8 історія України
Тема. Запорозька Січ у другій половині ХVІІІ ст.
Мета:
охарактеризувати становище Запорозької Січі у другій половині ХVІІІ ст. - територіальний, політичний, економічний, військовий устрій; визначити причини її ліквідації у 1775 році.
Розвивати в учнів уміння аналізувати та зіставляти матеріал, працювати з історичними джерелами, зіставляти інформацію з різних історичних джерел, робити висновки, давати характеристику історичному діячеві.
Cприяти вихованню поваги до традицій боротьби українського народу за свободу, почуття патріотизм, розвитку культурних та духовних традицій.
Основні поняття: «Нова Січ», «паланка», «зимівник», «Козацька республіка».
Обладнання: підручник, картки, атласи, відео презентації.
Форма уроку: урок – дослідження з елементами персоніфікації
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ Мотивація навчальної діяльності
Після цього уроку учні зможуть:
• характеризувати становище Нової Січі у другій половині XVIII ст.;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «Вольності Війська Запорозького», «Нова Січ», оцінювати кошового отамана П. Калнишевського;
• пояснювати причини та наслідки ліквідації Запорозької Січі, визначати місце та історичне значення українського козацтва;
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ Мотивація навчальної діяльності
Віддавна людям відоме « Дерево історії» - воно має вигляд гілки, на якій ростуть три листочки. Перший символізує минуле, другий – сучасне, а третій – майбутнє. Зображення дерева ми зустрічаємо в наскельному живописі, і це свідчить про те, що люди навіть у давнину знали про нерозривні зв`язки минулого, сучасного і майбутнього. Отже, щоб мати право вважати себе освіченою людиною, потрібно вивчати і знати минуле свого народу. Такого явища як запорозьке козацтво, не було ніде. Недарма Україну називають козацькою.
( козацький марш)
Питання: Які риси характеру успадкував український народ від славного лицарства козацького?
У героїчному минулому найбільш повно виявляється характер народу, його щирість, розум, сила, краса, духовність, талант.
Учитель епіграфом до сьогоднішнього уроку є слова Т.Шевченка:
Було колись в Україні-
Ревіли гармати.
Було колись – запорожці
Вміли панувати!
Панували- добували
І славу, і волю-
Минулося, осталися
Могили по полю!
Але, наприклад В.Аскоченський вважав тих славних лицарів розбійниками та гульвісами: Розбійники – пятно в нашій історії»
Так хто ж вони, козаки, - герої, рятівники України та Європи. Чи розбійники? Славна сторінка, чи пляма на скрижалях нашої історії?
Тож темою нашого дослідження є ….
І. Актуалізація опорних знань учнів
Опрацювання тестових завдань
Додаток 1
Яку роль відіграла Запорозька Січ в історії України?
Що я знаю про Запорозьку Січ ХVІ-ХVІІ ст.?
Гра « ланцюжок»
З`ясувати…
Формувати…
Виховувати…
У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). Як відомо,
у 1709 р. за наказом Петра І була зруйнована Чортомлицька Січ.
1711 р. у нижній частині Дніпра заснована Олешківська Січ, куди повернулася більшість запорожців К. Гордієнка. Умови життя в Олешківській Січі для козаків були тяжкими, незважаючи на деякі права, надані ханом.
Козаки повинні були платити данину в ханську скарбницю, їх залучали до різних робіт, вони змушені були ходити в походи з ханським військом; їм заборонялося будувати фортеці, мати артилерію. Козаки стали просити дозволу в царського уряду повернутися в Україну.
Отже, з`ясуємо причини закладання Нової Січі і повернення запорожців на батьківщину?
Логічна схема. ( робота з підручником)
Коли? - Хто?- Як? – Результати?
Робота з хронологічною таблицею.
Влітку 1733 р. уряд Анни Іоанівни видав офіційний дозвіл на повернення запорожців на батьківщину, тому що насувалася нова російсько - турецька війна і Росія хотіла мати на своєму боці запорожців.
Так, у березні 1734 р., козаками була закладена Нова Січ на річці Підпільній (нині біля с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області), яка проіснувала до 1775 р.
ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Робота в групах
Клас ділиться на три групи, які працюють з текстом і схемою.
Робота дослідників
1-а група.
Порівняйте суспільно – політичний, військовий устрій Запорізької та Нової Січей? ( робота зі схемами)
Запитання
1. Чи можна назвати Нову Січ козацькою республікою? Чому?
2. Чим суспільно-політичний устрій Нової Січі відрізнявся від попередніх Січей?
2-а група. Опрацьовує питання про господарство Нової Січі.
Запитання
1. Яким було господарство Нової Січі?
2. Пояснити нові терміни — паланка, зимівник, «сидні», «гречкосії».
Організація екскурсіїї до Січі ( випереджальне завдання)
3-а група — визначити причини ліквідації Запорозької Січі.
Виступ від імені Катерини ІІ
Перегляд відеофільму «Зруйнування Нової Січі»
1. Які ж «злочини» здійснили козаки проти Російської імперії? Чим викликали гнів Катерини ІІ?
2. Як ви вважаєте, чи можна причини ліквідації Запорозької Січі висловити однією фразою із Маніфесту? Чому?
Текст для опрацювання учнями
Запорожці Нової Січ прийняли царське підданство. Їх підпорядкували також і владі київського генерал-губернатора. За службу їм належало грошове жалування — щорічна плата 20 тис. карбованців та додаткові кошти на спорудження січових укріплень.
Запорозька територія називалася Вольностями Війська Запорозького. На сході вона сягала верхів’їв р. Самари та Кальміус, на заході — виходила до течії Південного Бугу в районі впадіння у нього р. Синюхи, на півночі — починалася від р. Орель та Тясмина, на півдні — межувала з володіннями ногайців.
Запорожці зберегли свій традиційний устрій. Нова Січ поділялася на 38 куренів. Як і раніше, її очолював кошовий отаман, діяла отаманія, скликалися козацькі ради.
Як фортеця Січ являла собою укріплення, що складалося із земляного валу довжиною по периметру 4 км і заввишки до 4 м. Зверху був вкопаний дубовий частокіл, стояли дерев’яні башти. Перед валом пролягав глибокий рів. Усередині Січі був майдан, який оточували козацькі житла — курені. Там була військова канцелярія, інші будівлі. Під фортецею розташовувалося торгово-ремісниче передмістя з численними торговельними ятками, кузнями, зброярнями, січовою школою, церквою, козацькими дворами.
Січ поділялася на адміністративно-територіальні округи — паланки, їх було вісім. Найзначнішими паланками на Правобережжі були Бугогардівська, Інгульська і Кодацька, а на Лівобережжі — Протовчанська, Орільська, Самарська, Кальміуська, Прогноїнська. Загальна чисельність населення запорозьких земель часів Нової Січі сягала 100 тисяч.
Адміністративними центрами паланок були укріплені містечка або слободи. У них розміщувалися гарнізон (гард), а також паланкова старшина: полковник, писар і осавул. Вона підпорядковувалася запорозькому Кошу і повністю від нього залежала.
У межах паланки тамтешня старшина мала адміністративну, військову і судову владу. Вона відала містечками і слободами, в яких мешкали селяни. Паланковій старшині підлягала також велика кількість зимівників, які являли собою великі хутірські господарства козаків і в яких хазяйнували одружені козаки. Таких господарств налічувалося 1600.
Робота з історичними документами
Документ 1. Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»
«Господарство Калнишевського саме показувало, що в руках січовиків ці простори (дикий степ) можуть заселитися й загосподаритися. Коли ж бо правительству хотілося взяти сі краї в свої руки! А при тім, касуючи старий козацький устрій на Україні, не хотіло воно терпіти таке гніздо свобідного духу, як автономна січова громада... До того прийшла ще війна з Туреччиною, що вийшла, мовляв, зі своєвільного нападу запорожців на пограничне турецьке містечко Балту. В Коліївщині запорожці теж були сильно замішані; правительство російське помагало польським панам задавити се повстання і годилося йому приборкати й Січ, з котрої йшло гайдамацтво на польську Україну. З другого боку запорожці особливо докучали Новоросійській губернії, зганяючи осаджені там села та осаджуючи против них свої. Російське правительство рішило знищити Січ». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 426–427)
Документ 2. З Маніфесту Катерини ІІ про ліквідацію Запорозької Січі
«Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорізька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорізьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь.
...Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими:
1. ...Вони почали... надто далеко заходити своїм зухвальством, привласнивши і вимагаючи врешті для себе... не тільки ті землі, які ми придбали в останню війну від Оттоманської Порти, але й навіть ті, що були заселені в Новоросійській губернії, мотивуючи, ніби їм і ті й інші здавна належали...
2. Внаслідок такого привласнення собі земель Новоросійської губернії вони насмілилися... заводити і будувати... свавільно власні зимівники...
5. Приймали до себе в козаки... не тільки утікачів, які вступали до козаків, але й людей жонатих і сімейних..., для того щоб собі підкорити і довести у себе власне хліборобство, в чому й досягли багато успіхів, бо селян, які займалися хліборобством, нараховується тепер на місцях колишнього запорозького володіння до 50 000 душ.
6. Нарешті, ті ж запорожці почали свавільно привласнювати землі, що здавна належали нашому Донському війську, непохитному в належній нам вірності... Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, зі
своїм власним несамовитим управлінням...»
Завдання
1. Порівняйте ці документи.
2. Чи однаково в них визначаються причини ліквідації Запорозької Січі?
3. Чому діяльність запорожців, про яку йдеться в документі, названо «злочинами і зрадою вірності і підданства»? Чи так це було насправді?
4. Які ж «злочини» здійснили козаки проти Російської імперії? Чим викликали гнів Катерини ІІ?
5. Як ви вважаєте, чи можна причини ліквідації Запорозької Січі висловити однією фразою із Маніфесту? Чому?
6. На основі документів покажіть, як власне відбувався процес ліквідації Запорозької Січі.
Треба сказати, що питання про причини ліквідації Запорозької Січі досить складне навіть для сильних учнів, і їм знадобиться допомога вчителя. Учні повинні дійти висновку, що ці документи пояснюють факт ліквідації з різних точок зору, тому що вони виражають різні позиції: Маніфест Катерини ІІ — позицію Російської імперії, яка прагнула захопити й підкорити українські землі (через те названо запорожців у документі злочинцями), а у праці М. Грушевського виражено позицію українського народу, який протистояв цьому і прагнув відродити українську державність.
Причини ліквідації Запорозької Січі
• Політика російського уряду на українських землях була спрямована на зміцнення абсолютизму, а Запорозька Січ з її вільностями була для цього перешкодою.
• Царизм прагнув ліквідувати особливості самоврядування запорожців, бо воно суперечило політиці Росії.
• Прагнення царизму остаточно придушити антифеодальну боротьбу народних мас (селяни-втікачі від кріпосного гніту мали підтримку запорожців, селилися на землях Запорозької Січі). Запорожці брали участь в антифеодальній боротьбі народних мас (гайдамацький рух, Коліївщина та ін.).
• Зникла необхідність в допомозі запорожців після закінчення російсько-турецької війни 1768–1774 рр.
• Турки і татари вже не загрожували з півдня.
• Зазіхання російських вельмож на найбагатші чорноземи Запорожжя та його природні багатства.
Рольова гра
Характеристика постаті Петра Калнишевського, останнього кошового отамана, вивчається шляхом опрацювання історичної довідки та української народної пісні, в якій звучить туга українського народу за славним «батьком Петром», за козацькими часами. Опрацювання тексту цієї пісні відбувається шляхом рольової гри, де одна частина учнів виконують роль українського народу, а друга — російської імператриці Катерини ІІ. Кожна група коментує цей вірш, виконуючи «свою роль».
Рольова гра
Ти встань, батьку, ой встань, Петре, кличуть тебе люде –
Ой, як підеш на Вкраїну, по - прежньому буде.
Ой, піди ж ти до столиці прохати цариці,
Чи не вступить царство землі по перші границі?
Чи на верне степи й поля, всі клейноди наші?
«Ой, царице, наша мати, змилуйся над нами,
Оддай же нам наші землі з темними лугами!»
«Не на те ж я, запорожці, москаля заслала,
Ой, щоб твої луги й землі назад повертала!
Не на те я, запорожці, Січ зруйнувала,
Щоб назад вам степи й луги, й клейноди вертала!»
Текла річка із-під саду та й упала в кручі –
Заплакав же пан кошовий від цариці йдучи.
Текла річка невеличка, заросла лозами –
Заплакав же пан кошовий дрібними сльозами.
«Ой великий світ, цариця, і всім ти владаєш,
А вже ж ти нас, запорожців, з місця споміщаєш.
Та вже ж ти тих вражих панів та все награждаєш».
Та й летить крячок та на той бочок та, летячи, кряче –
Та усе військо запорозьке та на Кальниша плаче.
Та летить крячок та на той бочок — де взявся шуліка! –
Ой, не буде в Січі города отнині й до віка!
(Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 429)
Риси характеру /вчинки
Історична довідка
Петро Калнишевський
• Останній кошовий отаман Запорізької Січі (обирався у 1762 та у 1765–1775 рр.), талановитий полководець і дипломат.
• Походив із козацько-старшинського роду Лубенського полку.
• Обіймав посади полковника, військового осавула, військового судді, кошового отамана Нової Січі.
• Дбав про колонізацію земель Запоріжжя, поширення хліборобства й торгівлі, їздив до Петербурга, де відстоював військові та адміністративно-територіальні права Запоріжжя від зазіхань російського уряду.
• Після зруйнування царськими військами Нової Січі в червні 1775 р. був заарештований і за наказом Катерини II засланий до Соловецького монастиря (тепер Архангельська обл., Росія). Понад 25 років провів у жахливих умовах одиночної камери. 2 квітня 1801 р. указом Олександра І був звільнений з монастирської тюрми, але за власним бажанням залишився у монастирі, де незабаром і помер. Похований на подвір’ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
ІV. Узагальнення та систематизація знань
Історичне значення Запорозької Січі та українського козацтва Січ була військово-політичною організацією запорозьких козаків та центром антифеодальної й національно-визвольної боротьби українського народу.
Українське козацтво відіграло вирішальну роль у боротьбі проти турецько-татарських загарбників. Козацтво завжди виступало захисником українського населення від феодального, релігійного та національного гніту.
Вироблені в Січі основи політичного та військового устрою і бойового мистецтва допомогли народу України у XVII ст. відтворити свою державність.
Своєю самовідданою боротьбою і героїзмом запорозькі козаки завоювали любов і повагу українського народу. Січ назавжди залишилася в пам’яті народній як символ незалежності й волі.
Історія Січі та українського козацтва стала джерелом натхнення українського народу, який висловив своє ставлення до неї в численних творах усної народної творчості.
Звучить пісня про Калнишевського учні виконують творчу роботу
« Ми діти козацького роду»
Оцінювання учнів за рецензіями
Мабуть ми вже готові назвати складові « Дерева життя»
Отже, 1 листок – здоров`я
2 листок-знання, інтелект
3 листок-духовність
В усі часи здоров`я. інтелект, духовність відігравали важливу роль в житті народу. І наше завдання – берегти свою батьківщину,її традиції, духовні начала,бо це наша Україна, а ми козацького роду.
Чи ти галичанин,чи ти волинянин,
Чи син гайдамацького степу,
На шапку візьми Володимирів знак,
А в серце Сірка й Мазепу.
Д.Павличко
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний матеріал за текстом підручника.
2. Повідомлення « Подальша доля козаків після зруйнування Січі.
3. повідомлення «Козацькі формування сучасності»
|