|
|
Скачати 1.61 Mb.
|
|
Лекція №21. Загальні принципи встановлення і використання нормативів гранично допустимих скидів (продовження). Гранично допустимий рівень токсичності (ГДРТ) зворотної води — це такий показник її властивості, при якому необхідна кратність розбавлення менша чи дорівнює розрахунковій кратності розбавлення зворотноі води у контрольному створі водного об'єкта. Фактичний рівень токсичності (ФРТ) дорівнює необхідній крат-ності розбавлення, тобто середньоарифметичному значенню ряду визначених показників НКР. Якщо фактичний рівень токсичності не відповідає гранично допустимому рівню токсичності, визначається тимчасово погоджений рівень токсичності (ТПРТ), який дорівнює найкращому середньому показнику НКР ряду дослідів. Скид зворотних вод у водні об'єкти є одним з видів спеціального водокористування і здійснюється на основі дозволів, які видаються у встановленому порядку органами Мінприроди України. Величини ГДС речовин встановлюються для кожного окремого випуску зворотних вод у поверхневі та морські води на основі нормативних документів, які регламентують скид зворотних вод і встановлюють норми якості води водних об'єктів. Умовою для визначення ГДС речовин є гарантія дотримання норм якості води у встановлених контрольних створах. Якщо фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках не відповідає ГДК та обумовлена господарськими факторами, які не піддаються впливу в термін досягнення ГДС, то ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з перенесення нормативних вимог до якості води водоприймача безпосередньо на зворотні води. У тих випадках, коли фонова забрудненість водного об'єкта по яких-небудь показниках обумовлена природними причинами, ГДС відповідних речовин встановлюються виходячи з умов дотримання в контрольних створах (пунктах) природної фонової якості води, що сформувалася. Основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюються величини ГДС речовин, є: а) стічні: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар'єрні та ін.), виробничо-побутові (в населених пунктах — міські), з рибогосподарських ставків, від тваринництва; б) дренажні води; в) скидні води. Для діючих і тих, що проектуються, підприємств-водокористувачів встановлені ГДС речовин не повинні перевищувати показників скиду речовин, що можуть бути досягнуті при застосуванні типового способу очищення цієї категорії зворотних вод, навіть якщо водний об'єкт дозволяє скидати значно більші їх величини. Наприклад, для господарсько-побутових стічних вод — це рівень повного біологічного очищення. При встановленні ГДС допустимі концентрації речовин у зворотних водах діючого підприємства-водокористувача не повинні перевищувати значень фактичних середніх, проектних та відповідних типовому способу очищення концентрацій речовин для даного випуску зворотних вод (за винятком речовин, концентрації яких зростають у процесі очищення, наприклад, азоту нітратів , а також розчиненого кисню). Допустимі концентрації речовин у зворотних водах не повинні призначатися меншими їх нормативних значень для водоприймача (за винятком випадків, коли фактичні концентрації речовин у зворотних водах менші нормативних Для водоприймача, а також коли враховуються ЛОШ речовин). Величини ГДС речовин із зворотними водами підприємств, що проектуються або будуються (реконструюються), визначаються у складі проектів будівництва (реконструкції) цих підприємств, а також дотримання ГДС повинно бути забезпечено з моменту введення цих підприємств в експлуатацію. Після встановлення ГДС речовин вимагається дотримання як допустимих мас, так і допустимих концентрацій речовин, а також не допускається перевищення затвердженої витрати зворотних вод. Досягнення величин ГДС речовин потребує проведення складного комплексу технічних, економічних і організаційних заходів, який дорого коштує. Тому встановлення величин ГДС має передбачати оптимізацію (мінімізацію) сумарних витрат водокористувачів для їх досягнення. Однією з найважливіших умов правильності визначення витрат на водоохоронні заходи є застосування басейнового принципу встановлення ГДС речовин, який передбачає одночасне врахування впливу всіх скидів зворотних вод в гідрографічну мережу на якість води в усіх створах, що знаходяться за течією нижче (для водостоків) або поблизу (для водойм). Басейновий принцип встановлення ГДС речовин застосовується в тих випадках: а) для водокористувачів ділянки басейну річки або водойми в межах області (основний варіант), де розгляд і затвердження ГДС проводиться єдиними контролюючими органами і при цьому передбачається дотримання норм якості води у створах на кордонах областей; б) для водокористувачів басейну в цілому при розробці басейнових екологічних програм, а також міждержавних басейнових екологічних програм, де враховується необхідність дотримання заданих норм якості води в прикордонних створах. Якщо величини ГДС речовин розраховуються без застосування басейнового принципу і відсутня достовірна інформація про фонову якість води або ж остання за даними спостережень гірша за нормативну, то дотримання норм якості води в контрольних створах водних об'єктів басейну може бути гарантовано лише за умови встановлення ГДС речовин, виходячи з перенесенням норм якості природних вод безпосередньо на зворотні води. При цьому істотно зростають сумарні витрати водокористувачів на водоохоронні заходи, оскільки у випадку відсутності інформації не повністю використовується асимілююча спроможність водних об'єктів і в обох випадках виключається можливість оптимального розподілу допустимих величин скидів нормованих речовин між водокористувачами басейну. Величини ГДС речовин можуть встановлюватись без застосування басейнового принципу для окремих водокористувачів (або по окремих показниках) в таких випадках: а) якщо у водному об'єкті в районі випуску зворотних вод за рахунок впливу інших джерел забруднення, які не піддаються регулюванню у термін менше 5 років, вичерпана вільна асимілююча спроможність по нормованих речовинах, що присутні у зворотних водах, які скидаються; б) якщо випуск зворотних вод розташований у межах населеного пункту. В цьому випадку ГДС встановлюються на основі допустимих концентрацій речовин, що не перевищують норми вмісту і ГДК їх у водних об'єктах комунально-побутового водокористування, з обов'язковою перевіркою умов дотримання норм якості води рибогосподарського водного об'єкта в межі чи за межею населеного пункту у відповідності до встановленої категорії водокористування. Для з'ясування цього потрібен розрахунок якості води у контрольному створі. Якщо вона не буде відповідати нормам, розрахунок ГДС речовин потрібно провести з урахуванням цього контрольного створу; в) для розосереджених випусків зворотних вод, розташованих на великій відстані один від одного, у великі річки, водойми, моря, коли забруднюючий вплив носить локальний, ізольований характер. Величини ГДС і ТПС речовин встановлюються у грамах на годину (г/год.). Цим забезпечується заборона нерівномірного ("залпового") скиду речовин із зворотними водами. Величини ГДС або ТПС, перераховані в тони на рік (т/рік) і т. ін., є оціночними і не повинні розглядатися як нормативи скиду речовин. Встановлення ТПС речовин як проміжного етапу досягнення ГДС здійснюється на технологічній основі, а самі величини ТПС визначаються з технічних характеристик і регламентів технологій виробництва, роботи водоохоронних споруд, інших водоохоронних заходів, що забезпечують поетапне досягнення ГДС речовин. Якщо фактичні скиди речовин відповідають проектним параметрам, то величини ТПС речовин на першому етапі дорівнюють цим фактичним скидам. У противному разі водокористувач повинен виконати організаційно-технічні заходи, що забезпечують у короткий строк (вказаний контролюючими органами, але не більший одного року) досягнення проектних або інших регламентованих параметрів роботи водоохоронної споруди. При недостатній потужності, непридатності або відсутності водоохоронних споруд необхідно їх будівництво в нормативні строки. Розробка, обґрунтування та встановлення ГДС речовин включає такі етапи: Етап 1 Підготовка вихідних даних для розрахунку ГДС речовин. Етап 2. Правове та методичне обґрунтування схеми і моделі розрахунку ГДС речовин. Етап 3. Визначення розрахункових умов та розробка проекту (розрахунок) ГДС речовин. Етап 4. Визначення величин ТПС речовин, оцінка водоохоронної ефективності досягнення ТПС і ГДС речовин. Етап 5. Розробка пропозицій до плану заходів щодо досягнення ГДС речовин, підготовка документів — проектів ГДС, ТПС речовин і плану заходів. Етап 6. Узгодження і затвердження документів. У зв'язку зі складністю реалізації розрахунку ГДС речовин необхідне застосування ЕОМ і проблемно-орієнтованих прикладних програм, які забезпечують розрахунок ГДС; також необхідна висока кваліфікація фахівців при визначенні розрахункових умов скиду зворотних вод, розрахунку ГДС речовин і розробці планів заходів щодо їх досягнення. Враховуючи ці обставини, весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, розрахунку ГДС і підготовці проектів документів для затвердження величин ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється за замовленнями підприємств-водокористувачів організаціями-розробника-ми проектів ГДС. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод. Контроль за дотриманням встановлених обмежень на скид зворотних вод, які вказані у затверджених документах, що визначають ГДС, ТПС речовин і плани водоохоронних заходів, здійснюється органами Мінприроди України на підставі даних, що представляються водокористувачами, контрольних замірів і обстежень. Контроль здійснюється згідно з чинним законодавством і нормативними документами, що регламентують порядок проведення контролю за водоохоронною і водогосподарською діяльністю водокористувачів. До показників, що контролюються, входять: а) витрата зворотних вод (куб. м/год.), концентрації нормованих речовин (мг/л) і показники властивостей зворотних вод на скиді у водний об'єкт, контроль яких здійснюється шляхом порівняння виміряних показників із відповідними одноіменними встановленими показниками (фактичними, відповідними ТПС, відповідними ГДС); б) скид (маса) нормованих речовин із зворотними водами (г/год.), контроль якого здійснюється шляхом порівняння його розрахункових значень (на основі виміряних показників витрат зворотних вод і концентрацій в них речовин) із встановленими фактичними показниками, показниками ТПС і ГДС відповідних речовин; в) показники плану заходів щодо досягнення ГДС, контроль яких здійснюється шляхом порівняння фактичних строків реалізації і показників водоохоронного результату (ефекту) цих заходів із відповідними показниками, що вказані в плані. Вважається порушенням, якщо вимірювані показники витрат, концентрацій нормованих речовин чи властивостей зворотних вод та розрахункові значення скиду (маси) речовин перевищують однойменні відповідні показники, що встановлені на поточний термін. Тобто контролюється перевищення тимчасово погоджених показників чи гранично допустимих показників, які повинні бути досягнуті на термін контролю. На підставі результатів контролю в установленому порядку складається акт, в якому констатується дотримання чи порушення встановлених обмежень на скид зворотних вод (показників їх витрати і складу, скиду речовин, плану заходів) і вказуються заходи щодо усунення порушень та строки їх виконання Розробка проектів тимчасово погоджених скидів (ТПС) речовин і планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Встановлені фактичні показники скиду речовин і розраховані величини ГДС речовин є вихідними для розробки планів заходів щодо поетапного досягнення ГДС. Оскільки план заходів являє собою сукупність технічних і вартісних характеристик заходів і споруд, що погоджені за строками реалізації і спрямовані на поетапне досягнення величин ТПС і ГДС речовин, то значення величин ТПС визначаються сукупністю технічних характеристик заходів і споруд. Головними напрямками формування планів заходів, що ведуть до досягнення величин ТПС і ГДС речовин, є такі:
Під природно-технічними системами розуміються водоохоронні системи і споруди, що пов'язані безпосередньо із природними об'єктами — водосховища, канали, системи випуску стічних вод (серед них розсіювачі, глибоководні і т. ін). Вказана вище класифікація видів водоохоронних заходів об'єднується з можливими етапами їх реалізації, які включають:
Розробка плану водоохоронних заходів, а, отже, і визначення величин ТПС речовин здійснюється як для кожного окремого випуску, так і для підприємств (організацій), що мають декілька випусків, або декількох водогосподарських об'єктів з окремими випусками зворотних (стічних) вод. Такими підприємствами можуть бути, наприклад, виробничі управління водопровідно-каналізаційного господарства. У такому випадку постає необхідність розв'язання таких задач: а) задача вибору виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску на першому, наступних і заключному етапах, що забезпечують у цілому досягнення ГДС речовин; б) задача визначення черговості реалізації водоохоронних заходів для сукупності випусків і водогосподарських об'єктів та визначення сукупності першочергових водоохоронних заходів при відомих обмеженнях на капітальні вкладення на першому і наступних етапах їх реалізації. Вибір виду і послідовності реалізації водоохоронних заходів для кожного окремого випуску здійснюється так, щоб гарантувалося досягнення величин ГДС речовин з мінімальними капітальними витратами у нормативні строки введення в дію споруд і реалізації інших заходів. Лекція 22. Нормування у сфері поводження з відходами. Біогеохімічні цикли елементів, які беруть участь в природних кругообігах, відпрацьовані еволюційно і практично не приводять до накопичення відходів. Людина ж використовує речовини планети вкрай неефективно і при цьому утворюється величезна кількість відходів. Для порівняльної оцінки на рисунку (ДОДаток) зображено спрощені схеми кругообігу речовин в природі і антропогенній діяльності. Аналіз схем підтверджує виключно економне використання речовини біосфери. Відходи антропогенної діяльності поділяються на відходи виробництва і відходи споживання. Відходами виробництва слід рахувати залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються в процесі виготовлення продукції і втратили свої споживчі властивості, а також продукти фізико-хімічної або механічної переробки сировини, добування і збагачення корисних копалин, одержання яких не є метою виробничого процесу які після відповідної обробки можуть бути використані в народному господарстві як готова продукція або в якості сировини для переробки. До відходів виробництва також відносяться речовини, які вловлюються при очистці відхідних газів і стічних вод. Відходами споживання вважають вироби і матеріали, що втратили свої споживчі властивості в результаті фізичного або морального зношення. Їх поділяють на відходи промислового і побутового споживання. До перших відносять, наприклад, металобрухт, обладнання, непридатне для подальшого використання і ін. Побутовими є харчові відходи, різного виду використані вироби і ін. Всі види відходів виробництва і споживання по можливості використання можна поділити на використовувані і не використовувані. До використовуваних відходів відносять такі, які придатні в якості сировини або добавки до сировини для вироблення продукції як на самому підприємстві, де утворюються відходи, так і за його межами. Не використовувані відходи — це такі відходи, які на сучасному рівні розвитку науки і техніки не можуть бути використані або їх використання економічно недоцільне. Визначення об'ємів відходів можливе тільки з врахуванням нормативів їх утворення. Під нормативами утворення відходів розуміють поелементні складові норм, які характеризують витрату основних і допоміжних матеріалів, їх втрати і залишки при виробництві на відповідних стадіях технологічного процесу. Ці нормативи повинні.
Нормативи утворення відходів розробляються для всіх видів відходів і побічних продуктів виробництв на основі матеріального балансу утворення незалежно від того, незалежно від того використовуються вони чи ні. Нормуванню підлягають відходи, які утворюються на кожній стадії технологічного процесу. Санітарні норми в галузі поводження з відходами відображені у наступних нормативних документах: Санітарні правила утримування територій населених місць. Санітарні правила облаштування і утримування полігонів для твердих побутових відходів. Санітарні правила „Порядок накопичення, транспортування, знешкодження і захоронення токсичних промислових відходів". Граничний вміст токсичних сполук в промислових відходах, який обумовлює віднесення цих відходів до матеріалів по токсичності. Гранична кількість накопичення токсичних промислових відходів на території підприємства (організації). Гранична кількість токсичних промислових відходів, допустима для складування в накопичувачах (на полігонах) твердих побутових відходів. Захоронення відходів. Побутові відходи. Способи знешкодження твердих побутових відходів необхідно приймати в залежності від розмірів населеного пункту. Для великих міст рекомендуються промислові способи знешкодження (сміттєспалювальні і сміттєпереробні заводи), для середніх і малих міст, селищ міського типу (у разі неможливості промислового знешкодження) необхідне обладнання впорядкованих полігонів твердих побутових відходів. Місця для знешкодження твердих побутових відходів повинні відводитися поза житловими територіями і зеленими рекреаційними зонами з дотриманням санітарно-захисних зон з метою виключення можливості забруднення відходами і продуктами їх розкладу атмосферного повітря і ґрунту населених пунктів, водоносних горизонтів і водних об'єктів. Під'їзні шляхи до цих об'єктів не повинні проходити через населені пункти. При виборі ділянки для облаштування полігону твердих побутових відходів слід враховувати клімато-географічні і ґрунтові особливості, геологічні і гідрологічні особливості місцевості. Забороняється розміщення полігонів на території І і II поясів зон санітарної охорони водо-ДЖерел і мінеральних джерел; всіх трьох зон охорони курортів. Промислові відходи. На кожному промисловому підприємстві в ході технологічного процесу утворюються і накопичуються відходи. Всі Промислові відходи поділяються на чотири класи небезпеки: І клас — відходи надзвичайно небезпечні, II клас — відходи високо небезпечні, Ш клас — відходи помірно небезпечні, IV клас — відходи мало небезпечні. Захоронення відходів па полігоні. Спосіб захоронення відходів вибирається в залежності від агрегатного стану, водорозчинності, класу небезпеки речовин і їх сполук. На всі відходи, які ввозяться на полігон, повинен бути паспорт з хімічною характеристикою складу відходів і описом мір безпеки при поводженні з ними. Тверді відходи, які містять речовини четвертого класу небезпеки, складуються у відведеному місці полігону пошарово. Яких-небудь додаткових заходів по їх захороненню не вимагається. Ці відходи в окремих випадках можуть вивозитися на полігони складування міських побутових відходів Захоронення твердих і пиловидних відходів, які містять токсичні речовини другого і третього класів небезпеки, не розчинних у воді, здійснюють в котлованах. Тверді і пастоподібні відходи, які містять токсичні розчинні речовини другого і третього класів небезпеки, також підлягають захороненню в котлованах із ізоляцією дна і бокових стінок. Захоронення невеликих кількостей водорозчинних відходів, які містять речовини першого класу небезпеки слід проводити в котлованах в контейнерній упаковці в стальних балонах з товщиною стінок 10 мм з подвійним контролем на герметичність до і після заповнення їх і поміщених в бетонний короб. Накопичувані промислових відходів (за межами підприємства). Накопичувані промислових відходів представляють собою спеціально підготовлені ємності, дно і відкоси яких обладнуються протифільтраційними пристроями з метою захисту грунту, підземних вод і поверхневих вододжерел. В залежності від виду відходів і призначення ємностей розрізняють: хвосто- і шлакосховища, накопичувані виробничих стічних вод, ставки-відстійники, накопичувачі-випарювачі. Методи розрахунків по визначенню граничного вмісту токсичних сполук в промислових відходах, скидуваних в накопичувачі, базуються на тому принципі, що кількісна величина накопичення промислових відходів повинна бути різною для кожного природного регіону з врахуванням його можливостей приймати, асимілювати і нейтралізувати забруднюючі речовини, знижуючи при цьому забруднення атмосферного повітря, поверхневих, підземних вод, грунту до рівня, що не представляє небезпеки для здоров'я населення і нормальної життєдіяльності фауни Накопичення і зберігання відходів на території підприємства Накопичення і зберігання відходів на території підприємства допускається тимчасово, як виключення, в наступних випадках:
Гранична кількість відходів на території підприємства — кількість відходів, яку допускається розміщувати на території промислової площадки в закритому або відкритому вигляді при умові можливого виділення шкідливих речовин в повітряне середовище території підприємства в концентраціях, що не перевищують 30% ГДК повітря робочої зони, і відсутності забруднення грунту і водних об'єктів в кількостях, що приводять до перевищення санітарних норм. Гранична кількість відходів на території визначається підприємством по узгодженню з органами і установами санітарно-епідеміологічної служби на основі класифікації відходів: по класу небезпеки речовин — компонентів відходів, по їх фізико-хімічним властивостям — агрегатному стану, леткості, можливості хімічних реакцій, направленості біологічної дії з врахуванням можливості комбінованої дії. У випадку перевищення граничної кількості відходи повинні бути негайно вивезені з території підприємства. |
|
Тема магістерської або бакалаврської дипломної роботи Моделювання впливу антропогенних факторів на стан забруднення водних об’єктів Харківської області |
Таблиця «Методи усунення негативного впливу ВЕУ на довкілля» У цьому... У цьому завданні вам потрібно скласти перелік негативних факторів впливу та запропонувати методи їх усунення |
|
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання курсової роботи “Визначення впливу вражаючих факторів НС ” Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання курсової роботи: “Визначення впливу вражаючих факторів... |
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до виконання розрахунково-графічної роботи “Визначення... Мармазинський О. А., Савіна О. Ю., Штейн П. В. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи: “Визначення впливу... |
|
Конспект заняття з біології на тему: «Закономірності дії екологічних факторів на живі організми» Мета: сформувати уявлення про екологічні фактори, показати їхню класифікацію й загальні закономірності впливу екологічних факторів... |
Семінарське заняття №4 Управління інноваційною діяльністю ПЛАН Оцінка факторів впливу зовнішнього та внутрішнього середовища на інноваційну діяльність організації |
|
Міністерство освіти і науки України Державний університет інформаційно-комунікаційних... РЕЗ різного функціонального призначення, що експлуатуються в умовах впливу дестабілізуючих факторів навколишнього середовища |
2. ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ В КОНФЛІКТІ Мета лекції: показати студентам фактори впливу на поведінку людини в конфлікті |
|
Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються... |
Стосовно системних рішень Міністерства в сфері довкілля та екополітики Беручи до уваги критичний стан довкілля в Україні, в першу чергу спричинений неефективним державним управлінням та корупцією, якою... |