|
|
Скачати 7.41 Mb.
|
|
§87. Державний департамент України з питань виконання покарань Державний департамент України з питань виконання покарань здійснює керівництво органами і установами виконання покарань та забезпечує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Департамент має у своєму підпорядкуванні воєнізовані формування. Органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління та кримінально-виконавча інспекція. Кримінально-виконавча інспекція виконує покарання у вигляді громадських і виправних робіт, а також у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, здійснювати контроль за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням. Установами виконання покарання є:
Департамент забезпечує охорону слідчих ізоляторів, тюрем, лікувально-трудових колоній, інших установ виконання покарань, забезпечує організацію виховної роботи з особами, які позбавлені волі, запобігання злочинам, дисциплінарним проступкам з боку засуджених. Департамент організовує також виробничо-господарську діяльність з наданням засудженим роботи, забезпечення їх професійної підготовки та загальноосвітнього навчання. Службами департаменту здійснюється медичний контроль за станом здоров'я засуджених та надання їх необхідної медичної допомоги, переведення засуджених осіб з однієї до іншої установи кримінально-виконавчої системи, передача (екстрадиція), згідно 187 з міжнародними договорами^ осіб, які звинувачуються у вчиненні злочинів, організується виконання актів амністії і помилування. Служби департаменту за участю міських і районних органів внутрішніх справ і центрів зайнятості вирішують питання щодо надання допомоги особам, звільненим з місць позбавлення волі, в їх трудовому і побутовому влаштуванні. У своїй діяльності працівники департаменту керуються Виправно-трудовим кодексом, "Положенням про Державний департамент України з питань виконання покарань" та іншими нормативними актами. §88. Державна судова адміністрація України З метою здійснення організаційного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та інших органів і установ судової системи України створена Державна судова адміністрація України (далі ДСА України). ДСА України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Основним завданнями ДСА України є:
188 _ 9. Забезпечення незалежності, недоторканності і безпеки судів. ДСА України є юридичною особою, вона здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні управління державної судової адміністрації. _ 189 ТЕМА 20. ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ ТА АДВОКАТУРА §89. Поняття правоохоронних органів Серед численних напрямів державної діяльності важливе місце посідає правоохоронна діяльність, спрямована на забезпечення законності та правопорядку в суспільстві, боротьбу зі злочинністю та іншими правопорушеннями, охорону тазахист суверенітету, політичної системи, територіальної цілісності України, прав і законних Інтересів громадян, державних і громадських організацій. Правоохоронні органи - - це органи, наділені державою повноваженнями щодо охорони суспільних відносин, урегульованих правом. Правоохоронні органи можуть бути державними і недержавними. До державних правоохоронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ, органи Служби безпеки України, органи Міністерства юстиції України, органи охорони державного кордону, митні органи, органи податкової служби та ін. До недержавних правоохоронних органів належать адвокатура, недержавні охоронні, розшукові та інші установи. Суди посідають особливе місце серед правоохоронних органів, оскільки судова діяльність є самостійною гілкою державної влади, всі ж інші правоохоронні органи належать до виконавчої влади або займають самостійне місце в державному механізмі. Організація та діяльність правоохоронних органів регулюються Конституцією Укра'їни, законами та іншими нормативними актами. §90, Прокуратура України Прокуратура України становить єдину централізовану систему державних органів, на яку покладаються функції підтримання державного обвинувачення в суді, представництво Інтересів громадян або Держави в суді, а також нагляд за дотриманням законів. Організація, пов й о важ ш пя т а по ря д о к д ія л ь но сті op r ан і в про ку р а гури в из нач ають ся Конституцією України та Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 р. Цей Закон має п'ять розділів:
190 III. Прокурорський нагляд,
України, прокуратура Автономної Республіки Крим, обласні, прокуратури міст Києва і Севастополя, міські, районні, районні в містах, міжрайонні та військові прокуратури. Законом України "Про прокуратуру" передбачено можливість створення й інших спеціалізованих прокуратур. До них належать: спеціальні прокуратури; транспортні прокуратури; природоохоронні прокуратури; прокуратури з нагляду за додержанням законів у виправно-трудових установах та ін. Очолює прокуратуру Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за згодою Верховної Ради Президентом України. Всі інші прокурори призначаються і звільняються Генеральним прокурором. Працівники прокуратури не можуть належати до будь-яких політичних партій та рухів, займатися підприємницькою діяльністю. Генеральна прокуратура здійснює керівництво роботою всіх ланок прокуратури через свої управління, зокрема, управління нагляду за одержанням законів органами внутрішніх справ і управління нагляду за додержанням законівспецпідрозділами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією; управління нагляду за додержанням законів органами податкової міліції і управління по нагляду за додержанням законів органами СБУ, митної та прикордонної служб України; управління з розслідування особливо важливих справ; управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органами, прокуратури, управління криміналістики; управління захисту прав і свобод громадян; управління захисту інтересів держави; управління представництва, інтересів громадян та держави в суді; управління нагляду за додержанням законів при виконанні рішень у кримінальних справи. Важливе значення має забезпечення прокуратурою виявлення і розкриття злочинів, розгляду заяв і повідомлень про них. Прокуратура здійснює так званий загальний нагляд за дотриманням законів; проте 191 прокуратура не втручається в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству. Прокурор може опротестовувати підзаконні нормативні акти, судові рішення і вироки тощо. Вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян. Конституція покладає на прокуратуру:
Підтримуючи обвинувачення в суді, прокурор привселюдно звинувачує підсудного та наполягає на застосуванні до нього справедливого покарання, допомагає суду у кваліфікованому вирішенні справи, привертає увагу до причин та умов, що сприяли вчиненню злочину. §91, Правовий статус міліції Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства та держави від протиправних посягань. Загальні засади організації та діяльності міліції регламентуються Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р, (зі змінами і доповненнями). До складу міліції зокрема входять такі підрозділи:
192
Міліція входить до структури Міністерства внутрішніх справ. За рішенням органів місцевого самоврядування може створюватися "Місцева міліція". До складу місцевої міліції входять підрозділи дорожньо-патрульної служби, служби дільничних інспекторів, а також приймальники-розподільники для неповнолітніх, приймальники-розподільники для осіб, затриманих за бродяжництво тощо. На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми особистими, діловими і моральними якостями, освітнім рівнем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні виконувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засуджувалися за вчинення злочину. Основними завданнями міліції є:
Для виконання своїх обов'язків міліція має право: • вимагати припинення протиправних дій;
У передбачених законом випадках при виконанні покладених на неї функцій міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю. Забороняється застосовувати вогнепальну зброю: 193
Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад, що загрожує життю і здоров'ю людей, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір. §92. Служба безпеки України Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. Правовою основою діяльності Служби безпеки є Закон України "Про Службу безпеки України" від 25 березня 1992 р. Закон складається з семи розділів.
До органів СБУ приймаються на конкурсній, добровільній і договірній основі громадяни України, здатні за діловими та моральними якостями, освітнім рівнем і станом здоров'я ефективно виконувати службові обов'язки. На Службу безпеки покладається захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного та оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб. Завданнями Служби безпеки також с: запобігання злочинам проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованій злочинній діяльності у сфері управління та економіки, легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, виявлення, припинення та розкриття їх. 194 Згідно з Конституцією України Голова Служби безпеки України призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою україни за поданням Президента України. Загальна структура Служби безпеки України передбачає: Центральне управління СБУ; підпорядковані йому регіональні органи; органи військової контрразведки; навчальні, наукові, науково-дослідгі та інші заклади і установи. Діяльність Служби безпеки має здійснюватися на основі дотримання прав і свобод людини, позапартійності та відповідальності перед народом. При виконанні своїх функцій Служба безпеки, як і міліція, органи Прикордонної служби та ряд інших визначених законом органів, можуть вдаватися до оперативно-розшукової діяльності. §93. Поняття оперативно-розшукової діяльності Оперативно-розшукова діяльність - - це система гласних і негласних пошуків, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, її здійснення будується на засадах законності, дотримання прав і свобод людини та громадянина, взаємодії з органами управління та населенням. Ця діяльність регламентується Законом України "Про опера-тивно-розшукову діяльність" від 18 лютого 1992 p., згідно з яким до неї можна вдаватися за наявності, зокрема, таких підстав:
§94. Органи юстиції Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, який організує здійснення державної правової політики, керує 195 дорученою йому сферою управління, несе відповідальність за її стан та розвиток. Основними завданнями Міністерства юстиції є:
5} забезпечення реалізації державної правової політики, державної політики з питань громадянства, міжнаціональних та міграційних відносин;
9) здійснення міжнародно-правового співробітництва. Органами Міністерства юстиції України, зокрема, є:
Очолюють місцеві органи юстиції начальники управлінь, які призначаються Міністерством юстиції України. 196 §95. Органи Державної прикордонної служби України Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, на який покладається завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону на суші, морі, річках та озерах, а також охорону суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Основними повноваженнями прикордонної служби є:
§96. Державна податкова адміністрація Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Головним завданням Державної податкової адміністрації та її служб на місцях є: контроль за дотриманням податкового законодавства, за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету податків, зборів, інших обов'язкових платежів, установлених законодавством. Державні податкові адміністрації мають право: 197
У системі податкової адміністрації створена і діє податкова міліція. §97. Митна служба Митна служба України це сдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій. Сьогодні митні органи забезпечують контроль більш ніж восьмитисяч кілометрів митного кордону, який збігається з державним кордоном (з них 2252 км в акваторії Чорного та Азовського морів). Виняткове значення митної служби обумовлюється також тим, що кожного року сотні тисяч громадян України й іноземців перетинають державний кордон, через кордон перевозяться мільйони тонн вантажів і цей потік швидко зростає. Організація, структура і функції митної служби регулюються Митним кодексом України (МКУ), прийнятим 11.07.2002 Законом України та іншими нормативними актами. Митні органи виконують такі основні завдання:
До системи митних органів та спеціалізованих митних установ 1 Організацій належать: спеціально уповноважений центральний 198 орган виконавчої влади в галузі митної справи; регіональні митниці, митниці, митні пости, митна варта, митні лабораторії; експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінолопчні та інші спеціалізовані установи та освітні організації. Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону здійснює митну справу та керівництво діяльністю підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій. Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства з питань митної справи, справляння податків та зборів тощо. Кожна митниця є юридичною особою і діє в межах визначеної для неї території. У складі митниці в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об'єктах зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій можуть створюватись митні пости на правах структурних підрозділів митниці. Митний пост безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон. Митний пост створюється в міру необхідності у населених пунктах, на залізничних станціях, аеропортах, морських та річкових портах тощо. Митна варта - спеціальні підрозділи митних органів, призначені для виявлення, розкриття, припинення та профілактики порушень митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів. Для здійснення цих завдань підрозділи митної варти мають право, зокрема, затримувати тапроводити огляд товарів, транспортних засобів та громадян, які перетинають митний контроль України в пунктах пропуску, супроводжувати та охороняти товари, які перебувають під митним контролем, у тому числі, що переміщуються через територію України транзитом. У митній службі створюється Центральна митна лабораторія і митні лабораторії регіональних митниць та митниць, яким надано право на здійснення експертної діяльності. На експертизу можуть передаватись зразки підписів, почерку, документи, товари, валютні цінності, художні вироби, аудіо,- відео матеріали тощо. Митні органи та їх посадові особи при виконанні покладених на них завдань взаємодіють з іншими органами державної влади, зокрема з органами, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний контроль та контроль за переміщенням культурних цінностей. - 199 На підставі міжнародних договорів України на митному кордоні може здійснюватись спільний митний контроль разом з митними органами суміжних держав. Фізична чи юридична особа, яка здійснює переміщення товарів чи транспортних засобів через митний кордон, повинна заповнити митну декларацію, що подається митному органу. Декларація має містити відомості щодо товарів І транспортних засобів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Товари, що переміщуються через митний кордон громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів. Декларант повинен сплатити податки і збори. У разі порушення митних правил посадові особи митних органів складають протокол, в якому зазначаються: а) дата і місце його складання; б) посада та прізвище посадової особи, яка склала протокол; в) відомості про особу, яка притягується до відповідальності, якщо її встановлено; г) місце, час вчинення та суть порушення митних правил; ґ) посилання на правову норму, що передбачає відповідальність за таке порушення; д) прізвища та адреси свідків, якщо вони є; е) відомості щодо вилучених товарів, транспортних засобів та документів. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, особою, яка притягується до відповідальності (якщо вона присутня), а за наявності свідків — і свідками. У протоколі про вилучення товарів, транспортних засобів та документів зазначається їх кількість, розміри, вага, особливі ознаки та вартість. Справи про порушення митних правил розглядаються митними органами, а про деякі правопорушення, - місцевими судами за місцем розташування митних органів. До порушників митних правил можуть застосовуватися штрафи, конфіскація товарів, транспортних засобів та інші адміністративні стягнення, а за дії, кваліфіковані як контрабанда, передбачається кримінальна відповідальність. 200 §98. Адвокатура Конституція України проголосила право кожного на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та для надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Адвокатура є добровільним професійним громадським об'єднанням, яке покликане не тільки надавати правову допомогу населенню, а й сприяти захисту прав і свобод та представляти законні інтереси громадян, іноземців, юридичних осіб. Виконуючи ці завдання, адвокати дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, довідки з законодавства, складають заяви, скарги, інші правові документи, виконують повноваження представника в суді, інших державних органах, перед громадянами; здійснюють захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; проводять роботу з правового забезпечення підприємницької га зовнішньоекономічної діяльності громадян та юридичних осіб, а також здійснюють інші види юридичної діяльності. Закон України "Про адвокатуру" від 19 грудня 1992р. проголошує такі принципи діяльності адвокатури, як незалежність, демократизм, гуманізм і конфіденційність, які мають важливе значення для ефективного здійснення захисту прав громадян і представництва їх інтересів. Адвокатом може бути громадянин України, що має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста не менше двох років, слав кваліфікаційні іспити та прийняв присягу адвоката України. Для виконання покладених на адвокатуру завдань Закон наділяє адвокатів певними професійними правами:
На адвокатів покладається обов'язок, використовувати всі перед бач єні законом засоби захисту, не застосовувати своїповноважсння на шкоду особі, в інтересах якої прийнято доручення; адвокат 201 нєвправі відмовитися від прийнятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, підсудного; адвокат не може представляти одночасно декількох клієнтів, інтереси яких є суперечливими. Адвокату забороняється використовувати протизаконні засоби для досягнення своїх професійних чи особистих цілей. Певні обмеження існують щодо рекламування адвокатської діяльності. Наприклад, адвокат не має права пропонувати свої послуги конкретному клієнту ні особисто, ні через посередників. Адвокати здійснюють свої повноваження у кримінальному процесі як захисники підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, а також надають правову допомогу як представники потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача. У цивільному процесі адвокати виступають як представники інтересів позивачів, відповідачів і третіх осіб. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. громадяни можуть вибирати захисником своїх прав не тільки адвоката, а й особу, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. У випадках, коли участь захисника відповідно до Кримінально-процесуального кодексу с обов'язковою (у справах осіб, що обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років; у справах осіб, що не можуть самі реалізувати своє право на захист — німі, сліпі, глухі та ін., у справах осіб, коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення), і він не буде запрошений, захисник призначається особою, яка проводить дізнання, слідчим, судом або суддею через адвокатське об'єднання за місцем провадження справи. Вільний вибір представника або захисника з числа адвокатів забезпечується через адвокатські об'єднання або адвокатами, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Реєстрація адвокатських об'єднань проводиться Міністерством юстиції. В Україні діє громадська організація Спілка адвокатів України. Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Нерідко встановлювана оплата є недоступною для багатьох громадян і позбавляє їх права на кваліфіковану юридичну Допомогу, що вимагає вдосконалення впливу держави на певні сторони адвокатської діяльності. 202 |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ... Предметом вивчення дисципліні „Правознавство” є питання походження держави і права, основні положення Конституції України, загальний... |
РОБОЧА ПРОГРАМА практичної підготовки студентів СТАЖУВАННЯ напряму... Робоча програма стажування за фахом для студентів спеціальності 060101 „Правознавство” / Укладачі: Б.Є. Саєнко, В. С. Макаренко Донецьк:... |
|
Міністерство внутрішніх справ України Харківський національний університет... Робоча навчальна програма з дисципліни «Міжнародне право» для студентів за напрямом підготовки (спеціальністю) “Правознавство” 030401),... |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА для студентів спеціальності 060100 „Правознавство” КИЇВ 2009 Робоча навчальна програма з курсу «Державна реєстрація прав на землю» розроблена для студентів юридичного факультету спеціальності... |
|
Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»... «Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,... |
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «історіЯ держави... ... |
|
Теми рефератів з дисципліни «Правознавство» |
Конкурсу “Учитель року 2010” в номінації «Правознавство» |
|
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство.... Програма для загальноосвітніх навчальних закладів "Правознавство. Практичний курс" (авт. Ремех Т. О., Пометун О.І.) |
НАВЧАЛЬНИЙ КУРС IІІ Спеціальність «Правознавство» РОЗКЛАДЗАНЯТ Ь... |