Асистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького національного технічного університету


Скачати 88.09 Kb.
НазваАсистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького національного технічного університету
Дата28.03.2013
Розмір88.09 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
УДК 376.32 Кабак В.В.,

асистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького національного технічного університету.

Тулашвілі Ю.Й.,

докторант Волинського національного університету імені Лесі Українки
СОЦІАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ ІНВАЛІДІВ ЗОРУ В СУЧАСНОМУ ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ
В статті розглядається питання соціальної інтеграції інвалідів зору в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовані особливості даного процесу. Значну увагу приділено розгляду позитивних та негативних рис сфери інформатизації діяльності людей з вадами зору.

Ключові слова: інвалід зору, інформаційне суспільство, інтеграція, комп’ютерні технології, адаптація, реабілітація.
Постановка проблеми. Інваліди зору в сучасному інформаційному суспільстві виступають однією з найнезахщеніших верств населення. Їх інтереси часто принижують, апелюючи на невміння виконувати поставлені завдання, відмовляють у працевлаштуванні навіть у тих випадках, коли вони мають диплом з підтвердженням відповідної кваліфікації. За певних незрозумілих обставин про інваліда по зору, більшість людей відгукуються як про «тягар» суспільного розвитку. Побутує, на наш погляд, хибна думка про те, що людина з вадами зору не здатна до самоосвіти, саморозвитку, нормального виконання поставлених на неї трудових обов’язків, що часто змушує роботодавців нехтувати правами інвалідів. Інваліди по зору, в свою чергу, прагнуть до визнання їх інтересів, розуміння того, що вони є повноцінними членами суспільства і потребують лише часткової допомоги зі сторони [1, c.60].

Соціальна інтеграція людей з вадами зору в умовах сучасного інформаційного суспільства полягає в умінні застосовувати у своїй діяльності високоефективні методики навчання та новітні інформаційні технології, які б забезпечили повноцінне існування даної верстви населення та конкурентоспроможність. Саме тому виникає нагальна потреба у створенні навчальних закладів з комп’ютерно-орієнтованою підготовкою.

Аналіз роботи існуючих реабілітаційно-комп’ютерних шкіл для сліпих свідчить, що всіх учнів в них можна умовно поділити на такі основні категорії:

а) діти із проблемами зору, що навчаються у середній школі та молодь, що закінчує або вже закінчила її;

б) учні середніх спеціальних навчальних закладів та студенти ВНЗ;

с) спеціалісти з проблемами зору, що здобули певну профе­сію і часто вже працюють за обраною спеціальністю.

Робота із названими категоріями має свої особливості і пов’язана із певними, в основному, типовими проблемами. Вони обумовлюються насамперед специфікою потреб самих учнів (студентів), їхніми можливостями, рівнем загальної підготовленості до роботи з технікою, тим, наскільки майбутній користувач усвідомив необхідність для себе набути навики роботи з комп’ютером і визначився у можливих напрямках його використання у своїй діяльності, а також багатьма іншими факторами.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Основоположними в нашій країні документами, які відображають особливості соціальної реабілітації та адаптації інвалідів зору до умов сьогочасного інформаційного суспільства, є «Загальні принципи щодо надання інвалідам рівних можливостей у суспільному житті» та Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» [1].

Проблеми взаємодії сліпих та слабозорих з середовищем, особливості їх адаптації та особистісного розвитку розглядали у своїх роботах М.І. Земцова, В.П. Єрмаков, Б.І Коваленко, Ю.О. Кулагін, А.І. Суславічус, Є.П. Синьова, С.Е. Гайдукевич, О.В. Белянкова та інші [4, c.23].

Питання розробки спеціальних методик навчання для соціальної інтеграції незрячих торкались багато тифлопедагогів. Так, наприклад, О.М. Жихарєв виділяє у процесі навчання сліпих абстрактну та рухову складові запам’ятовування та відтворення матеріалу. Абстрактна складова характеризується сприйманням інформації та її осмисленням, а рухова пов’язана безпосередньо із розвитком координації та моторики рук. І.С. Моргуліс запропонував створювати такі умови розвитку сенсорних дій, які включають виконання практичних дій поряд з інтелектуальними у різноманітних видах діяльності.

Проблеми застосування інформаційних технологій в процесі професійної підготовки інвалідів по зору торкаються у своїх дослідженнях такі видатні науковці-тифлопедагоги, як О.О. Майданчик, Л.З. Шауцукова, Д.П. Димитри-ченко, Є.Ю. Щедрова, Л.В.Коваленко, М.В. Щоткін та інші.

О.О. Майданчик у своїй праці [3] відмічає проблеми, з якими стикаються люди з вадами зору при вивченні роботи з комп’ютерною технікою за допомогою спеціалізованих озвучених програм, відзначаючи при цьому необхідність застосування їх у процесі адаптації та соціальної інтеграції.

Д.П. Димитриченко та Л.З. Шауцукова, розглядаючи проблему необхідності застосування комп’ютерних технологій в навчанні людей з вадами зору, відмічають потребу розгляду їх не стільки як предмет вивчення, а як новий засіб розширення можливостей інвалідів і їх успішної соціальної інтеграції в сучасному суспільстві.

Є.Ю. Щедрова відмічає, що в процесі взаємодії незрячого і слабозорого школяра з комп’ютером складається складна система відносин, яка вимагає знання мови, уміння будувати мовні вислови, котрі зрозумілі безлічі можливих одержувачів (адресатів), логічно зв’язані і граматично вірно побудовані, причому учні повинні уміти перефразовувати їх [4, c. 43].

Постановка завдання. Інформаційні технології для людей з вадами зору – це не лише сукупність набутих ними рівнів знань, умінь і навичок, а насамперед можливість доступу до світового інформаційного простору. За допомогою інформаційних технологій інваліди зору в недалекому майбутньому отримують можливість свого професійного самовизначення, а також можливість вільно спілкуватися з усім світом. І від того, на скільки успішно слабозорі опанують інформаційні технології, залежить їх адаптація і інтеграція в сучасному суспільстві.

Щоб покращити справу соціальної інтеграції сліпих, треба найперше розгорнути широку, кваліфіковану просвітницько-пропагандистську роботу, залучаючи до неї самих сліпих, зрячих спеціалістів сис­теми УТОС, вчених-дефектологів, журналістів, артистів, бібліотекарів, педагогів спецшкіл. Також слід активно пропагувати історичний досвід інвалідів зору в їх соціальній адаптації на теренах України.

Мета статті. Розглядаючи питання соціальної інтеграції людей звадами зору в сучасному інформаційному суспільстві, було поставлено за мету проаналізувати особливості даного процесу та відобразити взаємозалежність інваліда зору та соціуму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Узагальнення літературних джерел і практичного досвіду розробки та використання технологій навчання для студентів з вадами зору дозволило виявити наступні особливості у всьому ланцюгу освітнього процесу від соціальної профорієнтаційної роботи у спеціальних школах до навчання у вищих освітніх закладах:

  • недостатній рівень профорієнтаційної роботи у закладах спеціальної тифлоосвіти;

  • спрямованість заходів соціальної реабілітації людей з вадами зору на застосування переважно традиційних методів;

  • неадекватність ставлення сліпих до себе і свого дефекту;

  • психологічна непідготовленістю до сприйняття людьми з вадами зору переліку професій за якими в процесі виконання робіт широко використовуються ІКТ;

  • невідповідне ставлення із сторони суспільства до людей з вадами зору в наслідок недостатності інформації про їх можливості;

  • утруднення при спілкуванні у загальному студентському середовищі в наслідок невірних уявлень зрячих про сліпих та про їх можливості, що є основною перешкодою включення інвалідів по зору в активну навчальну і трудову діяльність;

  • необхідність впровадження їх соціально-психологічної і соціально-трудової реабілітації перед початком навчальної діяльності.

Запорукою успіху соціальної інтеграції інвалідів зору в сьогочасному інформаційному суспільстві є доброзичливе ставлення усіх його членів один до одного та адекватна установка, яка характеризується тим, що сліпа людина однаково ставиться як до сліпих, так і до зрячих, тобто не класифікує людей за ознакою зорового порушення або його відсутністю і не організовує на цій основі свою поведінку.

Досліджуючи дане питання, необхідно відмітити те, що у багатьох інвалідів зору взагалі відсутнє поняття про значення і можливості комп’ютера, а внаслідок цього і мотивація навчатись і здобувати професію, яка пов’язана з використанням комп’ютерної техніки. Загалом же процес формування знань та вмінь роботі за комп’ютером носить фазовий характер. Перша фаза є підготовчою. На цій фазі учні (студенти) не мають чіткого поняття взагалі про комп’ютерну техніку. Друга фаза є ввідною – учні (студенти) починають розуміти призначення комп’ютера та оволодівають елементарними деякі діями на ньому. Наступні фази є такими самими як і у зрячих, однак вони значно розтягнуті у часі.

Процес інтеграції інвалідів зору до суспільних відносин полягає в наданні їм відповідної освіти і кваліфікації, що, в свою чергу, створить можливість подальшого працевлаштування за обраною спеціальністю. В залежності від того, які умови та психологічна атмосфера буде створена суспільством навколо незрячих, процес їх інтеграції в умовах переходу до сучасного інформаційного суспільства проходитиме значно плідніше і якісніше.

Сучасні інформаційні комп’ютерні технології можуть здійснювати гуманістичні задуми їх творців за умови збереження і активної гуманізації традиційних способів спілкування людей один з одним, взаємного їх збагачення. А це, в свою чергу, є передумовою адаптації людей з вадами зору до умов сучасного інформаційного суспільства. Величезне значення має розповсюдження за допомогою комп’ютерних технологій різноманітного навчального матеріалу (лекцій, педагогічних програм тощо) для вдосконалення знань сліпих. Однак в першу чергу в навчальному процесі слід збагачувати виховно-етичну дію педагогів на тих, хто навчається. Коли ж мова йде про використання сучасних інформаційних технологій в процесі адаптації інвалідів зору, то дані технології повинні займати не основне місце, а бути допоміжним засобом. Тільки живе, безпосереднє спілкування людини з людиною, в будь-якій соціальній спільноті, створює можливість розгортання взаємозбагачувальних відносин, які своєю дією на інформаційний процес здатні гуманізувати його.

У процесі подальшого розгляду питання необхідно зосередитись на теоретичних засадах розвитку форм організації соціально-реабілітаційної роботи з інвалідами зору. З цією метою потрібно провести детальний аналіз процесу навчання сучасним інформаційним технологіям людей з вадами зору для виокремлення характерних його особливостей та узагальнення процесів і тенденцій, пов’язаних із впровадженням в освітню сферу сучасних інноваційних технологій навчання при професійній підготовці людей з глибокими вадами зору.

Висновки. Вивчення особливостей процесу формування вмінь роботи за комп’ютером у людей з патологією зорового аналізатора має велике теоретичне та практичне значення. Знаходження шляхів у поданні знань й розвитку навичок дій з комп’ютером при порушенні сенсорної сфери дає нам можливість визна­чити умови та методи навчання певної групи людей.

Набуття досвіду роботи з комп’ютером є необхідним і для людей з проблемами зору – спеціалістів різних професій, – оскільки це значно полегшує, вдосконалює, підвищує рівень виконання ними своїх завдань та професійних обов’язків.
Література

  1. Войцехович Д.В. Правове регулювання праці інвалідів в Україні // Сучасні методи і засоби комп’ютерної освіти для осіб з обмеженими фізичними можливостями: Матеріали міжнародного семінару. - Київ: ВО УФЦ-БФ “Візаві”, 2004. - с.60-62.

  2. Гребенюк Т.М. Вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації інвалідів по зору в студентських інтегрованих групах // Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів: Матеріали міжнародного семінару – Київ: ВО УФЦ-БФ «Візаві», 2001. – с.76 - 79.

  3. Майданчик О.О. Проблеми навчання інвалідів по зору користуванню комп’ютерною технікою за допомогою спеціалізованих озвучених програм // Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів: Матеріали міжнародного семінару. – Київ: ВО УФЦ-БФ «Візаві», 2001. – с.105-108.

  4. Тулашвілі Ю.Й., Кабак В.В. Технологія формування готовності до використання елементів комп’ютерної графіки в процесі навчання людей з вадами зору – Луцьк: ВМА «ТЕРЕН», 2009.– 130 с.

  5. Особенности интегрированного обучения детей с нарушениями зрения / С.Е. Гайдукевич, О. В. Белянкова и др.; Под ред. З. Г. Ермолович. - Мн.: НИО, 2004. - 160 с.


Кабак В.В., Тулашвили Ю.Й. Социальная интеграция инвалидов по зрению в современном информационном обществе

В статье рассматривается вопрос социальной интеграции инвалидов зрения в современном информационном обществе, проанализированы особенности данного процесса. Значительное внимание уделено рассмотрению позитивных и негативных черт сферы информатизации деятельности людей с изъянами зрения.

Ключевые слова: инвалид зрения, информационное общество, интеграция, компьютерные технологии, адаптация, реабилитация.
Kabak V.V., Tulashvili Y.І. Social integration of visually impaired people in the modern information society

The article discusses the social integration of disabled persons in view of the modern information society, analyzes the characteristics of the process. Considerable attention is paid to the positive and negative features of the sphere of information activities for people with flawed vision.

Keywords: blind, information society, integration, computer technology, adaptation, rehabilitation.

Схожі:

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики” Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу...
А. Е. Єнілєєва, асистент кафедри історіїта теорії держави та права...
...
НАГЛЯДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
ТзОВ «Кромберг енд Шуберт», Луцького підприємства електротранспорту, Волинського управління ЗАТ «Електро», Луцького національного...
МЕТОДОЛОГІЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ІНДИКАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ
О. С. МОРДОВЦЕВ, асистент Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
К. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету...
Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору
К. т. н., доцент, докторант Волинського національного університету...
Роль Комп’ютерних технологій в системі професійної підготовки людей з порушеннями зору
РЕДАКЦІЙНО-ВИДАВНИЧИЙ ВІДДІЛ ЛУЦЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЛУЦЬК 2012
Економічна теорія. Методичні вказівки до виконання самостійної роботи для студентів технічних спеціальностей денної та заочної форм...
Курушина Марина Анатоліївна кандидат філологічних наук, доцент кафедри...
ВІДОНОМАСТИЧНІ ОСОБОВІ ІМЕНА КОРИСТУВАЧІВ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ: ПРОБЛЕМА ПРЕЦЕДЕНТНОСТІ
К філол н., асистент кафедри теорії та практики перекладу та соціолінгвістики...
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЕМПИРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ВИМОВИ (З ПОЗИЦІЇ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ)
Перший проректор Луцького національного технічного університету,...
Ректор Финансового университета при Правительстве Российской Федерации, доктор экономических наук, профессор
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка