|
|
Скачати 1.61 Mb.
|
|
Лекція №19. Порядок розробки проекту нормативів гранично допустимих викидів, його затвердження та використання. Порядок розробки нормативів ГДВ (ТПВ). Принципова схема етапів розробки і затвердження нормативів ГДВ (додаток) Примітка. * У випадку, коли немає потреби в розробці заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативного ріння відселених людей із санітарно-захисної зони та зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов, проект нормативів ГДВ із органами виконавчої влади та самоврядування не узгоджується. Організація робіт в місті або населеному пункті по розробці нормативів ГДВ або ТПВ здійснюється органами Мінекобезпеки України. При цьому для організації і координації робіт призначають головну галузеву організацію, на яку покладається вирішення питань з охорони атмосферного повітря. Розробка проекту нормативу ГДВ проводиться НД1 та іншими організаціями, які мають дозвіл на виконання даного виду робіт, виданий органами Мінекобезпеки України. Господарюючий суб'єкт забезпечує організацію-розробника вихідною інформацією, яка необхідна для розробки проекту нормативів ГДВ. Для цього він виконує санітарно-технічне обстеження вентиляційних систем й інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин на поточний стан, а також уточнює перспективу розвитку підприємства. Нормативи ГДВ розробляються для речовин, які мають ГДК або ОБРВ забруднюючих речовин у атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо речовини, що містяться у викидах не мають встановлених ГДК чи ОБРВ, то для них встановлюється тимчасово погоджений викид на термін не більше 2-х років з моменту затвердження проекту ГДВ. Розроблений відповідно до „Інструкції щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел" проект нормативів ГДВ підписується керівником організації, яка розробила цей проект, узгоджується з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування і направляється на затвердження до органів Мінекобезпеки та Міністерства охорони здоров'я України. Відповідальність за якість виконання проекту нормативів ГДВ для підприємства покладається на організацію розробника даного проекту. Зміст проекту нормативів ГДВ. Проект нормативів ГДВ складається з двох самостійних частин. Перша частина містить пояснювальну записку і табличний матеріал. Друга — розрахунки концентрацій в атмосферному повітрі забруднюючих, речовин, які міститься у викидах підприємств, виконані на ЕОМ Розділи пояснювальної записки проекту нормативів ГДВ розміщуються у такій послідовності;
Порядок затвердження нормативів ГДВ (ТПВ). З місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування проекти нормативів ГДВ погоджуються в частині:
У випадку, коли немає потреби в розробці заходів щодо зниження викидів забруднюючих речовин до нормативних рівнів, відселення людей і винесення об'єктів соціального призначення із санітарно-захисних зон, зниження обсягів виробництва та викидів забруднюючих речовин у період несприятливих метеорологічних умов, проект нормативів ГДВ до місцевих органів на погодження не подається. Органами Мінекобезпеки України та Міністерства охорони здоров'я України проекти нормативів ГДВ розглядаються протягом 2-х тижнів, а по особливо великих об'єктах — до З0 днів Затверджений проект нормативів ГДВ підлягає обліку в журналі реєстрації і йому надається реєстраційний номер, який відповідає коду підприємства і присвоюється органами Мінекобезпеки України шестизначною цифрою у відповідності з кодом областей. Контроль за додержанням нормативів ГДВ (ТПВ). Контроль за досягненням і додержанням встановлених нормативів викидів забруднюючих речовин включає:
Контроль за додержанням нормативів ГДВ чи ТПВ проводиться за двома видами:
Лекція 20. Загальні принципи встановлення і використання нормативів гранично допустимих скидів Стічні води — води, які відходять після використання в побутовій, промисловій та сільськогосподарській діяльності людини або які Пройшли через будь-яку забруднену територію чи об'єкт. Залежно від характеристики стічні води поділяють на умовно чисті (оборотні) і брудні. Умовно чистими (оборотними) стічними водами вважають води після охолодження технологічного обладнання, компресорів та іншого устаткування. Після використання в технологічних процесах їх охолоджують в градирнях і заводських ставках, у деяких випадках звільняють від зависей і знову повертають на охолодження. Брудні стічні води різняться за складом забрудників, які визначаються технологією виробництва. У різних технологічних процесах промисловості використовують воду, внаслідок чого утворюються такі відпрацьовані стічні води:
Умови скидання стічних вод у водні об'єкти. У Водному кодексі України (ст. 70-73) подано перелік умов та обмежень на скидання стічних вод різного походження у водні об'єкти. Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється. У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено у порядку, встановленому законодавством. Підприємства, установи і організації, які відкачують шахтні, кар'єрні та рудникові води для запобігання затоплення шахт, кар'єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зниження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а підприємства, установи та організації, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів. Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Підприємства, установи і організації, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення , заболочення чи повторного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти. Умови скидання цих вод у водні об'єкти встановлюються державними органами охорони навколишнього природного середовища. Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин затверджений Постановою Кабінету міністрів України за № 1100 від 11.09.1996 р. Цим Порядком визначаються основні вимоги до нормування гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин, які утворюються в процесі виробничої діяльності водокористувачів. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу води водних об'єктів, тобто науково обгрунтованих значень концентрації забруднюючих речовин та показників якості води (загально фізичні, біологічні, хімічні, радіаційних і санітарно-гігіенічних норм у місцях розташування джерел водопостачання та водокористування, для забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини та водних екосистем. Для встановлення нормативів ГДС введено перелік забруднюючих речовин, скидання яких у поверхневі та морські води водного фонду України нормується. Цей перелік включає списки ( Список А. Забруднюючі речовини, що нормуються у всіх випадках скидання зворотних вод. Список Б. Забруднюючі речовини, скидання яких має бути припинено у найближчий час та нормується у разі їх наявності у складі зворотних вод. Список В. Забруднюючі речовини, скидання яких має зменшуватися та які нормуються у разі їх наявності у складі зворотних вод. Список Г. До цього списку входять забруднюючі речовини, які наведені в першій таблиці СанПин №4630-88, але не входять до списків Б і В переліку. Переліки забруднюючих речовин, скидання яких нормується, переглядаються та доповнюються Мінекобезпеки і затверджуються Кабінетом Міністрів України один раз на три роки. Водокористувачі виступають замовниками розроблення нормативів ГДС забруднюючих речовин, що скидаються ними до видних об'єктів. Розроблення нормативів ГДС для скидання зворотних вод підприємств, установ та організацій, які проектуються, здійснюється в складі перед проектної та проектно-кошторисної документації на нове будівництво, розширення, реконструкцію і їх технічне переоснащення. Надання на розгляд органам Мінекобезпеки проектів нормативів ГДС здійснюється розробниками цих нормативів. Методичне забезпечення розроблення нормативів ГДС, форма документів, які подаються на розгляд, встановлюються Мінекобезпеки. Нормативи ГДС затверджуються органами Мінекобезпеки одночасно з видачею дозволу на спеціальне водокористування. Термін дії нормативів ГДС у кожному конкретному випадку встановлюється органами Мінекобезпеки індивідуально залежно від терміну дії дозволу на спеціальне водокористування. Підставами для переоформлення нормативів ГДС є:
ГДС та надання розробнику достовірних вихідних даних, які одержуються на основі проведення інвентаризації показників складу та властивостей зворотних вод, обсягу витрат зворотних вод та інших необхідних для розрахунків даних. До складу проекту нормативів ГДС входять наступні пункти: • Фактичні дані про наявність забруднюючих речовин, що скидаються водокористувачем у поверхневі водні об'єкти, або таких, концентрація яких у зворотній воді збільшується порівняно із забраною водою.
До цих документів додаються відповідні матеріали обґрунтування, у разі відсутності яких проекти нормативів ГДС не розглядаються. До складу матеріалів обґрунтування проектів ГДС повинні включатися результати виконання робіт на різних етапах як розділи пояснювальної записки, а саме: підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин, визначення розрахункових умов та розроблення проекту (розрахунок) ГДС речовин, правове та методичне забезпечення обґрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин з урахуванням специфіки водокористування. Розроблення проектів нормативів ГДС та проведення інвентаризації показників складу і властивостей зворотних вод здійснюється на договірних засадах. Методична та організаційна основи встановлення ГДС. Величини ГДС речовин визначаються і встановлюються, як правило, для кожної із сукупності випусків зворотних вод, пов'язаних єдністю водного об'єкта (тобто за басейновим принципом), з урахуванням оптимального розподілу його асимілюючої спроможності. Величини ГДС речовин встановлюються; для скидів зворотних вод безпосередньо у водні об'єкти з нормованою якістю води; для скидів в інші зосередження вод — у водогосподарські системи та частини природних ландшафтів, що мають гідрографічний зв'язок з водними об'єктами з нормованою якістю води. В інших випадках можуть встановлюватися обмеження на скид зворотних вод, виходячи з галузевих норм використання водогосподарських систем, вимог охорони підземних вод, охорони інших природних середовищ. Ці обмеження не відносяться до ГДС речовин. Тимчасово погоджений скид (ТПС речовини) — показник максимально допустимої в одиницю часу кількості (маси) речовини, що відводиться із зворотними водами у водний об'єкт, який встановлюється після кожного етапу реалізації плану заходів щодо досягнення ГДС речовин та щорічно з виділенням етапів зниження скиду речовин протягом року. На першому етапі досягнення ГДС і щорічно з урахуванням реалізації запланованих заходів величини ТПС речовин встановлюються, як правило, виходячи з проектного або нормалізованого (тобто технічно Досяжного на діючій чи нововведеній водоохоронній споруді) складу, а також найкращих середніх показників фактичного складу зворотних вод після їх очищення за попередні 12 місяців, якщо вони гірші за проектні чи нормалізовані. План заходів щодо досягнення ГДС речовин — сукупність технічних і вартісних характеристик заходів і споруд, ув'язаних за строками реалізації та спрямованих на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин. При встановленні нормативів ГДС враховують рівень токсичності зворотних вод. Токсичність зворотної води — це її властивість викликати патологічні зміни або загибель організмів, що зумовлена присутністю у ній токсичних речовин. Токсичність води встановлюється методом біотестування. Критерієм токсичності зворотної води є встановлений кількісний показник патологічних змін або загибелі організмів. Рівень токсичності (РТ) зворотної води — це такий показник її властивості, який встановлюється на основі результатів біотестування згідно з критерієм токсичності зворотної води і визначається:
Необхідна кратність розбавлення зворотної води для кожного досліду визначається з урахуванням розрахункової кратності розбавлення цієї води у контрольному створі водного об'єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно з встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення необхідної кратності розбавлення визначається як середньоарифметичне величин таких показників у ряді дослідів Клас токсичності (КТ) зворотної води визначається на основі показника необхідної кратності розбавлення та таблиці класифікації токсичності зворотної води — нетоксична, слаботоксична, помірно токсична і та ін. |
|
Тема магістерської або бакалаврської дипломної роботи Моделювання впливу антропогенних факторів на стан забруднення водних об’єктів Харківської області |
Таблиця «Методи усунення негативного впливу ВЕУ на довкілля» У цьому... У цьому завданні вам потрібно скласти перелік негативних факторів впливу та запропонувати методи їх усунення |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи “Визначення впливу вражаючих факторів НС ” Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи: “Визначення впливу вражаючих факторів... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахунково-графічної роботи “Визначення... Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи: “Визначення впливу... |
|
Конспект заняття з біології на тему: «Закономірності дії екологічних факторів на живі організми» Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів... |
Семінарське заняття №4 Управління інноваційною діяльністю ПЛАН Оцінка факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації |
|
Міністерство освіти і науки України Державний університет інформаційно-комунікаційних... РЕЗ різного функціонального призначення, що експлуатуються в умовах впливу дестабілізуючих факторів навколишнього середовища |
2. ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В КОНФЛІКТІ Мета лекції: показати студентам фактори впливу на поведінку людини в конфлікті |
|
Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються... |
Стосовно системних рішень Міністерства в сфері довкілля та екополітики Беручи до уваги критичний стан довкілля в Україні, в першу чергу спричинений неефективним державним управлінням та корупцією, якою... |