Висновки експертизи
|
|
Скачати 1.15 Mb.
|
|
Розділ ІІ. Експериментальне вивчення шляхів формування знань старших дошкільників про рідний край 2.1. Виявлення первинного рівня сформованості уявлень старших дошкільників про рідний край Вивчення та аналіз праць науковців з питань ознайомлення дітей дошкільного віку з рідним краєм дозволили визначитися з основними теоретичними поняттями, педагогічними умовами, методами, прийомами та організаційними формами роботи з дітьми. Перед нами постало практичне завдання перевірки шляхів ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з рідним краєм. З цією метою було організовано педагогічний експеримент, який пройшов три етапи (констатуючий, формуючий та контрольний). Розглянемо методику проведення констатуючого етапу дослідження. Педагогічний експеримент проходив у дошкільному навчальному закладі № 52 «Калинка» м. Харків. Всього в експерименті взяло участь 20 дітей старшого дошкільного віку. Метою констатуючого етапу експерименту було виявлення рівнів сформованості знань дітей про рідний край. У зв’язку з метою стало необхідним виконати такі експериментальні завдання:
Оцінювання рівня сформованості ставлення дітей до рідного краю відбувалось за критеріями та показниками, які дозволили дати характеристику трьом умовним рівням (Таблиця 2.1). Таблиця 2.1 Критерії, показники та рівні ставлення дітей до рідного краю
Розглянемо хід діагностування. Проводились спостереження, ігри, бесіди, які дозволили виявити знання дітей про рідний край та емоційно-ціннісне ставлення. Завдання 1. «Намалюй рідний край». Мета: з’ясувати знання дітей про рідний край, їх емоційно-ціннісні ставлення до Батьківщини, рідної оселі, сім’ї, українських звичаїв. Завдання для дітей. Під час бесіди з експериментатором ми пропонували дошкільникам таке завдання: «Уяви, що ти художник. З допомогою ілюстрацій ти хочеш розповісти дітям, які ніколи не бачили твій рідний край про його найцікавіші місця. Що б ти намалював?». Проведена бесіда з дітьми дала змогу виявити такі показники знань дітей про рідний край:
Узагальнені результати бесіди про рідний край з дітьми старшого дошкільного віку представлено в таблиці 2.2. Таблиця 2.2 Рівні сформованості знань дітей про рідний край на констатуючому етапі експерименту
Завдання 2. Завітала в гості казка. Мета: виявити знання дошкільників про культуру рідного народу; емоційно-ціннісні переживання дітей, які викликають українські народні казки. Завдання для дітей. Дошкільникам пропонувалося відповісти на ряд запитань дорослого:
Аналіз отриманих відповідей дошкільників показав, що більшість дітей не виокремлюють українські народні казки від сучасних, часто плутають їх з сюжетами відомих мультфільмів. Дошкільникам важко визначити й українські народні пісні. Окремі діти змогли назвати гопак як український народний танець. Переважна більшість дошкільників згадала народні свята – Різдво та Паску. Узагальнені результати бесіди з дітьми старшого дошкільного віку представлено в таблиці 2.3. Таблиця 2.3 Рівні сформованості знань дітей про культуру українського народу на констатуючому етапі експерименту
Завдання 3. «Світлиця». Мета: перевірити емоційно-ціннісне ставлення та знання дітьми українського побуту. Нами проводилася бесіда з дітьми в українській світлиці. Дошкільникам пропонувалося розповісти про українську світлицю, відповідаючи на запитання:
Аналізуючи виконання дітьми цього завдання ми помітили, що більшість дітей не проявляло стійкого інтересу до предметів народного побуту та їх призначення. Дошкільники швидко відволікалися, заважали розглядати іншим дітям, починали бавитися. Частина дітей за допомогою допоміжних запитань змогли дещо розповісти. Але розповіді дітей були бідними, дошкільники не правильно називають деталі українського одягу, користуються сучасними словами для називання українського посуду, мало знають про призначення окремих предметів посуду у світлиці. Отже, загальні знання дітей не виявилися високими. Узагальнені дані спостереження за використанням дітьми старшого дошкільного віку завдання 3 представлені у таблиці 2.4. Таблиця 2.4 Знання, ціннісні орієнтації та емоційні прояви у дітей старшого дошкільного віку на констатуючому етапі експерименту
Таким чином, було проведено виявлення рівня сформованості уявлень дітей старшого дошкільного віку про рідний край на констатуючому етапі експерименту. Як свідчить аналіз отриманих даних дошкільники мають обмежений запас знань про рідний край. Як правило, діти мають обмежений запас знань українських народних казок, не можуть навести прикладів українських пісень та ігор. Дошкільникам важко розповісти про народні свята. Поширеною є думка дітей про те, що усі свята, які святкують у родині є народними. Також дітям важко зорієнтуватися у назвах предметів українського побуту, розміщених в українській світлиці. Зовсім не називають діти українського народного одягу. Знають тільки про віночок та шаровари і сорочку. Звичайно, що така ситуація в групі дітей потребувала серйозної роботи з боку вихователя, планування заходів, спрямованих на ознайомлення дошкільників з рідним краєм. Шляхом обліку середнього арифметичного отримаємо загальні дані про уявлення старших дошкільників про рідний край. Отримані дані представлено в таблиці 2.5. Таблиця 2.5 Рівні сформованості знань дітей старшого дошкільного віку про рідний край на констатуючому етапі експерименту
Отримані дані будуть базовими для створення програми формуючого експерименту хід якого буде представлено у наступному підрозділі дослідження. 2.2. Формування знань старших дошкільників про рідний край під час занять та у повсякденному житті З метою формування у дітей знань про рідний край нами було розроблено хід формуючого експерименту. Роботу, яку ми запланували з дітьми та їх батьками можна представити у вигляді графічної схеми (Рис. 2.1).  Рис. 2.1. План роботи з ознайомлення старших дошкільників з рідним краєм на заняттях та у повсякденному житті Необхідною передумовою роботи була необхідність створення відповідної матеріальної та навчальної бази (добір та розробка ігор, конспектів занять, обладнання світлиці тощо). З цією метою для роботи з дітьми було створено відповідне розвивальне середовище: 
Також нами було сплановано заняття по ознайомленню дошкільників з рідним краєм (Додаток А). На підготовчому етапі роботи з дошкільниками основним завданням було підвищення інтересу дітей до розповідей про рідний край, народних ремесел, національного мистецтва, звичаїв, традицій, розучування народних ігор тощо. Нами комплексно використовувалися різноманітні форми роботи, методи та прийоми ознайомлення дітей з рідним краєм, спрямовані на розвиток різнобічного інтересу дітей до знань про рідний край. Враховуючи те, що у дітей був переважно низький та середній рівень знань про рідний край, працювали з усіма дошкільниками одночасно. Для більш успішних дітей планували складніші завдання. Розпочинали роботи з дітьми із бесід про сім’ю, близьких родичів дітей, традиції, які існують в їх родинах. У бесідах ми стимулювали пізнавальну активність дітей, виховували у них прагнення до отримання нової, цікавої інформації. Запитання до дітей ставились так, щоб вони викликали інтерес до спілкування. Такі бесіди супроводжувались демонстраційним матеріалом (фотографії, твори декоративно-прикладного мистецтва, діафільми тощо). Дітям пропонувалось відповісти на ряд запитань, для того, щоб з’ясувати знання дітей про рідний край. Поступово стали читати вірші про рідний край. Наприклад, вірш Л.Забашти «Отчий дім». Мій отчий дім, де всі стежки мої Веселками ясними перевиті, Де у садках співають солов’ї, Де шлях в світи проліг в високім житі. Мій отчий дім, ти дав усе мені. Моя Вкраїна піснею багата, Ввійшла у серце співом голосним, Як та любов , яку дарує мати. Мій отчий дім, не перебудь в мені Пристанищем дитинства тимчасовим. Мій отчий дім, даруй мені пісні І мамине до болю рідне слово. Також на цьому етапі ми зацікавлювали дітей до вивчення рідного краю за допомогою легенд. Наприклад, легенда «Наша земля» (Додаток Б). Запропонована легенда справила дуже сильне враження на дітей. Деякий час приголомшливі такою казкою діти сиділи тихо. А потім стали розповідати, що їх країна дійсно дуже красива (Дихтовний А., Зайцева Д., Грабович П.), що в Україні є зелені луки, на яких діти полюбляють гуляти, коли приїздять до бабусі (Шаповаленко В., Гурова О., Рябінін Д., Буланов Д.). Гордієнко І. розповіла, що її бабуся живе біля моря, і там припливають кораблі, які охороняють Україну від ворогів. Так поступово, бесіда перейшла у гру, де діти зображали захисників України. Скориставшись цим ми запропонували дітям поїхати на луку і подивитися на красу природи. Паралельно з краєзнавчою роботою, ми вирішували завдання інших напрямів виховання дітей-дошкільників. Так, в дошкільному віці діти повинні засвоїти такі правила поводження у оточуючому:
Наприклад, було організовано екскурсію, на якій ми розповіли дітям про рослини рідного краю. Завдання: узагальнити знання дітей про рослинний світ Харківщини; закріпити вміння класифікувати рослини по групам: дерева, кущі, трав’янисті рослини; вчити розпізнавати рослини; дати елементарні уявлення про характерні ознаки осені в живій і неживій природі, які діти можуть виявити в процесі спостереження; виховувати естетичні почуття, бажання оберігати і примножувати багатство рідного краю. Обладнання: папки для гербарію; ножиці, сумки. Підготовка вихователя до екскурсії: в лісі вибрати місце, де ростуть хвойні і листяні дерева, кущі і трав’янисті рослини; продумати маршрут, визначити місце зупинки; підготувати запитання для бесіди, загадки, ігри. Підготовка дітей до екскурсії: бесіда, під час якої слід виявити, які дерева, кущі, лісові квіти, трави вони знають; що знають діти про ознаки осені в живій і неживій природі. Проведення екскурсії. На місці екскурсії звернути увагу дітей на красу осіннього пейзажу, читаємо дітям вірш С.Погорєловського:
1. Провести невелику бесіду про рослини Харківщини, значення зелених насаджень для міста: – Які з дерев, кущів, трав’янистих рослин, які ростуть тут, ви знаєте? – Станьте під березою і подивіться вгору. Що ви бачите через листя? (Сине небо). – А тепер подивіться вниз і скажіть, що ви бачите на землі під березою? (Росте багато трави). – Знайдіть липу. Опишіть її. Станьте під липу, подивіться вгору. Що ви бачите? (Небо видно неясно). Що ви бачите на землі під липою? (Трави мало). Зробіть висновок, що необхідно для росту коленої рослинки. (Світло). — Доведіть правильність нашого висновку. (Діти знаходять затінені місця, де мало трави). — Тепер знайдіть дуб. Визначте, яке дерево вище: дуб чи береза? Чим відрізняються їх стовбури, гілки, листя? Колективна робота: Розглянути дерева, порівняти їх, порівняти насіння, зібрати для колекції і гербарію. Порівнюються і запам’ятовуються листяні дерева (осика, горобина, вільха, клен, тополя і ін.) Паралельно вихователь розповідає дітям про ці дерева. Знайомство з хвойними деревами. Відгадування загадок:
 – Про яке дерево говориться в загадках? Які слова вказують на суттєві ознаки цього дерева? Чому в нього зимою літнє платтячко? Розгляньте ялинку (будова, форма, колір хвої). А про яке дерево йдеться у цій загадці: У меня длинней иголки, Чем у ёлки, Очень прямо я расту В высоту. Если я не на опушке, Ветви только на макушке (Сосна). – На прикладі сосни пояснюємо, як впливає світло на ріст і розвиток дерева. (Внизу гілля поступово відмирає, так як там завжди менше світла. Гілки сосни, яка виросла на окраїні лісу чи парку, розложисті, широкі, але це дерево нижче, ніж сосна, що виросла в густому лісі.). Порівняльна характеристика сосни і ялинки: стовбури у дерев прямі, у ялини темно-коричневого кольору, у сосни – жовто-червоного; хвоя у ялинки коротша, ніж у сосни; шишки у ялинки продовгуваті, а у сосни - короткі. Знайомство з кущами. Завдання: назвати рослину за плодом. Вихователь показує лісовий горіх (ліщина), шипшину, бузину, калину, глід і т. ін. – До якого виду відносяться ці рослини? (Кущ). Практична робота: Порівняти кущ з одним із листяних дерев (Дерево вище за кущ; стовбур у дерева один ы товщай; кущ має кілька товстих стовбурів). Закріплюємо назви дерев і кущів, що ростуть на території Харківщини. Проводимо рухливу гру «Біжи до дерева чи куща». Знайомство з трав’янистими рослинами. Зупиняємось на галявині. – Погляньте навкруги, які ще рослини, крім дерев та кущів ростуть у лісі? Чим ці рослини відрізняються від дерев та кущів? (У трав стебла тонкі, соковиті, зелені і не дуже міцні). Що ж відбувається з ними восени? Дидактична гра «Хто більше назве трав’янистих рослин» (пролісок, деревій, волошка, конвалія, суниця, ромашка, нагідки, чорнобривці, гвоздики, спориш, чистотіл та інші). Пропонуємо дітям зібрати для гербарію по одному виду трав’янистих рослин. 2. Повторити правила поведінки в лісі:
У групі закріплюємо отримані дітьми знання з допомогою бесіди, розглядання гербаріїв, а також під час малювання. Проведена екскурсія дозволила вихователю спонукати дошкільників замислитися про навколишнє, що їх оточує. Діти висловлювали думки про те, що треба оберігати оточуюче навколишнє середовище. Також у роботі з дітьми почали широко застосовувати українські народні ігри «Подоляночка», «Коза-дереза», «Довга лоза», «В квача», «В піжмурки», «Ходить гарбуз по городу», «День та ніч», «Мак», «В хороводі були» та інші. Наприклад, гра «Довга лоза». Перед початком гри у землю вставляють кільканадцять кілочків, утворюючи лабіринт. Узявшись за руки, діти ходять між тими паличками й співають:
У грі «В хороводі були» діти стають у коло, а одна дитина ходить навколо й виконує усе, про що діти співають у пісні: В хороводі були, Що ми там бачили? Гарну дівчину. Як хоч – обернись, Як хоч – поклонись, Як хоч – затанцюй, Кого любиш – поцілуй. Той, кого поцілували, стає ведучим. Така робота не тільки сприяла ознайомленню дітей з народними іграми, а й зближувала дітей, об’єднувала їх у спільній емоційно забарвленій діяльності, що дозволяло вирішувати різноманітні виховні завдання. Поступово в роботі з дітьми ми стали вживати терміни «рідний край» та «Батьківщина». Під час спеціально організованих бесід ми уточнювали і розширювали знання дітей свого краю. Так дошкільники зацікавилися вивченням рідного краю, стали висловлювати оцінно-ціннісні ставлення до міста, в якому народилися (Харків). Це дало нам підставу перейти до другого етапу роботи. Ознайомлення з рідним містом Харковом розпочали з пояснення назви та історії виникнення міста. Дітям розповідали про те, що існує багато легенд щодо назви міста. Дехто вважає – з назвою річки Харків. Існують і інші легенди. Наприклад, дошкільників познайомили з тим, що більш як 350 років тому, на Узгір’ї біля річок Харків і Лопань була збудована фортеця, яка поклала початок одному з найбільших міст України. Із того часу фортеця носить назву однієї з річок – Харків. По сусідству з фортецею почали селитися інші люди. Харківська фортеця була укріпленням, у якому під час нападу ворога переховувалися мирні жителі, жінки та діти. А захищали місто мужні воїни – козаки. У центрі фортеці знаходилась найстаріша у Харкові мурована будівля – Покровська церква. Зараз вона є окрасою та історичною пам’яткою нашого міста. Діти дізнаються, що про минуле нагадують давні назви поселень і вулиць: Основа, Левада, Москалівна, Кузнечна, Гончарівка, Чоботарська, Косарська, Римарська і багато інших. Обов’язковими атрибутами міста як населеного пункту в традиціях минулого були герб і прапор. Кожен з них мав своє глибоко символічне і традиційне значення. Герб і прапор має і наш Харків. Ми запропонували дітям розглянути і з’ясувати, який герб міста Харків, що означають символи герба нашого міста: зелений колір символізує надію, радість, добробут. Ріг достатку з плодами і квітами символізує народні багатства. Навхрест нього розміщено жезл Меркурія. Це казковий бог, який на думку стародавніх людей, захищав торгівлю та ремесла. Жезл – чарівна паличка Меркурія. Автори герба мріяли бачити Харків містом, де: розквітають торгівля і промисловість, а мешканці живуть у достатку. Шляхом проведення бесід з використанням ілюстрацій та фотоальбомів з краєвидами міста Харкова ми зацікавили дошкільників, стимулювала їх бажання вивчати рідне місто. Розглядаючи ілюстрації і фотографії ми, таким чином, ніби мандрували містом. Так виникла ідея складання путівника, який допоміг нам розширяти у дітей знання про рідне місто, його пам’ятні місця, архітектурні споруди. Роботу з дошкільниками, як правило організовували на заняттях по ознайомленню з оточуючим та у другій половині дня, після денного сну, коли діти більш спокійні, налаштовані на роздуми, складання розповідей, створення малюнків тощо. У результаті проведеної роботи діти дізналися, що один з найбільших майданів в Україні – майдан Свободи, на якому влаштовуються свята. А на майдані розташований Харківський національний університет, заснований нашим земляком – Василем Каразіним. Тут здобувають освіту студенти не тільки з України, а й з інших країн. На майдані розташована велика будівля – Держпром – дім державної промисловості. Це найперша багатоповерхова будівля зі скла і бетону. А біля неї Військовий університет, де навчаються майбутні військові – захисники нашої Батьківщини. Головна вулиця міста – Сумська. На ній можна побачити найкращий пам’ятник Т.Шевченку в усьому світі. Ім’ям Шевченка названо і сад, що знаходиться за пам’ятником. Ознайомлюючи з вулицями та майданами, ми поглиблювали уявлення дітей про людей, чи їхніми іменами вони названі. Найбільшою гордістю міста завжди були талановиті і працелюбні харків’яни, які зробили багато корисного для інших. Їх згадують і шанують. Славетні люди жили у Харкові в різні часи. Іван Каркач був главою першого козачого поселення, жив і працював у місті мислитель, поет-мандрівник Григорій Сковорода. Вулиці Харкова і сьогодні прикрашають чудові будівлі Олексія Бекетова. Про славетне минуле нашого краю розповідають книги видатного історика Харків’янина Дмитра Багалія – усіх імен не злічити. Їх іменами названі вулиці, станції метро, назви навчальних закладів. Так, поступово ми формували у дошкільників почуття гордості за своє місто, бажання зробити його кращим і красивішим. З накопиченням у дошкільників знань ми продовжували проводити заочні екскурсії містом. Дітям розповіли, що Харків – велике місто, яке поділене на ряд адміністративних районів. Також з дошкільниками розглядали фото транспорту Харкова, метрополітен. Приклад заняття, присвяченого ознайомленню з містом Харків представлено у додатку В. Після того, як дошкільники познайомилися із рідним містом, ми запропонували дітям розглянути карту України і подивуватися, скільки різних міст є в нашій країні. Окремі дошкільники з власного досвіду розповідали про назви міст, в яких їхні батьки бували. Так, поступово у дітей формувалося уявлення про безмежні простори нашої держави, про те, що по всій Україні живуть люди – дорослі і маленькі. Що у кожному місті України є свій прапор та герб, свої звичаї і традиції, навіть різним є національне вбрання. Поряд з роботою по ознайомлення з рідним містом, проведенням заочних екскурсій та цільових прогулянок, читанням легенд, художньої літератури, ознайомленням з українським народним одягом ми залучали дітей до участі у традиційних народних святах: Свято врожаю, Обжинки, Зустріч зими, Святого Миколи, Різдво, Стрітення, Великдень та інші. Наводимо приклад сценарію свята Святого Миколи (із залученням батьків дітей). Оформлення зали: Вечір. Кімната. В кімнаті стіл, стільці, тапчан, на ньому постіль. На столі папір, ручка. (Яринка порається в кімнаті, потім сідає за стіл, пише.) Яринка: Напишу, щоб Микола знав, до кого прийти, бо сьогодні його свято. Входить бабуся: Добрий вечір, Яринко. Як у твоїй світлиці чистенько. Гостей чекаєш, чи що? Яринка: Бабусю Ганнусю, а Ви, напевно, забули, що сьогодні ходитиме Святий Микола. Бабуся: Не забула, ні, Яринко. Гадаю, що до такої чемної дівчинки він неодмінно завітає. Лягай спати. (Цілує Яринку, виходить.) Яринка лягає спати. Входить Микола з торбою за плечима. За ним Ангел. Микола: Стомився. Сяду відпочину. (Сідає.) А хто тут живе? Ангел: Яринка. Микола: Знаю, знаю. Працьовита, чемна дівчинка. Я для неї приготував гарний подарунок. (Кладе під подушку.) Яринка прокинулася, протерла очі, сіла на тапчані, дивиться то на Миколу, то на Ангела. Микола: Ой, розбудили. Яринка: Хто до мене завітав? Ангел: Святий Микола. Яринка: Він почув мій голос? Ангел: Так, подивися під подушку, який подарунок тобі приніс. Яринка: (Виймає, подарунок, притискає до грудей.) Дякую, Святий Миколо. Я піду бабусі покажу. Микола: Біжи, біжи, Яринко, похвались. (Яринка побігла.) Ангел: (Дивиться в залу.) Подивись, Отче Миколо, як тут дітей багато! Микола: (Теж дивиться в залу.) Багато, багато. Давно ми не збиралися разом. Вбігає чорт: Ох, ледве догнав вас. (Дивиться на дітей, повертається до Миколи.) Та ти знаєш, які вони пусті, Святий Отче Миколо. Дуже тебе благаю:
Микола: (До дітей.) То правда, діти? Діти: Ні! Ні! Микола: Ану, діточки, ходіть та про свої вчинки розкажіть. Чи ви чемні, чи правдиві, чи брехливі, пустотливі (Пауза). Не знаєте, що й казати? От я сам зараз перевірю. Всі ви знаєте, що коли встає сонечко, воно у своїх промінчиках купається, а потім все живе прокидається, і тоді дерева, звірі, пташки щось тихенько шепочуть. Тільки ми не чуємо цього. Як ви думаєте, діти, що вони шепочуть? Казку, пісню, молитву? Діти: Молитву. Микола: А ви вмієте молитву? Діти: Уміємо. Микола: Хто розкаже?
Микола: Розумнице, моя крихітко. Думаю, що всі діти знають молитву. Діти: Знаємо. Ми знаємо ще пісеньку:
Микола: Дякую за пісеньку. А я не знав, що таких чемних діток зустріну. Доведеться всім роздати подарунки. (Роздає.) От і я зробив добру справу. Хочете, діти, я вам перекажу притчу Христа про Самарянина. Микола: Один чоловік йшов з Єрусалима до Єриха. Дорогою на нього напали розбійники. Покалічили, пограбували, залишили ледь живого на запорошеній дорозі. Тим шляхом пройшло троє людей і не допомогли побитому. Врешті тією дорогою проїздив на своєму ослі Самарянин. Побачивши пораненого, зупинився, оглянув його, потім промив вином рани і завіз до найближчого готелю. Доглядав цілу ніч, а вранці заплатив господареві за кімнату, додав ще два срібняки і попросив доглянути хворого до його повернення. Скажіть, діти, як назвати вчинок Самарянина? Діти: Добрим, милосердним, людяним... Микола: Правильно, діти. Я хочу вам побажати робити всім тільки добро. Час мені вирушати в дорогу до інших діток. Бувайте здорові, Учитеся гарно, батьків пам’ятайте, Ніколи й нікому ви зла не бажайте, А через рік у гості знов мене чекайте. Наступним кроком у проведенні формуючої роботи з дошкільниками було їх ознайомлення зі столицею України – містом Київ. Роботу з дітьми проводили на спеціально організованих заняттях та після сну розглядали краєвиди міста, розповідали дітям про його історію й найвизначніші місця. Так, у зміст одного із занять включити пояснення того факту, що Київ не випадково збудували на березі річки, яку називають Дніпро-Славутич. Пояснюючи назву міста та його визначних місць розповіли дітям легенду про виникнення Києва, про те як над Дніпром, багато років назад оселився народ, який називали полянами. Були серед них три брати: Кий, Щек та Хорив та мали вони сестру Либідь. Жив Кий на горі, біля Подолу. Тепер це район у Києві. Збудували брати місто на ім’я старшого брата і назвали його Києвом. На честь сестри і річку назвали Либіддю, яка впадає зараз у Дніпро. Знайомлячи дітей з історичним минулим, міста дошкільникам розповіли про князя Ярослава, який розбудував Київ. Він збудував багато церков, гарних будинків, Золоті ворота. Ще прикрасив золотом ним же збудований палац Софії, красою якого захоплюються люди і понині. Разом з дітьми розглядали ілюстрації і фотографії історичних пам’яток Києва: Києво-Печерська лавра; Володимирський собор; Софіївський собор; Кирилівська церква; Золоті ворота; Андріївська церква. Все це було збудовано уже давно і знаходиться під захистом держави. Також під час окремої бесіди з дітьми ми познайомили дітей з найбільшою і найкрасивішою вулицею Столиці – Хрещатиком, пояснили його назву: „На місті вулиці багато років тому простягався яр, який називали Хрещатим. Від назви цього яру центральну вулицю міста з давніх-давен називають Хрещатиком”. Пам’ятки історії культури та архітектури, якими багатий Київ і його околиці, потребували спеціального заняття. Для цього використовувалися найрізноманітніші засоби: фотомонтажі, картини, ілюстрації, літературні джерела. З їх допомогою на цьому занятті розв’язували різні завдання та найважливіше серед них – сформувати у дітей наочні образи тих пам’яток, які вони можуть безпосередньо сприймати, уточними, збагнути й скорегувати уявлення про них. Також нами було продовжено ознайомлення наших вихованців з історичною спадщиною нашої країни, читання легенд. Так, розповідаючи про богатирів стародавньої України, ми конкретизували уявлення про відомих князів, чиї імена в історичних оповіданнях нероздільні з історією України. Наприклад, слухаючи розповідь про богатиря Добриню, діти більше дізналися про князя Володимира Великого, його просвітницьку і виховну діяльність, поро князя, якого в народі називали Красне Сонечко за те, що він хотів миру і добра людям, дбав про їхнє майбутнє. Великою славою овіяне в історії України ім’я князя Ярослава, якого в народі називали Мудрим. Для того, щоб пояснити народне ім’я князя, читали і розповідали про його великі справи, як-от вимогу посилати на навчання бо школи всіх дітей, щоб росли розумними, видавати книжки і навчити всіх читати, будувати. Підсумком роботи стало заняття за аналогічною темою, в якій узагальнювали сформовані уявлення про те, що Київ – столиця України, найбільше місто держави, воно має давню історію, багато історичних пам’яток. На третьому, заключному етапі роботи, ми продовжували збагачувати і уточнювати знання дітей про рідний край, запропонували дітям нові знання про державні символи України, а також спонукали вихованців використовувати набуті знання під час спілкування. Так, на третьому етапі формуючого експерименту, ми продовжували пропонувати дошкільникам нові знання. На одному із занять дітей познайомили з прапором та гербом України: – Золотий тризуб на блакитному тлі як державний знак – герб самостійної незалежної держави України. Пояснюючи дітям значення тризуба ми розповідали, що число «три» завжди вважалося казковим, чарівним. У народних казках йдеться про трьох богатирів, три бажання, які виконують чарівники, три дороги, що лягають перед казковими героями. Отже, у тризубі відображено триєдність життя. Це Батько – Мати – Дитя. Вони символізують собою Силу – Мудрість – Любов. Таке пояснення було доступне дітям. Також знайомили вихованців з прапором. Прапор – це символ державності та національної незалежності. Нині жовто-блакитний прапор проголошено державним прапор незалежності України. Кольори прапора – жовтий і блакитний. Жовтий колір – це колір пшеничної ниви, колір хліба, зерна, що дарує життя всьому сущому землі, це колір жовтогарячого сонця, без лагідних променів якого не дозрів би, не заколосився б хліб. Це символ достатку українського народу. Блакитний колір – це колір ясного, чистого, мирного неба. Це колір води, без якої не дозрів би хліб. І ще – це колір миру. Паралельно з ознайомленням з прапором і тризубом, на музичному занятті дітей познайомили з гімном України. Гімн – це урочистий музичний твір з віршами, що прославляють Україну та український народ. Дітям дошкільного віку ми пояснили, що гімн це хвалебна пісня своєї Батьківщині, в якій народ висловлює бажання бути вільним, незалежним, щасливим, жити в достатку. Гімн є візитною карткою держави. Його грають оркестри, коли приїжджає президент у гості до інших країн. Виконання гімну слугує повагою сторони, що приймає гостя України. Також гімн грає, коли наші спортсмени здобувають нагороди на спортивних змаганнях, під час підняття прапору України та у інших, особливо святкових випадках. Роботу по ознайомленню з традиціями народу продовжували й на інших, окремих як ознайомлення з оточуючим, заняттях. Так, на одному із занять з малювання, разом з дошкільниками вихователь виготовляв писанки, крашанки і крапанки до Великодня. Заняття було організовано в українській світлиці. Сама атмосфера надихала своєю святковістю і таємничістю. Дошкільники із задоволенням виготовляли крашанки. Деякі діти під керівництвом помічника вихователя крашанки перетворювали на крапанки, наносячи візерунок з допомогою тичків. А вихователь, вдягнений в український костюм, показав дітям, як виготовляють справжні майстрині писанки з допомогою нанесення візерунку спеціальним інструментом – писачком. Наводимо план-конспект цього заняття. Тема: Розписування писанки. Завдання: Ознайомити дітей з народними традиціями розписування писанок та декоративно-прикладним мистецтвом. Навчити створювати візерунки за мотивами писанок (рослинні елементи, геометричні елементи тощо). Навчити дітей передавати колір, форму писанок, композицію та поєднання кольорів у візерунку, частково ознайомити з технікою розписування на яйця. Формувати вміння добирати необхідний матеріал. Розвивати самостійність, творчість. Формувати усвідомлене ставлення до свят та безпосередньо брати у них участь, дотримуватися традицій та обрядів свого народу. Виховувати національну гордість за свій народ. X i д заняття: Заняття проводиться в українській світлиці. — Д1ти, ми сьогодні з вами поговоримо про народних умільців. А може, ви знаєте, кого називають народними умільцями? Здавна наш український народ робив речі не тільки потрібні для вжитку, а й прикрашав їх. 3 давніх-давен наш край славиться гончарством, а ще ткацтвом, piзбленням по дереву, випалюванням, вишиванням. Які речі, що в нашій світлиці ви бачите, створено народними умільцями? (Вишивки, горщики, різьблені вироби, писанки.) Що тут є для дітей? Іграшки, сопілочки, свищики. Уci ці кpacивi peчi створили люди, які передавали й зараз передають своє вміння іншим, навчають їх, щоб не забувалося. А ваших мам можна назвати народними умільцями? Що вміють робити ваші мами? Вчать вас вишивати? Колись мати, навчаючи дочку, приказу вала: Тримай хаточку, як у віночку, I рушничок на кілочку. Тримай відерця вci чистенькі I водиці повненько. А в українській народній пісні співається: Та спасибі тобі, моя ненько, Що будила мене раненько, А я слухала, вставала Та рушничок вишивала. Діти переходять до панно з вишивками i писанками. — Знайдіть, що в залі прикрашене руками. — Що є на панно? Загадується загадка: Як уродилася, то була біла. Тепер подивіться, рябенька я ціла. Мені змалювала Оленочка бочки У жовті, червоні і білі квіточки. Лежу на столі біля круглої паски, Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, До хрону, до масла, до бабки сміюся. Ану, відгадайте лишень, як зовуся? — Чи красиве панно? Воно виготовлене вмілими руками вихователів.
Діти виконують веснянку «Зацвіла в долині червона калина», а потім підходять до столу, де на вишитих рушниках лежать писанки, а також листівки, книжечки. — Діти, сьогодні я вам покажу ще один вид декоративного мистецтва, дуже поширеного в Україні. Це писанкарство. Саме на Великдень за християнським звичаєм освячуються в церкві писанки, ними обмінюються, дарують на знак братерства, несуть на батьківські могили, а діти граються у побиванки. Яйце — символ весняного пробудження, зародження нового життя. Тому воно є головним у великодніх обрядах. Здавна люди розписували писанки, наносячи писачком і воском свої орнаменти. (Демонструється писачок, діти розглядають писанки.) В різних місцевостях люди по-різному створюють узори. Існує безліч орнаментів, і кожен з них неповторний. Діти розглядають писанки, елементи орнаменту, поєднання кольорів. Читається вірш:
У Косові (Прикарпаття) існує єдиний у світі музей, де зібрано тисячі цих красивих писанок, створених народними умільцями. У Канаді, де живе багато українців, писанці споруджено пам’ятник. (Показуються фотографії.) — Діти, ви хочете навчитися розписувати писанку? Ми сьогодні відкриємо майстерню народних умільців. Ви навчитеся створювати візерунки на паперових писанках, а пізніше ми будемо розписувати писанки на яйці до Великодня. А потім створимо панно і прикрасимо ним нашу групову кімнату. Ще раз розгляньте писанки, виберіть собі візерунки, створіть свої узори. Діти сідають за столи, де підготовлено на вибір форми писанок різного кольору (чорного, червоного, вишневого, фіолетового, коричневого). Вихованці розписують писанки (частина робить це воском на яйці) під мелодію українських народних пісень. У кінці заняття оформляється панно. Вихователь читає вірш:
Також проводили заняття, на яких виявляли рівень засвоєння знань дітьми про рідний край. Наприклад, комбіноване заняття ознайомлення з навколишнім та образотворче мистецтво «Я все люблю в своїм краю». Програмовий зміст: Закріпити та поглибити уявлення дітей про рідний край, про Україну. Розширити знання про народні символи, про квіти (мак, волошки, соняшники) та кущі (калина). Активізувати словник назвами цілющих рослин. Формувати основи громадянської поведінки, бажання розмовляти українською мовою. Закріпити вміння працювати з різним матеріалом (з папером, нитками, гарбузовим насінням). Розвивати творчість, спостережливість, увагу та уяву; відчуття форми, окомір. Виховувати любов до рідного краю, інтерес до джерел національної культури. Матеріал: Загадки про квіти, вірші П.Дубова «Прапор України»; макет української хати, виготовлені квіти та кущ калини; атрибути до ігор «Хустинонька» та «Українські квіти»; матеріал для аплікації. Хід заняття: – Діти, сьогодні ми з вами поговоримо про рідну Україну. А розпочну я нашу розмову ось із цього вірша:
– Діти, що ви уявляєте, коли ми говоримо про Україну? Які квіти рідного краю ви любите найбільше? (відповіді дітей). – А тепер запрошую вас на гостини до моєї знайомої Бабусі. Ви згодні? Тож ходімо (діти йдуть до Бабусі, вона зустрічає їх біля макета української хати). Вихователь: Ми з вами підійшли до села. А ось і Бабуся. Привітаємося з нею. Діти: Добрий день, Бабусю! Бабуся: Добрий день, діточки мої! Добре що ви до мене завітали! Діти: А що це ви, Бабусю, робите? Бабуся: Я перебираю цілющі рослини, які назбирала влітку. А ви знаєте, навіщо їх збирають? (відповіді дітей). Вихователь: Діти, щоб Бабуся переконалася, що ми знаємо багато цілющих рослин, пропоную пограти у гру. Проводиться рухлива гра з інтелектуальним навантаженням «Хустинонька». Діти стоять кружками, побравшись заруки. Дорослий з хустинкою в руках – у колі. Йдуть по колу, промовляючи слова: Ой, хустинонько, шовкова, Ти пливи, пливи по колу! В руки хто тебе візьме Хай рослину нам назве. З останніми словами всі зупиняються. Вихователь передає хустинку дитині, навпроти якої він опинився, й пропонує назвати цілющу рослину. Якщо дитина правильно відповіла, всі плещуть у долоні, а вона кружляє на місці, піднявши хустинку вгору. Вихователь: Діти, погляньте уважно на Бабусину хатинку і скажіть: чого, на вашу думку, біля неї не вистачає? Діти: Не вистачає квітів, кущів. А яких саме, ми зараз спробуємо дізнатись. Завдання для дітей: 1. Викласти з літер назву куща, поширеного в Україні. Із запропонованих вихователем літер діти викладають слово «калина». Вихователь виставляє біля хатинки бутафорський кущ калини і пропонує відгадати загадку: Запалали в чистім поле, Наче вогники червоні. То палає в полі так Польовий червоний... (мак) Діти відгадують загадку, вихователь виставляє біля хатинки квіти маку. На просторах поля золотого Сині зірочки тремтять, Мов шматочки неба голубого, Виграють, виблискують, горять… (волошки) Вихователь прикріплює до макета хатинки волошки. Золотисте ситечко Покотилось в літечко, Загляда в віконечко, Наче справжнє сонечко… (соняшник) Вихователь виставляє біля хатинки соняшник. – Погляньте, діти, яка гарна тепер Бабусина хатинка! Квіти, що з’явилися біля неї: мак, волошки, а ще кущ калини. Що іще ви знаєте про ці рослини? Діти: Вони дуже поширені в Україні. їх вважають українськими символами. Соняшник вважають також символом сонця. Діти прощаються з Бабусею повертаються на свої робочі місця. Вихователь: Тепер я пропоную вам виготовити квіти, які з’явилися біля Бабусиної хатини, й уквітчати ними символічну карту України. Пам’ятаєте, ми з вами зробили її напередодні, (показує карту). Показуємо дітям готові зразки. В якій техніці виготовлені волошка та квіти калини? (У техніці орігамі). – Чи потрібні нам будуть для роботи ножиці? (Ні, не потрібні). – Яку вихідну форму ми використовуємо зазвичай в орігамі? (Квадрат). – Який матеріал я використала для виготовлення маків? (Нитки – чорні та червоні). – А який природний матеріал я використала, виготовляючи соняшник? (Гарбузове насіння). Пропонуємо дітям вибрати, хто буде виготовляти яку квітку (так діти розбиваються на підгрупи). Перша підгрупа виготовляє волошки (орігамі). Показ супроводжується поясненням. – Беремо синій паперовий квадрат. Згинаємо його по діагоналі. З боку згину відгинаємо назовні смужку. Від центру смужки відгинаємо вгору обидва кути. Приклеюємо всі пелюстки до жовтого кружечка-основи. Друга підгрупа дітей виготовляє гілочку калини (орігамі). – Ягідки виготовляємо з маленьких червоних квадратиків, загинаючи куточки назовні. Щоб виготовити листок, зелений квадрат згинаємо по діагоналі. Перегинаємо кути всередину. Ще раз перегинаємо кути (назовні) до ліній згину, отриманих перед цим. Розгортаємо «кишені». Наклеюємо листок та ягідки на основу. Третя підгрупа виготовляє маки (аплікація). Діти самі пояснюють технологію, знайому їм із попередніх занять (Намащуємо клеєм готові форми. Спочатку притрушуємо дрібно порізаними чорними нитками серединку, а потім – червоними – пелюстки). Четверта підгрупа виготовляє соняшник (аплікація), використовуючи гарбузове насіння та кольоровий папір. – На готовий зелений листок-основу наклеюємо кружечок – серединку. Викладаємо навколо неї гарбузове насіння і приклеюємо його. Закінчивши роботу, діти уквітчують карту України: розкладають на макеті карти виготовлені ними квіти й милуються своєю Батьківщиною. – Запрошую вас пограти у гру «Українські квіти» Діти вдягають шапочки квітів й стають у коло. Заняття завершується частуванням дітей чаєм із трав (звучить українська музика). Таким чином, проводячи формування у дітей знань про рідний край нами використовувався комплекс впливів народознавчого змісту:
Про ефективність проведеної формуючої роботи з дітьми старшого дошкільного віку будемо судити з даних контрольного експерименту. Його хід та аналіз результатів обстеження дітей представлено у наступному підрозділі дослідження. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
|
Тема: Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація Розглянути поняття «експертиза» та завдання експертизи з дослідження причин та наслідків порушень вимог безпеки життєдіяльності та... |
Підготовлені висновки екологічної експертизи за січень 2010 р Робочий проект «Технічне переоснащення будівлі дільниці напилювання лопаток ВИР. “99”/ інд номер. 001: 101/ під монтаж стенда для... |
|
АНАЛІЗ ВПЛИВУ РЕГУЛЯТОРНОГО АКТУ проекту рішення Требухівської сільської ради Броварського району Київської області, враховуючи висновки державної експертизи землевпорядної документації від 17 липня 2009 р.... |
ІНФОРМАЦІЙНА КАРТА по видачі дозволу – «Висновок державної санітарно-епідеміологічної... Заява про проведення робіт для потреб державної санітарно-епідеміологічної експертизи |
|
Закон та Порядок встановлюють процедуру проведення експертизи проектів... У зв'язку з набранням чинності частинами другою – п’ятою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... Результати проведення державної екологічної експертизи проектної документації за грудень 2011 року |
|
С. А. Ткаченко, О. В. Гончарук Національний університет кораблебудування,... ... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
|
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
Результати проведення державної екологічної експертизи проектної... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua