ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками 2 -го караулу ДПЧ-21 Тема 2


НазваПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками 2 -го караулу ДПЧ-21 Тема 2
Дата27.03.2013
Розмір158 Kb.
ТипПлан-конспект
bibl.com.ua > Психологія > План-конспект
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Начальник ДПЧ-21 ВОНПР на з/о

підполковник вн. служби

О.В.Мартинов

“_____” _____________ 2005 р.


ПЛАН-КОНСПЕКТ

проведення заняття з психологічної підготовки

з працівниками 2 -го караулу ДПЧ-21
Тема 3.2. Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій. Характеристика екстремальних ситуацій. Алгоритм без помилкових дій при перебуванні екстремальних умовах службової діяльності.

Навчальна мета: Вивчити з особовим складом психологічні аспекти екстремальних ситуацій .

Час: 1 год

Місце проведення: учбовий клас

Навчально-матеріальне забезпечення: плакати, стенди

Література:
1. Психологія / За ред. Ю.Л. Трофімова. - К., 2000.

2. Корнїв М.Н., Коваленко А.В. Соціальна психологія. - К., 1995.

3. Самонов А.П. Психология для пожежних. - Пермь, 2000.

4. Тренінгова програма, розроблена психологічною службою УМНС України в Миколаївській області

Порядок проведення заняття:
1. Організаційний момент - 5 хв.

перевірка присутніх;

оголошення теми і мети заняття, питань, які мають вивчатися.

2. Контроль знань - 5 хв.

перевірка засвоєння раніше пройденого матеріалу.

3. Викладення матеріалу теми - 25 хв.

Питання, які вивчатимуться:

  1. Психологічні аспекти дій по ліквідації надзвичайних ситуацій.

  2. Характеристика екстремальних ситуацій.

3.Алгоритм без помилкових дій при перебуванні екстремальних умовах службової діяльності.


Питання та їх короткий зміст


Методичні вказівки

1. Поведінка людей, які перебувають у небезпеці (в осередку пожежі), може створити чимало перешкод діям пожежників. Зміна зовнішніх психічних факторів викликає зміну внутрішньої мобілізації, енергійності, рішучості, стійкості або погіршення психічних функцій, апатію, страх, хаотичність дій, загальмованість, відмови від дій. Це стосується як пожежників, так і потерпілих. Якщо пожежники мають професійну, психологічну підготовку, то люди, які опинилися на місці пожежі, поводяться по-різному: не підкоряються вказівкам керівників гасіння пожежі, створюють нервозну атмосферу, кричать, плачуть, вистрибують із вікон тощо. Пожежі часто супроводжуються такими явищами, як натовп та паніка.

Натовпнеорганізоване скупчення людей, пов’язаних між собою загальним емоційним станом, об’єктом уваги та метою. Натовп характеризується психічним зараженням, навіюванням, обміном біоенергією. Більшість людей губить частину своєї індивідуальності, піддаються стихійному впливу інших. Відомими дослідниками психології натовпів вважають Г. Ле Бона, Г. Тарда, З. Фрейда, С. Московичи. Психологічний натовп характеризується людським скупченням, несвідомістю дій індивідів, сильною емоційністю, що затьмарює увагу та думки, наявністю та підтримкою вождя. Психологія натовпів заснована на протиставленні індивіда (без натовпу), індивідові, який у складі натовпу. Натовп – складний об’єкт для вивчення та управління. [56, 21]

Залежно від характеру дій виділяють такі різновиди натовпів:

  1. оказіональний (випадковий);

  2. конвенційний;

  3. експресивний;

  4. діючий.

Випадковий натовп – скупчення людей, бажаючих отримати інформацію про події та явища, очевидцями яких вони стали випадково. Такий вид натовпу формується під час вуличних пригод, транспортних аварій та пожеж. Випадковий натовп може переходити у більш небезпечні види натовпів

Конвенційний натовп являє собою групу людей, поведінка яких укладається в певні прийняті для даної ситуації норми, але виходять за межі звичайної поведінки (поведінка вболівальників, мітінгуючих).

Експресивний натовп – це група людей, які висловлюють почуття радості, скорботи, гніву тощо (весільні, траурні та святкові процесії). Такий натовп залежить від правил, традицій, стереотипів поведінки в даному соціальному, етнокультурному, професійному середовищі. Таким видом натовпу легко управляти.

Діючий натовп – це сукупність людей, які здійснюють певні дії стосовно певного об’єкта. Діючий натовп найбільш складний і небезпечний. Серед різновидів діючого натовпу виділяють такі види: агресивний, користолюбний, повстанський, панічний та конкуруючий. Дамо характеристику видам натовпу, які найчастіше зустрічаються на пожежах.

Агресивний натовп характеризується сильним збудженням, агресивністю поведінки. Причиною такого можуть бути події, факти, інтереси людей. Такий вид натовпу існує в часі (6–8 годин) та у просторі. Поведінка агресивного натовпу характеризується порушенням спокою людей, нормального ходу громадського життя, виявленням опору.

Панічний діючий натовп являє собою групу людей, які перебувають у паніці. Емоційний стан паніки виникає, коли людьми оволодіває почуття гострої небезпеки.

Паніка масова (з грецьк. – жах) – стан масового страху перед реальною або уявною небезпекою; він зростає в процесі взаємного зараження і блокує здатність раціонально оцінювати обставини, мобілізовувати вольові ресурси та організовувати спільну протидію (паніка може бути як індивідуальною, так і груповою). Група людей перетворюється в панічний натовп, коли неясні загальні цілі, низька згуртованість групи, низький авторитет лідерів. Умови виникнення паніки: соціально-ситуативні (небезпека, конфлікт, дефіцит інформації); загальнопсихологічні (раптовість, переляк, страх); фізіологічні (втома, голод, сп’яніння – алкогольне чи наркотичне, депресія). Процес формування панічного натовпу включає такі етапи: подія, яка викликає жах, страх, невпевненість; сприйняття ситуації як кризової; збентеженість; циркулярна реакція, що сприяє зростанню емоційного напруження; перехід до дій, які здаються рятувальними. Найчастіше діючий панічний натовп виникає при пожежах на об’єктах із масовим перебуванням людей (у театрах, торгових центрах, залах відпочинку і т. ін.).

Заходи профілактики паніки на пожежі.

Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управління пожежі (голосні команди, вказівка напрямку руху); вжиття заходів обов’язково одразу після прибуття до місця пожежі; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців); закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб, які створюють паніку; направлення в осередок пожежі досвідчених КГП.

Поведінка людей на пожежах.

Поведінка людей на пожежах характеризується трьома стадіями: отриманням інформації про пожежу та її осмисленням; діяльністю або бездіяльністю; подальшими наслідками. Соціологічні дослідження поведінки людей на пожежах свідчать, що близько 90% людей гине до прибуття пожежників. Саме в початковий період пожежі люди неправильно поводяться в надзвичайній обстановці, не можуть допомогти один одному, своєчасно врятуватися від шкідливих факторів пожежі. Дзвони або звукова система сповіщення про пожежу нерідко бувають неефективними, якщо люди не бачать пожежі (лише 2% людей залишають будівлі, в яких починається пожежа). Початкова інформація про пожежу часто сприймається скептично. Більшість людей у перші хвилини пожежі не тільки не намагаються залишити будинок, а направляються в осередок пожежі, зростає кількість людей, які бездіють. Ці люди підпадають під дію стресу, що характеризується втратою пам’яті, не помічають ніяких сигналів, що вказують на вихід із приміщення.

Пожежники повинні добре знати ситуації, в яких виникає паніка: обмежена кількість шляхів евакуації; вихід із ладу блокування шляхів евакуації; рух втікачів, які шукають порятунку; відсутність інформації про шляхи евакуації; відсутність установок оповіщення. [20]

Успішне застосування способів і засобів забезпечення безпеки людей при пожежах, а також розробка оптимальної стратегії їх евакуації та порятунку багато в чому залежать від знання психологічних аспектів поведінки людини в умовах пожежонебезпечної ситуації. Аналіз спостережень свідчить про недостатнє вивчення мотивів і характеру поведінки людей на пожежах. В.І. Ду-тов розглядає поведінку людей, прояв їхньої дії залежно від ряду факторів і конкретного типу ситуації при пожежі. Дослідження проводилися методом опитування потерпілих за спеціально розробленими з цією метою анкетами. Усього було опитано 550 осіб, що перебували в умовах реальних пожеж у житлових будинках. Серед опитаних було 342 жінки і 208 чоловіків, причому чоловіки у віці понад 50 років склали 23%, а жінки – 33%. Слід зазначити, що психологічні аспекти поведінки людей при пожежах значною мірою зумовлені ступенем упевненості людини в пожежній безпеці будинку. Інтерес становлять дані про дії людей різної статі. Так, у числі активних дій після виявлення пожежі 13,9–18,7% опитаних прагнули до самостійної евакуації і 37–42% опитаних починали дії з надання допомоги й оповіщення. У міру встановлення неможливості здійснення евакуації з будинку при пожежі число людей, що прагнуть до самостійної евакуації з небезпечної зони, зростає до 60,%, і тільки 16,7–23,7% опитаних прагнуть забезпечити безпеку подальшого перебування і допомогти іншим. У жінок порівняно з чоловіками відзначається тенденція до збільшення дій щодо надання допомоги оточуючим, досягаючи 23,7% у потерпілих у віці до 50 років. Проте 20–29,6% людей продовжують займатися збором речей, документів, з’ясуванням обстановки і не починають активних дій із забезпечення безпеки. Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що жінки більш послідовні в діях із забезпечення безпеки під час перебування в зоні пожежі, аніж чоловіки. У більшості ж випадків опитані не виявили належного вміння орієнтуватися у складній обстановці, що пояснюється, очевидно, недостатнім знанням правил поведінки при пожежі та відсутністю практичних навичок дій у небезпечній ситуації.

.

2. Екстремальна ситуація - це ситуація, яка несе загрозу життю та здоров'ю людини, об'єктивно існуючому стану справ, які особисто оцінюємо або ні.

Екстремальність - складний стан людської психіки, який визнаний об'єктивними умовами, що сприймаються і оцінюються як складні і небезпечні та призводять до підвищення тривожності і особливого емоційного напруження.

Вченими було виділено такі види екстремальних ситуацій: життєві, щоденні, службові (штатні і нештатні; регламентовані та нерегламентовані).

Типи екстремальних ситуацій:

- швидкоплинні, тобто пов'язані з необхідністю діяти при дефіциті часу, в швидкому темпі, на високому рівні організованості;

- довготривалі, тобто ситуації, яка вимагають постійної готовності при загальних монотонних умовах праці;

- ситуації, що пов'язані з перевіркою невизначеності;

- ситуації, що вимагають вибору одного із варіантів поведінки, протилежних за змістом, але однакових для співробітника.

Психофізіологічні дослідження особливостей праці працівників МНС показали, що робота при ліквідації надзвичайних ситуацій, на пожежах призводить до вираженого зниження функцій енергозабезпечуючих систем організму, погіршення психічних процесів, прогресуючого падіння працездатності . Встановлено, що робота по ліквідації пожеж і аварій відноситься до 5 - 6 категорії за важкістю праці. Її специфіка визначається значним фізичним навантаженням, високим рівнем нервово-психічного напруження, постійною готовністю протягом добових чергувань до виконання бойових дій в екстремальних умовах, порушенням сну. Забезпечення внутрішньої готовності зумовлює зростання емоційного напруження, яке допомагає мобілізувати психофізіологічні функції організму. Перебування в стані постійної бойової готовності й виконання протягом добового чергування робіт згідно з розпорядком дня призводить до накопичення стомлення.

Згідно з кількісною оцінкою виділено шість категорій важкості праці, що різняться за ступенями розвитку в організмі різних зворотних і незворотних станів. Так, починаючи з 4 категорії, у працівника розвиваються перед патологічні межові стани, значно падає працездатність спостерігається перенапруження компенсаторне - пристосувальних механізмів захисту організму. При 5 категорії важкості праці в кінці робочого періоду виникають реакції, що свідчать про патологічний стан організму. Вони можуть бути тільки після повноцінного відпочинку. Однак, при цьому не виключається можливість появи значного числа професійних захворювань. До 6 категорії віднесені роботи в найбільш несприятливих, критичних умовах праці. Патологічні стани тут розвиваються дуже швидко і можуть призвести до важких порушень здоров'я, травматизму і нервових зривів.

Екстремальні ситуації у роботі працівника МНС завжди мають стресогенний характер. Стресогенний характер того чи іншого впливу обумовлюється не тільки його змістом, але й психологічними особливостями людини. Стресові ситуації розглядаються як фактори, що викликають надмірне навантаження на систему психологічної саморегуляції і призводять до розвитку емоційної напруги. Певне вираження емоційної напруги може бути позитивним для порівняно легкого завдання і не відповідати вирішенню більш важчих завдань, заважати їх виконанню.

У ряді випадків, довготривалі екстремальні ситуації мають вкрай негативний вплив на працівника МНС, викликають порушення поведінки, конфліктність, соціальні девіації.

Довготривалі психотравмуючі ситуації можуть в деяких випадках призводити до значних змін психічного стану, що виражаються у порушенні ієрархії значимості, зникненню властивих раніше оцінок, підходів у міжособистісних відношеннях. Ці стани нагадують симптоми психічного захворювання. Вони, як правило, короткочасні і зникають після виходу людини із стресової ситуації. Однак, зміни, що виникли при стресі, здатні визвати і довготривалі порушення в структурі особистості. Найбільш негативним варіантом реакції на стресову ситуацію є розвиток апатії, пасивності. Людина зупиняє властиву їй активність, не вмішується в хід подій навколо неї, якщо розцінює ситуацію, як безнадійну.

Довготривалий стрес призводить не тільки до психічних відхилень, але і до соматичних розладів. Вони виражаються у виникненні судинних захворювань, виразковій хворобі шлунку і дванадцятиперстної кишки. Чому це відбувається? Різні люди реагують на однакові навантаження по-різному. У одних реакція - активна, при стресі ефективність їх діяльності зростає до певної межі ("стрес лева"), а у інших - реакція пасивна, ефективність їх діяльності зменшується відразу ("стрес кроля").

Типи негативного психічного стану, що виникають під впливом екстремальних умов: фрустрація, втома, психічна збудженість, страх, паніка.

Психічні стани – психологічна характеристика особистості, що відображає її порівняно тривалі душевні переживання. Психічні стани тісно пов’язані з психічними процесами та психічними властивостями особистості.

Настрій – емоційне забарвлення поведінки і діяльності; це стан, який відзначається різною мірою тривалості, вияву, усвідомлення. Настрій завжди має причину (природа, події, люди, стан здоров’я). Настрій відбивається на поведінці, стимулює або пригнічує активність особистості (стан бадьорості, пригніченості, зацікавленості тощо).

Афективний стан проявляється в постійно зростаючому емоційному напруженні, він динамічний і яскраво виражений, завжди має певне завершення. У надзвичайно напруженій ситуації може завершитися афектом. Афект – короткочасна, бурхлива, емоційна реакція. У стані афекту змінюється звичайна поведінка людини, звужується обсяг свідомості (бурхливе переживання гніву, безутішного горя, радості); існують афекти, які мають позитивний характер (радість футбольних уболівальників). До афектів схильні люди з неврівноваженими процесами збудження і гальмування.

Страх – емоцiйна реакцiя людини на справжню чи уявну небезпеку, характеризується широким дiапазоном емоцiй (вiд легкого переляку до жаху), а також депресивними психiчними станами – неспокоєм, нервуванням, прагненням вийти з неприємної ситуацiї.

Фрустрацiя (вiд лат. – марне сподiвання, невдача) – психiчний стан зростаючого емоцiйно-вольового напруження, викликає агресiю, переоцiнку цiлей та бажань.

Агресiя – психiчна реакцiя на фрустрацiю, загроза, задерикуватість, злість.

Депресiя – 1) фрустрацiя, що виявляється у формi блокування цiлеспрямованої поведiнки (входить наче «в себе»); 2) (вiд лат. – пригнiчення) – придушення, вiдчуття песимiзму, занепаду духовних сил.

Тривога – психічний емоційний стан, яким позначається стан, пов’язаний з непередбачуваними ситуаціями, можливими неприємностями (хвилювання, побоювання, порушення спокою). Тривожність як риса особистості є найбільш значущим ризик-фактором, що знижує ефективність інтелектуальної діяльності, працездатності, сприяє виникненню невпевненості у своїх здібностях.

Стрес – емоційний стан, викликаний несподіваною та напруженою ситуацією. Стрес – від англ. – напруження. Поняття стресу було запроваджене в 50-ті роки ХХ ст. канадським ученим Г. Сельє. Реагування людини на екстремальний вплив має три стадії: 1) фаза шоку (різке падіння опору організму); 2) фаза резистентності (мобілізація адаптаційних можливостей організму); 3) фаза виснаження (стійке зниження резервів організму). Р. Лазарус, розвиваючи вчення про стрес, висунув думку, згідно з якою розмежовуються поняття фізіологічного стресу та психічного, емоційного. Завдяки цьому емоційний стрес може бути доцільним. Стрес існує завжди. Розрізняють типи особистостей, схильних до стресів та стійких до дії стресогенних факторів. Поведінка пожежника в стресовій ситуації багато в чому залежить від особистісних особливостей – умінь швидко оцінювати ситуацію, навичок миттєвої орієнтації, вольової зібраності, витримки, наявного досвіду.

Стан втомленості визначається як тимчасове зниження працездатності під впливом тривалих навантажень. М.Д. Левітов виділяє такі компоненти втоми (почуття невпевненості у правильності дій; розлади уваги, сенсорних процесів; порушення рухових функцій, функцій пам’яті, мислення; трансформація мотивів діяльності; послаблення волі; сонливість).

Причинами нервово-психічного напруження у рятівників є небезпека, яка створює загрозу життю, відповідальність за виконання бойового завдання, дефіцит часу, особливі умови діяльності (висока температура, задимленість, загазованість, шум тощо), психологічна непідготовленість, надійність техніки, засобів ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, засобів індивідуального захисту, надмірна емоційність, тривожність тощо.

● Поведінка людей, які перебувають у небезпеці (в осередку пожежі), може створити чимало перешкод діям рятівників. Зміна зовнішніх психічних факторів викликає зміну внутрішньої мобілізації, енергійності, рішучості, стійкості або погіршення психічних функцій, апатію, страх, хаотичність дій, загальмованість, відмови від дій. Це стосується як рятівників, так і потерпілих. Якщо рятівники мають професійну, психологічну підготовку, то люди, які опинилися на місці пожежі, поводяться по-різному: не підкоряються вказівкам керівників гасіння пожежі, створюють нервозну атмосферу, кричать, плачуть, вистрибують із вікон тощо. Пожежі часто супроводжуються такими явищами, як натовп та паніка.

● Натовп – неорганізоване скупчення людей, пов’язаних між собою загальним емоційним станом, об’єктом уваги та метою. Натовп характеризується психічним зараженням, навіюванням, обміном біоенергією. Більшість людей губить частину своєї індивідуальності, піддаються стихійному впливу інших. Відомими дослідниками психології натовпів вважають Г. Ле Бона, Г. Тарда, З. Фрейда, С. Московичи. Психологічний натовп характеризується людським скупченням, несвідомістю дій індивідів, сильною емоційністю, що затьмарює увагу та думки, наявністю та підтримкою вождя. Психологія натовпів заснована на протиставленні індивіда (без натовпу), індивідові, який у складі натовпу. Натовп – складний об’єкт для вивчення та управління.
Залежно від характеру дій виділяють такі різновиди натовпів:

  1. оказіональний (випадковий);

  2. конвенційний;

  3. експресивний;

  4. діючий.

Випадковий натовп – скупчення людей, бажаючих отримати інформацію про події та явища, очевидцями яких вони стали випадково. Такий вид натовпу формується під час вуличних пригод, транспортних аварій та пожеж. Випадковий натовп може переходити у більш небезпечні види натовпів

Конвенційний натовп являє собою групу людей, поведінка яких укладається в певні прийняті для даної ситуації норми, але виходять за межі звичайної поведінки (поведінка вболівальників, мітінгуючих).

Експресивний натовп – це група людей, які висловлюють почуття радості, скорботи, гніву тощо (весільні, траурні та святкові процесії). Такий натовп залежить від правил, традицій, стереотипів поведінки в даному соціальному, етнокультурному, професійному середовищі. Таким видом натовпу легко управляти.

Діючий натовп – це сукупність людей, які здійснюють певні дії стосовно певного об’єкта. Діючий натовп найбільш складний і небезпечний. Серед різновидів діючого натовпу виділяють такі види: агресивний, користолюбний, повстанський, панічний та конкуруючий. Дамо характеристику видам натовпу, які найчастіше зустрічаються на пожежах.

Агресивний натовп характеризується сильним збудженням, агресивністю поведінки. Причиною такого можуть бути події, факти, інтереси людей. Такий вид натовпу існує в часі (6–8 годин) та у просторі. Поведінка агресивного натовпу характеризується порушенням спокою людей, нормального ходу громадського життя, виявленням опору.

Панічний діючий натовп являє собою групу людей, які перебувають у паніці. Емоційний стан паніки виникає, коли людьми оволодіває почуття гострої небезпеки.

Паніка масова (з грецьк. – жах) – стан масового страху перед реальною або уявною небезпекою; він зростає в процесі взаємного зараження і блокує здатність раціонально оцінювати обставини, мобілізовувати вольові ресурси та організовувати спільну протидію (паніка може бути як індивідуальною, так і груповою). Група людей перетворюється в панічний натовп, коли неясні загальні цілі, низька згуртованість групи, низький авторитет лідерів. Умови виникнення паніки: соціально-ситуативні (небезпека, конфлікт, дефіцит інформації); загальнопсихологічні (раптовість, переляк, страх); фізіологічні (втома, голод, сп’яніння – алкогольне чи наркотичне, депресія). Процес формування панічного натовпу включає такі етапи: подія, яка викликає жах, страх, невпевненість; сприйняття ситуації як кризової; збентеженість; циркулярна реакція, що сприяє зростанню емоційного напруження; перехід до дій, які здаються рятувальними. Найчастіше діючий панічний натовп виникає при пожежах на об’єктах із масовим перебуванням людей (у театрах, торгових центрах, залах відпочинку і т. ін.).

3.Алгоритм без помилкових дій при перебуванні екстремальних умовах службової діяльності.

Одна з головних умов попередження паніки – чітка організація управління пожежі (голосні команди, вказівка напрямку руху); вжиття заходів обов’язково одразу після прибуття до місця пожежі; використання стаціонарних систем сповіщення (гучномовців); закликання людей до спокою та організованості; локалізація та нейтралізація осіб, які створюють паніку; направлення в осередок пожежі досвідчених КГП.




4. Закріплення вивченого матеріалу - 5 хв.

Питання для закріплення:

  1. Що розуміють під психічними станами?

  2. Дайте характеристику афективному стану та афекту.

  3. Дайте характеристику стресовому стану.

  4. Визначте основні ознаки професійних станів (втоми, зацікавленості, готовності).

  5. Які соціально-психологічні явища супроводжують пожежу?

  6. Що таке натовп? Які види натовпів визначають психологи?

  7. Дати характеристику натовпам, які виникають на пожежах (згідно з віком та статтю).

  8. Що таке паніка?


5. Підведення підсумків - 5 хв.:

вказати на питання, які вимагають підвищеної уваги;

оголосити оцінки;

відповісти на запитання.
План-конспект склав:

Начальник 2-го караулу ДПЧ-21

ст. лейтенант вн. сл. І.В.Медведєв “__”______________200__ р.

Схожі:

ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Фактори, що визначають психологічну характеристику оперативно-тактичної діяльності особово­го складу
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Розвиток комунікативних якостей при взаємодії з різними верствами населення. Особливості спілкування з постраждалими внаслідок...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема : Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення. Відчуття. Сприймання. Увага
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема: : Психологічна етика та культура поведінки працівників при виконання службових обов’язків
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками...
Тема Розвиток комунікативних якостей при взаємодії з різними верствами населення. Особливості спілкування з постраждалими внаслідок...
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення практичного заняття по медичній підготовці...
...
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з працівниками Жовтневого ЗМПО. Тема
Тема : Пізнавальні процеси. Пам’ять. Мислення. Уява. Мовлення. Відчуття. Сприймання. Увага
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з гуманітарної підготовки з працівниками...
Тема №6 “Службовий етикет і культура поведінки працівника МНС України на службі та у побуті
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття з психологічної підготовки з особовим...
Тема Соціально-психологічні причини травматизму і загибелі людей на пожежах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка