|
|
Скачати 0.61 Mb.
|
Хронологічний довідник1569 р. – Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої. Приєднання до Корони Польської Київського, Волинського і Брацлавського воєводств та Підляшшя. 1572 р. – універсал короля Сигізмунда ІІ Августа про формування із запорожців 300 реєстрових козаків. 1574 р. – І.Федоров у Львові видав Апостол – першу друковану книгу на українських землях та перший у Східній Європі Буквар (т.зв. львівська „Граматика”). 1575 р. – походи козаків на чолі з гетьманами Іваном Свирговським та Богданом Ружинським у Молдавію, Волощину, Крим і Туреччину. 1576–1577 рр. – в Острозі засновано школу, друкарню та науковий гурток. 1577 р. – похід запорозьких козаків під проводом Івана Підкови у Молдавію. І.Підкова був проголошений молдавським господарем; у 1578 р. страчений поляками у Львові. 1578 р. – "козацька реформа" польського короля Стефана Баторія: встановлення 500 чол. реєстру, окремої юрисдикції, платні, арсеналу й шпиталю у містечку Терехтемирів. 1581 р. – видано Острозьку Біблію – першу повну Біблію церковнослов’янською мовою. 1585–1586 рр. – у Львові засновано православне братство, укладено статут братської школи. 1587 р. – перший друкований полемічний твір "Ключ царства небесного" ректора Острозької школи Г.Смотрицького. 1588 р. – ІІІ Литовський статут. Остаточне закріпачення селян у Литві. 1591–1593 рр. – повстання козаків під проводом К.Косинського. 1594 р. – посольство Священної Римської імперії на чолі з Еріхом Лясотою до запорозьких козаків. 1594–1596 рр. – козацькі походи і війни на чолі із Северином Наливайком та Григорієм Лободою. 1596 р. – церковні собори ( уніатський та православний) у Бресті. 1599–1602 рр. – гетьманування Самійла Кішки – відомого керівника повстань запорожців на турецьких галерах та численних морських походів. 1603–1604 рр. – сухопутні та морські походи запорожців у Крим і Туреччину. 1604–1605 рр. – участь запорожців у поході Лжедмитрія І на Москву. 1609 р. – ухвала польського сейму "Про козаків запорозьких". 1609–1612 рр. – участь запорозьких козаків у поході польсько–литовського війська на Москву. 1613 р. – ухвала польського сейму про ліквідацію козацької юрисдикції. 1614–1622 рр. – гетьманування П.Сагайдачного. 1614–1616 рр. – великі морські походи запорожців на Трапезунд,Синоп, Царгород, Кафу та ін. 1615 р. – у Києві створено православне братство із школою. 1617 р. – заснувані православне братство, школа й шпиталь у Луцьку. 1618–1648 рр. – Тридцятилітня війна у Європі між католиками й протестантами та участь у ній українських козаків. 1618 р. – похід 20–тисячного козацького війська на чолі з П.Сагайдачним на Москву. 1619 р. – укладено Роставицьку угоду, за якою козацький реєстр становив 3000 чол. 1620 р. – в Україні відновлено православну митрополію. П.Сагайдачний звернувся до московського царя з проханням взяти козаків на службу. Битва під Цецорою. 1621 р. – Хотинська війна. 1624 р. – угода козаків з кримським ханом Шагін–Гіреєм про взаємодопомогу у боротьбі з Туреччиною. 1625р. – козацько–селянське повстання під проводом Марка Жмайла. Підписано Куруківську угоду. 1628 р. – похід гетьмана Михайла Дорошенка з 4–тисячним козацьким загоном у Крим на допомогу кримському хану. Під Бахчисараєм М.Дорошенко загинув. 1630 р. – козацько–селянське повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). 1630–1650–ті рр. – заселення українськими козаками та селянами Слобідської України (теп. землі Харківської, Сумської, Донецької та Луганської областей в Україні, а також Білгородської, Воронезької та Курської у Росії). 1632 р. – утворено Києво–Могилянський колегіум. Польський сейм ухвалив "Статті про заспокоєння грецької віри". 1635 р. – козаки на чолі з І.Сулимою зруйнували польську фортецю Кодак на Дніпрі. 1636 р. – антикатолицький виступ міщан в Острозі. 1637 р. – козацько–селянське повстання під проводом Павла Бута (Павлюка). 1638 р. – повстання під керівництвом Я.Острянина, Д.Гуні та Скидана. Ухвала польським сеймом "Ординації Війська Запорозького реєстрового" з обмеженнями козацьких прав та вольностей. 1645 р. – запрошення урядом Франції 2,5 тисяч запорожців на військову службу. 1647 р. – арешт і втеча Богдана Хмельницького на Запоріжжя. 1648 – 1657 рр. – гетьманування Богдана Хмельницького. 1648 р. – початок національно–визвольної війни (революції). Переможні битви під Жовтими Водами й Корсунем (29 квітня – 6 травня), під Пилявцями (11 – 13 вересня). Похід у Галичину до Львова й Замостя (вересень – листопад). Повернення до Києва (грудень). 1649 р. – великі битви під Зборовим, Збаражем, Лоєвим (червень–серпень). У серпні підписано Зборівську угоду. 1650 р. – похід козацького війська на Молдавію. У Франції вийшов цінний “Опис України” Г. Л. Боплана. 1651 р. – відновлення українсько–польської війни. Героїчна оборона козаками м.Красне та Вінниці (лютий – березень). Битва й оборона під Берестечком (18 – 30 червня). Захоплення литовським військом Києва (липень – серпень). Оборона Білої Церкви й підписання Білоцерківської угоди (вересень). 1652 р. – розгром польського війська під Батогом (22 – 23 травня). Похід козаків у Молдавію. Т.Хмельницький одружився з дочкою молдавського господаря Розандою (серпень). 1653 р. – військові дії на Поділлі та у Молдавії. Поранення й смерть Т.Хмельницького під Сучавою (вересень). Оточення польської армії й підписання угоди під Жванцем (вересень – грудень). Рішення Земського собору у Москві про прийняття України під протекцію царя (1 жовтня). Прибуття в Україну московського посольства на чолі з В.Бутурліним (грудень). 1654 р. – Переяславська рада і присяга українського населення на вірність московському цареві (січень – лютий). У березні у Москві підписано “Березневі статті”, або “Статті Б.Хмельницького”. Продовження військових дій на території Брацлавщини, Білорусі, Поділля. 1655 р. – оборонні битви під Уманню та Охматовим (січень). Наступ на Поділлі (липень – серпень). Визволення Галичини (вересень – жовтень). Бої під Озірною на Поділлі (листопад). 1656 р. – Укладено союз із семигородським князем Юрієм ІІ Ракочієм. Віленське перемир’я між Росією та Польщею (жовтень). Початок московсько–шведської війни (1656–1658 рр.). Організація походу на Польщу 20–тисячного козацького війська київського полковника Антона Ждановича (грудень). 1657 р. – спільні дії семигородського війська та козаків на території Польщі. Захоплення Любліна та Варшави, згодом відступ і поразка союзників на Поділлі (січень – липень). Призначення Юрія Хмельницького спадкоємцем гетьмана Богдана (квітень). Прийняття присяги від білоруської шляхти Пинського повіту, яка прилучалася до української держави (червень). Смерть і похорон Б.Хмельницького (липень – серпень). 1657 – 1659 рр. – гетьманування Івана Виговського. 1657 р. – союз Війська Запорозького із Швецією (жовтень). 1658 р. – громадянська війна; зруйнування Полтави (травень). Гадяцький договір із Польщею (вересень). 1659 р. – Конотопська битва (червень). 1659 – 1663 рр. - гетьманування Юрія Хмельницького. 1659 р. – підписання з Москвою переяславських статей (жовтень). 1660 р. – бої під Чудновим на Волині. Слободищенський трактат із Польщею. Капітуляція російської армії. Початок поділу Війська Запорозького на лівобережне і правобережне. 1661 р. – у Львові засновано медичний факультет першого на українських землях університету (офіційне відкриття Львівського університету відбулося у 1784 р.) 1662 р. – у Москві створено Малоросійський приказ для вирішення українських справ. 1663 – 1665 рр. – гетьманування на Правобережній Україні Павла Тетері. 1663–1664 рр. – похід польських та козацьких військ на Лівобережжя. 1664–1665 рр. – повстання проти польського панування на Правобережній Україні. 1665 р. – І.Брюховецький підписав Московські договірні статті. 1665 – 1676 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Дем'яна Многогрішного. 1667 р. – Андрусівське перемир’я між Польщею та Росією; поділ України на Лівобережну і Правобережну. 1668 р. – короткотривале об'єднання Лівобережної і Правобережної України під правлінням П.Дорошенка. 1669 р. – гетьман Д.Многогрішний підписав Глухівські договірні статті з Москвою. На Правобережжі ухвалено рішення про воєнний союз П.Дорошенка з Туреччиною. 1669–1674 рр. – боротьба П.Дорошенка на Правобережній Україні проти П.Суховія та М.Ханенка. 1671–1672 рр. – війна козаків у союзі з турками проти Польщі на Правобережній Україні. 1672 р. – Бучацький мирний договір між Польщею і Туреччиною; до останньої відійшло Поділля. 1672 – 1687 рр. – гетьманування на Лівобережній Україні Івана Самойловича. 1673–1676 рр. – польсько–турецька війна за Правобережну Україну і Поділля. За Журавненським мирним договором 1676 р. Поділля і значна частина Правобережної України відходили до Туреччини. 1674 р. – похід московсько–козацьких військ на Правобережну Україну. Гетьманом обох сторін Дніпра проголошено І.Самойловича. 1676 р. – похід московсько–козацької армії на Чигирин. П.Дорошенко зрікся гетьманської булави. 1677 – 1681 рр. – гетьманування на Поділлі Юрія Хмельницького. 1677–1678 рр. – чигиринські походи турецько–татарських військ та загонів Ю.Хмельницького на Чигирин. 1677–1681 рр. – московсько–турецька війна за Правобережжя. 1679 р. – примусове переселення населення із Правобережної на Лівобережну Україну. 1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною і Кримом. 1683 р. – участь українських козаків в обороні Відня. 1685 – 1686 рр. - Київську митрополію остаточно підпорядковано Московському патріархату. 1686 р. – “Вічний мир” між Росією і Польщею. 1686–1699 рр. – участь козаків у російсько–турецьких війнах. 1687 – 1709 рр. – гетьманування Івана Мазепи. 1690–1697 рр. – визвольний рух на Правобережній Україні під проводом С.Палія. 1692 р. – виступ на Запоріжжі Петра Іваненка (Петрика) у союзі з Кримом. 1694 р. – Києво–Могилянський колегіум отримав статус вищого навчального закладу – академії. 1699 р. – за Карловицьким мирним договором між Польщею і Туреччиною значна частина Поділля з Кам'янцем відійшли до Речі Посполитої. Польський сейм ухвалив рішення про ліквідацію козацтва на Київщині і Брацлавщині та про заборону православним займати виборні посади у магістратах. 1700–1704 рр. – боротьба козацтва на Правобережній Україні проти польського панування. 1700–1721 рр. – Північна війна Росії із Швецією. 1701 р. – універсал гетьмана І.Мазепи про встановлення двохденної панщини. 1703–1711 рр. – участь закарпатців у визвольній війні в Угорщині проти австрійських Габсбургів. 1704–1706 рр. – походи військ гетьмана Мазепи на Правобережну Україну, Волинь і Галичину. Арешт і заслання С.Палія. Бойові дії козацьких загонів у Польщі і Литві. 1708 р. – Гетьман І.Мазепа перейшов на бік шведського короля Карла ХІІ. Московські війська захопили та спалили Батурин. 1708 – 1722 рр. – гетьманування Івана Скоропадського. 1709 р. – до шведів приєдналися запорожці на чолі з К.Гордієнком. За наказом Петра І зруйновано Стару (Чортомлицьку) Січ. Полтавська битва. Смерть І.Мазепи. 1710 р. – "Конституція" П.Орлика. 1710 – 1742 рр. – гетьманування Орлика в еміграції. 1715 р. – перша писемна згадка про гайдамаків. 1720 р. – заборона Петра І друкувати книги українською мовою. Запровадження на Правобережній Україні та у Галичині уніатської церкви. 1722 р. – вперше в Україні ліквідовано гетьманство. Указом Петра І утворено малоросійську колегію (діяла до 1727 р.). 1727 – 1734 рр. - гетьманування Данила Апостола. 1728–1743 рр. – укладено звід законів “Права, за якими судиться малоросійський народ”. 1734 р. – друга відміна гетьманства; початок діяльності "Правління гетьманського уряду" (діяла до 1750 р.); заснування Нової Січі на р.Підпільній (проіснувала до 1775 р.). 1734–1738 рр. – значне піднесення гайдамацького руху у Правобережній Україні. 1735–1739 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Азовського моря. 1738–1745 рр. – виступи опришків під проводом О.Довбуша у Прикарпатті та Покутті. 1749–1750 рр. – активізація гайдамацького руху. 1750 – 1764 – гетьманування Кирила Розумовського. 1752 р. – утворення на запорозьких землях Нової Сербії – воєнно–адміністративної одиниці, заселеної виходцями з Балкан; заборона запорозьким козакам самостійно обирати кошового отамана. 1756–1763 рр. – участь козаків у Семилітній війні між Росією і Прусією. 1762–1764 рр. – перетворення слобідських козацьких полків на регулярні гусарські. 1764 р. – остаточно ліквідовано гетьманство; утворено Малоросійську ІІ Колегію (діяла до 1786 р.) на чолі з П.Румянцевим. Створено Новоросійську губернію. 1765 р. – ліквідовано полково–сотенний устрій на Слобожанщині; створено Слобідсько–Українську губернію. 1768 р. – Коліївщина – найвище піднесення народно–визвольного руху на Правобережній Україні. 1768–1774 рр. – участь козаків у російсько–турецькій війні за вихід до Чорного моря. 1770–1790–ті рр. – на півдні України і у Криму засновано міста: Олександрівськ (Запоріжжя), Катеринослав (Дніпропетровськ), Миколаїв, Херсон, Севастополь, Одеса та ін. 1772 р. – перший поділ Речі Посполитої; приєднання Галичини до Австрії. 1775 р. – за наказом Катерини ІІ знищено Запорозьку Січ (4 червня ); маніфест про знищення Січі вийшов 3 серпня. 1775–1828 рр. – Задунайська Січ під протекторатом Туреччини. 1783 р. – До Росії приєднано Крим. Указ про остаточне закріпачення селян Лівобережної і Слобідської України. Козацькі полки перетворено на регулярні російські. 1787–1788 рр. – формування Катеринославського і Чорноморського козацького війська. 1787–1791 рр. – участь козаків у черговій російсько–турецькій війні. 1789 р. – “Волинська тривога” – заворушення селян на Волині. 1789–1793 рр. – повстання козаків у с.Турбаях Полтавського полку. 1791 р. – таємна місія В.Капніста до пруського короля з проханням допомоги Україні. 1792 р. – переселення Чорноморського козацького війська на Кубань. 1793 р. – приєднання до Росії Правобережної України (ІІ поділ Речі Посполитої). 1795 р. – приєднання до Росії Західної Волині внаслідок ІІІ поділу Речі Посполитої. Література Загальні праці з історії України. Підручники та посібники. |
|
Тема. Запорозька Січ у другій половині Х Запорозької Січі у другій половині ХVІІІ ст територіальний, політичний, економічний, військовий устрій; визначити причини її ліквідації... |
Андрусяк І., Петренко Є. Блиск і злиденність української націонал-демократії... України, членів Кирило-Мефодіївського братства, М. Драгоманова, Українська правова і політична думка в другій половині ХVIII – першій... |
|
Програма з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів Розділ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ |
Урок з історії України у 8 класі за темою: «Запорізька Січ у другій половині 17 ст.» |
|
Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII... Лівобережна Гетьманщина та Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Урок з історії України для 8 класу із використанням ІКТ |
ТЕМА 6 У другій половині вагітності жінка приймала транквілізатори групи бензодіазепинів. Пологи наступили в строк, протікали нормально,... |
|
Золотарство У другій половині XVII—XVIII ст золотарі широко виготовляли сережки, персні, каблучки, оклади для ікон тощо. Осередками З. були здебільшого... |
Самостійної філософською дисципліною філософія науки стала лише в другій половині 20 століття Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання, як особливої діяльності по творенню нових наукових... |
|
Наддніпрянська Україна в другій половині XIX ст., Наддніпрянська... Позначте ім’я російського монарха, за часів правління якого було скасовано кріпосне право |
Тема: «Запорозька Січ у другій половині ХVII ст Іван Сірко». Мета Україну того часу можна назвати «ярмарком самолюбства», а владних осіб її – «самопожираючими драконами». Самим народом епоха після... |