ЗМІСТ Пояснювальна записка 4

Додаток 3

• 
  відмовитися від проголошення дітям загальновідомих істин, готових фраз, стандартних відповідей;
  
• 
  віддавати пріоритет особистості дитини в організації освітнього процесу;
  
• 
  враховувати вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;
  
• 
  орієнтуватися на особистісні досягнення кожної дитини;
  
• 
  тривимірне навчання: розвиток, виховання, навчання;
  
• 
  чітко висвітлювати (формулювати) розвивальні, виховні, освітні завдання занять.
  
• 
  створювати емоційно-актуальний фон на занятті;
  
• 
  дотримуватися педагогічного такту і культури мовлення;
  
• 
  використовувати пізнавальну активність дітей.
  

• 
  відмовитися від проголошення батькам загальновідомих істин, готових рецептів;
  
• 
  створювати в процесі спілкування атмосфери довіри;
  
• 
  вдосконалювати уміння уважно вислуховувати матір і батька, адекватно реагувати на почуте, брати до уваги, запитувати про незрозуміле, висловлювати сумніви, співпереживати у складних ситуаціях;
  
• 
  вміти поставити себе на місце конкретних батьків, подивитися на проблему їхніми очима;
  
• 
  уміти домовлятися, узгоджувати позиції, знаходити компроміс, укладати угоди; дотримуватися обіцянок; вміти визнавати власні помилки, вибачатися в разі потреби перед дитиною та її батьками;
  
• 
  усвідомити, що основна функція батьків – захисна; необхідно уміти підтримати матір і батька в їхніх чеканнях щодо своєї дитини, її можливостей, відстоюванні її інтересів, розкритті здібностей, радості з приводу її успіхів;
  
• 
  уміти регулювати власний емоційний стан, утримуватися від імпульсивної поведінки та негативно забарвлених висловлювань; зберігати врівноваженість як важливу складову культури взаємодії;
  
• 
  використовувати під час спілкування з батьками запитувальної форми звернень; зменшувати кількість окличних речень, висловлювань-вердиктів, однозначних оцінок; надавати переваги бесідам розмірковувального характеру;
  
• 
  активізувати та урізноманітнити форми взаємодії педагога з батьками (дискусійні зустрічі, “круглі столи”, “вечори запитань та відповідей”, тематичні бесіди, семінари-практикуми, тренінги, фольклорні вечори, пізнавально-ігрові вікторини, використання скриньки “зауважень і переживань”, адресні “пам’ятки для батьків” тощо);
  
• 
  осучаснювати наочні та інформаційні матеріали адресовані сім’ї;
  
• 
  створювати в ДНЗ (групі) сприятливих умов для конфіденціального спілкування батьків з різними фахівцями – психологом, медичним працівником, музичним керівником, інструктором з фізичного виховання, викладачем іноземної мови.
  

• 
  допомогти вихователям в організації та проведенні батьківських зборів;
  
• 
  підвищити психологічну обізнаність педагогів через семінари, консультації, тренінги, присутність педагогів під час корекційно-розвивальних занять психолога з дітьми;
  
• 
  своєчасне донесення до вихователів результатів обстежень з метою надання рекомендацій щодо врахування психологічних особливостей кожної дитини;
  
• 
  слідкувати за тим, щоб педагоги спрямовували зусилля на стимулювання потенційних можливостей кожної дитини, а не на перевантаженні дитини знаннями.
  
• 
  15-хвилинки релаксації.
  

• 
  підвищення психологічної обізнаності батьків через семінари, консультації, тренінги, відкриті заняття психолога з дітьми для батьків;
  
• 
  надання консультативної допомоги щодо питань розвитку та виховання дитини
  
• 
  організація батьківського клубу.
  

• 
  інтегровані заняття / психологічні заняття – розвиток емоційної сфери;
  
• 
  розвиток комунікативної сфери;
  
• 
  формування адекватної самооцінки.