Сімейне законодавство

Сімейне законодавство

• 
  зміцнення сім’ї;
  
• 
  утвердження почуттів обов’язку перед членами родини;
  
• 
  побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки;
  
• 
  забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.
  

Поняття шлюбу, порядок його укладення

1. 
   Родичі прямої лінії споріднення.
   
2. 
   Повнорідні та неповнорідні брат і сестра.
   
3. 
   Двоюрідні брат і сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця.
   
4. 
   Усиновитель та усиновлений.
   
5. 
   За рішенням суду може бути наданий дозвіл на шлюб рідної дитини усиновителя та усиновленого.
   

Підстави і порядок розірвання шлюбу

Особисті та майнові права і обов’язки подружжя

1. 
   майно, набуте ними до шлюбу;
   
2. 
   майно, набуте в шлюбі на підставі договорів дарування та в порядку спадкування;
   
3. 
   майно, набуте під час шлюбу, але за кошти, які належали їм особисто;
   
4. 
   речі індивідуального користування, набуті за спільні кошти;
   
5. 
   премії, виплати за пошкодження особистих речей, страхові суми;
   
6. 
   доходи від речей, які перебувають у їхній особистій власності.
   

1. 
   Батьки мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, перебували вони в шлюбі чи ні, знаходяться в розірваному шлюбі, повнолітні батьки чи ні. Так само й діти мають рівні права та обов’язки щодо своїх батьків.
   
2. 
   Батьки зобов’язані забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я та зареєструвати дитину в ДОРАЦС протягом 1 місяця.
   
3. 
   Ім’я дитини визначається за згодою батьків, прізвище – за прізвищем батьків, по-батькові – за іменем батька чи вказівкою матері.
   
4. 
   Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров’я дитини, фізичний та моральний розвиток. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, та покарання, які принижують гідність дитини.
   
5. 
   Батьки мають переважне перед іншими особами право на особисте виховання дитини. Усі питання виховання вирішуються ними спільно.
   
6. 
   Дитина має право противитися неналежному виконанню батьками своїх обов’язків щодо неї.
   
7. 
   Дитина має право звертатися за захистом своїх прав до органів опіки та піклування, інших органів державної влади, суду (по досягненні 14 років).
   
8. 
   Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування.
   
9. 
   Батьки мають право на самозахист своєї дитини.
   
10. 
    Батьки мають право відібрати малолітню дитину від інших осіб.
    
11. 
    Дитина, повнолітні дочка та син зобов’язані піклуватися про своїх батьків, надавати їм допомогу, турботу.
    

1. 
   Бути самостійними власниками майна навіть й при сумісному проживанні.
   
2. 
   Власністю дитини є майно, придбане її батьками для її розвитку, навчання, виховання.
   
3. 
   Якщо у малолітньої дитини є майно, батьки управляють ним без спеціального на те повноваження, використовувати дохід від нього на розвиток дитини та потреби сім’ї.
   
4. 
   Аліменти на дитину є власністю того батька, на ім’я якого вони отримуються і використовуються за цільовим призначенням.
   
5. 
   Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а після повноліття по обставинам.
   

1. 
   не забрали дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров’я без поважних причин і протягом 6 місяців не виявили щодо неї батьківського піклування;
   
2. 
   ухиляються від обов’язків по вихованню дитини;
   
3. 
   жорстоко поводяться с дитиною;
   
4. 
   є хронічними алкоголіками та наркоманами;
   
5. 
   вдаються до експлуатації дитини, примушують її жебракувати та бродяжничати;
   
6. 
   засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
   

1. 
   втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов’язків щодо її виховання;
   
2. 
   перестає бути законним представником дитини;
   
3. 
   втрачає права на державні пільги та допомогу сім’ям з дітьми;
   
4. 
   не може бути усиновлювачем, опікуном, піклувальником;
   
5. 
   не може отримати у майбутньому майнових прав, пов’язаних з батьківством.
   

Усиновлення та удочеріння

1. 
   обмежені у дієздатності;
   
2. 
   визнані недієздатними;
   
3. 
   позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
   
4. 
   були усиновлювачами іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним з їхньої вини;
   
5. 
   перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
   
6. 
   зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
   
7. 
   не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
   
8. 
   страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України.
   
9. 
   інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.
   

1. 
   в сім'ї якого виховується дитина (яка усиновлюється);
   
2. 
   який є чоловіком матері, дружиною батька дитини, яка усиновлюється;
   
3. 
   який усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;
   
4. 
   який є родичем дитини.
   
5. 
   подружжя.
   

1. 
   невідомі;
   
2. 
   визнані безвісно відсутніми;
   
3. 
   визнані недієздатними;
   
4. 
   позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.
   
5. 
   усиновлення дитини може бути проведено без згоди повнолітніх батьків, якщо судом буде встановлено, що вони, не проживаючи з дитиною понад 6 місяців без поважних причин, не проявляють щодо неї батьківської турботи та піклування, не виховують та не утримують її.
   

Опіка та піклування

1. 
   на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку, або у відповідному закладі опіки та піклування;
   
2. 
   на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
   
3. 
   на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
   
4. 
   на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника;
   
5. 
   на пільги, встановлені законом, при працевлаштуванні після закінчення строку перебування у закладі опіки.