УДК-159. 955. 376. 362-053. 5 Т. Н. Чуприна, практичний психолог КУ Запорізька обласна психіатрична лікарня, член правління ВГМО інвалідів по зору Генерація


Скачати 113.28 Kb.
НазваУДК-159. 955. 376. 362-053. 5 Т. Н. Чуприна, практичний психолог КУ Запорізька обласна психіатрична лікарня, член правління ВГМО інвалідів по зору Генерація
Дата27.03.2013
Розмір113.28 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи




УДК-159.955.376.362-053.5 Т.Н. Чуприна,

практичний психолог КУ «Запорізька обласна психіатрична лікарня,

член правління ВГМО інвалідів

по зору «Генерація успішної дії»

Дослідження рівня розвитку мислення у старшокласників із патологією та без патології зору
У статті розглянуті ключові теорії мислення в тифлопсихології; зроблено порівняльний аналіз вербального, математичного та просторового видів мислення старшокласників з патологією та без патології зору.

Ключові слова: Мислення,слабозорі старшокласники, тифлопсихологія, вербальне, математичне та просторове мислення, компенсація, зоровий аналізатор, психічний розвиток.
На сучасному етапі громадського життя психологічна наука щільно увійшла в усі сфери людської життєдіяльності. Особливо важливого значення вона набуває у вирішенні питань навчання і виховання, що розв’язують завдання гармонічного, психічно і фізично здорового розвитку дитини.

Однак існують такі категорії дітей, що вимагають застосування особливого професійного підходу, створення спеціальних психолого-педагогічних умов для їх нормального розвитку. До однієї з таких категорій відносяться незрячі і слабозорі діти. В Україні зараз мешкає близько 70000 громадян, які не бачать, а ще значно більше тих, що мають ті чи інші порушення зору. Проблеми реабілітації таких людей викликають все більший науковий, практичний і навіть державний інтерес. На державному рівні створюються програми інтеграції в соціумі людей з обмеженими фізичними можливостями, всебічної адаптації і їх професійної самореалізації. Для того, щоб найбільш ефективно надавати допомогу таким дітям необхідно більш глибинне вивчення особливостей їх пізнавальної сфери, дослідження міжособистісних відношень, становлення особистості і мотивів. Розробка подібних проблем відображено у працях таких вчених як К.Бюрклена [2, с.12] (вивчав на початку 20 століття пізнавальні здібності незрячих людей), Л.С Виготського [3, с.37] (підкреслював, що для дефектології об’єктом є не недолік як такий, але дитина, обтяжена цим недоліком), В.Гудоніса [4, с.7] (особливості інтеграції осіб з вадами зору у суспільство), В.Журова (проблеми просторової орієнтації у незрячих людей зрілого віку, М.І.Земцової [5, с.43] (адаптивні та компенсаторні можливості людей з вадами зору), А.І.Зотова [7, с.4] (розвиток психіки в умовах дефіциту зорових сприймань), Є.А.Клопоти (особливості формування „Я-образу” і шляхи його корекції в осіб з вадами зору), В.Кобильченка (формування комунікативних навичок у школярів), О.Г.Литвака [(загальні проблеми тифлопсихології), Г.Ю.Мустафаєва (життєві плани незрячих старшокласників), Дж.Омвіга (організація психологічних служб у спеціалізованих школах-інтернатах), В.С.Свердлова (теоретичні та практичні аспекти просторової орієнтації), О.П.Синьової (інтеграція і адаптація осіб з вадами зору у робочих колективах), О.І.Скороходової (сприйняття навколишнього світу) та ін.

Мета роботи: вивчити особливості мислення учнів 11 класів із глибокими порушеннями зору і школярів того ж віку з нормальним зором, а також проведення порівняльного аналізу отриманих результатів.

Відповідно до мети роботи були поставленні наступні завдання:

  1. Вивчити науково-методологічні джерела з проблеми мислення.

  2. Провести діагностику рівня мислення слабозорих та зрячих учнів 11 класів.

  3. Проаналізувати отриманні дані і здійснити їх порівняльну характеристику.

ПРОБЛЕМА МИСЛЕННЯ У ТИФЛОПСИХОЛОГІЇ

Не дивлячись на те, що в тифлопсихології і тифлопедагогіці давно стало загальновизнаним положенням відповідно до якого мислення є одним із найважливіших чинників психологічної компенсації розвитку і життєдіяльності особистості з дефектом зору, експериментальне дослідження закономірності розвитку цього процесу в самій тифлопсихології було розгорнуто тільки в 70-і роки. Однієї з причин настільки «пізнього» початку справжнього наукового вивчення мислення сліпих і слабозорих школярів, , була відсутність необхідної бази всебічного дослідження процесів почуттєвого пізнання при різних дефектах зору. Саме на початку 70-х років у тифлопсихології була накопичена система експериментальних фактів, що розкривають особливості розвитку відчуттів, сприйняттів і уявлень у сліпих і слабозорих школярів, із нормальним і порушеним інтелектом. Не менше значення для розгортання комплексного дослідження розумової діяльності школярів із дефектами зору мав досвід реалізації особистісного підходу в тифлопсихологічих дослідженнях, проведених під керівництвом професора А.І.Зотова в проблемній лабораторії і на кафедрі тифлопедагогіки дефектологічного факультету ЛГПІ імені О.І.Герцена.

В даний час існує три концепції розвитку мислення у людей із дефектами зору:

1. Сутність першої концепції полягає в тому, що мислення розвивається «раніше і краще» за умови більш раннього і глибокого порушення зору. На думку авторів цієї концепції Б.І. і Н.Б.Коваленків [7, с.65], причиною цього прискореного розвитку біологічного мислення є те, що «більш раннє і значне порушення зору при подоланні труднощів, які виникають вимагає ширше і глибше використовувати мову і мислення».

2. Значно ширше і повніше в експериментальному плані подана в тифлопсихології концепція, відповідно до якого порушення зору негативно позначається на потенційних можливостей розвитку мислення в осіб із дефектами зору . Однак представники даної концепції в ході дослідження різних аспектів розумової діяльності школярів з патологією зору, приходили до висновку про незалежність рівня оволодіння школярами досліджуваних параметрів мислення від гостроти зору. Цей висновок чітко простежується у всіх роботах Т.П.Назарової [8, с.17].

3. Центральною теоретичною постановкою нової концепції в підході до дослідження розумової діяльності було визнання незалежності рівня розвитку від дефекту зору. З неї випливає друге положення: рівень розвитку розумової діяльності сліпих і слабозорих школярів , визначається якістю програмування і керування процесом формування. Цей напрямок виник і сформувався в результаті створення спеціального колективу тифлопсихологів – проблемної лабораторії при кафедрі тифлопедагогіці ЛГПІ імені О.І.Герцена під керівництвом А.І.Зотова [6, с.3-18]. Крім співробітників лабораторії в дослідженнях брала участь велика група аспірантів і співробітників кафедри: А.М.Арноутова, Т.П.Головіна, О.М.Українська, С.П.Ільїна та інші.

Центральним висновком із усіх досліджень мислення проведених ленінградськими тифлопсихологами є положення про відсутність глобальної залежності розвитку розумової діяльності сліпих і слабозорих школярів від поразки зору. Обґрунтуванням цього висновку є сукупність експериментальних фактів, отриманих у дослідженнях Т.П.Головіної, В.П.Морошкіна, А.Ф.Самойлова, О.М.Української. Загальною особливістю всіх цих досліджень є те, що в них цілеспрямовано програмувався й управлявся процес формування досліджуваного параметра розумової діяльності .

У даний час науковими дослідженнями встановлено, що порушення гостроти зору школярів не є основною функцією від якої залежить хід психологічного і фізичного розвитку. „У ході навчання і виховання у дітей формуються соціальні мотиви і потреби, що надають могутнього впливу на розвиток мислення, мови й інших вищих форм психічної діяльності. Суспільно обумовлені соціальні мотиви, спілкування школярів з поганим зором, зі своїми однолітками і з дорослими стають рушійною силою розвитку свідомості й особистості в цілому”.

Обговорюючи особливості пізнавальної діяльності осіб з дефектами зору і сліпих М.І.Зємцова, стверджувала: «багатьма вітчизняними і зарубіжними авторами показано, що розвиток мислення не залежить від ступеня порушення зору» і що «успішність і розвиток дітей із порушенням зору не знаходиться в прямій залежності від зорових функцій». Вирішальний вплив на успішність і формування пізнавальних процесів надають умови і методи навчання і виховання. Практика навчання і виховання водночас доводить, що і сліпі і школярі з порушеннями зору , успішно опановують програми масової школи. Таким чином, сама практика спонукає з одного боку до необхідності визнання повноцінного розумового розвитку дітей із дефектами зору; з іншого боку - вона ж спонукає до пошуків специфіки цього розвитку.

У порівнянні з школярами початкової школи та підлітками з порушенням зору, у старшокласників відбуваються істотні зміни в якості інтелектуальної активності і самостійності, довільності цілеспрямованості пізнавальної діяльності. Усе це створює об'єктивні передумови для розвитку саме компенсації і самокорекції процесу пізнання. Однак ці передумови стають актуальними чинниками розвитку школяра в тому випадку, якщо процес формування розумової діяльності створює умови для їх виникнення, розвитку і реалізації.

Все більш складні завдання пізнання, засвоєння системи абстрактних понять законів, причинних взаємозв'язків пред'являють нові вимоги до розвитку розумової діяльності сліпих і школярів з порушенням зору, від оволодіння окремими операціями і формами мислення вони переходять до оволодіння цілісними структурами розумової діяльності – до уміння поставити проблему, намітити шляхи її вирішення, здійснити контроль і самооцінку рішення. У зв'язку з цим регуляція розумової діяльності здійснюється не тільки в плані різного взаємозв'язку в процесі вирішення розумового завдання пізнавальних властивостей і якостями особистості. Школярам старших класів з порушенням зору, відповідають ті ж новоутворення, зміна мотиваційної сфери, інтелектуалізація всіх психічних процесів, що і старшим школярам із нормальним зором.

Мислення старшокласників з порушенням зору, характеризується прагненням до широких узагальнень. Одночасно з цим складається нове відношення до навчання. Випускників школи зацікавлюють предмети і види знань, де вони можуть краще пізнати себе, виявити самостійність, і до таких знань у них виробляються особливо сприятливі відношення. Разом із теоретичним відношенням до світу, предметам і явищам у юнаків виникає особливе пізнавальне відношення до самого себе, що виступає у вигляді бажання й уміння аналізувати й оцінювати власні вчинки, а також здатність ставати на точку зору іншої людини, бачити і сприймати світ з інших позицій, чим свої власні.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РІВНЯ МИСЛЕННЯ

ЗРЯЧИХ ТА СЛАБОЗОРИХ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Методи та процедура емпіричного дослідження

Для вивчення особливостей мислення слабозорих і зрячих старшокласників було проведене психодіагностичне дослідження, в основу якого був встановлений порівняльний принцип. Порівняння різних видів мислення дітей з патологією і без патології зору дозволило виявити деякі особливості. Дослідження проводилося в 2005 - 2006 рр. на базі школи-інтернату №5 для слабозорих дітей і загальноосвітньої школи №63. У психодіагностичному дослідженні взяло участь 72 випускника у віці 17-18 років, з них 36 слабозорих учнів (20 дівчат і 16 хлопців), і 36 зрячих – (20 дівчат і 16 хлопців). Вибірка слабозорих досліджуваних включала дітей з наступними захворюваннями: 55% мають середній і високий ступінь короткозорості, часткову атрофію зорового нерва; 20% дітей – часткову атрофію зорового нерва, амбліопію; 20% учнів мають змішаний астигматизм; 5% - далекозорість. Гострота зору склала від 0,04 до 0,3 відсотків.

Дослідження проходило у декілька етапів:

    1. Підбір психодіагностичного інструментарію.

    2. Тестування учнів випускних класів школи-інтернату №5 для слабозорих дітей і загальноосвітньої школи №63

    3. Обробка і інтерпретація одержаних результатів.

У дослідженні був використаний тест структури інтелекту Р.Амтхауера, який призначений для вимірювання рівня інтелектуального розвитку осіб у віці від 13 до 61 року. Колектив авторів у складі М.К.Акимової, Е.М.Борісової, В.Т.Козлової і Г.П.Логинової під керівництвом доктора психологічних наук К.М.Гуревіча перевів і адаптував тест для російської виборки . Тест складається з дев'яти субтестів, кожний з яких спрямований на вимірювання різних функцій інтелекту. Шість субтестів діагностують вербальну сферу, два – просторову уяву, один – пам'ять. У всіх групах завдань, за винятком 4-6 субтестів, використовуються задачі закритого типу. Досліджуваному пропонується всього 176 завдань протягом 90 хвилин.

Для обробки одержаних результатів був застосований метод непараметричної статистики: U-критерій Манна-Уїтні .

Специфіка проведення діагностики та виявлення рівня мислення у старшокласників із порушеннями зору

Проведення психологічної діагностики дітей з порушеннями зору вимагає спеціальних методик, яких, на жаль надзвичайно мало Тому психологам, що працюють в дошкільних і шкільних установах для дітей з порушеннями зору, доводиться використовувати наявні методики для дітей цього ж віку з нормальним зором. Їх використовування пов'язане з адаптацією стимульного матеріалу і процедури проведення дослідження відповідно до психологічних особливостей сприйняття дітей і наслідків впливу недоліків зору на весь хід психічного розвитку.

Адаптація методик за процедурою проведення.

Оскільки у дітей з порушенням зору при різних завданнях можливий сукцессивний спосіб зорового сприйняття стимульного матеріалу, то в таких випадках потрібне збільшення часу на експозицію стимульного матеріалу мінімум удвічі. Залежно від особливостей зорової патології час може бути збільшено до десяти разів , Л.І.Солнцева [9 с.14]. Також потрібно збільшення у рази шрифту в залежності від дефекту зору.

  1. Враховуючи вище висловлені психодіагностичні особливості у всіх завданнях був збільшений шрифт до 18 розміру, щоб полегшити сприйняття тексту і зменшити напругу на очі.

  2. Також був збільшен час на проходження тесту для слабозорих учнів на 20 хвилин,. В результаті нашого дослідження були одержані наступні дані: по показнику високого розумового розвитку (більше 130 балів) ніхто із слабозорих і зрячих досліджуваних не набрав потрібних балів; 44,4% слабозорих учнів показали норму (95-130 балів), тоді як вибірка зрячих - 45,6%; низький показник розумового розвитку показали 45,6% слабозорих учнів, тоді як зрячі показали - 44,6%.

Комплекс вербальних субтестів продемонстрував нам наступні результати: вибірка слабозорих досліджуваних - 52,5%, а вибірка зрячих - 53,6%. Результати показують, що незалежно від рівня зорової патології старшокласники добре оперують вербальними символами і сигналами.

Комплекс математичних субтестів: вибірка слабозорих учнів - 58,2%, а вибірка зрячих - 49,5%. Застосування U-критерію Манна-Уїтні свідчить про наявність значущих відмінностей між вибірками слабозорих і зрячих досліджуваних (U=82; p<0,03). Підкреслимо, що одержані вищі результати слабозорими старшокласниками показують їх схильність до абстрактно-логічного мислення.

Комплекс просторових субтестів: вибірка слабозорих досліджуваних - 33,3%, тоді як вибірка зрячих показала - 48,2%. Між вибірками слабозорих і зрячих дітей спостерігаються значущі відмінності по даному комплексу (U =73,5; p<0,01). Ці відмінності обумовлені недоліком зорової інформації, а також недостатньою адаптацією психодіагностичного матеріалу.

Показники субтесту рівня розвитку пам'яті: вибірка слабозорих учнів - 88,5%, а вибірка зрячих - 89,5%. Можна стверджувати, що на розвиток пам'яті не надає істотного впливу порушення зорового аналізатора. Як у зрячих, так і у незрячих існують люди з різним рівнем пам'яті. Проте помітимо, що у незрячих за даними деяких авторів спостерігається більш вищий рівень пам'яті, оскільки їм доводиться тримати величезний обсяг інформації. У той час, слабозорі старшокласники в більшій мірі спираються на свій залишковий зір і не використовують в достатній мірі ресурси пам'яті.

Одержані результати по всіх дев'яти субтестах свідчать про те, що рівень зору не впливає на загальний розумовий розвиток старшокласників. Можна стверджувати, що підготовка і навчання дітей знаходиться на приблизно однаковому рівні. Не дивлячись на дефіцит зорових образів, організм включає компенсаторні механізми і людина одержує бракуючу інформацію з навколишнього світу через інші сенсорні аналізатори.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Акимова М.К., Козлова В.Т. Диагностика умственного развития детей. – СПб.: Питер, 2006. – С.90-95.

  2. Бюрклен К. Психология слепых. - М.: Гос.учебно- педагогическое издательство, 1934. - 261 с.

  3. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 томах. Том пятый. Основы дефектологии.- М.: Педагогика, 1983.- 368 с.

  4. Гудонис В. Теоретические предпосылки интеграции лиц с нарушенным зрением // Дефектология. - 1996. - №2. - С.7-12.

  5. Земцова М.И. Учителю о детях с нарушенным зрением. М., 1973.

  6. Зотов А.И. Дефект зрения и психическое развитие личности // Психологические особенности слепых и слабовидящих школьников. - Л.: ЛГПИ им. А.И. Герцена, 1981. - С. 3-18.

  7. Коваленко Б.И. Тифлопедагогика. М., 1959.

  8. Назарова Т.П. Некоторые особенности мыслительной деятельности слабовидящих младших школьников. Дефектология. М.. 1972. № 2.

  9. Солнцева Л.И. Адаптация диагностических методик при изучении детей с нарушениями зрения // Дефектология. – 1997. - №3. – С.9-14.


In the articles considered key theories of thought are in tiflopsikhologii, the comparative analysis of verbal, mathematical and spatial types of thought of senior pupils is done with pathology and without pathology of sight.




Схожі:

РІЧНИЙ ПЛАН ЗАКУПІВЕЛЬ зі змінами на 2013 рік ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ПСИХІАТРИЧНА ЛІКАРНЯ №1
Підрозділ(и) (особа(и)), яких планується залучити до підготовки документації конкурсних торгів (запиту цінових пропозицій, кваліфікаційної...
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ ДО ФІЗИЧНОГО ДОВКІЛЛЯ,...
Анотація. У статті висвітлено діяльність Українського товариства сліпих щодо усунення бар’єрів у доступності інвалідів по зору до...
ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДОЗВІЛЛЯ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ
У статті розглядається можливість подовження навчального процесу інвалідів по зору протягом доби за рахунок організації цілеспрямованого...
О. О. Бенесько
Анотація. Стаття відображає напрями реабілітаційної роботи з інвалідами зору. Визначаються методи і принципи комплексної реабілітації...
Матеріали статті до міської газети «Козацька вежа» (підготувала практичний...

Журавель Тетяна Іванівна
Практичний психолог Донецької загальноосвітньої школи 1-Ш ступенів №80, 83036, м. Донецьк, вул. Дм. Донського, б. 59, телефон
«27» лютого 2013р. Протокол №23 Голова Експертної комісії Романовська Д. Д
Васильєва Г. В., практичний психолог Чернівецького військово-спортивного ліцею-інтернату
Асистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького...
В статті розглядається питання соціальної інтеграції інвалідів зору в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовані особливості...
Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні»
У роботі розглядаються напрями реабілітаційної діяльності з інвалідами по зору, визначені у Законі України «Про реабілітацію інвалідів...
Практичний психолог Торезької ЗШ І-ІІІ ст. №11
Пропонуються матеріали роботи з вчителями, батьками та учнями, авторська корекційно-розвивальна програма Попередження неуспішності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка