  Відділ освіти Менської райдержадміністрації
Менський районний Центр дитячої та юнацької творчості
Робоча навчальна програма
туристично-краєзнавчого гуртка
Автор:
керівник туристично-краєзнавчого
гуртка «Сіверяни» Менського районного
ЦДЮТ Бут Алла Анатоліївна
2012 рік
Бут А.А Робоча навчальна програма туристично-краєзнавчого гуртка «Сіверяни». Мена, 2012.
Робоча навчальна програма укладена керівником гуртка Менського районного Центру дитячої та юнацької творчості
Програма розрахована на початковий рівень навчання учнів 5-11 класів класів, які займались в туристських гуртках, зокрема за аналогічною програмою гуртка 1-2-го року навчання і мають певні теоретичні та практичні навички в організації краєзнавчих спостережень, участі в туристських походах. Рекомендована керівникам гуртків-початківцям, які не значного мають досвіду в організації роботи гуртка.
Даний варіант програми розроблено на основі орієнтовних навчальних програм туристсько-краєзнавчих об’єднань учнівської молоді (за заг. ред. Ю.В.Штангея. – К.: ІЗМН, 1996.) з урахуванням вимог Всеукраїнського руху учнівської та студентської молоді «Моя земля – земля моїх батьків» та методичних рекомендацій Чернігівського обласного Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій і є робочою навчальною програмою, адаптованою з урахуванням досвіду автора та необхідності участі в районних та обласних змаганнях, конкурсах, вікторинах, заочних експедиціях з краєзнавства, практичних заходів з краєзнавства.
Програма розрахована на 216 годин на рік
До даного варіанту програми розроблено календарне планування.
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні ради РМК Менського районного методично кабінету, протокол № 03 від 04.09. 2012 року.
Пояснювальна записка
1.1. Актуальність та новизна
Краєзнавство – перший крок до наукових досліджень. Воно навчає вести самостійний пошук, поєднуючи вивчення літератури, історичних джерел тощо з експериментально-дослідницькою діяльністю. Під краєзнавством розуміють всебічне вивчення якої-небудь території на науковій основі. Об’єктами вивчення є природа, господарство, історія, побут, населення, культура тощо. Туристсько-краєзнавча робота сприяє вихованню дбайливого ставлення до природи, духовних надбань українського народу, розширення і поглиблення знань з історії, народознавства, природничих дисциплін.
На початковому етапі занять туризмом зацікавити учнів краєзнавством можна, проводячи практично ознайомлення з історією та природою своєї місцевості. Лише опанувавши ази краєзнавства в широкому його аспекті на простих і зрозумілих для дітей прикладах, можна переходити до теоретичних засад і глибоких практичних досліджень. Широкому колу учнів цікаві історичне, географічне та екологічне краєзнавство. З точки зору вступу до краєзнавства пропонована програма є універсальною, оскільки охоплює усі ці основні найпопулярніші види краєзнавства.
Ефективними у вихованні високих патріотичних почуттів є звернення до конкретного, близького і знайомого: історія власного роду, вулиці, села, міста, краю, де народився. Ці приклади формують національну гідність юних громадян через любов і гордість за свою малу батьківщину з якої починається Україна. На це спрямований розділ краєзнавства даної програми, адаптований до вивчення найвизначніших об’єктів “Золотої підкови Черкащини”. У програмі поєднано регіональну (краєзнавчу), національну та всесвітню історію, що відповідає сучасним тенденціям у розвитку змісту історичної освіти.
Керівнику гуртка, який тільки розпочинає свою фахову діяльність, буває важко зорієнтуватись у широкому розмаїтті програм. Дуже часто пропоновані програми розраховані на значний професійний потенціал керівника гуртка, вимагають від нього певного досвіду, обсягу спеціальних знань або ж програми вузько спеціалізовані, охоплюють якийсь один напрям краєзнавства. Власний досвід показує, що в перший рік навчання (це, як правило, учні 4-6 класів) виникає потреба в ознайомленні вихованців з азами туризму та краєзнавства, оскільки в такому віці діти ще не спроможні чітко визначити свої вподобання. Керівник разом з вихованцями ніби входить у широкий світ туризму і краєзнавства. Дана програма є початковим етапом вступу юних туристів у світ подорожей та досліджень.
Опанувавши програму, керівник та вихованці гуртка зможуть вибрати для себе спеціалізацію: один з видів спортивного туризму чи краєзнавчий напрямок в широкому його аспекті.
Керівнику гуртка-новачку важко самому розробити із кількох власну програму, адаптувати їх до конкретних умов. А більш-менш універсальна програма для гуртка першого року навчання востаннє була опублікована у середині 90-х років. Окрім того, більшість програм розраховані на 216 (240 годин на рік). На практиці ж у перший рік навчання фінансові органи дозволяють займатись за 144-годинною річною програмою. Запропонована програма допоможе керівнику гуртка зробити перші кроки у виборі змісту та форм роботи гуртка. Програму доповнено календарним плануванням, де автор на основі власного досвіду врахував “сезонність” занять гуртка, що керівнику-початківцю зробити досить непросто.
Програма розрахована на три роки навчання. Автор має на меті розробити програму 2-3-го років навчання з базовою краєзнавчою підготовкою з історичного, географічного та екологічного краєзнавства.
1.2. Мета і завдання
Програма має на меті засобами гурткової роботи досягнути наступного:
дати загальні уявлення про туризм і краєзнавство, їх роль як ефективного джерела пізнання світу, змістовної організації відпочинку;
ознайомити вихованців з основними видами краєзнавства: історичного, географічного та екологічного; ознайомити з методикою краєзнавчих досліджень і збиранням краєзнавчих матеріалів – основами дослідницької діяльності;
ознайомити з історією рідного краю, населеного пункту в контексті історії України, з основними історико-культурними пам’ятками рідного краю;
сприяти розширенню кругозору учнів, поглибити їх знання з основних навчальних дисциплін;
оволодіти базовими знаннями, вміннями та навичками з техніки пішохідного туризму; підготовка до участі в пішохідних походах 1-го–3-го ступеня складності та у змаганнях з техніки пішохідного туризму, виконання нормативів відповідного юнацького розряду з туризму, залучати до участі у краєзнавчих конкурсах;
виховати екологічну культуру, активізація природоохоронної роботи;
виховати любов до рідної землі;
навчити осмислювати історичні факти, події та явища, зрозуміти спільне і особисте в історії країни і рідного краю, зрозуміти історію рідного краю як невід'ємну складову України.
Завданнями програми є:
формувати вміння знаходити, оцінювати та синтезувати історичну інформацію;
застосування отриманих знань та формулювання висновків стосовно інших історичних або сучасних ситуацій;
виховання шанобливого ставлення до культури та звичаїв рідного народу як засобу духовної єдності поколінь.
прищеплення навичок здорового способу життя, змістовного дозвілля.
В основу краєзнавчо-туристичної діяльності гуртка «Сіверяни»
покладені наступні принципи :
- духовно-культурної спрямованості, який передбачає діяльність краєзнавців відповідно до завдань відродження духовності і національної свідомості, формування високої громадськості;
- науковості, який передбачає глибоке вивчення науково-методичної літератури, широких зв'язків із спеціалістами, консультування тощо;
- комплексності і систематичності, який передбачає організацію краєзнавчого виховання вивчення одночасно по різним напрямкам і впродовж певних проміжків часу;
- плановості і наступності, який передбачає розгортання краєзнавчо-туристської роботи на основі продуманої програми досліджень, складеної на певні відрізки часу. Наступність у краєзнавчій роботі досягаються встановленням зв'язку між різновіковими-групами або об'єднаннями школярів і дорослих;
- зв'язку краєзнавчо-народознавчої роботи з навчально-виховними завданнями школи, який полягає у реалізації краєзнавчо- народознавчого принципу у навчанні і вихованні школярів;
- оптимального поєднання краєзнавчо-туристичної роботи із суспільно-корисною діяльністю, яке досягається на основі тісних контактів туристсько-краєзнавчих об'єднань з місцевими організаціями, науковими установами та іншими організаціями;
- поєднання дитячого самоуправління з педагогічним керівним краєзнавчо-народознавчою роботою і туризмом. Самодіяльність учасників краєзнавчої роботи полягає у самостійному рішенні учнями під керівництвом педагогів всіх організаційних питань проведення пошукової роботи і оформлення матеріальних результатів досліджень;
- популяризації краєзнавчо-народознавчої діяльності і туризму, який полягає у тому, що результати краєзнавчо-народознавчої роботи обов'язково повинні бути відповідним чином оформлені представлені для широкої громадськості.
1.3. Зв’язок програми із загальною освітою
Програма ґрунтується на науково-теоретичних та світоглядних засадах відповідних гуманітарних програм базової освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України. Водночас програма істотно розвиває і поглиблює зміст шкільних програм.
Рекомендована програма передбачає вивчення історії рідного краю, виховання любові до рідної природи, до всього того середовища, з яким безпосередньо контактує дитина, формується і розвивається. Дослідження місцевих джерел є підготовчим етапом до ознайомлення з природними умовами і суспільним життям всієї країни.
Програма гуртка тісно пов'язана з шкільними курсами природознавства, народознавства, історії, географії, фізичної культури, основ безпеки життєдіяльності. Заняття в гуртку мають на меті поглиблення знань учнів з основних предметів шкільного циклу, розширення їх кругозору. Отримані додаткові знання, уміння і навички вихованці гуртка зможуть застосовувати на уроках у загальноосвітній школі. В процесі краєзнавчих спостережень, практичних занять з туризму відбувається активне засвоєння учнями навчального матеріалу і набуття навичок, необхідних у житті.
Прикладне значення програми в тому, що нею передбачено проведення навчальних екскурсій, туристських прогулянок та подорожей, вивчення народних традицій, проведення пошукових експедицій відповідної тематики, збір матеріалів для шкільних музеїв, виставок.
1.4. Значення програми для розвитку творчих здібностей особистості учня
Програма спрямована на творчу реалізацію особистості учня, шляхом навчання в гуртку. Зокрема, вихованець отримує можливість самостійно обрати певну тему самостійної творчої роботи, спілкуватися і працювати у гуртку під керівництвом та за допомогою керівника.
Заняття в гуртку сприяють активізації пошуково-дослідницької роботи учнів, дають змогу набути вихованцям знання, уміння та навички з початкової туристської підготовки та є вступом до краєзнавства.
Краєзнавчий принцип дає можливість будувати роботу з дітьми відповідно до дидактичного правила: від відомого до невідомого.
Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу значно полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є могутнім джерелом знань і чудовим засобом виховання учнів.
Активна участь школярів у краєзнавчій роботі сприяє їх громадському і духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України.
1.5. Очікувані результати
Реалізація програми дасть можливість:
- Підняти на новий якісний рівень туристсько-краєзнавчу роботу;
- Можливість ознайомитися з унікальними природними та історичними місцями;
- Подальший розвиток дитячого туризму;
- Новий підхід до організації шкільного туризму для різних категорій учнів;
- Створенню нових туристичних маршрутів;
- Розвиток нових форм тематичного, спортивного, пізнавального, екологічного туризму.
Загальний принцип побудови програм
гуртків туристсько-краєзнавчого профілю
На кожний рік навчання відводиться: по 216 годин на рік – 6 годин на тиждень, або як варіант 144 години на рік – 4 години на тиждень.
Як виняток, у зв’язку з виробничою необхідністю (написання конкурсних робіт, підготовка до змагань, багатоденних походів, складання звітів про підсумкову подорож тощо) кількість годин може бути – 160 та 240 годин відповідно.
Будь-яка програма повинна складатися з блоків, які включають в себе:
загальні теми,
блок з краєзнавчої підготовки,
базова туристська підготовка,
розділ загальної фізичної підготовки,
гігієна туриста та долікарська медична допомога потерпілому.
Співвідношення теоретичних і практичних занять у програмі – 1:6.
Практичні заняття на місцевості та екскурсії становлять 4 год. на одне заняття.
Туристські походи:
- одноденний – 8 год.;
- дводенний – 14 год.;
- триденний – 24 год.;
Заняття проходять два рази на тиждень по 3 години,1 година з яких являється похідною (ці години відпрацьовуються в походах, екскурсіях в запланований час), а теоретичні години проходять парою з 10-хвилинною перервою. Отже з 216 годин 72 – похідні (ПЧ)
Підсумковий багатоденний похід, збір, експедиція – поза сіткою годин.
Підготовка до підсумкового літнього туристсько-краєзнавчого походу проводиться з урахуванням досягнутого учнями рівня туристської, загальнофізичної, морально-вольової підготовки. План підготовки є програмою навчальних занять; його розробляє корівник разом із групою для конкретної туристської подорожі. При підготовці походу крім спортивно-туристської частини ведеться підготовки до проведення на маршруті краєзнавчих спостережень і досліджень згідно з обраним напрямком краєзнавства.
НАВЧАЛЬНО – ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН.
№ п.п
|
ТЕМА
|
Кількість годин
|
Усього
|
Теорія
|
Практика
|
Похідні
та екскурсійні ПЧ
|
1.
|
Вступ.
|
1
|
1
|
-
|
|
2.
|
Історичне краєзнавство – складова частина дослідження рідного краю.
|
29
|
18
|
3
|
8
|
3.
|
Історія краю
|
49
|
24
|
9
|
16
|
4.
|
Топографічна підготовка й техніка орієнтування в походах
|
33
|
-
|
33
|
-
|
5.
|
Організація краєзнавчих експедицій та подорожей. Основи техніки пішохідного туризму
|
96
|
24
|
21
|
48
|
6.
|
Участь в краєзнавчих конкурсах та вікторинах
|
11
|
-
|
11
|
-
|
|
Разом
|
216
|
67
|
77
|
72
|
ОСНОВНІ ТЕМИ ТА ЗМІСТ ЗАНЯТЬ
№
З/П
|
Зміст
|
Учні повинні вміти
|
К-ть годин
216 години
|
|
Вступ. Зміст, мета і завдання курсу
|
Ознайомлення з курсом
|
1
|
Історичне краєзнавство –
складова частина дослідження рідного краю.
29 годин
|
1
|
Історичне краєзнавство . Роль краєзнавства у відродженні культури та моральних здобутків українського народу
|
Оволодіти поняттями краєзнавство та історичне краєзнавство
|
3
|
2
|
Розвиток краєзнавства на Україні та Чернігівській області.
|
Познайомитись з основними краєзнавчими джерелами регіону
|
3
|
3
|
Методи вивчення, збору і запису історико-краєзнавчого матеріалу. Види пам'яток. (Речові та писемні пам'ятки).
|
Оволодіти поняттями відкритий лист, історичний артефакт, літературна пам’ятка та ін..
|
3
|
4
|
Вибір тем для індивідуальних досліджень
|
Учні повинні самостійно визначити напрямок краєзнавчого дослідження згідно інтересів та актуальності
|
3
|
5
|
Практичне заняття.
Робота в бібліотеці. Ознайомлення з краєзнавчою літературою.
|
Виробляти навички роботи з писемними джерелами
|
3
|
6
|
Роль музейної справи у відродженні культури українського народу.
|
Зрозуміти роль музеїв в історії країни
|
3
|
7
|
Музейні фонди та експозиції - джерело для вивчення краю
|
Оволодіти поняттями основний музейний фонд, допоміжний фонд. Запис знахідки в журнал фонду
|
3
|
8
|
Екскурсія в музеї: Чернігова, Мени, Стольного, Щорсу, Новгород-Сіверського, Батурина..
|
Екскурсія як наочне закріплення вивченого та як джерело інформації
|
8 -ПЧ
|
Історія краю
49 годин
|
9
|
Перші відомості з історії краю. Археологічні пам’ятки краю. Стародавні поселення, поховання, речі побуту. Опис археологічної пам’ятки
|
Осмислити роль археології як джерела краєзнавства
|
3
|
10
|
Допоміжні історичні дисципліни: Археологія - вивчення історії суспільства по матеріальних залишках життя і діяльності людей і речовими (археологічним) пам'ятками.
|
Усвідомити поняття археологічна знахідка, камеральна обробка знахідки, шифрування знахідки…
|
3
|
11
|
Практичне заняття.
Дослідження окремих предметів (знаряддя праці, посуд, зброя, прикраси) і цілих комплексів (поселення, скарби, могильники), що відкриваються археологічними розкопками.
|
Виробити практичні уміння опису історичного джерела (знаряддя праці, посуд, зброя, прикраси, фото, листи..)
|
3
|
12
|
Кочовики і наш край. Давні історичні джерела, міфи та легенди.
|
Ознайомитись легендами рідної місцевості та історичними джерелами
|
3
|
13
|
Козацька доба на території Чернігівщини
|
Усвідомити роль козацтва, ознайомитись з козацьким минулим селища, що згадувалось в літописах як сотенне містечко
Розглянути дану тему як основну в краєзнавчих дослідженнях рідного краю
|
3
|
14
|
Роль меценатства козацької старшини в розбудові православних храмів та монастирів.
|
Вивчити внесок козацької старшини в розбудову християнських пам’яток архітектури
|
3
|
15
|
Історія створення Домницького монастиря. Екскурсії до монастирів Чернігівщини
|
Збір матеріалу для краєзнавчої роботи
|
8 ПЧ
|
16
|
Історія міста Чернігова. Місто у 19 столітті. Економічний розвиток та культурне життя. Господарська діяльність населення. Народні промисли. Декоративно-прикладне мистецтво.
|
Ознайомитись з історією Чернігівщини, культурною та етнографічною спадщиною нашого краю
Визначати характерність і особливість розвитку фольклору та декоративно-прикладного мистецтва Чернігівщини
|
3
|
17
|
Фольклор.Театральне мистецтво. Заснування українського професійного театру..
|
Ознайомитись з фольклорною спадщиною нашого краю
|
3
|
18
|
Заснування міст і сіл Чернігівщини. Села Стольне, Городище, Синявка, Семенівка . м.Мена
|
Нвчитись працювати з джерелами інформації про історичне минуле краю
|
3
|
19
|
Практичне заняття.
Наш край у 2 світовій війні.
Виготовлення проектних робіт з теми «Моя сім’я в роки ВВвійни»
|
Збирати, оформляти і презентувати матеріали сімейних спогадів та переказів про участь родини ив ВВвійні
|
6
|
|
Екскурсія до музею ВВвійни міста Чернігова
|
|
8 ПЧ
|
Топографічна підготовка й техніка орієнтування в походах
години (практичні)
|
20
|
Способи орієнтування в просторі і в часі .
|
орієнтуватись на місцевості вбудь-яких погодних умовах та ситуаціях
|
3
|
21
|
Техніка й тактика спортивного і туристського орієнтування
|
вироблення навичок спортивного орієнтування
|
3
|
22
|
Карта, її характерні особливості. Орієнтування по карті
|
виробляти навички орієнтування за картою
|
3
|
23
|
Умовні знаки на топографічних картах, їх види
|
вивчити умовні знаки топографічної карти
|
3
|
24
|
Робота з топографічною картою.
|
Навчитись практично застосовувати знання топографічних знаків
|
3
|
25
|
Основні правила окомірної зйомки місцевості.
Окомірна зйомка місцевості – робота на міцевості .
|
Познайомитись з правилами окомірної зйомки місцевості
Вчитись визначати розміри недосяжних об’єктів на місцевості
|
3
|
26
|
Виконання вправ з орієнтування.
|
Виробляти навички окомірної зйомки місцевості
Практикуватись в визначенні розмірів недосяжних об’єктів на місцевості
|
6
|
27
|
Оформлення плану-схеми місцевості
|
вироблення навичок роботи картографа
|
3
|
28
|
Практичне заняття: графічне зображення маршруту.
|
виробляти навички графічного запису маршруту за допомогою азимутів та масштабів плані та карті.
|
6
|
Організація краєзнавчих експедицій та подорожей.
Основи техніки пішохідного туризму.
96 годин
|
29
|
Методика організації краєзнавчої експедиції. Ведення польового щоденника.
|
Закріпити на практиці оформлення дослідницької діяльності
|
3
|
30
|
Практичне заняття:Складання та обговорення плану експедиції.
|
Виробляти навички планування подорожей, розрахунків руху та відпочинку, фінансових витрат
|
3
|
31
|
Розподіл обов’язків у дослідницькій групі. Техніка безпеки та охорона життя під час експедиції. Правила поведінки в населених пунктах. Долікарська допомога потерпілому.
|
Усвідомити техніку безпеки під час подорожі
Виробляти навички швидкого реагування в необхідності долікарняної допомоги
|
3
|
32
|
Організація побуту групи. Харчування в польових умовах.
|
Виробляти навички і техніку організації стоянки та харчування в поході
|
3
|
34
|
Практичне заняття. Складання картосхеми руху.
|
Навчити планувати маршрут експедиції за допомогою топографічної карти..
|
3
|
35
|
Практичне заняття Робота з картами й схемами. Прив’язка краєзнавчого об’єкта
|
Практично застосовувати навички орієнтування по карті
|
6
|
36
|
Практичне заняття. Укладання рюкзака
|
Виробити навички швидкого укладання речей з урахуванням будь-якої ситуації та умов руху
|
3
|
37
|
Практичне заняття Розпалення багаття
|
Закріпити уміння безпечного контролю туристичного вогнища
|
3
|
38
|
Рух групи на маршруті - загальні правила
|
ознайомитись і запам’ятати основні правила руху групи на туристичному маршруті
|
3
|
39
|
Одноденний похід. Ознайомлення та вивчення місцевих археологічних пам’яток (кургану, городища, місця поселення).
|
Похід як наочне закріплення вивченого та як джерело інформації
|
8 ПЧ
|
40
|
Засоби сигналізації про небезпеку в туристичному поході. Перенесення потерпілого
|
ознайомитись з засобами сигналізації про небезпеку в туристичному поході
надавати допомогу потерпілому, що не має змоги сам пересуватись
|
3
|
41
|
Практичне заняття: створення карти туристських об'єктів Чернігівщини.
|
Самостійно визначати об’єкти вивчення та дослідження на території Чернігівщини
|
3
|
42
|
Природні перешкоди на пішохідних маршрутах. Техніка руху і страховка
|
виробляти навички техніки пішохідного туризму з урахуванням технічних правил і вимог
|
3
|
43
|
Навчальні змагання з техніки пішохідного туризму
|
Навчитись застосовувати практичні і теоретичні уміння з техніки пішохідного туризму на практиці
|
6
|
44
|
Краєзнавча подорож (7-10 денна)
|
Похід як наочне закріплення вивченого та як джерело інформації
|
24+24 ПЧ
|
Участь в краєзнавчих конкурсах та вікторинах
11 годин
|
45
|
Теле- вікторина «Край Деснянський – джерело натхнення»
|
Навчитись застосовувати практичні і теоретичні уміння і знання в краєзнавчо-дослідницькій та пошуковій діяльності
|
2
|
46
|
Всеукраїнські конкурс «Моя Батьківщина – Україна», «Історія міст і сіл України» та ін..
|
Навчитись застосовувати практичні і теоретичні уміння в краєзнавчо-дослідницькій та пошуковій діяльності
|
9
|
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Бирюков А.В. Супутник туриста. – К.: Здоровье. 1991.
Балабанов І.В. Узлы. – М., 2005.
Верба И.А. Туризм в школе. – М.: Физкультура и спорт. 1983.
Григор’єв Н. Історія України в народних думах та піснях. – К.: Веселка. 1993.
Даринский А.В. Краеведение. – М, 1990.
Довідник молодого охоронця природи. – К.: Молодь. 1977.
Журило А.М. Матеріали до занять гуртка “Пішохідний туризм”. – Черкаська районна станція юних техніків. 2008.
Журило М.М. Практикум з географічного краєзнавства. – Черкаська районна станція юних техніків. 2006.
Редіна В. Краєзнавча пошукова діяльність учнів у позашкільному закладі //Географія та основи економіки в школі. - 2000. - №1. - С.34-35.
Сухомлинська О.В. Ідеї громадянськості й школа в Україні // Шлях освіти. - 1999. - № 4. - С. 21-25.
Туристско-краеведческие кружки в школе: Метод. указания для руководителей/ И.А. Верба, Я.Б. Галкин, А.П. Радищев и др.; Под ред. В.В. Титова. - М.: Просвещение, 1988. -160 с.
http://fdo.org.ua/
http://msk.treko.ru/
http://scout-uso.narod.ru/
http://signal-sumy.at.ua/
|