4. 1 Вибір форми організації праці та методу виробничого процесу у майстерні


Скачати 195.46 Kb.
Назва 4. 1 Вибір форми організації праці та методу виробничого процесу у майстерні
Дата 04.04.2013
Розмір 195.46 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Спорт > Документи
4.Організаційний розділ
4.1 Вибір форми організації праці та методу виробничого процесу у майстерні.

Правильна організація ремонту в майстернях забезпечує швидке проведення робіт, створює умови для підвищення продуктивності праці робочих місць і високої якості виконання діяльності майстерень: структуру виконання, форми організації робіт, планування, технічний контроль, охорону праці.

Варто розрізняти організаційні методи проведення ремонту і способи виконання ремонту.

Організаційні методи проведення ремонту підрозділяються на бригадний спеціалізований і потоковий методи.

Бригадний метод організації ремонту здійснюється при невеликих обсягах ремонтних робіт у майстернях. При цьому методі організації ремонту машини від початку до кінця виробляється однією бригадою на постійному робочому місці. Бригада виконує всі розбірно-складальні роботи і слюсарно-приганяльні роботи, а інші (токарські, ковальські, зварювальні, мідницькі) виконуються на інших ділянках майстерні. Бригадний метод не забезпечує високої продуктивності праці при ремонті, тому що робітники змушені виконувати різні по характеру і кваліфікації роботи, при цьому не раціонально використовуються кваліфіковані робітники і не цілком завантажується устаткування. Виконання різних робітна одному місці обмежує можливості механізації виробничих процесів. У зв’язку з зазначеними причинами погіршується якість ремонту. Цей метод може бути використаний при слабо обладнаній майстерні технологічним устаткуванням, без великих капіталовкладень.

Метод спеціалізованих постів застосовується при великому обсязі ремонтних робіт і полягає в тім, що весь технологічний процес ремонту розділяють на групи операцій, кожна з яких включає ремонт відповідного вузла (агрегату) машини. Усі роботи виконуються на спеціалізованих робочих місцях, обладнаних необхідними пристосуваннями. Спеціалізація робітників сприяє підвищенню продуктивності праці і поліпшенню якості ремонту.

Потоковий метод є найбільш прогресивної і продуктивним, створює умови для високої якості ремонту, однак застосовується тільки при досить великій виробничій програмі. При потоковому методі ремонт і зборку вузлів, агрегатів і машин роблять на побічних лініях.

Шляхом розчленовування технологічного процесу на окремі операції досягається заглиблена диференціація робочих місць і спеціальностей робітників. Забезпечується ритмічність виробництва, повне використання технологічного устаткування, застосування високоефективних і продуктивних технологічних процесів, ретельний контроль якості і зниженні собівартості продукції. Потоковий метод доступний на великих центральних майстернях великих підприємств.

Виконання ремонту може вироблятися не знеособленим або знеособленим способом.

При не знеособленому способі на машину встановлюються в процесі ремонту, відремонтовані вузли й агрегати тієї ж машини.

При знеособленому способі ремонту вузли й агрегати знеособлюються і після ремонту надходять на склад, туди також надходять вузли й агрегати, відремонтовані на МТС і новими, виготовленими заводами. Таким чином, створюється обмінний фонд, що використовується при ремонті машин. Ремонт машин доцільно виконувати шляхом заміни несправних вузлів і агрегатів іншими. Несправні вузли і агрегати повинні надходити в ремонт і потім на склад або направлятися на технічний обмінний пункт МТС, де їх обмінюють на відремонтовані або нові.

Одним з видів організації знеособленого ремонту є агрегатний метод. У підприємствах, де впроваджений агрегатний метод поточного ремонту тракторів і вузлів варто робити по технологічних картах, розробленими ГОСНИТИ.

При агрегатному способі скорочується тривалість ремонту, відпадає необхідність у складному і дорогому устаткуванні, і в робітниках високої класифікації. У період польових робіт можна швидко усувати несправності шляхом заміни вузлів і агрегатів.

Агрегатний спосіб ремонту доцільно проводити, коли агрегати однієї машини мають різні терміни служби, легко відокремлюються від машини і зручні для транспортування.

Навантаження майстерні ДП «Агро-Аврора» складає порядку 76 одиниць тракторів і комбайнів, тому доцільною формою організації праці ремонтників-бригади. Крім постійних робітників-старших дільниць майстерні, у складі бригади працюють механізатори, особливо у зимовий період. При названій формі організації праці ремонтників рекомендується індивідуальний метод і знеособлений спосіб організації виробничого процесу ремонту машин у майстерні між собою, подібні й технологічні операції ремонту однойменних вузлів і агрегатів. Це дозволяє організувати їхній ремонт на спеціалізованих робочих місцях по вузлах і агрегатів з використанням при цьому універсального встаткування й пристосування.

Таким чином, щоб досягти високої якості ремонту машин, при всіх умовах потрібно спеціалізувати ремонтні роботи, тобто основними методами ремонту машин повинні бути:

  1. У майстернях підприємствах-вузлової й агрегатний.

  2. У майстернях загального призначення-поточно-вузловий, вузловий, із застосуванням готових агрегатів.

  3. У спеціалізованих майстернях - поточно-вузловой потоковий.


4.2 Технічна підготовка майстерні до ремонту с/г техніки.
Для організації виробничого процесу ремонту машин у майстерних підприємствах треба здійснювати наступні підготовчі організаційно-технічні заходи:

  1. Скласти річний план завантаження майстерень по обсягу ремонту – по місцях у трудових витратах (людино-годин), з обсягу на про цьому роботи, які доручають ремонтним підприємством.

  2. Розробити схеми технологічного процесів ремонту тракторів, комбайнів і с/г машин щодо місцевих умов, керуючись при цьому типовими схемами.

  3. Установити необхідний состав відділень, ділянок і робочих місць у майстерні відповідно до прийнятої схемі технологічного процесу ремонту для машин кожного виду.

  4. Перевірити пропускну здатність майстерні й по найбільш завантаженому місяцю розрахувати потребу в кількості робочих місць зборки машин.

  5. Перевірити забезпеченість майстерень виробничими площадками й при їхній недостатності вишукати резерви.

  6. Перевірити забезпеченість майстерні необхідним оснащенням: устаткуванням, пристосуванням, інструментом і під’ємно-транспортними засобами, зрівнявши наявне оснащення з передбаченою типовою технологією. Поповнити відсутнє оснащення.

  7. Перевірити наявність технічної документації. Поповнити недостатню документацію.

  8. Виявити потребу в запасних частинах, матеріалах і оборотних вузлах і агрегатах, оформить завчасно заявки на їх закупку.

  9. Забезпечити майстерня відповідними плановими й обліковими документами з ремонту машин.

  10. Розрахувати на кожний найближчий місяць план завантаження майстерні відповідно до плану ремонту, практикуючи широку взаємодію професій.

  11. Розробити і здійснити міри по охороні праці, у майстернях і других підрозділах.


4.2.1. Складання річних планів завантаження майстерні і дільниць.
Річний план завантаження повинен забезпечити рівномірне і найдоцільніше її завантаження в окремі періоди року. Виконання технічного обслуговування припадає на місяці коли найбільше використовується с-г техніка – це квітень-жовтень місяці. Ремонт тракторів і автомобілів слід планувати на листопад і зимові місяці частково березень. С-г машини і збиральні на період, коли ще не настав час участі їх в роботі.

Ремонт і профілактику обладнання тваринницьких ферм необхідно планувати на травень-серпень місяці.

Виконання додаткових робіт передбачають на ті місяця які не завантажені ремонтом с-г техніки. Загальномісячна трудомісткість ремонтно-обслуговуваних робіт повинно бути однаковою.

На основі річного плану завантаження майстерні складають річні і місячні плани завантаження дільниць майстерні. В план завантаження переносять тільки ті ремонти, які будуть виконуватися в дільниці згідно її специфічного направлення. Так в дільниці по ремонту систем охолодження будуть виконувати поточні ремонти машин, які мають систему охолодження в терміни, які зазначені в плані завантаження майстерні.

Додаткові роботи беруться в відсотковому відношенні до загальної трудомісткості робіт в дільниці.


  1. Визначення штату по майстерні.


Кількість штатних робітників для майстерні загального типу ДП «Агро-Аврора» визначаємо за річною трудомісткістю ремонтно-обслуговуючих робіт.
(4.1)
де:Тз – загальна річна трудомісткість ремонтно-обслуговувальних робіт майстерні, год.

Фрч – дійсний річний фонд часу робітника.

- коефіцієнт перевиконання норми часу

Р=чоловік
При ремонті с-г техніки кількість виробничих робітників рекомендується:

I розряду – 4%

II розряду – 9%

III розряду – 36%

IV розряду – 41%

V розряду – 7%

VI розряду – 3%

Кількість допоміжних робіт приймається 8% від числа виробничих робітників.

Кількість ІТР, обліково-контрольних працівників, молодшого обслуговуючого персоналу приймають відповідно 10%, 7%, 3% від загальної кількості виробничих і допоміжних робітників.
Рітр=0,1(Р+Рд), чол. (4.2)

Рок=0,07(Р+Рд), чол. (4.3)

Рмп=0,03(Р+Рд), чол. (4.4)

PIP=0,04×10=0,4 не приймається

РІІР=009×10=09 приймається 1 чол.

РІІІР=0,36×10=3,6 приймається 4 чол.

РIV=0,41×10=4,1 приймається 4 чол.

РV=0,07×10=0,7 приймається 1 чол.

PVI=0,03×10=0,3 не приймається

Всього: 10 чоловік.
Рд=0,08×10=0,8 приймаємо одного робітника – слюсаря по обслуговуванню і ремонту обладнання майстерні.

Рітр=0,1(10+1)=1,1 приймаємо одного чоловіка – посада завідуючий майстернею.

Рок=0,07(10+1)=0,77 приймаємо одного чоловіка на посаду бухгалтера.

Рмп=0,03(10+1)=0,33 приймаємо на посаду прибиральника майстерні.
Рз=10+1+1+1+1=14 чол.
4.2.3. Визначення кількості робочих місць і робітників для дільниці.
Кількість робочих місць визначаємо за формулою:
(4.5)
Де: Тр – трудомісткість робіт в відділенні, люд.год.

Фоб – фонд робочого часу обладнання, год.

Кількість робітників визначаємо за формулою:
(4.6)

4.2.4. Підбір обладнання і технологічної оснастки для дільниці по ремонту системи охолодження.
В зв’язку з тим, що річна трудомісткість робіт в відділенні менша за дійсний робочий фонд часу обладнання, то кількість приймаємо за технологічної потреби. При виборі обладнання враховуємо виробничу програму відділення, завантаження, екологічна необхідність. Надлишок обладнання призводить до неповного його використання, збільшення витрат на утримання та площі на розміщення недостатня кількість обладнання призводить до невиконання повного обсягу робіт. Згідно технологічної потреби приймаємо по одній одиниці обладнання.

Необхідне обладнання представлено в таблиці
Обладнання відділення по ремонту систем охолодження

Таблиця 4.1

Назва

устаткування

Марка, тип,

модель

Габаритні розміри, м

Площа, м

Кількість

1. Вана мийна

ОМ-1316

0,8×0,6

0,48

1

2. Верстат слюсарний

ОРГ-1019-102

1,2×0,8

0,96

1

3. Пресс гідравлічний

ОКС-30

0,5×0,2

0,1

1

4. Монтажний стіл

ТИЛ-222

1,2×0,7

0,84

1

5. Компресор

КИ-4369

1,2×0,7

0,85

1

6. Стелаж для випробування радіаторів

КИ-4369

1,5×1,1

1,65

1

7. Стелаж

ОРГ-1019-502

1,4×0,5

0,7

1

8. Верстак з _

ОРГ-1019-104

2,4×0,8

1,92

1

9. Стелаж для радіаторів

2292

2,0×0,8

1,6

1

10. Ящик для обдирального матеріалу

ОРГ-1019-704

1,0×0,5

0,5

1

11. Ванна для перевірки радіаторів

__

1,1×0,7

0,77

1

12. Верстат обдирально-шліфувальний

3382

1,02×0,66

0,66

1

13. Свердлильний верстат

2Н125

1,0×0,65

0,65

1

14. Токарний верстат

ТК-4

1,5×0,7

1,05

1

15. Ящик для вибракуваних деталей

2249

1,0×0,5

0,5

1

16. Шафа для інструменту

ОРГ-1019-704

1,7×0,4

0,68

1

Загальна







13,91





4.2.5 Визначення площі ремонтної дільниці, освітлення, вентиляції.
4.2.5.1 Розрахунок площі відділення

(4.7)

Де: Fоб – площа яку займає обладнання, м

k – коефіцієнт використання площі, для відділення по ремонту системи охолодження 4.
FВ=13,91 · 4=55,6 м,
приймаємо 56 м, довжина 6 м, ширина 9,3 м.
4.2.5.2 Розрахунок вентиляції.

Вентиляція може бути природною і механічною, залежно від кратності обміну повітря. Якщо кратність обміну повітря менше трьох одиниць, відділення обладнують фрамугами, якщо більше трьох – примусовий обмін.

Для відділення кратність обміну повітря становить 2…3. Обладнуємо відділення примусових обміном повітря.

Розрахунок механічної вентиляції наступний:

Вибираємо кратність обміну повітря
К=3
Визначаємо об’єм приміщення
(4.8)
Де: h –висота приміщення 4,2 м.
Fв=56×4,2=235,2 м
Визначаємо продуктивність вентилятора
(4.9)

4.2.5.3 Розрахунок освітлення.

Визначаємо кількість вікон за формулою
(4.10)
Де: Fo – площа освітлення, м
(4.11)
Де: -- коефіцієнт освітлення, для дільниці 0,3
Fo=56×0,3=15,6 м
F1 – площа одного вікна, м
F1 =b∙h=1,5∙2,4=3,6 м(4.12)
вікна.
Кількість електроламп визначаємо за формулою:
(4.13)
Де: WВ – потужність штучного освітлення, Вт
(4.14)
Де: Nn – питома потужність штучного освітлення на 1 м, для дільниці Nn=9.

N1 – потужність однієї лампи, 150 Вт.
лампочки
Площа відновлення по ремонту системи охолодження становить 56 м

Кількість вікон становить 4 шт.,

Ламп освітлення 3 шт.,

Потрібен вентилятор для примусової вентиляції.

Згідно даних розрахунків технологічний план відділення представлений на аркуші 1 графічної частини.

В спроектованій дільниці будуть проводити ремонтні роботи по відновленню деталей системи охолодження.
4.3 Організація робочих місць і розміщення устаткування у відділенні по системи охолодження.
Робочим місцем називають площу виробничого приміщення майстерні, призначеної для дій робітника (або бригади), що виконують визначені операції технологічного процесу ремонту машин. Таким чином, організують робочі місця токаря, коваля зварника і так далі. Робоче місце повинне передбачати найбільш раціональне розміщення технологічного устаткування у виді шаф, стелажів верстатів, столів, полиць, вішалок, контейнерів, шухляд і інше. Їх розміщають тат, щоб робота виконувалася найбільше ефективно з найменшими витратами часу і праці. На робочому місці повинні бути чітко передбачені місця для збереження заготівель або деталей, що очікують ремонту, вузлів, агрегатів і окремого місця для збереження відремонтованих. Інструмент і пристосування повинні зберігатися в шафках на відповідних полках або окремих.

При розміщенні устаткування і його органів керування варто забезпечити безпечну роботу робітника. Освітлення повинне бути достатнім для упевненого виконання технологічних операцій і відповідати встановленим нормам. Найбільше доцільно розташовувати робоче місце у вікна так, щоб воно добре освітлювало робітника попереду і збоку.

Робочі місця необхідно зв’язувати між собою таким видом транспорту, що враховував би розмір і форму вузлів, що транспортуються, і деталей, періодичність подачі заготівель. Добре зарекомендував себе комбінований спосіб транспортування з використанням спеціальних контейнерів для кожного робочого місця або ряду робочих місць.

Робоче місце варто містити в чистоті і порядку не допускається захаращення стружкою й іншими відходами, захаращення вузлами і деталями.

Робочий одяг повинний бути простий, зручний, міцний і відповідати вимогам естетики.

При установці устаткування необхідно витримувати технічні вимоги до монтажу агрегатів і верстатів, приведені в заводській документації, що супроводжує технологічне устаткування. Це стосується характеру і розміру фундаменту, способу кріплення, методів налагодження, обкатування і пуску. Особливо ретельно варто передбачити забезпечення безпечної роботи на устаткуванні, захистивши агрегати захисними кожухами, щитами, огородженнями, запобіжними пристроями, заземленням і так далі.

На обмеженій площі можна розмістити тільки обмежену кількість об’єктів, тому що діючими правилами установлені визначені розміри проходів, відстань від устаткування до стінки або колони, між об’єктами устаткування і так далі. Так відстань по фронті між верстатами довжиною до 2 метрів повинно бути 700 міліметрів, довжиною 4 метри – 900 міліметрів, а тільними сторонами верстатів і між стінкою і тільною або бічною стороною 700-800 міліметрів.

4.4 Організація технічного контролю.
Якість ремонту сільськогосподарської техніки є вирішальним чинником, що визначає надійність ремонту машини, і їх безвідмовність і довговічність. Якість ремонту залежить від рівня технологічної дисципліни в майстерні і стану технічного контролю на виробництві. У задачі технічного контролю входять також установлення причин браку і попередження можливості його появи.

Причинами браку на виробництві можуть бути: недостатньо ретельне виконання технічних операцій з порушенням режимів і вимог, установлених технологічними картами, невисока кваліфікація виконавців робіт, несправність устаткування, приладів, пристосувань і інструмента, низка якість застосовуваних матеріалів і їхня невідповідальність технічним вимогам. Причиною браку може також бути недбале поводження з ремонтуємими об’єктами при транспортуванні і збереженні, а також забруднення або захаращеність території, недостатня освітленість, бруд і т.д.

У майстернях з малим обсягом ремонтних робіт, технічний контроль здійснюється бригадиром, механіком або робітником-виконавцем. У майстернях з достатнім обсягом ремонтних робіт передбачається посада інженера-контролера майстерні, що підкоряється безпосередньо керівництву. Ця форма контролю називається напівзалежною, і вона є основною для ремонтних майстерень сільськогосподарських підприємств.

Незалежний контроль здійснюється фахівцями районного, обласного керування сільського господарства й інспекторами, і виконується періодично для перевірки якості відремонтованих машин.

При ремонті машин у підприємствах здійснюється проміжний і остаточний контроль. Перший складається у виконанні встановлених технологічними умовами контрольних операцій на різних стадіях ремонту машини або виготовлення деталі, другий полягає в перевірці якості виготовлених вузлів, деталей, агрегатів і відремонтованих машин з метою установлення відповідності їх кресленням, технічним умовам і стандартам.

По ступені охоплення контрольованих об’єктів, контроль підрозділяється на суцільний, коли перевірці підлягає все число контрольованих об’єктів, і вибірковий, коли контролюється лише частина об’єктів. Суцільний контроль виробляється при дефектовці деталей і вузлів при їхньому виготовленні, вибірковий – при прийомі на склад запчастин, відремонтований деталей, матеріалів.

Спосіб контролю Залежить від контрольованого об’єкта (деталь, вузол, агрегат, машина), способу виготовлення, матеріалів, призначення об’єкта і т.д. Спосіб контролю вказується в технологічних картах, технічних умовах і інструкціях. При проведенні контролю застосовують методи візуальної перевірки, інструментальний контроль з використанням вимірювальних інструментів і контрольних пристосувань (розміру і форми деталей), перевірка з використанням приладів і стендів, а також іспит в експлуатаційних умовах (на полі, фермі).

Відповідальний за стан технічного контролю є інженер-контролер. Робоче місце інженера контролера передбачається в центральній майстерні, воно забезпечується необхідним інвентарем, інструментами, приладами і технічною документацією.

Передача машин, агрегатів і вузлів в експлуатацію може бути здійснена тільки після прийому їх інженером-контролером. Об’єкти, не прийняті інженером –контролером вважаються не закінченими і до експлуатації не допускаються.
4.5 Вираження основних показників організацій виробничого процесу в відділенні.

Основними показниками організації праці являються:

● Такт виробництва – час виходу машини з ремонту. Такт виробництва визначається за формулою

, (4.15)
де:Пу – річна програма ремонту у відділенні в умовних одиницях.
, (4.16)
Де: Т-- трудомісткість ремонтних робіт у відділенні, люд.год.

Ту – трудомісткість умовного ремонту для відділення, беремо основну марку трактора яка ремонтується в відділенні.

Трактор ЮМЗ

Пу

Фронт ремонту – кількість машин які одночасно перебувають на ремонті.
тр-р. , (4.15)
Де:tп – тривалість перебування умовного трактора на ремонті tпюмз=40 год.
, (4.15)
Визначаємо коефіцієнт завантаження відділення
, (4.15)
Завантаження відділення складає 64%. Для даного сільськогосподарського підприємства даний коефіцієнт завантаження відповідає річному фонду ремонту машин.

4.6 Організація техніки безпеки і охорона навколишнього середовища в відділенні.

Щоб запобігти нещаснім випадкам на дільниці необхідно:

● Проводити інструктаж з техніки безпеки на робочому місці

● Не допускати робітників до роботи які не пройшли інструктаж і не мають посвідчення, які дозволяють їм виконувати відповідну роботу

Стежити за справністю ремонтно-технологічного обладнання в відділенні. Забезпечувати робітників спецодягом, захисними пристроями, а також необхідною літературою, інструкціями, плакатами і попереджувальними написами по техніці безпеки на робочих місцях. Стежити за санітарним станом робочих місць.

Вимагати додержання робітниками правил техніки безпеки і стежити за дотриманням методів праці.

Робочі місце повинні бути зручними по висоти та розташування, мати ящики з окремими гніздами для зберігання кожного виду інструменту. Встановлення на верстатах обмеження повинно бути надійно закріплено. Освітлення робочих місць повинно бути рівномірним і достатнім. Слід забезпечувати вільний прохід між робочими місцями шириною не менш ніж 1 метр. Робочі місця повинні бути чистими, не допускати їх захаращення деталями. В моторно-ремонтному відділенні робочі місця повинні бути складанні стендами, верстатами, стелажами, підйомно-транспортними засобами і мати достатню площу для розміщення обладнання і проходів. Стенди, підставки мають бути міцними і стійкими, повинні мати захисні пристрої. Інструмент повинен бути в справному стані. Контрольні органи, пристрої для пуску, регулювання повинні бути надійними, легко доступними і розпізнавальними.

Охорона природи – це розробка і здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів. При проведенні технічного огляду використовують велика кількість пально-мастильних матеріалів, кислот, що очищувально-миють засобів, що при влученні на ґрунтовий покрив впливають на навколишнє середовище, рослинний світ, організм людини. Забруднення повітря впливає не тільки на організм людини, але і на навколишнє середовище, і на розвиток сільськогосподарських культур, затримується їхній ріст, знижується врожайність. Тому на пункті технічного огляду повинне бути передбачений пристрій від забруднення атмосфери, вихлопними газами.

Особливу увагу звертають на підготовку до роботи паливної системи. Від паливного регулювання залежить спалювання палива і викид газів. Необхідно робоче місце і територію проведення ремонтно-обслуговуючих робіт чистоті, і не захаращувати різним хламом. Для мийки, очищення повинні бути обладнані спеціальні місця, із брудовідстійниками. Під час роботи не допускати підтікання пально-мастильних матеріалів. На території майстерні необхідно передбачити місця для паління, сміття, відходів. Для зборки пально-мастильних матеріалів і бруду при мийці перед постановкою на ремонт і при обслуговуванні пости обладнуються спеціальними збирачами. На території майстерні обладнуються спеціальні під’їзні колії, дороги з твердим покриттям, щоб уникнути ущільнення ґрунту, забруднення зелених насаджень, що насаджуються навколо території майстерні, а також оформлюються зелені куточки. Ці зелені насадження очищують повітря від пилу, створюють озонову зону на території майстерні. Територію майстерні необхідно містити в чистоті.

Схожі:

ТА МЕТОДИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
Під виробничими шкідливостями розуміють умови виробничого середовища, трудового та виробничого процесів, які за нераціональної організації...
КАЛЕНДАРНЕ ПЛАНУВАННЯ
Правила внутрішнього розпорядку в шкільній майстерні, загальні правила безпечної праці, виробничої санітарії та особистої гігієни...
Вступ. Завдання предмета «Трудове навчання». Елементи культури та...
Знайомство з правилами гігієни і санітарії, поведінку у майстерні і безпеки праці необхідно поводити на першому занятті з трудового...
Виробнича потужність підприємства
Вибір виробничого процесу, як визначальний чинник формування та планування виробничої потужності підприємства
Охорона праці може відігравати подвійну роль в інтенсифікації виробництва:...
Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості...
Задача охорони праці звести до мінімуму ймовірність ураження під...
Охорона праці (ОП) – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних...
ФОРМИ РОЗМІЩЕННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
ПОНЯТТЯ ПРО ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ. ВПЛИВ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ ПРАЦІ НА СТРУКТУРУ ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИКА ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ТЕХНІЧНОЇ ПРАЦІ В 5 КЛАСІ
Мета уроку. Засвоєння знань про техніку, технології, основні види технологічної діяльності, правила безпечної праці та внутрішнього...
КУРСОВА РОБОТА
Суть і основні принципи оплати праці в рослинництві. Форми організації оплати праці в рослинництві
19 квітня 2012 року
Практикум з використанням методу пізнавальної картографії «Пізнавальна карта роботи класних керівників з формування духовності особистості»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка