Теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору в умовах розвитку інформаційного суспільства

УДК 378:376 Ю.Й. Тулашвілі, к. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету імені Лесі Українки (м. Луцьк) теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору в умовах розвитку інформаційного суспільства У статті окреслено теоретичні і методичні засади організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору в умовах розвитку інформаційного суспільства, як засобу їх професійної реабілітації. Ключові|джерельні| слова: студент з|із| обмеженими можливостями|спроможностями|, професійна підготовка, професійна реабілітація, сліпий, вузівська підготовка, комп’ютерні технології. Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими або практичними завданнями. У цивілізованому й культурному контексті освіта є механізмом соціалізації особистості. Через освіту людина готується до суспільної трудової діяльності. Видатні педагоги Костянтин Ушинський, Антон Макаренко і Василь Сухомлинський зауважували про велике значення праці в процесі виховання та навчання майбутньої особистості. У своїй статті “Праця в її психічному і виховному значенні” Ушинський наголосив на значенні праці як основного чинника у розвитку особистості та суспільства. Він писав: “Виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до трудового життя”. Для того, щоб праця забезпечувала якісне виховання та навчання в процесі становлення особистості, вона, на думку Макаренка, повинна бути посильною, педагогічно доцільною, результативною, осмисленою, творчою, колективною. Сухомлинський у роботі “Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості” наголошує на тому, що “кожна людина вже в роки дитинства й особливо в підлітковому віці й ранній юності повинна осягнути щастя повноти свого духовного життя, радість праці та творчості”. У межах завдань, що постають перед професійною освітою України, особливе значення відіграє визначення принципів, формування змісту і методів процесу навчання осіб з особливими потребами, зокрема людей з глибокими вадами зору. Декларацією ООН “Про права інвалідів” визначено право інвалідів на освіту, ремісничу професійну підготовку з метою відновлення працездатності, широкого залучення до суспільного життя. Тому в умовах становлення інформаційного суспільства однією з актуальних проблем, що має велике соціальне значення і постає перед професійною та вищою освітою, є створення системи професійної комп’ютерної підготовки, яка дозволить забезпечити широкий доступ до отримання сучасних професій тим членам суспільства, котрі за своїм психофізичним станом відносяться до суб’єктів освіти з особливими потребами. Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Сучасний процес професійної реабілітації інвалідів по зору нерозривно пов’язаний з опануванням незрячою та слабозорою людиною основ комп’ютерних технологій. Про необхідність використання елементів комп’ютерної підготовки в процесі соціалізації осіб з порушенням зору йдеться у роботах Л. В. Коваленко,  О. М. Легкого, В. П. Єрмакова, Г. О. Якуніна, П. М. Таланчука, К. О. Кольченко, Г. Ф. Нікуліної, Л. З. Шауцукової, Д. П. Димитриченко, Є. Ю. Щедрова, Г. Є. Цейтлина, І. Б. Порецького, О. М. Пилюгіної та інших. Так В.П.Єрмаков та Г.О.Якунін у своїй роботі [1, с. 213] “Основи тифлопедагогіки: розвиток, навчання та виховання дітей з порушеннями зору” відзначають, що “у сучасних умовах все більше розширюється коло спеціальностей, які пов’язані із кодуванням та обробкою інформації”. Вони визначають особливості роботи незрячих за фахом програміста. На їх думку, в будь-якій сучасній установі можна створити ідеальне робоче місце для незрячого фахівця. Воно повинно мати такий апаратно-програмний склад: індивідуальний комп’ютер з достатнім ресурсом для роботи інструментальних і адаптуючих програмних засобів; декілька програм “доступу до екрану”, які володіють різними можливостями і дозволяють працювати в різних операційних системах; брайлівський дисплей; синтезатор мови; сканер; доступ до Інтернету. У своїй праці “Досвід використання комп’ютерних технологій при навчанні інформатики незрячих дітей” Л. З. Шауцукова та Д. П. Димитриченко [2] відзначають можливість та необхідність застосування нових інформаційних технологій у навчальному процесі осіб з порушеннями зору. Вони вважають, що комп’ютерні технології, в даному випадку, повинні розглядатись не стільки як предмет вивчення, а як новий засіб розширення можливостей інвалідів та їх успішної реабілітації в сучасному суспільстві. Метою статті є окреслення концептуальних засад організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору в умовах розвитку інформаційного суспільства, як засобу їх професійної реабілітації. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Культурні зміни суспільства в процесі його інформатизації, які призводять до принципових змін у сприйнятті людських цінностей, висувають вимоги до трансформування розуміння зв’язку філософії та освіти. Педагогічна наука в процесі опрацювання результатів навчально-виховної діяльності у взаємодії з гуманістично-орієнтованою філософією продукує нові людино-адаптуючі гуманістичні теорії освіти. Ідея запровадження в системі професійної реабілітації інвалідів комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору з метою використання ними комп’ютерних технологій у трудовій діяльності є реальним втіленням цієї взаємодії. Проведений нами аналіз проблеми науково-методичного обґрунтування організації професійної комп’ютерної підготовки з метою підвищення ефективності процесу професійної реабілітації інвалідів по зору дозволяє зробити такі висновки: 1. Становлення інформаційного суспільства розкриває широкі можливості гуманізації освітнього простору, особистісну орієнтацію освіти, спрямованість її цілей, змісту форм і методів на особистість того, хто навчається, не зважаючи на його психофізичний стан. 2. Розширення інформатизації суспільства створює передумови до професіоналізації осіб з порушеннями зору на ґрунті широкого застосування комп’ютерної техніки, що сприятиме використанню ними комп’ютерних технологій у подальшій професійній діяльності. Гносеологічний розвиток суспільства, його сфер життя нерозривно пов’язаний з розвитком основоутворюючої галузі соціуму – освіти. Освіта, на думку Н.В. Кузьміної, являє собою педагогічну систему, що складається з сукупності взаємозв’язаних структурних та функціональних компонентів, які підкоряються цілям виховання, освіти і навчання підростаючого покоління та дорослих [3, с. 13]. Утворення педагогічної системи виникає на задоволення потреб суспільства у вихованні, навчанні та професійній підготовці громадян. Сфери суспільного життя відбивають свій вплив на формування та розвиток педагогічної системи у будь-який історичний відрізок часу. Процедурний взаємозв’язок компонентів педагогічної системи під впливом взаємодії із сферами суспільного життя можна відобразити у вигляді схеми (рис. 1). Матеріальна діяльність людей впливає на виробничі відносини і формує потребу у вихованні та навчанні різних категорій членів суспільства, що, в свою чергу, відображається на визначені цілей системи. Матеріальна сфера генерує нові завдання, що складають основу культурної сфери. Культура суспільства пов’язана з методологією дидактики, підвищує рівень якості виховання та навчання, які є носіями духовності в суспільстві. Освічена особистість, вступаючи у суспільні відносини, формує рівень соціальної сфери. У свою чергу, соціальна сфера ставить вимоги до рівня педагогічних кадрів, які є носіями суспільних та політичних інтересів. Таким чином, взаємовідносини “суспільство-освіта” можна визначити як такі, що є взаємопроникаючими. Освіта, забезпечуючи задоволення потреб суспільства, готує високоосвічених особистостей, які своєю практичною діяльністю сприяють еволюції суспільних відносин. Рис. 1. Взаємозв’язок сфер суспільного життя з еволюцією системи освіти людей з особливими потребами Розгляд концептуальних передумов професійної підготовки інвалідів по зору в умовах розвитку інформаційного суспільства висвітлив гостру потребу у розробці наукового підходу до організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору, як засобу реалізації суспільної цілі, що полягає у розв’язанні проблеми підвищення рівня інтеграції інвалідів по зору в соціально-трудові відносини. Систему професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору слід розглядати як сукупність структурних та функціональних компонентів [3, с. 11], що вирізняються конкретними цілями виховання і навчання суб’єктів освітньої діяльності із сліпотою, які формуються відповідно до системоутворюючих дидактичних принципів. Обов’язковим компонентом професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору, організація якої здійснюється на засадах інклюзивного навчання, є система супроводу [4,  с. 26]. У сучасній педагогічній науці професійна підготовка ґрунтується на ряді дидактичних принципів, що випливають з наукового розуміння суті процесу виховання й навчання, як формоутворюючих характеристик системи світи. За визначенням С. У. Гончаренка [5, с. 299] педагогічна система передбачає реалізацію таких дидактичних принципів: зв'язок змісту й методів навчання з національною культурою і традиціями, виховний характер навчання, науковість, систематичність, наступність, свідомість й активність особистості, наочність, доступність, індивідуалізація процесу навчання за рахунок вивчення інтересів, здібностей, нахилів та можливостей кожного суб’єкта навчання. В умовах розбудови інформаційного суспільства філософією освіти [6] відводиться важлива роль впровадження гуманістичної парадигми, яка приходить на зміну моделі авторитарної педагогіки та створює передумови до розширення можливостей професійної реабілітації інвалідів зору через фахову підготовку у професійних та вищих навчальних закладах. Гуманізація освіти у широкому значенні розуміється як переорієнтація навчально-виховного процесу на формування особистості людини як унікальної цілісної творчої індивідуальності, що прагне до максимальної реалізації своїх можливостей, відкрита для сприймання нового досвіду, здатна здійснювати свідомий і відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях. Побудова освітнього простору на гуманістичних засадах [7, с. 55] передбачає переорієнтацію освіти в напрямку особистісно-розвивального навчання, тобто спрямованість її цілей, форм, змісту і методів на суб’єкта освітньої діяльності, на заохочення і стимулювання гармонізації його розвитку. Враховуючи це, організація системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору, що розбудовується на засадах гуманістичного підходу, повинна характеризуватись включенням інваліда у навчальний процес з врахуванням його фізіологічних та психічних особливостей розвитку. За цих умов суб’єкт освітнього процесу з депривацією зору при здійсненні дидактичної взаємодії розглядається як активний, свідомий та рівноправний учасник навчального процесу. У цьому випадку педагогічна система професійної комп’ютерної підготовки повинна будуватись на методологічних засадах цілеспрямованого дидактичного впливу на зороводепривовану особу, основна мета якого полягає у сприянні активізації механізмів компенсації її дефекту на всіх етапах навчально-розвивального процесу. Означені особливості навчально-виховного процесу осіб з порушеннями зору дають нам підставу зробити висновок, що система професійної комп’ютерної підготовки незрячих та слабозорих повинна поряд із традиційними принципами базуватись на принципах, які враховують внутрішньо-індивідуальний стан суб’єкта освітньої діяльності та відображати позитивні тенденції у міжособистісних відносинах, які вибудовуються на засадах гуманізму у сучасному суспільстві. В основу запропонованого нами підходу до організації та впровадження професійної комп’ютерної підготовки у систему професійної реабілітації осіб з порушеннями зору покладено поряд із традиційними такі спеціальні системоутворюючі дидактичні принципи: - природовідповідність як вимога вивчати і враховувати в процесі професійного навчання природні особливості суб’єкта освіти, визначати пріоритети інтересів особи з порушеннями зору при підготовці до професійної діяльності; - індивідуальний підхід, який зумовлений врахуванням індивідуальних психофізіологічних особливостей, стану здоров’я особи з порушеннями зору, реалізацію диференційованого підходу при визначенні індивідуальних траєкторій навчання; - доступність професійного навчання, що реалізується варіативною відповідністю форм, змісту, методів та засобів навчання; - активна співпраця між усіма суб’єктами навчально-виховного процесу, яка, насамперед, передбачає дружньо-партнерські відносини між викладачем-тьютором та тим, хто навчається; - емоційність навчання, що пов’язана із створенням та підтримуванням на протязі процесу навчання максимально позитивного емоційного стану. Проведений аналіз основних принципів та сучасних підходів до організації системи професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору показав, що організація та запровадження такої навчальної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах та у закладах вищої освіти в яких здійснюється навчання осіб з порушеннями зору є актуальним завданням подальшого удосконалення системи професійної реабілітації інвалідів. Результати науково-пошукової роботи висвітлили, що сьогодні остаточно не сформовані науково-обґрунтовані методики професійного комп’ютерного навчання які у повній мірі реалізували б основні концептуальні положення сучасного підходу в системі соціалізації інвалідів зору. Методичні засади організації навчально-виховного процесу і організації професійної комп’ютерної підготовки, на нашу думку, повинні враховувати специфіку тифлопедагогічних спеціальних принципів. Без такого врахування неможливо якісно та ефективно розв’язати завдання професійного навчання незрячих та слабозорих, успішно формувати зміст навчальних дисциплін, реалізувати методики і прийоми навчання. Тільки комплексне застосування загальних дидактичних та спеціальних тифлопедагогічних принципів дозволить успішно запровадити професійну комп’ютерну підготовку на сучасному етапі становлення реабілітації інвалідів зору. Нами було встановлено, що ступінь ефективності особистісно-орієнтованих педагогічних технологій істотно залежить від того, як повно представлена та розкрита в них особистість в її різноманітній суб’єктивності, як враховані її психофізичні особливості. Такий підхід безпосередньо впливає на розвиток зороводепривованої особистості. Звідси – пріоритет особистісно-орієнтованого навчання у порівнянні з інформаційно-знаннєвим, спрямованість на формування у студентів з порушеннями зору широкої гами образів світу на відміну від однозначних “програмних” уявлень. Все це можливе через застосування діагностики особистісного розвитку, методів ситуаційного проектування та діалогу з метою пошуку сенсу, включення до навчальних завдань контексту життєвих проблем. Особистісно-орієнтовані технології, як пріоритет, визначають персоналізацію педагогічної взаємодії, яка вимагає адекватного включення у цей процес набутого особистісного досвіду (почуттів, переживань, емоцій, відповідних їм дій і вчинків). Персоналізація у професійній підготовці суб’єкта освіти з особливими потребами – це перехід до особистісно-орієнтованої педагогіки, оскільки вона спираються на застосування цілісної системи співпраці, що активно використовує чуттєвий, емпіричний, теоретичний і творчий рівні пізнання. Під час впровадження особистісно-орієнтованих педагогічних технологій професійної підготовки осіб з вадами зору повинна зберігатися певна послідовність, динаміка: від максимальної допомоги викладача студентам у вирішенні навчальних завдань до поступового наростання їхньої власної активності, до повної саморегуляції в навчанні і появу відносин партнерства між викладачем і студентом. Перебудова форм співробітництва, пов’язана зі зміною позицій педагога і студента, приводить до можливості самозміни суб’єкта навчання, який поступово досягає самостійності та здійснює визначення власних шляхів саморозвитку. Під час проведення науково-дослідної роботи нами виявлено, що саморозвиток осіб з вадами зору залежить від рівня утворення мотивацій до опанування обраним фахом. Ступінь індивідуалізації і творчої спрямованості освітнього процесу поступово поглиблюється з успішним опануванням рівня фахової підготовки. Ця закономірність складає основу індивідуально-творчого підходу, який передбачає безпосередню мотивацію як навчальної, так і інших видів діяльності, організації процесу саморозвитку в напряму до кінцевого бажаного результату. Такий підхід створює студенту з вадами зору можливість відчути радість від самоусвідомлення власного росту і розвитку. Основне призначення індивідуально-творчого підходу полягає в створенні умов, які ініціюють внутрішні механізми саморозвитку і самореалізації особистості. Для професійної підготовки осіб з вадами зору основним інструментом є описове словесне (вербальне) спілкування. В умовах співпраці зміст навчання стає спільним об’єктом пізнавальної активності як з боку того, хто навчає, так і з боку того хто навчається: педагог ставить завдання, обговорює їх разом з студентом, проводить дискусії і планування діяльності. Студент розв’язавши поставлені перед ним завдання отримує емоційне задоволення від досягнення мети. Така взаємодія студента з викладачем є особистісно-орієнтованими педагогічними технологіями, спрямованими на утворення об’єктної уяви, коли предметом педагогічного спілкування стає певний зміст (об’єкт вивчення), відносно якого воно здійснюється. Стрижнем програми професійної комп’ютерної підготовки осіб з вадами зору є принцип творчої самореалізації особистості, коли суб’єкт в актах своєї самодіяльності не тільки виявляється і проявляється, а й створюється і визначається. Навчальні програми підготовки незрячого студента побудовані переважно на тренувальних заняттях, в процесі яких закріплюються набуті знання та набуваються уміння та навички роботи із засобами інформаційних технологій. Незрячий студент, опановуючи загальні способи роботи з комп’ютером, поступово формує свої прийоми, що свідчить про здобуття ним творчого рівня пізнання. Тренувальні процедури можна здійснювати з різною частотою. Враховуючи це важливо орієнтуватися відповідно на особистість того, кого навчають, на його сприйняття змісту навчальної діяльності і самого педагога. Тільки за таких умов викладач, який веде практичні заняття, може розраховувати на утворення справжнього зворотного зв’язку у процесі навчання незрячого студента. Особливість викладацької діяльності в умовах процесу навчання суб’єктів з особливими потребами полягає в повному розумінні особистості того кого навчають, реагуванні на його успіхи та невдачі. Звідси випливає необхідність розвитку рефлексивності мислення і спілкування в процесі педагогічного впливу. Під рефлексією звичайно розуміють, з одного боку, можливість особистості аналізувати власні думки, почуття, наміри, з іншого – здатність прогнозувати думки, почуття, дії інших людей відносно себе або третіх осіб. Наприклад, рефлексія, яка настає як усвідомлення або прогнозування незрячою особою того, якою її сприймають і оцінюють в конкретній ситуації або в цілому, дає можливість здійснювати корекцію своєї поведінки під час виконання навчальних дій, приймати активну участь у перебудові змісту навчального процесу. У контексті рефлексії найбільш виразно виступає і взаємозв’язок трьох сторін спілкування: сприйняття – обмін інформацією – взаємодії. Для формування рефлективності мислення і спілкування майбутніх фахівців ми пропонуємо реалізацію спеціальної процедури, яка повинна здійснюватись у два етапи: у процесі теоретичного навчання та у період здійснення практичних дій в умовах наближених до виконання реальних фахових обов’язків. Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, впровадження новітніх підходів у процес реабілітації інвалідів є надзвичайно важливим етапом професійного становлення особи з вадами зору. Саме ж професійне становлення повинне ґрунтуватись на новітніх досягненнях в галузі тифлопедагогіки і щораз оновлюватись та удосконалюватись, адаптуючись таким чином до потреб сьогодення. Розглядаючи наукові аспекти професійної комп’ютерної підготовки осіб з порушеннями зору, необхідно окреслити основні критерії для побудови моделі формування їх професійної діяльності: 1. Вияв готовності до прояву компетентності, обізнаність у основних професійних функціях з використанням комп’ютерних технологій - мотиваційний критерій; 2. Систематичне володіння знаннями змісту компетентності, що виступає як засіб інтеграції галузевої професійної та інформаційної сфер діяльності - когнітивний критерій; 3. Набуття досвіду прояву компетентності в різноманітних стандартних і нестандартних ситуаціях професійної діяльності – креативний критерій; 4. Вміння здійснювати обґрунтований вибір методів діяльності із застосуванням комп’ютерних технологій – інформаційно-технологічний критерій; 5. Організація засад діагностики та корекції навчальної методики у процесі контролю набутих знань, умінь і навичок - контрольно-діагностичний критерій; 6. Психологічні аспекти самовдосконалення інформаційної компетентності та засади узагальнення отриманої інформації за рахунок посильної здатності свідомості сприймати певну суму знань, обґрунтовуючи їх необхідність у професійній і практичній діяльності - розвивально-смисловий критерій; 7. Наявність сформованої здатності до конструктивної співпраці з колегами та суб’єктами навчання у формі кооперації та корпоративності з метою забезпечення ефективності процесу підготовки – соціально-особистісний критерій. Література Ермаков В.П. Основы тифлопедагогики: развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения: Учеб. пособие для студ. высш. учеб, заведений / В. П. Ермаков, Г. А. Якунин - М.: Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 2000. – 240 с. Шауцукова Л. З. Опыт использования компьютерных технологий для обучения информатике незрячих детей / Л. З. Шауцукова, Д. П. Димитриченко // Материалы X Международной конференции “Применение новых технологий в образовании”, 30 июня - 3 июля 1999 г. [Електронний ресурс]: http://www.bytic.ru/cue99M/beaf9yp3h.html. Кузьмина Н.В. Методы системного педагогического исследования : учебн. пос. / Н.В. Кузьмина, Е.А. Григорьева, В.А. Якунин [и др.] ; за ред. Н. В. Кузьминой. – М.: Народное образование, 2002. – 208 с. Таланчук П. М. Супровід навчання студентів з особливими потребами в інтегрованому освітньому середовищі: Навчально-методичний посібник / П. М. Таланчук, К. О. Кольченко, Г. Ф. Нікуліна. – К.:Соцінформ, 2004.– 128 с. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник // С.У. Гончаренко. [уклад. : Світлана Головко (гол.ред.)]. — К. : Либідь, 1997. — 374 с. Романенко М. І. Соціальні та парадигмально-когнітивні детермінанти розвитку сучасної освіти. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: 09.00.10 – філософія освіти / Романенко Михайло Ілліч; Дніпропетровський національний університет. - Д., 2003. Диссертации и Авторефераты Украины. [Електронний ресурс]: http://disser.com.ua/ contents/8833.html. Біла книга національної освіти України / Нац. Акад пед. наук. України; [за ред. В. Г. Кременя] - К., 2009. – 186 с. В статье определены теоретические и методические принципы организации системы профессиональной компьютерной подготовки людей с нарушением зрения в условиях развития информационного общества, как средство их профессиональной реабилитации. |личност Ключевые слова: студент с ограниченными возможностями, профессиональная подготовка, профессиональная реабилитация, слепой|слепец|, |до| вузовская подготовка, компьютерные технологии. |обучение| In the article the theoretical and methodical principles of creation|making| of the system professional computer preparation of blind people are definite |definite| in the conditions of development of informative society, as a mean of their professional rehabilitation. |личност Keywords: the disabled student, professional education, professional rehabilitation, blind, higher education, computer technologies.

Схожі: