Лекції 1 Характеристика антропогенних факторів впливу на довкілля

Скачати 1.61 Mb.

Назва	Лекції 1 Характеристика антропогенних факторів впливу на довкілля
Сторінка	4/10
Дата	17.05.2013
Розмір	1.61 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Туризм > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Лекція 9

Нормування якості атмосферного повітря

Особливості виникнення і поширення забруднення атмосферного повітря.

Концентрація забрудників атмосферного повітря залежить від багатьох причин і насамперед від того, скільки їх потрапило у повітря, тобто від величини викиду. Чим більше викидається у повітря забруднюючих його речовин, тим більшою є концентрація забруднення. Забруднюючі речовини потрапляють у повітря у вигляді диму чи газу. Чим далі вони відносяться від місця викиду, тим більше розбавляються, і концентрація забруднення у повітрі зменшується. Ступінь забруднення повітря димом також зменшується із збільшенням висоти його викиду. Чим вища труба, з якої викидається дим, тим менша його концентрація у навколишній атмосфері. Це пов'язано з тим, що під час викиду з високої труби відбувається інтенсивніше перемішування диму з повітрям.

Забруднення атмосферного повітря зменшується в процесі його самоочищення. Видалення аерозолів з атмосфери відбувається шляхом вимивання їх опадами, осідання під впливом електричного поля у атмосфері, а також шляхом гравітаційного осідання.

Якщо відсутні атмосферні опади, випадання аерозолів відбувається в результаті зіткнення нижнього шару повітря із земною поверхнею і предметами, які знаходяться на ній. Так, повітряні потоки, що переносять забруднення, очищаються, якщо на їхньому шляху зустрінеться ліс. На деревах осідають не тільки тверді частки, але й леткі речовини, які у вигляді різних молекулярних сполук змішані з повітрям.

Рівень забруднення повітря пов'язаний також і з фізичними чинниками, зокрема залежить від напрямку і швидкості вітру. Найбільша концентрація забруднюючих речовин спостерігається у тому напрямку. у якому віють вітри, що мають перевагу. Ця закономірність має велике значення у вирішенні питання про взаємне розташування промислових підприємств і житлової зони міста. Між швидкістю вітру і конценіраіп єю забруднення атмосфери існує обернена залежність: чим менша швидкість повітря, тим триваліше зберігається початкова концентрація забруднення. Однак зазначена закономірність однозначно справджується лише при викидах на невеликій висоті. В зв'язку з цим з'явилося ноняітя небезпечної швидкості вітру, тобто швидкості вітру при якій спостерігається максимальна концентрація шкідливих речовин. В населених пунктах, де переважають низькі холодні викиди промислових підприємств, найвищі концентрації слід очікувати при швидкостях вітру 1-2 м/с. У районах розміщення промислових підприємств із високими трубами і гарячими викидами високі концентрації будуть спостерігатися при швидкостях вітру 4-7 м/с.

Ступінь забруднення повітря залежить і від його температури або температурних стратифікацій (температурних розшарувань). За допомогою конвекції тепле повітря піднімається, а холодне опускається. Потік повітря, що піднімається, охолоджується за рахунок збільшення об'єму внаслідок зменшення тиску і, навпаки, потік, який опускається буде нагріватися в зв'язку із збільшенням тиску. Відомо, що у разі підйому вгору через кожні 100 м температура повітря знижується на ГС. Інколи під час підйому на висоту температура повітря не змінюється (ізотермія), концентрація забруднюючих речовин у такому разі рівномірно зменшується з віддаленням від джерела забруднення. Якщо у разі підйому температура повітря не знижується, а підвищується, то такий стан називається інверсією. У разі інверсії повітря біля поверхні Землі стає холоднішим, ніж на деякій висоті, і забруднення може накопичуватися у приземному шарі атмосфери. Нерідко інверсії утворюються в долинах між горами. Холодне повітря, що спускається з гір, підтікає під більш тепле повітря долини й утворюється „озеро" холоду.

Між концентрацією забруднюючих речовин у повітрі і температурою атмосферного повітря існує обернена залежність. Так, із зниженням температури вміст таких речовин, як сажа, оксид сірки (IV), пил збільшується. Концентрація речовин, шо забруднюють атмосферне повітря, залежить також від атмосферного тиску: з підвищенням тиску вміст речовин у повітрі збільшується. Велике значення має і вологість повітря. Водяна пара конденсується на поверхні різних речовин, що забруднюють повітря і утворюються тумани. У такому разі значно збільшується концентрація токсичних речовин у нижніх шарах атмосфери (виключення становлять сполуки, які здатні гідролізуватися). Поширення забруднення в атмосфері залежить також і від агрегатного стану забруднюючих повітря речовин (тверді частки, аерозоль, пара, газ), від тривалості перебування їх у атмосфері (сірки (IV) оксид — від кількох годин до кількох діб, вуглецю (II) оксид — від 1 до 3 місяців тощо), від особливостей джерела забруднення.

Аналіз метеорологічних умов, при яких можуть спостерігатися підвищені рівні забруднення, дозволяють підійти до прогнозування небезпечного забруднення повітря в містах по синоптичних ситуаціях.

Виділяють наступні три типи синоптичних ситуацій:

Тип А. Безградієнтне баричне поле. Для даного типу характерний штиль або дуже слабкий вітер. При відсутності значного сонячного прогрівання він супроводжується стійкою стратифікацією атмосфери, зазвичай, приземними інверсіями.

Тип Б. Проміжне поле. Спостерігається при наявності спрямованого баричного градієнта. При цій ситуації спостерігається стійке збереження вітру визначеного напрямку.

Тип С. Циклон. Характеризується похмурою погодою, посиленням вітру, випаданням опадів.

Найменш сприятливою ситуацією, при якій найінтенсивніше забруднюється повітря над містом є ситуація типу А і пов'язана вона з застоєм забруднених повітряних мас. Наступна по несприятливості є ситуація типу В, у випадку напрямку вітру з джерела викиду на місто.

З метою визначення токсичних речовин, що містяться в атмосферному повітрі у вигляді газів, пари, аерозолів і пилу, проводять дослідження атмосферних забруднень. Взагалі забруднення токсичними речовинами, які можуть міститися в складному поєднанні, нелегко дослідити і проаналізувати. Дослідження атмосферного повітря пов'язані з визначенням мікрограмових кількостей речовин, тому для його аналізу слід застосовувати високочутливі методи. Проте для оцінки забруднення атмосферного повітря самих визначень концентрації забрудників, нехай навіть і точних, недостатньо. Потрібно ще визначити гранично допустимі концентрації, щоб мати можливість порівняти, наскільки визначена концентрація домішок перевищує допустиму межу. ГДК дають змогу сформулювати вимоги до очисних споруд та визначити санітарно-захисну зону. Тому ГДК можна розглядати як один із шляхів запобігання надмірним забрудненням атмосфери. Однак ГДК санкціонують на законних засадах забруднення атмосферного повітря до певної межі. Крім того, слід завжди пам'ятати, що ГДК встановлені для однієї речовини, а на практиці в повітря викидається кілька одночасно. їхню спільну дію достатньо не вивчено. Крім того, визначення ГДК проводили на тваринах, і ці дані ми переносимо на людей. А тому все це слід враховувати в практичних умовах, зокрема визначати сумарний ефект комплексу забруднювальних речовин.

З метою стабілізації стану повітряного середовища та поліпшення якості повітря в країні передбачається розробити стандарти якості повітря, пов'язавши їх з міжнародною системою стандартів. Передбачається також створити нову систему екологічного нормування. Будуть введені технологічні стандарти і нормативи для забруднювальних речовин викидних газів з урахуванням можливостей новітніх технологій.

Згідно з нормативно-технічною документацією нормування якості атмосферного повітря здійснюється з метою встановлення гранично допустимих норм впливу на навколишнє середовище, що гарантує екологічну безпеку населення та збереження генетичного фонду, забезпечує Раціональне використання і відтворення природних ресурсів за умов Малого розвитку господарської діяльності. В Україні розроблені та діють нормативи ГДК, перевищення котрих за певних умов негативно впливає на здоров'я людини.

На територіях, які підлягають посиленій охороні, встановлюються більш жорсткі вимоги — ГДК повинні бути зменшені на 20%.

У випадку присутності в атмосферному повітрі декількох речовин, які мають здатність до сумарної дії, сума їх концентрацій не повинна перевищувати одиниці при розрахунку за виразом

Ефект сумації мають: ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид; ацет°" та фенол; ацетон та ацетофенол; ацетон, фурфурол, формальдегід, Ф^е нол; ацетальдегід та вінілацетат; аерозолі п'ятиокису ванадію та окисі марганцю; аерозолі п'ятиокису ванадію та сірчистий ангідрид; аерозолі д'ятиокису ванадію та триокису хрому; бензол та ацетофенол; вольфрамовий та сірчистий ангідриди; гексахлоран та фазолон; 1, 2 дихлорпро-дан, 1, 2, 3 — трихлорпропан та тетрахлоретилен; диметилвінілакринол; метилгідротран та метилентетрагідропірен; озон, двоокис азоту та формальдегід; окис вуглецю, двоокис азоту, формальдегід, гексан; сірчистий ангідрид та аерозоль сірчаної кислоти; сірчистий ангідрид та нікель металевий; сірчистий ангідрид та сірководень; сірчистий ангідрид та двоокис азоту; сірчистий ангідрид, окис вуглецю, пил конверторного виробництва; сірчистий ангідрид, окис вуглецю, двоокис азоту та фенол; сірчистий ангідрид та фенол; сірчистий ангідрид та фтористий водень; сірчаний та сірчистий ангідриди, аміак та окиси азоту; сильні мінеральні кислоти (сірчана, соляна та азотна); фенол та ацетофенол; фурфурол, метиловий та етиловий спирти; циклогексан та бензол; етилен, пропілен, бутилен, етілен.

Потенціювання — взаємне посилення впливу двох або більшої кількості агентів навколишнього середовища, при якому сумарний ефект їх взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникають при ізольованій дії кожного з цих агентів зокрема.

Ефект потенціювання притаманний наступним речовинам:

бутилакрилат та метилметакрилат з коефіцієнтом 0,8;
фтористий водень та фторсолі з коефіцієнтом 0,8.

Речовини, для котрих не визначені ГДК населених місць, оцінюються за орієнтовними безпечними рівнями впливу (ОБРВ).

Для того, щоб визначити стан забруднення повітря декількома речовинами, що діють одночасно, часто використовують комплексний показник — індекс забруднення атмосфери (ІЗА). Для його розрахунку нормовані на відповідні значення ГДК середні концентрації домішок за допомогою розрахунків приводять до концентрації двоокису сірки, а отримані значення додають. Отриманий таким чином показник ІЗА вказує, у скільки разів сумарний рівень забрудненості атмосфери кількома речовинами перевищує ГДК двооксиду сірки.

Для кожного населеного пункту визначено конкретний перелік п'яти пріоритетних домішок, за котрими розраховується індекс забрудненості атмосфери (ІЗА).

Фонові концентрації шкідливих речовин, які містяться в атмосфері, мг/м³, повинні враховуватися при встановленні ГДВ, а також при проектуванні підприємств, які заново будуються чи реконструюються в Районах, де атмосферне повітря вже забруднене шкідливими речовинами, які викидаються іншими підприємствами. Сума розрахункової і фонової концентрацій для кожної шкідливої речовини в атмосфері не по винна перевищувати встановленої ГДК

Нормативні документи по розрахункам розсіювання шкідливих речовин в атмосферному повітрі.

В даний час єдиним затвердженим документом по розрахункам розсіювання є "Вказівки по розрахунку розсіювання в атмосфері шкідливих речовин, що містяться у викидах промислових підприємств" ОНД-86, які охоплюють як розрахунки розсіювання за межами зони аеродинамічної тіні промплощадки, так і в межах зони аеродинамічної тіні промплощадки.

Дані документи встановлюють методику розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємств. Норми повинні дотримуватися при проектуванні підприємств, а також при нормуванні викидів в атмосферу реконструйованих і діючих підприємств. Норми призначені для розрахунку приземних концентрацій в двохметровому шарі над поверхнею землі, а також вертикального розподілу концентрацій. Ступінь небезпеки забруднення атмосферного повітря характеризується найбільшим розрахованим значенням концентрації, відповідним несприятливим метеорологічним умовам, в тому числі небезпечній швидкості вітру. Норми не поширюються на розрахунок концентрацій на дальніх (більше 100 км) відстанях від джерел викиду Розрахунок концентрацій шкідливих речовин, які повністю або частково піддаються хімічним перетворенням (трансформації), проводиться по кожній вихідній речовині і речовині, що утворюється окремо. При ш.ом\ потужність джерел для кожної речовини встановлюється з врахуванням максимально можливої трансформації вихідних речовин в більш токсичні.

Під час проектування промислових підприємств слід дотримуватись певних норм викидів шкідливих речовин, для чого визначають максимальне значення приземної концентрації забруднювальної речовини. Максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини С« (мі/м ) при викиді газоповітряної суміші з одиночного джерела з круї-лим гирлом досягається при несприятливих метеорологічних умовах на відстані х_м (м) від джерела і визначається за формулою:

де

В розрахунку приймаються сполучення М і V;, які реально мають місце на протязі року при встановлених (звичайних) умовах експлуатації підприємства, при яких досягається максимальне значення С_м.

При визначенні значення Д Т (°С) слід брати температуру навколишнього атмосферного повітря Т„ (°С), рівною середній максимальній температурі зовнішнього повітря найбільш теплого місяця року, а температуру газоповітряної суміші, яка викидається в атмосферу Т_г (°С) — за діючими для даного виробництва технологічними нормативами.

Значення безрозмірного коефіцієнта Р приймається:

а) для газоподібних шкідливих речовин і дрібнодисперсних аерозолів (пилюки, золи і т.п., швидкість упорядкованого осідання яких практично рівна 0) — 1;

б) для дрібнодисперсних аерозолів (крім вказаних в п. а) при середньому експлуатаційному коефіцієнті очистки викидів не менше 90% — 2; від 75 до 90% — 2,5; менше 75% і при відсутності очистки — 3.

Значення коефіцієнтів т і п визначаються в залежності від параметрів Г, у_м, у_м', Г_е:

Коефіцієнт т визначається за формулами:

Для Г_е < Г < 100 значення коефіцієнта т визначається при ґ= ї_е-Коефіцієнт п при і" < 100 визначається в залежності від У_м по формулам:

При {> 100 або Д Т ~ 0 коефіцієнт п вираховується наступним чином:

де

Аналогічно при

[випадки

гранично малих небезпечних швидкостей вітру) розрахунок С_м проводиться по формулі:

де т' = 2,86 т при ї < 100 і У_м < 0,5

т' = 0,9приї>100іУ'_м<0,5

Вплив рельєфу місцевості на значення максимальної приземної концентрації с_м від одиночного точкового джерела враховується безрозмірним коефіцієнтом її у випадку рівної або слабо перетнутої місцевості з перепадом висот, не перевищуючим 50 м на 1 км. Якщо на околицях розглядуваного джерела викидів можна виділити окремі ізольовані перешкоди витягнугі в одному напрямку, то поправочний коефіцієнт рельєфу г| визначається за формулою:

де ц_т — визначається за табличними даними в залежності від форм рельєфу.

Орієнтовно поправку на рельєф можна визначити, виходячи із наступних міркувань:

При нахилах до 0,1-0,15° і перепадах до 100 м складає 1,3-1,5;
При розміщеннях підприємств поблизу гірської гряди з нахилом
місцевості 0,15-0,25° поправка рівна 2;
Якщо підприємство розміщено в котловині глибиною 100-200 м
з нахилом 0,2-0,3° і більше поправка на рельєф рівна 3.

З збільшенням висоти труби, починаючи з Н =100 м, поправки на рельєф трохи зменшуються.

111

Врахування впливу рельєфу місцевості при визначенні відстані, Де досягається максимум приземної концентрації здійснюється шляхом Множення коефіцієнта сі в формулі:

на відношення Розрахунок приземних концентрацій по осі факелу на різних від. станях від джерела проводиться за формулою с = хі с_м. При цьому для відстаней х до джерела задовольняючих нерівності:

тут х'°^] — значення х„ для розглядуваного джерела в умовах рівної або слабо перетнутої місцевості, відношення х/х_м визначається з використанням х_м.

В районах, де може проходити тривалий застій домішок в поєднанні слабих вітрів з температурними інверсіями (наприклад в глибоких котлованах, в районах частого утворення туманів, в тому числі нижче гребель електростанцій і поблизу ставків-охолоджувачів електростанцій, в районах з суворою зимою, а також в районах можливого виникнення смогів), не слід розміщувати промислові підприємства з викидами шкідливих речовин; при необхідності будівництва в таких районах слід при ймати додаткові міри по охороні повітряного басейну від забруднення

Особливим метеорологічним режимом характеризуються набережні райони. Відомо, що атмосферна дифузія над водоймами і морями менш інтенсивна, ніж над сушею, що обумовлено меншою механічною турбулентністю атмосфери над поверхнею води. Для цих районів облік необхідний при оцінці забруднення суші через водяну поверхню і тільки за експериментальними даними; при цьому необхідно враховувати співвідношення температур води і повітря, відстань "розгону" над поверхнею водоймища. При поширенні домішок в таких районах спостерігається ефект поглинання домішок водяною поверхнею і зменшення внаслідок того вмісту домішок в прилеглому до поверхні шару повітря Кінцеву величину поправки на рельєф місцевості слід приймати за даними територіальної гідрометеослужби.

У випадку наявності сукупності джерел викидів вклади цих д*^е' рел (або їх частин) можуть враховуватися в розрахунках забруднення повітря шляхом використання фонової концентрації Сф (мг/м ), яка для окремого джерела викиду характеризує забруднення атмосфери в місті або іншому населеному пункті, створюваному іншими джерелами, виключаючи даний.

Величини фонової концентрації визначаються у відповідності з "Тимчасовими вказівками по визначенню фонових концентрацій шкідливих речовин в атмосферному повітрі для нормування викидів і встановлення ГДВ". Виміри фонової концентрації проводяться в основному за наступними шкідливими речовинами: двооксид сірки, двооксид азоту, оксид вуглецю і пилу, в ряді міст і промислових районів — по деяким специфічним шкідливим речовинам: сірководню, фенолу, аміаку і ін.

В деяких випадках допускається використання фонової концентрації, розрахованої не по окремих речовинах, а разом за комбінацією речовин з сумуючою шкідливою дією. При цьому фонова концентрація визначається за концентраціями, приведеними до найбільш поширеної з речовин, які входять в дану комбінацію.

Фонова концентрація встановлюється або єдиним значенням по місту, або, у випадку виявлення суттєвої змінності, диференційовано по території міста (по постам), а також по градації швидкості і напрямку вітру.

При розрахунку для діючих джерел (підприємств) і тих, що піддаються реконструкції, використовується значення фонової концентрації Сф , яка представляє із себе фонову концентрацію С_ф, з якої виключений вклад розглядуваного джерела (підприємства).

Значення Сф визначається по формулі:

Де С — максимальна

розрахункова концентрація речовини для .даною джерела (підприємства) для точки розміщення поста, на якому встановлюється фон.

Для джерела, яке будується Сф = 0,2С_ф

При відсутності даних спостережень за приземними концентраціями розглядуваної шкідливої речовини або у випадку коли у відповідності з нормативною методикою по встановленню фонової концентрації по Даним спостереження фонова концентрація не визначається, врахування останньої базується на використанні даних інвентаризації викидів.

Одним із двох способів врахування фонової концентрації є розрахунок розподілу сумарної концентрації від розглядуваних і інших існуючих і проектованих джерел викидів або комбінації речовин з сумованою шкідливою дією.

Другим розрахунковим способом є заміна фонової концентрації, Означеної по експериментальним даним, фоновою концентрацією, розрахованою для сукупності джерел міста (промислового району) по параметрах, отриманих при загальноміській інвентаризації викидів. При цьому фонова концентрація визначається множенням розрахунком концентрації С на коефіцієнт 0,4 з подальшим усередненням по території і виділенням градації швидкості і напрямку вітру у відповідносї нормативною методикою по визначенню фонової концентрації.

Для підприємств розраховуються також значення фонових конці нтрацій Сф_п на момент досягнення гранично допустимих викидів и. перспективу) по формулам:

Критерії оцінки забруднення атмосферного повітря. Оцінка атмосфери базується на інтегральному обліку забруднення повітряного басейну досліджуваної території, який характеризується системою прямих, непрямих і індикаторних критеріїв.

Прямі критерії включають групи геогідрохімічних, геодинамічних, медико-санітарних і ресурсних критеріїв.

Геогідрохімічна група критеріїв дозволяє оцінити хімічне, механічне, радіонуклідне забруднення геосфер, а медико-санітарна — бактеріологічне. Геодинамічна група критеріїв пов'язана з оцінкою площ геосфер, які уражені природними і антропогенними геологічними процесами, а ресурсна — з оцінкою ресурсів, які необхідні для нормального існування біоти, включаючи людське суспільство.

Непрямі критерії оцінки дозволяють оцінити сучасний стан геосфер опосередковано, через критерії оцінки суміжних середовищ, з яким воші тісно взаємодіють (атмосфера і ґрунти, атмосфера і рослинність і т.д.).

Індикаторні (індикаційні) критерії оцінки, як правило, дають загальну картину стану тієї чи іншої геосфери (компонента природного середовища).

Прямі критерії оцінки. Основними критеріями стану забру міс:: ня атмосферного басейну є величини гранично допустимих концентр? цій (ГДК). Атмосфера займає особливе положення в ряді геосфер і « окремій екосистемі, будучи середовищем переносу техногенних йор¹- і нювачів і найбільш змінюваною і динамічною серед інших абіошчни\ факторів Для оцінки ступеня забруднення атмосферного повітря застосовують максимально разові концентрації (ГДК_мр), які враховують короткочасні ефекти та середньодобові (ГДКс_Д), які враховують тривали іь впливу.

Концентрація забруднюючих речовин від окремих локальних джерел в результаті процесів розсіювання і випадання домішок досить швидко спадає з відстанню. Максимальні концентрації відзначаються на відстані, яка дорівнює 10...20 висотам труби. Тому шкідливі для здоров'я людини концентрації від таких джерел спостерігаються, як правило, на площі не більше 10... 100 км². Для хвойних лісів, чутливість яких до забруднення атмосфери в декілька разів більша, ніж у людини, площа враження рослинності може досягати 100...1000 км².

У великих промислових агломераціях відбувається накладання забруднення від окремих джерел і загальна площа негативного впливу може бути близькою до площі самої агломерації і навіть перевищувати її.

Можливий несприятливий вплив забрудненого повітря на здоров'я населення оцінюють за результатами вимірів, виконаних у відповідності з вимогами ГОСТ 17.2.3.01 — 86 на стаціонарних, маршрутних і пересувних постах спостереження.

Ступінь забруднення встановлюють за кратністю перевищення ГДК з врахуванням класу небезпеки, сумарного біологічного впливу забруднень повітря і частоти перевищень ГДК.

З метою встановлення і визначення якості атмосферного повітря використовують індекс забрудненості, який розраховується за формулою:

У відповідності з діючими ГДК для оцінки ступеня забруднення повітря використовують фактичні максимальні разові і середньодобові концентрації за останні декілька років (але не менше ніж за два роки). Результати вимірювань обробляють і представляють для кожного поста, речовини і року окремо. По кожній речовині повинно бути не менше 200 спостережень (проб).

Для підвищення надійності оцінки результатів вимірювань і виключення випадковості значень використовують статистичну обробку матеріалу, яка дозволяє з врахуванням варіювання концентрацій отримати таке значення, яке в 95% випадків буде на рівні або менше розрахункової концентрації С95, яку визначають за допомогою статистичних або графічних методів.

Кратність перевищення вираховують діленням показника С95 на ^Максимальну разову ГДК (С-концентрація):

Якщо в атмосферному повітрі присутні речовини, які володіють сумарним ефектом біологічної дії, то

Ступінь забруднення атмосферного повітря для суми інгредієнтів оцінюють по приведеній концентрації. Суму таких речовин рекомендують приводити до речовини, яка володіє менш сприятливим класом небезпеки.

Ступінь забруднення оцінюють по середньодобовим пробам, які отримано шляхом безперервної (на протязі 24 годин) або переривчастої (як мінімум 4 рази на добу через рівні інтервали часу) аспірації Всі концентрації з відібраних середньодобових проб аналізують.

З урахуванням приведених критеріїв території представляють матеріали по всім типам забруднення атмосфери, на основі яких надається відповідний статус зони екологічної несприятливості.

Ступінь забруднення визначають з врахуванням кратності перевищення середньорічної ГДК речовин, класу їх небезпечності, допустимої повторюваності концентрації заданого рівня і коефіцієнту їх комбінованої дії.

Середньорічні значення ГДКс_Р виражають через середньодобові значення ГДКсд за співвідношенням

Ступінь забруднення повітря речовинами різних класів небезпеки визначається приведенням їх концентрацій, нормованих за ГДК, до концентрацій речовин III класу небезпеки за формулою:

Атмосферне повітря є початковою ланкою в ланцюгу забруднень природного середовища і об'єктів. В окремих випадках грунт і поверхневі води можуть бути джерелами вторинного забруднення атмосфери, або навпаки, показником його забруднення. Ця обставина визначає необхідність поряд з оцінкою безпосередньо забруднення повітряного басейну враховувати можливі наслідки впливу забрудненої атмосфери н;і суміжні середовища, проводити інтегральну (комплексну) оцінку стану

Найбільш загальним і інформативним показником забруднення повітря є комплексний індекс середньорічного забруднення атмосфери (КІЗА).

Ранжування виконано у відповідності з класифікацією рівня забруднення повітря за чотирибальною шкалою, де клас норми відповіді рівню забруднення повітря менше середнього по містам країни, клас ризику дорівнює середньому рівню, клас кризи більше середнього рівня, а клас лиха значно більше середнього рівня.

КІЗА застосовують для оцінки тимчасових тенденцій зміни забруднень атмосфери.

Ресурсний потенціал самоочищення атмосфери на якій-небудь території визначається її здатністю до розсіювання і виведення домішок, відношенням фактичного рівня забруднень і значеннями ГДК. Оцінка здатності до розсіювання основана на таких комплексних показниках, як потенціал забруднення атмосфери (ПЗА) і параметр споживання повітря (СП). Ці характеристики визначають особливості формування ступеня забруднення в залежності від особливостей клімату і режиму метеорологічних умов, які сприяють накопиченню, поширенню і виведенню домішок з атмосфери.

ПЗА — комплексна характеристика повторюваності метеорологічних умов, несприятливих для розсіювання домішок в повітряному басейні. На території країни з урахуванням повторюваності приземних інверсій і застоїв, слабких вітрів і туманів різної тривалості виділені п'ять класів ПЗА, характерних для міських умов.

СП характеризує об'єм чистого повітря, який необхідний для розбавлення викидів забруднюючих речовин до значення середньої концентрації.

В якості критерію для оцінки оптимальності розміщення джерел забруднень атмосфери і селітебних територій використовують резерв (дефіцит) розсіючих властивостей атмосферного повітря (ПР).

Ресурсний потенціал атмосфери оцінюють з врахуванням гігієнічного обгрунтування комфортності клімату, можливості використання території в рекреаційних цілях. Важливим при цьому є фізіологогієнічна класифікація погоди холодного і теплого періодів року.

Основними показниками забруднення атмосферного повітря, які Характеризують вплив на рослинність, грунти, поверхневі і підземні води, г критичні навантаження і критичні значення забруднюючих речовин, які не приводять до шкідливих впливів на структури і функції екосистеми в довготривалому плані.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі:

Тема магістерської або бакалаврської дипломної роботи Моделювання впливу антропогенних факторів на стан забруднення водних об’єктів Харківської області	Таблиця «Методи усунення негативного впливу ВЕУ на довкілля» У цьому... У цьому завданні вам потрібно скласти перелік негативних факторів впливу та запропонувати методи їх усунення
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи “Визначення впливу вражаючих факторів НС ” Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи: “Визначення впливу вражаючих факторів...	МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахунково-графічної роботи “Визначення... Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи: “Визначення впливу...
Конспект заняття з біології на тему: «Закономірності дії екологічних факторів на живі організми» Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів...	Семінарське заняття №4 Управління інноваційною діяльністю ПЛАН Оцінка факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації
Міністерство освіти і науки України Державний університет інформаційно-комунікаційних... РЕЗ різного функціонального призначення, що експлуатуються в умовах впливу дестабілізуючих факторів навколишнього середовища	2. ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В КОНФЛІКТІ Мета лекції: показати студентам фактори впливу на поведінку людини в конфлікті
Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються...	Стосовно системних рішень Міністерства в сфері довкілля та екополітики Беручи до уваги критичний стан довкілля в Україні, в першу чергу спричинений неефективним державним управлінням та корупцією, якою...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання