітна. Та якщо в руці пом’яти, То умить впізнаєш….. (м’яту) 8. Росте на наших луках квітонька дрібна, Дала їй сині очі ненечка-весна. От пройде біля неї з усміхом хто-небудь, Услід тихенько квітка промовить : «Не забудь» (незабудка) 9. Наче сонце, серединка, Пелюстків біла хустинка. Знає бджілка і мурашка, Що звуть квіточку….. (ромашка) 10. Цвіте синьо, лист зелений, Квітник прикрашає, Хоч мороз усе побив – Його не займає. …….(барвінок) Учитель природознавства: (оголошує тему, мету уроку) Діти, чого ви очікуєте від уроку ,що хочете нового дізнатися? ІV. Вивчення нового матеріалу. Учитель природознавства : У світі існує безліч екосистем – маленьких і великих. Усіх їх поєднує здатність до саморегулювання, тому кожна екосистема живе як єдиний організм. Вивчення складних зв’язків у природних екосистемах є необхідною умовою для розв’язання проблем, що виникають внаслідок порушення взаємозв’язків через господарську діяльність людини. В межах України поширені такі значні за розмірами екосистеми як ліс, степ, прісні водойми. Кожне угруповання формувалося тривалий час. Сьогодні на уроці дослідження проведуть такі творчі групи: «Дослідники лісу, степу, водоймищ», «Народознавці», «Юні екологи». Слово групі «Дослідники лісу». 1 учень: Ліс – це природна екосистема, основним компонентом якої є дерева. Крім дерев у лісі ростуть кущі, трав’янисті рослини, мешкає велика кількість тварин. Пристосування до спільного життя у рослин у лісі виржається, наприклад, у їх ярусному розміщенні. 2 учень: У широколистяному лісі визначаємо 4-6 ярусів дерев. Їх кількість та склад залежить від освітленості ділянки і зволоженості грунту. Перший ярус утворюють високі дерева, другий ярус утворюють менш високі. Третій ярус – це підлісок, четвертий ярус утворюють трави. Група «Народознавці» Про рослинність нашої місцевості , які ростуть ярусами, ви дізнаєтеся із цих загадок: У верхньому ярусі ростуть: 1. Рясно в липні зацвітає, Дуже гарний запах має, Цвітом від хвороб лікує, Щедро медом нас частує. (Липа) 2 В неї гарні, пишні віти, І колючок не злічити... Не байдужа до прикрас, На свята спішить до нас. (Сосна) 3. З жолудя він проростає, В кроні сил чимало має. Кабани плоди смакують, Люди міць його цінують. (Дуб) 4. Стовбур рівний, як колона, А листочки, як корона. Влітку листячко зелене, А як осінь – то червлене.  (Клен) У ІІ ярусі ростуть: 1. Довгі, тонкі віти має, Золото кору вкриває, З гілок кошики плетуть, В церкву раз на рік несуть.(Верба) 2. На зеленії листочки одягли біли віночки. Усміхаючись весні, зацвітають … (яблуні). У ІІІ ярусі ростуть: 1. Між віт плодів чимало має, Їх за шкарлупками ховає. І щоб ядро із них дістати  Потрібно сил багато мати. (Ліщина) 2. У нее кусты  Высоки, густы,  Ствол и ветки – трубкой,  Очень хрупкой.  Ягоды красны,  Да не вкусны. ( Бузина.) У 4 ярусі ростуть: 1.Бородавки зчистить з тіл – Звідси й назва …….. (чистотіл) 2.Листок гострий і вузький,  Тягнеться високо, а росте в болоті . ( Осока) Тимчасовий ярус 1. Поле вбралося в обнову: Сукню одягло бузкову. І над нею залюбки Цілий день гудуть бджілки. Пречудово в літню днину Зацвітає ...( конвалія) 2. Я найперший зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене не стане влітку. (Пролісок) 3. Фіолетові фіранки У світлиці та на ґанку. Фіолетові малята Весну люблять зустрічати. (Фіалка) 4. Кольорові візерунки на віночку у ….. (медунки) Група «Дослідники лісу». 1 учень: Таким чином: у верхньому ярусі ростутьдуби, клени, липи, сосна.У ІІ-дикі яблуні, груші, верби, у ІІІ – ліщина, бузина, ; чистотіл, осока, у тимчасовому – конвалії, проліски, ряст, фіалка, медунка. 2 учень: Велику щедрість виявила природа до нашого краю. Понад 12 відсотків площі у Новомосковському районі займають ліси, які ніби вічна сторожа охороняють природні джерела кришталевої води, лісові озера і річку Самару від суховіїв. 3 учень: Присамарський ліс – це прекрасний зелений рай на карті України. У Присамарському лісі чудово ростуть дуби разом зі своїми незмінними супутниками: ясенями, кленами, липами, в’язами. Деякі дуби на території нашого лісгоспу – пам’ятники природи, яким уже по 200 – 300 років Група «Народознавців»: Є на світі така сторона, Що тепер уявляється раєм, Де Самара ліси розтина, І зійшлися степи з небокраєм. Група «Юні екологи»: 1.Хижацьке знищення лісів спричинює виникнення грязекам’яних потоків, повеней, прискорену ерозію грунтів, погіршення клімату, поширення суховіїв, посух. 2. Нещодавно учні Гвардійської ЗОШ вирішили допомогти Новомосковському лісгоспу. Ми живемо у лісі і не могли стояти осторонь, коли проводилася акція «Посади молодий ліс». Школярами було посаджено 38500 саджанців сосни на площі 7 га. Учитель природознавства . Степ – це природна екосистема, елементами якої є трав’янисті рослини, тварини, мікроорганізми. Степ утворився на чорноземних грунтах, на ділянках земної поверхні з глибоко розташованими підземними водами. Група «Дослідники степу» 1 учень: Рослини степу становлять угруповання трав, що добре переносять і посуху, і спеку, і холод. За умов спекотного посушливого літа верхня частина степових трав відмирає, але залишається їх підземна частина, з якої наступної весни розвиваються молоді пагони з листками. Степові рослини мають дуже довгі розгалуджені корені, бо влітку вологи часто не вистачає. Степи трапляються маленькими клаптиками по схилах деяких балок. Вони дуже збіднені внаслідок випасання домашніх тварин. 2 учень. У минулому в степу цвіли різноманітні рослини, він був схожий на барвистий яскравий килим, що постійно змінював колір. Колись у степах вирувало життя. Цвірчали тисячі коників, пурхали метелики, співали жайворонки, дзижчали бджоли, свистіли ,стоячи на збудованих курганчиках, байбаки і ховрахи. У степу зустрічались олені, козулі, степові зубри. 3 учень: Родючі чорноземи були розорані сотні років тому для вирощування культурних рослин. Зараз на чорноземах вирощують пшеницю, цукровий буряк, соняшник, розводять баштан. Багато степових рослин і тварин зникло. А рідкісні види рослин і тварин запасено у Червону книгу. Для їх охорони виділяють заповідні території. Група «Народознавці» 1учень: Ботанічний заказник загальнодержавного значення балка Бандурка розташований на захід від села Івано-Михайлівка Новомосковського району Дніпропетровської області. Площа 125 га, створений у 1974 р. 2 учень: Ліси балки Бандурки захищають воду і грунт, збільшують урожайність сусідніх полів, а корені дерев і рослин від ярків, оберігають землю від водяної ерозії. 3 учень: Охороняється рідкісна для степової частини України ділянка дубового  лісу. Займає територію на правому, порізаному ярами і балками, березі річки Самари. Це — єдине в області місце поширення реліктового хвоща великого. Тут ростуть також акація біла, берест,  клен польовий, липа серцелиста, вільха. У трав'яному покриві трапляються материнка, копитняк, конвалія, тонконіг, осока волосиста. З тварин трапляються  лось, сарна, борсук, дика свиня, заєць, куниця, тушканчик. Група «Юні екологи» Це далеко не вся цінність заказника, у якому держава заповідає берегти природні багатства і незвичайний для степу пейзаж, його рослинний і тваринний світ. Збір лікарських рослин та полювання проводяться у балці тільки з дозволу обласного лісового господарства та обласної інспекції охорони природи. Заказник має наукове, пізнавальне значення. Учитель природознавства про водойми. Познайомимося ще з однією екосистемою - водоймою, ії мешканцями та зв’язками між ними. Група «Дослідники водойм» Як і ліс чи степ , водойма поділена на «поверхи». Одні тварини мешкають поблизу водної поверхні, другі – в товщі води, треті – на прибережному мілководді, четверті – біля дна. Кожна краплина води наповнена величезною кількістю мікроскопічних життів. Серед них можна розрізнити бактерії та водорості. Водорості під час росту вбирають із води солі і поглинають сонячну енергію, виробляючи органічні речовини та виділяючи кисень. Рештками водоростей живляться бактерії, які знову перетворюють органічну речовину на мінеральні речовини. Водоростями живляться маленькі рачки, личинки комах, молюски. А дрібні рачки - улюблена їжа багатьох риб. На них полюють хижі риби (щука,окунь, судак), звірі (ондатра, видра). Водойми – дім для величезної кількості живих організмів. Це угруповання рослин, тварин, мікроорганізмів, пристосованих для водного середовища життя. Ланцюги живлення між мешканцями зумовлюють кругообіг речовин у водоймі, завдяки якому підтримується ії придатність до життя. Учитель народознавства: Наше селище Гвардійське розташоване на березі річки Самари. А що ми про неї знаємо? Група «Народознавці» Є на північно-західних одлогах Донецького кряжу маленьке озеро у селі Степанівка. Чимало підземних джерел живлять це озеро, а само воно дає життя нашій річці Самарі. Спочатку тоненьким струмком біжить вона через землі Донецької області, а в Харківській та Дніпропетровській наповнюється водами великих і малих річок-сестер: Зеленої, Тернівки. Вовчої, Піщанки, Кільчені. У нашому районі до річки тісно підступають лісові масиви. Саме тут у неї впадають Самарчук і Піщанка, і саме ці місця називають «чудовим Присамар*ям». Із обіймів лісів і дібров Самара виривається тільки за Новоселівкою і розливається до самого Дніпра широкими голубими плесами. Група «Юні екологи»: 1 учень: Останнім часом в Україні склалася катастрофічна екологічна ситуація навколо великих і малих річок. Налічується їх понад 73 тисячі, та близько 70 відсотків з них вкрай забруднені. 2 учень: Джерелами забруднення є: відходи підприємств, старі очисні системи, недбалість людей. Кожна водойма – це багатство нашого народу. ЇЇ треба оберігати від забруднення. 3 Слід зберегти неповторну красу і багатства рідного краю. Учитель народознавства: До нас завітали гості, відгадайте, хто вони: 1.Он - морских просторов царь, Океанов государь. Кладов он на дне хранитель И русалок повелитель. (Нептун). 2. Есть еще в лесу один Очень важный господин. Он весь шишками оброс, На лице лишь виден нос. (Лісовик). 3. З жита виринаю, Зелену одіж маю, Буваю водяна, А в лісі лісова, А зараз……(польова) Польова Русалка Нептун: Думаєш в природі повна злагода, Елегійність, тиша голуба? Ні, природа нам щодня нагадує, Що в житті і спокій – боротьба. Лісовик: Якщо ти віриш у майбутнє В його прийдешність, у життя, Дзвони у дзвони, кричи людям Бо більш не буде вороття. Віддай забуту свіжість травам, Відмий від бруду всі хмаринки, Відреставруй нам синє небо Та дощ крізь сито проціди. Русалка Польова. Хай оживе вода Дніпрова, Правічні височать дуби, І хай полин, трава-чорнобиль Не стане символом біди. ІV. Прийом «мікрофон»: Що найбільше сподобалося на уроці? Чи здійснилися ваші сподівання? V. Оголошення учням навчальних балів за урок. VІ. Домашнє завдання: Вивчити пар. 12; скласти схему екосистеми рідного краю. Зібрати легенди про рослинний світ. Використані джерела: 1. Бріцина О.Ю. Український фольклор: Хрестоматія. – К.: Освіта, 1997. -752 с. 2. Довгань Г.Д. Природознавство. 6 клас, навчально-методичний посібник, - Х.: Видавнича група «Основа», 2010. - 64 с. 3. Іваннікова Л. Благослови, Мати: Уроки українського народознавства: Кн.для вчителя. – К.: Освіта, 1995. -190 с. 4. Ільченко В.Р. та інші. Природознавство: Підручн. Для 6 класу загальноосвіт. навч. закл.- Полтава: Довкілля-К, 2006. – 160 с. 5. Липка А. Присамар*я. Нариси історії Новомосковського району Дніпропетровської області. - Дніпропетровськ: УКО ІМА – прес. - 1999. – 128 с.

Схожі: