|
Скачати 1.17 Mb.
|
органи досудового розслідування § 1. Поняття, завдання та види досудового розслідування По порушеним, у зв'язку із вчиненням злочинів, кримінальним справам з метою швидкого і повного їх розкриття, викриття винних осіб і віддання їх до суду, проводиться досудове розслідування. Діяльність відповідних органів держави по розслідуванню злочинів врегульована нормами кримінально-процесуального права і є складовою частиною кримінального процесу. Без розслідування був би неможливим швидкий і правильний розгляд кримінальних справ у суді, оскільки судовий розгляд кримінальних справ, як правило, потребує значної підготовчої роботи по збиранню та перевірці всіх матеріалів і даних, які підтверджують факт злочину і його вчинення конкретною особою. Виконання цієї складної і відповідальної роботи по розкриттю злочинів і виявленню осіб, що їх вчинили, покладається законом на спеціальні державні органи - органи досудового розслідування. Досудове розслідування — це регламентована кримінально-процесуальним законодавством діяльність спеціально уповноважених органів держави по виявленню злочинів та осіб, які їх вчинили, збиранню, перевірці, всебічному, повному, об'єктивному дослідженню та оцінці доказів, виявленню причин і умов вчинення злочинів з метою встановлення об'єктивної істини по справі, забезпечення правильного застосування закону, а також охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Завданнями органів досудового розслідування є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинуватий не був покараний. Досудове розслідування поділяється на дві форми – дізнання та досудове слідство. Між органами дізнання і досудового слідства є як схожість, так і відмінність. Загальні риси полягають в наступному: 1) вони виконують одні і ті ж самі завдання відносно різних видів кримінальних злочинів; 2) при наявності ознак злочину зобов’язані порушити кримінальну справу в межах своєї компетенції; 3) здійснюють свою діяльність на основі одного кримінально-процесуального законодавства; 4) в свої діяльності дотримуються однієї процесуальної форми. Основні відмінності полягають у тому, що: 1) дізнання і досудове слідство проводяться різними органами; 2) у певних випадках дізнання передує досудовому слідству; 3) слідчий і особа, яка провадить дізнання, мають різний обсяг процесуальних повноважень; 4) різними є також строки провадження дізнання і досудового слідства. § 2. Органи дізнання, їх завдання, система та повноваження Дізнання є найбільш простим різновидом (формою) розслідування злочинів. Під дізнанням розуміється сукупність оперативно-розшукових та процесуальних (слідчих) дій, які здійснюють спеціально уповноважені на те адміністративні органи і посадові особи з метою своєчасного виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили, а також для попередження та припинення злочинів. Органи дізнання, порушивши кримінальну справу, як при наявності ознак злочину, що не є тяжким, так і по тяжкому злочину, проводять оперативно-розшукові і слідчі дії. Так, при наявності ознак злочину, що не є тяжким або особливо тяжким, орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись правилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дії до встановлення особи, що його вчинила. Після цього орган дізнання, додержуючись строків не більш як десять днів, починаючи з моменту встановлення особи, що вчинила злочин, виносить постанову про передачу справи слідчому, яку представляє прокурору для затвердження. Якщо особа, що вчинила злочин, не встановлена, то дізнання по справі зупиняється. Дізнання може бути зупинено лише після провадження всіх необхідних і можливих слідчих дій для встановлення особи, що вчинила злочин. Після зупинення перебігу строку дізнання, орган дізнання продовжує приймати заходи до встановленню цієї особи. У випадку порушення органом дізнання справи про тяжкий або особливо тяжкий злочин справа має бути передана слідчому після виконання невідкладних слідчих дій, в строк не більше десяти днів з моменту порушення кримінальної справи. Якщо по справі про тяжкий або особливо тяжкий злочин, переданій слідчому, не встановлена особа, що його вчинила, орган дізнання продовжує виконувати оперативно-розшукові дії по цій справі і повідомляє слідчого про їх результати. Повноваження органів дізнання визначені у Кримінально-процесуальному кодексі. На органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили. У кожному випадку виявлення ознак злочину орган дізнання зобов'язаний в межах своєї компетенції порушити кримінальну справу та вжити всіх передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання. При виявленні особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, орган дізнання має право затримати її на строк, що не перевищує 72 години. У процесі розслідування кримінальної справи орган дізнання проводить: огляд, обшук, виїмку, освідування, затримання і допит підозрюваних, допит потерпілих і свідків в суворій відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства. Кримінально-процесуальне законодавство встановлює вичерпний перелік органів дізнання. Відповідно до ст. 101КПК України органами дізнання є: 1. міліція; 2. податкова міліція; 3. органи безпеки; 4. начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання, а також командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ; 5. командири кораблів; 6. митні органи; 7. начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів; 8. органи державного пожежного нагляду; 9. органи прикордонної служби; 10. капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні; 11. командири підрозділів Державної спеціальної служби транспорту. Ніякі інші органи держави і посадові особи не правомочні порушувати кримінальні справи і проводити дізнання. Командири (начальники) військових частин, з'єднань, начальники військових установ проводять дізнання тільки по справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також по справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні військової частини, з'єднання, установи чи на військових об'єктах. Начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання — у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військової частини. Командири кораблів проводять дізнання у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України; Органи безпеки проводять дізнання у справах про особливо небезпечні державні та інші злочини, віднесені законом до їх компетенції. Начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів уповноважені проводити дізнання у справах про всі злочини, вчинені в розташуванні установ виконання покарань засудженими та іншими особами, а також про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинених співробітниками установ виконання покарань (особами начальницького складу, робітниками і службовцями) як в межах, так і поза розташуванням установи. Митні органи уповноважені проводити дізнання по справах про контрабанду. Органи державного пожежного нагляду виступають в якості органів дізнання по справах про пожежі і порушення протипожежних правил. Органи прикордонної служби - підрозділи прикордонних військ, на які покладена охорона сухопутного і морського державного кордону, здійснюють дізнання по справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про використання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону. Капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні є органами дізнання по справах про всі злочини, вчинені на кораблі під час находження судна поза межами держави. Податкова міліція проводить дізнання у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також у справах про приховування валютної виручки. Командири підрозділів Державної спеціальної служби транспорту проводять дізнання у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Державної спеціальної служби транспорту у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків або в розташуванні відповідного підрозділу Державної спеціальної служби транспорту. Найбільший об'єм роботи по розслідуванню злочинів серед інших органів дізнання виконує міліція. їй надано право проводити дізнання по справах про любі злочини, якщо розслідування їх не віднесено до компетенції іншого органу дізнання. Це обумовлено наявністю у міліції широких повноважень для виконання покладених на неї завдань по охороні громадського порядку, власності, прав і законних інтересів громадян, підприємств, установ і організацій від злочинних посягань, попередженню, припиненню і розкриттю злочинів. Керівниками органів дізнання міліції є начальник міліції, він же Міністр внутрішніх справ, начальники УМВС областей, начальники міських управлінь внутрішніх справ, начальники районних відділів внутрішніх справ. Міліція районної і міської ланки найбільш наближена до населення. Тому співробітники міліції цих установ, як правило, першими виявляють злочини і приймають заходи щодо їх розкриття. При цьому виникає необхідність в проведені слідчих дій для виявлення і затримання осіб, що скоїли злочин. Цим і пояснюється те, що міліція наділена правом порушувати кримінальні справи і проводити слідчі дії по більшості скоєних злочинів. В міліції до проведення дізнання допускаються всі особи оперативно-начальницького складу, включаючи дільничних інспекторів міліції, які мають спеціальну освіту або досвід розслідування злочинів. У великих міськрайорганах внутрішніх справ створені відділи дізнання, введені штатні посади дізнавачів і старших дізнавачів. В органах Служби безпеки провадження дізнання може бути покладено на будь-яку достатньо підготовлену особу із числа оперативно-начальницького складу. В установах виконання покарань дізнання за наказом начальника установи проводиться однією із осіб начальницького складу, як правило із складу оперативних служб УВП. Капітани морських суден можуть доручати проведення дізнання одному із своїх помічників або іншій особі з числа начальницького складу екіпажа судна. Особа, що проводить дізнання, наділена правом самостійно приймати рішення про проведення необхідних слідчих дій і виконувати їх. Але якщо дізнання проводиться не керівником органу, а іншою особою за його дорученням, то рішення по важливим процесуальним питанням розслідування, в першу чергу по напрямках розслідування справи (щодо її порушення, зупинення, відновлення і закриття), про застосування заходів процесуального примусу (затримання, приводу, обшуку, накладення арешту на майно тощо) та іншим питанням, мають бути затверджені начальником органу. Таке затвердження не потрібно лише в таких випадках, коли в законі у зв'язку з прийняттям конкретного процесуального рішення йдеться не про орган дізнання, а про особу, що проводить дізнання. Отже, поряд з органами дізнання в законі говориться також про особу, яка проводить дізнання. Це посадова особа, яка безпосередньо проводить розслідування в формі дізнання. Таким правом наділені керівники відповідних органів. Разом з тим вони можуть доручати проведення дізнання своїм підлеглим, які займають певне посадове положення. Коло таких осіб, що допускаються до проведення дізнання, в загальних рисах визначається відомчими під законними актами. Міліція, як орган дізнання, здійснює роботу також по протокольній формі досудової підготовки матеріалів. Переважна кількість злочинів, по яким здійснюється така підготовка матеріалів, скоюється в умовах очевидності. Перевірка по ним не викликає труднощів, якщо вона розпочата і організована в суворій відповідності з законом. В судовому розгляді по більшості таких справ залишаються без змін обсяг і характер обвинувачення, а також юридична оцінка злочину. У зв'язку з чим, вироки, як правило, вступають в законну силу по збігу апеляційного строку і лише на невелику частину із них приноситься апеляційна скарга або протест. Проведення дізнання з кримінальних справ і збір матеріалів по протокольній формі досудової підготовки матеріалів в системі МВС України покладені на органи дізнання, в тому числі на штатні підрозділи дізнання міськрайлінорганів внутрішніх справ. § 3. Завдання, компетенція і структура органів досудового слідства Досудове слідство - це передбачена кримінально-процесуальним законодавством діяльність спеціально уповноважених осіб - слідчих по збиранню і дослідженню доказів, встановленню факту злочину і особи, яка його вчинила, з метою віддання обвинуваченого до суду. Основними завданнями органів досудового слідства є: 1. всебічне, повне і об'єктивне розслідування обставин справи, при неухильному дотриманні чинного законодавства для того, щоб по кожній кримінальній справі було прийняте законне і обґрунтоване рішення; 2. в межах компетенції, передбаченої законом, застосування відповідних заходів по припиненню порушень прав громадян і інтересів суспільства; 3. забезпечення відшкодування збитків фізичним і юридичним особам, які постраждали від злочинів; 4. виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, і застосування через відповідні органи заходів по їх усуненню; 5. відновлення честі, гідності і прав громадян, які постраждали від незаконного затримання, арешту, притягнення до кримінальної відповідальності тощо. У своїй діяльності органи досудового слідства дотримуються наступних принципів: 1. Незалежність та процесуальна самостійність. Органи досудового слідства здійснюють свої повноваження незалежно від будь-якого відомчого або місцевого впливу. 2. Досудове слідство провадиться на принципах справедливості, гуманізму, рівності громадян перед законом незалежно від соціального, національного і расового походження, майнового, службового або іншого стану, віросповідання і політичних переконань. 3. При розслідуванні кримінальних справ органи досудового розслідування взаємодіють з іншими державними установами і громадськими організаціями, керуючись при цьому чинним законодавством, а у відносинах з компетентними органами інших держав - також міжнародними угодами. У відповідності зі ст. 102 КПК України, органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції, слідчі органів безпеки. Із цього переліку ми бачимо, що закон органами досудового слідства називає не установи, а посадових осіб, чим підкреслюється, що провадження досудового слідства - це виключна функція слідчих відповідних відомств. Слідчі прокуратури розслідують справи про порушення виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина; злочини у сфері господарської діяльності; про порушення режиму охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; встановленого порядку відправлення правосуддя, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище тощо. Слідчі військової прокуратури розслідують кримінальні справи, підсудні військовим судам. До ведення слідчих органів СБУ віднесено розслідування особливо небезпечних злочинів - проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України. По справах про такі злочини, як приховування валютної виручки та ухилення від сплати податків, досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції. Провадження досудового слідства по всім іншим злочинам покладено законом на слідчих органів внутрішніх справ. Слідчий є процесуально самостійною особою, наділеною достатніми повноваженнями для прийняття процесуальних рішень по справі, визначення шляхів розслідування, вибору засобів для встановлення істини тощо. Всі рішення по справі він приймає за своїм внутрішнім переконанням, що базується на оцінці зібраних доказів, і несе повну персональну відповідальність за їх законність та своєчасне прийняття. Він має право затримати і допитати будь-яку особу, підозрювану у вчинені злочину. Постанова слідчого з кримінальної справи, що знаходиться в його провадженні, винесена відповідно до вимог закону, обов'язкова для виконання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Слідчі зобов'язані перевірити всі можливі по справі версії, встановити та притягти до відповідальності всіх осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, що містять ознаки злочину. Слідчий має право допитувати свідків, призначати відповідні експертизи, проводити обшуки та огляди і виконувати всі інші необхідні дії, передбачені кримінально-процесуальним законодавством. Під час досудового слідства застосовуються необхідні заходи, які забезпечують відшкодування збитків, заподіяних злочином. Крім цього, органи досудового слідства повинні виявляти причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і застосовувати заходи щодо їх усунення. державна прикордонна служба |
Алгоритм дій працівників ОВС на початку досудового розслідування України, так і інших країн, виникає необхідність у розробці алгоритму дій правоохоронних органів з моменту прийняття заяви про вчинення... |
ОРГАНАМИ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ Кримінальному процесі України, які обумовлені вступом в дію у листопаді 2012 року нового Кримінального процесуального Кодексу України.... |
ТЕМА 1: ПОНЯТТЯ, СУТЬ І ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. 5 ОРГАНИ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА, ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СЛІДЧОГО І НАЧАЛЬНИКА СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ. 13 |
ЗАВДАННЯ Охарактеризуйте поняття: «культура», «матеріальна культура», «духовна культура». Назвіть види духовної культури |
Поняття, види та призначення референдумів Аналіз саме останніх, підкріплений засадовими положеннями теорії конституціоналізму, об'єктивно спрощує завдання тих, хто шукає відповідь... |
Закон як джерело державного права. Види законів Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік |
Полтавський національний педагогічний УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. КОРОЛЕНКА... Мета роботи: ознайомлення з нормативними документами по розслідуванню нещасних випадків, набуття вмінь проведення розслідування нещасних... |
Тема. Загальні відомості про проеціювання. Види проеціювання Основні поняття: види проеціювання (центральне, прямокутне), проекція (фронтальна, горизонтальна, профільна) |
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТАКТИКИ РОЗСЛІДУВАННЯ Слідча тактика, як розділ криміналістики, вивчає основні напрямки і способи найбільш ефективного виявлення, переробки і використання... |
№ ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |