Уроку І. Вступна частина

Скачати 66.77 Kb.

Назва	Уроку І. Вступна частина
Дата	11.02.2014
Розмір	66.77 Kb.
Тип	Урок

bibl.com.ua > Психологія > Урок

Тема. Творча біографія Григорія Косинки. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі письменника.

Мета: ознайомити учнів творчим шляхом Г. Косинки, особливостями його поетичного стилю; сприяти розумінню позаідеологічності творів митця, психологізму художньої деталі; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного; виховувати естетичний смак.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Вступна частина.

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми уроку.
ІІ. Основна частина.

Розповідь вчителя про творчий шлях Григорія Косинки (Григорія Михайловича Стрільця).

Ось яке справляв враження митець, читаючи свої твори: «На сцену вийшов молодий, середній на зріст чоловік років 26-27, трохи присадкуватий, з русявим чубом і відкритим простим обличчям. Став з боку кафедри, обпершися на неї однією рукою, спокійно дивився на переповнену залю. Публіка поволі затихла. Він не мав у руці ні книжки, ні рукопису, ні будь-якої записки. Коли публіка втихла, він заговорив. Заговорив так, як говорять у себе в хаті селяни, в родинних чи святкових різдвяних обставинах. То не було звичне читання з книжки, рукопису. То була жива розповідь напам’ять. Я таке побачив уперше. Я нікого з письменників більше й пізніше не знав, щоб свою прозову річ міг читати напам’ять. Та ще й як читати! З таким природним перевтіленням у характери, в психологічні нюанси героїв. Ні, то була містерія художнього читання! Публіка сиділа, як загіпностизована». → Григорій Стрілець був артистичною особистістю, мав феноменальну пам’ять, умів «зачепити струни серця людського» → незвичайність таланту, глибока емоційність, спостережливість.

Як письменник Григорій Михайлович дебютував у газеті «Боротьба» оповіданням «На буряки» (1919), підписаним псевдонімом Григорій Косинка. Задум цього твору виник під час навчання майбутнього митця на гімназійних курсах, а на вибір псевдоніма вплинула його любов до квітів, зокрема червоних косинців, які ще називають залізняком червоним. Друзі відраджували Григорія Михайловича від такого псевдоніму, переконуючи, що його власне прізвище краще: «У тебе таке хороше прізвище – Стрілець, воно й пасує тобі, і раптом такий нецікавий псевдонім. Не всі ж знають, що взяв ти його від квітки, думають, що це – хусточка», проте дебютант не змінив свого рішення: «Квітка ця маловідома, але вона така ніжна й красива, скромна і разом з тим велична. Псевдонім залишається, ось і все...».

Григорій Косинка – майстер новелістичного жанру. Українська класична література має багату спадщину майстрів новелістичного жанру. Це і В. Стефаник, і Марко Черемшина, М. Коцюбинський і С. Васильченко. Г. Косинка – прямий їхній продовжувач, але своєрідний і неповторний, як і кожен із них. Тонкий психолог селянської душі, життєлюб, оптиміст, вірний правді й красі, він має величезну силу емоційного впливу на читача. Кожне суспільне явище письменник розглядав з позиції людини (селянина, дезертира). Він разом із героями шукав правду, істину.

Тематичний огляд творчості письменника:

«На буряки». Підзаголовок «Згадки з дитячих літ» засвідчував автобіографічність новели, а сюжет відображав епізоди дитинства автора, коли він працював на панських економіях. Новеліст тонко передав настрої своїх героїв, особливо чорнявої Прісі, яка допомогла хлопчикові впоратися з денною нормою буряків, та голодного малолітнього Троньки, якому тільки «сниться молоко». Головний герой твору – маленький хлопчик, тяжко працюючи, врешті доходить до висновку: «Пан – наш ворог».
«За земельку». У творі змальована життєва драма заможної дівчини Палазі, яку з розрахун-ку бере за дружину безземельний музикант-п'яничка Паньчука. Під час весілля батька й сина Паньчуків змальовано як людей цинічних і жорстоких, невдовзі здатних стати призвідцями смерті збезчещеної багацької дочки.
1922 року вийшла перша збірка Григорія Косинки «На золотих богів», назву якій дала однойменна новела. Етюд «На золотих богів», написаний у річищі експресіонізму, – це яскрава розповідь про оборону села Медвин від армії генерала Денікіна. Новела захоплює динамізмом сцен і картин бою, які змінюються з калейдоскопічною швидкістю. Письменник щедро використав звукову і кольорову палітри, яскраві лаконічні метафори, епітети, порівняння, уособлення тощо. Серед кольорів автор віддає перевагу червоному, який відтворює кривавість побоїща, та чорному, що символізує смерть, пожарище, пустку: «на місці гарячих боїв селянської волі лишилась чорна руїна, полита сльозами, як дощем», убитий селянський син «почорнів, як головешка». Особливу композиційну функцію відіграє образ природи. Так, у першій частині оповідання сонце передвіщає селянську перемогу, а в другій – золотисто-багряне сонце контрастує з чорним тлом картини побоїща. Для поглиблення психологізму та ліризму твору автор нерідко звертається до фольклорної традиції. Наприклад, у сюжет новели «На золотих богів» вплетено відому пісню «Ой у полі жито копитами збито». Народнопісенний вираз «Як чай-ка б'ється грудьми» передає горе матері, що втратила дітей. Гіперболізовано образи Сеньки-кулеметника та ватажка Чубатенка, які героїчно загинули на полі бою.
«Змовини». В оповіданні йде розповідь про багатого господаря (за радянською термінологією – куркуля) Петра Рудика, який не хоче віддавати комуні своє добро. Він вирішив одружити свою дочку з найбіднішим у селі парубком, віддати все, щоб нічого не дісталося комнезамівцям. Він уночі вимушений був вивозити й переховувати в знайомих речі домашнього вжитку, зерно. Автор зображує героя динамічно – в одну мить з поважного, заможного господаря Рудик перетворюється в зляканого, тривожного чоловіка, який веде себе в обійсті немов злодій. (+ епізод з заручинами: звертання до наймички).

→ Г. Косинка у своїх творах уникає якоїсь політичної тенденції. Як художник «від Бога», виступає водночас «за всіх» і «проти всіх». Один із тогочасних критиків зізнався, що об’єктивність письма Г. Косинки не дає йому зрозуміти, «за кого є власне автор – з революцією чи проти неї, чи спостерігає як стороння людина». → якою на вашу думку була реакція критики на творчість такого письменника?

Дехто з критиків ототожнює Г. Косинку з його героями. З’являються навіть карикатури на письменника. У провину митцеві ставлять і те, що він мало пише про місто, все більше про село; інші – звинувачують новеліста у «симпатизуванні» куркулям. Ось як згадує про критичні відгуки сам письменник: «…Критики – це не тільки небезпечні, а страшні люди! Ось з мене хотять зробити «куркульського” письменника». А чи знають мої критики, що я походжу з незаможницької родини, що в дитинстві я наймитував у поміщицькій економії, а згодом — на цукроварні, що ніякої гімназії чи університету я не кінчав, був солдатом на війні?»

А Ю. Лавріненко зазначав: «…Косинка зовсім не був таким елементарним, як його селянські герої, і старанно плекав свою літературну культуру; улюбленою лектурою його були Бодлер, Екклезіаст, Байрон, Гейне, перша частина “Фауста” Ґете тощо. Косинка досконало знав дотогочасну українську літературу, в якій його учителями (крім Шевченка і Франка) були Коцюбинський, Васильченко, ранній Стефаник; їхню високу школу імпресіоністичної новели він блискуче засвоїв, щоб зробити свій власний внесок у цю лінію стилю та намітити перехід до нового щабля української прози».

У другій книжці новел Г. Косинки «В житах» (1926) можна виділити три драми. Перша — драма найбіднішого селянства, яке стало свідком революції та братовбивчої війни, а волі так і не одержало. Друга — гостро драматичний конфлікт героя з дійсністю. Це «заблукані» герої, які не визнавали жодної офіційної влади, ставали дезертирами, втікачами й відстоювали право на власну позицію різними, навіть кривавими, шляхами. Третя драма українського народу – це драма тих, хто віддав себе на службу комуністичній ідеї, зрозумівши згодом (або й не зрозумівши!) їхню ілюзорність.

Нас з вами цікавитиме саме друга тематична лінія цієї книги, а саме – новела «В житах». Головних герой твору – Корній, він є дезертиром. Новела викликала багато нарікань з боку критики. На літературних вечорах слухачі цікавилися: «Чому вашу увагу привернув такий сюжет? Навіщо з дезертира робити героя художнього твору?». Г. Косинка відповів: «Я вважаю, що письменник повинен прав- диво відображати дійсність, історію наших часів. Дезертири були, і я їх не обминаю, як не обминав босяків М. Горький. Художня форма допомогла яскравіше розкрити психологію дезертира, цю прикру у свій час дрібницю. Що він у порівнянні з героїчними діями нашого народу!».

Стильова домінанта новелістики Григорія Косинки – імпресіонізм.

Пригадування ознак імпресіонізму:

зображується не сам предмет, а враження від нього («Бачити, відчувати, виражати — в цьому все мистецтво», — проголошували Едмонд і Жуль Гонкури);
імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;
відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністі найчастіше заперечували поняття ідеалізації й ідеалу, адже ідеал відсутній у конкретній реальності;
часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької зацікавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціальний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;
герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямованою на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колекціонером вражень;

→ Найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела. Український імпресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з неоромантизмом та символізмом.
ІІІ. Заключна частина.

Підсумки уроку.
Домашнє завдання: укласти за статтею з підручника (с.94-98) хронологічну таблицю життя Григорія Косинки, прочитати новелу «В житах».

Оцінювання.

Схожі:

Уроку І. Вступна частина Ми продовжуємо роботу над текстуальним аналізом віршів Євгена Плужника, дослідження образу ліричного героя, і результатом цього уроку...	Уроку І. Вступна частина Тема. Жанрово-стильове розмаїття прози 20-30-х років ХХ ст. Роль Миколи Хвильового у тогочасному літературному житті
І. Вступна частина Тема Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві Різноманітність тематики цих роздумів обумовлена загальною орієнтацією, самовизначенням людини у світі, її світоглядом	Видатні англійські письменники та їх твори Вступна частина If you want to be famous after you are \| dead, either write things worth reading or do things worth writing. No entertainment...
План І. Вступ. ІІ. Варіативний модуль «Технологія виготовлення вітальної... Та чи задумувалися ми, що цей простий клаптик картону має свою історію та традиції? Приміром, у Японії найперші листівки були подвійними,...	Economic growth, cyclical fluctuations, the theory of economic growth,... У роботі розглянуто трансформацію ідей С. Кузнеця в сучасній теорії економічного зростання. Проаналізовано Виділені підходи до теорії...
Конспект уроку англійської мови у 8 класі Тема: Англійські традиції та свята Основна частина уроку Check-up Актуалізація опорних знань учнів з вивченої теми	ДО НАРАДИ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ЦЕНТРАЛЬНОГО РАЙОННОГО ВІДДІЛУ Але як Ви знаєте, є надводна й підводна частина айсберга. Отож якщо над водою перебуває невелика частина того, що зроблено з 100%...
І. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА Курс “Організація баз даних та знань” – це складова частина державного стандарту освіти на рівні бакалавра	Конспект уроку узагальнення та систематизація знань учнів 7 класу... АКЦЕНТУАЦІЯ ПРОЦЕСІВ КОНВЕРСІЇ ПРИ ВИВЧЕННІ МОРФОЛОГІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ 57

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання