|
|
Скачати 0.95 Mb.
|
Суб’єкт – спеціальний – водій транспортного засобу.Суб'єктивна сторона при вчиненні вказаних правопорушень характеризується умисною виною. Ст.123 Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії водія: - в'їзд водіїв на залізничний проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника чи чергового по проїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд (ч.1); - інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених ч. 1 цієї статті (ч.2); - порушення, передбачені ч.1 або 2 цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд (ч.3). Правила проїзду залізничних переїздів, установлені п.20 ПДР. Суб’єкт – спеціальний – водій транспортного засобу.Суб'єктивна сторона характеризується вмисною формою вини. Ст.124 Порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхових споруд чи іншого майна. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють дії водія, що полягають в порушенні дорожнього руху, крім передбачених ст. ст.123, 130 КУпАП, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових споруд, іншого майна. У випадках, коли порушення ПДР потягли більш важкі наслідки, то може виникнути питання про притягнення винного не до адміністративної відповідальності, а до кримінальної. Суб'єктивна сторона правопорушення по відношенню до наслідків характеризується, як правило, необережною виною. Ст. 1241 Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам. Об'єктивну сторону утворюють протиправні дії, які полягають: - в ненаданні службовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм належить, працівникам міліції та медичним працівникам у встановлених законом невідкладних випадках. Ці випадки перераховані в п.2.6. Правил дорожнього руху /законспектувати/ Суб’єктивна сторона виражається в умисною формою вини.Ст. 126 Керування транспортними засобами особами, які не мають право керування або водіями, які мають при собі чи не пред'явили для перевірки відповідних документів. Об'єктивну сторону даного правопорушення утворюють протиправні дії водія: - керування транспортними засобами особами, які не мають право керування цими засобами, або передача керування транспортними засобами особі, яка не має право керування (ч.1); - ті самі порушення, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, шляхів, шляхових та ін. споруд чи іншого майна (ч.2); - керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили, чи не передали для перевірки посвідчення, реєстраційних чи ін. документів, що підтверджують право на керування чи розпорядження транспортним засобом, дорожнього /маршруту/ листа та документів на вантаж, що перевозиться /крім власників транспортних засобів, які використовують їх в індивідуальних некомерційних цілях/, талона про проходження державного технічного огляду (ч.3). Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення може бути виражена як умисною так і необережною виною. Ст.130 Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають в стані сп'яніння. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії водія: - керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння (ч. 1); - повторне протягом року вчинення будь-якого з порушення (ч.2). Суб'єктивна сторона характеризується вмисною формою вини. Правова характеристика правопорушення в області дорожнього руху, суб'єктами яких є посадові особи і громадяни. Родовим об'єктом вказаних правопорушень є правила експлуатації транспортних засобів і правила дорожнього руху. Ст. 128 Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає встановленим вимогам. Безпосереднім об'єктом правопорушення є безпека дорожнього руху. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії такі, як: - випуск на лінію транспортних засобів: а/ технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації; б/ переобладнаних без відповідного дозволу; в/ не зареєстрованих в установленому порядку; г/ що не пройшли державного технічного огляду. Технічний стан і обладнання транспортних засобів передбачене п.31 Правил дорожнього руху і Додатком № 3 до них. Суб’єкт правопорушення – спеціальний, тобто керівник дорожньо-будівельних, дорожньо-експлуатаційних, транспортних, комунальних та інших підприємств, установ і організацій, які забезпечують безпеку дорожнього руху, або інші посадові особи, які безпосередньо відповідають за дотримання правил, нормативів і стандартів в сфері безпеки руху транспорту і пішоходів. Суб'єктивна сторона вказаних правопорушень може бути виражена як умисною, так і необережною виною. Випуск в експлуатацію завідомо технічно несправних засобів чи інше грубе порушення правил експлуатації, які забезпечують безпеку руху, якщо це потягло за собою ДТП, в результаті якої є потерпілі, тягне не адміністративну відповідальність, а кримінальну відповідальність. Ст. 129 Допуск до керування транспортними засобами, які перебувають у стані сп’яніння, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії посадових осіб: - допуск до керування транспортними засобами водіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного та ін. сп'яніння, або у хворобливому стані, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або таких, що не пройшли у встановлений строк медичного огляду (ч. 1); - допуск до керування транспортними засобами, які не мають право на керування транспортними засобами (ч.2). Суб’єкт – посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій. Суб'єктивна сторона правопорушення, що розглядається, може бути виражена як умисною, так і необережною виною. Ст. 139 Пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд та технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для руху та невжиття необхідних заходів для їх усунення. Об'єктивну сторону правопорушення утворюють протиправні дії громадян, чи посадових осіб: - пошкодження шляхів, залізничних переїздів, ін. шляхових споруд, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожньої о руху, самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, в тому числі забруднення шляхового покриття або невжиття необхідних заходів до їх усунення та попередження іншими особами заходів щодо заборони руху підвідомчих транспортних засобів і машин на гусеничному ходу шляхами, удосконалене покриття яких може бути пошкоджене (ч. 1); - порушення, передбачені частиною 1 цієї статті, що спричинили до створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна. Суб’єкт – громадянин або посадова особа. Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення передбачає умисну вину. Такі найбільш розповсюджені види правопорушень в області дорожнього руху, суб'єктами яких можуть бути посадові особи підприємств, установ, організацій і громадяни. ВИСНОВКИ ПО ЛЕКЦІЇ: 1. Адміністративні правопорушення на транспорті мають підвищену громадську небезпеку тому, що порушення правил, встановлених законодавством України, може привести до пошкодження державного та індивідуального майна, завдати шкоду здоров'ю та життю людини. 2. Найбільш розповсюдженими адміністративними правопорушеннями на транспорті є порушення, які вчинені на автомобільному транспорті. 3. Суб'єктами правопорушення на автомобільному транспорті можуть бути водії транспортних засобів, громадяни та посадові особи. 4. Складності кваліфікації правопорушень на автомобільному транспорті полягають в тому, що статті КпАП України, які встановлюють адміністративну відповідальність, мають бланкетні диспозиції, в зв'язку з чим в кожному випадку даних порушень необхідно звертатись до законів України, ін. нормативних актів, які регулюють правила дорожнього руху, безпеку дорожнього руху, правил експлуатації транспортних засобів. 5. Здоров'я населення - народне багатство, яке охороняється різними засобами, в тому числі і адміністративним законодавством. Найбільш небезпечним правопорушенням в області охорони здоров'я населення є незаконне придбання і зберігання наркотичних засобів, передбачене ст.44 КпАП України. Предметом даного правопорушення можуть бути лише ті засоби, що викликають у людини ейфорію, які в уставленому порядку віднесені до наркотиків. Незаконне придбання чи зберігання наркотичних засобів створює об'єктивну сторону даного правопорушення при умові, що кількість наркотичних засобів охоплюється поняттям «невеликі розміри». Для правильного рішення про адміністративну відповідальність особи в кожному випадку юридичної оцінки незаконного придбання чи зберігання наркотичних засобів необхідно установити відсутність у суб'єктів правопорушення мети їх збуту. 6. Власність - основне джерело народного добробуту. Будь-які посягання на неї і, в першу чергу розкрадання, завдають економічної шкоди суспільству, сприяють формуванню споживацької психології у окремих громадян, порушують принцип соціальної справедливості у справі розподілу матеріальних благ. Боротьба з ними - одне з програмних завдань ОВС. Однією з умов успішної боротьби з розкраданням є чітке знання чинного законодавства, в тому числі і адміністративного. Л Е К Ц І Я по темі № 5 « Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок та встановлений поряядок управління». 1. Правова характеристика правопорушень, що посягають на громадський порядок та громадську безпеку. Дрібне хуліганство відноситься до числа найбільш небезпечних і найбільш поширених порушень громадського порядку, адміністративна відповідальність за яке передбачена ст.173 КпАП України. Об'єктом правопорушення, поряд з громадським порядком, нерідко виступають честь і гідність громадян, громадський спокій, державна, колективна і особиста власність, інші суспільні відносини, які охороняються адміністративним законодавством. Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у вчиненні таких протиправних дій як:
Законодавець не дає визначеного переліку всіх можливих форм вчинення дрібного хуліганства, тим самим надаючи права правозастосовчим органам /суддям, ОВС/ інші дії як дрібне хуліганство, якщо вони порушують громадський порядок, і при цьому не містять в собі ознак самостійного адміністративного правопорушення, передбаченого гл.14 КпАП і не тягнуть за собою застосування мір кримінального покарання. Аналіз правозастосовчої практики органів внутрішніх справ і судів Херсонської області у справах цієї категорії дає підстави відносити до дрібного хуліганства такі дії як: - надоїдливі телефонні дзвінки, які порушують спокій громадян; - перекидання урн для сміття, лав в громадських місцях; - скандали в комунальних квартирах, на площадках сходів, які супроводжуються нецензурною лайкою, шумом; - насильницьке вторгнення в громадські місця /кінотеатри, кафе і т.п. без вхідного білету чи без черги, всупереч забороні осіб, покликаних спостерігати за порядком в таких місцях; - нанесення написів і малюнків нецензурного характеру в громадських місцях; - підпал кореспонденції, яка знаходиться в поштових скриньках; - вибивання шибок в будинках, транспортних засобах та ін. Суб'єктом дрібного хуліганства є особи, які досягли віку адміністративної відповідальності. При цьому, як випливає з ч.2 ст.13 КпАП України, особи у віці від 16 до 18 років, які вчинили дрібне хуліганство несуть відповідальність на загальних підставах. Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства завжди виражена у формі прямого умислу. Дрібне хуліганство слід відрізняти від хуліганства, відповідальність за яке установлена Кримінальним кодексом України. Як випливає з науково-практичного коментарю до даної статті, хуліганство створюють ті ж дії, що і дрібне хуліганство, але при умові, що вони супроводжуються нанесенням побоїв, тілесних пошкоджень без розладу здоров'я, пошкодженням чи знищенням майна, тривалим співом непристойних пісень і т.п. і т.д. Певну схожість з дрібним хуліганством за ознакою порушення громадського порядку мають дії, зв'язані з поширенням неправдивих чуток /ст. 1731/. Об'єктивна сторона правопорушення полягає в поширенні неправдивих чуток, які можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку. Це можуть бути чутки про майбутні погроми, насильницьке виселення за межі території деяких осіб та т.п. Обов'язковою ознакою правопорушення є неправдивість поширюваних відомостей. Неправдиві чутки можуть поширюватися будь-яким способом: усно, письмово /за допомогою листівок, плакатів, оголошень/, в періодичній пресі і т.д. Правопорушення вважається закінченим з моменту поширення неправдивих чуток від того чи наступили вказані вище наслідки чи ні. Суб'єктивна сторона правопорушення може бути виражена як умисною, так і необережною формами вини. Суб'єкт правопорушення - загальний. Правова характеристика виготовлення, зберігання і придбання самогону та апаратів для його виготовлення, а також порушень, пов'язаних з розпиванням спиртних напоїв в невстановлених місцях. П’янство і алкоголізм є великим соціальним злом. Однією з умов, які сприяють їх поширенню є самогоноваріння. Це головним чином і визначає його суспільну безпеку /ст. 176 КпАП України/. Об'єкт правопорушення має кілька груп суспільних відносин: громадський порядок і безпеку, народне здоров'я, нормальне постачання населення продуктами харчування. Предметом правопорушення може виступати: - самогон, чача, арака, тутова горілка, брага та ін. спиртовмісні рідини, одержані шляхом відокремлення /перегонка через кустарні апарати чи іншим способом/ алкогольної маси, добутої в результаті бродіння продуктів, які містять крохмалисті чи цукрові речовини; - будь-які пристрої, які використовуються для процесу відокремлення алкогольної маси від продуктів бродіння. Об'єктивну сторону утворюють такі протиправні дії як: 1) виготовлення чи зберігання самогону, а також інших міцних спиртних напоїв домашнього виготовлення, алкогольної маси з метою подальшого відокремлення її перегонкою чи іншим способом від продуктів дробіння. 2). придбання або зберігання апаратів для виготовлення самогону чи інших міцних напоїв домашнього виробництва. Під зберіганням самогону чи апаратів слід розуміти такі дії як зберігання їх будь-якому місці, вчинені або власником, або іншою особою, яка прийняла ці предмети від нього. Зберігання самогону чи ін. міцних спиртних напоїв, придбаних для власного вживання слід кваліфікувати не за ст. 176, а за ст. 177 КпАП України. Суб'єктом правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла віку адміністративної відповідальності. Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною і відсутністю мети збуту. Тісно зв'язане з вищеназваним правопорушення, відповідальність за яке установлена ст.177 КпАП України - придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього виробництва. Об’єктивна сторона полягає в придбанні самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього виробництва для власного вживання. Спосіб придбання /купівля/, прийняття в рахунок сплати боргу, прийняття в дар та ін., значення для кваліфікації немає. Зберігання самогону, придбаного для особистого вживання, як вказувалось вище, також тягне за собою відповідальність за ст.177 КпАП України. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується умисною виною. Суб'єкт правопорушення - загальний. Ст.178 КпАП України «Розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді». Об'єктом даного правопорушення виступають громадський порядок, громадська мораль, честь і гідність громадян. Об'єктивна сторона полягає у вчиненні таких протиправних дій як: 1). розпивання спиртних напоїв під яким розуміється фактичним вживанням хоча б частини призначених для цього спиртних напоїв, /вино-горілчаних, коньячних виробів та ін. спиртних напоїв, як промислового так і кустарного виробництва/. Не можуть виступати як предмети правопорушення спиртовмісні рідини різні сурогати, одеколони, лосьйони з тієї причини, що вони не є спиртними напоями. У рівній мірі не є предметом правопорушення пиво та інші алкогольні напої, вміст етилового спирту в яких не перевищує 8,5%.. Обов’язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є місце його вчинення. Згідно із законом таким місцем може бути вулиця, стадіон, сквер, парк, всі види громадського транспорту та інші громадські місця, за винятком підприємств торгівлі та громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконкомом місцевої Ради. 2). перебуванням особи в громадському місці в п'яному вигляді, при умові, що останній ображає людську гідність і громадську мораль. П'яний вигляд, який ображає людську гідність і громадську мораль, має місце у тих випадках, коли: - поведінка особи, яка знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, явно порушує загальновизнані норми поведінки / брутальні висловлення, жести, грубі викрики, надоїдливе приставання до громадян та інші подібні дії/; - порушник має непристойний вигляд, який викликає в оточуючих огиду; - особа повністю чи в значній мірі втратила орієнтир на місцевості; - п'яний повністю безпорадний і т.п. Суб'єкт правопорушення загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла віку адміністративної відповідальності. Суб'єктивна сторона характеризується умисною виною. Вчинення тих же дій повторно, а також в третій раз протягом року після застосування мір адміністративного стягнення є обтяжуючою вину обставиною і тягне відповідну кваліфікацію за 2 чи 3 ст.178 КпАП. Слід мати на увазі, що у випадках, коли розпивання спиртних напоїв здійснюється на виробництві /на робочих місцях, в приміщеннях і на території підприємств, установ, організацій, то відповідальність за такі дії наступає не за ст. 178 КпАП, а за ст. 179. У тому випадку, якщо особа перебуває в нетверезому стані на роботі /ч.1 ст.179 КпАП України/, для настання відповідальності необов'язково, щоб зовнішній вигляд винного ображав людську гідність і громадську мораль, як це передбачено ст.178. ч.2 ст. Кодексу встановлює підвищену відповідальність для посадових осіб, підприємств, установ, організацій за: А/ участь в розпиванні з підлеглими працівниками спиртних напоїв на виробництві; Б/ невжиття заходів до відсторонення від роботи осіб, які знаходяться в нетверезому стані; В/ приховання ними випадків розпивання спиртних напоїв чи появи на роботі в нетверезому стані підлеглих їм працівників. Суб'єктивна сторона перерахованих правопорушень характеризується умисною формою вини. |
| Стаття 21. Види відповідальності за корупційні правопорушення За вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії... |
Закон як джерело державного права. Види законів Республіка – поняття і сутність. Ознаки республіканської форми правління. Види республік |
| № ПОНЯТТЯ ТА СИСТЕМА ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА Предмет цивільно-правового регулювання суспільних відносин. Поняття, види та ознаки особистих немайнових та майнових відносин |
План Вступ Кримінальна відповідальність як вид юридичної відповідальності... КК України Кримінальний закон, таким чином, встановлює, що злочин це діяння людини, і що це діяння суспільно небезпечне, що воно... |
| 21 «Види відповідальності за корупційні правопорушення» «Види відповідальності за корупційні правопорушення» та статті 22 «Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення»... |
2: ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНУ ТА ІНШІ ДЖЕРЕЛА КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА Р України, які визначають загальні положення, підстави та межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених... |
| ПЛАН ВСТУП ПОНЯТТЯ І ВИДИ ОБСТАВИН, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ СУСПІЛЬНУ НЕБЕЗПЕЧНІСТЬ... Кримінальне право, визначаючи поняття злочину (ст. 11 КК України), вказує передусім на найважливіші його ознаки – суспільну небезпечність... |
Питания до і спиту з дисципл іни и «Пі дпри є мницьке право» Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи. Види підприємницької діяльності |
| ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ Поняття матеріальної відповідальності працівника, її відмінність від майнової відповідальності у цивільному праві |
Тема: Поняття, система і значення Особливої частини кримінального права Система кримінально-правових норм, в яких сформульовані ознаки окремих злочинів і встановлені види та розміри покарання за їх вчинення,... |