ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДОЗВІЛЛЯ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ


Скачати 118.65 Kb.
НазваВИКОРИСТАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДОЗВІЛЛЯ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ
Дата27.03.2013
Розмір118.65 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи

УДК 376.352
© 2012 р.

П. С. Федорець,
директор Реабілітаційного
центру УТОС (м. Київ)


ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДОЗВІЛЛЯ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ

У статті розглядається можливість подовження навчального процесу інвалідів по зору протягом доби за рахунок організації цілеспрямованого дозвілля. Пропонується модель навчання як процес запам’ятовування окремих елементів з виробленням відповідного алгоритму.

Оцінюється вплив використаних цілеспрямованих заходів дозвілля на вмотивованість подальшого навчання.

Ключові слова: інвалід по зору, дозвілля незрячих, реабілітація, реабілітаційний центр.
Організація заходів і порядок проведення дозвілля (тобто вільного від роботи чи занять часу) для умовно здорових людей різного віку розглядалися в роботах [1, 2].

Проведення дозвілля для людей з вадами зору розкрито в роботі [3]. Усі подані в роботах [1–3] заходи розраховані на широку аудиторію, переважно носять розважальний характер (це їх основна мета) і проводяться під час свят, вечорів відпочинку тощо.

Проведення заходів дозвілля пізнавального, виховного і реабілітаційного характеру, адаптованих для незрячих і розрахованих на невелику кількість учасників (до 10 осіб), не розглядалося.

Залишались недослідженими питання щодо впливу використання ціле­спрямованих заходів дозвілля на прискорення і поліпшення якості реабілітації в умовах реабілітаційного центру (далі – РЦ) і обмеженого часу перебування інваліда в такому закладі.

Ці питання є темою дослідження і розглядаються у даній роботі.

За своєю природою людина після тривалої діяльності (праця, навчання, спортивні тренування) потребує відпочинку, який може бути реалізований в пасивній чи активній формах.

Час, протягом якого людина перебуває у стані активної діяльності, поділяється на робочий і вільний.

Вільний час – це період часу, коли людина не має обов’язкових справ (робота, навчання, домашні справи та ін.). У вільний час людина може виби­рати собі заняття до вподоби. Активну діяльність, аналогічну роботі, яку людина вибирає сама в такий час, називають хобі, і виконується воно не заради заробітку, а для власного задоволення, пристрасті, заради самої діяльності.

Проводячи вільний час, людина витрачає як фізичні, так і моральні сили. Такі види проведення вільного часу, як прогулянки, заняття йогою, вимагають від людини мінімальних сил і енергії, а такі, як футбол, кікбоксінг, потребують великих витрат енергії. Деякі види проведення вільного часу не вимагають витрати фізичної енергії, але водночас виснажують моральні сили людини (гра в шахи, писання картин). Під час пасивного виду проведення вільного часу людина не витрачає фізичних сил (перегляд телепередач, читання книг тощо).

Вважається, що пасивне проведення часу не раціональне, оскільки втрачається весь позитив «вільного часу». Незважаючи на це, більшість людей все-таки віддають перевагу пасивному проведенню вільного часу.

Проведення вільного часу можна поділити на три типи:

1) рекреаційний (відпочинок і відновлення сил після роботи);

2) раціонально-споживчий з матеріального і духовного погляду;

3) дієвий (поєднання проведення вільного часу з яким-небудь видом діяльності) [4].

Навчальний процес у РЦ УТОС побудовано так, щоб за обмежений термін перебування у закладі реабілітанти змогли засвоїти великий обсяг теоретичних знань і опанувати необхідні навики.

Завдяки цілодобовому перебуванню реабілітантів в установі, кількість вільного часу у них збільшується, оскільки не витрачається час на дорогу, закупівлю продуктів, приготування їжі та ін.

Щоденна тривалість навчання (до 7 годин) у РЦ досить велика, але з урахуванням часу, необхідного для самообслуговування, задоволення життєвих потреб, залишається певна частка вільного часу.

Отже, з’являється можливість використати цей вільний час для подовження навчання. Перш ніж скористатися цією можливістю – подовження процесу навчання без завдання шкоди здоров’ю і не спричинити появи негативних емоцій внаслідок перевтоми – потрібно було з’ясувати інформа­ційний обсяг людської пам’яті, щоб навчання не проходило в режимі перевантаження. Також треба було задіяти такі опосередковані чинники, що підвищують ефективність навчання, як мимовільне запам’ятовування, ігрову форму занять, активну участь кожного реабілітанта. Для цього треба було:

1) навчальний матеріал, який використовується в часи дозвілля, із сухого і лаконічного викладу перевести в ігрову, доступну незрячим форму, за якої він легко сприймається і швидко засвоюється;

2) систематизувати навчальний матеріал і розділити його за темами занять;

3) розробити інтелектуальні ігри для незрячих з урахуванням віку і освітнього рівня реабілітантів;

4) розробити або адаптувати для незрячих уже існуючі вправи, а також цікаві, пізнавальні, доступні і розвиваючі мислення та просторові уявлення завдання з математики, фізики, географії, природознавства, комп’ютерної техніки, народознавства, мови і літератури;

5) розробити методики подачі і виконання в ігровій формі тифловправ для розвитку моторики пальців рук і тактильних відчуттів.

Для реалізації цих завдань у РЦ спирались на спрощену модель навчання, яка полягає в тому, що учень має зрозуміти і запам’ятати за певний час визначену інформацію та послідовність її відтворення.

Наприклад, вивчаючи літературу чи історію, учень запам’ятовує сюжети літературних творів, їх героїв, історичні дати та події.

Під час вивчення письма за Брайлем учень послідовно запам’ятовує розташування, написання крапок кожної букви та її дзеркальне відображення для читання. Після опанування письма за Брайлем учень задумується над текстом, який пише, а букви відтворює майже автоматично.

При вивченні фізичних вправ, виробничих операцій та інших дій, пов’язаних з руховою діяльністю, учень шляхом одно- чи багатократних повторень запам’ятовує не тільки ці рухи, щоб потім їх відтворити, але й послідовність їх виконання.

Підтвердженням такої моделі навчання може бути навчання грі на музичному інструменті. Майбутній музикант тільки тоді виконає певний музичний твір, коли він чітко запам’ятає, на яку клавішу і з якою тривалістю потрібно натиснути, щоб відтворити потрібну ноту.

Після тривалих тренувань в учня формується алгоритм виконання завдання (вправи, роботи), тобто послідовність виконання операцій, яка запам’ятовується. У майбутньому людина, виконуючи завдання, спирається на розроблений алгоритм, операції якого здійснює майже автоматично. Напри­клад, при письмі людина думає над текстом, який пише, а над написанням кожної окремої літери не замислюється.

У такий спосіб (шляхом багатократних повторювань із запам’ято­вуванням окремих елементів) відбувається і реабілітація інвалідів по зору.

Використовуючи таку модель навчання, неминуче виникає питання: який обсяг пам’яті потрібен для вивчення певного курсу знань, і який взагалі обсяг пам’яті людини, щоб у процесі навчання уникати її перевантаження.

У 60-х роках XX століття математик і кібернетик фон Нейман зробив повідомлення, що в принципі людський мозок може вмістити приблизно 1020 одиниць інформації. Це означає, що кожна людина могла б запам’ятати всю інформацію, яка міститься в мільйонах томів найбільшої бібліотеки в Москві [4].

Чому ж не можна все запам’ятати раз і назавжди, наприклад, як при запису інформації на магнітні чи оптичні носії?

Пояснення цього можна знайти у роботі [5], у якій Шумілов дає оцінку інформаційної ємності (пам’яті) мозку людини згідно з розробленою ним методикою і подає модель механізму запам’ятовування, яка полягає в утворенні інформаційних зв’язків між нейронами мозку.

У запропонованій автором моделі функціонування мозку кожен з нейронів, з яких складається мозок, є окремою логічною системою зі своїми входами і виходами. При певних умовах нейрони можуть збуджуватися (активізуватися) через свої входи сигналами з виходів попередніх нейронів. І перебувати у збудженому стані деякий час, передаючи при цьому збудження далі – до наступних логічних нейронів через зв’язки від своїх виходів (нейронів попередніх ланок) до входів наступних нейронів і доходячи до певних місць фіксації.

Ці зв’язки можуть бути коротко- і довготривалі, можуть і понов­люватися.

Короткотривалі зв’язки встановлюються при разовому надходженні інформації, а довготривалі – при багатократному повторенні надходження інформації.

Цим можна пояснити тривалість запам’ятовування інформації. Такий механізм функціонування пам’яті потребує затрат енергії, яка береться з організму людини, виснажує його і приводить до стомлюваності. Відповідно організм через певний час роботи потребує відпочинку для відновлення енергії.

За оцінкою Шумілова, інформаційна ємність мозку становить не менше 300 терабайт.

Якщо прийняти, що на одній паперовій сторінці розміщується 6 кілобайт, а 1000 сторінок становлять один том (одну книгу), то ємність мозку людини (300 терабайт) еквівалентна приблизно 50 млн. таких томів.

Припустімо, що кожного дня в мозку людини з граничною точністю фіксується до 5 гігабайт інформації, що еквівалентно кількості інформації в чотирьохгодинному фільмі на DVD. Для фіксації такої кількості інформації мозок мав би сприймати її безперервно протягом доби (86 400 сек.) із середньою швидкістю до 60 кілобайт за 1 сек. При такому темпі запам’я­товування мозок людини буде повністю заповнений приблизно за 160 років.

Усі ці викладки і оцінки стосуються мозку умовно здорової людини.

Водночас у РЦ реабілітанти за добу отримують до 1 мегабайта навчальної інформації, а отже, при таких обсягах загрози для переповнення пам’яті реабілітанта немає.

Втрата зору людини спричинюється травмами мозку або хворобами, які його уражають. У результаті порушуються раніше встановлені зв’язки між нейронами, що призводить до порушень пам’яті і здатності запам’ятовування. У такому випадку запам’ятовування (утворення нових нейронних зв’язків) відбувається при багатократних повторюваннях надходження однієї і тієї ж інформації в організованій цілеспрямованій діяльності [6]. Цей момент урахо­вується під час реабілітації інвалідів по зору.

Для організації цілеспрямованого дозвілля РЦ розробив, а в окремих випадках адаптував для незрячих спеціальні вправи і практичні роботи для розвитку дрібної моторики рук і тактильних відчуттів, задачі для усного розв’язання на кмітливість і логічне мислення з математики і фізики; спеціальні вікторини з комп’ютерних технологій для незрячих, які користуються озву­ченими програмами; словесні ігри пізнавального і розвивального характеру; підготував тематичні підбірки з прислів’їв і приказок, програми концертів художньої самодіяльності.

Відомо, що діти краще і швидше засвоюють навчальний матеріал, якщо він подається у формі гри. Ця особливість сприймання нового матеріалу властива і дорослим. Тому всі підготовлені РЦ матеріали для організації цілеспрямованого дозвілля подаються в цікавій ігровій формі.

Усі практичні вправи і завдання, які пропонуються реабілітантам у години дозвілля, не є абстрактними, а конкретними і пов’язаними із щоденною практичною діяльністю інваліда. Виконання таких конкурсних завдань, як розпізнавання виворітної і лицьової сторін одягу, складання чоловічих сорочок за трафаретом, змотування ниток у клубок, розпізнавання круп за видами на дотик, закріплюють отримані на заняттях знання і в майбутньому не будуть викликати ускладнень в умовах побуту.

Крім побутових завдань, РЦ розробив вправи, спрямовані на розвиток уважності та кмітливості, а також на цікавий і веселий відпочинок.

В інтелектуальній грі «Відгадай слово» кожне слово складається з двох або більше слів, визначення яких подаються з енциклопедичною точністю. Гра розширює кругозір, дає знання з окремих предметів і спонукає гравців до поглиблення знань з окремих галузей.

Ігри на складання слів активізують пам’ять, мислення, збагачують слов­никовий запас і мають зв’язок з навчанням письму крапково-рельєфним шрифтом Брайля, коли треба з вивчених букв написати ряд слів.

Задачі на кмітливість підібрані таким чином, що розв’язок їх переважно не потребує математичних викладок на папері. Ці задачі носять пізнавальний характер і змушують людину мислити.

Вікторини з комп’ютерних технологій є чудовим помічником реабі­літантам, які починають опановувати комп’ютерну техніку.

Окремо слід зазначити участь реабілітантів у художній самодіяльності.

Програми концертів художньої самодіяльності готувалися для кожної групи реабілітантів окремо, оскільки потрібно враховувати індивідуальні особливості та вподобання кожного реабілітанта. До кожної програми концерту включали українські народні пісні та гуморески, а також авторські вірші реабілітантів.

Проведенню звітних концертів у кінці реабілітації передують репетиції в години дозвілля (не менш як 2 рази на тиждень). Репетиції сприяють зміцненню колективу, а виступ з концертом – самоствердженню реабілітанта, подоланню страху перед публікою.

Музичний самодіяльний колектив є ефективним засобом формування адекватних соціальних установок сліпих до зрячих і зрячих до сліпих і створення рівноправних взаємовідносин між ними [7].

Дефект зору негативно не впливає на такі важливі дані, як гострота музичного слуху, почуття ритму, силу, діапазон, тембр голосу тощо. Тому можливості сліпих у розвитку художніх здібностей в умовах музичного самодіяльного колективу фактично нічим не відрізняються від можливостей зрячих. Тому останнім часом у багатьох самодіяльних і професійних колективах та на естраді поряд із зрячими виступають незрячі артисти. А в окремих конкурсах перемогу отримували незрячі.

Участь у художній самодіяльності незрячого великою мірою сприяє інтеграції його у суспільство через спільність інтересів, любов до даного виду творчості, прагнення поглибити знання і навички в одній сфері діяльності.

Опитування показало, що до початку реабілітації 14 % реабілітантів відчували страх перед початком і під час виступу перед аудиторією, а після звітного концерту їх було лише 6 %.

Добре урізноманітнюють години дозвілля спортивні змагання із шахів, шашок, доміно. Особливе місце у таких змаганнях має посідати гра в шахи, важливість якої у розвитку мислення і просторових уявлень у реабілітантів важко переоцінити.

Більшість інвалідів, які поступають до РЦ, не вміють грати в шахи. Тому в РЦ розроблено методику навчання грі в шахи для початківців, яка використовується вихователями для навчання незрячих у години дозвілля.

Незважаючи на різні форми проведення дозвілля (вікторини, конкурси, спортивні змагання, виконання сольних і хорових пісень, гра на музичних інструментах, прослуховування тематичних підбірок аудіозаписів), вони будувалися так, щоб головними діючими особами були реабілітанти.

Після закінчення проходження реабілітації з кожним реабілітантом проводиться підсумкова бесіда, в ході якої з’ясовували такі питання:

1) чи підвищувався інтерес до вивчення обов’язкових навчальних дисциплін після проведення тифлоконкурсів, інтелектуальних ігор, проведених у години дозвілля?

2) чи бажають реабілітанти більш поглиблено вивчати філологічні дисципліни, фізику, математику, комп’ютерні технології?

3) чи бажають реабілітанти в подальшому брати участь у художній само­діяльності?

У результаті опитування 62 % реабілітантів відповіли, що після конкур­сів, вечорів дозвілля, проведення інтелектуальних ігор у них збіль­шилась заінтересованість до процесу реабілітації; 30 % реабілітантів відповіли, що не вплинуло, оскільки із самого початку були вмотивовані на досягнення хорошого рівня реабілітованості; 6 % реабілітантів заявили, що бажають самі бути реабілітологами і працювати у цій галузі; 12 % – глибше вивчати філологічні дисципліни; 8 % – фізику і математику; 34 % реабілітантів, крім тих, що уже беруть участь, виявили бажання у подальшому брати участь у художній самодіяльності за місцем проживання.

Результати опитування показують, що організація цілеспрямованого дозвілля підвищує заінтересованість реабілітантів у подальшому навчанні, допомагає краще засвоїти програмний матеріал, оскільки задіяно такий важливий чинник навчального процесу, як мимовільне запам’ятовування, а також довільна, ігрова форма і активна участь кожного реабілітанта.

Глибоко продумані заходи використання цілеспрямованого дозвілля з урахуванням особливостей реабілітантів роблять час перебування реабілітантів у РЦ корисним і приємним, підвищують ефективність навчання, згуртовують колектив, відволікають від проблем, спричинених інвалідністю, та сприяють прискоренню інтеграції інвалідів у суспільство.

Список літератури

1. Гармаш І.І. У години дозвілля. – К.: Урожай, 1992.

2. Бурдин А.О. Игры в семейном кругу. – Пермь: Кн. Издательство, 1991.

3. Дозвілля незрячих / За ред. канд. пед. наук. О. Фесенка. – Снятин, 2001.

4. Пекелис В. Д. Твои возможности, человек. – М.: Знание, 1974.

5. Шумилов В. Н. Информационная ёмкость мозга человека. – http://scorher.ru/theorypublisher/showart.php?id=26.

6. Синьова Є. П. Тифлопсихологія. Психологічні особливості людей з глибокими порушеннями зору: Підручник (Вища освіта XXI століття). – К.: Знання, 2008.

7. Кантор В. З. Некоторые вопросы воспитания и развития личности слепых и слабовидящих в сфере досуга // Реабилитационная работа со слепыми и слабовидящими: Межвузовский сборник научных трудов. – Ленинград, 1988.

П. С. Федорец. Использование целенаправленного досуга в комплексной реабилитации инвалидов по зрению.

В статье рассматривается возможность продолжения учебного процесса инвалидов по зрению в течение суток за счет организации целенаправленного досуга. Предлагается модель обучения как процесс запоминания отдельных элементов с вырабатыванием соответствующего алгоритма.

Оценивается влияние используемых целенаправленных мероприятий досуга на мотивированность дальнейшей учебы.

Ключевые слова: инвалид по зрению, досуг незрячих, реабилитация, реабилитационный центр.

P. S. Fedorets. The application of purposeful leisure in the complex rehabilitation of visually impaired people.

In this article considering the possibility of use continuation throughout the day of the learning process of visually impaired people at the expense of organizing purposeful leisure. Propose a model of learning as a process of remembering the individual elements and the development of the respective algorithm.

The influence of purposeful leisure to motivated further studies are given.

Keywords: visually impaired, purposeful leisure of visually impaired, rehabilitation, rehabilitation center.




Схожі:

О. О. Бенесько
Анотація. Стаття відображає напрями реабілітаційної роботи з інвалідами зору. Визначаються методи і принципи комплексної реабілітації...
Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»
У роботі розглядаються напрями реабілітаційної діяльності з інвалідами по зору, визначені у Законі України «Про реабілітацію інвалідів...
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ ДО ФІЗИЧНОГО ДОВКІЛЛЯ,...
Анотація. У статті висвітлено діяльність Українського товариства сліпих щодо усунення бар’єрів у доступності інвалідів по зору до...
Інформаційна картка послуги
Постановка на облік інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення та видача направлення на безоплатне забезпечення...
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського...
На базі Вінницького обласного центру соціальної реабілітації дітей-інвалідів “Промінь”
ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
...
ОСОБЛИВОСТІ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ ЗАНЯТЬ З ІНФОРМАТИКИ...
В статті висвітлюються особливості розробки та впровадження програми занятть з інформатики в Волинському центрі соціальної реабілітації...
УДК-159. 955. 376. 362-053. 5 Т. Н. Чуприна, практичний психолог...
Дослідження рівня розвитку мислення у старшокласників із патологією та без патології зору
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації...
Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради»
Довідка Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації...
Про роботу КУ «Коломийський районний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів Коломийської районної ради»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка