|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
|
Управління освіти адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради Шляхи формування знань старших дошкільників про рідний край Харків 2012 Рекомендовано методичною радою управління освіти адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради Протокол № ________ від __________ р. Рецензент: Шмельова Ольга В’ячеславівна, завідувач ДНЗ, спеціаліст вищої категорії. Автор-упорядник: Широколава Ганна Дмитрівна, вихователь ДНЗ № 52, спеціаліст ІІ категорії. Шляхи формування знань старших дошкільників про рідний край. – Харків, 2011. – 111 с. Автор піднімає проблему формування знань про рідний край у дітей старшого дошкільного віку під час занять та у повсякденному житті, вказує на шляхи розв’язання цієї проблеми. Запропоновані різні форми роботи з дітьми допоможуть здійснити початкове громадське виховання, сприятимуть соціалізації малюків.
ЗМІСТ
ВСТУП Сучасний період розвитку суспільства в нашій незалежній державі відкриває широкі можливості для оновлення змісту освіти на основі принципу народності, що дасть змогу формувати духовно багате підростаюче покоління. Вивчення праць В.Сухомлинського, С.Русової, К.Ушинського показує, що виховання починається із засвоєння дітьми духовних надбань рідного народу. Без ознайомлення в сім’ї, дитячому садку, школі з культурою свого народу, пізнання його самобутнього національного обличчя, практичного продовження культурно-історичних традицій, звичаїв, обрядів не можна і говорити про успіх патріотичного виховання. Дошкільний навчальний заклад виконує важливу роль у вихованні дітей, формуванні в них любові до рідного краю, історичної пам’яті, духовності, національного характеру. Адже все, що закладається дитині в період навчання і виховання в дитячому садку визначає в подальшому успіх процесу формування особистості, її світогляду і загального розвитку. Питання патріотичного виховання дошкільників, ознайомлення дітей з рідним краєм розглядали багато науковців: А.Богуш, А.Макаренко, С.Русова, В.Сухомлинський, К.Ушинський. Формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості нерозривно зв’язане із відродженням нації, демократизацією і гуманізацією суспільства. Виховання особистості вимагає перш за все удосконалення виховного процесу, врахування особливостей кожної дитини. Виховний процес у сучасному дошкільному навчальному закладі потребує збагачення шляхів, організаційних форм роботи з дітьми з питань ознайомлення вихованців з рідним краєм. Таким чином, актуальність проблеми ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм, необхідність збагачення шляхів роботи з дітьми і зумовила вибір нами теми дослідження: «Шляхи формування знань старших дошкільників про рідний край». Об’єкт дослідження – ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм. Предмет дослідження – шляхи ознайомлення дітей дошкільного віку з рідним краєм. Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити шляхи формування знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край. Гіпотезою дослідження є припущення про те, що ознайомлення дітей з рідним краєм буде ефективним за умови:
Відповідно до мети та гіпотези у дослідження розв’язуються такі завдання:
Методи дослідження:
Розділ І. Теоретичне розв’язання проблеми формування знань про рідний край у дітей старшого дошкільного віку
Історично склалося так, що кожне покоління завжди турбувалося, хто прийде йому на зміну, буде примножувати багатство держави. І завжди завдання виховання патріотичних почуттів стояло як одне з найголовніших. Сьогодні, коли йде реформування системи освіти України, в тому числі і дошкільної, питання формування особистості, якій притаманні високі моральні якості є дуже важливими. Невипадково у Базовому компоненті дошкільної освіти записано: «… дошкільний заклад відповідальний за процес соціального розвитку особистості, покликаний полегшити її входження у широкий світ і розвинути внутрішні сили – патріотичні почуття дітей дошкільного віку засновуються на їх інтересі до найближчого оточення (сім’ї, батьківського дому, рідного міста, села), яке вони бачать щодня, вважають своїм, рідним, нерозривно пов’язане з ними» [4]. Не в школі, а значно раніше, з молоком матері дитині прищеплюється любов до своєї родини, домівки, своєї землі, на якій вона народилася. Питання патріотичного виховання дітей дошкільного віку розроблялися багатьма науковцями, а саме: А.Богуш, А.Макаренко, С.Русовою, М.Стельмаховичем, В.Сухомлинським, К.Ушинським та іншими. Так, К.Ушинський відзначав, що під час ознайомлення дітей з рідним краєм слід пристосовувати до горизонту кожної місцевості, враховуючи «інстинкт місцевості», який проявляється в любові дитини до краю, де народилася вона і зросла [90, 26]. У краєзнавстві він вбачав передусім могутній засіб вивчення рідного краю, його природних ресурсів. Природа, на думку К.Ушинського, має вивчатися від знайомого – до загального, від близького – до далекого. Він наголошував на необхідності розвитку у дітей розуміння взаємозумовленості природних процесів, уміння бачити місцевість у цілому, з усіма особливостями її природи, життя населення, розвитку господарства. В кожному районі, зазначав учений, «зосереджена маса відомостей – історичних, географічних, етнографічних, статистичних, які вчитель повинен уміло використовувати, закладаючи надійні основи моральних почуттів, гуманізму, милосердя» [90, 27]. Визначаючи головні аспекти виховання дітей, К.Ушинський вважав, що справжня любов до Батьківщини повинна поєднуватися із знанням мови, мистецтва, кращих традицій і звичаїв народу. На його думку, виховувати патріотів – означає прищеплювати дітям почуття обов’язку перед Батьківщиною, відповідальності, громадянськості, високої гідності. Цілком справедливо стверджує К.Ушинський, що викладання рідної мови є основою всього навчання і найголовнішим його предметом. Дитина, оволодіваючи мовою своїх батьків, прилучається до рідної культури, засобами якої формується «корінь духовності». Принципове значення має сьогодні праця С.Русової «Націоналізація дошкільного виховання». В ній наголошується, що найголовніше – «...аби навчання дітей з самого початку було збудоване на тому рідному ґрунті, на якому зростає дитина, щоб воно було міцно зв’язане тими враженнями, що їх заклала в багату душу дитини сім’я, рідна хата». [65, 44]. С.Русова дала конкретний перелік засобів, за допомогою яких вихователь зумів би захопити розум і душу дитини, розвинути в ній прекрасне і світле почуття любові до рідного краю і його людей. Серед окремих наук, які найкраще задовольняють цікавість дитини, С.Русова виділяє природознавство. Вона стверджує, що кожна пора року – весна, літо, осінь, зима – викликає свої розмови, спонукає до відповідної праці, тому закликала вихователів до того, щоб ознайомлення дітей з навколишньою дійсністю відбувалося під час їх безпосереднього спілкування з природою: «Усе те, що там (город, сад, баштан) росте треба показувати дітям не на малюнках, а справді, щоб діти могли взяти в руки, понюхати, покуштувати, яке воно на смак… До того ж не вадити додати загадки з того ж поля, яке постачає матеріал для бесід» [65, 44]. Провідною ідеєю виховання у педагогічній спадщині В.Сухомлинського є синівська вірність Вітчизні, землі, народу. Видатний педагог постійно підкреслював, що справжнє народження дитини як громадянина, мислячої, натхненної благородними ідеями особистості, трудівника, борця за торжество правди і щастя, відбувається тоді, коди дитина відчуває себе часткою народу, і в ній, як сонячний промінь у краплі води, відображається багатовікова історія цього народу, його велич і слава, його любов і надія. Він вважав, що джерелом, яке живить могутнє почуття любові до Батьківщини є любов до матері, батька, рідного куточка землі, захоплення величчю своєю Батьківщини, її минулим і нелегким сьогоденням. На думку В.Сухомлинського формування особистості включає в себе пізнання, розуміння дитиною своєї Батьківщини, становлення в душі патріотичної серцевини. В.О.Сухомлинський глибоко розкриває проблеми краєзнавства у працях «Моральні заповіді дитинства і юності», «Народження громадянина», «Батьківська педагогіка». Учений-педагог розробив струнку систему краєзнавства: кожний учень залучається до безпосередньої участі в справах суспільства. Надавав великого значення природознавству, емоційному сприйняттю дітьми об’єктів природи. Він був переконаний, що найголовніше у моральному вихованні – це навчити дитину робити добро, спонукати її до благородних вчинків, уміти глибоко проникнути в її духовний світ. Василь Олександрович завжди підкреслював, що треба навчити дітей розуміти природу, піклуватися про її збереження і примноження її багатств. Найголовнішими умовами виховання бережливого ставлення до природи, за його переконанням, є пізнання та вивчення рідного краю, активна практична діяльність. Пізнання та вивчення природи рідного краю, на думку В.Сухомлинського, необхідно починати із спостережень у природі, адже саме вони допоможуть створити цілісну картину довкілля. Саме методом безпосереднього ознайомлення дітей з природою В.Сухомлинський надавав першочергового значення «Ведіть дітей у ліс, до річки, на луг, – писав він, – відкрийте перед ними джерело, без якого неможливе повноцінне духовне життя, і ви побачите, як діти стануть розумними, спостережливими, кмітливими» [85,55]. Природа є носієм естетичного завдяки своїм кольорам, звукам, формам, запахам, рухам. Діти дошкільного віку за своїми психологічними особливостями емоційно чутливі до яскравого, незвичайного, виразного. Отже, відкриваються широкі можливості для виховання у дошкільнят морально-естетичного ставлення до природи. Виховний процес має бути збалансованим так, щоб діти, милуючись красою природи, переймалися долею красивого. В.Сухомлинський вважав, що «… милування красою – це лише перші паростки доброго почуття, яке треба розвивати, перетворюючись в активний потяг до діяльності» [85, 65]. Своєю практичною діяльністю відомий педагог-гуманіст довів, що «…добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, гідність, доброзичливість народжуються у праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу» [67, 66]. Про доцільність регіонального підходу в ознайомленні з рідним краєм зазначає А.Богуш: «Патріотизм, патріотичне виховання у широкому розумінні – це любов до своєї Батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги» [5]. Аналіз наукової літератури показує, що виховання любові до рідного краю починається ще у дошкільному віці і є складовою частиною морального (патріотичного) виховання. Моральне виховання дітей дошкільного віку – це цілеспрямована взаємодія дорослого і дитини з метою формування моральних почуттів і якостей, засвоєння моральних норм і правил, розвитку моральних мотивів і навичок поведінки вихованців. Патріотичне виховання – процес виховання у дітей патріотизму (любові до Батьківщини, відданість їй і своєму народові) [59]. Без любові до Батьківщини, готовності приумножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Аналіз наукових робіт показує, що патріотизм як моральна якість має інтегральний зміст. З огляду на це в педагогічній роботі поєднано ознайомлення дітей з явищами суспільного життя, народознавство, засоби мистецтва, практична діяльність дітей (праця, спостереження, ігри, творча діяльність та інші), національні, державні свята. Основними напрямами патріотичного виховання дітей дошкільного віку визначено:
Виховати свідомого громадянина і патріота означає сформувати в дитині комплекс певних знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці. Йдеться про:
Щоб діти стали справжніми громадянами, творцями своєї долі (а це покликана забезпечити незалежна Українська держава) необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім’ї, дошкільному закладі, школі міцно засвоїли духовність, культуру, історію рідного народу, глибоко перейнялися його національним духом, способом мислення, буття. У працях Л.Артемової, А.Богуш, Г.Ващенко, Т.Кузь, Т.Поніманської, С.Русової, В.Сухомлинського та інших показано, що цілеспрямоване патріотичне виховання повинно поєднувати любов до найближчих людей з формуванням такого ж ставлення і до певних феноменів суспільного буття. З цією метою факти життя країни, з якими ознайомлюють дошкільнят, ілюструють прикладами з діяльності близьких їм дорослих, батьків залучають до оцінки суспільних явищ, спільної участі з дітьми у громадських справах. Однак лише ознайомлення із суспільним життям не вирішує завдань патріотичного виховання. Водночас не можна ігнорувати значущості ознайомлення дітей з історією і сучасністю рідної країни, іншими суспільними явищами, рідним краєм. Одним із основних напрямів патріотичного виховання є краєзнавство. Краєзнавство у дошкільному закладі А.Богуш та Н.Лисенко розглядають як організовану і керовану педагогом багатогранну пізнавальну пошуково-дослідницьку, суспільно-корисну працю дітей, спрямовану на комплексне вивчення рідного краю (природа, побут, господарство, культура), з посильною участю їх в охороні та збереженні здобутків національної культури і навколишньої природи. Краєзнавство є однією з важливих основ у зміцненні зв’язку дитячого садка з життям, працею дорослих [12]. Об’єднуючи в собі навчально-пізнавальну, пошуково-дослідницьку і суспільно-корисну діяльність дітей, краєзнавство, володіє великим виховним потенціалом. Це зумовлено насамперед тим, що природа, суспільне життя і праця, економіка, культура, історичне минуле рідного краю – невичерпні джерела пізнання, формування національної самосвідомості і світогляду особистості, її всебічного і гармонійного розвитку на основі сприйняття навколишнього. Краєзнавство як педагогічна категорія включає в себе поняття «рідний край». Поняття «край» досить умовне. Це, як правило, порівняно невелика частина території, кордони якої визначають залежно від того, хто і з якою метою має її визначати. Для дитячого садка край – це мікрорайон, у межах якого знаходиться дошкільний заклад. Тут проводяться спостереження, прогулянки, екскурсії, подорожі, здійснюється науково-дослідницька та природоохоронна діяльність. Крім того, під рідним краєм розуміють адміністративний район, область, державу. Отже, ступінь локальності, тобто територіальний компонент, не може вважатися найістотнішою ознакою поняття «рідний край». Визначальними у цьому понятті є соціальні компоненти: трудова діяльність і побут народу, традиції, суспільні відносини, духовні і матеріальні цінності – все, становить суть національного в кожного народу. Отже, краєзнавство – це багатогранна діяльність дітей, навчально-освітня, пошуково-дослідницька (результатом якої у дошкільному віці передбачається природоохоронна діяльність), суспільно-корисна. Таким чином, у результаті аналізу психолого-педагогічної літератури нами з’ясовано, що:
У дошкільному віці процес ознайомлення дітей з рідним краєм має свої особливості та завдання. Їх розкриттю буде присвячено наступний підрозділ роботи. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Тема: Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація Розглянути поняття «експертиза» та завдання експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та... |
Підготовлені висновки екологічної експертизи за січень 2010 р Робочий проект «Технічне переоснащення будівлі дільниці напилювання лопаток ВИР. “99”/ інд номер. 001: 101/ під монтаж стенда для... |
|
АНАЛІЗ ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТУ проекту рішення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, враховуючи висновки державної експертизи землевпорядної документації від 17 липня 2009 р.... |
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА по видачі дозволу – «Висновок державної санітарно-епідеміологічної... Заява про проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи |
|
Закон та Порядок встановлюють процедуру проведення експертизи проектів... У зв'язку з набранням чинності частинами другою – п’ятою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... Результати проведення державної екологічної експертизи проектної документації за грудень 2011 року |
|
С. А. Ткаченко, О. В. Гончарук Національний університет кораблебудування,... ... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
|
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |