|
|
Скачати 2.77 Mb.
|
Безпосередньо додатковий допит осіб із різним процесуальним статусом у КПК не регламентується. У зв’язку з цим можна зробити висновок, що він проводиться за загальними правилами допиту. Різниця полягає в тому, що в такому протоколі не вказуються усі анкетні дані допитуваного (вказується П.І.П. та дата народження), а також предметом такого допиту є з’ясування тих обставин, які не були відомі слідчому на момент проведення первинного допиту та уточнення тих даних, що були отримані під час первинного допиту. Проведення одночасного допиту декількох осіб (ч. 9, ст. 224) Для з’ясування причин розбіжностей у показаннях, слідчий має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. Тому основними вимогами для прийняття рішення про проведення цієї слідчої дії є: 1) попередній допит особи; 2) наявність розбіжностей з показаннями інших допитаних осіб. Готуючись до проведення допиту декількох осіб слідчий повинен: - належним чином повідомити повістками осіб, що будуть допитуватися, про час і місце проведення слідчої дії та повідомленнями осіб, які не обов’язково повинні бути присутні, однак законом на це мають право - враховуючи процесуальний статус допитуваних осіб, повідомити про проведення слідчої дії також тих осіб, участь яких під час її проведення є обов’язковою (захисників, представників, законних представників, перекладача, педагога, психолога); - визначити необхідність застосування аудіо- чи відеозапису та потребу залучення у зв’язку з цим спеціаліста. Рішення про фіксацію допиту декількох осіб технічними засобами приймає особа, яка буде його проводити (ст. 107 КПК). Після того, як учасник одночасного допиту декількох осіб з’являться за викликом, слідчий діє наступним чином: 1) встановлює особу викликаних на одночасний допит; 2) перевіряє присутність осіб, участь яких при проведенні одночасного допиту є обов’язковою, та встановлює їх особу. При відсутності когось із них – вирішується питання про можливість подальшого проведення слідчої дії; 3) повідомляє учасників про застосування для фіксації ходу проведення одночасного допиту технічних засобів. Робить про це відповідний запис у протоколі. Якщо запис одночасного допиту здійснюється за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу одночасного допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК); 4) роз’яснює права та обов’язки учасників у залежності від їх процесуального статусу (зміст ст. 63 Конституцію України роз’яснюється обов’язково), попереджає про кримінальну відповідальність (свідка – за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань (статті 384 і 385 ККУ); потерпілого – за дачу завідомо неправдивих показань (ст. 384 ККУ)). Про це робляться відповідні записи у протоколі; 5) встановлює чи знають викликані особи одна одну і у яких стосунках вони перебувають. Про це робиться відповідний запис у протоколі; 6) пропонує викликаним особам по черзі дати показання про ті обставини, для з’ясування яких проводиться одночасний допит. Необхідно враховувати, що під час одночасного допиту за бажанням особи, вона може викласти свої покази власноручно; 7) після цього слідчий може поставити запитання. Слід пам’ятати, що оголошувати покази учасників, що дані ними а попередніх допитах, дозволяється лише після дачі ними показань на одночасному допиті; 8) після запитань слідчого одна одній мають право ставити особи, що беруть участь у допиті, їх захисники чи представники. Ці запитання повинні стосуватися предмету допиту; 9) оформити протокол одночасного допиту відповідно до вимог ст. 104 КПК. Його оформляє слідчий, який проводить одночасний допит, під час його проведення або безпосередньо після закінчення Див. додаток № 37; 10) якщо здійснювався запис одночасного допиту за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК); 11) ознайомити з текстом протоколу та зробити про це відповідний запис у протоколі. Запитання, зауваження і доповнення учасників допиту зазначаються перед підписами про ознайомлення. Протокол підписуються усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Якщо особа через фізичні вади не може особисто підписати протокол, то ознайомлення здійснюється у присутності його захисника, який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою. Якщо особа відмовився підписати протокол, то про це слідчий зазначає у протоколі. Особі надається право дати письмове пояснення про причини такої відмови, які заносяться в протокол. Факт відмови особи від підпису засвідчує своїм підписом його захисник (ч. 5 і 6 ст. 104 КПК); 12) стенограма, аудіо- чи відеозапис допиту підозрюваного надається для ознайомлення учасникам допиту та про це робиться відповідний запис у протоколі допиту перед підписами його учасників. Після допиту вони належним чином упаковуються, підписуються слідчим та іншими особами, що брали участь у їх виготовленні. У матеріалах кримінальної справи повинен зберігатися оригінальний примірник технічних носіїв інформації зафіксованого допиту свідка, а резервні копії зберігаються окремо. Пред'явлення особи для впізнання (ст. 228). Пред'явлення для впізнання - слідча дія, що полягає в пред'явленні свідкові чи іншій особі об'єктів, які вони спостерігали раніше, з метою встановлення їх тотожності або групової належності. Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчою дією є діяння, спрямоване на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Пред'явлення для впізнання передбачає показ певних об'єктів в умовах, що дозволяють сприйняти загальні та окремі ознаки. Тотожність при впізнанні встановлюють за ознаками об'єктів, сприйнятих особою і збережених в її пам'яті. Це окрема форма ідентифікації, яка істотно відрізняється від випадків ідентифікації за матеріальними слідами. У процесі впізнання свідок спостерігає ознаки пред'явленого об'єкта, порівнює і співставляє їх із збереженими в пам'яті й доходить певного висновку щодо наявності чи відсутності тотожності або групової належності об'єкта. Пред'явлення для впізнання регламентовано статтями 228-232, 355 КПК України, що дає змогу правильно вирішити питання про відокремлення цієї слідчої дії від інших. Цьому ж слугують розроблені криміналістикою тактичні правила проведення впізнання. Впізнання особи проводиться в тому разі, коли слідчий, прокурор попередньо з'ясував, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, яку вона раніше спостерігала, і пам'ятає її відмінні ознаки (зокрема, зріст, колір волосся, форма носа та ін.) або коли вона називає лише загальні риси людини, яку раніше бачила, заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи. Також слід забезпечити відсутність візуального контакту впізнаючої особи зі статистами. Пред'явленню для впізнання особи повинно передувати виконання процесуальних та деяких допоміжних дій, а саме: а) попередній допит особи, яка впізнає (слідчий, прокурор опитує її про зовнішній вигляд і прикмети особи яку будуть впізнавати, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол.) Див. додаток № 39. Законодавець підкреслює можливість проведення цієї слідчої дії тільки з особами, які вже опитані про зовнішній вигляд і прикмети особи, яку треба впізнати, а також про обставини, за яких впізнаючий бачив цю особу. При цьому слід з'ясовувати не лише буквально дані щодо зовнішнього вигляду особи, а й інші дані, що її характеризують, наприклад особливості мови, будь-які жести, особливості ходи тощо, оскільки прикмети особи - це сукупність даних про неї. Під терміном «опитує» на нашу думку необхідно розуміти допит особи яка буде впізнавати. Адже законом визначено обов’язок скласти протокол, в наслідок опитування складається пояснення, тому робимо висновок про потребу допиту. Крім того відомості про особу, яка може бути впізнана є даними, що підпадають під поняття доказ. Докази отримуються лише у порядку передбаченому законом і відповідно до процесуальної форми. Таким чином робимо висновок що у цьому випадку мова йде допит а не опитування. б) підбір статистів, серед яких необхідно провести впізнання. Всі особи, які пред'являються для впізнання, не повинні мати різких відмін у зовнішності та в одязі. Тому слідчий або прокурор мають підібрати для впізнання людей, подібних (за віком, статурою, рисами обличчя, кольором волосся та ін.) до особи, яку мають впізнати. Недотримання цієї вимоги є обставиною, що викликає сумніви в об'єктивності проведення впізнання (це може бути, наприклад, наявність пі час впізнання наручників на затриманому, його неголеність, відсутність ременя або шнурків на взутті та ін.). в) залучення понятих (ч. 7 ст. 223 КПК передбачає що слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, для впізнання. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.). При цьому відеозапис повинен здійснюватись від початку до кінця і безперервно. г) визначення місця і умов пред'явлення для впізнання; д) визначення необхідного комплексу науково-технічних засобів. Дана слідча дія спрямована, з одного боку, на перевірку показань допитаних осіб та перевірку висунутих слідчим версій, а з іншого - на отримання нових доказів. Оскільки впізнання особи фактично є одним із способів перевірки показань опитаної особи, (тобто допитаної особи) при проведенні впізнання на підставі показань допитаних осіб про особу, яку вони впізнають, мають застосовуватися вимоги закону, що регулюють порядок допиту. Зокрема, коли впізнаючий є свідок – він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову дати показання (в даній ситуації ця норма стосовно впізнання є мертвою, бо свідок може відмовитись з мотивів неможливості впізнання) і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий – за дачу завідомо неправдивих показань (див ст. 224 КПК). Порядок пред'явлення особи для впізнання регулюється ч. 2, 3, та 4 ст. 228 КПК України. Особа, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. Недоцільним є проведення впізнання особи, у якої є якісь унікальні прикмети, за якими допитаний може її впізнати (відсутність ніг, рук, наявність татуювання та ін.)- У такому разі провадиться освідування (див. ст. 241 КПК України), результати якого співставляють з показаннями опитаної особи. Перед тим як пред'явити особу для впізнання, їй пропонується у відсутності особи, яка впізнає, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, які пред'являються. Слід звернути увагу, що освідування проводиться за постановою прокурора. Впізнаючому пропонується вказати на особу, яку вона має впізнати, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала. На прохання впізнаючого, щоб полегшити впізнання, з дозволу слідчого всі особи, які пред'являються для впізнання, або одна чи дві з них можуть рухатися, жестикулювати, розмовляти. Та обставина, що особа впізнала іншу особу за прикметами, що не відображені раніше в протоколі її допиту, сама по собі не може свідчити про необ'єктивність впізнання. Для з'ясування можливих розбіжностей в протоколі допиту особи і протоколі впізнання необхідно провести додатковий допит цієї особи, а за необхідності — допити додаткових свідків. З метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, у виняткових випадках впізнання може проводитися в умовах, коли особа, яку пред'являють для впізнання, не бачить і не чує особи, яка впізнає, тобто поза її візуальним та аудіо-спостереженням. Про умови проведення такого впізнання та його результати зазначається в протоколі. Про результати впізнання повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання. При пред'явленні особи для впізнання особі, щодо якої вжито заходів безпеки, відомості про особу, взяту під захист, до протоколу не вносяться і зберігаються окремо. Впізнання особи за фотознімками, матеріалами відеозапису якщо існує така необхідність (йдеться, наприклад, про випадки, коли така особа померла, хвора або коли місце її перебування невідоме) проводиться відповідно з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій ст. 228 КПК України. Порядок пред'явлення фотознімків для впізнання такий же, як і порядок пред'явлення особи для впізнання. Впізнаючому пред'являється не менше трьох фотознімків осіб однієї статі, приблизно одного вигляду (кругловиді, чорняві, із вусами тощо), по можливості — в одязі (светрі, футболці, костюмі з краваткою чи без неї тощо), який впізнаючий бачив на цій особі. При цьому фотографії наклеюються на фототаблицю (аркуш паперу), нумеруються, скріплюються печатками. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред'явленні особи для впізнання. Матеріали відеозапису з зображенням особи, яка підлягає впізнанню, можуть бути пред'явлені лише за умови зображення на них не менше чотирьох осіб, які повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі особи, яка підлягає впізнанню. При цьому необхідно вказати яким чином: на якій апаратурі з якого носія здійснюється відтворення відеозапису при впізнанні, джерело походження носія. При пред'явленні особи для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти. При їх залученні їм роз’яснюють їх права та обов’язки як спеціаліста передбачені законом - ст.71 КПК України. Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок. Спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду. Спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3) звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4) знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження; 5) одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов'язаних із його залученням до кримінального провадження; 6) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом. Спеціаліст зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених питань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв'язку з виконанням його обов'язків; 4) заявити самовідвід. Може здійснюватися пред'явлення особи для впізнання за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання. За загальним правилом роз'яснення суті цієї процесуальної дії її учасникам до початку проведення дії, а також роз'яснення їхніх прав і обов'язків покладається на слідчого або на іншу уповноважену КПК України на це особу, яка проводить слідчу дію. Окремо слід зазначити порядок роз'яснення суті впізнання поза візуальним спостереженням і прав та обов'язків учасникам цієї слідчої дії. При проведенні цієї слідчої дії обов'язковою є присутність осіб, які здійснюють заходи безпеки, про що робиться відповідна відмітка в протоколі. Такі особи можуть знаходитися тільки в приміщенні, де перебуває особа, взята під захист. Необхідно зазначити, що відповідно до ст. 227 КПК України при проведенні пред’явлення для впізнання за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога. |
|
ОРГАНАМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ Кримінальному процесі України, які обумовлені вступом в дію у листопаді 2012 року нового Кримінального процесуального Кодексу України.... |
§ Поняття, завдання та види досудового розслідування По порушеним, у зв'язку із вчиненням злочинів, кримінальним справам з метою швидкого і повного їх розкриття, викриття винних осіб... |
|
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
План-конспект лекції Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС |
|
ПЛАН КОНСПЕК Т проведення заняття з рядовим та молодшим начальницьким Тема: Психологічні аспекти дій при ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм безпомилкових... |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками... Тема Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових... |
|
Полтавський національний педагогічний УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА... Мета роботи: ознайомлення з нормативними документами по розслідуванню нещасних випадків, набуття вмінь проведення розслідування нещасних... |
Закон України №3206 від 07. 04. 2011 року «Про засади запобігання і протидії корупції» Алгоритм та керівні документи щодо дій при прибутті до підрозділів осіб для здійснення перевірок та інших контрольних заходів |
|
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ Слідча тактика, як розділ криміналістики, вивчає основні напрямки і способи найбільш ефективного виявлення, переробки і використання... |
Додаток ЗМІНИ У ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ «Про державну службу» та на виконання завдань Національного плану дій на 2012 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на... |