|
|
Скачати 432.61 Kb.
|
|
2.3. Державна фармакопея України Загальна характеристика Державної фармакопеї України Державна фармакопея України (ДФУ) — це основний нормативний документ, який регламентує питання контролю якості лікарських засобів в Україні. Державну фармакопею України введено в дію 1 жовтня 2001 р. наказом Міністра охорони здоров'я України за № 95від 12 березня 2001 р. ДФУ підготовлено Державним підприємством «Науково-експертний фармакопейний центр» на виконання Указу Презедента України № 615/98 від 11.06.1998 р., відповідно до Технічного завдання Держкоммедбіопрому від 14.03.1998 р. та на виконання Розпорядження Прем'єр-Міністра за № 26402/23 від 05.05.2000 р., розділ 1, підрозділ 2, п. 9. ДФУ є першою фармакопеєю незалежної України, конституцією якості лікарських засобів. Вона встановлює той рівень вимог до їх безпеки та якості, який гарантує держава своїм громадянам. Всі ліки, які реалізуються на території України, повинні відповідати вимогам Державної Фармакопеї, яка, на відміну від реєстраційних досьє, є загальнодоступним для кожного громадянина виданням. Чим вищий рівень її вимог, тим вищий рівень безпеки та якості ліків забезпечує держава своїм громадянам. Відповідно до статті 2 Закону України "Про лікарські засоби", Державна фармакопея України — це правовий акт, який містить загальні вимоги до лікарських засобів, фармакопейні статті (монографії), а також методики контролю якості лікарських засобів. Державна фармакопея України має законодавчий характер. Її вимоги, які висуваються до лікарських засобів, є обов'язковими для всіх, незалежно від їх форми власності, підприємств та установ України, що виробляють, зберігають, контролюють, реалізують і застосовують лікарські засоби. Із введенням у дію першого випуску Державної фармакопеї України (ДФУ) втрачають свою силу в Україні Державна Фармакопея СРСР ХІ видання (ГФ ХІ) як основний документ, що регламентує питання контролю і якості лікарських засобів, та статті Державної Фармакопеї СРСР Х видання, які мали чинність у період дії ГФ ХІ видання. Головною відмінністю Державної фармакопеї України є повна її гармонізація з Європейською Фармакопеєю. Європейська Фармакопея передбачає обов'язкове виробництво лікарських засобів відповідно до вимог належної виробничої практики (GMP). У даний час ще не створено умови для переходу на обов'язкове виконання цих вимог, тому це певною мірою компенсується жорсткістю вимог до якості кінцевого продуккту. Відмова від таких додаткових вимог при відсутності GMP означала б істотне зниження у деяких випадках вимог до якості лікарських засобів. Крім того, це суперечило б уже укладеним міждержавним угодам у рамках Міждержавної комісії зі стандартизації, реєстрації та контролю якості лікарських засоібв, виробів медичного призначення і медичної техніки держав-учасниць СНД. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 244 від 19.03.1997 р. Україна взяла курс на інтеграцію до Європейського Співтовариства. З лютого 1998 р. Україна є спостерігачем у Європейській Фармапеї. Відповідно до цього Державна Фармакопея України має бути гармонізована з Європейською Фармакопеєю. Крім того, ДФУ відображає рівень розвитку, традиції та національні особливості вітчизняної фармацевтичної промисловості. Тому при розробці ДФУ відповідні статті Європейської Фармакопеї були доповнені вимогами, які враховують специфіку сучасного стану фармацевтичного виробництва України. Це призвело до побудови загальних та окремих статей (монографій) ДФУ у вигляді двох взаємозалежних, взаємодоповнюючих частин, які мають однакову силу:
Така концепція побудови ДФУ узгоджена Фармакопейним центром із Європейською фармакопеєю. При переході України із спостерігачів у постійні члени Європейської Фармакопеї національна частина буде виключена з наступних видань ДФУ і її доповнень. У ДФУ максимально врахований стиль побудови Європейської Фармакопеї. Всі формули, літерні позначення, цифровий матеріал, одиниці виміру, нумерація розділів і т.д. подані у редавкції Європейської Фармакопеї. Хімічні назви дані в реакції, максимально наближені до європейської. Це пов'язано з тим, що велика частина субстанцій у даний час імпортується в Україну відповідно до вимог Європейської Фармакопеї. Тому інші хімічні назви можуть призвести до утруднень в індетифікації продукту. Максимально наближеними до Європейської Фармакопеї назви монографій і реактивів. При цьому наводяться також відповідні вітчизняні синоніми. Зміст першого випуску Державної Фармакопеї України (ДФУ) порівняно з Державною Фармакопеєю СРСР ХІ видання (ГФ ХІ) є більш систематизований і чітко поділяється на такі розділи:
Всі статті ДФУ грунтуються на Європейській Фармакопеї. Європейська Фармакопея перевидається кожні 5 років із щорічними доповнення та змінами. Для збереження гармонізації з Європейською Фармакопеєю передбачається у аналогічні терміни проводити перевидання й доповнення ДФУ. Стандартні зразки, стандартні препарати та еталонні спектри Поняття про стандартні зразки, стандартні препарати та еталонні спектри розглянуто у розділі "Загальні зауваження" підрозділу «Монографії». Деякі монографії передбачають використання стандартних зразків, стандартних препаратів або еталонних спектрів. Вони розроблені із урахуванням їхнього призначення та їх слід використовувати так як припис Фармакопеї. За інших обставин вони можуть виявитись непридатними. Стандартні зразки, стандартні препарати та еталонні спектри вводяться в дію уповноваженим фармакопейним органом. Повний перелік може бути одержаний у зазначеній організації. Ці стандартні матеріали є офіційними у випадку арбітражу. Робочі стандартні зразки можуть використовуватись для проведення поточних аналізів за умови, що вони відкалібровані за Фармакопейними стандартними зразками (ФСЗ). Уся інформація, необхідна для правильного використання стандартного зразка або стандартного препарату, наводиться на упаковці, або у вкладиші, або у супровідній інформації. Якщо не зазначено жодних умов висушування, стандарт треба використовувати у такому вигляді, у якому від одержаний. Ні сертифікат аналізу, ні будь-яка інша додаткова інформація не додається. Не вказується також дата "Придатний до…" гарантується стабільність препарту і момент відправлення і можливість його використання протягом шести місяців, якщо його не закупорений контейнер зберігається в умовах, зазначених у супровідній документації. Після закінчення цього терміну треба проконсультуватись в уповноваженому фармакопейному органі. Стабільніть вмісту розкритого контейнера не гарантується. Хімічні стандартні зразки. Абревіатура ФСЗ означає хімічні стандартні зразки, які регламентовано Фармакопеєю. Хімічні стандартні речовини також використовуються для мікробіологічного кількісного визначення антибіотиків. У цьому випадку їхня активність виражається в Міжнародних оденицях (МО) тиким же чином, як для біологічних стандартних препаратів, і зазначається на упаковці або у супровідній документації. Біологічні стандартні препарти. Більшість згадуваних у Фармакопеї біологічних стандартних препаратів — це відповідні Міжнародні стандарти і стандартні препарати, установлені Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ). Вони, як правило, доступні в обмежених кількостях, тому Фармакопея встановила в тих випадках, коли це доцільно, свої біологічні стандартні препарати (БСП). Їхня активність виражена, коли це можливо, у МО. Еталонні спектри. Еталонний спектр супроводжується інформацією про умови приготування випробовуваного зразка і запису спектра. Фармакопейні стандартні зразки (ФСЗ) — це стандартні зразки, впроваджені Європейською Фармакопеєю (EP CRS) або Фармакопеєю України (ФСЗ ДФУ). Методи фармакопейного аналізу Розділ 2 "Методи фармакорпейного аналізу" Державної Фармакопеї України включає такі підрозділи: 2.1. Обладнання. 2.2. Фізичні та фізико-хімічні методи. 2.3. Ідентифікація. 2.4. Випробування на граничний вміст домішок. 2.5. Методи кількісного визначення. 2.6. Біологічні випробування. 2.7. Біологічні методи кількісного визначення. 2.9. Фармако-технологічні випробування. Підрозділ 2.1. "Обладнання" розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає: 2.1.2. "Порівняльна таблиця пористості скляних фільтрів", де подано градацію використання фільтрів в залежності від величини діаметру пор у мікрометрах: < 2,5 Бактеріологічне фільтрування 4-10 Ультратонка фільтрація, відокремлення мікроорганізмів великого діаметра 10-40 аналітична фільтрація, дуже тонка фільтрацуія ртуті, дуже тонке диспегування газів 40-100 Тонка фільтрація, фільтрація ртуті, тонке диспергування газів 100-160 Груба фільтрація, диспергування та промивання газів, використання як підкладки для інших фільтруючих матеріалів 160-500 Дуже груба фільтрація часток, диспергування і промивання газів 2.1.4. "Сита". Підрозділ 2.2. "Фізичні та фізико-хімічні методи" розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає опис 35 методів проведення аналізів, методику титрування у неводних розчинниках та валідаційні вимоги до аналітичних методик та випробувань. аналізу" ДФУ включає реакції ідентифікації на іони та функціональні групи, ідентифікацію жирних олій та фенотіазинів методом тонкошарової хроматографії, а також методику визначення запаху. Підрозділ 2.4. "Випробування на граничний вміст домішок." розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає 30 окремих статей на визначення різних домішок, при цьому для визначення деяких наведено 3-4 різні методи. Підрозділ 2.5. "Методи кількісного визначення" розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає визначення кислотного, гідроксильного, йодного та перекисного чисел, число омилення та кількісне визначення неомилювальних речовин, комплексонометричне та нітритометричне титрування, визначення води за методом К. Фішера. Підрозділ 2.6. "Біологічні випробування" розділу 2 "Методи фармакорпейного аналізу" ДФУ включає визначення стерильності та попередження мікробного забруднення, визначає склад та спосіб приготування живильних середовищ, а також тест-мікроорганізми з видовою назвою та рекомендованими штамами. Описані методики проведення досліджень та чітко регламентовані їх та інтерпретація. Для визначення пірогенності описано методику відбору тварин, правила їх утримання та методику проведення дослідження. Також включено альтернативний метод випробування на бактеріальний ендотоксин, що носить рекомендаційний характер. Підрозділ 2.7. "Біологічні методи кількісного визначення" розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає кількісне визначення антибіотиків мікробіологічним методом. Для цього наведено способи приготування інокулята з рекомендованих тест-мікроорганізмів та приготування живильних середовищ. Підрозділ 2.9. "Фармако-технологічні випробування" розділу 2 "Методи фармакопейного аналізу" ДФУ включає опис обладнання та методики проведення наступних випробувань розпадання таблеток і капсул, розпадання супрозиторіїв і песаріїв, проведення тесту розчинення для твердих дозованих форм, визначення однорідності маси для одиниці дозованого лікарського засобу, однорідність вмісту діючої речовини в одиниці дозованого лікарського засобу, стиранність таблеток без оболонки, стійкість таблеток до роздавлювання, ситовий аналіз, визначення розміру часток порошків методом мікроскопії, насипний об’єм, плинність, визначення об’єму, що витягається та випробування на механічні включення. Субстанції та готові лікарські форми Згідно з ДФУ, субстанція — стандартизована біологічно активна речовина (звичайно одержувана шляхом синтезу) або стандартизована суміш біологічно активних речовин( звичайно одержувана з об’єктів тваринного або рослинного походження), яка використовується для виробництва готових лікарських засобів. Вимоги ДФУ до субстанцій також поширюються на допоміжні речовини, які використовуються для виробництва готових лікарських засобів. Субстанції, звичайно, не використовуються як готові лікарські засоби. Підприємство-виробник готового лікарського засобу проводить контроль якості субстанції перед виробництвом готового лікарського засобу. Зразки всіх серій субстанцій, використаних для виготовлення готових лікарських засобів (ГЛЗ), зберігають на підприємстві щонайменше два роки після випуску готової продукції. Якість субстанцій регламентується вимогами відповідної монографії ДФУ і/або аналітичного нормативного документа (АНД), затвердженого уповноваженим органом. Усі субстанції, які застосовуються для виготовлення ГЛЗ, мають відповідати вимогам відповідної монографії ДФУ. У випадку, коли субстанція даного виробника має Сертифікат відповідності монографії Європейської Фармакопеї або аналогічний дозвіл уповноваженого органу, її якість може контролюватись безпосередньо відповідною монографією ДФУ. У решті випадків якість субстанцій контролюється за АНД, затвердженим уповноваженим органом. Рівень вимог даного АНД має бути не нижчим за вимоги відповідної монографії ДФУ. Відповідність вимогам монографії є необхідною, але не завжди достатньою умовою для остаточного висновку про якість субстанції будь-якого конкретного виробника. При оцінці якості субстанції необхідно брати до відома виробництво її відповідно до вимог належної виробничої практики за відомою технологією, умови реалізації. Вимоги монографії або АНД враховують конкретні технології виробництва субстанцій з певними профілями домішок. Тому усі зміни, що вносяться у технологію виробництва субстанції, освоєння старої або введення нової технології виробництва іншими виробниками мають супроводжуватись поданням до уповноваженого органу даних, які підтверджують можливість контролю якості цієї субстанції за вимогами відповідної монографії або АНД. У тих випадках, коли зміна технології виробництва субстанції може призвести до появи домішок, які не контролюються відповідною монографією, необхідна інформація має бути подана до уповноваженого органу. До внесення змін до монографії якість таких субстанцій контролюється за АНД, затвердженим уповноваженим органом. АНД також має бути затверджений і у випадку, коли для субстанції відсутня монографія ДФУ. ДФУ регламентує структуру та показники якості, що включаються до аналітичного нормативного документа на субстанції. Серед наведених загальних показників є обов’язкові та такі, що залежать від природи та призначення субстанції. Тому допускається введення інших показників. Загальні статті на лікарські форми ДФУ побудовані за принципом способу введення лікарських засобів. Наприклад, стаття «Вушні лікарські засоби» включає різні лікарські форми вушні краплі й аерозолі, вушні м’які лікарські форми, вушні порошки, вушні промивки, вушні тампони. За цим же принципом подаються статті на гранули, екстракти, капсули, лікарські форми для вагінального введення, лікарські засоби для парентерального застосування, лікарські засоби для ректального застосування, м’які лікарські засоби для місцевого застосування, назальні лікарські засоби, настойки, очні лікарські засоби, піни медичні, порошки для зовнішнього застосування, порошки для орального застосування, рідкі лікарські засоби для орального застосування, таблетки. Валідація методів контролю якості лікарських засобів. У загальній статті "Валідація аналітичних методик і випробуваньN" (Гарманізовано з "Керівництвом щодо розробки монографій" Європейської фармакопеї ("Technical Guide for the Elaboration of monographs. 2nd Ed., PHARMEUROPA, November 1996").) описуються процедури, застосовані для валідації методик і випробувань, які включаються до монографій ДФУ і аналітичної нормативної документації на лікарські засоби та допоміжні речовини (окремі статті). Оскільки до окремих статей включаютьсмя різні інструментальні і неінструментальні випробування (ідентифікація, контроль домішок, кількісне визначення і т.д.), вимоги до валідації випробування залежать від його типу і застосовуваного аналітичного методу. Валідація аналітичної методики — це експериментальний доказ того, що методика придатна для розв'ящання поставлених завдань. У розділі розглядаються характеристики аналітичних методик або випробувань (далі "валідаційні характеристики"), які підлягають валідації.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1. Управління виробництвом фармацевтичної продукції в Україні Державне управління у сфері обігу лікарських засобів і виробів медичного призначення |
Малиновський А. С., Рибак М. Ф. Т 19 Метрологія, стандартизація і... Затверджено Міністерством освіти і науки України як підручник для студентів вищих навчальних закладів |
| Методичні вказівки Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація” для студентів спеціальностей “Технології та засоби телекомунікацій”, “Телекомунікаційні... |
РОЗДІЛ 13 ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ,'СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ Закону певною мірою пов’язана з інтеграцією Основна мета Закону створення дворівневої системи нормативних документів, що включає... |
| Міністерство охорони здоров’я України НАКАЗ від 22. 02. 2010 р. №158... України» з врахуванням положень настанов Всесвітньої організації охорони здоров’я та Міжнародної фармацевтичної федерації «Стандарти... |
Планування виробничої програми в натуральному виразі. Планування... Номенклатура продукції, [ 51,-c. 259 ], це склад продукції, що виготовляється по її видам (найменуванням) |
| ДОГОВІР комісії на продаж продукції (договір про передачу продукції на реалізацію) КОМІСІОНЕР зобов’язується за дорученням КОМІТЕНТА здійснити в інтересах останнього від свого імені угоду з продажу продукції |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
| ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
Надати визначення поняттям: якість продукції, якість послуг, якість управління, якість процесу Якість продукції — це сукупність її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів... |