|
Скачати 391.72 Kb.
|
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки Черкаської облдержадміністрації Обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Випускна творча робота (проект) Тема „Психологічні особливості обдарованої дитини” Науковий керівник Гребенюк Оксана Юріївна старший викладач кафедри психології та соціології освіти Виконав роботу: слухач курсів підвищення кваліфікації заступник директора з навчально-виховної роботи Радиванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Черкаської області Борисенко Алла Михайлівна Черкаси 2012 рік „ЗМІСТ” Вступ с. 3 Основна частина Розділ 1. Психолого-педагогічний портрет обдарованої дитини с. 4 – 9 Розділ 2. Наукові підходи до побудови освітнього процесу обдарованих дітей с. 10 – 13 2.1 Методи навчання обдарованих дітей у загальноосвітній школі с. 14 – 18 2.2 Мала Академія наук України як патріотична форма роботи з обдарованими дітьми с. 18 – 20 Розділ 3. Парадигма роботи з обдарованими дітьми в Радиванівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Кам’янської районної ради Черкаської області с. 21 – 23 Висновки с. 24 – 25 Список використаної літератури с.26 Додатки „ВСТУП” Самовизначення, саморозвиток обдарованої особистості потребує вмілого використання різноманітних форм організації навчально-виховного процесу. Система навчання та виховання освіти має забезпечувати всі умови для всебічного розвитку та розкриття творчого потенціалу обдарованої дитини, створювати можливості для прояву її власної активності, самостійного руху, самоорганізації. В основу державної політики в сфері освіти покладений розвиток інтелектуальної творчої еліти України [1,5]. Практика свідчить, що вчителі в переважній більшості без додаткової теоретично-методичної підготовки не готові до роботи з інтелектуально обдарованими дітьми. В жодному з вітчизняних педагогічних навчальних закладів студентам не викладають спецкурсів пов’язаних із особливостями навчання та виховання обдарованих дітей. А такі діти потребують в багатьох випадках своєрідних підходів, як до організації навального процесу, так і до компонування змісту навчальних програм, відбору методів навчання та виховання. Метою наукової роботи передбачено дослідити психологічні особливості роботи з обдарованими дітьми. Виходячи з мети ми поставили наступні завдання:
„РОЗДІЛ” 1. Психолого-педагогічний портрет обдарованої дитини Творчий, інтелектуальний потенціал людини є рушієм прогресу суспільства, тому обдарованість необхідно своєчасно виявити і розвивати. Дослідники стверджують , що багато обдарованих людей не реалізували своїх можливостей через несприятливе виховання в дитинстві. Американські психологи, вивчивши життєвий шлях 400 видатних людей, що 60% з них мали в школі значні труднощі, важко пристосовувалися до умов навчання, орієнтованого на середній рівень знань. Нерідко інтелектуально обдарована дитина не знаходить розуміння ні педагогів, ні однолітків. Вивчення виявів обдарованості тривалий час було спрямоване переважно на інтелектуальні здібності. Дослідження проводили на основі тестів інтелекту, орієнтуючись на коефіцієнт інтелекту „ІQ” (ай-кью) як довгостроковий показник інтелектуальної діяльності індивіда. Однак американський дослідник П.Торренс дійшов висновку , що у вирішені складних проблем найуспішніші не ті діти, які добре вчаться, і навіть не ті, у кого високий коефіцієнт інтелекту, тобто ці показники не визначають обдарованості. Психологи розглядають обдарованість як складне психічне явище, невіддільне від особистості, к наявність здібностей, їх своєрідне поєднання, від якого залежить можливість успішної діяльності. Обдарована дитина – дитини, яка вирізняється яскравими, очевидними , інколи визначними досягненнями або має внутрішні задатки для таких досягнень у певному виді діяльності. Обдарованість дитини іноді важко відрізнити від навченості, яка є результатом підвищеної уваги батьків і педагогів до розвитку дитини. Це особливо яскраво виявляється при порівнянні рівня розвитку дітей із сімей з високим соціальним та освітнім статусом і дітей з родин, які не приділяють належної уваги розвитку дитини. Слід розрізняти також обдарованість і прискорення темпів розвитку дитини, яке може виявитися тимчасовим. Така „талановитість” швидко згасає, оскільки відсутній прояв творчого компонента або його розвиток був несвоєчасним. Іноді дитина є носієм „прихованої обдарованості” (відсутність яскраво виражених ознак талановитості), що може бути спричинене негативним ставленням дорослих до успіхів дитини або її побоювання бути неправильно зрозумілою. Тому в дошкільному дитинстві складно спрогнозувати талановитість, оскільки ознаки обдарованості можуть насправді бути ознаками швидкого темпу розвитку дитини. 1.2 До ранніх виявів обдарованості дитини належать: потужна енергійність, значна фізична, розумова і пізнавальна активність, порівняно низькі втомлюваність і потреба у відпочинку; раннє навчання ходьби та інших рухів; легке і швидке засвоювання та використання нової інформації; ранній інтерес до читання, часто – самостійне опанування його. За даними московських психологів, складовими ранньої обдарованості є домінуюча роль пізнавальної мотивації; дослідницька творча активність, яка полягає у виявленні нового під час формулювання і розв’язання проблем; уміння знайти оригінальні рішення; здатність до прогнозування ; створення ідеальних еталонів, що забезпечують високі естетичні, моральні, інтелектуальні оцінки. Обдаровані діти наділені високим творчим потенціалом і високим рівнем розвитку здібностей. Здебільшого найважливішими характеристиками обдарованих дітей вважають:
Важливою характеристикою обдарованості є креативність – здатність до творчості. Згідно із психологічними дослідженнями основою обдарованості є закладений від народження творчий потенціал, який розвивається впродовж усього життя людини. Він не залежить безпосередньо від рівня розумових здібностей, оскільки діти з високим рівнем інтелектуального розвитку іноді володіють незначним творчим потенціалом. Обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, чутливі до ситуації спілкування, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо), легко вступають у контакт з однолітками, прагнуть до лідерства у спільній діяльності. Обдаровані діти частіше за своїх однолітків обирають роль дорослого в творчих іграх, змагаються з іншими дітьми. Не уникають вони відповідальності, пред’являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість , талановитість. Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей. Обдарованість типологізують за рівними критеріями. Наприклад, український психолог Юрій Гіль бух на основі аналізу пізнавальних особливостей дитини виокремлює такі типи обдарованості:
У результаті досліджень російських психологів під керівництвом Леоніда Венгера (1925 – 1992) зафіксовано такі здібності обдарованих дітей: - уміння самостійно аналізувати ситуацію ( виявляти наочні засоби, суттєві для вирішення завдань); - розвиток децентрації (здатності змінювати власну точку відліку при вирішенні завдань, уміння ставити себе на місце іншої людини під час спілкування); - розвиток задумів (уміння створювати ідею майбутнього продукту і план її реалізації). Ці ідеї дослідники реалізували у програмах виховання і навчання дітей дошкільного віку „Розвиток”. Американські психологи (Іллінойський університет ) під керівництвом М.Карне найголовнішими вважають такі показники обдарованості:
У дошкільному віці виявляється спеціальна обдарованість, ознаками якої є особливі здібності до певного виду діяльності. Як правило, їх класифікують на такі групи: - математичні здібності (здатність до сприймання, осмислення та зберігання математичної інформації, математична спрямованість розуму – інтерес до чисел і дій з ними, прагнення до математичного пошуку); - конструктивно – технічні здібності (технічне мислення, яскрава просторова уява, зацікавленість приладами і конструкціями, прагнення їх удосконалювати і створювати нові); - загальні художні здібності (здатність до різних видів художньо-творчої діяльності: художнє бачення світу, оригінальність сприймання, підвищений інтерес до художньої діяльності, естетична позиція); - музичні здібності (музично-ритмічне чуття, музична пам’ять, здатність сприймати музику як форму вираження змісту);
Обдарованість може розвиватися за сприятливих умов (турбота батьків, спеціальні програми і засоби навчання, гуманне ставлення до дитини тощо). Розвитку творчого потенціалу дитини сприяють допомога дорослих, багате культурне середовище, послідовна і цілеспрямована індивідуальна програма виховання і навчання. Згідно з дослідженнями німецьких учених Герлінди та Ханса- Георга Мелхорнів, майже 50% розумових здібностей формується у малюків до 4 років, 80% - до 8 років. За твердженням американських спеціалістів Глена і Дженет Доманів, визначальними щодо цього є розвиток рухів і загальна фізична підготовка дитини, що сприяє інтенсивнішому розвитку мозку і формуванню її пізнавальних здібностей. Тому раннє дитинство слід використати для навчання дітей читання, математики, формування енциклопедичних знань за допомогою „бітів” – систематизованих смислових частин інформації. В Україні проблематикою обдарованих дітей, складання індивідуальних програм їхнього виховання і навчання займається науково-практичний центр „Психодіагностика і диференційоване навчання” Інституту психології ім.. Г.С. Костюка АПН України. Методи діагностування здібностей передбачають виявлення потенційних можливостей інтелектуального розвитку: рівня дослідницької активності, здатності до прогнозування, вивчення особливостей особистісного розвитку. Обдарованим дітям більше властива емпатія (співпереживання), а низький рівень розумового розвитку поєднується з агресивним типом поведінки. Обдаровані діти відповідальніші, глибше за своїх однолітків переживають як успіх так і невдачу. У вихованні обдарованих дітей надзвичайно важлива роль належить батькам і педагогам, які повинні створити умови для їхнього гармонійного розвитку: атмосферу любові, довіри, уваги до потреб та інтересів. За словами американського психолога Наталі Роджерс, творчість дитини стимулюють психологічна безпека, безоцінне прийняття її особистості, атмосфера відкритості, дозволеності, надання їй права на свободу і самостійність. [6,28] У дошкільних закладах для виховання обарованих дітей необхідно використовувати індивідуальні програми з урахуванням особливостей дітей, їхніх нахилів та інтересів. Ці програми мають відображати міждисциплінарний, розливальний характер навчання, головні ідеї пізнання а не сукупність конкретних факторів; сприяти розвитку різних типів мислення, дослідницьких умінь, навичок само організованості; удосконалювати засоби спілкування і взаємодії з людьми. Не менш важливою є спеціальна підготовка педагогів до роботи з обдарованими дітьми. Вони повинні бути чутливими, доброзичливими, уважними, емоційно стабільними, мати динамічний характер і почуття гумору, позитивне само сприйняття. Невпевнені в собі, схильні переносити власні проблеми на дітей, емоційно нестійкі педагоги можуть завдати їм шкоди, адже обдаровані діти – не просто носії таланту, а передусім люди. У загальному їхньому розвитку більше спільного зі звичайними людьми, ніж відмінного. Водночас ставлення до обдарованих людей є однією із суттєвих характеристик суспільства. „РОЗДІЛ” 2. Наукові підходи до побудови освітнього процесу обдарованих дітей У сучасній педагогічній теорії та практиці відбувається інтенсивний процес розробки системи виховання та навчання обдарованих дітей. Про це свідчать численні наукові, методичні публікації, науково-методичні конференції. За визначенням багатьох учених, складовими системи роботи з цієї проблеми, на які треба орієнтувати педагогічних працівників, є :
Складна та багато аспектна проблема роботи з обдарованими дітьми потребує якісних нововведень на рівні теорії та практики. Науковці пропонують різні підходи до побудови освітнього процесу обдарованих дітей. |
ОСОБЛИВОСТІ ПСИХІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ТРЬОХ РОКІВ... Розвиток дитини в перинатальний період. Дородові матриці. Пологи. Анатомо-фізіологічні особливості новонародженої дитини. Рефлекси,... |
Управління освіти Миколаївської міської ради Науково-методичний центр Методичний посібник містить теоретичні поняття, які розкривають особливості обдарованої дитини, демонструє методи виховання та розвитку... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення заняття з професійно-психологічної підготовки... Тактико-психологічні особливості дій працівників ДПО при виконанні службових завдань. Психологічні особливості взаємодії особового... |
Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній... Рождественська Д. Б. До проблеми мисленнєвих образів в інтелектуальній діяльності дитини зі зниженим зором // Дидактичні та соціально-психологічні... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим... Тема Психологічні особливості діяльності пожежних під час виконання функціональних обов’язків |
ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ БАТЬКІВ ДО СТВОРЕННЯ ПРИЙОМНОЇ СІМ’Ї Створення прийомних сімей на противагу вихованню дитини в закладі інтернатного типу набуває на сьогодні усе більшого поширення. Прийомна... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки ТЕМА 3 Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з рядовим та молодшим Тема: Розвиток комунікативних якостей при взаємодії з різними верствами населення. Особливості спілкування з постраждалими внаслідок... |
ПЛАН КОНСПЕК Т для проведення заняття по психологічній підготовці... Тема : Психологічні особливості поведінки населення у надзвичайних ситуаціях різного характеру. Моделі поведінки начальницького складу... |