ПЕРЕЛІК
регіональних зон обслуговування
науково-дослідними інститутами судових
експертиз Міністерства юстиції України
Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових
експертиз
Дніпропетровська, Запорізька області
Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз
Донецька і Луганська області
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська,
Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області
Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз
Автономна Республіка Крим
Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз
Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська,
Рівненська і Чернівецька області
Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз
Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області
Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.
засл. проф. М.С. Бокаріуса
Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь
Науково-дослідний центр судової експертизи з питань
інтелектуальної власності.
Зона обслуговування поширюється на всі регіони.
{ Додаток із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства
юстиції N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
( Інструкція в редакції Наказу Міністерства юстиції N 144/5
( z0061-05 ) від 30.12.2004 )
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства юстиції
України
08.10.1998 N 53/5
(у редакції наказу
Міністерства юстиції
України
від 30.12.2004 N 144/5
( z0061-05 )
Науково-методичні рекомендації
з питань підготовки та
призначення судових експертиз та експертних досліджень
{ Назва редакції Наказу Міністерства юстиції N 965/5 ( z0493-09 )
від 01.06.2009 }
Почеркознавча експертиза
1. Головним завданням почеркознавчої експертизи є
ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом
рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією
експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання
(установлення факту виконання рукопису в незвичних умовах або в
незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з
наслідуванням (імітацією) почерку іншої особи, визначення статі
виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) певною
особою?
Чи виконані декілька рукописних текстів (рукописних записів)
однією особою?
Чи виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?
Чи виконано рукописний текст у незвичних умовах під впливом
збиваючих факторів (природних, штучних)?
Чи перебувала особа, яка виконала рукописний текст, у
незвичайному стані?
Чи володіє особа, яка виконала рукопис, навичками написання
спеціальними шрифтами?
Аналогічні питання можуть вирішуватись і щодо виконавців
підписів.
Особою якої статі виконано рукописний текст?
До якої групи за віком належить виконавець рукописного
тексту?
Чи виконано підпис тією особою, від імені якої він
зазначений, або іншою особою?
Чи виконано підпис в незвичних умовах під впливом збивальних
факторів (природних, штучних)?
У виняткових випадках, коли оригінали досліджуваних
документів не можуть бути представленими експертові, експертиза
може проводитись за фотознімками та іншими копіями документа,
приєднаними до справи у встановленому законом порядку. Про
проведення експертизи за такими матеріалами має бути вказано у
постанові (ухвалі) про її призначення. Почеркознавчі дослідження
за копіями об'єктів дослідження можуть бути проведені лише після
вирішення експертами в галузі технічного дослідження документів
питання про відсутність монтажу. У таких випадках можуть
вирішуватися такі питання: { Абзац чотирнадцятий пункту 1 із
змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства юстиції N 126/5
( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
Чи виконано певною особою рукописний текст (рукописні записи)
у документах, електрофотографічні копії яких надані на
дослідження?
Чи виконано підпис, зображення якого міститься в
електрофотографічній копії документа, тією особою, від імені якої
він зазначений?
2. Для проведення досліджень слідчий (суддя) (1) повинен
надати експертові вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки
почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає
ідентифікації (2).
_______________
(1) Тут і далі, якщо не вказано інше, рекомендації,
адресовані слідчому (судді), стосуються й інших осіб або органів,
які призначають експертизу.
(2) Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи
(буквені та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою
до порушення кримінальної (відкриття цивільної чи господарської)
справи і не пов'язані з її обставинами; умовно-вільними є зразки
почерку, виконані певною особою до виникнення справи, але
пов'язані з обставинами цієї справи, або виконані після виникнення
справи, але не в зв'язку з її обставинами; експериментальні зразки
почерку - це такі, що виконані за завданням слідчого (судді) у
зв'язку з призначенням даної експертизи.
3. Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до
матеріалів справи слідчий (суддя) повинен пред'явити їх особі, яка
підлягає ідентифікації, а потім позначити кожний зразок, тобто
указати, що це вільний зразок почерку (підпису) певної особи
(указати її прізвище, ім'я, по батькові) та посвідчити це своїм
підписом.
У разі неможливості пред'явити зазначені зразки (смерть
виконавця, від'їзд тощо) як зразки слід надавати документи або
інші папери, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно
виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як
виконавця досліджуваного рукопису (наприклад, заяву про отримання
паспорта (форма N 1), паспорт, різного роду посвідчення, на яких є
власноручний підпис, та ін.).
4. Вільні зразки по змозі повинні відповідати об'єкту, який
досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма
(папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа
(накладні, відомості та ін.), за його змістом та цільовим
призначенням.
Якщо текст (підпис), що досліджується, виконано друкованими
літерами або спеціальним шрифтом, слід по змозі надати вільні
зразки аналогічного характеру.
5. Відбирати експериментальні зразки почерку необхідно у два
етапи. На першому етапі особа, почерк якої підлягає ідентифікації,
виконує текст за тематикою, близькою до досліджувального об'єкта,
у звичних умовах (сидячи за столом, із звичним приладдям письма,
при денному освітленні). На другому етапі зразки відбираються під
диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується,
або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і
цифри, узяті з рукописного тексту, що досліджується. На цьому
етапі зразки відбираються в умовах, що максимально наближаються до
тих, у яких виконувався рукописний текст, що досліджується, тобто
в тій самій позі (лежачи, стоячи та ін.), таким самим приладдям
письма та на папері того самого виду (за розміром, лінуванням,
характером поверхні тощо), що й документ, який досліджується. Якщо
буде помічено, що той, хто пише, намагається змінити свій почерк,
темп диктовки слід прискорити.
6. У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи,
виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові
перекази, платіжні відомості та ін.), експериментальні зразки слід
відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений у
відповідності до бланка.
7. Якщо розташування підпису, що досліджується, не
визначається характером документа, експериментальні зразки
відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого
паперу.
Після нанесення 10-15 експериментальних підписів аркуші
паперу треба міняти.
8. Якщо рукописний текст, що досліджується, виконано
"друкованими" літерами і цифрами або спеціальним шрифтом
(креслярським, бібліотечним та ін.), експериментальні зразки на
другому етапі (див. п.5) також повинні бути виконані "друкованими"
літерами і цифрами або відповідним шрифтом.
Переписування з документа, що досліджується, або з
машинописного (друкарського) тексту неприпустиме.
9. Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного
рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав лівою
рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки,
виконані таким самим чином.
10. Експериментальні зразки посвідчуються слідчим (суддею).
У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім'я та по
батькові виконавця, а також особливості зразка (написані лівою
рукою, спеціальним шрифтом тощо).
11. Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та
експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При
дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів
(буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються
як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді
підписів.
12. Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або
цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим
коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних
зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на
15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5-8
аркушів.
13. Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені
певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні
зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково
відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного
виконавця не менше ніж на 10-15 аркушах у вигляді записів прізвища
та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
14. При вилученні вільних зразків підписів особи, від імені
якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з
варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується.
Такі підписи найчастіше зустрічаються у документах, аналогічних
досліджуваному.
При відібранні експериментальних зразків підпису особи, від
імені якої виконано підпис, слід запропонувати їй розписатися
всіма застосовуваними нею варіантами підписів.
Якщо з певних причин виконати будь-які вимоги, що стосуються
відбирання та надання зразків, не було можливості, про це слід
указати в постанові (ухвалі) про призначення експертизи.
15. Якщо необхідно дослідити велику кількість підписів, їх
доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано
підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною
групою призначити окрему експертизу.
Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від
тексту місцях) і вказати один раз у постанові (ухвалі) про
призначення експертизи як назву документа, так і його порядковий
номер, і надалі посилатись тільки на порядковий номер документа.
Якщо виникають труднощі, пов'язані з призначенням
багатооб'єктних експертиз підписів, доцільно отримати консультацію
експерта (спеціаліста).
16. У постанові (ухвалі) про призначення експертизи слід
указати на встановлені слідчим (судом) особливі обставини
виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак
почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є
дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів,
про це також слід повідомити експерта. У разі виконання
рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно
надати відомості про рік її народження і стан здоров'я на момент
можливого виконання об'єкта почерку, що досліджується.
Авторознавча експертиза
17. Основним завданням авторознавчої експертизи є
ідентифікація автора тексту.
Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні
завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також
неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання
тексту, факт викривлення ознак писемного мовлення тощо,
класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок,
рідну мову, освіту автора документа.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?
Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?
Чи складений даний текст кількома авторами?
Які риси соціально-демографічного портрету автора можна
встановити за даним текстом?
Яка є основна мова спілкування (рідною мовою) певної особи -
автора даного тексту?
Чи спостерігаються в даному тексті ознаки, які можуть
свідчити про незвичний психофізіологічний стан автора?
Чи створений текст документа під диктовку або шляхом
переписування?
Чи створений текст документа з навмисним перекручуванням
писемного мовлення?
Чи містять висловлювання автора статті негативну або
позитивну оцінку конкретної особи та її діяльності?
Які значення мають слова, словосполучення, фрази у тексті?
Авторознавчою експертизою можуть вирішуватися також інші
питання.
Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою
експертизою, можливе, як правило, лише за наявності відносно
великого тексту (не менше 500 слів).
18. Готуючи матеріали для проведення авторознавчої експертизи
з метою встановлення авторства, слідчий (суддя) повинен зібрати
вільні, умовно-вільні й експериментальні зразки писемного мовлення
особи, яка підлягає ідентифікації.
Зразки писемного мовлення засвідчуються слідчим (суддею) за
правилами посвідчення зразків почерку (див. п. 3 розділу
"Почеркознавча експертиза").
19. Вільні зразки повинні відповідати досліджуваному тексту
за мовою, на якій його складено, і по змозі - за часом виконання;
за характером документа, виходячи з його призначення і сфери обігу
(доповідна записка, особистий лист, скарга тощо); за іншими
суттєвими обставинами, які могли впливати на формування ознак.
Вільні зразки писемного мовлення повинні надаватися не менш як на
25 аркушах.
20. Умовно-вільні зразки надаються як доповнення до вільних,
експериментальних, якщо останні не вдалося зібрати в достатньому
обсязі.
21. Експериментальні зразки повинні виконуватись мовою
документа, що досліджується.
Під час відбирання експериментальних зразків спочатку особі,
яка підлягає ідентифікації, пропонують написати текст на вільно
обрану нею тему, аналогічну за своїм функціональним призначенням
(скарга, особистий лист, службовий лист тощо). Після цього
відбираються зразки, аналогічні досліджуваному тексту за своїм
функціональним призначенням та за темою тексту. Наприклад,
пропонують написати скаргу на дії службової особи.
Мінімальний обсяг кожного зразка - 500 слів. Якщо текст
зразка виявився меншим за мінімальний, слід відібрати зразки на
інші близькі теми.
За клопотанням експерта можуть відбиратися експериментальні
зразки, які за стилем і деякими іншими характеристиками не
відповідають документу, що досліджується.
При визначенні характеру й обсягу експериментальних зразків
слідчий (суддя) ураховує, наскільки повно зібрані вільні та
умовно-вільні зразки, і поповнює їх нестачу за рахунок
експериментальних зразків.
Загальний обсяг експериментальних зразків повинен складати -
25-30 сторінок тексту.
22. До постанови (ухвали) про призначення експертизи бажано
додавати соціально-біографічну характеристику ймовірного автора
тексту.
Технічна експертиза документів
23. Технічна експертиза документів поділяється на експертизу
реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу
матеріалів документів.
24. Головними завданнями технічної експертизи реквізитів
документів є:
24.1. Установлення фактів і способів унесення змін до
документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання
фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.
24.2. Виявлення залитих, замазаних, вицвілих та інших слабко
видимих або невидимих текстів (зображень) на різних матеріалах, а
також текстів (зображень) на обгорілих та згорілих документах за
умови, що папір, на якому вони зображені, не перетворився на
попіл.
24.3. Установлення виду та ідентифікація приладів письма за
штрихами.
24.4. Визначення відносної давності виконання документа або
його фрагментів, а також послідовності нанесення штрихів, що
перетинаються.
24.5. Установлення цілого за частинами документа.
24.6. Установлення документа, виготовленого шляхом монтажу із
застосуванням копіювально-розмножувальної та комп'ютерної техніки.
24.7. Ідентифікація особи, яка надрукувала машинописний
текст, виготовила зображення відтиску печатки за особливостями
навичок виконавця.
25. Головними завданнями експертизи друкарських форм є:
25.1. Установлення особливостей виготовлення друкарських
засобів (форм) і відображення їх у відбитках.
25.2. Установлення належності літер певному комплекту шрифту.
25.3. Установлення типу, системи, марки, моделі та інших
класифікаційних категорій друкарської техніки (друкарські машини,
касові, телеграфні, інші літерно-цифрові апарати), ідентифікація
цих засобів за відбитками їх знаків; установлення зміни первинного
тексту документа, виконаного на друкарській машині.
25.4. Установлення типу, системи, марки, моделі
копіювально-розмножувальної техніки (електрофотографічні апарати,
факси) та ідентифікація засобів копіювально-розмножувальної
техніки за їх відбитками.
25.5. Установлення способу нанесення відтисків печаток,
штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо
за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток,
штампів даті виготовлення документа.
25.6. Установлення типу та ідентифікація комп'ютерної техніки
за виготовленим за їх допомогою документом.
26. Експертизою матеріалів документів установлюються рід, вид
(інша класифікаційна категорія) матеріалів, на яких і за допомогою
яких виконувався (виготовлявся) документ (папір, барвники, клейкі
речовини та ін.), а також їх спільна (різна) родова (групова)
належність; визначення абсолютного часу виконання штрихів
рукописних записів у документах.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 24.1
Чи вносились у текст документа зміни? Якщо вносилися, то яким
чином (підчистка, дописка, травлення, виправлення тощо) і який
зміст первинного тексту?
Чи була замінена в документі фотокартка?
Чи замінювались у документі (договорі, зошиті, книзі,
медичній картці тощо) аркуші?
До пункту 24.2
Який зміст замаскованого (зафарбованого, забрудненого,
замазаного тощо) тексту?
Який зміст знебарвленого тексту?
Чи є в даному документі (аркуші паперу) невидимий текст і
якщо є, то який саме?
Чи є на документі (аркуші паперу) удавлені штрихи, утворені
писальним приладом (знакодрукувальним пристроєм тощо)? Якщо є, то
який зміст тексту, що утворений удавленими штрихами?
Чи є на обгорілих аркушах який-небудь текст і (або)
зображення? Якщо є, то який (яке) саме?
До пункту 24.3
Писальним приладом якого типу виконано рукописні тексти
(підписи) у наданому документі?
Яким чином виконаний підпис від імені громадянина Н., текст
документа (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?
Чи виконані записи пишучим приладом (кульковою ручкою,
перовою ручкою, олівцем тощо), наданим на дослідження?
До пункту 24.4
Чи виготовлені (виконані) дані документи (фрагменти
документа) у різний час?
У якій послідовності виконувались реквізити даного документа
(підпис, відтиск печатки тощо)?
До пункту 24.5
Чи становили раніше одне ціле надані на експертизу
(дослідження) частини документа?
Чи належали надані на експертизу частини документа
визначеному документу (накладній, видатковому касовому ордеру
тощо)?
До пункту 24.6
Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою
комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
Чи використані для створення змонтованого документа
документи, вилучені у гр.Н.?
До пункту 24.7
Чи намальовано бланк документа даною особою?
Чи вирізана печатка, відтиск якої є на даному документі,
певною особою?
Чи певною особою надруковано наданий машинописний текст?
До пункту 25.1
Який спосіб (способи) поліграфічного друку використано під
час виготовлення даного документа?
Яким способом (з використанням набору друкарського шрифту,
шляхом рисування тощо) виготовлена дана друкарська форма?
Чи з одного набору (одного стереотипу, одним кліше)
надруковані дані документи (наводяться їх найменування)?
Чи відповідає даний цінний папір (грошова купюра, облігація,
лотерейний білет тощо) за своїми характеристиками аналогічним
цінним паперам, що виготовляються Держзнаком України (або вказати
іншого виробника)?
До пункту 25.2
Чи є літери, знайдені в даної особи, частиною шрифтової каси
(зазначаються гарнітура, кегль) даної друкарні?
До пункту 25.3
Яким друкарським засобом (тип, марка, модель) виготовлено
текст (зображення) у даному документі?
До пункту 25.4
Який тип, система, марка копіювально-розмножувального
апарата, на якому виготовлений текст?
Чи виготовлено наданий документ (відбиток) на даному
копіювально-розмножувальному апараті, зразки відбитків якого
надані для порівняльного дослідження?
Чи виготовлено надані документи (відбитки) на одному й тому
самому копіювально-розмножувальному апараті?
До пункту 25.5
Яким способом нанесений відтиск печатки (штампа, факсиміле)?
Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в даному
документі наданою печаткою (штампом, факсиміле)?
Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданому
документі печаткою (штампом, факсиміле), експериментальні та
вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) в наданих
документах однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?
Чи нанесений відтиск печатки (штампа) у той час, яким
датований документ?
До пункту 25.6
Який тип принтера, на якому виготовлений текст?
Чи виготовлено наданий документ на принтері, зразки
роздрукованих текстів якого надані для порівняльного дослідження?
Чи виготовлено надані документи на одному чи на різних
принтерах?
До пункту 26
До якого роду, виду (іншої класифікаційної категорії)
належить матеріал документа (папір, клей, фарбувальна речовина
штрихів записів тощо)?
Чи мають спільну родову (групову) належність матеріали даного
примірника друкованої продукції або документа (папір, клей,
картон, фарбувальна речовина та ін.) з матеріалами, вилученими з
певного місця (склад, цех, квартира та ін.)?
Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску?
Чи написано текст фарбою з даної ємкості?
Чи виготовлений рукописний текст у той час, яким датований
документ?
У який період часу був виконаний рукописний текст у наданому
документі?
В один чи різні періоди часу виконано рукописні тексти в
наданих документах?
Чи в один період часу були виконані рукописні текст та підпис
у наданому документі?
27. Призначаючи експертизу з метою ідентифікації друкарських
засобів, до експертної установи слід надіслати порівняльні
матеріали: вільні, а також експериментальні зразки - відбитки,
виготовлені за допомогою цих засобів. Вільні зразки надаються по
змозі, експериментальні - в обов'язковому порядку. Кожний вид
зразків потрібно надавати не менше як у трьох примірниках.
Вільні зразки слід відшукувати серед відбитків, які за часом
виконання були б якомога більше наближені до досліджуваного
відбитка.
28. Якщо для ідентифікації друкарських машин неможливо
вишукати вільні зразки, які б збігалися за часом виконання з
текстом, що досліджується, слід з'ясувати, чи не ремонтувалась
машина в період між виконанням досліджуваного тексту та виконанням
вільних зразків, що саме ремонтувалось, зокрема чи не замінювався
шрифт (цілком, частина, яка саме)?
Експериментальні зразки друкарських машин повинні мати всі
знаки в порядку їх розміщення на клавіатурі машини, показувати
максимальну довжину рядків та всіх інтервалів між ними.
Доцільно також при виготовленні експериментальних зразків
друкувати знаки у тих комбінаціях, у яких вони наявні в
досліджуваному тексті.
Якщо текст, що досліджується, надрукований через копіювальний
папір, слід додатково надати зразки, виконані через копіювальний
папір.
29. Для ідентифікації печаток та штампів експертові
направляються вільні зразки на п'яти-шести документах та
експериментальні зразки у вигляді максимально чітких відбитків на
білому гладкому папері, нанесених з різним натиском та з різною
кількістю мастики.
Вільні зразки відтисків печаток (штампів) повинні бути
порівнянними за часом нанесення з наданими на дослідження
відтисками.
30. Для ідентифікації касових апаратів експериментальні
зразки повинні мати всі знаки чека, що досліджується. Як вільні
зразки направляються чеки, які вибиті на даному апараті і мають
якомога більше знаків досліджуваного чека. Важливо, щоб зразки і
досліджуваний чек мали якомога менший розрив у часі їх
виготовлення.
31. Для ідентифікації засобів копіювально-розмножувальної
техніки повинні надаватися виготовлені з їх допомогою
експериментальні відбитки не менше ніж у п'яти примірниках та
вільні, порівнянні за часом виготовлення із наданими для
дослідження документами.
32. Для ідентифікації особи за ознаками навичок роботи на
друкарській машині (розміщення заголовка, ширина полів, виділення
абзаців, розміщення виносок та ін.) надаються:
вільні зразки на декількох аркушах у вигляді текстів,
однотипних з досліджуваним (службові листи, статті та ін.),
надруковані даною особою приблизно в той самий час, що й
досліджуваний текст;
експериментальні зразки тексту обсягом у два-три аркуші,
однотипного з тим, що досліджується, надруковані під диктовку
особою, що підлягає ідентифікації.
Експериментальні зразки відбираються не менше ніж у три
прийоми з невеликим розривом у часі. Це підвищує можливості
виявлення відносно стійких ознак навичок виконавця.
33. Для ідентифікації особи, яка нарисувала (вирізала)
друкарську форму, надаються вільні зразки відтисків, однотипних з
досліджуваним (по змозі), та експериментальні - виконані особою,
яка підлягає ідентифікації, з пам'яті і шляхом зарисовування з
оригіналу.
До відбору зразків доцільно залучати експерта (спеціаліста).
34. Призначаючи експертизу з метою встановлення відповідності
способу виготовлення бланка, іншої поліграфічної продукції
зразкам, як порівняльний матеріал надаються бланки справжніх
документів з такими самими поліграфічними даними (підприємство -
виробник, рік видання, тираж, номер замовлення).
35. Для запобігання пошкодженням кожний з досліджуваних
документів слід зберігати в окремому конверті; невеликі - у
розгорнутому вигляді, а великі - згорнутими за наявними складками.
Прошивати документи, робити на них будь-які написи, підкреслювати
або обводити фрагменти, які підлягають дослідженню, забороняється.
36. При призначенні експертиз стосовно документів,
виготовлених за допомогою копіювально-розмножувальної техніки,
необхідно вжити заходів для збереження її у такому стані, у якому
вона перебувала на час вилучення. Не дозволяється здійснювати
будь-які операції з такою технікою до її направлення на
експертизу.
37. Для розв'язання ідентифікаційних завдань щодо
документів, виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки,
надається ця техніка в комплекті (системний блок комп'ютера,
інсталяційний диск з драйвером принтера або багатофункціонального
пристрою, з'єднувальні та мережеві кабелі, принтер). До
направлення комп'ютерної техніки на експертизу будь-яка робота на
ній не дозволяється. Вирішення ідентифікаційних питань проводиться
в рамках комплексної комп'ютерно-технічної експертизи та технічної
експертизи документів при наявності електронного оригіналу
документа (файла). Вилучення комп'ютерної техніки, її огляд має
проводитися за участю спеціаліста у галузі комп'ютерно-технічних
досліджень. { Пункт 37 в редакції Наказу Міністерства юстиції
N 126/5 ( z1393-06 ) від 29.12.2006 }
38. Принтери (особливо струминні) слід направляти на
експертизу у найкоротший термін, оскільки застигання барвника може
призвести до змін у вигляді та характері нанесення барвника на
папір.
39. При призначенні експертиз стосовно документів,
виготовлених за допомогою комп'ютерної техніки, необхідно
з'ясувати, чи змінювались знімні частини (картриджі) або чи
піддавались ремонту які-небудь вузли принтерів. Якщо картриджі
лазерних принтерів змінювались, необхідно вжити заходів щодо
розшуку відпрацьованих картриджів та подати їх на дослідження. Для
проведення експертизи необхідно також вилучити вільні зразки, які
були виготовлені на вилученому принтері в період, що відповідає
періоду виготовлення досліджувальних документів.
Фототехнічна експертиза
40. Головними завданнями фототехнічної експертизи є:
40.1. Ідентифікація знімальної апаратури за негативами, а
також апаратури, яка застосовувалась для виготовлення позитивів
(збільшувачі, кадрувальні рамки, глянсувачі та ін.).
40.2. Ідентифікація негатива за позитивом.
40.3. Ідентифікація типу (марки) фото- і кіноматеріалів, які
застосовуються для зйомки і для виготовлення фотознімків і
кінофільмів.
40.4. Ідентифікація предметів, приміщень та ділянок
місцевості, відображених на знімках (негативах).
40.5. Визначення технологічних і технічних характеристик
зйомки та виготовлення фотознімків і кінофільмів.
40.6. Визначення розмірних характеристик зображень на
фотознімках (кінокадрах) або їх негативах.
40.7. Відновлення первісних зображень на фотознімках.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 40.1
Чи експоновано наданий негатив (обернений позитив) даним
фотоапаратом (кінознімальною камерою)?
Чи зняті кадри наданих негативів (обернених позитивів) одним
і тим самим знімальним апаратом?
Апарат якого типу (моделі) застосовувався для виготовлення
даного фотознімка (кінофільма, кінокадрів)?
Чи виготовлявся даний фотознімок (фотокопія мікрофільму,
мікрокартки) за допомогою наданого збільшувача?
Чи застосовувалась певна апаратура (фотозбільшувач,
фотоглянсувач, різак) при виготовленні даного фотознімка?
Якого типу фотозбільшувач використовувався для виготовлення
даного знімка?
До пункту 40.2
Чи виготовлено наданий фото- або кінодокумент з даного
негатива?
Чи виготовлені дані знімки з одного негатива?
До пункту 40.3
Якого типу (марки) фотопапір (кіноплівка, фотоплівка)
використовувався для виготовлення даного зображення?
Чи має спільну родову (групову) належність фотоплівка, що
використана для виготовлення даного негатива, та фотоплівка,
знайдена в певної особи (за типом, місцем виготовлення, іншими
характеристиками)?
До пункту 40.4
Той самий чи різні предмети (приміщення, ділянки місцевості)
зафіксовано на даних фотознімках (кінокадрах)?
До пункту 40.5
Який вид зйомки використовувався для виготовлення даного
фотознімка (натурний, репродукційний, комбінований)?
Чи виготовлено даний знімок із застосуванням фотомонтажу?
Який об'єктив застосовувався для зйомки даного об'єкта
(нормальний, ширококутний, довгофокусний)?
З якої відстані знято зафіксований на фотознімку об'єкт?
При якому освітленні (природному або штучному) проводилась
зйомка?
Чи виготовлено фотознімок з додержанням технології
фотографічних процесів?
Чи використовувались при виготовленні фотознімка ті чи інші
технічні прийоми (глянсування, ретушування, тонування та ін.)?
До пункту 40.6
Які розміри об'єктів, зафіксованих на фотознімку?
На якій відстані один від одного були два (декілька)
зображених на знімку об'єкти?
До пункту 40.7
Яке зображення було на вицвілому фотознімку?
41. Залежно від поставлених питань експертові надається фото-
та кіноапаратура, фотознімки, кінофільми, фото- та кіноматеріали.
42. Якщо в певної особи фото- і кінознімальна апаратура не
знайдена, але відомо, що вона в неї була, факт використання цієї
апаратури для виготовлення негатива, який досліджується, може бути
встановлено шляхом порівняння цього негатива з негативами, щодо
яких достовірно відомо, що вони проявлені з плівок (пластинок),
якими була заряджена дана апаратура.
43. Фото- і кіноапаратуру, яка пересилається до експертної
установи, слід ретельно упаковувати з метою збереження від
пошкоджень під час транспортування.
Експертиза відеозвукозапису
44. Основними завданнями експертизи відеозвукозапису є:
44.1. Встановлення технічних умов та технології отримання
відеозвукозапису.
44.2. Ототожнення особи за фізичними параметрами голосу.
Орієнтовний перелік вирішуваних питань
До пункту 44.1.
Чи на даному технічному пристрої (відеомагнітофоні, диктофоні
тощо) зафіксована відеофонограма (фонограма)?
За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв
зафіксовані конкретні фрагменти відеофонограми (фонограми)?
Чи є надана відеофонограма (фонограма) оригіналом або копією?
Чи проводився запис відеофонограми (фонограми) безперервно?
Чи зазнавала змін надана відеофонограма (фонограма)?
Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку на
відеофонограмі?
До пункту 44.2.
Чи брали перелічені особи участь у зафіксованій на фонограмі
розмові та які конкретно слова та фрази ними промовлені?
Скільки осіб брало участь у зафіксованій на фонограмі
розмові?
45. Для встановлення технічних умов та технології отримання
відеозвукозапису на дослідження надається:
- оригінальна фонограма;
- оригінальний пристрій, яким фонограма зафіксована;
- додаткове обладнання, яке використовувалось для запису
фонограми у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади
керування тощо;
- повні відомості про внесення конструктивних змін в пристрій
запису та додаткове обладнання з зазначенням хронології таких
змін.
46. Для ототожнення осіб за усним мовленням, зафіксованим у
фонограмі, експерту надаються фонограми з порівняльними зразками у
формі бесіди (допиту, очної ставки тощо). Зразки з усним мовленням
повинні бути зафіксовані з достатнім рівнем запису, на якісній
апаратурі та носіях, які відповідають установленим стандартам та з
невеликим терміном використання. У разі потреби для відбирання
зразків запису залучається спеціаліст. Експерту також надається
протокол прослуховування фонограм з роздрукованим текстом розмов.
47. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у
фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує
застосування спеціальних знань та може проводитись спеціалістом
при вирішенні питань персоніфікації мовленнєвого матеріалу чи
застосуванні спеціальних методів покращення розбірливості усного
мовлення.
|