ТЕМА: Облік господарських процесів
|
|
Скачати 173.35 Kb.
|
|
План – конспект заняття майстра в/н А.М. Педоренко на ______________ ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення господарських операцій із руху готової продукції, внутрішнє переміщення готової продукції. Мета заняття: навчити обліку готової продукції, документальне оформлення руху готової продукції Матеріально-технічне забезпечення: роздатковий матеріал, калькулятори, план рахунків Структура заняття
Перевірка наявності учнів та готовності їх до практичного заняття.
Повідомляю тему і мету заняття Актуалізація раніше вивченого матеріалу
Під процесом виробництва розуміють сукупність господарських операцій, пов'язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг). Він здійснюється під дією засобів праці і самої праці на предмети праці. Це зумовлює відповідні затрати підприємства на виробництво продукції: вартість матеріалів, витрачених на виготовлення продукції: заробітної плати, нарахованої робітникам; амортизацію засобів праці (основних засобів), зайнятих у виробництві, та ін. Окрім цього, підприємство здійснює витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням. Всі ці витрати в сукупності складають виробничу собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг).
Отже, бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відобразити всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції - з іншого. Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі затрати прийнято групувати за певними ознаками. Так, за призначенням затрати поділяють на основні і накладні. До основних відносять затрати, які безпосередньо пов'язані з виробництвом продукції і складають її речову (матеріальну) основу (матеріали, технологічне паливо, заробітна плата робітників та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з обслуговуванням виробництва й управлінням (загальновиробничі витрати). За способом включення до собівартості продукції виробничі затрати поділяють на прямі і непрямі. Прямі затрати безпосередньо пов'язані з виробництвом певного виду продукції (робіт, послуг), а тому до її собівартості вони включаються прямо на підставі відповідних документів (матеріали, комплектуючі вироби, заробітна плата робітників та ін.). Непрямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окремих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу визначити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно основній заробітній платі робітників, матеріальним затратам тощо). Затрати на виробництво обліковують в системі рахунків, призначених для відображення процесу виробництва. Основним з них є рахунок "Виробництво", на якому відображають всі затрати по виготовленню продукції, з одного боку, і випуск із виробництва готової продукції - з іншого. Інформацію про затрати на виробництво окремих видів продукції одержують з аналітичних рахунків, що відкриваються до рахунка "Виробництво". Протягом місяця на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків відображають тільки ті затрати, які прямо включаються до собівартості продукції (матеріали, напівфабрикати, заробітна плата робітників, що зайняті її виробництвом, тощо). Витрати по обслуговуванню виробництва і управлінню обліковуються на окремому рахунку "Загальновиробничі витрати". Наприкінці місяця витрати, відображені на дебеті рахунка "Загальновиробничі витрати", повністю (без залишку) списуються з кредиту цього рахунка на дебет рахунка "Виробництво" і розподіляються між видами продукції пропорційне базису, передбаченому галузевою інструкцією (пропорційно основній заробітній платі, матеріальним затратам тощо). При цьому складають бухгалтерську проводку: Д-т рах. "Виробництво" К-т рах. "Загальновиробничі витрати"
Згідно з прийнятим Планом рахунків загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства в цілому (утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на службові відрядження, утримання приміщень загальногосподарського призначення, охорона, аудиторська і юридичні та інші послуги), відображені на дебеті рахунка "Адміністративні витрати", до собівартості виготовленої продукції не включають, а списують з кредиту зазначеного рахунка на дебет рахунка "Фінансові результати". Отже, на списання адміністративних витрат робиться запис: Д-т рах. "Фінансові результати" К-т рах. "Адміністративні витрати". Таким чином, на дебеті рахунка "Виробництво" та його аналітичних рахунків одержують відображення як прямі, так і непрямі витрати, що складають фактичну виробничу собівартість випущеної із виробництва готової продукції (без адміністративних витрат). Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції до затрат у незавершене виробництво на початок місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво") додають затрати за місяць (оборот по дебету рахунка "Виробництво") і віднімають затрати у незавершене виробництво на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка "Виробництво" на кінець місяця). Оприбуткування випущеної із виробництва готової продукції за фактичною собівартістю в бухгалтерському обліку відображається записом: Д-т рах. "Готова продукція" К-т рах. "Виробництво".
Для визначення фактичної собівартості випущеної із виробництва готової продукції на підставі даних аналітичних рахунків, відкритих до рахунка "Виробництво", складають звітну калькуляцію. Дані звітної калькуляції служать підставою для списання затрат, що увійшли до фактичної собівартості випущеної продукції, з кредиту рахунка "Виробництво" на дебет рахунка "Готова продукція". Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат здійснюється пропорційно заробітної плати між двома і більше видами продукції.
Готова продукція – продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга), що повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройшла всі стадії технічного випробування якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад . Готова продукція – це матеріальний результат виробничої діяльності підприємства. Крім випуску речовинної продукції (машин, взуття, одягу, хліба, цукерок тощо), підприємство може виконувати певні роботи для інших підприємств або надавати їм послуги. Наприклад, ремонтні роботи, перевезення вантажів своїм автотранспортом для інших підприємств та ін. На відміну від речовинної продукції, під якою розуміється вираз "Готова продукція", цей вид продукції називають "виконані роботи та послуги". Таким чином, продукція підприємства може складатися з готової продукції та виконаних робіт та послуг. Усі елементи виробничого процесу - сировина, матеріали, паливо тощо, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво. Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про готову продукцію визначаються П(С)БО 9 “Запаси” та 16 “Витрати”. При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Готова продукція за характером класифікується наступним чином (рис. 1). Класифікація готової продукції за її харатером за формою уречевлена результати виконаних робіт, наданих послуг наданих послуг за ступенем готовності готова напівфабрикати неготова (незавершене виробництво) за технологічною складністю проста складна (основна, побічна, супутня) Рис. 1. Класифікація готової продукції за її характером Готова продукція на промисловому підприємстві проходить такі операції: а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади; б) зберігання продукції на складах підприємства; в) відпуск продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям; г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.; д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію). Готова продукція оформлюється здавальною накладною і передається на склад. На невеликих підприємствах готова продукція прямо з виробництва, проминувши склад, відвантажується покупцям. Виконані роботи та послуги оформлюються приймально-здавальним актом. На складі готова продукція обліковується в кількісному виразі за її видами на картках або в книгах складського обліку. В картці або книзі визначаються назва продукції, її номенклатурний номер, одиниця виміру, розмір, марка, ціна за одиницю. Облік готової продукції на складі ведеться в міру її надходження на склад або відпуску зі складу. В картках або книгах складського обліку робляться записи про надходження та відпуск готової продукції і щоденно виводяться її залишки. Оцінка продукції у звітному періоді може здійснюватися за фактичною собівартістю і за обліковими цінами з деяким відхиленням від фактичної собівартості. Наприкінці місяця обов'язковою умовою є облік готової продукції за фактичною собівартістю (визначається за даними аналітичного обліку затрат на виробництво). Сума відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковими цінами (при списанні з рахунка № 26 "Готова продукція") визначається як добуток рівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначається діленням суми відхилень на початок місяця з сумою відхилень з продукції, що надійшла на склад із виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень виробничої собівартостї готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відноситься до реалізованої продукції, відображається записом: Дебет рахунків, на яких відображено вибуття готової продукції (рах. № 20 "Виробничі запаси", 90 "Собівартість реалізації" та ін.). Кредит рахунку № 26 "Готова продукція". В бухгалтерському обліку готова продукція оцінюється у відповідності до П(С)БО 9 “Запаси” за первісною вартістю, яка визначається згідно з П(С)БО 16 “Витрати”. П(С)БО 16 “Витрати” визначає два поняття собівартості готової продукції: 1) собівартість реалізованої продукції; 2) виробнича собівартість продукції. Виробнича собівартість готової продукції Прямі матеріальні витрати Прямі витрати на оплату праці Інші прямі витрати Загальновиробничі витрати
До виробничої собівартості продукції входять наступні витрати (див. рис.2). Рис. 2. Склад витрат виробничої собівартості готової продукції Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватися методи, передбачені П(С)БО 9 “Запаси”. При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, – первісна вартісна (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначаютья за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції”). Собівартість реалізованої готової продукції Виробнича собівартість продукції, що була реалізована за звітний період Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати Понаднормативні виробничі витрати Собівартість реалізованої продукції складається з наступних витрат Рис. 3. Склад собівартості реалізованої готової продукції Оскільки готова продукція в бухгалтерському обліку відображається за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації, то виникає необхідність в уцінці готової продукції, порядок проведення якої аналогічний уцінці виробничих запасів. Випуск продукції з виробництва та передача її на склад оформлюється накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказується: дата, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиниці виміру, кількість, ціна за одиницю. В бухгалтерії на підставі приймально-здавальних документів складається накопичувальна відомість випуску готової продукції, дані якої використовують для контролю за виконанням завдання по обсягу виробництва і для бухгалтерських записів на рахунках синтетичного обліку. Аналітичний облік готової продукції на підприємствах ведеться за місцями її зберігання та окремими видами у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні. Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами: 1) в сортових картках складського обліку, при якому в бухгалтерії складають або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання; 2) безкартковим способом, при якому за допомогою ЕОМ кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються. У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки. У кінці місяця за даними аналітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартість готової продукції. Зі складу до бухгалтерії передаються прибуткові та витратні документи за реєстром під розписку бухгалтеру. Для синтетичного обліку готової продукції призначено активний рахунок № 26 “Готова продукція”. На дебеті цього рахунку відображається надходження готової продукції власного виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю. На кредиті - відпуск готової продукції за фактичною виробничою собівартістю. Залишок є тільки дебетовим і показує фактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду. Якщо готова продукція даного виробництва повністю спрямовується для використання на самому підприємстві, то на рахунку № 26 "Готова продукція" вона може не оприбутковуватися, а враховуватися на субрахунку № 201 "Сировина і матеріали" або інших залежно від призначення цієї продукції. Для правильного визначення фактичної виробничої собівартості готової продукції, виконання робіт та послуг доцільно на кінець звітного періоду визначити залишки незавершеного виробництва, тобто незакінчену обробкою продукцію в процесі виробництва. Реалізованою продукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків. Якщо покупець (замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо на підприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документами та пред’явлення покупцеві-замовникові розрахункових документів. Реалізованою вважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату або авансові платежі. Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок №90 “Собівартість реалізації”, який наприкінці звітного періоду списується в дебет рахунка №79 “Фінансові результати”. Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується рахунок №70 “Доходи від реалізації” (в дебет рахунка). Витрати на збут (рахунок №93) списуються на рахунок №79 “Фінансові результати”. Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунка №70 "Доходи вид реалізації", субрахунок № 701 "Доходи від реалізації готової продукції". Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці звітного періоду одержане сальдо на рах. №70 “Доходи від реалізації”списуємо на активнопасивний рахунок №79 "Фінансові результати". У зв'язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов'язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут. Вивезення відвантаженої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації. Запис в обліку такий: Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут" Кредит рахунка № 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". Рахунок № 93 "Витрати на збут" призначений для обліку інформації про витрати, пов'язані з реалізацією продукції (робіт, послуг). До позавиробничих витрат відноситься:
Позавиробничі витрати відображаються в обліку в кореспонденції з такими рахунками: Дебет рахунка № 93 "Витрати на збут" Кредит рахунка № 201 "Сировина і матеріали” Кредит рахунка № 66 "Розрахунки по оплаті праці” Кредит рахунка № 65 "Розрахунки по страхуванню” Кредит субрахунка № 372 "Розрахунки з підзвітними особами" Кредит рахунка № 68 "Розрахунки за іншими операціями” та ін. Позавиробничі витрати, враховані на дебеті рахунка № 93, щомісяця списуються у частині реалізації продукції в дебет рахунка № 79 "Фінансові результати” записом: Дебет рахунка № 79 "Фінансові результати" Кредит рахунка № 93 "Витрати на збут”. На рахунку № 79 "Фінансові результати" узагальнюється інформація про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій: Таблиця 1 Схема Рахуноку №79 “Фінансові результати”
Занотувати (при необхідності) теоретичні відомості, виконати практичні завдання, в процесі виконання здійснити поточний індивідуальний, а при необхідності груповий інструктаж. VI Заключний інструктаж Перевірка робіт учнів, акцентування уваги учнів на типові помилки допущені ними, оцінювання. Майстер в/н А.М. Педоренко . |
Схожі:
|
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік процесу реалізації продукції (робіт, послуг), синтетичний та аналітичний облік |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік готової продукції. Визначення складу і структури витрат у складі готової продукції. Документальне оформлення... |
|
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документальне оформлення господарських операцій із руху готової продукції, внутрішнє переміщення готової продукції |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Документальне оформлення господарських операцій із руху готової продукції, внутрішнє переміщення готової продукції |
|
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік первинних документів з відпуску товарів покупцям, реалізації товарів покупцям і замовникам |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік виробничої собівартості готової продукції, визначення собівартості виготовленої продукції |
|
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік виробничої собівартості готової продукції, визначення собівартості виготовленої продукції |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Облік ремонту і модернізації основних засобів, переоцінка, інвентаризація основних засобів |
|
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, визначення торгової націнки на реалізовані товари |
ТЕМА: Облік господарських процесів ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Розрахунок розподілу транспортно-заготівельних витрат, визначення торгової націнки на реалізовані товари |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua