|
|
Скачати 0.95 Mb.
|
Ст.182 КпАП України «Порушення тиші в громадських місцях». Правила по дотриманню тиші в житлових будинках, гуртожитках, на вулицях, площах, в парках та інших громадських місцях, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність за ст.182 КпАП установлюється рішеннями сільських, селищних, міських рад. Згідно останніх забороняється: А/ голосне співання пісень, вмикання на велику гучність радіоприймачів, телевізорів, інших гучномовних установок, створення іншого шуму в будинках, гуртожитках, на при будинкових територіях, вулицях, площах, в парках, скверах та ін. громадських місцях з 23.00 до 6.00 годин; Б/ установлювати на балконах, в лоджіях житлових будинків, гуртожитках, інших громадських місцях радіоапаратуру і вмикати її на велику гучність протягом доби; В/ користуватися апаратурою та ін. гучномовними установками, які увімкнуті на велику гучність, а також голосне співання пісень, крики на пляжах, в інших зонах відпочинку трудящих протягом доби та ін. Суб’єктом правопорушення може бути будь-яка фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною. Ст.184 КпАП України «Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків по вихованню дітей». Об'єкт - громадський порядок, громадська безпека та ін. Об'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наступними діями /бездіяльністю/: - ухилення батьків або осіб, які їх замінюють від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей/ч. 1-2/; - вчинення неповнолітнім у віці від 14 до 16 років правопорушення відповідальність за яке передбачене КпАП України /ч.3/; - вчинення неповнолітнім діянь, що містять ознаку злочину, за які передбачена кримінальна відповідальність, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність Суб'єкт - батьки, або особи, що їх заміняють. Суб'єктивна сторона - характеризується як умисною, так і необережною виною. 2. Правова характеристика найбільш розповсюджених адміністративних проступків, що посягають на встановлений порядок управління. Правова характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на нормальну діяльність правоохоронних органів. Одним з найбільш розповсюдженим правопорушенням, що посягає на нормальну діяльність правоохоронних органів є, передбачена ст.185 КпАП України злісна непокора законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку або військовослужбовця. Антигромадська спрямованість цього правопорушення полягає в перешкоджанні працівнику міліції, члену громадського формування або військовослужбовцю здійснювати покладених на них обов'язки по охороні громадського порядку, підриває їх авторитет. Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є нормальна діяльність органів міліції, членів громадського формувань з охорони правопорядку або військовослужбовців. Об'єктивна сторона злісної непокори полягає у відмові правопорушників від наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця в зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку, або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну неповагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Такими діями можуть бути: - відмова пройти в ГПОП, чергову частину ОВС і т.п., а у випадку законного застосування сили з боку представника влади, хватання руками за будь-які предмети або відштовхування від них, закривання дверей під час посадки в автомобіль і т.п. / абз. 1 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.06.1992 р. №8 в редакції постанови від 03.12.1997 р. “Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність працівників правоохоронних органів”/. Злісну непокору слід відрізняти від вчинення опору, під якими розуміються активна фізична протидія здійсненню працівником міліції, членом громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовцем обов'язку по охороні громадського порядку. Під виконанням обов'язків по охороні громадського порядку слід розуміти - несення постової чи патрульної служби; підтримання порядку під час демонстрації, мітингів, інших масових заходів при ліквідації наслідків аварії, стихійного лиха; дії по припиненню або запобіганню порушень громадського порядку, затримання порушника / абз. 2 п.6 Постанови/. Особливості застосування ст.185 полягає в тому, що злісна непокора розпорядженням працівника міліції чи іншої особи, уповноваженої законом охороняти громадський порядок, знаходиться в причинно-наслідковому зв'язку з порушенням громадського порядку, а також порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій і тільки в такому контексті повинно розглядатись це правопорушення. Таким чином, слід вважати помилковою кваліфікацію різних порушень законодавства про адміністративні правопорушення, пов'язаних із злісною непокорою, але таких, що не є правопорушеннями громадського порядку чи порядку організації і проведення народних зборів, як порушень ст.185. Дії громадян під час конфліктів на сімейно-побутовому ґрунті чи пов'язаних з порушеннями правил торгівлі, дорожнього і вуличного руху і т.д. повинні кваліфікуватись як правопорушення, відповідальність за які прямо передбачена відповідними статтями КпАП України /див. П.4 науково-практичного коментарю до от. 185 КпАП України/. Розпорядження - акт разового значення, юридичне рівноцінний наказові, який надходить від працівника міліції чи військовослужбовця, виражений в рішучій, категоричній формі. Вимога, якщо вона надходить від представника громадськості, який виконує функції представника влади /громадські помічники дільничних інспекторів міліції, громадські інспектори Державтоінспекції /, ототожнюється з розпорядженням. Підставою для притягнення до відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі є відповідно непокора розпорядженню або вимозі, що суперечать закону або передбаченому ним не утворюють складу даного правопорушення. Суб'єктом даного правопорушення, може бути фізична осудна особа, якій на момент вчинення злісної непокори виповнилось 16 років. Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Ст.1854 Злісне ухилення свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів попереднього слідства або дізнання". Безпосереднім об'єктом правопорушення виступає нормальна діяльність органів попереднього слідства чи дізнання. Об'єктивна сторона злісного ухилення виражається в бездіяльності - ухиленні від явки за письмовим офіційним повідомленням органів, вказаних в диспозиції даної статті. Злісність в ухиленні від явки, яка є обов'язковою ознакою даного складу, проявляється в навмисному ухиленні, неодноразовій відмові від участі в слідчих діях. Факт злісного ухилення повинен підтверджуватися документами, які доказують офіційні виклики вказаних вище осіб - корінцями запрошень, поштовими квитанціями і реєстрами, іншими даними, що підтверджують час і місце виклику, але від них не поступало клопотань і заяв про наявність перешкод до явки. Як докази відсутності злісності в ухиленні від явки можуть бути надані різні юридичні документи - лікарняні листи, документи про відрядження і т.д. Суб'єктами даного правопорушення можуть бути лише особи, які викликаються в орган попереднього слідства чи дізнання в якості свідків, потерпілих, експертів, перекладачів. Суб'єктивна сторона передбачає наявність у порушника прямого наміру. Ст.1866 “Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи надання прокурора”. Безпосереднім об'єктом посягання даного правопорушення можуть бути законні права чи інтереси громадян України, іноземців, осіб без громадянства, інтереси державних органів, громадських об'єднань, їх працівників, порядок, який заснований на неухильному дотриманні законності та інтереси правоохоронного характеру суду, органів прокуратури, попереднього слідства чи дізнання. Об'єктивна сторона виражається в протиправних діях, а саме: - бездіяльності посадових осіб при якій мають місце залишення ними без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення, зазначених в них порушень закону; - діях вказаних осіб, якщо вони дають несвоєчасні відповіді на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді, /ч.1/ - бездіяльності посадових осіб, при якій вони залишають без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора; - діях, спрямованих на несвоєчасну відповідність на подання, протест чи припис /ч.2/. При цьому посадові особи повинні були і мали об'єктивну можливість вчинити дії, що входять в коло їх службових обов'язків. Відсутність такої можливості знімає питання про вину даних посадових осіб, а тим самим і питання про їх відповідальність. Правопорушення вважається закінченим з моменту закінчення строку, передбаченого для відповіді зацікавленим органом або коли ці відповіді направлені адресатам з порушенням вказаних в них строків. Суб'єкти правопорушення - посадові особи державних органів і громадських об'єднань, на чию адресу направлялися відповідні документи судових і прокурорських, слідчих органів. Суб'єктивна сторона передбачає прямий намір. Ст.1857 КпАП України "Публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції". Безпосереднім об'єктом даного правопорушення виступає нормальна діяльність органів міліції. Об'єктивна сторона правопорушення виражається в діях громадян, які публічно, тобто, відкрито закликають до невиконання вимог чи розпоряджень працівника міліції, в зв'язку з виконанням ним обов'язків по охороні громадського порядку. Форма заклику (усна чи письмова) значення для кваліфікації немає. Немає значення і те, чи потягли за собою ці заклики фактичне невиконання законних вимог чи розпоряджень працівника міліції з боку інших осіб. Диспозиція даної норми передбачає також поширення завідомо неправдивих відомостей з метою провокації непокори законним вимогам працівника міліції, якщо ці дії призвели до порушення громадського порядку. У цьому випадку необхідно, щоб протиправні дії особи призвели до шкідливих наслідків - порушення громадського порядку. Суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, що досягла віку адміністративної відповідальності. Суб'єктивна сторона у всіх випадках передбачає прямий намір. ст.187 «Порушення правил адміністративного нагляду». Об'єктом даного правопорушення є правила адміністративного нагляду - основана на адміністративно-правових нормах система обов'язків, адресованих піднаглядними особам, і обмежень /заборон/, здійснюваних до останніх органами міліції. Об'єктивна сторона правопорушення може виражатися як у діях, які переслідують мету ухилення від виконання правил адміністративного нагляду, так і в бездіяльності відносно виконання цих правил. Згідно зі ст9 і ст.10 Закону України «Про нагляд» піднаглядні зобов'язані дотримуватися певних правил. Обов'язки піднаглядних /ст.9/: А/ прибути у визначений випрано-трудовою установою термін в обране ним місце проживання і зареєструватися в ОВС; Б/ з’являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; В/ повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району /міста/ у службових справах; Г/ у разі виїзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому ОВС. Обмеження відносно осіб, які знаходяться під адміністративним наглядом, встановлюються індивідуально. Їх перелік є обмеженим і включає в себе /ст.10/: А/ заборона виходу з будинку /квартири/ у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; Б/ перебування у визначених місцях району /міста/; В/ заборона виїзду чи обмеження часу виїзду в особистих справах за межі району /міста/; Г/ реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць. Підставою для встановлення адміністративного нагляду є мотивоване подання начальника органу внутрішніх справ /виправно-трудової установи/ в районний суд. Суд виносить постанову про встановлення адміністративного нагляду, яка оголошується піднаглядному. Йому роз’яснюються правила адміністративного нагляду, його обов'язки, обмеження, відповідальність за порушення правил і обмежень, а також за самовільне залишення ним місця проживання з метою ухилення від нагляду. Слід мати на увазі, що піднаглядний може бути притягнутий до відповідальності тільки за порушення, допущені після оголошення йому постанови про установлення чи продовження адміністративного нагляду і в межах строку, на який він установлений. Суб'єктивна сторона даного правопорушення виражається в прямому намірі і передбачає спеціальну мету - ухилитися від виконання правил адміністративного нагляду. При вирішення питання про відповідальність у справах даної категорії визначаюче кваліфікуюче значення мають лише ті порушення правил і обмежень, які встановлені по відношенню до піднаглядного і відповідають ст.ст.9, 10 Закону «Про адміністративний нагляд». Інші дії піднаглядного, хоч і невиконанням обов'язків, передбачених Законом: ухилення від суспільне корисної праці, порушення громадського порядку і т.д., не можуть розглядатися як порушення правил адміністративного нагляду, а вимагають кваліфікації за відповідними статтями КпАП України чи Кримінального кодексу. Правова характеристика порушень правил і порядку поводження зі зброєю та боєприпасами. Із всієї кількості адміністративних правопорушень, що посягають на правила дозвільної системи, для вас як майбутніх практичних працівників ОВС, особливе значення мають ті, де предметом є зброя та боєприпаси до неї. Дані правопорушення містяться в ст.ст.190 -195, 1952 КпАП України, правову характеристику яких зараз і буде розглянуто. Видовим об'єктом цих правопорушень виступає встановлений чинним законодавством /Положення «Про дозвільну систему», «Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної зброї і боєприпасів до неї і вибухових речовин», затверджена наказом МВС України № 622 від 21.08.98р./ порядок поводження зі зброєю та боєприпасами до неї. Безпосереднім об'єктом правопорушень, передбачених ст.ст.190-195 КпАП України може бути: порядок придбання, зберігання, передачі іншим особам або продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї /ст. 190/, правила зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів /ст.191/, порядок реалізації вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів /ст.193/, порядок продажу в торгівельних підприємствах даної зброї і бойових припасів до неї в підприємствах, установах, організаціях /ст.195 КпАП України/. Предметом перерахованих вище правопорушень можуть бути, вогнепальна, гладкоствольна мисливська зброя і боєприпаси до неї, холодна мисливська зброя; пневматична зброя калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м / сек; нарізна вогнепальна зброя та боєприпаси до неї /щодо ст. 195/. Розглянемо більш детально протиправні діяння, які утворюють об'єктивну сторону перерахованих вище правопорушень: Ст. 190 КпАП України: Об'єктивна сторона правопорушення утворюють такі дії громадян, вчинені без дозволу органів внутрішніх справ, а саме: придбання, зберігання, передача іншим особам чи продаж вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї холодної чи пневматичної зброї. Придбання як форма протиправної дії, означає купівлю вказаних предметів правопорушення, а також одержання їх в дар, обмін на інші предмети та ін. способи придбання. Сам спосіб придбання /виключаючи розкрадання/ значення для кваліфікації немає. Зберігання - означає фактичне володіння предметами правопорушення. Передача іншим особам означає передачу вказаних предметів правопорушення на користь інших осіб. Протиправність вказаних дій полягає в тому, що вони вчиняються без відповідного дозволу органів внутрішніх справ - ч.1. Частина 2 даної статті передбачає підвищену відповідальність, якщо перераховані вище діяння особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню. Суб'єкт - особи, що досягли 16-річного віку і не мають відповідних дозволів ОВС. Суб'єктивна сторона - намір або необережність. ст.191 КпАП України. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють: 1. Порушення правил зберігання вказаних предметів, у тому числі: - зберігання їх поза місцем постійного проживання, на дачах, в садових будиночках, в гаражах; - зберігання в місцях, куди мають доступ сторонні особи; - зберігання зброї і боєприпасів в зібраному вигляді і зарядженому стані; - зберігання зброї поза спеціальними ящиками /сейфами/, призначеними для зберігання зброї і боєприпасів і т.д. 2. Порушення правил перевезення зброї і боєприпасів. У тому числі: - перевезення вказаних предметів без дозволу органів внутрішніх справ; - перевезення зброї у зібраному вигляду і зарядженому стані, а так само не зачохленому вигляді. 3. Порушення правил носіння вогнепальної мисливської гладкоствольної зброї та пневматичної зброї означає їх транспортування безпосередньо при собі: - одежі, сумках, спеціальних футлярах або просто в руках. Знаходження зазначеного знаряддя у машині хоч і поруч з собою, але не безпосередньо при ній - в багажнику, в салоні або у спеціально влаштованому тайнику є не носінням, а зберіганням відповідних предметів. Більш детально про встановлені правила зберігання, перевезення ви дізнаєтесь з наказу МВС України №622. - 1998р. Суб'єктом правопорушення є громадяни, які мають дозвіл ОВС на зберігання зазначеної зброї. Суб'єктивна сторона правопорушення може бути виражена як умисною, так і необережною виною. Частина 2 ст.191 передбачає підвищену відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення, вчинення дій, передбачених ч.1. ст.192 КпАП України. Правила реєстрації /перереєстрації/ вогнепальної гладкоствольної мисливської чи холодної зброї, а також пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м / сек. та правила взяття їх на облік в ОВС викладені в Інструкції, затвердженої наказом МВС України №622 1998р. Відповідно до вказаних правил придбана зброя повинна бути зареєстрована в ОВС за місцем проживання громадян протягом 10 днів з дня придбання. Особа, яка має дозвіл на зберігання вогнепальної зброї, зобов'язана через кожні 3 роки перереєстровувати в органах внутрішніх справ зброю, що їй належить протягом одного місяця з дня закінчення вказаного строку. Недотримання вказаних строків реєстрації /перереєстрації/ і утворює об'єктивну сторону даного правопорушення. Крім того, власники вогнепальної зброї, при зміні місця проживання зобов'язані з'явитися в орган внутрішніх справ для знаття зброї з обліку і протягом 10 днів після переїзду вжити заходів для взяття її на облік за новим місцем проживання /при переїзді в прикордонну зону - протягом доби/. Недотримання вказаних правил також утворює об'єктивну стропу правопорушення, що розглядається. Суб'єктом правопорушення є громадяни, які мають дозвіл органу внутрішніх справ на зберігання /придбання/ вогнепальної зброї. Суб'єктивна сторона правопорушення може бути виражена як умисною так і необережною виною. Ст. 193 КпАП України: Об'єктивну сторону правопорушення утворює протиправна поведінка особи, виражена в бездіяльності - ухиленні від реалізації вогнепальної зброї холодної чи пневматичної і боєприпасів до неї громадянам, у яких органами внутрішніх справ анульований дозвіл на їх зберігання. Відповідно до Інструкції в разі анулювання ОВС дозволу на зберігання зброї, вона, а також бойові припаси до неї в 10-денний строк повинні бути передані власниками або їх представниками на комісійний продаж або повинно бути продане чи подаровано особі, яка має дозвіл ОВС на придбання зброї. Суб'єктом правопорушення є особа, в якої ОВС анулювало дозвіл на зберігання зброї і бойових припасів. Суб’єктивна сторона характеризується лише вмисною формою вини тому, що особі роз'яснюються порядок і строки реалізації і боєприпасів, коли ОВС анулюють дозвіл на її зберігання. ст. 194 КпАП України. Об'єктивну сторону правопорушення створюють протиправні дії працівників торгівельних підприємств, які реалізують вогнепальну холодну чи пневматичну зброю і боєприпаси громадянам, підприємствам, установам, організаціям, які не мають на це відповідного дозволу органів внутрішніх справ. Дозвіл на придбання зброї видається строком на 3 місяці. Звідси продаж зброї працівниками торгівельних підприємств за дозволом строк дії якого вийшов, теж утворюють об'єктивну сторону даного правопорушення. Суб'єктом правопорушення - спеціальний, тобто працівник торгівельного підприємства, яке здійснює реалізацію вогнепальної мисливської, холодної чи пневматичної зброї. Суб'єктивна сторона характеризується вмисною формою вини. Ст. 195 КпАП України: Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії /бездіяльність/ осіб, які відповідають за збереження і використання відомчої вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї. У тому числі: - зберігання зброї і боєприпасів поза спеціально обладнаними для цієї мети приміщеннями /збройовими кімнатами, спеціальними складами і т.д./; - зберігання зброї і боєприпасів в приміщеннях, які не відповідають пред'явленим вимогам /несправна охоронно-пожежна сигналізація, дверні та віконні запори і т.д./; - перевезення зброї і боєприпасів без дозволу органів внутрішніх справ або з порушенням встановлених правил; - використання зброї та боєприпасів не за призначенням та ін. Правила зберігання вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї містяться в Інструкції. Частина 2 цієї статті передбачає підвищену відповідальність за повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинення особою будь-якого з порушень, перерахованих в ч.1 . Суб'єкт правопорушення - працівник підприємства, установи, організації, який є відповідальним за охорону і використання зброї і боєприпасів. Суб'єктивна сторона характеризується вмисною або необережною формами вини. Ст.1952 КпАП України Безпосереднім об'єктом даного правопорушення є встановлений чинним законодавством /Положення «Про порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених речовинами сльозоточивої та дратливої дії» затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №706 від 07.09.1993 р./ порядок придбання, зберігання, реєстрації або обліку газових пістолетів і револьверів ті патронів до них. Предметом правопорушення є газові пістолети і револьвери та патрони до них, калібру 6,8 і 9 мм, заряджені речовинами сльозоточивої ті дратливої дії. Об'єктивна сторона виражається в протиправних діяннях: - придбання газової зброї і боєприпасів без дозволу ОВС /які видають строком на 3 місяця п.10 Положення/. - Зберігання вказаних предметів на порушення встановлених правил, які є аналогічними до правил зберігання вогнепальної зброї /дозвіл на зберігання пальної зброї видається ОВС строком 3 роки п.14 Положення ./. - Порушення порядку реєстрації газової зброї /придбані газові пістолети /револьвери/ протягом 10 днів з дня придбання подаються до ОВС для реєстрації п.14 Положення./. - Порушення порядку обліку газової зброї має місце у випадках, коли в разі зміни місця проживання власник газової зброї не звертається в ОВС з питанням про зняття її з обліку або не ставить її на облік в ОВС протягом 10 днів з моменту прибуття на нове місце проживання /п.24 Положення/. Суб'єктами даного правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи. Суб'єктивна сторона характеризується вмисною або необережною формами вини. Правова характеристика адміністративних правопорушень, пов'язаних з недодержанням паспортних правил та правил перебування іноземних громадян в Україні. Безпосереднім об'єктом даного виду порушення є правила паспортні системи, затверджені актами законодавчої та виконавчої влади. Зокрема, це Закон України «Про громадянство». Положення «Про паспорт громадянина України», Положення «Про паспортну службу ОВС» та ін. Предметом правопорушення виступає паспорт /документ, який засвідчує особу володільця і громадянство України/. Паспорт видається кожному громадянинові України при досягненні 16-річного віку. В паспорт заносяться прізвище, ім'я та по-батькові, дата і місце народження, стать. В паспорті повинні бути фотокартка і підпис його володільця. В паспорт заносяться також дата видачі і відомості про орган, що його видав, підпис посадової особи, яка є відповідальною за його видачу. Записи в паспорті засвідчуються гербовою печаткою. В паспорті робляться відмітки про реєстрацію місця проживання громадянина. Більш детально про паспорт, порядок його видачі і обміну, користуванням ним ви дізнаєтесь в часи самопідготовки коли будете знайомитись з «Положенням про паспорт громадянина України». Об'єктивну сторону правопорушення даного виду утворюють: - проживання громадян, зобов'язаних мати паспорт /які досягли 16 років/, без паспорта чи по недійсному паспорту /відсутність фотографії після досягнення 25 і 45 річного віку/, проживання без реєстрації (ст. 197 КпАП України); - умисне псування паспорта чи втрата його з необережності :( ст.198 КпАП України); - допущення особами, відповідальними за дотримання правил паспортної системи, проживання громадян без паспорта чи по недійсному паспорту та реєстрації, а також допущення громадянами проживання в займаних ними приміщеннях осіб без паспортів, або реєстрації /ст.199 КпАП України/; - прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів чи з недійсними паспортами /ст.200 КпАП України/; - незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу /ст.201 КпАП України/. Вилучення підлягають паспорти громадян, від'їжджаючих за кордон, у працівників установ Держбанку, які виконують операції з цінностями, в осіб, взятих під варту, а також засуджених до позбавлення волі, та у деяких інших категорій громадян. Протизаконне вилучення паспортів у громадян для забезпечення їх явки в органи міліції, суду, в зв'язку з направленням на медичний огляд та в ін. випадках, якщо це не передбачено законом. Не допускається також використання паспорта як засобу застави. Суб'єктами правопорушень паспортної системи можуть бути: - громадяни /ст. ст. 197, 198, 199 КпАП України/; - посадові особи і особи, відповідальні за дотримання правил паспортної системи /начальники ЖЕКів, коменданти гуртожитків, директори, адміністратори готелів та ін. /ст. ст.199, 200, 201 КпАП України/ Суб'єктивна сторона правопорушень, які розглядаються, може бути виражена як умисною, так і необережною виною. Безпосереднім об'єктом правопорушень, пов'язаних з недодержанням правил перебування іноземних громадян в Україні є затверджені актами законодавчої та виконавчої влади порядок і правила перебування іноземців в Україні та транзитного проїзду через територію України. Зокрема, такими актами є: Закон України «Про правовий статус іноземців», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію». Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.203 КпАП України, утворюють порушення іноземними громадянами і особами без громадянства правил перебування в Україні, а саме: - проживання без документів на право проживання в Україні чи проживання за недійсними документами. Основними документами, які дають право на перебування іноземних громадян в Україні, є дозвіл на постійне проживання і вид на проживання, які видаються ОВС при наявності дійсних закордонних паспортів чи документів, що їх замінюють, зареєстрованих в установленому порядку. - Недотримання установленого порядку реєстрації. Іноземні громадяни, які постійно проживають в Україні, підлягають реєстрації за місцем постійного проживання чи реєстрації при тимчасовому виїзді в той чи інший населений пункт і зняття з реєстраційного обліку з постійного місця проживання в порядку, передбаченому для громадян України. Закордонні паспорти чи документи, що їх замінюють, іноземних громадян, які перебувають в Україні, підлягають реєстрації в ОВС /установах МВС України, готелях чи міністерствах, відомствах, організаціях, які їх приймають/; - недотримання установленого порядку пересування і вибору місця проживання. Іноземним громадянам надане право вільного пересування і проживання лише у місцях, відкритих для відвідання іноземними громадянами. У всіх інших випадках вони мають відповідний дозвіл ОВС. - Ухилення від виїзду після закінчення визначеного їм строку перебування. - Недотримання правил транзитного проїзду через територію України. Даний від правопорушення може бути виражений в ухиленні від маршруту поїздки, відвіданні населених пунктів, не вказаних у візах на в'їзд в Україну, в зупинці на довгий час /як правило, більше доби/ в населених пунктах, в яких іноземний громадянин може бути тільки проїздом; проїзд без транзитної української візи по ін. дорогах крім категорії»М» і «А» та ін. Суб'єктом правопорушень, що розглядаються, може бути тільки іноземні громадяни і особи без громадянства, які не користуються правом екстериторіальності /звільнення від адміністративної юрисдикції/. З суб'єктивної сторони вказані правопорушення вчиняються, як правило, умисно. Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.204 КпАП України, утворюють протиправні дії /бездіяльність/ посадових осіб підприємств, установ, організацій, які приймають в Україні іноземних громадян. Сутність правопорушення, яке розглядається, полягає в порушенні порядку реєстрації, прописки чи виписки іноземних громадян і оформлення для них документів на право проживання, пересування і зміну місця проживання в Україні. З суб'єктивної сторони дані правопорушення передбачають необережну фору вини. Об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.205 КпАП України утворюють протиправні дії /бездіяльність/ громадян України, які запросили до себе іноземних громадян і надали їм житлову пощу, але не вжили заходів до їх своєчасної реєстрації, прописки чи виписки. Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.206 КпАП України, утворюють протиправні дії громадян України, сутність яких полягає в наданні іноземним громадянам і особам без громадянства житла, транзитних засобів чи поданні їм інших послуг, в порушення установлених правил перебування іноземних громадян в Україні і правил транзитного проїзду через її територію /тобто, без попереднього узгодження з місцевими органами виконавчої влади і повідомлення про вчинення вищевказаних дії органам внутрішніх справ/. З суб'єктивної сторони вказане правопорушення чиниться, як правило, з прямим умислом. Суб'єктом правопорушення є особи, які досягли віку адміністративної відповідальності. Більш детально з особливостями, пов’язаними з перебуванням іноземців в Україні ви ознайомитесь в часи самопідготовки коли будете проробляти рекомендовані в плані підготовки до семінарського заняття нормативні та літературні джерела. ВИСНОВОКИ ПО ЛЕКЦІЇ 1. Дрібне хуліганство - це адміністративне правопорушення, яке характеризується підвищеною антигромадською спрямованістю, а несвоєчасне припинення цих проступків та притягнення до адміністративної відповідальності порушників може призвести до скоєння злочину -«хуліганство» та ін. тяжких злочинів - «пограбувань», «розбійних нападів», «зґвалтувань», «вбивств» та ін. 2. П'янство /алкоголізм/ - це соціальне лихо, якому сприяють такі адміністративні порушення як «Самогоноваріння», «Розпивання спиртних напоїв в недозволених місцях або поява в громадських місцях в стані сп'яніння, що ображає людську гідність» та ін. Поява на робочих місцях в стані сп'яніння приводить до травматизму, загибелі робітників, випуску недоброякісної продукції, підриває виробничу дисципліну. 3. Адміністративні правопорушення, які посягають на встановлений порядок управління мають підвищений ступінь антигромадської спрямованості в зв'язку з тим, що видовими об'єктами посягання виступають нормальна діяльність правоохоронних органів /в тому числі ОВС/; правила дозвільної системи; паспортні правила та правила перебування іноземних громадян в Україні. 4. Особливістю правопорушень даного виду є те, що диспозиції статей, які встановлюють відповідальність в разі посягання на встановлений порядок управління, в основному бланкетні - тобто відсилають для з'ясування сутності прав порушення до інших, крім КпАП України, нормативних актів. 5. Міцні та всебічні знання курсантів щодо особливостей правової характеристики адміністративних правопорушень, які посягають на встановлений порядок управління, є передумови успішної здачі іспитів з адміністративного права України та подальшої праці в практичних |
| Стаття 21. Види відповідальності за корупційні правопорушення За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії... |
Закон як джерело державного права. Види законів Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік |
| № ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
План Вступ Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності... КК України Кримінальний закон, таким чином, встановлює, що злочин це діяння людини, і що це діяння суспільно небезпечне, що воно... |
| 21 «Види відповідальності за корупційні правопорушення» «Види відповідальності за корупційні правопорушення» та статті 22 «Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення»... |
2: ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА Р України, які визначають загальні положення, підстави та межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених... |
| ПЛАН ВСТУП ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБСТАВИН, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ СУСПІЛЬНУ НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ... Кримінальне право, визначаючи поняття злочину (ст. 11 КК України), вказує передусім на найважливіші його ознаки – суспільну небезпечність... |
Питания до і спиту з дисципл іни и «Пі дпри є мницьке право» Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи. Види підприємницької діяльності |
| ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ Поняття матеріальної відповідальності працівника, її відмінність від майнової відповідальності у цивільному праві |
Тема: Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права Система кримінально-правових норм, в яких сформульовані ознаки окремих злочинів і встановлені види та розміри покарання за їх вчинення,... |