|
|
Скачати 302.69 Kb.
|
|
Робочий час та час відпочинку неповнолітніх. Працюючи неповнолітні мають усі трудові права повнолітніх, однак, разом з тим, і власні пільги (ст. 187 КзпП). При прийомі на роботу, для неповнолітніх не встановлюється випробувальний строк, забороняється їх праця в нічний час, надурочно, в святкові та вихідні дні, на важких підземних роботах, роботах зі шкідливими умовами праці. Відповідно до ст. 51 КЗпП, неповнолітні працюють за скороченим робочим часом: 36 годин на тиждень для осіб від 16 до 18 років та 24 години на тиждень – для осіб віком від 14 до 15 років, включаючи учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул. Тривалість робочого часу учнів, які працюють під час навчання може становити половину від зазначених норм, відповідно до віку. Крім того, працівникам, які успішно навчаються в школах, на період навчального року встановлюється скорочений робочий тиждень: для міських учнів – на 1 робочий день, чи відповідну кількість годин протягом тижня, а для сільських – на 2 робочих дня, чи відповідну кількість годин протягом тижня. Сумарно це становить не більше 36 днів на рік (чи відповідну кількість годин). (ст. 209 КзпП) Щорічні відпустки надаються неповнолітнім в літній час, або, за їх бажанням, в будь-яку пору року тривалість 1 календарний місяць. За перший рік відпустка неповнолітнім за їх заявою надається і до того, як вони пропрацюють 11 місяців. При поділі відпустки на частини, основна частина відпустки неповнолітніх не може бути менше 14 днів. Для неповнолітніх, які поєднують роботу з навчанням, встановлюються і додатковий час відпочинку: в рік складання державних іспитів протягом 10 місяців перед іспитами при 6-денному робочому тижні надається один додатковий вихідний, який оплачується в 50 відсотковому розмірі, але не нижче мінімальної зарплати, ще 1-2 вихідних дня на тиждень можуть бути надані без збереження зарплати. Для осіб, які навчаються без відриву від виробництва встановлюються додаткові відпустки від 10 до 40 календарних днів (в залежності від курсу та місця навчання) на начитку та здачу сесій – для заочного та вечірнього навчання; для підготовки та захисту диплому: 2 місяця для середніх навчальних закладів, 4 місяці для вищих. Охорона праці неповнолітніх Охорона праці – система правових, соціально-економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності працюючих. Охорона праці регулюється Конституцією України (ст. 43 “кожен має право на належні, безпечні, здорові умови праці”), КЗпП (Глава ХІ), законом “Про охорону праці” 14.10.1992, підзаконними актами Міністерства охорони здоров’я, КабМіном. Для неповнолітніх законодавство встановлює пільги та додаткові заходи при охороні праці. В першу чергу, для неповнолітніх встановлюється скорочений робочий час та особливий режим відпусток. Забороняється застосовувати працю неповнолітніх на важких, підземних та шкідливих роботах (перелік таких робіт затверджено нормативно-правовими актами), надурочно, в вихідні та святкові дні. Заборонено залучати неповнолітніх до підіймання важких речей (граничні нормативи встановлюються законом). При проходженні виробничої практики на таких роботах особи до 18 років можуть перебувати на виробництві не більше 4 годин на день, при умовах суворого дотримання санітарних норм та норм безпеки праці. Власник зобов’язаний забезпечити працівникам до 18 років щорічний медичний огляд. Поняття трудової дисципліни. Трудова дисципліна – це режим точного виконання трудових прав та обов’язків працівниками та власниками (уповноваженими ними органами) в процесі трудової діяльності. Підставами трудової дисципліни є норми законодавства України, колективних договорів, трудових договорів та правил внутрішнього трудового розпорядку. Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних вимог для нормальної праці, свідомим ставленням до праці, методами переконання та виховання для тих, хто порушує трудову дисципліну та методами заохочення для сумлінних працівників. Працівники зобов’язані чесно та сумлінно працювати, точно виконувати розпорядження власника (уповноваженого ним органа), додержуватися усіх вимог трудового законодавства, дбайливо ставитися до майна власника. Власник зобов’язаний дотримуватися умов трудового законодавства, колективного та трудового договору, правильно організовувати трудовий процес, забезпечувати трудову дисципліну, сприяти виконанню обов’язків своїми працівника та забезпечувати реалізацію їх прав. Трудовий розпорядок в колективі визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, затверджених колективами за поданням власника. Для деяких галузей і професій існують типові правила внутрішнього розпорядку, наприклад, Статут про дисципліну працівників зв’язку, закон України “Про державну службу”. Заохочення, які застосовуються до працівників, оголошуються публічно наказом по підприємству і заносяться до трудових книжок. Сумлінним працівникам також пропонуються переваги та пільги. За особливі трудові заслуги заохочення у вигляді медалей, орденів, значків, звань надають вищі органи. В якості стягнень за порушення трудової дисципліни застосовуються такі заходи, як догана та звільнення. Права та обов’язки працівника Права та обов’язки працівника закріплюються в Конституції, КЗпП (це права та обов’язки спільні для усіх громадян України та іноземців), в колективному договорі та правилах внутрішнього розпорядку підприємства (ці права і обов’язки однакові для усіх працівників цього підприємства) та в трудовому договорі (ці права і обов’язки поширюються на того, хто підписав цей договір). До конституційних прав працівників входять:
Наступні права закріплені в КЗпП:
До основних обов’язків працівника входять:
Зазначені права та обов’язки є законодавчо закріплені та найбільш типові. Коли працівник укладає трудовий договір, він бере на себе додаткові права і обов’язки, безпосередньо пов’язані з виконанням ним його роботи на даному підприємстві. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності і види дисциплінарних стягнень Якщо працівник вчинить дисциплінарний проступок, до нього можуть бути застосовані міри дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарний проступок – це протиправне, винне, суспільно-шкідливе діяння, яке передбачено чинним трудовим законодавством, колективним договором, правилами внутрішнього розпорядку, трудовим договором, статутами про дисципліну. Дисциплінарний проступок наносить шкоду виробництву, правам власника, різним формам власності. Ст. 147 КЗпП передбачені такі види стягнення за порушення трудової дисципліни:
Крім того, законодавством, статутами та положеннями про дисципліну можуть передбачатися додаткові види дисциплінарних стягнень. Наприклад, для працівників залізничного транспорту – позбавлення машиністів права керувати локомотивом, тимчасове переведення на нижче оплачувану посаду; для службовців – попередження про службову невідповідність, затримка у присвоєнні чергового рангу чи призначенні на вищу посаду і т.ін. Дисциплінарні стягнення застосовуються тим органом, який має право приймати цього працівника на роботу. Дисциплінарне стягнення застосовується одразу після виявлення проступку, але не пізніше 1 місяця з дня його виявлення (не рахуючи час відсутності працівника через відпустку або непрацездатність). Стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку пройшло більше 6 місяців. Перед тим як накладати стягнення, власник повинен отримати від працівника письмове пояснення його вчинку. За один проступок може бути накладено лише одне стягнення. Вид стягнення обирається в залежності від тяжкості проступку, особливих обставин, наслідків та попередньої діяльності працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) та повідомляється працівнику під розписку. Якщо протягом року з дня накладення стягнення працівнику не призначається ще одне стягнення, він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник проявив добрі якості чи досягнення в роботі, стягнення може бути знято раніше 1 року. Протягом дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються заходи заохочення. Працівник має право оскаржити накладення дисциплінарного стягнення. Власник має право замість накладення стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу чи його органу. Відповідальність за прогул. Відповідальність за появу на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного чи токсичного сп’яніння. Прогул – порушення трудової дисципліни у вигляді відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин. Прогул – одне з найтяжчих порушень трудової дисципліни, яке наносить шкоду не тільки процесу виробництва, а в кінцевому підсумку усьому суспільству. Ст. 147 КЗпП передбачає за порушення трудової дисципліни покарання у вигляді оголошення догани чи звільнення. Власник сам вирішує, яку міру покарання застосувати, враховуючи усі обставини проступку, особу порушника, його попередню діяльність і т.п. За ст. 40 п. 4 якщо працівник здійснив прогул, власник має право розірвати трудовий контракт. Аналогічно й поява на роботі в стані сп’яніння може бути підставою не тільки оголошення догани, а й розірвання трудового контракту (ст. 40 п.7). У випадку прогулу чи появі на роботі в стані сп’яніння власник спочатку повинен витребувати від працівника письмових пояснень, або скласти відповідний акт. Акт може бути засвідчений підписами свідків чи результатами медичного огляду. Як і в інших випадках, стягнення за прогул та появу в нетверезому стані накладається не пізніше 1 місяця з дня виявлення проступку і не пізніше 6 місяців з дня вчинення проступку. Звільнення відбувається за погодженням з профспілковим комітетом. За бажанням власника, замість звільнення чи догани у випадку появи працівника на роботі в стані сп’яніння, він може не допустити працівника до роботи, зарахувавши йому таким чином прогул. Поняття та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну з їх вини підприємству. Матеріальна відповідальність – негативні наслідки фінансового характеру, яких зазнає працівник, що завдав шкоди підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на нього трудових обов’язків. Матеріальна відповідальність призначається:
Крім виключних випадків, передбачених законодавством, матеріальна відповідальність працівників призначається в межах їхнього середньомісячного заробітку, але не більше розміру прямої дійсної шкоди. Матеріальна відповідальність може накладатися не залежно від притягнення працівника до інших видів відповідальності: дисциплінарної, адміністративної, кримінальної. За згодою власника, працівник може замість грошових виплат передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно чи поправити пошкоджене. Матеріальна відповідальність за КЗпП передбачена двох видів – обмежена і повна. Обмежена – така відповідальність, яка працівник несе в розмірі заподіяної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку. Повна – відповідальність, яку працівник несе в повному обсязі заподіяної шкоди. Обмежену відповідальність несуть:
Повну матеріальну відповідальність працівники несуть, якщо:
При спільному виконанні працівниками деяких видів робіт може укладатися договір про колективну (бригадну) відповідальність. Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів. Індивідуальні трудові спори, незалежно від форми трудового договору, розглядаються комісіями по трудовим спорам та судами. Такий порядок не поширюється на дострокове звільнення з виборної платної посади за рішенням органів, які обрали таких працівників. Особливий порядок розгляду трудових спорів встановлюється для суддів, працівників прокуратури, які мають класні чини. Комісія по трудовим спорам (КТС) є обов’язковим первинним органом по розгляду таких спорів. Вона обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу з числом працюючих не менше 15 осіб. Загальні збори (конференція) визначають порядок обрання, кількість, склад та строк повноваження КТС, але кількість працівників в комісії не може бути менше половини її складу. Зі свого складу комісія обирає голову, заступників та секретаря КТС. Працівник може звернутися до КТС протягом 3 місяців з дня, коли він дізнався що його право порушено. КТС зобов’язана розглянути спор протягом 10 днів з дня подачі працівником заяви. Спор розглядається в присутності працівника та представників власника, на бажання працівника можуть бути присутні представники профспілки, адвокат, інші особи. В місцевих судах розглядаються спори:
Працівник має право звернутися до суду в 3 місячний термін з дня коли він дізнався про порушення свого права чи в місячний термін з дня вручення наказу або трудової книжки – в справах про звільнення. По стягненню матеріальної шкоди позовна давність – 1 рік. |
| Сімейне законодавство Сімейне право України – сукупність правових норм, які регулюють майнові та особисті немайнові правовідносини осіб в сфері їх сімейного... |
Житлове законодавство України: загальна характеристика, Житловий кодекс України Житлове право України це сукупність правових норм, що регулюють житлові правовідносини між громадянами та громадян із державними... |
| Законодавстві суб'єктів господарювання укладати з державою державні контракти тощо Господарське право,як галузь права – це система правових норм, що регулюють відносини з |
1. Комун пр комплекс отрасль, наука и учеб дисципоина Комунальне право – комплексна галузь права, що являє собою сукупність правових норм, які закріплюють і регулюють суспільні відносини,... |
| ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового... |
1 Конституційне право України Конституційне право України – це галузь права, система нормативно-правових актів, що регулюють порядок організації та функціонування... |
| 7 ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ Право міжнародних договорів (далі МД) це система норм і принципів, що регулюють відносини між державами й іншими суб’єктами МП з... |
План: Загальна характеристика цивільного права. Право власності: поняття, зміст Цивільне право — це сукупність норм права, що регулюють майнові і особисті немайнові відносини, які складаються в суспільстві між... |
| ПРАВО ЗОВНІШНІХ ЗНОСИН За визначенням К. К. Сандровського «Право зовнішніх зносин – це система норм і принципів міжнародного права, спрямованих на регулювання... |
Закону України «Про захист персональних даних» Бку моїх особистих персональних даних у картотеках та/або за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи бази персональних... |