Соціальна психологія. 2006. №2 (16). C. 97-103 Вивчення організації життя особистості в ракурсі юнгіанських уявлень про функціонально-психологічні типи особистості

Колесников Є. Організація життя особистості // Соціальна психологія. - 2006. - № 2 (16). - C.97-103 Вивчення організації життя особистості в ракурсі юнгіанських уявлень про функціонально-психологічні типи особистості Колесніков Є.П. канд. психол. наук, доцент кафедри загальної психології Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського контактний тел. 8(0652) 52 00 41 e-maіl: kolj@lіst.ru Стаття містить методолого-теоретичні та емпіричні аспекти дослідження психологічних особливостей дій з організації життя. На основі розробленої автором методики вивчення дій з організації життя та методики ЮТО «Юнгіанська типологія особистості», були отримані емпіричні дані, які дозволяють робити висновки про деякі типологічні особливості організації життя особистості. Постановка проблеми У попередніх роботах [6], [7], [8], для вивчення організації життя особистості нами були розпочаті спроби розкрити психологічну природу діяльності з організації власного життя і провести структурний аналіз її компонентів. У даному дослідженні перед нами стояло завдання виявити специфіку організації життя людей з певними індивідуально-типологічними особливостями особистості. Основний матеріал та результати дослідження Аналіз уявлень зарубіжних і вітчизняних психологів із проблеми організації життя особистості дозволив нам виділити в них три основні позиції при підході до визначення суті явища, яке вивчається. Першу позицію можна сформулювати таким чином: активність суб'єкта, що спрямована на організацію власного життя, виявляється в його здатності планувати, регулювати й аналізувати свої дії та вчинки адекватно до власних життєвих цілей і цінностей. Активність суб'єкта, яка спрямована на свідому побудову власного життя, вперше позначається поняттям "організація власного життя" у роботах С. Л. Рубінштейна [14] і надалі використовується Б.Г. Ананьєвим [2], К.О. Абульхановою-Славською [1], Л.І. Анциферовою [3], В.К. Каліним [5], а також їхніми учнями й однодумцями. "Розумна організація життя особистості" у соціально-психологічному аспекті вивчалася також колективом київських авторів під керуванням Л.В. Сохань [13]. Вивчення концепцій зарубіжних і вітчизняних авторів показало, незважаючи на те, що далеко не всі вчені визначають проблему організації життя особистості саме в такому вигляді, однак, деякі їхні положення за своїми змістовними характеристиками, у тому чи іншому ступені пов'язані з даним формулюванням проблеми. Перерахуємо основні поняття (та їхніх авторів), які на наш погляд, описують той чи інший феномен, пов'язаний з поняттям організації життя особистості: "самовиконання", "самовизначення" (Ш. Бюлер) [18]; "досягнення життєвого успіху" (прагматики, у тому числі, У. Джеймс) [4]; "цілеспрямована поведінка", "автономізація особистого "Я" (К. Левін) [10]; "усвідомлювання тут і тепер відповідальності за себе і своє життя" (Ф. Перлз) [12]; "самість", "самоактуалізація" (А. Маслоу) [20]; "продуманий вибір" (Дж. Келлі) [19]; "регуляція передбачуваними наслідками", "саморегуляція", "самоефективність", "самоконтроль" (А. Бандура) [17]; "самодетермінація" (С.Л. Рубінштейн) [14]; "саморегуляція поведінки і діяльності" (В.І. Моросанова) [11]; "субєктність" (В.О.Татенко) [15]; "субєктність", "поглиблення субєктності" (Т.М. Титаренко) [ 16]. З перерахованого ряду понять ми бачимо, що практично кожний автор використовує терміни із префіксом "само-". Ця друга позиція досліджень, що належить до проблеми організації життя особистості, на наш погляд, відображає психологічні механізми, за допомогою яких здійснюється організація суб'єктом власного життя. Ми вважаємо, що ці механізми лежать у площині самосуб'єктних відносин особистості [5]. І, нарешті, третє положення, яке зустрічається практично в кожній роботі з вивчення людини як організатора власного життя, пов'язане із твердженням про те, що тільки дія, чи вчинок є реальним втіленням актуальних цінностей та цілей людини. Проте, не будь-яка дія, виражає цінності та цілі людини-суб'єкта життя. На наш погляд, одиницю аналізу активності людини-суб'єкта життя адекватно визначити як дію з організації власного життя. Дія з організації життя, у найбільш певному вигляді проявляється в процесі подолання суб'єктом проблемних ситуацій, які обумовлені його актуальними життєвими труднощами. Класифікація дій, які організують життя і основних проблемних ситуацій життя, що наведена нижче, була покладена в основу опитувальника "Вивчення дій з організації життя" (ДОЖ). Класифікація дій з організації життя: 1. Дії з організації життя з вираженою зовнішньою компонентою. 1.1. Дії з пошуку інформації про проблемну ситуацію (ПС). 1.2. Дії з планування поведінки та діяльності в ПС. 1.3. Дії з пошуку способів розвязання актуальної ПС. 1.4. Дії з адаптації до ПС. 2. Дії з організації життя з вираженою внутрішньою компонентою. 2.1. Дії з аксіологічної оцінки ПС. 2.2. Дії з емоційно-вольової регуляції в ПС. 2.3. Дезактивуючі вольові дії в ПС. 2.4. Дії з резюмування ПС. Класифікація основних проблемних ситуацій життя. 1. Проблемні ситуації, які пов'язані з матеріальним і соціальним статусом суб'єкта. 2. Проблемні ситуації професійної діяльності. 3. Проблемні ситуації внутрішньосімейних взаємин. 4. Валеологічні проблемні ситуації. Методика "ДОЖ" має форму опитувальника, що складається з 104 конструктів, з яких 40 – дозволяють діагностувати ступінь виразності кожної з виділених вище проблемних ситуацій життя і 64 – досліджувати кількісний і якісний склад дій з організації життя. Відповідно до заявленої теми найбільший інтерес у рамках нашої роботи представляє дослідження взаємозв'язків функціонально-психологічних типів особистості (за К.Г. Юнгом) і дій з організації життя з вираженою зовнішньою і внутрішньою компонентою. Відбір представників "крайніх" типів з ДОЖ здійснювався на підставі даних, які отримані при безпосередній психодиагностиці ДОЖ за допомогою авторської методики. Діагностика функціонально-психологічних типів особистості за К.Г. Юнгом здійснювалася за допомогою методики В.І. Колесникової "Юнгіанська типологія особистості" (ЮТО) [9]. Дії з організації життя (ДОЖ) розглядалися у зв'язку з такими особистісними конструктами, як екстраверсія-інтроверсія, а також окремо за кожним із восьми функціональних типів особистості: екстравертно-мислячим (Е-М), екстравертно-інтуїтивним (Е-І), екстравертно-відчуттєвим (Е-В), екстравертно-чуттєвим (Е-П), інтровертно-мислячим (І-М), інтровертно-інтуїтивним (І-І), інтровертно-чуттєвим (І-Ч) та інтровертно-відчуттєвим (І-В). Аналіз результатів емпірічного дослідження У дослідженні взяли участь 216 осіб. З загальної вибірки випробуваних виділено 8 функціонально-психологічних типів особистості. Показники з кожного психологічного типу особистості порівнювалися за допомогою критерію рангової кореляції R Спірмена з показниками дій з організації життя (ДОЖ) з вираженою зовнішньою (1.1., 1.2., 1.3., 1.4.) і внутрішньою (2.1., 2.2., 2.3., 2.4.) компонентою (див. класифікацію ДОЖ, наведену вище). Нижче наводимо коефіцієнти кореляцій, отримані у результаті обчислень, та їхню інтерпретацію: 1. Коефіцієнт кореляції між показниками з екстравертного мислення (Е-М) і ДОЖ 1.1., 1.2., 1.3.: R = 0,37176 (a < 0,01) (N=44) – високий значущий позитивний зв'язок між показниками екстравертного мислення і значеннями ДОЖ з вираженою зовнішньою компонентою. 2. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-М і ДОЖ 2.1., 2.3.: R = – 0,408028 (a < 0,01) (N=44) – значущий негативний зв'язок між показниками Е-М і показниками з ДОЖ з вираженою внутрішньою компонентою. Таким чином, високим показникам Е-М відповідають низькі показники ДОЖ 2.1. і 2.3. 3. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-Ч і ДОЖ 1.1., 1.3., 1.4.: R = 0,84536 (a < 0,05) (N=7) – значущий позитивний зв'язок. 4. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-Ч і ДОЖ 2.1., 2.2., 2.4.: R = – 0,78594 (a < 0,05) (N=7) – значущий негативний зв'язок. 5. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-В і ДОЖ 1.1., 1.3., 1.4.: R = 0,646075 (a < 0,01) (N=31) – позитивна значуща кореляція. 6. Коефіцієнт кореляції між значеннями з Е-В і ДОЖ 2.1.,2.3., 2.4.: R = – 0,418479 (a < 0,05) (N=31) – значущий негативний зв'язок. 7. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-І і ДОЖ 1.2.,1.3., 1.4.: R = 0,65743 (a < 0,05) (N=10) – позитивна значуща кореляція. 8. Коефіцієнт кореляції між показниками з Е-І і ДОЖ 2.2., 2.3.: R = – 0,79561 (a < 0,01) (N=10) – значущий негативний зв'язок. Аналіз даних першої частини дослідження дозволяє зробити наступний висновок: у екстравертів спостерігається значуща позитивна кореляція з показниками з ДОЖ з вираженою зовнішньою компонентою, а також значущий негативний зв'язок з показниками з ДОЖ з вираженою внутрішньою компонентою (див. мал. 1). Мал. 1. Кореляційні плеяди, що відображають залежність функціонально-психологічного типу особистості (екстравертна установка) і дій з ОЖ 1. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-М і ДОЖ 2.1., 2.2., 2.4.: R = 0,79763 (a < 0,001) (N=50) – значуща позитивна кореляція. 2. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-М і ДОЖ 1.1., 1.2., 1.3.: R = – 0,593214 (a < 0,0000001) (N=50) – значущий негативний зв'язок. 3. Розрахуємо коефіцієнт кореляції між показниками з І-Ч і ДОЖ 2.1., 2.2.,2.3.: R = 0,69674 (a < 0,05) (N=9) – значуща позитивна кореляція. 4. Коефіцієнт кореляції для показників І-Ч і ДОЖ 1.2., 1.3., 1.4.: R = – 0,75332 (a < 0,05) (N=9) – значущий негативний зв'язок. 5. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-В і ДОЖ 2.2., 2.3., 2.4.: R = 0,843287 (a < 0,01) (N=22) – значуща позитивна кореляція. 6. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-В і ДОЖ 1.1., 1.2., 1.3., 1.4.: R = – 0,934621 (a < 0,01) (N=22) – значущий негативний зв'язок. 7. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-І і ДОЖ 2.1., 2.2., 2.3., 2.4.: R = 0, 845381 (a < 0,01) (N=27) – значуща позитивна кореляція. 8. Коефіцієнт кореляції між показниками з І-І і ДОЖ 1.1., 1.3., 1.4.: R = – 0,764322 (a < 0,01) (N=27) – значущий негативний зв'язок. Аналіз даних другої частини дослідження дозволяє зробити наступний висновок: у інтровертів спостерігається значуща позитивна кореляція з показниками з ДОЖ з вираженою внутрішньою компонентою, а також значущий негативний зв'язок з показниками з ДОЖ з вираженою зовнішньою компонентою (див. мал. 2). Мал. 2. Кореляційні плеяди, що відображають залежність функціонально-психологічного типу особистості (інтровертна установка) і дій з ОЖ Висновки Вивчення особливостей самодетермінації життя особистості при різних функціонально-психологічних типах показало наявність складних опосередкованих зв'язків між діями з організації життя і психологічними типами особистості за К.Г. Юнгом. Якщо в представників того самого психологічного типу особистості виявляється стійкий набір дій з організації життя, то можна говорити про типологічні особливості організації життя особистості. Підводячи підсумок дослідження типологічних особливостей організації життя, можна стверджувати, що в подоланні проблемних ситуацій життя, екстраверти розпочинають дії з організації життя з вираженою зовнішньою компонентою, тоді як дії з організації життя з вираженою внутрішньою компонентою, мають порівняно малу представленість у кількості їхніх способів взаємодії зі світом. Зворотна картина спостерігається в інтровертів: при явній виразності дій з організації життя з вираженою внутрішньою компонентою, в них практично відсутня опора на дії з організації життя з вираженою зовнішньою компонентою. Література: Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Мысль, 1991. – 299, [2] с. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с.; Т. 2. – 287 с. Анцыферова Л.И. Личность в трудных жизненных условиях: переосмысливание, преобразование ситуаций и психологическая защита // Психол. журн. 1994. Т. 15. № 1. С. 3-19. Джеймс У. Личность // Психология личности. Тексты. – М., 1982 с. Калин В.К. Анализ самоорганизации и самодетерминации активности личности с позиций системного подхода // Наука і освіта. – 1999. – № 1-2. С. 45 – 48. Колесников Е.П. Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни // Наука і освіта. № 4-5. – 1998. С. 52 –55. Колесников Е.П. Экспериментальное изучение действия, организующего жизнь / Сборник статей сотрудников Института социальной и политической психологии АПН Украины. – К., 2001. Колесников Е.П. Опросник «Изучение действий по организации жизни» // Наука і освіта. – № 2. – 2001. – С. 36 – 44. Колесникова В.И. Опросник «Юнгианская типология личности» // Наука і освіта. – № 3. – 2001. – С. 52 – 64. Левин К. Динамическая психология. Избранные труды. – М., 2001. – 572 с. Моросанова В.И. Стилевые особенности саморегулирования личности // Вопр. психол. 1991. № 1. С. 121 – 127. Перлз Ф. Опыты психологии самопознания. – М.: Гиль-Эстель, 1993. – 240 Разумная организация жизни личности: проблемы воспитания и саморегулирования / Л.В. Сохань, В.А. Тихонович, О.А. Киселева и др.; Ред. кол. Л.В. Сохань, В.А. Тихонович, Н.И. Михальченко; АН УССР. Ин-т философии. – Киев: Наук. думка, 1989. – 328с Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. – М.: Изд-во АН СССР, 1957. – 328 с. Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. Монография. – К.: «Просвіта», 1996. – 404 с. Титаренко Т. М. Поняття життєвого шляху особистості // Основи практичної психології / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепелєва та ін. : Підручник. – К.: Либідь, 1999. – 536 с. Bandura A. Self-regulation of motivation and action through goal systems. In L. A. Perwin [Ed.] Goal concepts in personality and social psychology. Hillsdale, NJ: Erlbaum, 1988. Buhler C. Basic theoretical concepts of humanistic psychology. American Psychologist, 1971, 26, 378 – 386. Kelly G. A theory of personality: The psychology of personal constructs. N.Y.: Norton, 1963. Maslow A. H. Motivation and personality [3rd ed.] N. Y.: Harper and Row, 1987.

Схожі: