План викладу матеріалу розділу Конституційне право провідна галузь права України. Декларація про державний суверенітет України


НазваПлан викладу матеріалу розділу Конституційне право провідна галузь права України. Декларація про державний суверенітет України
Сторінка2/2
Дата15.03.2013
Розмір0.53 Mb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Право > Закон
1   2

| Виборча система |

І Мажоритарна Пропорційна Змішана

Рис. 3.3. Типи виборчих систем
Мажоритарна система є найдавнішою серед виборчих систем. Мажоритарною вважається така система голосування за кандидата по виборчому округу та визначення результатів виборів, завдяки якій депутатські мандати (один або кілька) від округу одержують тільки ті кандидати, які отримали встановлену законом більшість голосів, а усі інші кандидати вважаються не обраними. У 83 країнах світу застосовується мажоритарна система, в тому числі у США, Франції, Великобританії, Канаді.

При пропорційній системі депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості голосів виборців, зібраних кожною з них у межах виборчого округу. При застосуванні цієї системи округи завжди багатомандатні. Вперше ця система була запроваджена 1889 р. в Бельгії, а тепер її використовують 57 країн світу, в тому числі Ізраїль, ФРН, Іспанія, Італія, Португалія.

Існує й змішана система, що застосовує переважно модифіковану пропорційну систему представництва. Найпростішим варіантом змішаної виборчої системи є паралельне комбінування: певна частина представницького органу обирається за мажоритарним, інша — за пропорційним принципом (Болгарія, Грузія, Литва, Словенія).

Виборча система регулюється Конституцією та Законами України "Про вибори народних депутатів України", "Про вибори Президента України", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів".

Виборче право — це сукупність правових норм, що регулюють реалізацію громадянами права обирати (активне виборче право) до представницьких органів

влади та на посаду Президента і права бути обраним (пасивне виборче право).

Активнішим виборчим правом володіють усі дієздатні громадяни України, яким на день виборів виповнилося 18 років.

Пасивним виборчим правом володіють суб'єкти залежно від виду виборів, а саме:

а) народним депутатом України може бути громадянин України, який має право голосу, на день виборів досяг 21-річного віку, постійно проживає на території України протягом останніх п'яти років, не має непогашеної судимості за умисний злочин;

б) Президентом України може бути громадянин України, який на день проведення виборів досяг 35-річного віку, має право голосу, постійно проживає на території України протягом останніх 10 років, володіє державною мовою, не має непогашеної судимості за умисний злочин;

в) депутатом місцевої ради може бути громадянин України,який на день проведення виборів досяг 18-річного віку, має право голосу і постійно проживає або працює на території відповідної ради.

Виборче право громадян України реалізується згідно принципів:

• загальності

• прямого виборчого права;

• рівності;

• таємності голосування;

• вільного волевиявлення;

• гласності;

• відкритості.

Виборчий процес - це врегульована законом діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Виборчий процес в Україні включає такі стадії:

• проголошення або призначення виборів;

• затвердження або утворення виборчих округів і виборчих

дільниць;

• утворення виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Серед них розрізняють: територіальні, включаючи Центральну, виборчі комісії, окружні та дільничні виборчі комісії.

• складання списків виборців;

• висування і реєстрація кандидатів на виборчі посади;

• проведення передвиборчої агітації;

• голосування;

• підрахунок голосів і визначення результатів виборів;

• підведення підсумків виборів.
3.9. Верховна Рада України - єдиний орган законодавчої влади в Україні
Відповідно до статті 75 Конституції України Верховна Рада України — єдиний орган законодавчої влади в Україні.

Конституційний склад Верховної Ради України — 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років (ст. 76 Конституції України). Чергові вибори до Верховної Ради України проводяться останньої неділі березня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. Народним депутатом України може бути обраний громадянин України, який на день виборів досяг 21-річного віку, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п'яти років.

Народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі. Вони не можуть мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Повноваження народних депутатів України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради України.

Достроково повноваження народного депутата України припиняються в разі:

• складення повноважень за його особистою заявою;

• набрання законної сили обвинувачувальним вироком щодо нього;

• визнання судом недієздатним або безвісно відсутнім;

• припинення громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;

• якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто;

• невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України зі складу такої фракції;

• його смерті.

Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України — в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Верховна Рада України працює сесійно. Вона є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Верховна Рада України збирається на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. Перше засідання Верховної Ради України відкриває найстарший за віком народний депутат. Чергові сесії Верховної Ради України починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Позачергові сесії Верховної Ради, із зазначенням порядку денного, скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України. У разі оголошення указу Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або окремих її місцевостях Верховна Рада України збирається на засідання у дводенний строк без скликання.

У Верховній Раді України за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій формується коаліція депутатських фракцій, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України формується протягом одного місяця з дня відкриття першого засідання Верховної Ради України.

Коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України відповідно до Конституції вносить пропозиції Президенту України щодо кандидатури Прем'єр-міністра України, а також щодо кандидатур до складу Кабінету Міністрів України.

До повноважень Верховної Ради України належить:

• внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених Конституцією України;

• призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених Конституцією України;

• затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

• визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

• затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля;

• призначення виборів Президента України у строки, передбачені Конституцією;

• заслуховування щорічних та позачергових послань Президента України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

• оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України;

• усунення Президента України з поста в порядку особливої процедури (імпічменту);

• розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України;

• здійснення контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України;

• затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України, здійснення контролю за їх використанням;

• призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

• призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

• призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку України за поданням Президента України;

• призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України;

• призначення на посади та звільнення з посад половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

• призначення на посади та звільнення з посад членів Центральної виборчої комісії за поданням Президента України;
• затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

• схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів Збройних сил інших держав на територію України;

• встановлення державних символів України;

• надання згоди на призначення на посаду та звільнення з посади Президентом України Генерального прокурора України;

• висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

• призначення на посади та звільнення з посад третини складу Конституційного Суду України;

• обрання суддів безстроково;

• дострокове припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим за наявності висновку Конституційного Суду України про порушення нею Конституції України або законів України;

• призначення позачергових виборів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів;

• призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

• затвердження протягом двох днів з моменту звернення Президента України указів про введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію;

• затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності;

• затвердження законом Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї.

Верховна Рада України за пропозицією Президента України або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів України

та прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Питання про відповідальність Кабінету Міністрів України не може розглядатися Верховною Радою України більше одного разу протягом однієї чергової сесії, а також протягом року після схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України або протягом останньої сесії Верховної Ради України;

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

• протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до Конституції;

• протягом шістдесяти днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України;

• протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається Президентом України після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Процес законотворчої діяльності Верховної Ради України характеризується реалізацією права законодавчої ініціативи, прийняттям та оприлюдненням законів. Згідно зі статтею 93 Конституції, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить:

• Президентові України;

• народним депутатам України;

• Кабінету Міністрів України;

Закони Верховна Рада приймає більшістю від її конституційного складу. Проте закони, що вносять зміни до Конституції, приймаються не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.

Закон затверджується Головою Верховної Ради України і невідкладно надсилається Президентові України.

Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, або повертає закон зі своїми умотивованими пропозиціями для повторного розгляду. Якщо Верховна Рада України під час повторного розгляду підтвердить закон двома третинами від її конституційного складу, то Президент України зобов'язаний підписати і офіційно оприлюднити його протягом 10 днів. У разі, якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом. Закон набирає чинності через 10 днів після його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Ст. 92 Конституції України встановлює також, що виключно законами визначаються:

• права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина;

• громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

• права корінних народів і національних меншин;

• порядок застосування мов;

• правовий режим власності;

• правові засади і гарантії підприємництва;

• засади зовнішніх зносин;

• засади регулювання демографічних і міграційних процесів та ін.

Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України та бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, кредитного та інвестиційного ринків тощо.
3.10. Президент України — глава держави
Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Відповідно до статті 103 Конституції України Президент обирається громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років. Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35-річного віку, має право голосу,

проживає в Україні протягом десяти останніх років перед днем виборів та володіє державною мовою. Одна й та ж особа не може бути Президентом України більше, ніж два строки підряд.

Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті отримання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться останньої неділі жовтня п'ятого року повноважень Президента України. У разі дострокового припинення повноважень Президента України вибори Президента України проводяться в період дев'яноста днів від дня припинення повноважень. Порядок проведення виборів Президента України встановлюється законом.

Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше як через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України (ст. 104 Конституції).

Стаття 106 Конституції України визначає повноваження Президента України. Президент України:

• забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави;

• звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

• представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

• приймає рішення про визнання іноземних держав;

• призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;

• призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

• призначає позачергові вибори до Верховної Ради України;

• припиняє повноваження Верховної Ради України у випадках, передбачених Конституцією;

• вносить за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України,сформованої відповідно до Конституції України, подання про призначення Верховною Радою України Прем'єр-міністра України в строк не пізніше, ніж на п'ятнадцятий день після одержання такої пропозиції;

• вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України;

• призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України;

• призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України;

• призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

• вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України;

• зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності;

• скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

• є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

• очолює Раду національної безпеки і оборони України;

• вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення про використання Збройних Сил України у разі збройної агресії проти України;

в вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни та у разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;

• приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України;
• призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України;

• присвоює вищі військові звання, виші дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

• нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

• приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні;

• здійснює помилування;

• підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

• має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховною Радою України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. На основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. На час виконання повноважень він користується правом недоторканності.

Згідно зі статтею 108 Конституції України повноваження Президента України припиняються достроково у разі:

• його відставки;

• неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

• усунення з поста в порядку імпічменту;

• смерті.

Згідно зі статтею 111 Конституції України Президент України може бути усунений з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Питання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради. Для проведення розслідування Верховна Рада створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради. За наявності підстав Верховна Рада не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України. Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України і отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент, містять ознаки державної зради або іншого злочину.
3.11. Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади
Кабінет Міністрів України (Уряд) — вищий орган у системі органів виконавчої влади — відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України.

Основним призначенням Уряду є забезпечення виконання Конституції та законів України, реалізації політики держави, здійснення координації управління у різних сферах суспільного життя.

Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.

Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри.

Прем'єр-міністр України призначається Верховною Радою України за поданням Президента України.

Кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра України вносить Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до статті 83 Конституції України, або депутатської фракції, до складу якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.

Міністр оборони України, Міністр закордонних справ України призначаються Верховною Радою України за поданням Президента України, інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою України за поданням Прем'єр-міністра України.

Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України.

Відповідно до статті 116 Конституції Кабінет Міністрів України має такі повноваження:

• забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;

• вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина;

• забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і безпеки природокористування;

• розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України;

• забезпечує рівні умови розвитку всіх форм власності, здійснює управління об'єктами державної власності;

• розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, подає Верховній Раді України звіт про його виконання;

• здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності і національної безпеки України, громадського порядку, боротьби зі злочинністю;

• організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи;

• спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою України.

Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Верховній Раді України про свою відставку.

Відставка Прем'єр-міністра України, прийняття Верховною Радою України резолюції недовіри Кабінету Міністрів України мають наслідком відставку всього складу Кабінету Міністрів України. У цих випадках Верховна Рада України здійснює формування нового складу Кабінету Міністрів України у строки і в порядку, що визначені Конституцією.

Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України.

До центральних органів виконавчої влади в Україні належать міністерства, державні комітети та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Міністерство чи інший центральний орган державної виконавчої влади очолює міністр або керівник, якого призначає за поданням Прем'єр-міністра України Президент України. Спрямовує і координує роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Прем'єр-міністр.

Головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади є міністерство. Воно забезпечує розробку і впровадження Програми Кабінету Міністрів України з відповідних питань, реалізацію державної політики у визначеній сфері державного управління. Указом Президента від 15.12.1999 р. "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" визначено такі міністерства:

1. Міністерство аграрної політики України;

2. Міністерство внутрішніх справ України;

3. Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;

4. Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України;

5. Міністерство палива та енергетики України;

6. Міністерство закордонних справ України;

7. Міністерство культури і мистецтв України;

8. Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

9. Міністерство оборони України;

10. Міністерство освіти і науки України;

11. Міністерство охорони здоров 'я України;

12. Міністерство праці та соціальної політики України;

13. Міністерство промислової політики України;

14. Міністерство транспорту України;
15. Міністерство фінансів України;

16. Міністерство юстиції України.

Державний комітет є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем'єр-міністр України або один із віце-прем'єр-міністрів чи міністрів. Державний комітет вносить пропозиції щодо формування державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України та забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет очолює його голова. Тим же Указом визначено Державні комітети та інші центральні органи виконавчої влади, статус яких прирівнюється до Державного комітету України.

До системи органів виконавчої влади належать також центральні органи виконавчої влади України, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через відповідних міністрів.

Якщо до основних відомств додати агентства, інспекції, комісії, комітети, бюро, департаменти, ради, служби, управління і фонди, що виконують функції центральних органів виконавчої влади, то загальна кількість центральних органів виконавчої влади перевищуватиме 90.

У своїй діяльності центральні органи виконавчої влади реалізують державну політику у внутрішній галузі або сфері, керуючись Конституцією України, законами, постановами Верховної Ради України і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також положеннями про відповідні міністерства та державні комітети.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють обласні та районні, Київська та Севастопольська місцеві державні адміністрації.

Місцеві державні адміністрації — це державні органи виконавчої влади в областях, районах, у районах Автономної Республіки Крим, а також у містах Києві та Севастополі, які наділені правом представляти інтереси держави і приймати від її імені розпорядження, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Вони діють за принципом субординації, відповідальності перед Президентом України, Кабінетом Міністрів України, підзвітності та підконтрольності органам виконавчої влади вищого рівня, а також районним і обласним радам у межах, передбачених Законами України "Про місцеві державні адміністрації" і "Про місцеве самоврядування в Україні".

Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Вона виконує повноваження державної влади та делеговані їй відповідними радами виконавчі функції через створювані управління, відділи та інші структурні підрозділи та діє під керівництвом голови державної місцевої адміністрації. Останні призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України. Згідно зі ст. 118 Конституції України вони відповідальні перед Президентом України і Кабінетом Міністрів, підзвітні й підконтрольні органам виконавчої влади вищого рівня. Місцеві державні адміністрації підзвітні і підконтрольні також відповідним районним та обласним радам у частині делегованих їм повноважень.

Відповідно до статті 119 Конституції місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:

• виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;

• законність, правопорядок, дотримання прав і свобод громадян;

• виконання державних і регіональних програм соціально-економічного і культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;

• підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;

• звіт про виконання відповідних бюджетів і програм;

• взаємодію з органами місцевого самоврядування.

Місцеві державні адміністрації діють на засадах відповідальності перед людиною і державою за результати своєї діяльності; верховенства права; законності, пріоритетності прав та свобод людини і громадянина; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
3.12. Місцеве самоврядування в Україні
Правову основу місцевого та регіонального самоврядування в Україні складають Конституція України, Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Воно може здійснюватися територіальною громадою як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їхні виконавчі комітети.

Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст, є районні та обласні ради.

Сільські, селищні, міські ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів і майна. До складу цих рад входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста на основі загального, рівного, прямого виборчого права таємним голосуванням строком на чотири роки.

Територіальні громади на підставі вищезгаданих принципів виборчого права обирають також строком на чотири роки відповідно сільського, селищного та міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Голови районної та обласної рад обираються відповідною радою і очолюють її виконавчий комітет.

Стаття 142 Конституції України визначає, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби. Держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Згідно зі ст. 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування: управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідують комунальні підприємства, організації й установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю. Обласні та районні ради: затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні й обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами, або для виконання спільних проектів, та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

3.13. Конституційний Суд України
Конституційний Суд входить до судової влади як її самостійний суб'єкт, є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України. Його завдання — гарантування верховенства Конституції України.

Конституційний Суд України складається з 18 суддів конституційного суду. Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг 40-річного віку, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менше 10 років, проживає в Україні протягом останніх 20 років і володіє державною мовою. Суддя Конституційного Суду України призначається на 9 років без права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням лише на один трирічний строк.

До повноважень Конституційного Суду належать вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Конституційний Суд має також повноваження офіційно тлумачити Конституцію та закони України.

Рішення Конституційного Суду є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і таким, що не може бути оскарженим.

Організація діяльності Конституційного Суду визначається Конституцією України та Законом України "Про Конституційний Суд України".

Питання для самоконтролю

1. Чому конституційне право є провідною галуззю права України?

2. Дайте характеристику джерел конституційного права України.

3. Охарактеризуйте основні засади конституційного ладу України.

4. Дайте класифікацію конституційних прав та свобод людини і громадянина.

5. Визначте поняття і види референдумів.

6. З'ясуйте причини абсентеїзму в Україні.

7. Дайте характеристику виборчої системи України.

8. Які головні функції виконавчої влади в державі?

9. Назвіть головні повноваження та охарактеризуйте роль Президента України у здійсненні виконавчої влади.

10. Яка роль місцевого самоврядування у системі "держава - суспільство"?
Завдання для практичних занять

  1. Державною адміністрацією Богунського району м. Житомира відмовлено у реєстрації молодіжній громадській організації на тій підставі, що її статут передбачає членство в ній при досягненні тринадцятирічного віку. Чи правомірне це рішення?


2. За внесення в декларацію перекручених даних про свої витрати і доходи податкова адміністрація прийняла рішення про накладання на громадську організацію стягнення з попередженням її керівників, що при повторному порушенні

фінансової дисципліни діяльність організації буде заборонено строком на 6 місяців.

Дайте юридичний аналіз ситуації.

3. Хто має право призначати позачергові вибори до Верховної Ради України:

а) Голова Верховної Ради;

б) сесія Верховної Ради;

в) Президент України;

г) Центральна виборча комісія;

ґ) Кабінет міністрів України?

4. Якщо недовіру голові районної державної адміністрації висловили 2/3 депутатів від усього складу відповідної Ради,

Президент має прийняти рішення:

а) про вимогу надання обґрунтованої відповіді про причини недовіри;

б) про відставку голови держадміністрації;

в) про притягнення голови держадміністрації до дисциплінарної відповідальності.

5. Згідно з Конституцією, право законодавчої ініціативи в Україні належить:

а) Голові Верховної Ради України;

б) народним депутатам;

в) парламентському комітету;

г) Кабінету Міністрів України;

ґ) Голові Національного Банку;

д) Генеральному прокурору України;

є) Президенту України.

Вкажіть правильні відповіді.

6. Уявіть, що на підставі Указу Президента України був здійснений обмін прикордонними територіями між Україною та республікою Молдова.

Дайте роз'яснення ситуації.

7. Уявіть, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла рішення про проведення референдуму щодо вирішення питання стосовно відокремлення півострова Крим від України. Чи буде законним таке рішення?
1   2

Схожі:

1 Конституційне право України
Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування...
Лекція № Конституційне право як галузь права, наука і навчальна дисципліна

Підручник з предмету "ЗЕМЕЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ"
Декларації про держ суверенітет Укр 18. 12. 1990 Земельний кодекс УРСР, де земля, її надра, повітряний простір, ресурси, що знаход...
ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”
Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового...
Як і галузь права, галузь екологічного законодавства є комплексною
Екологічне право — це комплексна галузь права, якою регулюються суспільні відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища,...
Семінарське заняття № Конституційне право України: поняття, система, принципи
Система галузі конституційного права України. Принципи конституційного права. Конституційно-правові норми та інститути
План практичних (семінарських) занять Тема 1 Міжнародне приватне...
Співвідношення міжнародного приватного права з міжнародним публічним правом та іншими галузями національного права
Урок правознавства на тему: «ПРАВО»
Основні поняття: право, норма права, галузь права, правовідносини, юридичний факт
„Світова книга прав дитини”. Мета
Мета: розкрити поняття „закон”, „конституція”, „ООН”, „декларація”, „конвенція”, „право”; ознайомити учнів зі змістом основних статей...
Про податок на нерухоме майно, відмінне від
Відповідно до статтей 10, 12 розділу I, статтей 265-268 розділу XII, розділу XIX та підрозділу 8 розділу XX Податкового кодексу України,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка