|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
|
Тема: Подорож по рідному місту. Програмовий зміст:
Обладнання: ілюстрації з видами архітектурних будівель, пам’ятників, транспортних засобів, людей різних професій. Словникова робота: збагатити словник словами: славетні люди, Солдат-визволитель. почесний громадянин. Хід заняття Вихователь: Кожного разу по дорозі з дому до дитячого садка, чи прогулюючись зі своїми батьками, друзями, ви йдете майданами, вулицями, садами та скверами рідного міста. Чи звертаєте ви увагу нате, яке чудове наше місто, скільки в ньому визначних пам’ятників, будівель, як багато в ньому парків?! Таку красу не можна не любити. Любити своє місто – означає багато знати про нього, про людей, які в ньому живуть та працюють. Любити – означає зберігати його пам’ятки, парки, вулиці. Щоб більше знати про Харків, ми вирушимо зараз у подорож по місту. Мандрувати будемо за чотирма маршрутами. (Уся група розподіляється на 4 підгрупи. Кожна підгрупа займає місце біля своєї «стоянки». Вихователь знайомить кожну групу з її завданнями зібрані картки за темами: «Транспорт нашого міста». «Найкращі будівлі міста» (старовинні та сучасні). «Пам’ятники міста». «Хто працює в нашому місті». Діти, роздивляючись план міста, збирають свої картки. Виконавши завдання, повертаються на «стоянки». Відібрані матеріали діти розташовують на екранах, кожна група окремо. Вихователь починає подорож маршрутами). Вихователь: Маршрут № 1. «Транспорт нашою міста». Діти! Що ви бачите на малюнку? (Відповіді дітей). Вихователь: Гак. це аеропорт. Повітряними лініями Харків може сполучатись майже з усіма містами нашої Батьківщини. За добу з нашого міста відлітає багато пасажирів та відправляються термінові народно-господарчі вантажі та пошта. Дитина: Летять птахи над садами. В’ються прапори над хатами. Весь від сонця золотий Додому наш літак летить. Вихователь: Діти, а де будують літаки? (Відповіді дітей). Вихователь: Так, на нашому авіаційному підприємстві теж випускаються літаки для всього світу. Цей завод знаходиться недалеко від нашою дитячою садка. Діти! А що це за таке гарне місце? (Діти розглядають Південний вокзал і розповідають про залізничний транспорт). Вихователь: Гак. це Привокзальний майдан і вокзал. Більше 100 років тому залізниця прийшла і до Харкова. Сьогодні наше місто – одне з найкрупніших залізничних вузлів України, його прикрашає будівля вокзалу. Привокзальний майдан є однією з прикрас нашого міста, куди приїздять гості та відпочивають мешканці нашого міста. Дитина: Є у Харкові вокзал – Дуже гарне місце, Прибувають звідусіль Гості в наше місто. Вихователь: Діти, а яким транспортом без перешкод можна найшвидше дістатися з одного кінця міста до іншого? (Відповіді дітей). Вихователь: Так, потягами, які їздять під землею в метро. До ювілею міста наші метробудівники зробили великий подарунок – відкрили нові станції метро: «Ботанічний сад» та «23 Серпня». А як ви думаєте, чому вони так називаються? (Відповіді дітей). Вихователь: А які ще станції метро ви знаєте? (Відповіді дітей). Вихователь: Ось ми й проїхали маршрутом №1. З чим ми зустрінемося на маршруті № 2? (Діти оголошують назву: «Найкращі будівлі міста» (старовинні та сучасні). Вихователь: Так, йшли роки. Місто наше зростало. Піднялась перша кам’яна будівля. Над річкою Лопань Харків’яни побудували Успенський собор з високою дзвіницею. її купол можна побачити звідусіль, аж з дальніх під’їздів до Харкова. (Діти розглядають зображення Успенського собору). Вихователь: А що це за будівля? (Відповіді дітей). Вихователь: Так. це Держпром. Перший в Україні багатоповерховий будинок із скла і бетону. Будівля Держпрому знаходиться на найбільшому майдані в Україні. Як він називається? (Відповіді дітей). Вихователь: Так. майдан Свободи. Л чому всі діти люблять це місце? (Відповіді дітей). Вихователь: На майдані знаходиться ще й Університет. 200 років тому був заснований Харківський університет – один із найстаріших у світі. І сьогодні він носить назву – Харківський національний університет ім. Каразіна. Завдяки університету у місті почала бурхливо розвиватись освіта. Для тою. щоб стати студентом, треба старанно вчитись, кожний четвертий Харків’янин навчається або навчає інших. А ось цю будівлю знає багато дітей нашою дитячою садка. (Відповіді дітей). Вихователь: Так. Це Військовий університет, де служать ваші батьки, вчаться курсанти – майбутні офіцери, захисники нашої Батьківщини. В роки війни він був дуже зруйнований, а після реставрації, тут розташувалася Військова академія, зараз Військовий університет. На нас вже чекає Маршрут №3. «Пам’ятники міста». Кому споруджені пам’ятники в нашому місті? (Відповіді дітей). Вихователь: Так, це пам’ятник Т.Г. Шевченку, великому українському поету – це один з найкращих пам’ятників у світі. А хто знає вірші, які написав поет? Діти: ... Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї Сонце зустрічає. Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого, На Вкраїні милій... Вихователь: Кому споруджено цей пам’ятник? (Відповіді дітей). Вихователь: Так, це пам’ятник воїну-визволителю, який знаходиться на вулиці 23 Серпня. А чому вулиця, на якій знаходиться пам’ятник називається «23 Серпня»? (Відповіді дітей). Вихователь: Так, 23 Серпня – це день визволення міста від фашистських загарбників. Діти: Сьогодні 23 серпня – Про це завжди ти пам’ятай! Колись напали злі фашисти На рідний, на коханий край. Тоді стогнало й наше місто Під чобітьми фашистських зграй. Та наша сила невичерпна, І ти про це не забувай! Вихователь: Так, діти, 23 серпня щороку відзначається День міста, як день його відродження, і в цей день Харків’яни кладуть квіти до пам’ятників та вшановують живих визволителів міста. А ось і пам’ятник, побудований до 10-річчя незалежності України. І дитина: Цвітуть в полях волошки сині. В гаях щебечуть солов’ї. Ми живемо на Україні, Ми дуже любимо її. ІІ дитина: Ми любим нашу Україну: її поля, ліси, долини. А Київ – це її столиця. Ми будемо ним завжди гордиться. ІІІ дитина: І нема чудесніше, Аніж рідний край. Пісеньку про нього. Друже мій, співай! Вихователь: Діти. розгляньте цей пам’ятник і розкажіть про нього. (Розповіді дітей). Вихователь: Так. Пам’ятник футбольному м’ячу. Всі діти люблять приходити до цього пам’ятника. Мабуть кожен мріє вирости сильним, прудким та витривалим. І ми зараз проведемо фізкультхвилинку. Діти: (разом). Кожний день, зранку. Ми робимо зарядку. Дуже нам подобається Робити по порядку: Дружно крокувати. Руки підіймати. Присідати та вставати. Стрибати, скакати. Вихователь: На нас чекає Маршрут № 4. Він найважливіший – про тих. Хто живе і працює в нашому місті. Найбільшою гордістю міста завжди були талановиті і працелюбні Харків’яни, які зробили багато корисного для інших. їх згадують і шанують. Славетні люди жили у Харкові в різні часи. Це Григорій Сковорода, Олексій Бекетов, Микола Бажанов – усіх імен не злічити. Їх іменами названі вулиці, станції метро, назви учбових закладів. А чи знаєте ви, що навіть уночі тисячі людей турбуються про місто, освітлюють і обігрівають будинки, рятують життя хворих у лікарнях. На вулицях потрібно слідкувати за порядком, щоб недобрі чи невиховані люди не ображали перехожих. Славних Харків’ян – наших сучасників – міська Рада вшановує званням «Почесний громадянин міста Харкова». Давайте подивимось картки із зображенням людей різних професій, які працюють у нашому місті. Вони допоможуть вам відгадати загадки. (Діти розглядають картки, розповідають про різні професії, відгадують загадки). Ты видел, как он управляет огнем, Железная маска надета на нем. (Электросварщик). Допоможе він усім, І дорослим і малим, Випише рецепт на ліки. Хто це, діти? Це наш... (Лікар). Розкажіть, хто смачно Варить борщ та кащі. (Кухар). Встаём мы очень рано, Ведь наша забота – Всех отвозить по утрам на работу. (Водитель). Наведет стеклянный глаз, Щелкнет раз – и помним вас. (Фотограф). Вот на краешке с опаской Он железо красит краской, У нею в руках ведро. Сам расписан он пестро. (Маляр). З водою дуже дружить він, З вогнем він бореться відважно, Потушить від пожежі дім. Як звуть його? (Пожежний). Вихователь: Молодці, діти! Я теж хочу, щоб ви, коли подорослішаєте, обрали правильний шлях, щоб приносити людям радість. Ось і закінчилась наша подорож по рідному місту. Ви ще більше дізналися про нього та, навіть, ще більше полюбили його. У кожного будинку, вулиці своя історія. Треба тільки навчитися читати її, і тоді твоє місто стане тобі ще ближчим та ріднішим. Харків мій – це і пісня, і труд, З Харкова шлях свій далекий беруть: Сотні машин, тракторів, літаків. Місто моє, ти для мене єдине. Будь же навіки в праці й піснях, З честю пройшов ти відродження шлях. Красенем став і пішов у світи. Харкове мій, молодій та рости. Тема: « Без калини нема України, без народу Вкраїни нема» Програмовий зміст:
Розширити знання та уявлення дітей про калину як рослину – символ України, як рослину оберіг. Показати, як оспівував її у давнину український народ. Дати початкові відомості про лікувальні властивості рослини. Вчити створювати картини з використанням техніки паперопластики. Обладнання:
Вихователь: Доброго дня вам любі діти! Доброго дня вам шановні гості! Я вас вітаю, добра, щастя та Здоров’я усім вам бажаю. (Діти узялися за руки, ідуть до куща калини, розміщеному по середині групи). Вихователь: Ось калина над рікою Віти стелить по воді Хто це щедрою рукою Їй намистечко надів. Червонясте, променисте Розквітає як вогні. Дай хоч трішечки намиста, Калинонько і мені. Вихователь: Червона калина – символ рідного краю, нашої рідної України. Калина полюбила Українську землю. Калина і Україна невід’ємні настільки, що їх не уявляють одна без одної, правду каже прислів’я: « Червона калина – символ України». Вихователь: А чи знаєте ви діти, звідки взялася на нашій землі калина? Зараз я вам розповім дуже стару легенду про калину. Легенда про калину Була собі дівчина Калина. Одного разу вона гуляла по лісі і побачила там гарний кущ з біленькими квіточками. Перенесла його Калина до дороги, щоб кожна людина змогла відпочити під ним. Вона завжди його поливала, доглядала. Одного разу йшов по дорозі мандрівник. Побачив він кущ і відпочив під ним. Потім запитав у людей: « Хто так добре доглядав кущ?» люди відповіли йому. І мандрівник побажав, щоб цей кущ так і звали калиною, а зернятко з ягідки було схоже на серденько, бо тільки серденько доброї людини може так співчувати усьому навколишньому. Вихователь: Калина полюбила українську землю, а народ шанує її за пишну вроду, цілющі властивості. Вихователь: Пригадайте, діти, де росте калина? ( відповіді дітей: в лісах, в гаях, на лісових галявинах, над річкою, над ставком, біля хати). Вихователь: Нема мабуть такого села в нашій державі, де б у дворі чи біля колодязя, в лузі, чи на березі річки не росла, не квітла вона рясним білим цвітом на весні та не рум’яніла червоними ягодами аж до зими. Про шанобливе ставлення до калини свідчить те, що в Україні понад сто населених пунктів названих словом « калина» - Калинівка, Калинове. Калина – наш оберіг вона оберігає від біди, нещастя, є символом міцного здоров’я. Вихователь: Діти, як називається наш дитячий садок ( відповіді дітей). Як гадаєте, чому його так назвали? ( відповіді дітей). Вихователь: Колись давно наші вихователі посадили маленький кущик калини, який зараз оберігає нас від зла, біди, нещастя. Вихователь: Калина є символом батьківського краю, нашої рідної України. Її вишивали на рушниках, сорочках, скатертинах, малювали на посуді, плели з нею вінки ( показ рушника, сорочки, скриньки). Коли в давнину козак вирушав у дорогу, мати напувала його калиновим чаєм, давала йому хліб із калини, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини. Безліч прислів’їв і приказок, загадок, промовлянь присвячено калині. Нарад втілив у ній, образ вродливої, ніжної дівчинки – українки, в якої щедра душа, вірне серце. Вихователь: Діти, пригадайте прислів’я, приказки про калину
Вихователь: Які загадки ви знаєте про калину? У вінку зеленолистім У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. Стоїть над водою З червоною бородою Хто йде, не мине, За борідку ущипне. Вихователь: Про калину люди склали багато пісень і ми зараз поведемо хоровод « Ой, у лісі калина». Стук у двері. Прихід Бабусі – казкарки Бабуся: Добрий день, мої маленькі друзі. Всі веселі, а красиві, як калина в лузі. Як ішла до вас на гостини Бачила біля садочка калину! А вірші про калину знаєте? Діти: Тече вода з - під явора Яром на долину Пишається над водою Червона калина. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину. Зацвіла в долині Червона калина Ніби засміялась Дівчина – дитина. Бабуся: Діти, чиї вірші зараз ви нам розповіли, хто їх написав ( відповіді дітей). Бабуся: Правильно, Т.Г. Шевченко – великий український поет. Він дуже любив калину і в своєму « Кобзарі» слово « Калина» вжив аж 385 разів. Бабуся: Діти, і я хочу вам розповісти легенду про калину: Колись давно напали на українське село вороги. Багато чоловіків тоді загинуло, а дівчат забрали у полон. Та одна дівчина – красуня вирвалась і почала тікати. Але раптом розірвалось її червоне намисто і розсипалися по землі яскраві намистинки, з яких через деякий час і повиростали калинові кущі. Бабуся: А тепер я пригощаю вас червоними ягідками калини, що дуже схожі на червоні намистинки. ( пригощає дітей, прощається). Вихователь: Яка на смак калина? ( Гіркувата, кисла). Вихователь: А чим корисна калина?( лікує багато хвороб: кашель, ангіна, біль у животі). Вихователь: А що можна приготувати з калини? ( пироги, кисіль, варення, компот). Вихователь: Ось така наша калина. Дбайливо охороняли і доглядали у народі калину. Дітям казали аби вони не нівечили цвіту: « Не ламайте калину, бо накличете мороз». Вихователь: А ламають калину, коли ягоди вже прихопив морозець, від цього вони солодшають. Калина не боїться, як її кетяги ламають. Вона ще буйніше тоді росте. І ніякі вітри її не подолають. Та не всі кетяги треба рвати, а ще й залишати для птахів. Прилетять взимку снігурі і поласують ягодами, та й не тільки вони. Дитина: Схилилась калина на воду Дивилась на красу – вроду Горобчики з поля летіли, Всі ягоди спілі об’їли. У сумі калинонька мила Все листя у воду вронила Прийшли за вітрами морози – Замерзли в калиноньки сльози. Вихователь: Не сумуй, калинонько, ми тобі зробимо подарунок. ( самостійна робота дітей з використанням техніки паперопластики). Виховання любові до рідного краю через екологію «На гостину до Весни» |
|
Тема: Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація Розглянути поняття «експертиза» та завдання експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та... |
Підготовлені висновки екологічної експертизи за січень 2010 р Робочий проект «Технічне переоснащення будівлі дільниці напилювання лопаток ВИР. “99”/ інд номер. 001: 101/ під монтаж стенда для... |
|
АНАЛІЗ ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТУ проекту рішення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, враховуючи висновки державної експертизи землевпорядної документації від 17 липня 2009 р.... |
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА по видачі дозволу – «Висновок державної санітарно-епідеміологічної... Заява про проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи |
|
Закон та Порядок встановлюють процедуру проведення експертизи проектів... У зв'язку з набранням чинності частинами другою – п’ятою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... Результати проведення державної екологічної експертизи проектної документації за грудень 2011 року |
|
С. А. Ткаченко, О. В. Гончарук Національний університет кораблебудування,... ... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
|
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |