|
|
Скачати 333.74 Kb.
|
|
Лекція 13 Експертні недоліки та помилки План
Література 1. Бедрин Л. М. Об зкспертньїх ошибках й их источниках // Судебно-медицинская зкспертиза й криминалистика на службе следствия. -1965. - Вьш. 4. - С. 59-64. 2. Макушина Г. Б., Вермель Й. Г., Кочнева Л. В. Понятие, причини й профилактика зкспертньїх ошибок // Судебно-зкспертное исследование человека й его деятельности. — Свердловск, 1985. — С; 104-109. 3. Вопленко Н. Н. Ошибки в правоприменении: понятие, види // Сов. государство й право. —1981. — № 4. — С. 38-46. 4. Клименко Н. Й. Зкспертньїе ошибки й их причини // Криминалистика й судебная зкспертиза. — К., 1988. — Вип. 37. — С. 35-38.
7. Зинин А. М., Майлис Н. П. Судебная зкспертиза. — М.: Право й закон, 2002.-318с. 8. Краснобаев А. Ю., Жшалов Н. Ю. Ложь й ошибка в заключении зксперта // Роль й значение деятельности проф. Р. С. Белкина в становлений й развитии современной криминалистики. МатериальІ между-народной науч. конф. — М.: Акад. МВД РФ, 2002. 9. Абрамова В. М. Експертні помилки: сутність, генезис, шляхи подолання. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — К.: НАВСУ, 2005. — 18 с. 1. Поняття експертних недоліків і помилок Наявність слідчих і судових помилок у діяльності правоохоронних органів призводить до зниження ефективності їх роботи. Помилки є причиною необгрунтованого припинення кримінальних справ або направлення до суду некваліфіковано розслідуваних матеріалів. Однією з причин слідчих і судових помилок є помилки експертів. Встановлення та дослідження типових і експертних недоліків та помилок, їх конкретних причин, механізму виникнення, факторів правового і неправового характеру сприятимуть усуненню помилок і формуванню правильного висновку як джерела доказів у справі. З метою виявлення характеру і причин типових експертних помилок вивчалася експертна практика Одеського НДІСЕ, Київського НДІСЕ і Харківського НДІСЕ, аналізувалися первинні і повторні експертні виробництва, вивчалися узагальнення та об-зорні інформації недоліків експертної практики за 1999-2005 рр. Ефективним способом перевірки висновків експертів є повторна експертиза, що призначається тоді, коли правильність першого висновку викликає сумнів (ст. 75 КПК України). Помилка — це «неправильність в діях і думках», спотворене порушення закону, недоліки й упущення під час розслідування кримінальних справ, неправильна процесуальна діяльність і розумовий процес компетентних осіб ненавмисного характеру. Навмисні порушення закону під час розслідування розглядаються як посадові злочини, злочини проти правосуддя, адміністративні або дисциплінарні проступки. Експертні помилки — це судження експерта або його дії, що не відповідають об'єктивній дійсності і не приводять експертне дослідження до мети, що є результатом хибної думки [2-4]. Саме цим експертна помилка відрізняється від злочину проти правосуддя, який може здійснити експерт. Помилка свідчить про ненавмисність дій експерта, який вважає, що думає і діє правильно. Причина помилкового висновку не завжди є слідством неправильної дії експерта. Його дослідження можуть бути проведені правильно, і зроблені висновки можуть повністю відповідати отриманим результатам. Якщо вихідні дані для експертизи були неправильними або досліджувані об'єкти фальсифіковані, висновок експерта в аспекті встановлення істини у справі виявиться помилковим. У цьому випадку причиною помилкового висновку буде або помилка того, хто призначив експертизу, його умисно неправильні дії або правопорушення. Незважаючи на ненавмисний характер, помилки іноді заважають швидкому і повному розкриттю злочинів, зачіпають суттєві соціальні інтереси, тому потребують обов'язкового усунення і запобігання. Обсяг поняття «експертні помилки» повинен бути обмежений ознаками суттєвості і типовості. Суттєвість відображає негативні наслідки, що проявляються в порушенні основних принципів судової експертизи -- всебічності, повноти, об'єктивності, компетентності та науковості. Типовість свідчить про повторюваність одних і тих самих помилок в експертній практиці. Експертні помилки можуть бути визначені як суттєві і типові недоліки експертного дослідження ненавмисного характеру, не обдумані заздалегідь, які стали причиною неправильного висновку [4]. 2. Причини експертних помилок та їх класифікація Причинами експертних помилок є недоліки процесуального характеру, недоліки організації дослідження і порушення методик дослідження. Класифікація причин помилок має теоретичне значення, тому що сприяє з'ясуванню природи допуску експертами порушень і недоліків, розробки заходів їх усунення. Причини помилок експерта у процесі проведення експертизи слід класифікувати на процесуально-правові, організаційно-технічні і методичні [4]. Процесуально-правові причини експертних помилок — це порушення слідчим (судом) або експертом статей кримінально-процесуального закону або окремих положень інструкцій про порядок призначення і проведення судових експертиз. До них належать порушення процесуальних правил отримання зразків для порівняльного дослідження, недотримання експертом меж своєї компетенції, відповіді на питання, вирішення яких не потребує спеціальних знань, необгрунтовані, недостатньо мотивовані висновки або обґрунтування висновків не результатами дослідження, а матеріалами справи, самостійне збирання додаткових матеріалів для проведення експертизи (наприклад, зразків для додаткового дослідження тощо). Організаційно-технічні причини становлять порушення основ організації експертного дослідження, зокрема призначення експерта з неналежною професійною підготовкою, застосування приладів, що не пройшли метрологічну атестацію, використання старих ГОСТів (іншої технічної документації) тощо. Так, наприклад, дослідження мікрокількості наркотичних речовин кустарного виробництва потребує проведення комплексних досліджень на основі використання спеціальних знань в галузі біології (анатом-но-морфологічні ознаки речовин, які використовуються як сировина), хімії (визначення змісту органічних і неорганічних компонентів за допомогою хроматографії, спектроскопії та інших методів аналізу), криміналістики (загальна оцінка отриманої інформації). Між тим, такі дослідження іноді доручаються експертам, які не мають необхідної підготовки. Вивчення практики проведення бухгалтерської експертизи у справах про розкрадання і зловживання службовим становищем показало, що перед експертами звичайно постають питання, що потребують для вирішення спеціальних економічних знань не тільки в галузі бухгалтерії, айв інших галузях економіки (ціноутворення, економічної статистики, фінансів і кредиту тощо), наприклад, визначення й описання матеріальної шкоди, визначення і залік пересортиці, списання матеріалів (у виробництво, аналіз виконання плану асортименту і рентабельності тощо). Однак в окремих випадках, навіть у разі необхідності проведення різних видів експертиз, призначаються тільки судово-бухгалтерські, що іноді призводить до неповноти дослідження і помилкових висновків. Причинами експертних помилок є також недоліки методичного характеру. Методичними помилками можуть бути як помилки слідчого (суду) під час підготовки матеріалів на експертизу, так і помилки експерта у процесі самого дослідження. До них належать порушення правил зберігання й упаковки об'єктів, що направлені на дослідження. Так, зберігання одягу потерпілої і підозрюваного разом перед направленням його на дослідження з метою встановлення факту їх контакту може призвести до взаємопереходу воло кон, який не пов'язаний із подією злочину, і обумовити помилковий висновок експерта. До помилкового висновку може призвести упакування, що допускає змішування зразків ґрунту з різних ділянок місцевості або внесення у речовину сторонніх включень, які не відносяться до події злочину, тощо. До методичних недоліків можуть призвести поверхневе або неповне дослідження і пов'язане з цим невиявлення ідентифікаційного комплексу ознак у ході роздільного дослідження об'єктів, звуження завдань експертного дослідження, використання недостатньо чутливих методів, неправильна оцінка отриманої експертом інформації. Наприклад, судово-почеркознавчою експертизою, що була проведена після первинної експертизи Київського НДІСЕ (Висновок Київського НДІСЕ 1984, № 2806, ВНДІСЕ 1985, № 216/4-7), не був підтверджений висновок первинної експертизи. Причина помилки полягала в тому, що первинна експертиза не виявила в повному обсязі спільні ознаки, деякі співпадаючі ознаки були оцінені експертом як розбіжності, хоча в дійсності вони збігалися. Відома класифікація причин експертних помилок: логічні, гносеологічні, операційні [5]. Логічні помилки — це помилки, пов'язані з порушенням змістовних мислених актів, законів і правил логіки. У логіці це можуть бути помилки в посилках, щодо тези помилки в аргументації фактичності або предмета помилки — це спотворене уявлення про відношення між предметами об'єктивного світу. Якщо логічні помилки є відкритими і можуть бути виправлені без предмета, про який йдеться, то предметні помилки, що стосуються змісту, можуть бути виявлені і виправлені тільки тим, хто знайомий з самим предметом. Гносеологічні помилки пов'язані зі складністю експертного пізнання. Пізнання експерта можуть бути змістовними і оціночними. Це помилки під час пізнання сутності, якостей і ознак об'єктів експертного дослідження, відносин між ними, а також під час оцінки результатів експертного дослідження і їх інтерпретації. Гносеологічні недоліки призводять до гносеологічних помилок. Операційні (діяльнісні) помилки пов'язані зі здійсненням експертних операцій з об'єктами дослідження. Вони є порушеннями послідовності рекомендованих процедур, неправильним викори станням засобів, отримання неякісного порівняльного матеріалу тощо. Розрізняють причини експертних помилок: об'єктивні, тобто незалежні від експерта як суб'єкта експертного дослідження; суб'єктивні — залежні від мислення і дій експерта [4; 6; 7]. Цей поділ є умовним, бо «суб'єктивні помилки самі мають об'єктивну підставу» [7, с. 244]. Об'єктивними причинами помилок є:
Суб'єктивними причинами експертних помилок є: професійна некомпетентність експерта. Вона може бути причиною незнання експертом сучасних експертних методик, невміння користуватися певними технічними засобами дослідження або найбільш ефективними методами у цій ситуації, а також причиною неправильної оцінки ідентифікаційного значення ознак, результатів отриманих досліджень тощо;
3. Способи виявлення експертних помилок та їх профілактика Експертні помилки виявляються під час:
Експертні помилки можуть бути виявлені під час узагальнення експертної практики з науковою метою. Для судочинства суттєвим є вивчення тих помилок, які спричинили неправильний висновок експерта і залишилися непоміченими під час його оцінки слідчим або судом. Якщо такий висновок ліг в основу процесуального рішення, що визначило долю справи (вирок, постанова про припинення справи), керівник закладу повинен поставити до відома про виявлену експертну помилку орган, який призначив експертизу, а під час виявлення помилки відповідну інстанцію або прокуратуру. З метою усунення експертних помилок важливо не тільки виявити мотивацію неправильного рішення експертом, але й вивчати дію різних факторів, особливо психологічних. Особисті фактори тут виступають на перший план, бо сам експерт проводить дослідження і формулює висновок від свого імені. Він є самостійним і вільно приймає рішення, яке значною мірою залежить від його професійної майстерності й особистих якостей. Психологічний механізм експертної помилки характеризується різними формами суб'єктивного відношення експерта до самої помилки і до порушень, які він допустив, або він свідомо допускає такі порушення, вважаючи їх несуттєвими вимогами методики дослідження, або добросовісно помиляється відносно правильності своїх знань. Профілактика експертних помилок потребує вдосконалення всіх сторін діяльності судово-експертних закладів країни, глибокого вивчення методологічних аспектів експертного пізнання, створення сучасної експертної технології, що відображає досягнення НТР і використання комплексних експертних методик, професійного відбору, покращання підготовки і перепідготовки експертних кадрів, а також вдосконалення організаційно-тактичних основ взаємодії слідчих і суддів з експертними закладами під час призначення і проведення судових експертиз (консультування під час призначення експертизи, відбору зразків, систематичного навчання слідчих основам судової експертизи). Можливості і шляхи попередження експертних помилок у більшості визначаються специфікою кожного класу, роду і виду судової експертизи, проте мають місце деякі загальні для всіх видів судової експертизи умови, що є суттєвими для виправлення помилок [2; 5; 7, с. 245]. Умовою попередження експертних помилок є і впровадження в експертну практику досягнень науково-технічного прогресу, нових технологій, розвиток інформаційного забезпечення експерта. Необхідним є постійний контроль за проведенням експертиз у судово-експертних закладах експертами з боку керівників цих закладів. Ретельна перевірка висновків експертів повинна здійснюватися не тільки керівником закладу, а й експертами з професійним досвідом. 4. Експертна помилка і неправдивий висновок експерта Експертна помилка — це недолік експертного дослідження ненавмисного характеру, що стала причиною неправильного висновку. За неправдивий висновок експерта передбачена кримінальна відповідальність ст. 384 КК України. Ця стаття включена в розділ XVII Особливої частини КК України «Закони проти правосуддя», бо цей вид злочину впливає на нормальне функціонування правосуддя (основний об'єкт) і на права і законні інтереси громадян (додатковий об'єкт злочину). Відповідальність настає за дії, які здійснюються експертом у процесі дослідження речових доказів. Вони можуть виконуватися і під час проведення судового слідства або судового розгляду. Об'єктивна сторона злочину полягає у наданні експертом явно неправдивого висновку. На відміну від експертної помилки, яка допускається ненавмисно (саме умисел дозволяє відрізнити експертну помилку від неправдивого висновку експерта), неправдивий висновок експерта дається з прямим умислом, бо експерт усвідомлює, що його висновки не відповідають дійсності, усвідомлює злочинний характер можливих наслідків і бажає їх настання. Мета злочину — дати неправдивий висновок, який у подальшому може слугувати виправданню обвинуваченої особи чи буде підставою обвинувачення невинної особи. Ця ознака неправдивості є в кримінальному делікті визначальною і відноситься до інтелектуальної сфери діяльності експерта. Вона є головною ознакою, що дає змогу відмежувати неправдивий висновок експерта від експертної помилки. Отже, суб'єктивна сторона злочину полягає тільки у прямому умислі, оскільки закон вказує на явно неправдивий характер висновку експерта. Мотиви та цілі вчиненого діяння можуть бути різними (заздрість, ревнощі, кар'єризм тощо) і на кваліфікацію злочину не впливають. Лише за умови, якщо при вчиненні діяння судовий експерт керувався корисливими мотивами, його дії слід кваліфікувати не за ч. 1, а за ч. 2 ст. 384 КК України. Суб'єкт злочину — спеціальний, тобто особа, яка: а) призначена судовим експертом у встановленому законом порядку; б) призначена експертом уповноваженим органом чи службовою особою; в) попереджена в порядку, передбаченому процесуальним законом про кримінальну відповідальність за надання явно неправдивого висновку. З метою успішного виокремлення неправдивого висновку експерта від експертної помилки необхідна правильна оцінка його висновку слідчим і судом [8, с. 440]. |
|
Психолого-дидактичний аналіз помилок учнів при навчанні інформатики... У і пояснити причини появи тієї або іншої помилки. Завдання дидактики інформатики через урахування природу і причини появи помилок,... |
32. Використання експертних систем в навчальному процесі Використання експертних систем в навчальному процесі. Експертна система (ЕС)- це обчислювальна система, яка використовує знання спеціалістів... |
|
Розглянуто і схвалено навчально-методичною радою НМЦ ПТО в Донецькій... При проведенні уроку майстер в /н постійно приділяє увагу на недопущення помилок в роботі, на проблемні ситуації, а при їх виникненні... |
ІНСТРУКЦІЯ про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень Управлінню експертного забезпечення правосуддя (Головченко Л. М.) та управлінню господарського забезпечення |
|
Заняття № Розбір написаної історії хвороби з аналізом допущених студентом помилок закриплює навички у обслідуванні хворого і оформленні первинної... |
Діагностичний словниковий диктант Вчитель перевіряє диктант і визначає орфограми, на які більше всього зроблено помилок |
|
ТЕМА: Форми бухгалтерського обліку ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Правила ведення облікових регістрів. Виправлення помилок в бухгалтерських записах |
Це завдання, яке складається із команд. Якщо всі команди виконуються... Алгоритм – це завдання, яке складається із команд. Якщо всі команди виконуються правильно і без помилок, то завдання, яке стоїть... |
|
ЕКСПЕРТНІ ТА НАВЧАЛЬНІ СИСТЕМИ По суті експертні системи є комп’ютерними програмами, що моделюють дії людини-експерта в вузькій предметній галузі на ґрунті накопичених... |
Методичні рекомендації Тексти для перевірки техніки читання в 1 класі... Учень читає текст відривними складами, пускаючись багатьох помилок у вимові інтонуванні речень. Швидкість читання 20 слів за хвилину... |