КУРСОВА РОБОТА

Скачати 1.2 Mb.

Назва	КУРСОВА РОБОТА
Сторінка	1/7
Дата	20.04.2013
Розмір	1.2 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ЛУБЕНСЬКИЙ ФІНАНСОВО – ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ПОЛТАВСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АГРАРНОЇ АКАДЕМІЇ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: «Планування та організація діяльності підприємства»
на тему : «Організація оплати в рослинництві»

Виконав студент

ІІІ курсу 37 групи денної форми навчання спеціальності: 5.03050401 “Економіка підприємства ”

Лавріненко Володимир Миколайович

Керівник ______________________

(прізвище та ініціали)

Допущено до захисту________________
Дата захисту роботи _________ 20____р.
Оцінка _________________

Підписи:

Голова комісії _____________________

Члени комісії ______________________

__________________________________

Лубни-2012

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Організація оплати праці в рослинництві……………………………………4

1.1. Суть і основні принципи оплати праці в рослинництві. Форми організації оплати праці в рослинництві……………………………………………………3

1.2. Нормування робіт в рослинництві…………………………………………8

1.3. Оплата праці працівників рослинництва. Методика визначення акордних розцінок у рослинництві………………………………………………………..12

2. Особливості планування оплати праці в галузі рослинництва на підприємстві……………………………………………………………………..21

2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства……………….21

2.2. Аналіз стану оплати праці в рослинництві……………………………….28

2.3. Планування оплати праці в рослинництві………………………………..31

2.4. Шляхи вдосконалення організації і оплати праці в рослинництві……...45

3. Охорона праці на підприємстві……………………………………………...49

Висновки і пропозиції…………………………………………………………..57

Список використаної літератури……………………………………………....60

Додатки

Вступ

У соціально - економічному розвитку країни сільське господарство посідає особливе місце. Це одна з основних галузей народного господарства, яка забезпечує виробництво продуктів харчування і є найпершою умовою розвитку суспільства. Продукти сільського господарства і промислові товари, що виробляються з сільськогосподарської сировини, становлять 75% фонду народного споживання.

Для України нарощування виробництва аграрної продукції, а особливо сільськогосподарських культур, має стратегічне значення для підйому національної економіки, тому що при успішному його розвитку створюються умови для подолання кризового стану ряду суміжних галузей. Зростання розмірів власного капіталу аграрних підприємств є важливим чинником підвищення економічної ефективності виробництва, що забезпечує розвиток сільських територій та поліпшення добробуту населення.

Тема курсової роботи: «Організація оплати праці в рослинництві».

Метою курсової роботи є аналіз стану галузі рослинництва на підприємстві та оплати праці на роботах в рослинництві, визначення перспектив розвитку даного господарства та заходів щодо підвищення його ефективності.

Актуальність теми полягає в дослідженні оплати праці в рослинництві на прикладі Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології Української академії аграрних наук чи відповідає заробіток працівників обсягу виконаних робіт.

Обєктом дослідження даної курсової роботи є Дослідна станція лікарських рослин Інституту агроекології Української академії аграрних наук (даді – ДСЛІ).

У курсовій роботі поставленіі наступні завдання:

1. Проаналізувати стан галузі рослинництва та ефективність діяльності підприємства.

2. Розгляд систем оплати праці в рослинництві та їх застосування. Визначення розцінок та визначення заробітку працівників при виконанні окремих видів робіт в рослинництві.

3. Вивчення основних напрямків вдосконалення систем винагород за працю в рослинництві.

Вивчення питань економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції здійснювалося на базі фактичних і статистичних даних, а також використанні форм державної звітності: форма № 50-СГ (річна) за 2009-2011 роки, Баланс (Форма N1) (за 2009-2011 роки), Статут, інші матеріали взяті з Дослідної станції .
1. Організація оплати праці в рослинництві

1.1. Суть і основні принципи оплати праці в рослинництві. Форми організації оплати праці в рослинництві

Правові, економічні і організаційні засади оплати працівників підприємств усіх форм власності і господарювання визначені Законом України "Про оплату праці". Законом визначено системи оплати праці; передбачено, що основою організації оплати праці е тарифна система, порядок організації оплати праці на підприємстві, права працівника на оплату праці, форми виплати заробітної плати, строки виплати заробітної плати та ін.

Статтею 23 Закону "Про оплату праці" передбачено виплату заробітної плати, нарахованої у грошовій формі, натурою там, де вона є традиційною або бажаною для працівників.

Натуроплата повинна бути еквівалентна до рівня оплати, нарахованої у грошовій формі, обчислена за цінами, не нижчими за собівартість продукції.

Співвідношення між розмірами грошової і натуральної заробітної плати, умови видачі натуроплати, ціни, за якими вона обчислюється, встановлюється в колективному договорі.

На колективні сільськогосподарські підприємства в повній мірі поширюється дія Закону України "Про колективні договори і угоди", гарантії і норми, встановлені Генеральною і галузевими угодами. Відповідно до ст. 2 зазначеного закону в колективних сільськогосподарських підприємствах трудові і соціально-економічні відносини регулюються шляхом укладення колективного договору.

Види оплати: основна, додаткова, преміальна.

Форми оплати: відрядна і погодинна.

Системи оплати: пряма і непряма відрядна, відрядно-преміальна, акордна, акордно-преміальна; погодинна проста, погодинно-преміальна, оплата праці від валового доходу.

Відрядна та погодинна система оплати праці

При відрядній та погодинній системах оплати праці використовуються такі її системи: пряма відрядна; відрядно-преміальна; відрядно-прогресивно-преміальна; непряма відрядна; проста погодинна; погодинно-преміальна.

Пряма відрядна система - сутність у тому, що заробіток працівника перебуває в прямій залежності від індивідуального виробітку і за кожну одиницю роботи йому нараховується заробітна плата згідно з прийнятою в господарстві тарифною сіткою і нормами виробітку на дану роботу. Тобто, скільки б одиниць роботи не виконав працівник, за кожну з них він отримує однакову оплату. Відрядна розцінка при цьому за одиницю роботи визначається діленням тарифної ставки на встановлену в господарстві норму виробітку.

Наприклад, норма виробітку на оранці зябу на глибину 25-27 см трактором Т-І50К становить 6 га. Робота тарифікується за V розрядом: тарифна ставка за норму - 6,32 грн., а за 1 га - 1,05 грн. (6,32:6) і при перевиконанні норми виробітку на будь-яку величину за понаднормативний гектар оранки також буде нараховано 1,05 грн.

Відрядно-преміальна система. Сутність її в тому, що за обсяг виконаних робіт у межах встановленої норми виробітку за кожну одиницю виконаної роботи заробіток нараховується в межах прийнятої тарифної ставки, а за перевиконання норми виробітку передбачається премія в розмірах, встановленому у господарстві. Премії можуть становити 30-50 відсотків від тарифної ставки за виконану понаднормативну роботу. Повернемось до вищенаведеного прикладу, якщо за нормативний оклад заробітна плата становить 1,05 грн., то за понаднормативний, за умов збільшення тарифної ставки на 50 відсотків оплата за 1 га дорівнюватиме і,57грн.(1,05-К5).

Непряма відрядна система застосовується переважно при оплаті праці допоміжних робітників: водіїв, майстрів-налагоджувальників, ремонтників, інших обслуговуючих виробництво працівників, за умов коли їх заробіток ставиться в пряму залежність від заробітної плати основних робітників.

Наприклад, комбайнеру нараховується оплата за відрядно-преміальною системою за кількістю скошених гектарів і намолоченого зерна, а помічник}' комбайнера нараховується 70 відсотків заробітної плати та 50 відсотків зерна від оплати комбайнера, помічнику з посвідченням тракториста-машиніста - відповідно 80 та 50 відсотків оплати комбайнера [15, с. 123].

Проста погодинна система передбачає, що заробіток робітника встановлюється на підставі погодинної тарифної ставки відповідно до кваліфікації робітника і відпрацьованого ним часу. За способом нарахування заробітку за цією системою розрізняють погодинну, поденну і щомісячну оплату. Погодинна система оплати праці використовується переважно підрядними трудовими колективами як одна з основних форм авансування до розрахунку за продукцію. Вона певною мірою спонукає трудові колективи до отримання високих кінцевих результатів.

Погодинно-преміальна система - до заробітку працівника-погодинника, крім погодинної тарифної за фактично відпрацьований час, включають премію за виконання нормованого завдання, розробленого на основі прогресивних нормативів, своєчасне і якісне виконання роботи та її якісні показники. У практиці трудових колективів, що працюють на принципах підряду, якісні показники при авансуванні робітників-погодинників враховують через коефіцієнт трудової участі (КТУ).

Колективна акордна система передбачає оплату праці не за окрему виробничу операцію, а за комплекс взаємопов'язаних робіт. Акордна оплата визначається, виходячи з діючих норм, тарифів і розцінок, відповідно до переліку виконуваних робіт. Проміжні розрахунки здійснюються за фактично виконані роботи. Розподіл акордної оплати між членами трудового колективу здійснюються за відпрацьований час кожного з урахуванням кваліфікації виконавців. Акордна оплата широко застосовується на збиральних роботах і заготівлі кормів.

Проте зазначені системи оплати праці недостатньо пов'язані з кінцевими результатами виробництва і зацікавленістю у їх поліпшенні. Для уникнення цього недоліку була і запроваджена акордно-преміальна система оплати праці, яка найбільше поширена і за сучасних умов виробництва в реформованих господарствах.

Акордно-преміальна система оплати праці

Сутність акордно-преміальної системи в тому, що основна оплата праці здійснюється за двома показниками:

обсяг виконаних робіт (відпрацьований час);
кількість і якість виробленої продукції.

Перша її частина (обсяг робіт, відпрацьований час) виступає у формі авансу, що може бути як відрядним - за обсяг виконаних робіт, так і погодинним - за відпрацьований час.

Друга частина оплати праці за кінцевий результат виробництва формується за рахунок коштів збільшення тарифних ставок на 25-50 відсотків при визначенні розцінок оплати за продукцію (величина відсотка залежить від досягнутого рівня виробництва: чим він вищий, тим більший і відсоток збільшення тарифу).

Методика розрахунку розцінок оплати праці за продукцію ґрунтується на використанні показників оплати за тарифом та доплат за продукцію й

вихід валової продукції; розраховується за формулою

де Ро.п.- розцінка оплати за одиницю продукції, грн.;

Т - тарифний фонд оплати праці на виробництві певної продукції, грн.;

Кт - коефіцієнт збільшення тарифу (1,25-1,50);

В - валова продукція, ц, шт., грн.

Розрахована таким чином розцінка оплати праці за продукцію є акордною оплатою, яка встановлюється після отримання продукції як добуток від множення кількості одиниць продукції на її розцінку. Різниця між виплаченим протягом року авансом і розрахованою сумою за продукцію і є тією різницею, що виплачується за другий показник пропорційно до отриманого авансу.

Розцінка оплати праці за одиницю продукції може бути розрахована за різними варіантами:

за кожну культуру, яку вирощує внутрішньогосподарське формування;
єдина розцінка за 1000 грн. Виробленої валової продукції;
колективна акордна розцінка за одиницю продукції на виробництві (заготівлі), виконанні окремих комплексних видів робіт - заготівлі та внесенні добрив, збиранні врожаю та ін.

Тарифний фонд оплати праці визначається за даними технологічних карт з кожної культури з урахуванням змін, що відбуваються в тарифних розрядах, ставках та нормах виробітку. Коефіцієнт збільшення тарифу приймається загальними зборами в межах рекомендованих (1,25-1,50) і відображених у прийнятому в господарстві Положенні про оплату праці. Урожайність на плановий рік також приймається загальними зборами господарського формування. Вартість валової продукції розраховується за цінами, які існують на період складання виробничої програми і розрахунку розцінок [18, с. 141].

При застосуванні колективної розцінки розподіл оплати праці між професійними групами здійснюється пропорційно до акордного фонду оплати праці, а всередині професійної групи - за відпрацьований час. За умов визначення розцінок оплати кожній професійній групі всередині групи для доярів встановлюється оплата за надоєне молоко кожним, тваринникам за молоко, надоєне від тих груп, які обслуговує той або інший тваринник, а решта категорій - від загально надоєного молока на фермі.

Система оплати праці від валового доходу найбільш доцільна в умовах, коли відшкодування всіх витрат виробництва, у тому числі і на заробітну плату здійснюється за рахунок власних коштів.

Тарифна система, її призначення та складові частини

Основою організації оплати праці с тарифна система, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

На госпрозрахункових підприємствах усіх форм власності форми і системи оплати праці, тарифні сітки, розцінки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, Генеральною і Галузевою угодами.
1.2. Нормування робіт в рослинництві

Відповідно до Кодексу Законів України “Про працю”, норми праці - це норми виробітку, часу, обслуговування, чисельності - встановлюються для працівників відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

Нормування праці в сільському господарстві, установлення норм витрат праці на виконання окремих робіт у конкретних організаційно-технічних умовах; один з елементів наукової організації праці. Нормування праці необхідно для оцінки й оплати праці відповідно до його кількості і якості. Для вивчення трудових процесів і витрат робочого часу з метою удосконалювання організації і планування праці важливе значення має технічне оснащення робіт, що забезпечує вибір найбільш раціональних форм поділу і кооперації праці, методів і прийомів виконання робіт, організації робочих місць тощо. Нормування праці базується на вимірі витрат робочого часу, необхідного для виконання окремих елементів роботи (хронометраж); на обліку усього або частини часу робочого дня (фотографія робочого дня); на комбінованому використанні фотографій робочого дня і хронометражу (фотохронометраж). Часто застосовують метод самофотографування робочого дня, коли виконавці на робочому місці ведуть запис втрат свого робочого часу в карті самофотографії робочого дня і вносять пропозиції по їх усуненню. Установлення відповідності застосовуваних норм праці умовам раціональної організації виробництва і праці поряд з аналізом виконання норм дозволяють установити ступінь напруженості діючих норм часу, норм виробітку і норм обслуговування. Науково обґрунтоване нормування праці у ДСЛІ сприяє раціональній його організації, оптимальній інтенсивності, правильному використанню сільськогосподарської техніки і робочої сили. Питаннями нормування праці у ДСЛІ займаються економіст господарства і технік-нормувальник; до цієї роботи залучаються також фахівці господарства, керівники й обліковці виробничих підрозділів, а також виробничий актив.

Розглянемо дані по ДСЛІ по статево віковій структурі трудових ресурсів зайняти на підприємстві. З 200 робітників підприємства 180 працюють на основному виробництві, близько 20 робітників зайняті адміністративною працею. При вирощувані зернових культур для виконання окремих видів робіт створюються тимчасові робочі групи. Зокрема, на збиранні зернових використовують збирально-транспортні комплекси. У їхній склад входять збиральні, транспортні засоби, ланка технічного обслуговування. Спільно вони домагаються скорочення термінів проведення робіт, підвищення продуктивності праці.

Раціональне використання трудових ресурсів дає можливість збільшити виробництво валової продукції, це сприяє росту продуктивності праці. Економія робочого часу означає зниження витрат праці на одиницю продукції [21, с. 114].

Зіставлення максимальне можливого і відпрацьованого часу характеризує ступінь його використання. Аналіз наявності і використання трудових ресурсів показує тенденцію до зниження чисельності працівників по ДСЛІ. З цим пов'язане збільшення навантаження на 1-го працівника по сільськогосподарських угіддях з 16,9 га до 17,9 га, і по ріллі з 12,3 га до 13,2 га.

При цьому добова норма одного робітника основного виробництва складає 8 годи, з перервою відпочинку 1 час після 4 годи праці. Тижнем норми праці при п’ятиденній робочий неділі складає 40 годин праці і 5 годин відпочинку, при середньоденній робочі нормі 8 годин; при шестиденній робочій неділі фонд робочого часу також складає 40 годин, але денна норма робочого часу складає 6,6 годин, і 80 хвилинною перервою. Середньомісячний фонд робочого часу складає 160 часів роботи і 40 годин відпочинку в розрахунку на одного робітника..

При цьому у відповідності до чинного законодавства України кожен робітник повинен раз на рік брати відпустку, кількість днів яких залежиться від обійманої посади і стажу роботи.

Для прикладу розглянемо процес нормування праці на збиранні зернових культур.

Основу встановлення розмірів заробітної плати та норм продуктивності (праці) працівникам на збиранні зернових культур урожаю 2011 р. становлять мінімальні державні та галузеві гарантії з оплати праці, тарифна сітка, умови та розміри матеріального стимулювання, визначені колективним договором підприємства, тарифні розряди робіт та норми продуктивності (праці).

У Галузевій угоді, укладеній між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України на 2011–2013 рр. встановлений мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника, який виконує просту роботу, що не вимагає кваліфікації, на госпрозрахункових підприємствах з 1 січня 2011 року не менше ніж 1004 грн. за повністю виконану місячну норму праці та мінімальний гарантований розмір тарифної ставки робітника І розряду 1024 грн. з розрахунку на місяць; 6,16 грн. – за годину [4].

Нормою Галузевої угоди є мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень. На підприємстві в колективному договорі можуть встановлюватися вищі розміри тарифних ставок (окладів) працівників. Вони становлять основу для розрахунку відрядних розцінок для робітників, які працюють на збиранні зернових культур (табл. 1.1.)

Таблиця 1.1

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

КУРСОВА РОБОТА Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач...	КУРСОВА РОБОТА Розрахунково-графічна робота (РГР) виконується самостійно студентами протягом ІІ навчального семестру. Завдання на РГР видає викладач...
КУРСОВА РОБОТА Форма та структура Конституції України	КУРСОВА РОБОТА Загальна характеристика провадження у справах про адміністративні правопорушення 8
КУРСОВА РОБОТА Оформлення документації по підготовчому етапу (Висновок по технічній пропозиції)	КУРСОВА РОБОТА Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5
КУРСОВА РОБОТА «Теоретичні і практичні питання участі державного обвинуваченого в суді першої інстанції»	КУРСОВА РОБОТА Підстави та процесуальний порядок визнання особи потерпілою у кримінальному процесі України 6
КУРСОВА РОБОТА Новокаховське представництво Київського відкритого державного міжнародного університету розвитку людини “Україна”	КУРСОВА РОБОТА Новокаховське представництво Київського відкритого державного Міжнародного університету Розвитку людини “Україна”

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання