Професійна готовність учителя до роботи в умовах профільного навчання


Скачати 96.13 Kb.
НазваПрофесійна готовність учителя до роботи в умовах профільного навчання
Дата27.02.2016
Розмір96.13 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
Наталія. Куриш – завідувач НМЦ менеджменту

та з координації діяльності РМК(ММК) ІППО

Професійна готовність учителя до роботи в умовах

профільного навчання
У статті зібрано перелік нормативно-правових документів які учитель повинен опрацювати готуючись до роботи в профільній школі. Виділяються уміння вчителя необхідні при роботі в профільних класах та підкреслюється необхідності поєднання психологічної, педагогічної та предметної готовності учителя до роботи в умовах профільної освіти.
Ключові слова: профільне навчання, психологічна, педагогічна та предметна готовність вчителя.
Natalya Kurish.Professional teacher willingness to work sn a specsal educatijn

The article contains a list of legal documents that a teacher has to learn before working in the specialized school. Teacher skills required when working in specialized classes are distinguished and the need for a combination of psychological, pedagogical and subject teachers ready to work in a professional education is emphasized.
Key words: specialized education, psychological, pedagogical and subject willingness teacher.

Вирішальною педагогічною умовою організації профільного навчання в загальноосвітній школі є формування складу педагогічних кадрів, які мають забезпечувати профільну, допрофільну, загальноосвітню підготовку учнів. Освітня практика підтверджує доцільність підготовки не вузькоспеціалізованого педагога, викладача конкретного навчального предмета, а фахівця, здатного викладати цикл споріднених дисциплін, обізнаного з інноваційними педагогічними технологіями, методиками активного навчання тощо.

Учитель профільної школи повинен бути спеціалістом високого рівня, відповідного профілю та спеціалізації, щоб забезпечувати варіативність та особистісну орієнтацію навчально-виховного процесу через послідовне, педагогічно доцільне проектування індивідуальних освітніх програм розвитку особистості; практичну орієнтацію освітнього процесу через введення інтерактивних, ефективних технологій, проектно-дослідницьких методів, поширення навчального співробітництва; остаточне профільне самовизначення старшокласників і формування здібностей та компетентностей, необхідних для продовження професійної освіти.

Ці вимоги потребують модернізації педагогічної освіти, підвищення кваліфікації та перепідготовки освітян.

Для профільної школи потрібний учитель, здатний генерувати інноваційні ідеї, який проявляє професійний інтерес до розробки й реалізації нових навчальних програм, володіє високим інтелектуальним потенціалом та науковою компетентністю, різними методами активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці; має ґрунтовну методичну підготовку; проводить разом з учнем пошуково-дослідницьку роботу, зміцнює й розвиває емоційно-мотиваційну сферу підлітків.

Функції вчителя розширились та ускладнились. Вони охоплюють тепер навчальну, виховну, розвивальну, культурно-просвітницьку, соціально-педагогічну, корекційну, комунікативну, проектну, інноваційну, дослідницьку та ін.

Варто конкретизувати критерії оцінювання та самооцінки професійної компетентності вчителя, який організує профільне навчання у загальноосвітній школі. На основі наукового узагальнення державних стандартів визначено критерії відбору змісту вищої педагогічної та післядипломної освіти з урахуванням методологічних концептуальних розробок учених [ 2]

Учитель профільної школи повинен знати:

  • основоположні документи: закони України “Про освіту, “Про загальну середню освіту ”, Концепцію профільного навчання в старшій школі;

  • національну доктрину розвитку освіти в Україні;

  • регіональні програмні документи;

  • концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;

  • основи особистісна орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;

  • наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів;

  • порядок організації  факультативів та елективних курсів;

  • методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів.

 Учитель профільної школи повинен уміти:

  • проектувати навчальний процес, дослідницьку, індивідуальну пошукову діяльність учнів;

  • застосовувати різні види й форми діяльності учнів (навчальні проекти, індивідуальні, групові заняття, самостійну роботу, практику, роботу в лабораторії);

  • застосовувати поряд з традиційними нові форми, методи й засоби педагогічного діагностування, розробляти індивідуальні освітні програми, педагогізувати середовище;

  • формувати логіку викладання профільних дисциплін, виходячи з потреб і нахилів учнів;

  • діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку;

  • розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу;

  • застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідальної діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири;

  • використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання;

  • забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо); 

сприяти професійному самовизначенню старшокласників.

На основі зазначених критеріїв було проведено анкетування учителів загально навчальних закладів області – слухачів курсів підвищення кваліфікації ІППО. В опитуванні взяли участь 100 учителів придметників основної і старшої ланки загальноосвітніх навчальних закладів, з них 91% жінки та 9% чоловіки. 65% опитаних спеціалісти вищої категорії, 21% - І категорії, 12% - ІІ категорії, 2% - спеціалісти. Практику викладання в профільних і допрофільних класах мають лише 55% опитаних, які переважно викладають класах з природничо-математичним, українсько філологічним, історичним, біолого-хімічним профілях.

За результатами анкетування з’ясовано, що 28% вчителів вважають ступінь актуальності запровадження профільного навчання в загальноосвітній школі високим, 55% - середньо актуальним і 17% - не актуальним. На запитання «Чи кожен учитель може працювати у профільній школі?» ствердно відповіли – 51%, 49% - дали заперечну відповідь.

Щодо знайомства з Концепцією профільного навчання, то лише 86% респондентів ознайомлені з нею, а знаннями принципів організації профільного навчання володіють лише 66% опитаних.

Серед основних вимог до вчителя профільної школи вчителі назвали глибоке знання профільних предметів (75% опитаних) та творчо підходити до навчання і виховання учнів (71% опитаних). Водночас менш як четверта частина респондентів до вимог віднесла вміння організовувати елективні курси і володіння методикою науково-дослідницької роботи. Рівень власної готовності до роботи в профільній школі високо оцінюють лише 30% респондентів, посередньо – 66% та низько – 4%.

 Чи готові педагоги і що потрібно розуміти під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання?

          Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання [ 7]

           Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій. Таким чином психологічне забезпечення вимог готовності педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

  • психологічної готовності до викладання предмета в різних типах навчальних закладів (здатність вчителя без психологічного дискомфорту переключатися на дещо інший вид діяльності, зумовлений специфікою ЗНЗ);

  • психологічної готовності до викладання предмета на різних рівнях (стандарту, академічного, профільного);

  • психологічної готовності до діагностики здібностей учнів до предмета;

  • психологічної готовності до професійної орієнтації учнів профільних класів, що  вимагає вмілого управління пізнавальною діяльністю учнів і орієнтацією на рівень майбутньої професійної діяльності (тут необхідна особлива толерантність вчителя);

  • психологічної готовності до мотивації вивчення предмета на різних рівнях.

      Педагогічну готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

  • готовності до профільної диференціації змісту предмета;

  • готовності до забезпечення наступності між профільним навчанням та професійною підготовкою;

  • готовності до реалізації різних форм організації профільного навчання;

  • готовності до професійної орієнтації учнів

  • готовності до реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.

 Предметну готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається у контексті:

  • готовності передбачати фундаментальні знання з базового предмета;

  • готовності передбачати відповідний рівень загальної культури і професійної компетентності.

          Профільні дисципліни дають можливість вчителям-предметникам не лише викладати відповідний матеріал, але й ознайомити учнів з професіями, в яких їх предмет відіграє важливу роль. Тому слід в процесі викладання предмету

  • виразніше показати учням ті сторони знань і навиків, які мають практичне значення для сучасної виробничо-трудової діяльності,

  • сформувати у них вірне розуміння суспільного характеру цих знань і навиків,

  • збудити до них інтерес.

  • захопити школярів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань.

          Так, наприклад, учитель математики в класах фізико-математичного, науково-природничого, технічного профілю знайомить учнів з видатними відкриттями в науці і техніці, з біографією відомих вчених. За рахунок позакласних годин проводить екскурсії на підприємства. Вчитель іноземної мови в класах гуманітарного, філологічного профілю може більш ретельно розповісти учням про роботу перекладача, лінгвіста, журналіста тощо.

          Основною метою вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання є[ 8]:

  • знайомити учнів з різними видами праці і професії;
    вивчати їх нахили, здібності професійні інтереси;

  • консультувати учнів з питань, які пов’язанні з продовження навчання та працевлаштуванням.

          Вчитель повинен продумати, з якою професією доречно ознайомити учнів у межах програмної теми, враховувати спільні основи профорієнтації під час вивчення різних навчальних предметів.

          Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках свого предмета, вчитель-предметник повинен мати теоретичну та практичну підготовку. [ 10]

     Теоретична підготовка включає:

  •  знання цілій, задач профорієнтації,

  •  методів її реалізації в умовах відповідного предмета,

  •  психолого-педагогічні основи проблеми.

          Практична підготовка включає:

  • знання методики профорієнтаційної роботи в умовах викладання відповідного предмета;

  • вмінь та навиків проведення різних заходів (бесід, зустрічей, екскурсіїй тощо).

          Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно відноситься вчитель-предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовки учнів до основного, правильного вибору професії.

    Основними формами профорієнтаційної роботи вчителя-предметника при вивченні програмних тем є:
- бесіда про професії, які пов’язанні з матеріалом, що вивчається;
- розв’язування різних типів задач з практичним змістом;
- участь в олімпіадах, вечорах, теоретичних конференціях;
- екскурсії на підприємства, виставки;
- зустріч із спеціалістами;
- проведення тематичних, літературно-художніх вечорів, усних журналів.

Саме ці якості вчителя здатні підтримати вектор інтересу учнів до предмета й дають розуміння того, що в навчальному процесі вчитель і учень виступають як рівноправні суб’єкти.

Принцип співпраці набуває особливого значення. Адже учні старшої школи – це вже не малі діти, а юнаки й дівчата, які мають свою позицію, погляди, думки і має рацію той учитель, девізом якого в роботі є гасло: «Не з предметом іти до учнів, а з учнями до предмета».

Література

1.    Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Теорія: Підруч. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2.    Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед.преса, 2006. – С. 23-29.

3.    Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2004.- №37, жовтень. – С.2-3.

4.    Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24. – 15 с.

5.    Кремінь В.Г. Людиноцентризм як філософія творення українського суспільства. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. – С. 7-14.

6.    Огнев’юк В.О. Профільна школа в категоріях цілей і цінностей освіти. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед. преса, 2006. – С. 15-22..

7.    Пайкуш М.А. Критерії готовності вчителя до профільного навчання фізики. Методичні рекомендації. Львів: Спом, 2004. – 16 с.

8.    Пайкуш М.А. Науково-методичне забезпечення підготовки вчителя до профільного навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах. Львів: Спом, 2005. - 20с.

9. Профільне навчання: теорія і практика / (П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.) під ред.. Л.А. Липової. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192 с.

10. Самодрин А.П. Принцип профільного навчання. Психолого-педагогічний супровід профілізації освіти: теорія і практика. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Полтава, 10-11 грудня 2008 р.) / За ред. В.Ф. Моргуна. – Полтава: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, 2008. – С. 39-43.

11.  Самодрин А. Профільне навчання в загальноосвітньому навчальному закладі / Анатолій Самодрин // Імідж сучасного педагога. – 2004. – № 7. – С. 51-54с.

Схожі:

Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання
Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції,...
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки...
Основні поняття екстремальної психології. Професійна діяльність в екстремальних умовах. Психологічна характеристика фактору ризику...
Стаття ««Готовність до інноваційної професійної діяльності як важлива...
Стаття ««Готовність до інноваційної професійної діяльності як важлива професійна якість педагога»
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою профільного навчання за спеціалізацією «Основи дизайну» є забезпечення загальноосвітньої проектно-технологічної підготовки...
Організація профільного та допрофільного навчання на прикладі роботи...

Теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної...
Ключові|джерельні| слова: студент з|із| обмеженими можливостями|спроможностями|, професійна підготовка, професійна реабілітація,...
4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і...
Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області
Буцкіна, С. В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі
Готовність дитини до шкільного навчання вчені насамперед розглядають з точки зору відповідності рівня розвитку дитини вимогам навчальної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка