Готовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання


Скачати 85.97 Kb.
НазваГотовність вчителя до роботи в умовах профільного навчання
Дата28.03.2013
Розмір85.97 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
Готовність вчителя до роботи
в умовах профільного навчання

Профілізація навчання передбачає підвищені вимоги до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Вчитель вже не є єдиним і головним джерелом інформації, а, насамперед, організатором самостійної роботи учнів та консультантом.

Розглянемо навчально-дисциплінарну модель педагогічного процесу, яка була чи не єдиною вчора, а подекуди залишається й сьогодні, і профільно зорінтовану, що мала б стати основною з переходом на профільне навчання.
Порівняння моделей педагогічного процесу

(За А. Самодріним)


Елемент процесу

Навчально-дисциплінарна модель

Профільно зорієнтована модель

Мета

Набуття знань основ наук, стандартизація поведінки і напряму думок

Розвиток нахилів і здібностей, відповідних умінь і навичок, формування наукового світогляду. Розвиток якостей творчої особистості майбутнього громадянина і професіонала

Зміст

Засвоєння матеріалу програми, відпрацювання стереотипу поведінки

Присутність варіативних траєкторій освіти. Оволодіння методами пізнання і творчої діяльності, формування переконань як сплаву знань і дій, володіння механізмами професійного самовизначення

Мотиви

Оцінки, заклики, умовляння, заборони, покарання

Радість від процесу пізнання, пробудження творчої активності, досягнутих успіхів; різні види заохочення

Методи

Пояснення, заучування матеріалу, повторення, опитування, екзамени, диктат учителя, зрівнялівка

Проблемний виклад матеріалу, залучення учнів до спільного пошуку істини, виконання творчих завдань, співпраця педагогів і учнів, індивідуальний підхід до вихованців

Домінантні форми

Фронтальні заняття за типом шкільного уроку

Гра-робота трансформується в роботу-гру (профіль, творчість), самоосвіта, дослідницька діяльність

Очікувані результати

Відповідність знань програмним вимогам, слухняність, упевненість у володінні істиною

Уміння застосовувати знання на практиці, звичка нічого не сприймати на віру, здатність до самоаналізу, самовдосконалення, вміння творчо працювати, соціальна активність, відповідальність.


Беручи за основу профільно зорієнтовану модель педагогічного процесу, бачимо, що загальні професійні вимоги до вчителя, який повинен забезпечувати профільне навчання предмета, поповнюються особливими вимогами. Це зумовлено тенденціями інтеграції та диференціації у сучасній освіті, переходом від традиційного до інноваційного типу навчання, позитивним впливом інтегративних знань і умінь вчителя на результативність його педагогічної діяльності загалом.
Учитель профільної школи має забезпечувати:

  • варіативність та особисту орієнтацію навчального процесу;

  • практичну орієнтацію навчального процесу;

  • завершення профільного самовизначення старшокласників і формування в них здібностей для продовження навчання у відповідній сфері професійної освіти, самоосвіти;

  • використання сучасних педагогічних технологій, суть яких полягає в попередньому проектуванні процесу навчання;

  • визначальну роль мають проведення групових робіт, учнівських диспутів, рольових ігор, керованих досліджень та самостійних проектів, розігрувань діалогів, ведення бесіди тощо.


Чи готові педагоги до роботи в умовах профільного навчання

і що потрібно розуміти під готовністю вчителя до такої роботи?
Під готовністю вчителя до роботи в умовах профільного навчання потрібно розуміти єдність психологічного, педагогічного та предметного забезпечення вимог до тих видів професійної його діяльності, які забезпечать реалізацію і якість профільного навчання. (За М. Пайкуш)
Психологічна готовність є фундаментальною умовою ефективної і надійної діяльності фахівця. Вона дозволяє результативно і вірно застосовувати свої знання, особистісні якості, зберігати емоційно-вольову стійкість при виникненні непередбачених ситуацій. Таким чином, психологічна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як психологічна готовність до:

  • викладання предмета в різних типах навчальних закладів (здатності вчителя без психологічного дискомфорту переключатися на дещо інший вид діяльності, зумовлений специфікою загальноосвітнього навчального закладу);

  • викладання предмета на різних рівнях (стандарту, академічного, профільного);

  • діагностики здібностей учнів до предмета;

  • професійної орієнтації учнів профільних класів, що вимагає вмілого управління пізнавальною діяльністю учнів і орієнтацією на рівень майбутньої професійної діяльності (тут необхідна особлива толерантність вчителя);

  • мотивації вивчення предмета на різних рівнях.


Педагогічна готовність до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність до:

  • профільної диференціації змісту предмета;

  • забезпечення наступності між профільним навчанням та професійною підготовкою;

  • реалізації різних форм організації профільного навчання;

  • професійної орієнтації учнів;

  • реалізації інтеграції знань та міжпредметних зв’язків.


Предметна готовність педагога до профільного навчання у загальноосвітньому навчальному закладі розглядається як готовність передбачати:

  • фундаментальні знання з базового предмета;

  • відповідний рівень загальної культури і професійної компетентності.

Профільні дисципліни дають можливість учителям-предметникам не лише викладати відповідний матеріал, але ознайомити учнів з професіями, у яких їх предмет відіграє важливу роль. Тому необхідно в процесі викладання предмета:

  • виразніше показати учням ті сторони знань і навичок, які мають практичне значення для сучасної виробничо-трудової діяльності,

  • сформувати у них правильне розуміння суспільного характеру цих знань і навичок,

  • стимулювати пізнавальні інтереси,

  • захопити школярів перспективою практичного застосування отримуваних ними знань.

Основні завдання вчителя-предметника при профорієнтаційній роботі в будь-якому профілі навчання:

- знайомити учнів з різними видами праці і професії;
- вивчати їхні нахили, здібності, професійні інтереси;

  • консультувати учнів з питань, які пов’язані із продовженням навчання та працевлаштування.
    Вчитель повинен продумати, з якою професією доречно ознайомити учнів у межах програмної теми, враховувати спільні основи профорієнтації під час вивчення різних навчальних предметів.

Так, наприклад, учитель математики в класах фізико-математичного, науково-природничого, технічного профілю знайомить учнів з видатними відкриттями в науці і техніці, з біографією відомих вчених. За рахунок позакласних годин проводить екскурсії на підприємства. Вчитель іноземної мови в класах гуманітарного, філологічного профілю може більш ретельно розповісти учням про роботу перекладача, лінгвіста, журналіста тощо.
Для проведення профорієнтаційної роботи в рамках свого предмета вчитель-предметник повинен мати теоретичну та практичну підготовку.

Теоретична підготовка включає:

  • знання цілей, завдань профорієнтації,

  • володіння методами її реалізації в умовах викладання відповідного предмета,

  • психолого-педагогічні основи проблеми.

Практична підготовка включає:

  • знання методики профорієнтаційної роботи в умовах викладання відповідного предмета,

  • вміння та знання навичок проведення різних заходів (бесід, зустрічей, екскурсій тощо).

Урок є основною формою навчально-виховного процесу, і від того, наскільки серйозно ставиться вчитель-предметник до включення в хід уроку профорієнтаційного матеріалу, буде залежати ефективність роботи всієї школи при підготовці учнів до основного, правильного вибору професії.

Основними формами профорієнтаційної роботи вчителя-предметника при вивченні програмних тем є:
- бесіда про професії, які пов’язанні з матеріалом,що вивчається;
- розв’язування різних типів задач з практичним змістом;
- участь в олімпіадах, вечорах, теоретичних конференціях;
- екскурсії на підприємства, виставки;
- зустрічі зі спеціалістами;
- проведення тематичних, літературно-художніх вечорів, усних журналів
.

На замітку вчителеві-предметнику:


Здійснюючи допрофільну підготовку, необхідно врахувати:

Головна мета - формування особистості зі стійкими навичками до самооцінки і самореалізації. Учень 7-го класу повинен мати внутрішню спрямованість «Я знаю, що мені потрібно вчити» та мотивацію «Я хочу вчитися, як вибрати профіль навчання».

Головна вимога – організація професійно зорієнтованого проектного навчання.

Зміст роботи складається з трьох блоків:

І блок – загальноосвітній (базовий компонент): забезпечує загальний розвиток учнів; сприяє становленню особистості підлітка, цілеспрямованому виявленню та розвитку здібностей. Цей блок підпорядкований базовому навчальному плану, що відповідає державному стандарту. Притому чітко простежується відмінність у методиках викладання курсів з урахуванням переважної професійної зорієнтованості учнів класу.

ІІ блок – інтегративний когнітивно-практичний: дає можливість учням вибірково і цілеспрямовано зреалізувати свої природні таланти під час дослідницьких занять у системі обов’язкових та додаткових (з варіативної складової навчального плану) дисциплін. Критеріальні вимоги до проектного навчання та класифікація проектів: наявність значущої проблеми в пізнавально-теоретичному та практично-прикладному плані; необхідність застосування інтегрованих знань; поетапність. Психолого-педагогічні можливості: пробудження особистісного потенціалу школяра; повноцінна реалізація цільового компонента; різноплановість, різнофункціональність, мобільність; практична спрямованість, перспективність.

III блок – варіативний: фахові курси за вибором, спецкурси, факультативи.

ІV блок – творчо-позашкільний: участь в олімпіадах, творчих конкурсах, гуртках, секціях.

V блок – профорієнтаційний, який набуває системно-структурного характеру.


На замітку організаторові профільного навчання:

Навчаючи учителів-предметників, класних керівників особливостям профорієнтаційної роботи, доцільно організувати:

    1. Семінари для вчителів, які здійснюють допрофільну підготовку (директорів загальноосвітніх навчальних закладів), «Роль проектного (професійно орієнтованого) навчання (варіативних спецкурсів) у допрофільній підготовці учнів 8-9 класів» (спільно з методистами-предметниками).

    2. Тематичні методичні тижні «Форми допрофільної підготовки».

    3. Розробку психолого-педагогічної програми «Науково-методичний супровід допрофільної підготовки».

    4. Публікацію методичних рекомендацій, списків літератури, програм спецкурсів та факультативних занять, збірників.

    5. Вивчення ринку праці в районі, видання спільним з центром зайнятості бюлетенів «Випускнику основної школи – про актуальні професії».

    6. Моніторинг ефективності допрофільної підготовки, використання варіативної частини навчальних планів шкіл та інших загальноосвітніх навчальних закладів.

    7. Встановлення ефективності допрофільної підготовки на основі порівняльної характеристики результатів олімпіад, творчих конкурсів.

    8. Районні батьківські форуми з питань профорієнтації та профільного навчання.

    9. Відкриті уроки з предметів допрофільної підготовки у рамках шкільних та міжшкільних методоб’єднань (методкомісій).

    10. Піар-акції з питань вибору учнями профілів навчання у засобах масової інформації.

    11. Районне свято професій.

    12. Аналіз кадрового, науково-методичного забезпечення обраних загальноосвітнім навчальним закладом профілів, врахування запитів учнів та соціальної кон’юнктури.


Схожі:

Професійна готовність учителя до роботи в умовах профільного навчання
Виділяються уміння вчителя необхідні при роботі в профільних класах та підкреслюється необхідності поєднання психологічної, педагогічної...
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
1. Асистент вчителя повинен мати вищу педагогічну освіту та пройти...
Асистент вчителя безпосередньо підпорядковується заступнику директора з навчально-виховної роботи, працює у співпраці з учителем...
План Психолого-педагогічна характеристика дітей з порушеннями мовлення....
Особливості роботи вчителя з дітьми, що потребують логопедичної допомоги, в умовах загальноосвітніх шкіл
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Метою профільного навчання за спеціалізацією «Основи дизайну» є забезпечення загальноосвітньої проектно-технологічної підготовки...
Організація профільного та допрофільного навчання на прикладі роботи...

4. Методичні рекомендації щодо розвитку допрофільної підготовки і...
Моніторингове дослідження стану організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах Черкаської області
Буцкіна, С. В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі
Готовність дитини до шкільного навчання вчені насамперед розглядають з точки зору відповідності рівня розвитку дитини вимогам навчальної...
Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних...
Метою профільного навчання за спеціалізацією "Деревообробка" є підвищення рівня компетентностей учнів 10-11 класів з основ деревообробки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка