Практика впровадження інтегрованих систем менеджменту в організаціях.
Надати визначення поняттям: якість продукції, якість послуг, якість управління, якість процесу.
Якість продукції — це сукупність її властивостей, що характеризують міру спроможності даної продукції задовольняти потреби споживачів згідно з її цільовим призначенням.
Якість послуг - це відповідність наданих послуг очікуваним або встановленим стандартам. Критерій оцінки якості наданої послуги для споживача - це ступінь його задоволення, тобто відповідність отриманого та очікуваного. На якість послуги впливають час і місце надання, кадровий склад, рівень кваліфікації, психологічні особливості, навіть стан здоров'я та настрій виробника послуги. Особисті властивості споживача також впливають на оцінку якості отриманої послуги.
Якість управління — це процес покращення усієї пов'язаної із об'єктом управління сукупності параметрів якості шляхом послідовного наближення їх характеристик до заданих з одночасним зниженням частоти та амплітуди їх коливань у межах цільових значень.
Управління будь-яким процесом, в тому числі й процесом підвищення якості, починається із визначення об'єктів, цілей, ресурсів та методів управління.
Об'єктами управління процесом підвищення якості можуть виступати:
- кінцевий продукт
- проміжні продукти
- технологічні процеси
- управлінські процеси
- сировина, матеріали, комплектуючі
- безпека та екологія, тощо.
Концепція системи якості полягає в комплексності підходу до покращення результатів. В зв'язку з цим важливим є момент визначення спектру потенційних об'єктів, які будуть складати цю систему, тому що спрямування зусиль виключно в одному напрямку може призвести до дестабілізації системи в цілому. Іншим важливим аспектом є визначення пріоритетів і побудови ієрархії цінностей, що надасть можливість оптимально розподілити зусилля компанії в процесі створення та розвитку системи якості.
Міжнародний стандарт ISO 9001: ключові визначення та принципи. Приклади застосування в діяльності вітчизняних підприємств. Переваги застосування стандарту ISO 9001 в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
«ISO 9001 «Системи управління якістю. Вимоги» — міжнародний стандарт, який встановлює вимоги до системи менеджменту якості. Цей стандарт був розроблений Технічним комітетом ISO/TK 176, підкомітет PK 2.
Цей міжнародний стандарт може використовуватися внутрішніми та зовнішніми сторонами, включаючи органи по сертифікації, з метою оцінки здатності організації виконувати вимоги регламентів та власні вимоги.
При розробці даного стандарту були враховані принципи менеджменту якості, встановлені в ISO 9000 та ISO 9004. Міжнародний стандарт ISO 9001:2000 спрямований на використання «процесного підходу» при розробці, введенні та вдосконаленні результативності системи менеджменту якості з метою підвищення задоволеності споживачів шляхом виконання їхніх вимог. До всіх процесів має застосовуватися принцип PDCA (Plan-Do-Check-Act), який ще називається циклом Демінга-Шухарта:
розробка цілей та процесів, необхідних для досягнення результатів згідно з вимогами споживачів та політикою організації
реалізація процесів
постійний контроль процесів та продукції на відповідність політиці, цілям та вимогам до продукції
прийняття дій для постійного покращення показників процесів.
Сьогодні відомі українські підприємства і організації мають впроваджені та сертифіковані системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ISO 9001. Продукція або послуги таких підприємств користується попитом як на внутрішньому так і на зовнішньому ринках. Серед них:
у харчовій промисловості: ЗАТ “Оболонь”, НВАО “Масандра”, “Союз Віктан”, ЗШВ “Новий Світ”, ЗАТ “Артемівський завод шампанських вин”, ТОВ “Княжий Град”, ККЗБН “Росинка”;
у металургійній промисловості: ДП “Нікопольський трубний завод”, КДГМК “Криворіжсталь”;
у сфері послуг: ВАТ “Готель “Прем’єр палац”, ЗАТ “Київстар GSM”;
у фармацевтичній промисловості: ЗАТ “Борщагівський хімфармзавод”, ВАТ “Фармак”;
у легкій промисловості: ВАТ “Київська швейна фабрика “Желань”;
серед закладів освіти: Університет економіки та права “Крок”.
Підприємства, які одержали сертифікат на систему управління якістю згідно з ISO 9001:2000, відзначають зростання прибутків через постійне вдосконалення бізнес-процесів, зниження операційних витрат, збільшення попиту на продукцію чи послуги, маркетингових можливостей і частки ринку тощо.
Розроблення та впровадження систем управління якістю на основі міжнародного стандарту ISO 9001 є найважливішою умовою комплексного підходу до керування бізнес-процесами, підвищення рівня конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Зростання інтересу вітчизняних підприємств до сертифікації систем управління якістю за міжнародними стандартами викликано розширенням меж ЄС до кордонів країни, визнанням міжнародних правил торгівлі та вступом України до ВТО, вимогами вітчизняних і зарубіжних виробників до наявності у постачальників сертифіката на систему управління якістю згідно з ISO
9001.
В Україні намітилась тенденція до залучення підприємствами незалежних організацій у процес розроблення систем управління якістю через консультування за повним обсягом проекту впровадження, включаючи формування документації, проведення внутрішніх аудитів та корпоративних тренінгів.
Вітчизняні підприємства, які отримали сертифікати відповідності ISO 9000/9001, до переваг впровадження системи управління якістю відносять підвищення рівня задоволеності споживачів, збільшення обсягів продажів, підтримку та зростання ринкової частки тощо.
Міжнародний стандарт ISO 14001: ключові визначення та принципи. Приклади застосування в діяльності вітчизняних підприємств. Переваги застосування стандарту ISO 14001 в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Поява ISO 14000 - серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту на підприємствах і в компаніях - називають однієї з найбільш значних міжнародних природоохоронних ініціатив.
Система стандартів ISO 14000, на відміну від інших природоохоронних стандартів, орієнтована не на кількісні параметри й не на технології.
Основним предметом ISO 14000 є система екологічного менеджменту – environmental management system (EMS). Типові положення цих стандартів полягають у тому, що в організації повинні бути введені й дотримуватися певні процедури, повинні бути підготовлені відповідні документи, повинен бути призначений відповідальний за окрему область. Основний документ серії ISO 14001 не містить ніяких "абсолютних" вимог до впливу організації на навколишнє середовище, за винятком того, що організація в спеціальному документі повинна оголосити про своє прагнення відповідати національним стандартам.
Передбачається, що система стандартів буде забезпечувати зменшення несприятливих впливів на навколишнє середовище на трьох рівнях:
1) організаційний - через поліпшення екологічного "поводження" корпорацій;
2) національний - через створення істотного доповнення до національної нормативної бази й компонента державної екологічної політики;
3) міжнародний - через поліпшення умов міжнародної торгівлі.
Документи, що входять у систему, можна умовно розділити на три основні групи:
• принципи створення й використання систем екологічного менеджменту (EMS);
• інструменти екологічного контролю й оцінки;
• стандарти, орієнтовані на продукцію.
Центральним документом стандарту вважається ISO 14001 - "Специфікації й посібник з використання систем екологічного менеджменту". На відміну від інших документів, всі його вимоги передбачають, що відповідність або невідповідність їм конкретної організації може бути встановлене з високим ступенем визначеності. Саме відповідність стандарту ISO 14001 і є предметом формальної сертифікації. Всі інші документи розглядаються як допоміжні.
Стандартом передбачається, що система екологічного менеджменту інтегрована із загальною системою керування організацією. Стандарт не вимагає, щоб особи, відповідальні за роботу EMS, не мали інших обов'язків, або щоб документи, пов'язані з екологічним менеджментом були виділені в спеціальну систему документообігу.
Стандарти ISO 14000 є "добровільними". Вони не замінюють законодавчих вимог, а забезпечують систему визначення того, яким чином компанія впливає на навколишнє середовище і як виконуються вимоги законодавства.
Із приводу ISO 14000 ведуться гострі дискусії. З одного боку, сертифікація на відповідність ISO 14000 створює єдину основу для порівняння екологічної політики компаній з різних країн на міжнародному рівні. З іншого боку, висловлюються побоювання, що стандарти створюють сприятливі умови для "експорту забруднень" - переносу шкідливих виробництв у країни, що розвиваються.
Отже, впровадження ISO 14000 необхідний крок на шляху розвитку.В Україні міжнародні стандарти ISO серії 14001 були прийняті як національні в 1997 році. Однак їхнє впровадження здійснюється досить повільними темпами. Станом на 1 січня 2006 року в національній системі сертифікації УкрСЕПРО зареєстровані лише 23 підприємства, що впровадили й сертифікували системи управління навколишнім середовищем (Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод, ДТЕК)
4. Міжнародний стандарт OHSAS 18001: ключові визначення та принципи. Приклади застосування в діяльності вітчизняних підприємств. Переваги застосування стандарту OHSAS 18001 в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Міжнародні стандарти серії OHSAS 18000 розроблені групою міжнародних організацій і діють в якості національних у багатьох країнах. Хоча стандарти OHSAS 18000 і не мають статусу стандартів ISO, вони досить широко застосовуються в країнах Британської співдружності націй.
Метою стандарту OHSAS 18001 є саме зниження фактичного несприятливого впливу на здоров'я, стан людей і запобігання небезпеці на виробництві, звільнення працівників від шкідливих і важких робіт, з одного боку, і підвищення привабливості умов праці - з іншого.
Система менеджменту професійної безпеки і здоров'я, що єскладовою загальної системи керування, дозволить реалізувати на підприємстві нові підходи до керування охороною праці.
Реалізація вимог стандарту OHSAS 18001 дає підприємству певні переваги: з'являється можливість ідентифікації реальних і потенційних небезпек та оцінки ризиків на робочих місцях, що сприяє залученню персоналу до керування ризиками, у тому числі до реалізації заходів, спрямованих на поліпшення умов праці, запобігання і зниження виробничого травматизму і профзахворювань; підвищується рівень культури персоналу; знижуються людські втрати в результаті нещасних випадків на виробництві і захворювань;
зменшуються прямі і непрямі витрати підприємства, у тому числі витрати на оплату лікарняних і компенсацію втрати працездатності; поліпшується репутація підприємства.
Будь-яке давно функціонуюче підприємство має значний практичний досвід роботи в області охорони праці, який, природно, може бути використаний при розробці і впровадженні системи керування професійною безпекою і здоров'ям. Однак варто пам'ятати, що однією з обов'язкових умов ефективної роботи системи як способу адміністративного керування є обов'язкове залучення до неї всіх працівників підприємства.
Це пов'язано з тим, що тільки взаємне виконання зобов'язань в області професійної безпеки, як з боку вищого керівництва підприємства, так і персоналу, може гарантувати не тільки створення справді безпечних умов праці, а й зробити мінімальними ризики для здоров'я людей, що працюють на виробництві.
Нині в Україні діє система державних вимог до охорони праці і техніки безпеки - «Державні нормативні акти з охорони праці (ДНАОП)». Їх дотримання є обов'язковим для підприємств усіх форм власності.
Однак у процесі моніторингу за виконанням вимог цих актів,проходженням інструктажу і навчанням по охороні праці, виконанням інших дій по реєстрації в журналах результатів огляду устаткування і т.ін., виникає небезпека пропустити головне - проводити ці заходи не формально, а дійсно мати відчутні результати.
Ставиться завдання не допускати перевищення реального рівня ризику для здоров'я, появи травматизму та інших негативних наслідків на організм людини. Результати можуть виявлятися й у ставленні персоналу до умов праці, впливі на продуктивність, ступені задоволеності своєю роботою.
Використовується на таких підприємствах: Донецьке казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, ПрАТ «Єврокар», ДП "Іллічівський морський торговельний порт”.
5. Міжнародний стандарт SA 8000: ключові визначення та принципи. Приклади застосування в діяльності вітчизняних підприємств. Переваги застосування стандарту SA 8000 в підвищенні конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.
Стандарт SA 8000 розроблений Консультативною НарадоюРади Агентства по Економічних Пріоритетах Акредитації(СЕРАА). Членами цієї організації є компанії, професійні союзи, неурядові організації, органи по сертифікації, академічні організації. Стандарт SA 8000 був опублікований у 1997 році, переглянутий - у 2001 році.
Мета стандарту - сприяти постійному поліпшенню умовнаймання і здійснення трудової діяльності, виконання етичнихнорм цивілізованого суспільства.
Стандарт SA 8000 був створений для того, щоб компанії могли підтвердити використання соціально-відповідальних підходів у своїй діяльності. Система менеджменту, заснована на вимогах SA 8000, має загальні вимоги з ISO 9001. Так, наприклад: визначена керуванням політика компанії в сфері соціальної відповідальності, аналіз і перевірки з боку керівництва, планування, оцінка і вибір постачальників, прийняття коригувальних дій.
Крім перерахованих вище розділів, стандарт містить специфічні вимоги в сфері соціальної відповідальності, що стосуються використання дитячої праці, тривалості робочого часу,питань оплати праці, застосування дисциплінарних заходів, а також неприйнятність будь-якого виду дискримінації.
У світі вже давно прийнято, що підприємства, на яких приділяється значна увага персоналу, створенню необхідних і комфортних умов для роботи, є надійними партнерами у взаємовідносинах.
Використання етичних підходів до суспільства в цілому і до своїх співробітників, зокрема створення сприятливої атмосфери в колективі, є критерієм високого рівня менеджменту. І навпаки, співробітництво з компаніями, які не виконують цівимоги, вважається неетичним і пов'язаним з додатковими ри-зиками.
Стандарт SA 8000 спрямований на забезпечення привабливості умов наймання для співробітників, поліпшення умов їхньої праці і життєвого рівня. Компанії, у яких менеджмент здійснюється відповідно до вимог стандарту SA 8000, мають конкурентну перевагу, яка полягає у високій мотивації персоналу, що у свою чергу дозволяє ефективніше застосовувати сучасні системи менеджменту для досягнення намічених цілей,забезпечуючи при цьому постійну рентабельність.
А наявність на підприємстві інших стандартів, таких як ISO9000, ISO 14000, OHSAS 18001 і т.д., доповнює стандарт SA8000, забезпечуючи основу для інтеграції в рамках загальної системи менеджменту, що веде до скорочення ризиків і підвищення прибутковості компанії.
Можна навести декілька прикладів впровадження стандарту SA8000. Наприклад, Одеський кабельний завод під час проведення тендерів у 2003-2004 рр. зіткнувся із вимогою щодо наявності у нього сертифікату SA8000, який було отримано наприкінці 2004 року, ВАТ “ Укртелеком” отримало сертифікат SA8000 у квітні 2006 року.
6.Приклади впровадження інтегрованої системи менеджменту на підприємствах ( конкретні приклади).
Початковим етапом проектування інтегрованої системи менеджменту якості (ІСМЯ) є порівняльний аналіз вимог щодо впровадження міжнародних стандартів, задля оцінки можливості інтегрування системи GMP в діючу систему менеджменту якості на прикладі підприємства ДП «Черкаси-Фарма». Принцип системності є одним з основних принципів, на якому базується менеджмент якості. Управління взаємопов’язаними процесами як системою покращує результативність і ефективність діяльності організації на основі досягнення її місії та цілей. В умовах глобальної конкуренції оптимальним способом існування підприємства є реалізація стратегії стійкого розвитку, яка враховує питання економіки, екології, професійної безпеки і здоров'я.
В даний час в розвитку чинників стійкого розвитку спостерігається дві тенденції:
- створення ІСМЯ, що включає, зазвичай, систему менеджменту якості, систему екологічного менеджменту і систему менеджменту професійної безпеки і здоров'я, щотзадовольняють вимогам відповідних стандартів ISO 9001, ISO 14001, і OHSAS;
- розробку галузевих модифікацій стандарту ISO 9001, які відображають особливі вимоги, що пред'являються в тій або іншій сфері до якості, безпеки, екологічності тощо.
При розробці ІСМЯ підприємство має враховувати вимоги міжнародних стандартів, в яких рекомендується використовувати широко відому модель PDCA, а також дотримуватися моделі процесного підходу. Цикл PDCA описує послідовні етапи, які направлені на досягнення цілей найбільш результативним і ефективним способом.
Для цього розробляється відповідна система, що забезпечує виконання етапів в рамках ідентифікованих на фармацевтичному підприємстві процесів. На початковому етапі розглядаються процеси, що діють на підприємстві. Далі встановлюються вимоги до їх входів і виходів, оцінюються ризики і можливості їх усунення (зменшення) встановлюються і впроваджуються механізми контролю, проводяться виміри, їх результати аналізуються, визначаються і впроваджуються заходи щодо поліпшення системи. Існує необхідність на підприємствах фармацевтичної промисловості враховувати вимоги, пов’язані з
управлінням ризиками, зокрема:
- ідентифікація аспектів;
- визначення критеріїв, пов'язаних з оцінкою ризику;
- визначення рівнів критичного ризику;
- розробка і впровадження механізмів контролю щодо усунення ризику.
З урахуванням вимог міжнародних стандартів ISO 9001 на систему менеджменту якості, ISO 14001 на систему екологічного менеджменту, OHSAS 18001 на систему менеджменту професійної безпеки і здоров'я, SA 8000 на систему менеджменту соціальної відповідальності, а також стратегії розвитку бізнесу можна побудувати сучасну ІСМЯ, орієнтовану на концепцію стійкого розвитку.
На основі проведеного моніторингу та запропонованої моделі системи менеджменту якості підприємство покращило свої економічні показники і почало приділяти все більше уваги на швидкозмінні вимоги споживачів, за рахунок яких відбуваються коригувальні заходи системного забезпечення якості продукції, яка випускається на всіх етапах її життєвого циклу, оскільки неможливо підвищити рівень її якості за рахунок впровадження окремих,
ізольованих один від одного заходів.
|